Рішення

від 31.10.2022 по справі 916/1561/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"31" жовтня 2022 р.м. Одеса Справа № 916/1561/22

Господарський суд Одеської області у складі: суддя Волков Р.В.,

при секретарі судового засідання Дюльгер С.В.,

розглянувши справу №916/1561/22

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРДЖІ-АГЕНТ" (65026, Одеська обл., м. Одеса, Приморський бульвар, буд. 14, офіс 5; код ЄДРПОУ 43249137)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "АРС" (65026, Одеська обл., м. Одеса, вул. Грецька, буд. 44, офіс 28; код ЄДРПОУ 24541812)

про стягнення 774 723,28 грн;

представники сторін:

від позивача Притула А.С.,

від відповідача не з`явився,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРДЖІ-АГЕНТ", звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "АРС" про стягнення 774 723,28 грн, з яких: 719 174,63 грн заборгованості за спожиту електричну енергію, 5825,81 грн 3% річних, 49 722,84 грн інфляційних втрат.

В обґрунтування позову посилається на неналежне виконання відповідачем грошових зобов`язань за Договором про постачання електричної енергії №316 від 26.04.2021.

Ухвалою від 19.07.2022 прийнято позовну заяву (вх. №1620/22 від 14.07.2022) Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРДЖІ-АГЕНТ" до розгляду, відкрито провадження у справі №916/1561/22, яку вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 17.08.2022, запропоновано відповідачу у п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати відзив, надіславши його позивачу одночасно з наданням відзиву до суду.

17.08.2022 з 10 год. 40 хв. до 11 год. 56 хв. у зв`язку з оголошенням системою цивільної оборони у м. Одесі та Одеській області повітряної тривоги, всі працівники суду та учасники процесу перебували в укритті цивільного захисту адміністративної будівлі та судове засідання не відбулося.

Ухвалою від 17.08.2022 сторін повідомлено про те, що підготовче судове засідання відкладено на 01.09.2022.

Протокольною ухвалою від 01.09.2022 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 10.10.2022.

Судове засідання, призначене на 10.10.2022, не відбулося у зв`язку з перебуванням судді Волкова Р.В. у відпустці.

Ухвалою від 11.10.2022 сторін повідомлено про те, що розгляд справи по суті відбудеться 31.10.2022.

У судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином, відзиву на позовну заяву не надав.

Зі змісту ст. 165 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що свої заперечення проти позову відповідач може викласти у відзиві на позовну заяву. При цьому, згідно ч. 4 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи, зокрема, у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин, або без повідомлення причин неявки.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає за можливе відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

31.10.2022 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

Згідно зі ст. 4 Закону України «Про ринок електричної енергії» учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються різні види договорів, зокрема, двосторонній договір купівлі-продажу електричної енергії (двосторонній договір); договір про надання послуг з розподілу; договір постачання електричної енергії споживачу, інші договори, передбачені відповідно до нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.

Відповідно до частині 6 статті 56 Закону України «Про ринок електричної енергії» постачання електричної енергії електропостачальниками здійснюється з дотриманням правил роздрібного ринку.

Згідно зі ст.11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 11 ЦК України та ст. 174 ГК України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод (правочинів), передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

З положень ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України вбачається, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

26.04.2021 р. між ТОВ «Енерджі-Агент» та ТОВ «АРС» було укладено письмовий договір про постачання електричної № 316 (далі Договір), за умовами якого Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.

Згідно зі ст. 714 ЦК України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Згідно з п. 3.1 Договору початком постачання електричної енергії Споживачу є дата, зазначена в заяві-приєднання, яка є додатком №1 до цього Договору. Так, відповідно до умов підписаної заяви-приєднання до Договору, початок постачання електричної енергії - з 17 травня 2021 року.

Пунктом 13.1 Договору встановлено, що цей Договір укладається на строк, зазначений в комерційній пропозиції, яку обрав Споживач, та набирає чинності з моменту погодження (акцептування) Споживачем заяви-приєднання, яка є додатком 1 до цього Договору, та/або сплаченого рахунку (квитанції) Постачальника.

Згідно з умовами Комерційної пропозиції до Договору визначено строк дії договору, зокрема договір набирає чинності з дня підписання заяви-приєднання та діє до 31.12.2021р., у випадку, якщо Постачальником згідно порядку визначеним Договором чи діючим законодавством не погоджено іншу публічну комерційну пропозицію, дана пропозиція продовжує діяти на наступний календарний рік.

Договір набирає чинності з дня підписання заяви-приєднання та діє до 31.12.2021р. Договір вважається автоматично продовженим на один календарний рік, якщо жодна із сторін не направила другій стороні письмове повідомлення про розірвання договору за 21 день до дня його закінчення.

У матеріалах справи відсутні відомості щодо будь-яких звернень про розірвання договору зі сторони Відповідача, у зв`язку з чим, як пояснив позивач, з огляду на продовження споживання електричної енергії Споживачем, Договір та комерційну пропозицію було пролонговано на 2022 рік.

Відповідно до п. 5 Постанови НКРЕКП № 312 від 14.03.2018 р. Оператор системи надає послуги комерційного обліку споживачам.

За п.8.6.1 розділу ХІІ «Кодексу комерційного обліку», що затверджений постановою НКРЕКП №311 від 14.03.2018 р., зчитування показів лічильників провадиться постачальником послуг комерційного обліку (ППКО), або Оператором системи, або споживачем та передаються Адміністратору комерційного обліку (АКО) для проведення розрахунків та виставлення рахунків учасникам ринку на основі фактичних даних комерційного обліку.

Пунктом 4.12 ПРРЕЕ, передбачено, що розрахунки між споживачем та електропостачальником здійснюються за даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку.

На даний час, на підставі п. 10 Постанови НКРЕКП № 312 від 14.03.2018р. функції оператора комерційного обліку покладені на оператора системи розподілу у межах території своє ліцензованої діяльності, а саме АТ «ДТЕК Одеські Електромережі». У ТОВ «Енерджі-Агент» існують договірні відносини із АТ«ДТЕК Одеські Електромережі» на підставі договору електропостальника про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії №185.

У матеріалах справи наявна довідка АТ «ДТЕК Одеські електромережі», яка підтверджує обсяг спожитої електричної енергії Відповідачем у період січня-травня 2022 р.

Так, за період з січня по травень 2022 р. Відповідачем було спожито: у січні 2022 року 75640 кВт/год.; у лютому 2022 року 74199 кВт./год.; у березні 2022 року- 41836 кВт./год.; у квітні 2022 року - 23170 кВт./год.; у травні 2022 року - 11423 кВт./год.

Як вказав Позивач, на підставі вищезазначених даних ТОВ «Енерджі-Агент» було підготовлено та направлено рахунки за спожиту електричну енергію та акти купівлі-продажу електричної енергії за період січня травня 2022 р., а саме № 316220119 від 07.02.2022р., № 316220219 від 04.03.2022р., № 316220319 від 06.04.2022р., № 316220419 від 06.05.2022р., № 316220519 від 06.06.2022р.

Пунктом 5.6. Договору визначено, що оплата рахунку Постачальника за цим Договором має бути здійснена Споживачем у строк, визначений у рахунку, який не може бути меншим 5 (п`яти) робочих днів з моменту отримання його Споживачем, або протягом 5 робочих днів від дати, зазначеної в комерційній пропозиції, щодо оплати рахунку, оформленого споживачем.

З матеріалів справи вбачається, що Відповідачем було частково оплачено рахунки за спожиту в вищезазначений період електроенергію на суму 250 000,00 грн (платіжні доручення № 427 від 10.02.2022 на суму150 000,00 грн та № 428 від 15.02.2022 на суму 100 000,00 грн).

Відповідно до ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Стаття 526 ЦК України передбачає, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Пунктом 1.2.1. ПРРЕЕ передбачено, що на роздрібному ринку електричної енергії споживання та використання електричної енергії для потреб електроустановки споживача здійснюється за умови забезпечення розподілу/передачі та продажу (постачання) електричної енергії на підставі договорів про розподіл/передачу, постачання електричної енергії, надання послуг комерційного обліку, які укладаються відповідно до цих Правил, Кодексу системи передачі, Кодексу систем розподілу та Кодексу комерційного обліку.

Пунктом 1.1.2 ПРРЕЕ передбачено, що електрична енергія (активна) - енергія, що виробляється на об`єктах електроенергетики і є товаром, призначеним для купівлі-продажу.

Згідно п. 4.21 ПРРЕЕ оплата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію має здійснюватись згідно із строками, встановленими договором та сформованим відповідним учасником роздрібного ринку платіжним документом.

Відповідно до п. 5.2.1 ПРРЕЕ електропостачальник має право на своєчасне та в повному отримання коштів за продану електричну енергію відповідно до укладених договорів.

Пунктом 5.5.5 ПРРЕЕ передбачено, що споживач електричної енергії зобов`язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.

У матеріалах справи відсутні докази сплати Відповідачем залишку заборгованості у сумі 719 174,63 грн, у зв`язку з чим суд задовольняє позовні вимоги в цій частині.

Стаття 199 ГК України визначає, що виконання господарських зобов`язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов`язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов`язання.

Частиною 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 3 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.

Частиною другою статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно п.9.1 Договору, за невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за цим Договором Сторони несуть відповідальність, передбачену цим Договором та чинним законодавством.

В наслідок того, що ТОВ «АРС» належним чином не виконувало договірні зобов`язання в частині своєчасної оплати вартості спожитої електричної енергії, Відповідачу були нараховані 3 % річних у розмірі 5 825,81 грн. та інфляційні втрати у розмірі 49 722,84 грн.

Перевіривши запропонований позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, суд вважає його правильним та обґрунтованим, у зв`язку з чим вимоги позивача про стягнення з відповідача 3 % річних у розмірі 5 825,81 грн. та інфляційних втрат у розмірі 49 722,84 грн підлягають задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, оцінивши докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, як обґрунтовані, підтверджені належними доказами та наявними матеріалами справи.

У відповідності до ч.1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч.ч.1-2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

На підставі ст. 129 ГПК України, у зв`язку із задоволенням позовних вимог, судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 11 620,85 грн покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-80, 86, 123, 124, 129, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРДЖІ-АГЕНТ" (65026, Одеська обл., м. Одеса, Приморський бульвар, буд. 14, офіс 5; код ЄДРПОУ 43249137) до Товариства з обмеженою відповідальністю "АРС" (65026, Одеська обл., м. Одеса, вул. Грецька, буд. 44, офіс 28; код ЄДРПОУ 24541812) про стягнення 774 723,28 грн задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АРС" (65026, Одеська обл., м. Одеса, вул. Грецька, буд. 44, офіс 28; код ЄДРПОУ 24541812) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРДЖІ-АГЕНТ" (65026, Одеська обл., м. Одеса, Приморський бульвар, буд. 14, офіс 5; код ЄДРПОУ 43249137) 719 174,63 грн заборгованості за спожиту електричну енергію, 5 825,81 грн 3% річних, 49 722,84 грн інфляційних втрат, 11 620,85 грн витрат зі сплати судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом двадцяти днів з моменту складення повного тексту.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Вступну та резолютивну частини рішення оголошено 31 жовтня 2022 р. Повний текст рішення складено та підписано 09 листопада 2022 р.

Суддя Р.В. Волков