Рішення

від 08.11.2022 по справі 910/7159/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

08.11.2022Справа № 910/7159/22

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фортуна Нобіс" (м. Київ)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріал Істейт Ф.К.А.У." (м. Київ)

про стягнення 36.197,98 грн,

Суддя Ващенко Т.М.

Без виклику представників сторін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фортуна Нобіс" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріал Істейт Ф.К.А.У." про стягнення 146.197,98 грн, з яких: 110.000,00 грн заборгованості за надані позивачем послуги за Договором № 1216/30-Ексспл, 1.069,27 грн пені, 30.228,44 грн інфляційних втрат та 4.900,27 грн 3 % річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.08.22. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено її розгляд здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.

13.09.22. від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (поданий 10.09.22.), у якому ТОВ "Ріал Істейт Ф.К.А.У." повідомило про повну сплату суми основного боргу перед позивачем за Договором, на підтвердження чого надало відповідні платіжні доручення від 02.09.22. №№ 9981, 9982, 9983, 9984, 9985 на загальну суму 110.000,00 грн; просить застосувати наслідки спливу строків позовної давності до вимог про стягнення пені та відмовити в задоволенні позову повністю.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.09.22. продовжено Товариству з обмеженою відповідальністю "Ріал Істейт Ф.К.А.У." строк для подання відзиву на позовну заяву до 10.09.22., прийнято відзив на позовну заяву, а також закрито провадження у справі № 910/7159/22 в частині позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Фортуна Нобіс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріал Істейт Ф.К.А.У." про стягнення 110.000,00 грн заборгованості за надані позивачем послуги за Договором № 1216/30-Ексспл, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

Суд відзначає, що сторонам було надано достатньо часу (з урахуванням введеного на території України воєнного стану та затримок у доставці поштової кореспонденції) для подання всіх пояснень, заяв та клопотань.

Інших заяв та клопотань до суду від сторін не надходило.

Оскільки наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, у відповідності до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними у справі матеріалами.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України).

Розглянувши надані документи і матеріали, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення відповідача, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

01.11.20. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фортуна Нобіс" (Виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ріал Істейт Ф.К.А.У" (Замовник) був укладений договір № 1216/30-Експл про надання послуг, за умовами п. 1.1. якого Замовник доручає, а Виконавець зобов`язується надавати Замовнику послуги з технічного нагляду за експлуатацією газоспоживного та теплотехнічного обладнання, а Замовник - приймати та оплачувати надані послуги.

Згідно з п. 3.1. Договору його ціна складається із сум оплат, що були здійснені Замовником Виконавцю за надані послуги, протягом всього строку дії даного Договору на підставі підписаних Сторонами актів прийому-передачі наданих послуг (виконаних робіт).

Щомісячна плата за послуги Виконавця становить 22 000,00 грн з ПДВ. Оплата послуг в період, коли послуги не надаються у зв`язку із сезонністю (відповідно до Графіку надання послуг), не здійснюється та не нараховується (п. 3.2. Договору).

Пунктом 3.3.Договору сторони домовились, що оплата наданих послуг здійснюється на підставі підписаного Сторонами Акту прийому-передачі наданих послуг (виконаних робіт) протягом 10 (десяти) календарних днів з дати підписання Акту прийому-передачі наданих послуг (виконаних робіт).

Оплата за даним Договором проводиться у національній грошовій одиниці України - гривні на поточний рахунок Виконавця, зазначений в цьому Договорі. Вартість послуг Виконавця є фіксованою та не підлягає зміні протягом всього строку дії Договору (п. п. 3.4., 3.5. Договору).

Підпунктами 6.1.1. - 6.1.3. пункту 6.1. Договору передбачено, що Виконавець направляє Замовнику два примірники Акта прийому-передачі наданих послуг (виконаних робіт) із зазначенням обсягу наданих послуг. Такий акт складається на підставі даних книги (журналу) реєстрації викликів. Замовник протягом п`яти робочих днів з дня отримання від Виконавця Акта прийому-передачі наданих послуг (виконаних робіт), за умов відсутності заперечень щодо обсягу та якості надання послуг, приймає послуги у Виконавця та підписує наданий останнім Акт прийому-передачі наданих послуг (виконаних робіт) і направляє Виконавцю один підписаний примірник Акту прийому-передачі наданих послуг (виконаних робіт). За умов наявності у Замовника заперечень щодо обсягу або якості наданих послуг, останній зобов`язаний у строк визначений п. 6.1.2 цього Договору для підписання Акта прийому-передачі наданих послуг (виконаних робіт), надати Виконавцю свої обґрунтовані зауваження в письмовій формі.

Частинами 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Згідно зі ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

З огляду на встановлений ст. 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, суд приймає до уваги Договір як належну підставу, у розумінні норм ст. 11 названого Кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов`язків.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Частиною першою статті 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Приписами частини 2 цієї статті визначено, що положення глави 63 ЦК України можуть застосовуватись до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 статті 530 ЦК України встановлено: якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до частини 1 статті 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як вбачається з матеріалів справи, сторони підписали та скріпили печатками Акти здачі-приймання робіт (надання послуг): № 237 від 30.11.20. (строк оплати - до 10.12.20.), № 271 від 31.12.20. (строк оплати - до 10.01.21.), № 32 від 29.01.21. (строк оплати - до 08.02.21.), № 73 від 26.02.21. (строк оплати - до 08.03.21.), №108 від 31.03.21. (строк оплати - до 10.04.21.).

Платіжними дорученнями від 02.09.22. №№ 9981, 9982, 9983, 9984, 9985, на рахунок позивача була сплачена заборгованість за Договором по актам здачі-прийняття робіт № 271, 237, 32, 73, 108, які позивачем надано до позовної заяви на підтвердження позовних вимог, на загальну суму 110.000,00 грн.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується оплата відповідачем наданих позивачем послуг з порушенням передбачених Договором строків.

У зв`язку з порушення відповідачем зобов`язань з оплати наданих послуг за Договором в обумовлені ним строки, позивачем також нараховано та пред`явлено до стягнення 1.069,27 грн пені, 30.228,44 грн інфляційних втрат та 4.900,27 грн 3 % річних.

Пунктом 5.4. Договору сторони встановили, що за недотримання строків оплати наданих послуг Замовник сплачує Виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми, за кожен день прострочення.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

За змістом ч.1 ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

За частинами 2, 3 ст. 549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України під штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 ГК України в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання (частина 1 статті 550 ЦК України).

Частиною 1 ст. 552 ЦК України встановлено, що сплата (передання) неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов`язку в натурі.

Відповідач у відзиві на позовну заяву вказує про відсутність підстав для нарахування пені з огляду на те, що акти приймання-передачі послуг були підписані Замовником та передані для підписання позивачу, який не повернув відповідачу примірники цих актів.

Суд встановив, що дата підписання актів зі сторони Замовника та Виконавця зазначена в самих актах, доказів їх направлення будь-якій зі сторін матеріали справи не містять.

Крім того, судом встановлено, що позивач звертався до відповідача з претензією вих № 25/10 від 25.10.21. про сплату заборгованості, проте відповідь на вказану претензію до матеріалів справи не надано.

За таких обставин, суд відхиляє означені доводи відповідача як необґрунтовані та недоведені.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши надані позивачем розрахунки сум пені, інфляційних втрат та 3% річних, суд встановив їх правильність та арифметичну вірність, у зв`язку з чим позовні вимоги про стягнення з відповідача 1.069,27 грн пені, 30.228,44 грн інфляційних втрат та 4.900,27 грн 3 % річних є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

У відзиві на позовну заяву відповідач просить також застосувати наслідки спливу позовної давності щодо вимог про стягнення пені.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Проте, пунктом 12 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України встановлено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.20. № 1236 (зі змінами), карантин на території України встановлено до 31.12.22.

За таких обставин, позивачем не було пропущено строк позовної давності за вимогою про стягнення пені.

Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 1.069,27 грн пені, 30.228,44 грн інфляційних втрат та 4.900,27 грн 3 % річних обґрунтованими, доведеними та не спростованими належним чином в установленому законом порядку відповідачем, а відтак підлягають задоволенню повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору за розгляд позовних вимог (після закриття провадження у справі в частині стягнення 110.000,00 грн боргу) в розмірі 614,29 грн покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-80, 86, 129, 165, 219, 232, 233, 236-238, 240, 241, 252 ГПК України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріал Істейт Ф.К.А.У." (04073, м. Київ, пр.-т Бандери, 15-А; ідентифікаційний код 34431547) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фортуна Нобіс" (03058, м. Київ, вул. Лебедєва-Кумача, буд 5, н/п 134; ідентифікаційний код 40282150) 1.069 (одну тисячу шістдесят дев`ять) грн 27 коп. пені, 30.228 (тридцять тисяч двісті двадцять вісім) грн 44 коп. інфляційних втрат, 4.900 (чотири тисячі дев`ятсот) грн 27 коп. 3 % річних та 614 (шістсот чотирнадцять) грн 29 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили у відповідності до приписів ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст. ст. 253, 254, 256-259 ГПК України.

Суддя Т.М. Ващенко