Рішення

від 10.11.2022 по справі 480/5919/22

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 листопада 2022 року Справа № 480/5919/22

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Шаповала М.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/5919/22 за позовом Головного управління ДПС у Сумській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "МАРВЕЙН" про стягнення податкового боргу та накладення арешту,

В С Т А Н О В И В:

Головне управління ДПС у Сумській області просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "МАРВЕЙН" за рахунок коштів на рахунках у банках, обслуговуючих цього платника податків та готівки, що належить йому податковий борг в сумі 8728,53 грн з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарі (робіт, послуг) та накласти арешт на кошти відповідача в загальній сумі 8728,53 грн, які знаходяться на відкритих рахунках у таких банках.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за відповідачем обліковується податковий борг, який виник у зв`язку з несплатою самостійно узгодженої суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість, а також внаслідок не сплати грошових сум, визначених податковими повідомленнями-рішеннями. Відповідачу надсилалась податкова вимога, однак сума боргу залишилась несплаченою.

Ухвалою від 14.09.2022 відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Вказана ухвала була направлена відповідачу за адресою державної реєстрації. Відзиву на позов відповідачем не надано, що не перешкоджає розгляду справи за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що відповідач зареєстрований як юридична особа, є платником податків і зборів.

У відповідача наявний податковий борг з податку на додану вартість на загальну суму 8728,53 грн.

Відповідно до ст. 120 ПК України за порушення граничних строків подання податкової звітності з податку на додану вартість до відповідача позивачем застосовано штрафну санкцію, яка нарахована відповідно до наступних податкових повідомлень-рішень:

- від 16.06.2021 № 424718281810 на суму 1020 грн, винесеного на підставі акту камеральної перевірки № 2352/А/18-28-18-10/37293377 від 13.05.2021;

- від 26.04.2021 № 301418281810 на суму 1020 грн, винесеного на підставі акту камеральної перевірки № 1188/А/18-28-18-10/37293377 від 15.03.2021;

- від 12.03.2021 № 0017211810 на суму 340 грн, винесеного на підставі акту камеральної перевірки № 413/А/18-28-18-10/37293377 від 03.02.2021;

Крім того, відповідачу було нараховано податок на додану вартість відповідно до податкової декларації з податку на додану вартість № 9233075995 від 15.09.2020 на суму 6 348,53 грн.

Вищезазначені податкові повідомлення-рішення не оскаржувались ні в адміністративному ні в судовому порядку.

Згідно з п. 20.1.34 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до п. 59.1 ст.59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до ст. 59 ПК України відповідачу була направлена податкова вимога від 03.11.2020 № 23922-13 на податкову адресу ТОВ "МАРВЕЙН".

Відповідно до п. 95.2 ст. 95 ПК України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Згідно з п. 95.1 ст. 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

В силу п. п. 95.3, 95.4 ст. 95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування ПДВ, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Враховуючи те, що сума податкового боргу відповідача становить в загальному розмірі 8728,53 грн та не сплачена відповідачем на момент розгляду справи, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення такого боргу правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Поняття податкового боргу відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України включає в себе грошове зобов`язання, яке самостійно визначене платником податків, або узгоджене в порядку оскарження, але не сплачене у встановлений ПК України строк.

Право податкового органу на звернення до суду з вимогою про накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу, передбачено пп. 20.1.33 п. 20.1 ст. 20 ПК України.

Підстави для застосування як адміністративного арешту майна, так і арешту коштів на рахунках платника податків, визначені пунктом 94.2 статті 94 ПК України. Обидва види арешту, за загальним правилом, застосовуються з однакових підстав, але розрізняються процедурою застосування - або за рішенням керівника податкового органу (щодо майна, відмінного від коштів), або за рішенням суду (арешт коштів).

Зазначене випливає із системного тлумачення правових норм, які містяться у статті 94 ПК України. Ці норми регулюють як правовідносини, що виникають при накладенні адміністративного арешту майна, так і арешту коштів платника податків, причому зміст правового регулювання викладається в єдиному контексті.

Додаткові випадки накладення арешту на кошти платника податків, крім тих, що визначені статтею 94 цього Кодексу, визначені п.п. 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 ПК України.

Наведена норма встановлює одночасно як право податкового органу на звернення до суду з вимогою про накладення арешту на кошти платника податків, так і підстави для реалізації цього повноваження, якими є: 1) відсутність майна, за рахунок якого може бути погашений податковий борг; 2) недостатність такого майна для погашення суми податкового боргу через те, що балансова вартість цього майна менша за відповідну суму податкового боргу; 3) майно не може бути джерелом погашення податкового боргу у відповідній сумі.

Відсутність підстав для застосування арешту коштів платника податків, передбачених пунктом 20.1.33 статті 20 ПК України, серед підстав для застосування адміністративного арешту, що входять до переліку, встановленого пунктом 94.2 статті 94 ПК України (сформульованого як вичерпний), не може розглядатися як перешкода для застосування арешту коштів на рахунках платника податків у відповідних випадках.

Наведене пояснюється тим, що норма пункту 20.1.33 статті 20 ПК України є імперативною і обов`язковою до виконання, зміст її є самостійним, чітким і зрозумілим. Норми пункту 20.1.33 статті 20 та пункту 94.2 статті 94 ПК України не заперечують за змістом одна одну, оскільки регулюють різні правовідносини. Так, норми пункту 94.2 ПК України визначають загальні підстави для застосування арешту як майна, так і коштів платника податків. Натомість пункт 20.1.33 статті 20 ПК України регулює інше коло відносин, а саме питання накладення арешту виключно на кошти платника податків та інші цінності, що знаходяться у банках, причому в специфічній ситуації за відсутності достатнього для погашення податкового боргу майна.

Згідно інформаційної довідки № 277975629 від 04.10.2021 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо ТОВ "МАРВЕЙН" - відсутнє майно за рахунок якого може бути погашений податковий борг.

Відповідно до листа ТСЦ МВС № 5946 України від 09.10.2021 № 31/18/5946-3896, у ТОВ "МАРВЕЙН" відсутні зареєстровані транспортні засоби на території України.

Відповідно до листа Головного управління Держпродспоживслужби в Сумській області від 13.10.2021 № 3955/тн за ТОВ "МАРВЕЙН" не обліковуються трактори самохідні шасі, самохідні сільськогосподарські, дорожньо-будівельні і меліоративні машини, сільськогосподарська техніка та інші механізми.

Також податковим керуючим був здійснений виїзд за місцем реєстрації підприємства, м. Суми, вул. Харківська, буд. 2/2, з метою виявлення активів ТОВ "МАРВЕЙН". Було фактично встановлено відсутність майна, яке належить підприємству, що підтверджується актом від 11.11.2021.

Отже, заходами проведеними позивачем встановлена відсутність майна у відповідача за рахунок якого може бути погашений податковий борг.

Крім цього, Постановою Національного Банку України № 22 від 21.01.2004 затверджено Інструкцію про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 № 372/8976), вимоги якої згідно пункт 1.3 поширюються на всіх учасників безготівкових розрахунків, а також на стягувачів та є обов`язкові для виконання ними.

Пункт 9.2 Інструкції передбачає, що банк накладає арешт на кошти, що обліковуються за рахунками, відкритими клієнтами банку, відповідно до нормативно-правових актів Національного банку з питань відкриття і закриття рахунків.

Арешт на підставі документа про арешт коштів може бути накладений на всі кошти, що є на всіх рахунках клієнта банку, без зазначення конкретної суми, або на суму, що конкретно визначена в цьому документі. Якщо в документі про арешт коштів не зазначений конкретний номер рахунку клієнта, на кошти якого накладений арешт, але обумовлено, що арешт накладено на кошти, що є на всіх рахунках, то для забезпечення суми, визначеної цим документом, арешт залежно від наявної суми накладається на кошти, що обліковуються на всіх рахунках клієнта, які відкриті в банку, або на кошти на одному/кількох рахунку/ах. (пункт 9.3 Інструкції).

Тому суд визнає, що вимога щодо накладення арешту на кошти та цінності, які знаходяться в банку, достатні для стягнення податкового боргу підприємства в сумі 8728,53 грн, є правомірною та обґрунтованою.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов Головного управління ДПС у Сумській області до Твариства з обмеженою відповідальністю "МАРВЕЙН" про стягнення податкового боргу та накладення арешту задовольнити.

Стягнути з Твариства з обмеженою відповідальністю "МАРВЕЙН" (код за ЄДРПОУ 37293377) за рахунок коштів на рахунках у банках, обслуговуючих цього платника податків та готівки, що йому належить податковий борг в загальній сумі 8728,53 грн з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарі (робіт, послуг) (код податку 14060100) отримувач ГУК Сумська область Сумська міська територіальна громада на розрахунковий рахунок UA158999980313040029000018540, код отримувача 37970404, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), МФО банка одержувача 899998.

Накласти арешт на кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "МАРВЕЙН" (код за ЄДРПОУ 37293377) в загальній сумі 8728,53 грн, які знаходяться на відкритих рахунках у таких банках:

- МФО банку - 380805; назва банку - АТ "Райффайзен Банк" у м. Києві, номер рахунку - НОМЕР_1 , валюта рахунку - 980-українська гривня;

- МФО банку - 305299, назва банку - АТ КБ "ПриватБанк", номер рахунку - НОМЕР_2 , валюта рахунку - 980-українська гривня.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.М. Шаповал