Ухвала

від 10.11.2022 по справі 420/15976/22

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/15976/22

УХВАЛА

10 листопада 2022 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Дубровна В.А., перевіривши виконання вимог статей 160, 161 КАС України за позовною заявою ОСОБА_1 до 9 Спортивного клубу Міністерства оборони України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

встановила:

7 листопада 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою до 9 Спортивного клубу Міністерства оборони України, в якій просить:

- визнати протиправною бездіяльність 9 Спортивного клубу Міністерства оборони України, яка виразилась у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 за період з 01 січня 2016 року по 09 червня 2017 року індексацію грошового забезпечення, відповідно до вимог Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078, з визначенням місяця, в якому відбулося підвищення посадових окладів військовослужбовців, січень 2008 року.

- зобов`язати 9 Спортивний клуб Міністерства оборони України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 за період з 01 січня 2016 року по 09 червня 2017 року включно із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - січень 2008 року відповідно до вимог Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078.

Відповідно до ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, серед іншого, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху.

Перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок (частини 1 ст. 120 КАС України).

Ознайомившись з адміністративним позовом та доданими до нього документами, суддя вказує про таке.

Відповідно до пунктів 4, 5 частини п`ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Підставами позову є обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Підстави позову як елемент його змісту, повинні пояснювати, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і норм якого закону позивач просить про захист свого права.

Відповідно до пунктів 3-4 частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Отже, передумовою звернення до адміністративного суду із позовом є прийняття суб`єктом владних повноважень рішення, вчинення дії чи бездіяльності стосовно позивача, що призвело до порушення його прав, свобод та інтересів.

Спосіб захисту прав, свобод та інтересів визначається позивачем залежно від поведінки суб`єкта владних повноважень - відповідача, тобто за наслідками прийняття акта індивідуальної дії, вчинення або не вчинення відповідно до вимог закону певних дій.

Таким чином, звертаючись до суду із позовною заявою, особа повинна чітко зазначити рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, що порушили її право.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі №802/2474/17-а сформований висновок, що обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення. Відсутність спору, у свою чергу, виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту.

Вказане узгоджується з положеннями статі 124 Конституції, якою чітко визначено, що юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір.

Публічно-правовий спір - спір, у якому, хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій. ( пункт 2 частини першої статті 4 КАС України).

Відтак, у будь-якому випадку підставою звернення до адміністративного суду із позовом є прийняття суб`єктом владних повноважень рішення, вчинення дії чи бездіяльності стосовно позивача, що призвело до порушення його прав, свобод та інтересів, які підтверджуються відповідно рішеннями або листуванням зі спірного питання.

Проте, суддя звертає увагу позивача, що ні за змістом позову та наданих до нього додатків не вбачаються підстави виникнення спірних правовідносин між сторонами, тобто, докази звернення позивача до відповідача зі спірного питання, у даному випадку нарахувати та виплатити позивачу за період з 01 січня 2016 року по 09 червня 2017 року індексацію грошового забезпечення, відповіді на таке звернення або залишення такого звернення без розгляду.

При цьому посилання позивача у позові на те, що йому не була нарахована та виплачена індексація грошового забезпечення, додавши до нього розрахунок індексації грошового забезпечення підтверджує відсутність спірних правовідносин між сторонами на момент звернення до суду, оскільки вказане ґрунтується виключно на односторонніх твердженнях позивача без отриманої відповідної позиції відповідача щодо спірних питань та відповідно не иоже свідчити про протиправність дій чи бездіяльність останнього, як суб`єкта владних повноважень.

Відтак, суддя вважає, що наявні у справі матеріали позову свідчать про те, що фактично передумовою звернення до суду з даним позовом є виключно не погодження позивача з бездіяльністю відповідача, що не підкріплюється відповідними доказами, що свідчить про відсутність обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги до відповідача.

Отже, наведене вище свідчить про недотримання позивачем вимог КАС України та є недоліками позовної заяви, що в свою чергу створює перешкоди для вирішення питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі.

Відповідно до частини 1 статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Частиною 2 статті 169 КАС України встановлено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Зважаючи на викладене, позовна заява відповідно до ч.1 ст.169 КАС України підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення її недоліків.

Керуючись ч. 1 ст. 169 КАС України,

ухвалила:

Залишити позовну заяву без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали, шляхом надання до суду доказів звернення позивача до відповідача зі спірних питань на дату звернення до суду, або інші докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

У разі невиконання цієї ухвали, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.

Ухвала окремо не оскаржується.

Суддя В.А. Дубровна