Рішення

від 05.10.2021 по справі 280/6017/21

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2021 року Справа № 280/6017/21 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Киселя Р.В., за участю секретаря судового засідання Погомій Я.І.

представників:

позивача-Голікової Г.В.

відповідача-Радової С.О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОПРОМХОЛД» (вул. Олександрівська, буд. 91, кв. 7, м. Запоріжжя, 69095), в особі представника адвоката Голікової Галини Вікторівни (вул. Рекордна, буд. 34-А, приміщ. 48, м. Запоріжжя, 69019), до Головного управління ДПС у Запорізькій області (пр. Соборний, буд. 166, м. Запоріжжя, 69107) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

14.07.2021 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОПРОМХОЛД» (далі - позивач), представник позивача адвокат Голікова Галина Вікторівна, до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі відповідач), в якій позивач просить суд:

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 20.11.2020 №0030440705, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 1807 459,00 грн.

Крім того, просить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача судові витрати, що складаються із судового збору та витрат на професійну правничу (правову) допомогу.

В обґрунтування позовних вимог, представником позивача зазначено, що відповідачем в період з 30.09.2020 по 08.10.2020 проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «АГРОПРОМХОЛД» щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за липень 2020 року від`ємного значення з податку на додану вартість, задекларованого у попередніх звітних періодах, а саме грудень 2019 року, січень 2020 року та червень 2020 року. За результатами перевірки складено акт №97/08-01-07-05/39398740, висновками якого встановлено наступні порушення: п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, що призвело до завищення від`ємного значення з податку на додану вартість за липень 2020 року на суму 1807 459,00 грн.; п. 121.1 ст. 121 Податкового кодексу України, внаслідок не надання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів. Виходячи зі змісту акту перевірки, відповідач дійшов хибного висновку щодо порушень позивачем норм податкового законодавства, підставою для встановлення яких, були наслідки взаємовідносин позивача з постачальником товарів ТОВ «ІСТ ОІЛС Україна». На підставі акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №0030440705 від 20.11.2020, яким позивачу зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 1807 459,00 грн. Вважає податкове повідомлення-рішення №0030440705 від 20.11.2020 таким, що суперечить вимогам податкового законодавства, суті здійснених господарських операцій та діяльності підприємства взагалі, є неправомірним, необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню.

Ухвалою від 19.07.2021 розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначене на 05.08.2021.

03.08.2021 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він заперечив проти задоволення позовних вимог. В обґрунтування заперечень зазначив, що перевіркою було встановлено, що між ТОВ «ІСТ ОІЛС УКРАЇНА» та ТОВ «АГРОПРОМХОЛД» був укладений договір поставки пшениці в липні-серпні 2019 року №2207/2019 від 22.07.2019 та складено Специфікацію №1 від 22.07.2019 на суму 5412 000,00 грн, №2 від 23.07.2019 на суму 5385 600,00 грн, №3 від 01.08.2019 на суму 5346 000,00 грн. При цьому ціна на товар у всіх трьох специфікаціях різна. Також зазначено, що Договір №2207/2019 від 22.07.2019 не містить жодного посилання на назву, найменування, марку, характеристики та показники товару, що є предметом поставки. Позивачем також надані видаткові накладні, проте у жодній не вказується інформація, на підставі якої можливо будо б ідентифікувати назву та марку товару. Розрахунки між учасниками договору також не мали місця. Позивачем надано договір «Про відступлення права вимоги» №301219-1 від 30.12.2019, де відповідно до п. 2.2 договору вказано наступне: «з підписанням цього Договору, Божник підтверджує, що він в повному обсязі повідомлений та повністю згоден з передачею права вимоги за Основними договорами від Первісного кредитора Новому кредиторові. Відтак, необхідність в отриманні Первісним кредитором згоди Боржника на відступлення права вимоги, а також необхідність в додатковому повідомленні первісним кредитором або Новим кредитором Боржника і докази переходу права вимоги Новому кредитору відсутні». Згідно з п. 2.1 Договору «Про відступлення права вимоги» №301219-1 від 30.12.2019 Первісний кредитор повинен передати Новому кредитору всі документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення за Основними договорами в термін до 10 календарних днів з моменту укладення цього Договору. Доказів вищевикладеного від первісного кредитора Новому кредитору не надано ні до перевірки, ні до матеріалів справи. Відповідно до п. 4.2 Договору №2207/2019-1 «поставки зерна» - «розрахунок за поставлений товар покупець здійснює шляхом перерахування суми, в термін згідно Специфікації, проте не встановлює термінів проведення розрахунків. Платіжні документи, відповідно до яких проводились розрахунки між сторонами до перевірки надані не були, а відтак складено акти про ненадання оригіналів документів №1/08-01-07-05/39398740 від 01.10.2020, №4/08-01-07-05/39398740 від 02.10.2020, №16/08-01-07-05/39395440 від 06.10.2020. Тобто до перевірки та до матеріалів справи не надано доказів проведення розрахунків станом на 2021 рік. Таким чином, відповідач вбачає удаваність наданих первинних документів та проведених фінансово-господарських операцій. Просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Протокольною ухвалою від 05.08.2021 підготовче засідання було відкладене на 16.09.2022.

Протокольною ухвалою від 16.09.2021 було закрито підготовче судове засідання та призначено справу до розгляду по суті на 04.10.2021.

Протокольною ухвалою від 04.10.2021 в судовому засіданні оголошувалась перерва до 05.10.2021.

У судовому засіданні, представник позивача підтримав заявлені вимоги в повному обсязі. Надав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві. Просив суд задовольнити адміністративний позов.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву. Просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Сторони під час розгляду справи, у судовому засіданні, повідомили, що ними надано всі необхідні документи для вирішення спору по суті.

Враховуючи норми ч.3 ст.243 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України), у судовому засіданні 05.10.2021 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, дослідивши надані докази, судом встановлені наступні обставини.

Так, з матеріалів справи судом встановлено, що відповідно до наказів від 30.09.2020 №2539, від 06.10.2020 №60-п фахівцями ГУ ДПС України у Запорізькій області з 30.09.2020 по 06.10.2020 було проведено позапланову документальну виїзну перевірку ТОВ «АГРОПРОМХОЛД» з питань дотримання податкового законодавства при декларуванні за липень 2020 року від`ємного значення з податку на додатку вартість, яке визначене з урахуванням від`ємного значення з податку на додану вартість, задекларованого у попередніх звітних періодах (грудень 2019 року, січень 2020 року та червень 2020 року). Копія наказу ГУ ДПС у Запорізькій області №2539 від 30.09.2020 вручено 30.09.2022 під розписку директору ТОВ «АГРОПРОМХОЛД» ОСОБА_1 .

За наслідками перевірки, перевіряючими було складено Акт №97/08-01-07-05/39398740 від 16.10.2020 про результати позапланову документальну виїзну перевірку ТОВ «АГРОПРОМХОЛД» з питань дотримання податкового законодавства при декларуванні за липень 2020 року від`ємного значення з податку на додатку вартість, яке визначене з урахуванням від`ємного значення з податку на додану вартість, задекларованого у попередніх звітних періодах (грудень 2019 року, січень 2020 року та червень 2020 року) (далі за текстом - Акт перевірки), який був отриманий позивачем, засобами поштового зв`язку, 30.10.2020.

Згідно з висновками Акту перевірки встановлено, проміж іншого, порушення:

1). п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, що призвело до завищення від`ємного значення з податку на додану вартість за липень 2020 року на суму 1807 459,00 грн.

2). п. 121.1 ст. 121 Податкового кодексу України, внаслідок не надання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів.

Заперечення на Акт перевірки відповідно до п. 86.7 ст. 86 Податкового кодексу України позивачем не були надані у зв`язку з хворобою директора товариства, що підтверджується виписним епікризом з історії хвороби №4929 від 13.11.2020. На підприємстві директор єдиний має право підпису, на період його хвороби не призначались інші уповноважені на виконання таких функцій особи.

На підставі висновків акту перевірки відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення №0030440705 від 20.11.2020, яким позивачу зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість, за липень 2020 року, у розмірі 1807 459,00 грн.

Зазначене податкове повідомлення-рішення було отримане позивачем, засобами поштового зв`язку, 19.01.2021 та в адміністративному порядку не оскаржувалися.

Вважаючи висновки Акту перевірки хибними та не погоджуючись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд виходить з наступного.

Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 року №2755-VI, тут і далі в редакції чинній на час виникнення правовідносин (далі - ПК України) є спеціальним законом з питань оподаткування та установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.

Відповідно до п. 41.1, п. 41.1.1 ст. 41.1 ПК України, контролюючими органами є податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.

Згідно з п. 20.1.4 статті 20 ПК України, контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно з п. 75.1 статті 75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до п. 75.1.2 статті 75 ПК України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Зігдно п. 78.1, п. 78.1.8. ст 78 ПК України, документальна позапланова перевірка проводиться у зв`язку з тим, що платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від`ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Відповідно до п. 200.11 ст. 200 ПК України, контролюючий орган має право протягом 60 календарних днів, що настають за граничним строком подання податкової декларації, а в разі якщо така податкова декларація надана після закінчення граничного строку - за днем її фактичного подання, провести документальну перевірку платника податку у порядку, передбаченому підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу.

У відповідності до положень п.86.10 статті 86 ПК України в акті перевірки зазначаються як факти заниження, так і факти завищення податкових зобов`язань платника.

Акт перевірки має відповідати вимогам Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20 серпня 2015 року №727 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26 жовтня 2015 року №1300/27745 (далі - Порядок №727).

Згідно з положеннями пунктів 3-5 розділу II Порядку №727, акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавстві, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

В акті документальної перевірки викладаються всі суттєві обставин фінансово-господарської діяльності платника податків, які стосуються фактів виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Факти виявлених порушень законодавства з питань держави митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об`єктивно та повною мірою з посиланням на первинні документи, регістри податкового та бухгалтерського обліку, фінансової та іншої звітності, інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, ведення/складання яких передбачено законодавством, або отримані від інших суб`єктів господарювання, органів державної влади, у тому числі іноземних держав, правоохоронних органів, а також податкову інформацію, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Згідно підпункту 1 пункту 5 розділу III Порядку №727, у висновку акта (довідки) документальної перевірки зазначається опис виявлених перевіркою порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, з посиланням на підпункти, пункти, статті законодавчих актів або загальний висновок щодо відсутності таких порушень.

При цьому суд звертає увагу на те, що для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки, надані відповідно до статті 84 цього Кодексу та інших законів України; судові рішення; податкові консультації, інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи (статті 83 ПК України).

Висновками Акту перевірки стали наступні порушення, а саме п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 201.10 ст. 201 ПК України, що призвели до завищення від`ємного значення з податку на додану вартість за липень 2020 року на суму 1807 459,00 грн., а також п. 121.1 ст. 121 ПК України, внаслідок не надання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів.

Вказані порушення, на думку перевіряючих, були допущені внаслідок взаємовідносин ТОВ «АГРОПРОМХОЛД» з суб`єктом господарювання ТОВ «ІСТ ОІЛС УКРАЇНА».

З наданих до справи документів вбачається, що у липні-серпні 2019 року між ТОВ «АГРОПРОМХОЛД» та ТОВ «ІСТ ОІЛС УКРАЇНА» було укладено договір поставки зерна №2207\2019-1 від 22.07.2019, предметом якого є поставка зерна пшениці (далі - товар), асортимент, кількість, термін поставки і порядок оплати товару визначається у Специфікаціях. Відповідно до п. 3.2 Договору №2207\2019-1 від 22.07.2019, умови поставки товару вказані у Специфікаціях, відповідно до офіційних правил тлумачення міжнародних торгових термінів Інкотермс 2010.

Згідно з Специфікації №1 від 22.07.2019 ТОВ «ІСТ ОІЛС УКРАЇНА» на адресу ТОВ «АГРОПРОМХОЛД» здійснена поставка товару у кількості 1100+/-10% т. на суму 5412 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 902 000,00 грн. Відповідно до п.2 Специфікації №1 від 22.07.2019 визначено умови поставки Товару EXW ТОВ «АГРОІНВЕСТ-2013», за адресою: Запорізька область, Запорізький район, с. Степне, вул. Урожайна, 17.

Відповідно до Специфікації №2 від 23.07.2019 ТОВ «ІСТ ОІЛС УКРАЇНА» на адресу ТОВ «АГРОПРОМХОЛД» здійснена поставка товару у кількості 1100+/-10% т. на суму 5385 600,00 грн., в т.ч. ПДВ 897 600,00 грн. Згідно з п.2 Специфікації №2 від 23.07.2019 визначено умови поставки Товару EXW ТОВ «АГРОІНВЕСТ-2013», за адресою: Запорізька область, Запорізький район, с. Степне, вул. Урожайна, 17.

Згідно з Специфікації №3 від 01.08.2019 ТОВ «ІСТ ОІЛС УКРАЇНА» на адресу ТОВ «АГРОПРОМХОЛД» здійснена поставка товару у кількості 1100+/-10% т. на суму 5346 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 891 000,00 грн. Відповідно до п.2 Специфікації №3 від 01.08.2019 визначено умови поставки Товару EXW ТОВ «АГРОІНВЕСТ-2013», за адресою: Запорізька область, Запорізький район, с. Степне, вул. Урожайна, 17.

Придбання товару, яке стало підставою для відображення у липні 2020 року податкового кредиту, здійснювалось за:

- видатковою накладною №РН-0000003 від 23.07.2019; перевезення товару підтверджується товарно-транспортними накладними №23071 від 23.07.2019 та №23072 від 23.07.2019;

- видатковою накладною №РН-0000004 від 23.07.2019; перевезення товару підтверджується товарно-транспортними накладними №23073 від 23.07.2019 та №23074 від 23.07.2019;

- видатковою накладною №РН-0000005 від 24.07.2019; перевезення товару підтверджується товарно-транспортними накладними №24071 від 24.07.2019 та №24072 від 24.07.2019;

- видатковою накладною №РН-0000006 від 24.07.2019; перевезення товару підтверджується товарно-транспортними накладними №24072 від 24.07.2019 та №24073 від 24.07.2019;

- видатковою накладною №РН-0000011 від 25.07.2019; перевезення товару підтверджується товарно-транспортними накладними №25073 від 25.07.2019 та №25074 від 25.07.2019;

- видатковою накладною №РН-0000012 від 25.07.2019; перевезення товару підтверджується товарно-транспортними накладними №25071 від 25.07.2019 та №25072 від 25.07.2019;

- видатковою накладною №РН-0000013 від 26.07.2019; перевезення товару підтверджується товарно-транспортними накладними №26073 від 26.07.2019 та №26074 від 26.07.2019;

- видатковою накладною №РН-0000014 від 26.07.2019; перевезення товару підтверджується товарно-транспортними накладними №26071 від 26.07.2019 та №26072 від 26.07.2019;

- видатковою накладною №РН-0000019 від 27.07.2019; перевезення товару підтверджується товарно-транспортними накладними №27071 від 27.07.2019 та №27072 від 27.07.2019;

- видатковою накладною №РМ-0000020 від 27.07.2019; перевезення товару підтверджується товарно-транспортними накладними №27073 від 27.07.2019 та №27074 від 27.07.2019;

- видатковою накладною №РН-0000022 від 28.07.2019; перевезення товару підтверджується товарно-транспортними накладними №28075 від 28.07.2019 та №28076 від 28.07.2019;

- видатковою накладною №РН-0000023 від 28.07.2019; перевезення товару підтверджується товарно-транспортними накладними №28073 від 28.07.2019 та №28074 від 28.07.2019;

- видатковою накладною №РН-0000025 від 28.07.2019; перевезення товару підтверджується товарно-транспортною накладною №28072 від 28.07.2019;

- видатковою накладною №РН-0000026 від 29.07.2019; перевезення товару підтверджується товарно-транспортними накладними №29075 від 29.07.2019 та №29076 від 29.07.2019;

- видатковою накладною №РН-0000027 від 29.07.2019; перевезення товару підтверджується товарно-транспортними накладними №29073 від 29.07.2019 та №29074 від 29.07.2019;

- видатковою накладною №РН-0000028 від 29.07.2019; перевезення товару підтверджується товарно-транспортними накладними №29071 від 29.07.2019 та №29072 від 29.07.2019;

- видатковою накладною №РН-0000029 від 29.07.2019; перевезення товару підтверджується товарно-транспортними накладними №29077 від 29.07.2019 та №29078 від 29.07.2019;

- видатковою накладною №РН-0000030 від 30.07.2019; перевезення товару підтверджується товарно-транспортними накладними №30073 від 30.07.2019 та №30074 від 30.07.2019;

- видатковою накладною №РН-0000031 від 30.07.2019; перевезення товару підтверджується товарно-транспортними накладними №30075 від 30.07.2019 та №30076 від 30.07.2019;

- видатковою накладною №РН-0000032 від 30.07.2019; перевезення товару підтверджується товарно-транспортними накладними №30077 від 30.07.2019 та №30078 від 30.07.2019;

- видатковою накладною №РН-0000033 від 30.07.2019; перевезення товару підтверджується товарно-транспортними накладними №30071 від 30.07.2019 та №30072 від 30.07.2019;

- видатковою накладною №РН-0000034 від 31.07.2019; перевезення товару підтверджується товарно-транспортними накладними №31071 від 31.07.2019 та №31072 від 31.07.2019;

- видатковою накладною №РН-0000035 від 31.07.2019; перевезення товару підтверджується товарно-транспортними накладними №31075 від 31.07.2019 та №31076 від 31.07.2019;

- видатковою накладною №РН-0000036 від 31.07.2019; перевезення товару підтверджується товарно-транспортними накладними №31073 від 31.07.2019 та №31074 від 31.07.2019;

- видатковою накладною №РН-0000037 від 01.08.2019; перевезення товару підтверджується товарно-транспортними накладними №1081 від 01.08.2019 та №1082 від 01.08.2019;

- видатковою накладною №РН-0000038 від 01.08.2019; перевезення товару підтверджується товарно-транспортними накладними №1083 від 01.08.2019 та №1084 від 01.08.2019;

- видатковою накладною №РН-0000039 від 02.08.2019; перевезення товару підтверджується товарно-транспортними накладними №208 від 02.08.2019 та №2081 від 02.08.2019;

- видатковою накладною №РН-0000040 від 02.08.2019; перевезення товару підтверджується товарно-транспортними накладними №2082 від 02.08.2019 та №2083 від 02.08.2019;

- видатковою накладною №РН-0000041 від 03.08.2019; перевезення товару підтверджується товарно-транспортними накладними №3081 від 03.08.2019 та №3082 від 03.08.2019;

- видатковою накладною №РН-0000042 від 03.08.2019; перевезення товару підтверджується товарно-транспортними накладними №3083 від 03.08.2019 та №3084 від 03.08.2019;

- видатковою накладною №РН-0000043 від 04.08.2019; перевезення товару підтверджується товарно-транспортними накладними №4081 від 04.08.2019 та №4082 від 04.08.2019;

- видатковою накладною №РН-0000044 від 04.08.2019; перевезення товару підтверджується товарно-транспортними накладними №4083 від 04.08.2019 та №4084 від 04.08.2019;

- видатковою накладною №РН-0000045 від 05.08.2019; перевезення товару підтверджується товарно-транспортними накладними №5081 від 05.08.2019 та №5082 від 05.08.2019;

- видатковою накладною №РН-0000046 від 05.08.2019; перевезення товару підтверджується товарно-транспортними накладними №5083 від 05.08.2019 та №5084 від 05.08.2019;

- видатковою накладною №РН-0000047 від 06.08.2019; перевезення товару підтверджується товарно-транспортними накладними №6081 від 06.08.2019 та №6082 від 06.08.2019;

- видатковою накладною №РН-0000048 від 06.08.2019; перевезення товару підтверджується товарно-транспортними накладними №6083 від 03.08.2019 та №6084 від 06.08.2019;

- видатковою накладною №РН-0000049 від 07.08.2019; перевезення товару підтверджується товарно-транспортними накладними №7081 від 07.08.2019 та №7082 від 07.08.2019;

- видатковою накладною №РН-0000050 від 07.08.2019; перевезення товару підтверджується товарно-транспортними накладними №7083 від 07.08.2019 та №7084 від 07.08.2019;

- видатковою накладною №РН-0000051 від 08.08.2019; перевезення товару підтверджується товарно-транспортними накладними №8081 від 08.08.2019 та №8082 від 08.08.2019;

- видатковою накладною №РН-0000052 від 08.08.2019; перевезення товару підтверджується товарно-транспортними накладними №8083 від 08.08.2019 та №8084 від 08.08.2019;

- видатковою накладною №РН-0000053 від 09.08.2019; перевезення товару підтверджується товарно-транспортною накладною №9082 від 09.08.2019;

- видатковою накладною №РН-0000054 від 09.08.2019; перевезення товару підтверджується товарно-транспортною накладною №9081 від 09.08.2019.

Транспортування товару відбувалось за замовленням та за рахунок позивача з використанням послуг перевізника TOB «АЛГОРИТМ ГРУП», про що зазначено у вищевказаних товарно-транспортних накладних.

Отримання позивачем послуг перевезення від TOB «АЛГОРИТМ ГРУП», здійснювалось відповідно до договору про надання перевезення вантажів територією України №128 від 08.07.2019. Відповідно до додаткової угоди №1 від 16.07.2019 до договору №128 від 08.07.2019 внесені зміни та передбачено, що «При дотриманні Замовником своїх договірних зобов`язань щодо розрахунків за перевезення вантажів і надання у зв`язку з цим інших послуг, Виконавець може надати йому знижку в оплаті. Розмір цієї знижки визначається за домовленістю сторін».

Так, між позивачем та TOB «АЛГОРИТМ ГРУП» на підтвердження отримання послуг перевезення, відповідно до умов договору №128 від 08.07.2019, складено акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000118 від 25.07.2019. акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000126 від 29.07.2019, акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ- 0000130 від 01.08.2019, акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000142 від 04.08.2019, акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000164 від 10.08.2019.

Оплата за послуги перевезення товару, па підставі рахунку-фактури №СФ-000118 від 25.07.2019, рахунку-фактури №СФ-000126 від 29.07.2019, рахунку-фактури №СФ-0000130 від 01.08.2019, рахунку-фактури №СФ-0000142 від 04.08.2019, рахунку-фактури №СФ-0000164 від 10.08.2019, здійснена відповідно до платіжних доручень №412 від 01.08.2019 та №428 від 28.08.2019.

Доставка товару здійснювалась, відповідно до умов визначених у специфікаціях до договору поставки зерна №2207\2019-1 від 22.07.2019, а саме на адресу ТОВ «АГРОІНВЕСТ- 2013»: Запорізька область, Запорізький район, с. Степне, вул. Урожайна, 17.

Позивачем не здійснено оплату товару на адресу постачальника TOB «ІСТ ОІЛС УКРАЇНА» на підставі рахунку-фактури №СФ-0000003 від 23.07.2019, рахунку-фактури №СФ-0000004 від 23.07.2019, рахунку-фактури №СФ-0000005 від 24.07.2019, рахунку-фактури №СФ-0000006 від 24.07.2019, рахунку-фактури №СФ-0000011 від 25.07.2019, рахунку-фактури №СФ-0000012 від 25.07.2019, рахунку-фактури №СФ-0000013 від 26.07.2019, рахунку-фактури №СФ-0000014 від 26.07.2019, рахунку-фактури №СФ-0000019 від 27.07.2019, рахунку-фактури №СФ-0000020 від 27.07.2019, рахунку-фактури №СФ-0000022 від 28.07.2019, рахунку-фактури №СФ-0000023 від 28.07.2019, рахунку-фактури №СФ-0000025 від 28.07.2019, рахунку-фактури №СФ-0000026 від 29.07.2019, рахунку-фактури №СФ-0000027 від 29.07.2019, рахунку-фактури №СФ-0000028 від 29.07.2019, рахунку-фактури №СФ-0000029 від 29.07.2019, рахунку-фактури №СФ-0000030 від 30.07.2019, рахунку-фактури №СФ-0000031 від 30.07.2019, рахунку-фактури №СФ-0000032 від 30.07.2019, рахунку-фактури №СФ-0000033 від 30.07.2019, рахунку-фактури №СФ-0000034 від 31.07.2019, рахунку-фактури №СФ-0000035 від 31.07.2019, рахунку-фактури №СФ-0000036 від 31.07.2019, рахунку-фактури №СФ-0000037 від 01.08.2019, рахунку-фактури №СФ-0000038 від 01.08.2019, рахунку-фактури №СФ-0000039 від 02.08.2019, рахунку-фактури №СФ-0000040 від 02.08.2019, рахунку-фактури №СФ-0000041 від 03.08.2019, рахунку-фактури №СФ-0000042 від 03.08.2019, рахунку-фактури №СФ-0000043 від 04.08.2019, рахунку-фактури №СФ-0000044 від 04.08.2019, рахунку-фактури №СФ-0000045 від 05.08.2019, рахунку-фактури №СФ-0000046 від 05.08.2019, рахунку-фактури №СФ-0000047 від 06.08.2019, рахунку-фактури №СФ-0000048 від 06.08.2019, рахунку-фактури №СФ-0000049 від 07.08.2019, рахунку-фактури №СФ-0000050 від 07.08.2019, рахунку-фактури №СФ-0000051 від 08.08.2019, рахунку-фактури №СФ-0000052 від 08.08.2019, рахунку-фактури №СФ-0000053 від 09.08.2019, рахунку-фактури №СФ-0000054 від 09.08.2019.

Право вимоги за договором поставки зерна №2207\2019-1 від 22.07.2019 постачальником - TOB «ІСТ ОІЛС УКРАЇНА» було відступлено на користь TOB «АГРОКАПІТАЛ», відповідно до договору про відступлення права вимоги №301219-1 від 30.12.2019.

Позивачем укладено з TOB «АГРОІНВЕСТ-2013» договір складського зберігання зерна №116 від 01.07.2019. На підтвердження передачі зерна на зберігання TOB «АГРОІНВЕСТ-2013» надано позивачу витяг із книги складського обліку за період з 23.07.2019 по 09.08.2019. Відповідно до акту прийому-передачі від 31.07.2020 на зберігання передано 2037,52 тон. Відповідно до акту прийому-передачі від 09.08.2020 на зберігання передано 1028,81 тон.

Головним управлінням ДПС у Запорізькій області в період з 30.09.2020 по 08.10.2020 проведена документальна позапланова виїзна перевірка TOB «АГРОПРОМХОЛД», щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за липень 2020 року від`ємного значення з податку на додану вартість, задекларованого у попередніх звітних періодах (грудень 2019 року, січень 2020 року та червень 2020 року). За результатами перевірки складено акт від 16.10.2020 № 97/08-01-07-05/39398740.

Виходячи з зазначеного перевіряючі дійшли висновку щодо не підтвердження під час проведення документальної позапланової перевірки здійснення господарських взаємовідносин з TOB «Іст Оілс Україна», а саме:

- перевіркою встановлено, що TOB «Іст Оілс Україна» (м. Чорноморськ Одеська обл.) укладено з TOB «Агропромхолд» договір поставки пшениці в липні - серпні 2019 року за № 2207/2019 від 22.07.2019.

- між сторонами складено Специфікацію №1 від 22.07.2019 на суму 5412 000 грн. та №2 від 23.07.2019 року па суму 5385 600 грн., №3 від 01.08.2019 року на суму 5346 000 грн. При цьому, ціна товару у всіх трьох специфікаціях різна.

Працівники контролюючого органу звернули увагу, що Договір №2207\2019-1 від 22.07.2019 не містить жодного посилання на назву, найменування, марку, характеристики та показники товару, що є предметом поставки. При цьому, специфікації з розшифровкою інформації про товар також не складалися.

В обґрунтування твердження щодо удаваності проведених операцій відступлення права вимоги боргу та, як наслідок, дефектності наданих первинних документів та проведення фінансово-господарських операцій перевіряючі послалися на:

- відсутність інформації у видаткових накладних на товар, що унеможливлює ідентифікацію назви, марки, рівня відповідності продукту, характеристики, органолептичних, фізико-механічних та фізико-хімічних показників товару, які б дозволили класифікувати товар на його відповідність до ДСТУ 3768:2019, який поставляється на адресу позивача;

- відсутності розрахунку між сторонами Договору;

- відсутності передачі первинних документів між сторонами за умовами Договору;

- відсутності терміну згідно Специфікації щодо розрахунку на поставлений товар відповідно до Договору;

- відсутності доказів проведення розрахунків станом на 2021 рік.

Крім того, перевіряючи вказують, що відповідно п.2 Специфікацій до договору №2207\2019-1 від 22.07.2019 ТОВ «АГРОПРОХОЛД» (покупець) укладеному з TOB «ІСТ ОІЛС УКРАЇНА» (постачальник), умови поставки товару EXW - TOB «АГРОІНВЕСТ-2013», за адресою: Запорізька область, Запорізький район, с. Степне, вул. Урожайна, 17, згідно офіційних правил тлумачення міжнародних торгових термінів правил ІНКОТЕРМС- 2010.

Відповідно до офіційних правил тлумачення міжнародних торгових термінів ІНКОТЕРМС- 2010, термін EXW передбачає наступне: Продавець зобов`язаний надати товар у розпорядження покупця в названому місці поставки, без завантаження на будь-який приймаючий транспортний засіб, в узгоджений день чи в межах погодженого періоду або, якщо такого часу не обумовлено, у строк, звичайний для поставки аналогічних товарів. Якщо сторони не узгодили конкретної точки в межах названого місця поставки, і наявні декілька придатних для цього точок, продавець може вибрати таку точку в межах місця поставки, яка найбільш відповідає його цілям.

Тобто, адреса навантаження, зазначена в товарно-транспортних накладних, не відповідає умовам Договору поставки зерна №2207\2019-1 від 22.07.2019.

Суд вбачає, що товарно-транспортні накладні надані позивачем не містять інформації щодо адреси навантаження товару, зазначено лише м. Чорноморськ. Проте, вищевказані обсяги, зазначені в податкових накладних, зареєстрованих TOB "АЛГОРИТМ ГРУП" не відповідають обсягам пшениці у кількості 2322,7 т, у т.ч. за липень 2019 року у кількості 1415,99 т, за серпень 2019 року у кількості 906,71 т, наведеним TOB «АГРОПРОМХОЛД» в наданих до перевірки ТТН.

Суд звертає увагу, що до перевірки надано Договір про перевезення вантажів територією України № 156 від 01.10.2019, укладений між ТОВ «АГРОПРОМХОЛД» (Замовник) та TOB "АЛГОРИТМ ГРУП" (Перевізник), наявність інших договорів між підприємствами перевіркою не встановлено. Тобто під час проведення перевірки договір №128 від 08.07.2019 року у позивача був відсутній.

В графі товарно-транспортних накладних «Водій» зазначено громадян, яким згідно податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма І-ДФ) за 3 квартал 2019 року (№9256766610 від 01.11.2019), наданого TOB "АЛГОРИТМ ГРУП" (код ЄДРПОУ 42418536) не нараховувалось та не виплачувалось жодних доходів, у зв`язку з чим неможливо підтвердити їх причетність до господарської діяльності TOB "АЛГОРИТМ ГРУП", у тому числі їх участь в операціях з транспортування сільгосппродукції для TOB «АГРОПРОМХОЛД».

Згідно податкової звітності щодо нарахування єдиного внеску за липень 2019 року (№9185359462 від 17.08.2019) та за серпень 2019 року (№9213461388 від 17.09.2019), наданої TOB «АГРОПРОМХОЛД», встановлено, що на підприємстві працювала 1 особа, що свідчить про відсутність необхідного штату співробітників для здійснення завантаження товару в транспорт власними силами, а згідно ЄРПН, не встановлено придбання послуг по навантаженню.

Також, згідно податкової звітності щодо нарахування єдиного внеску за липень 2019 року (№9187156093 від 20.08.2019) та за серпень 2019 року (№9215404294 від 19.09.2019), наданої TOB «ІСТ ОІЛС УКРАЇНА», встановлено, що на підприємстві працювала 1 особа, що свідчить про відсутність необхідного штату співробітників для здійснення завантаження товару в транспорт власними силами, а згідно ЄРПН, не встановлено придбання послуг по навантаженню. В графі «ПУНКТ навантаження» зазначено: ОДЕСЬКА ОБЛ.. М.ЧОРНОМОРСЬК. У вищевказаній графі, всупереч вимогам п. 11.1 «Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні», затверджених Наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997, не зазначено повну адресу пункту навантаження.

При цьому, згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна встановлено, що у TOB «ІСТ ОІЛС УКРАЇНА» нерухоме майно у м. Чорноморськ Одеської області відсутнє. Набуття в оренду підприємством приміщень за даною адресою не встановлено.

До матеріалів судової справи надані акти здачі - прийняття робіт № ОУ-0000118, № ОУ- 0000126, № ОУ-0000130, № ОУ-0000142, № ОУ-0000164 дані акти не містять інформації про перевезення, а саме звідки, коли, яким чином, яким автотранспортом, куди, в які дати було здійснено перевезення. Крім того, вказані акти не містять інформації про наявні до них додатки.

Перевіркою встановлено укладення Договору складського зберігання зерна від 01.07.2019 № 116, згідно якого TOB «АГРОІНВЕСТ-2013» - Зерновий склад, та TOB «АГРОПРОМХОЛД» - Поклажодавець, зобов`язується передати на відповідальне зберігання та прийняти з відповідального зберігання Сільськогосподарську продукцію (зерно), прийняти послуги Зернового складу, Зерновий склад зобов`язується прийняти Сільськогосподарську продукцію (зерно) для зберігання на визначених цим договором умовах і в установлений строк повернути його Поклажодавцеві або особі, зазначеній ним як одержувач, у стані, передбаченому цим договором та законодавством.

Згідно Акту прийому - передачі від 31.07.2019, Поклажодавець (TOB «АГРОПРОМХОЛД») здав, а Зерновий склад (TOB «АГРОІНВЕСТ - 2013») прийняв пшеницю у кількості 2037,52 тон для зберігання за адресою: Запорізька область. Запорізький р-н, с. Степне, вул. Урожайна, 17.

Пунктом 16 статті 1 Закону України «Про зерно та ринок зерна в Україні» №37-IV від 04.07.2002 (далі Закон №37) визначено, що зберігання зерна здійснюється у зерносховищах - спеціально обладнаних місцях для зберігання зерна (приміщеннях, будівлях тощо).

Статтею 7 Закону №37 визначено, що суб`єктами зберігання зерна є: зернові склади (елеватори, хлібні бази, хлібоприймальні, борошномельні і комбікормові підприємства). Зерновим складом є суб`єкт підприємництва, що є власником зерносховища і надає фізичним та юридичним особам послуги із зберігання зерна з видачею складських документів на зерно та в передбаченому законом порядку отримав право на здійснення такої діяльності шляхом участі в Гарантійному фонді виконання зобов`язань за складськими документами на зерно (п. 15 ст. І Закону №37); 2) суб`єкти виробництва зерна, які зберігають його у власних або орендованих зерносховищах; 3) інші суб`єкти господарювання, які беруть участь у процесі зберігання зерна.

Статтею 24 Закону №37 визначено, що власники зерна мають право укладати договори складського зберігання зерна на зберігання зерна у зернових складах з отриманням складських документів на зерно, а також зберігати зерно у власних зерносховищах.

Пунктом 21 статті 1 Закону №37 визначено, що реєстром зерна є система обліку інформації про зерно, що прийняте зерновими складами на зберігання у визначеному обсязі й до визначеного строку.

Пунктом 22 статті 1 Закону №37 визначено, що реєстром складських документів на зерно є система обліку інформації про видані зерновими складами складські документи на зерно та володільців таких документів. Зернові склади зобов`язані вести реєстр зерна, прийнятого на зберігання та реєстр складських документів на зерно (ст.ст. 36, 45 Закону №37).

Пунктом 8 Порядку ведення реєстру складських документів на зерно та зерна, прийнятого на зберігання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.11.04 №1569 (далі - Порядок №1569) визначено, що Реєстратор зобов`язаний передати до основного реєстру інформацію, внесену до реєстру зернового складу.

Пунктом 13 Порядку №1569 визначено, що інформація, внесена до основного реєстру та реєстру зернового складу, повинна зберігатися не менш як три роки після закінчення строку зберігання зерна.

Пунктом 4 Порядку №1569 визначено, що адміністратором основного реєстру є державне підприємство «Держреєстри України».

Пунктом 5 Порядку №1569 визначено, що реєстратором є зерновий склад, який виконує функції відповідно до договору з адміністратором основного реєстру і передає інформацію для внесення до основного реєстру, а також видає власникам зерна витяги з реєстру зернового складу.

Пунктом 1.2 Порядку ведення реєстру складських документів на зерно та зерна, прийнятого на зберігання, і реєстру зернового складу, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики України від 11.08.05 №374 (далі - Порядок №374) визначено, що Витягом є документ, який свідчить про внесення запису до Реєстру або про відсутність такого запису.

Пунктом 1.2 Порядку №374 визначено, що витяг на запит інших фізичних або юридичних осіб зокрема містить: - поточний номер запису у Реєстрі; - вид складського документа та серію і номер його бланка; - найменування та місцезнаходження зернового складу, що прийняв зерно на зберігання і видав складський документ; - відомості про особу - держателя складського документа; - найменування та залікову вагу зерна, прийнятого на зберігання за даним складським документом; - строк зберігання зерна, якщо такий строк встановлюється, або вказівку, що зерно прийняте на зберігання до запитання, у межах дії сертифіката на відповідність послуг із зберігання зерна та продуктів його переробки, виданого зерновому складу.

Державним органам видаються витяги з основного реєстру та реєстру зернового складу на підставі запитів, зроблених у зв`язку із здійсненням ними своїх повноважень, що визначені законодавством (п. 15 Порядку № 1569, п. 3.10 Порядку № 374).

У зв`язку з вищевикладеним, відповідачем до ДП «ДЕРЖРЕЄСТРИ УКРАЇНИ» було надіслано запит від №54290/10/08-01-07-05-07 від 24.09.2020, щодо отримання інформації про наявність за періоді 2019-2020 роки зернових складів у TOB «АГРОІНВЕСТ - 2013» (код ЄДРПОУ 40507058) за адресою Запорізька область, с. Степне, вул. Урожайна, 17, та інформації (витягів) з реєстру зерна та реєстру складських документів на зерно у відповідності до пункту 1.2 Порядку №374 по TOB «АГРОІНВЕСТ - 2013» (код ЄДРПОУ 40507058) в частині зберігання пшениці на зернових складах власника зерна - TOB «АГРОПРОМХОЛД» (код ЄДРПОУ 39398740).

Згідно отриманої відповіді від 29.09.2020 №1019 (вх.№67226/10 від 05.10.2020) з ДП «ДЕРЖРЕЄСТРИ УКРАЇНИ» встановлено, що всупереч вимогам Закону України «Про зерно та ринок зерна в Україні» від 04.07.02 №37, TOB «АГРОІНВЕСТ - 2013» у періоді 2019-2020 роки не був підключений до основного реєстру складських документів на зерно та зерна, прийнятого на зберігання, та інформація щодо зерна, яке знаходилось у нього не зберіганні в основному реєстрі відсутня.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна встановлено, що у TOB «АГРОІНВЕСТ - 2013» нерухоме майно відсутнє.

Щодо документів, які б підтверджували походження (виробника, імпортера) товарів, суд зазначає наступне, що згідно з п.2 ст.662 Цивільного Кодексу України, із змінами і доповненнями: Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Згідно чинного законодавства, паспорт якості на продукцію входить в групу технологічних документів, встановлених ЄСТД (Єдина система технологічної документації) і загальною системою стандартів. Паспорт якості на продукцію оформлюється виробником або спеціально акредитованим органом сертифікації.

Всупереч вищевикладеному, паспорти якості (сертифікати відповідності або інші відповідні документи) до перевірки не надані, що унеможливлює встановлення походження (виробника, імпортера) товарів, в тому числі у зв`язку з невідповідністю обсягів його фактичного придбання підприємством TOB «ІСТ ОІЛС УКРАЇНА» у контрагентів - продавців по ланцюгу постачання, обсягам його реалізації на TOB «АГРОПРОМХОЛД».

У зв`язку з вищевикладеним, складено Акти про ненадання оригіналів документів (копій документів) №1/08-01-07-05/39398740 від 01.10.2020, №4/08-01-07-05/39398740 від 02.10.2020, №16/08-01-07-05/39398740 від 06.10.2020 та №23/08-01-07-05/39398740 від 08.10.2020, які вручено директору TOB «АГРОПРОМХОЛД» ОСОБА_1 , відповідно до вимог ст.42 ПК України.

Згідно Балансу про фінансовий стан за 2018 рік (№9312142767 від 10.06.2020), наданого TOB «ІСТ ОІЛС УКРАЇНА» до органів ДПС, підприємством задекларовано наявність залишків товару станом на 31.12.2018 року на суму 353 068 000 грн.

Також, згідно ЄРПН встановлено придбання товарів TOB «ІСТ ОІЛС УКРАЇНА» протягом всього 2019 року на суму 29 424 082,23 грн.

При цьому підприємством зареєстровано податкові накладні на продаж товарів у 1 півріччі 2019 на суму 485413 147,40 грн. Таким чином, TOB «ІСТ ОІЛС УКРАЇНА» продано товару у першому півріччі 2019 року на 102921 065,17 грн. більше ніж придбано.

Проведеним аналізом податкової звітності з податку на додану вартість, наданої TOB «ІСТ ОІЛС УКРАЇНА» протягом 2019 року, не встановлено декларування показників в р.10.3 Декларацій «Придбання (виготовлення, будівництво, спорудження, створення) товарів/послуг та необоротних активів на митній території України з нульовою ставкою та/або без податку на додану вартість».

Проведеним аналізом Податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма 1-ДФ), наданої TOB «ІСТ ОІЛС УКРАЇНА» протягом 2019 року, не встановлено декларування доходів, виплачених самозайнятим особам.

З урахуванням встановлених обставин справи, суд дійшов висновку, що вищевказана інформація свідчить про неможливість фактичної реалізації товарів у обсягах, задекларованих TOB «ІСТ ОІЛС УКРАЇНА», у тому числі на адресу TOB «АГРОПРОМХОЛД».

Таким чином, судом встановлено неможливість придбання позивачем товару, при відсутності у його прямого контрагента можливості придбати цей товар у своїх постачальників та реальної можливості контрагентів позивача здійснити поставку товару та надання послуг щодо перевезення товару.

Крім того, суд критично ставиться до твердження представника позивача про невірне визначення сторонами договору №2207\2019-1 від 22.07.2019 умов поставки EXW ТОВ «АГРОІНВЕСТ-2013», за адресою: Запорізька область, Запорізький район, с. Степне, вул. Урожайна, 17, у відповідних специфікаціях, оскільки такі сторони не були позбавлені можливості внести відповідні зміни щодо умов поставки до цих специфікацій. Разом з тим, за умовами специфікацій до цього договору місце з якого повинна була здійснюватися поставка збігається із місцем в яке мала відбутися поставка, що очевидно не відповідає позиції позивача про поставку товару з м. Чорноморськ Одеської області.

При складанні відповідних первинних документів за вищезазначеними операціями, які на переконання суду в дійсності не відбулися, платником податків порушено норми частини першої ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та п.2.1 і п. 2.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 №88 від 24.05.95, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704, (із змінами) (далі - Положення №88).

Такі документи не можуть за змістом п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України вважатися документами для підтвердження даних податкового обліку і звітності.

При перенесені даних цих документів до облікових регістрів платником податків порушено норми частини п`ятої ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.1.2 Положення № 88, абзацу другого розділу І Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов`язань і господарських операцій підприємств і ( організацій, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 30.11.99 № 291, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 21.12.99 за № 893/4186, (із змінами).

У відповідності до п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового Кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до п.п.14.1.181 п.14.1 ст.14 Податкового Кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 податковий кредит - сума, на яку платник має право зменшити податкове зобов`язання звітного періоду.

Відповідно до п.п. 14.1.231. п.14.1 ст.14 Податкового Кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 визначено, що розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Згідно з п. 188.1 ст. 188 Податкового Кодексу України №2755-VI від 02.12.2010, база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів, крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

Згідно з п. 198.1 ст. 198 Податкового Кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням , таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Відповідно до п.198.2 ст.192 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку в оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п.198.3 ст.198 Податкового Кодексу України №2755-VI від 02.12.2010, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 розділу І цього Кодексу, та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього розділу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку».

Отже, суд дійшов висновку, що право на податковий кредит у TOB «АГРОПРОМХОЛД» не виникає, оскільки при цьому не дотримано обов`язкових умов для виникнення такого права - виникнення об`єкту оподаткування, що передбачено вимогами п.198.3 ст.198 ПК України.

Верховний Суд викладаючи правову позицію у постанові від 28.10.2019 по справі №400/2760/18 зазначив, що у податковому обліку з податку на додану вартість операції з придбання товарів (послуг) та суми податкового кредиту за такими операціями повинні бути підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, які містять відомості про господарську операцію, підтверджують її фактичне здійснення. Податковий кредит має бути обов`язково підтверджений податковою накладною. Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та/або його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності.

Верховний Суд у постанові від 16.06.2020 по справі №400/987/19 сформував правову позицію, за якою, наявність податкової накладної та факт реєстрації податкової накладної в ЄРПН не є єдиною та достатньою підставою яка надає право платнику податку на додану вартість на віднесення сум сплаченого (нарахованого) податку на додану вартість до податкового кредиту, оскільки таке право виникає за правилами приписів підпунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у т.ч. в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у т. ч. при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами.

Відтак, наявність зареєстрованої в ЄРПН податкової накладної є однією із обов`язкових умов, а не єдиною умовою для віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту.

Крім того, Верховний Суд, дійшов висновку про достатність підстав критично оцінювати рух товару від контрагентів-постачальників позивача до його контрагентів-покупців, оскільки товар фактично здебільшого лише документально змінював своїх номінальних власників, а документи оформлювалися лише тільки для надання цим господарським операціям документарного виразу, що зумовило визнання обґрунтованими висновки контролюючого органу про те, що усі дії позивача, в даному випадку, фактично були спрямовані лише на оформлення цих спірних господарських операцій у паперовому вигляді без їх фактичного здійснення, з метою завищення суми податкового кредиту за спірні періоди.

Щодо наданих позивачем до матеріалів справи документів, які не були надані ним під час перевірки суд зазначає наступне.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постановах від 23.10.2020 у справі №816/2932/15:

«Платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки.

Платник податків у разі ненадання документів під час проведення перевірки не позбавлений права надання таких і після завершення такої перевірки, які мають бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення. Протягом п`яти робочих днів з дня отримання акта перевірки платник податків має право надати до контролюючого органу, що призначив перевірку, документи, визначені в акті перевірки як відсутні.

У разі якщо до закінчення перевірки або у зазначений вище термін платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують відповідні показники, вважається, що такі документи у платника податків відсутні».

…

«Слід зазначити, що з огляду на приписи пункту 44.6 статті 44 Податкового кодексу України, вважається, що документи, які не були надані під час перевірки (чи на протязі 5 днів після її проведення) вважаються відсутніми у такого платника податків.

Таким чином суди обґрунтовано дійшли висновку, що накладні, видаткові накладні, накладні на переміщення, та інші документи, які були надані позивачем до суду першої інстанції та фактично не надавались під час перевірки, не можуть бути прийняті в якості належних доказів…»

У постанові від 06.08.2019 у справі №160/8441/18 Верховний Суд сформував наступну правову позицію:

«Абзацом першим пункту 44.6 цієї статті визначено, що у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Протягом п`яти робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта перевірки, платник податків має право подати контролюючому органу, що проводив перевірку, заперечення та/або додаткові документи, які підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності (абзац другий пункту 44.7 в редакції до внесення змін Законом України від 20.11.2018 № 2628-VI).

Відповідно до частини першої пункту 85.2 статті 85 ПК платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Цьому обов`язку кореспондує право контролюючого органу при проведенні перевірок вимагати і отримувати у платників податків первинні фінансово-господарські, бухгалтерські та інші документи (в тому числі, засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності) їх копії), що свідчать про приховування (заниження) об`єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Таке право закріплене нормою пункт 85.4 статті 85 ПК.

Отже, надання платником податків фінансово-господарських документів під час проведення перевірки є необхідною умовою підтвердження правомірності задекларованих платником показників податкового обліку. Обов`язок платника податків зберігати документи й надавати їх під час перевірки контролюючому органу кореспондує з компетенцією контролюючого органу здійснювати перевірку на підставі документів. Ненадання платником податків документів на підтвердження задекларованих показників податкового обліку прирівнюється нормами пункту 44.6 статті 44 ПК до їх відсутності. Винятком є випадки виїмки документів або іншого їх вилучення правоохоронними органами та іншими компетентними органами. Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені ним у податковій звітності, але не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Оскільки позивач не надав документи для проведення перевірки, в тому числі, й у строк, визначений абзацом другим пункту 44.7 статті 44 ПК, у контролюючого органу були законні підстави провести перевірку з використанням наявної у нього податкової інформації щодо задекларованих позивачем сум податкового кредиту та визнати ці суми не підтвердженими документально.

Суди першої та апеляційної інстанцій правильно застосували норму абзацу першого пункту 44.6 статті 44 ПК, відхиляючи довід позивача про наявність у нього відповідних документів на підтвердження суми податкового кредиту, задекларованої за лютий, березень, травень, червень 2017 року по взаємовідносинах з вище переліченими контрагентами. Ця норма вимагає наявність документів на час складення податкової звітності, встановлює правило щодо надання платником податків документів для перевірки, а також юридичний наслідок недотримання цього правила як виключення факту документів на час складення податкової звітності. Вона є складовою механізму правового регулювання податкового обліку і не входить в будь-яку конкуренцію з процесуальними нормами, якими встановлені правила доказування в адміністративному судочинстві».

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відтак, суд доходить до висновку про недоведеність фактичного здійснення господарських операцій, а саме складанні відповідних первинних документів за вищезазначеними операціями, які у дійсності не відбулися, платником податків порушено норми частини першої ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та пп.2.1 і 2.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704, а відтак прийняте відповідачем податкове-повідомлення-рішення №0030440705 від 20.11.2020 є правомірним та не підлягає скасуванню.

Отже, позовні вимоги, є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Згідно з вимогами статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На підставі системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заявлених позовних вимог.

Враховуючи відмову у задоволенні позовних вимог, розподіл судових витрат згідно ст. 139 КАС України не здійснюється.

Керуючись статтями 139, 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОПРОМХОЛД» (вул. Олександрівська, буд. 91, кв. 7, м. Запоріжжя, 69095), в особі представника адвоката Голікової Галини Вікторівни (вул. Рекордна, буд. 34-А, приміщ. 48, м. Запоріжжя, 69019), до Головного управління ДПС у Запорізькій області (пр. Соборний, буд. 166, м. Запоріжжя, 69107) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення складено та підписано 10.11.2022.

СуддяР.В. Кисіль