Рішення

від 10.11.2022 по справі 911/1619/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" листопада 2022 р. Справа № 911/1619/22

Господарський суд Київської області у складі судді Щоткіна О.В. розглянув матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД ЗАС»

до Державного підприємства «Чайка»

про стягнення 20422,74 грн

без повідомлення (виклику) сторін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТД ЗАС» (далі позивач, ТОВ «ТД ЗАС») звернулось до Господарського суду Київської області із позовною заявою від 06.09.2022 за вих. № 220906/1 до Державного підприємства «Чайка» (далі відповідач, ДП «Чайка») про стягнення 20422,74 грн.

Позов пред`явлено з підстав невиконання відповідачем зобов`язання з оплати вартості поставленого позивачем товару на підставі видаткової накладної № ТД00000090 від 09.11.2021.

Господарський суд Київської області ухвалою від 12.09.2022 прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі; постановив розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання (без виклику учасників справи) та встановив сторонам строки для вчинення процесуальних дій у справі.

Через канцелярію суду 19.09.2022 відповідач подав клопотання від 19.09.2022 про зобов`язання ТОВ «ТД ЗАС» надіслати ДП «Чайка» копію позовної заяви та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення, а також про продовження відповідачу строку для подання відзиву на позов.

Про відмову у задоволенні вказаного клопотання суд 21.09.2022 постановив ухвалу.

Через канцелярію суду 30.09.2022 від ДП «Чайка» надійшов відзив № 20-22/715 від 28.09.2022 на позовну заяву, у якому відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову повністю.

Обгрунтовуючи заперечення проти позову, відповідач зауважує на те, що у видатковій накладній від 09.11.2021 № ТД00000090 не зазначено посади особи, відповідальної за здійснення господарської операції. Також, за твердженнями відповідача, позивач не додав до позовної заяви довіреність, яка б могла підтвердити передачу товару уповноваженому представнику ДП «Чайка».

Таким чином, відповідач заперечує факт поставки товару та вважає, що позивач не довів факту передачі товару відповідачу та безпідставно заявив вимоги щодо стягнення його вартості.

Через канцелярію суду 26.10.2022 від ТОВ «ТД ЗАС» надійшла відповідь від 24.10.2022 за вих. № 22 на відзив, за змістом якої позивач вважає аргументи відповідача, викладені у відзиві необгрунтованими і такими, що не можуть братись судом до уваги.

На думку позивача, відсутність у спірній видатковій накладній назви посади особи, яка отримала товар, за наявності інших обов`язкових реквізитів такого первинного документа, а також підпису, скріпленого печаткою юридичної особи, не свідчить про те, що відповідна видаткова накладна є неналежним доказом поставки товару.

Крім того позивач звертає увагу, що на підтвердження дійсного руху матеріальних цінностей подав також податкову накладну із доказами її реєстрації у реєстрі податкових накладних.

Станом на дату ухвалення рішення у цій справі відповідач заперечення на відповідь на відзив до суду не надіслав.

Відповідно до частини восьмої статті 252 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Згідно із частиною четвертою статті 240 ГПК України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, та об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «ТД ЗАС», як постачальник, виставило ДП «Чайка», як покупцю (одержувачу) рахунок-фактуру № ТД00000180 від 09.11.2021 на оплату 20422,74 грн за товар: прокладка головки блока ЯМ3 (в-во ЯМ3) 1 шт.; головка циліндрів ЯМЗ-236НЕ, БЕ, 7601, 656 (в-во ЯМЗ) 1 шт.; тосол Standart -40 5/4,2 кг 2 шт.; олива 10w40 (CHAMPION NEV ENERGY) 25 л; каністра 10 л (бачок) 3 шт.; шайба під форсунку (9Ч15x0,7) ДК (мідь ДСТУ 1173) 3 шт.; шайба 10х16Ч2 з гумовим ущ. 100 шт. ДК 6 шт.

Відповідно до видаткової накладної № ТД00000090 від 09.11.2021 постачальник передав, а покупець прийняв товар, який вказано у зазначеному вище рахунку-фактурі, на суму 20422,74 грн з ПДВ. Зазначена видаткова накладна підписана у двосторонньому порядку та скріплена печатками юридичних осіб, зокрема, підпис з боку отримувача товару скріплений печаткою ДП «Чайка».

Підставою складення зазначених рахунку-фактури та видаткової накладної указано договір № ТД-20 від 09.06.2021.

ТОВ «ТД ЗАС» зареєструвало у Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 09.11.2021 № 113, що підтверджується квитанцією про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної від 25.11.2021 № 9358712159.

ТОВ «ТД ЗАС» 03.08.2022 надіслало на адресу ДП «Чайка» претензію № 1 від 28.07.2022 (вих. № 119) про сплату заборгованості в сумі 20422,74 грн за поставку товару відповідно до видаткової накладної № ТД00000090 від 09.11.2021.

Відправлення відповідачеві указаної претензії підтверджується долученими до позовної заяви належним чином засвідченими копіями опису вкладення у цінний лист, поштової накладної № 0306212688365 від 03.08.2022 та фіскального чеку від 23.08.2022.

Згідно з відомостями з офіційного веб-сайту АТ «Укрпошта» щодо відстеження поштового відправлення № 0306212688365 претензія № 1 від 28.07.2022 вручена ДП «Чайка» 10.08.2022.

Позивач стверджує, що отримавши вказану претензію, відповідач відповідь на претензію не надав та грошові кошти за отриманий товар не сплатив, що слугувало підставою для звернення ТОВ «ТД ЗАС» із цим позовом до суду.

Відповідно до частини першої статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За приписами статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно із частиною першою статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до частин першої, другої статті 639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Стаття 181 Господарського кодексу України визначає, що господарський договір укладається в порядку, встановленому Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Укладення договору на основі вільного волевиявлення сторін може відбуватися у спрощений спосіб або у формі єдиного документа, з додержанням загального порядку укладення договорів, встановленого статтею 181 цього Кодексу (частина друга статті 184 Господарського кодексу України).

Суд установив, що у видатковій накладній № ТД00000090 від 09.11.2021, згідно з якою здійснено поставку товару, міститься посилання на договір № ТД-20 від 09.06.2021, який у матеріалах справи відсутній. Жодних пояснень щодо існування такого договору сторони не надали.

Відповідно до приписів статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Згідно з положеннями статей 638, 639 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору; договір може укладатися у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Враховуючи викладене та зважаючи на зміст спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що між сторонами виникли господарські правовідносини з купівлі-продажу товару, шляхом укладення договору купівлі-продажу у спрощений спосіб, а дії сторін щодо виставлення рахунку на оплату товару, його поставку продавцем та отримання покупцем, засвідчують їх волю для настання відповідних правових наслідків.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідач заперечує факт поставки йому товару, посилаючись на те, що у спірній видатковій накладній не зазначено посади особи, відповідальної за здійснення господарської операції, а також не додано до позовної заяви довіреності, яка б могла підтвердити передачу товару уповноваженому представнику ДП «Чайка».

За приписами статей 1, 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які містять відомості про господарську операцію.

Згідно із частиною другою статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити, якщо інше не передбачено окремими законодавчими актами України: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Вказаний перелік обов`язкових реквізитів документа кореспондується з пунктом 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджений наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995, згідно з яким первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у грошовому та за можливості у натуральних вимірниках), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Пунктом 2.5 вказаного Положення передбачено, що документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою.

Вказуючи на те, що у видатковій накладній № ТД00000090 від 09.11.2021 не зазначено посадової особи ДП «Чайка», відповідальної за здійснення господарської операції з прийняття спірного товару, та довіреності, на підставі якої ця особа діяла від імені відповідача, останній не спростовує того факту, що ця видаткова накладна містить такі обов`язкові реквізити як дату її складання; назву підприємства, від імені якого складено документ і якому здійснюється поставка за цією накладною; зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції; особистий підпис осіб постачальника і покупця, зокрема, підпис останнього засвідчений відтиском печатки ДП «Чайка».

Відсутність у видатковій накладній № ТД00000090 від 09.11.2021 назви посади особи, яка отримала товар за цією накладною, за наявності її підпису у такій накладній, який засвідчений відтиском печатки самої юридичної особи, не свідчить про те, що така особа є неуповноваженою чи що така видаткова накладна є неналежним доказом у справі. Відтиск печатки на видатковій накладній № ТД00000090 від 09.11.2021 є свідченням участі ДП «Чайка», як юридичної особи, у здійсненні господарської операції за цією накладною.

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту зазначеної норми свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Суд акцентує, що обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів. З`ясування відповідних обставин має здійснюватися із застосуванням критеріїв оцінки доказів передбачених статтею 86 ГПК України щодо відсутності у жодного доказу заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо, а також вірогідності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності.

Наявність дефектів первинних документів не є безумовною підставою для відмови у задоволенні позову та не позбавляє сторони можливості доводити постачання товару іншими доказами, які будуть переконливо свідчити про фактичні обставини здійснення постачання товару. Суд в межах наявних в нього повноважень передбачених процесуальним законом здійснює розгляд таких вимог з урахуванням правил та критеріїв оцінки доказів, визначених ГПК України .

Подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 29.01.2020 у справі № 916/922/19.

Суд враховує ту обставину, що окрім наведеної вище видаткової накладної за № ТД00000090 від 09.11.2021, до матеріалів справи позивач, на підтвердження дійсного руху матеріальних цінностей, надав також податкову накладну від 09.11.2021 № 113, із доказами її реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних, у якій відображена аналогічна кількість поставленого товару, а також ціна на продукцію.

Таким чином, суд вважає, що факт поставки позивачем товару відповідачу в цій справі є належним чином доведеним.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із частиною другою статті 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Статтею 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець повинен сплатити повну ціну переданого товару.

За таких обставин, господарський суд дійшов висновку, що обов`язок відповідача з оплати вартості отриманого товару за спірною накладною, в силу приписів частини першої статті 692 Цивільного кодексу України, виник одразу після його прийняття.

Беручи до уваги викладене вище в сукупності, а також те, що факт порушення відповідачем грошового зобов`язання судом встановлений і по суті останнім не спростований, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю та з відповідача на користь позивача підлягають до стягнення 20422,74 грн.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору, суд керується пунктом 2 частини першої статті 129 ГПК України, відповідно до якого судовий збір покладається, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи висновок суду про задоволення позову у повному обсязі, сплачений позивачем судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 2481,00 грн покладається на відповідача повністю.

Керуючись статтями 73, 74, 76-79, 129, 237, 238, 240, 242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Задовольнити позов повністю.

2. Стягнути з Державного підприємства «Чайка» (08330, Київська обл., Бориспільський р-н, с. Дударків, вул. Гоголя, буд. 62А; код ЄДРПОУ 31245250) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД ЗАС» (03142, м. Київ, вул. Малинська, буд. 1; код ЄДРПОУ 44127730) 22422 (двадцять дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 74 коп. заборгованості та 2481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одну) грн 00 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до статей 240-241 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.В. Щоткін