Рішення

від 10.11.2022 по справі 910/8292/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

10.11.2022справа №910/8292/22

Господарський суд міста Києва у складі судді Марченко О.В. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження клопотання товариства з обмеженою відповідальністю «Намортранс» (вул. Промислова, буд. 50/52, офіс 624, м. Львів, 79024; ідентифікаційний код 41171733; далі - Товариство) про стягнення судових витрат

у справі № 910/8292/22

за позовом Товариства

до товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Промінвест Пластик» (вул. Мечникова, буд. 16, офіс 420, м Київ, 01021; ідентифікаційний код 30989828)

про стягнення 74 492,13 грн,

без виклику представників сторін.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 01.11.2022 позовні вимоги Товариства до товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Промінвест Пластик» (далі - Фірма) про стягнення 74 492,13 грн задоволено повністю; стягнуто з Фірми на користь Товариства: 68 443,60 грн основної заборгованості; 3 193 грн штрафу; 1 076 грн пені; 1 779,53 грн за користування грошовими коштами і 2 481 грн судового збору.

07.11.2022 позивач подав клопотання про стягнення з Фірми 15 000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно з пунктом 3 частини першої, частинами другою і третьою статті 244 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Частинами першою і третьою статті 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з пунктом 1 частини четвертої і частини п`ятої статті 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

За приписами частини восьмої статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

19.08.2022 Товариством (клієнт) і адвокатським бюро Ольги Тур (Бюро) укладено договір №19-0822 про надання правової (професійної правничої) допомоги, за умовами якого:

- клієнт доручає, а Бюро приймає зобов`язання надавати клієнту послуги в газу права та професійну правничу допомогу, передбачені Договором, а клієнт зобов`язується прийняти послуги та здійснити їх оплату відповідно до умов Договору (пункт 1.1);

- послуги, що надаються Бюро на замовлення клієнта, включають надання послуг професійної правничої допомоги та представництво інтересів клієнта у справі за позовом клієнта до Фірми про стягнення заборгованості за договором (пункт 1.2);

- правова (професійна правнича) допомога, що надається клієнту включає, зокрема, представництво інтересів та захист клієнта в господарських судах усіх інстанцій з правами, які надані представнику учасника провадження (зокрема, позивачу) (пункт 1.3 Договору);

- оплата послуг здійснюється в порядку та на умовах, узгоджених сторонами; вартість послуг Бюро з професійної правничої допомоги клієнту у справі за позовом клієнта до Фірми про стягнення заборгованості за договором в суді першої інстанції становить 15 000 грн; до обсягу послуг включається вивчення матеріалів справи, аналіз доказової бази, формування правової позиції, підготовка і подання до суду позовної заяви, відповіді на відзив, та інших процесуальних документів; вартість послуг за Договором є фіксованою (пункт 4.1);

- оплата за надані послуги здійснюється шляхом внесення коштів на банківський рахунок Бюро протягом 5-ти робочих днів після отримання рахунка, виставленого Бюро, або в інший спосіб, погоджений сторонами (пункт 4.2).

Відповідно до детального опису наданих адвокатом послуг (професійної правничої допомоги) у справі №910/8292/22, підписаного адвокатом О. Тур і Товариством, адвокатом надано такі послуги:

- зустріч з клієнтом, первинна консультація - 1 000 грн;

- правовий аналіз ситуації, вивчення документів, формування доказової бази - 1 000 грн;

- узгодження правової позиції з клієнтом - 1 000 грн;

- підготовка та подання позовної заяви з додатками - 4 000 грн;

- підготовка та подання заяви на виконання ухвали господарського суду міста Києва від 30.08.2022 - 1 000 грн;

- підготовка та подання заяви про забезпечення позову з додатками - 2 000 грн;

- підготовка та подання заяви свідка - 1 500 грн;

- підготовка та подання відповіді на відзив - 2 000 грн;

- підготовка та подання до суду заяви про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу на користь позивача - 1 500 грн.

Також адвокатом і Товариством підписано акт надання послуг від 01.11.2022 №2022-01.

Адвокатом було виставлено Товариству рахунок №01.11.2022 на суму 15 000 грн.

Оплата послуг адвоката підтверджується платіжним дорученням від 04.11.2022 №6691 на суму 15 000 грн.

За змістом статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).

Разом з тим згідно зі статтею 15 ГПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 ГПК України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ГПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості; ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.

3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).

У розумінні положень частини п`ятої статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, враховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 03.10.2019 зі справи №922/445/19 зазначила таке.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене у частині четвертій статті 129 ГПК України. Разом із тим, у частині п`ятій наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до частини п`ятої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною четвертою статті 129 ГПК України, визначені також положеннями частин шостої, сьомої і дев`ятої статті 129 цього Кодексу.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята і шоста статті 126 ГПК України).

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою - сьомою та дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами п`ятою - сьомою та дев`ятою статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Отже, з огляду на викладене, суд дійшов висновку про відмову Товариству у стягненні з Фірми витрат на послуги адвоката в частині 3 500 грн за підготовку та подання заяви про забезпечення позову з додатками і підготовку та подання заяви свідка, оскільки у задоволенні заяви про забезпечення позову було відмовлено з підстав відсутності доказів щодо невиконання відповідачем рішення з даної справи у разі задоволення позову, а заява свідка, підписана директором Товариства Косарєвим Максимом Юрійовичем, згідно з вимогами ГПК України повинна складатися виключно самим свідком.

Враховуючи обставини даної справи, її складність, предмет та підстави позовних вимог, прийняття судом рішення про задоволення позовних вимог, а також зміст і обсяг поданих позивачем документів, суд дійшов висновку, що стягненню з позивача підлягає 11 500 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись статтею 123, 126, 129 і 244 ГПК України, господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Промінвест Пластик» (вул. Мечникова, буд. 16, офіс 420, м Київ, 01021; ідентифікаційний код 30989828) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Намортранс» (вул. Промислова, буд. 50/52, офіс 624, м. Львів, 79024; ідентифікаційний код 41171733) 11 500 (одинадцять тисяч п`ятсот) грн витрат на професійну правничу допомогу.

2. Після набрання даним судовим рішенням законної сили видати відповідний наказ.

3. У стягненні решти суми витрат на професійну правничу допомогу відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 10.11.2022.

Суддя Оксана Марченко