Рішення

від 08.11.2022 по справі 640/9826/22

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 листопада 2022 року м. Київ №640/9826/22

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Шейко Т.І.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-Виробнича компанія Геотон»доКиївської митниці Держмитслужбипровизнання протиправним та скасування рішеннявстановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-Виробнича компанія Геотон» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Київської митниці Держмитслудби, у якому просило суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів Київської митниці Державної митної служби України від 14.02.2022 року №UA100320/2022/000014/2;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови Київської митниці Державної митної служби України у прийнятті митної декларації від 14.02.2022 року №UA100320/2022/000298;

- стягнути з Київської митниці Державної митної служби України 281947,40 грн. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-Виробнича компанія Геотон» матеріальну шкоду, заподіяну незаконним рішенням Київської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів від 14.02.2022 року №UA100320/2022/000014/2 за рахунок бюджетних асигнувань.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуване рішення є протиправним, оскільки прийняте на підставі необґрунтованого висновку відповідача про недостатність наданих позивачем документів для підтвердження заявленої ним митної вартості товару. Так позивач зазначив, що додані до митної декларації документи в повній мірі підтверджують заявлену вартість товару та не викликають сумніву у правильності її визначення згідно основного методу визначенням митної вартості - за ціною договору. Крім того, в оскаржуваному рішенні відповідачем не зазначено, які конкретно документи не підтвердили заявлену митну вартість товару. У подальшому відповідач дійшов висновку, що подані документи не дають можливості підтвердити заявлений позивачем метод визначення вартості товарів, у зв`язку з чим відповідачем прийнято рішення про те, що вартість товару слід визначати за 6 методом.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 липня 2022 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін та проведення судового засідання.

Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що відповідно до частини третьої статті 53 Митного кодексу України (МК України) за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості за митною декларацією встановлено, що декларантом надано калькуляцію від 04.02.2022 б/н на витрати продукту 01/RSB-2,5, в якій зазначено 3,012 $, проте в рахунку-фактурі від 08.11.2021 № 786/344/2021 зазначено 3,01 $; у банківських платіжних документах б/н від 03.11.2021, 21.10.2021, 04.08.2021 йде посилання на інвойс від 23.07.2021 № 786/021/029; у висновку Київської торгово-промислової палати від 01.02.2022 № Ц-77 у пункті 5 зазначено додаток від 20.07.2021 до контракту № 12/21 від 20.07.2021 Специфікація № 1 та проформа інвойс від 23.07.2021 № 786/021/029. Таким чином відповідач дійшов висновку, що надані до митного оформлення документи не містять достовірних та об`єктивних відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена. Тому, відповідно до статті 58 МК України з поданих документів неможливо підтвердити заявлений метод визначення митної вартості товарів.

Позивач подав заперечення щодо відзиву, в яких зауважив, що відповідач жодним чином не спростував доводів позивача, викладених у позовній заяві.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

До ВМО №1 м/п Столичний Київської митниці Державної митної служби України 07.02.2022 року в цілях митного оформлення надійшов вантаж (партія товару) «Частини ламп у вигляді брил кам`яної солі від блідо-рожевого до бурого кольору, що відрізняються між собою формою та вагою, на підставці темного кольору» в асортименті з трьох найменувань:

«Каменная соль на подставке (1,5кг) 01A/RSB-1,5 в кількості 1152 шт.;

Каменная соль на подставке (2,5кг) 01/RSB-2,5 в кількості 1752 шт.;

Каменная соль на подставке (4кг) 02/RSB-4 в кількості 1650 шт.»

Вантаж надійшов від компанії виробника Super Salt Lamps (Aftab Market, G.T. Road, Gujranwala, 52250, Пакистан) на адресу TOB «Торгівельно-Виробнича Компанія Геотон».

Особою, уповноваженою надавати послуги по декларуванню товарів, майна, транспортних засобів та інших предметів, декларантом ТОВ «РВК.» 07.02.2022 року подано до митного оформлення митну декларацію від 07.02.2022 року №UA100320/2022/381931 на підставі наступних документів:

зовнішньоекономічний Договір поставки від 20.07.2021 р. № 12/21 між ТОВ «Торгівельно-Виробнича Компанія Геотон» та компанією Super Salt Lamps (Aftab Market, G.T. Road, Gujranwala, 52250, Пакистан);

Рахунок-фактура (Commercial Invoice) від 08.11.2021 року № 786/344/2021;

Пакувальний лист (Packing list)ew 08.11.2021 року № 101021;

Прейскурант (прайс-лист) виробника товару 2021-2022 року (Price-list 2021-2022) з перекладом;

Коносамент (Bill of lading) від 22.11.2021 року MEDUPS928950;

Автотранспортна накладна (Road consignment note) від 04.02.2022 року № 422976;

Сертифікат про походження товару форми A (Certificate of origin form A (GSP)) від 09.12.2021 року № 1259642;

Виписки про передплату у форматі SWIFT-повідомлень від 04.08.2021, 21.10.2021. 03.11.2021.;

Висновок про вартісні характеристики товару Київської ТПП від 01.02.2022 року №Ц-77;

Експортна декларація GD-1 країни відправника товару від 09.11.2021 року, завірена Торгово-промисловою палатою міста Гуджранвала (Пакистан) 28.01.2022 року;

Договір про здійснення декларування вантажів від 01.01.2021 року № 01-01-2021 з ГОВ «РВК.» (ЄДРПОУ 23744022);

Свідоцтво на торговельну марку "Geoton" від 26.10.2020 року № 285326;

Розрахунки ціни (калькуляції) виробника від 04.02.2022 року на продукти «Кам`яна сіль на підставці» вагою 1,5кг, 2,5кг, 4кг з перекладами;

Інформаційний лист ТОВ «Торгівельно-Виробнича Компанія геотон» до митного органу від 07.02.2022 року № 07/02/01;

Штатний розпис ТОВ «Торгівельно-Виробнича Компанія Геотон» з 01.12.2021 року;

Калькуляції ТОВ «Торгівельно-Виробнича Компанія Геотон» від 04.02.2022 року №№ КА-0000154, КА-0000155, КА-0000156 на продукцію, відповідно, «Настільна лампа ННБ 01-15-321 «Сіль НВБ-01»», «Настільна лампа ННБ 01-15-330 «Сіль НВБ-01А»». «Настільна лампа ННБ 01-15-340 «Сіль НВБ-02»», де в якості комплектуючих є імпортовані в цій партії товари;

Договір суборенди виробничо-складських приміщень від 16.11.2021 року № Ш-327;

Фото виробництва.

Розглянувши надані до ВМД від 07.02.2022 року № UА100320/2022/381931 документи старший державний інспектор ВМО №1 м/п Столичний Київської митниці Державної митної служби України Осіпов О.Г. в електронному листуванні подав запит декларанту на додаткові документи і інформацію стосовно вантажу.

09.02.2022 року на запит митного органу декларантом було долучено до митного оформлення додаткову інформацію та документи, а саме:

Накладні ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНО-ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ ГЕОТОН» на реалізацію в Україні продуктів «Настільна лампа ННБ 01-15-321 «Сіль НВБ-01»», «Настільна лампа ННБ 01-15-330 «Сіль НВБ-01 А»», «Настільна лампа ННБ 01-15-340 «Сіль НВБ-02»», де в якості комплектуючих є зазначені в позові імпортовані товари;

Фотографії з торгівельних точок з виробами ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНО-ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ ГЕОТОН», де в якості комплектуючих є зазначені в декларації імпортовані товари;

Рахунок-фактура від 02.02.2022 року LS-4420815;

Проформа інвойс від 23.07.2021 № 786/021/029;

Специфікація № 1 до зовнішньоекономічного договору поставки від 20.07.2021р. №12/21;

Інформаційний лист ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНО-ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ ГЕОТОН» до митного органу від 09.02.2022 року № 09/02/01.

09.02.2022 року, вивчивши додаткові документи, старший державний інспектор ВМО №1 м/п Столичний Київської митниці Державної митної служби України Осіпов О.Г. повідомив декларанта про прийняття митним органом попереднього рішення і запропонував застосувати резервний метод визначення митної вартості товарів відповідно до статті 64 Митного кодексу України ( МК України) та самостійно підняти митну вартість.

11.02.2022 року інспектором в процесі консультацій вдруге було запропоновано декларанту застосувати резервний метод визначення митної вартості товарів відповідно до статті 64 МК України.

11.02.2022 року, не погоджуючись з таким рішенням, ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНО- ВИРОЬНИЧА КОМПАНІЯ ГЕОТОН» через декларанта надала митному органу лист від 11.02.2022 року № 11/02/01 щодо розмитнення вантажу з проханням прийняти та надати в найкоротший термін остаточне рішення щодо вартості товару для подовження процедури митного оформлення товарів щоб запобігти додаткових витрат, пов`язаних з простоєм вантажу.

14.02.2022 року Київською митницею Державної митної служби України було прийняте та надане декларанту рішення про коригування митної вартості товарів від 14.02.2022 року № UA100320/2022/000014/2 і картка відмови у прийнятті митної декларації від 14.02.2022 року № UA100320/2022/000298.

14.02.2022 року, внаслідок прийняття митним органом рішення про коригування митної вартості за резервним методом та отримання відповідного рішення про коригування митної вартості товарів від 14.02.2022 року № UА100320/2022/000014/2 і картки відмови у прийнятті митної декларації від 14.02.2022 року № UA100320/2022/000298, позивачем подано митну декларацію від 14.02.2022 року UА100320/2022/382427 зі скоригованою митною вартістю товарів у відповідності до вимог статті 55 МК України, та випущено товари, що декларуються у вільний обіг шляхом надання гарантій відповідно до розділу X МК України.

Заявлена декларантом загальна митна вартість товарів за першим методом (ціною контракту) згідно з умовами зовнішньоекономічного Договору поставки від 20.07.2021 року №12/21 та Рахунка-фактури (Commercial Invoice) від 08.11.2021 року № 786/344/2021 становить 14665,14 доларів США. Сума митних платежів, відповідно, становить 132088,57 грн.

В результаті коригування на підставі рішення митного органу про коригування митної вартості товарів від 14.02.2022 року № UА100320/2022/000014/2 загальна митна вартість товарів склала 46152,34 доларів США. Сума митних платежів, відповідно, становить 414035,97 грн.

Вважаючи вказане рішення протиправним позивач звернувся із даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам Окружний адміністративний суд міста Києва виходить з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення регулюються Митним кодексом України.

Згідно зі статтею 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою (частина перша статті 52 МК України).

Відповідно до частини другої статті 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Положеннями частини другої статті 53 МК України передбачено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Разом з цим, частиною четвертою статті 53 МК України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частина п`ята статті 53 МК України).

У пунктах 3.16, 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15 лютого 2011 року №3018-VI, визначено, що на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

Відповідно до підпункту 4.5.10 пункту 4.5 розділу 4 Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30 травня 2012 року № 631, перевірка правильності визначення митної вартості товарів належить до митних формальностей, що виконуються при митному оформленні митної декларації.

Частиною першою статті 54 МК України регламентовано, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Згідно з пунктом 1 частини четвертої, частинами п`ятою-шостою статті 54 МК України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Положеннями частин другої-восьмої статті 57 МК України передбачено наступне. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Відповідно до частин другої, четвертої, п`ятої, десятої статті 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: 1) витрати, понесені покупцем: а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов`язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів; б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням; 2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв`язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів; б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів; в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо); г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів; 3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті. Зазначені платежі можуть включати платежі, які стосуються прав на літературні та художні твори, винаходи, корисні моделі, промислові зразки, торговельні марки та інші об`єкти права інтелектуальної власності. Витрати на право відтворення (тиражування) оцінюваних товарів в Україні не повинні додаватися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари. Порядок включення до ціни розрахунку роялті та ліцензійних платежів визначається Кабінетом Міністрів України; 4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця; 5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 7) витрати на страхування цих товарів.

Аналізуючи наведені положення законодавства суд доходить висновку, що підставою для прийняття митним органом рішення про коригування заявленої декларантом митної вартості товару є наявність сукупності наступних умов: 1) подання суб`єктом господарювання до митного оформлення неповного пакету документів, перелік яких закріплено у статті 53 МК України; 2) ненадання на вимогу контролюючого органу додаткової уточнюючої документації; 3) виявлення митним органом розбіжностей у поданій документації, які унеможливлюють визначення митної вартості товару за основним методам (за ціною договору); 4) обґрунтування причин неможливості визначення митної вартості товару за ціною договору (за першим методом).

Так, в оскаржуваному рішенні №UA100320/2022/000014/2, а саме в графі 33 зазначено наступне.

Декларантом надано калькуляцію від 04.02.2022 б/н на витрати продукту 01/RSB-2,5 в якій зазначено 3,012 $, проте в рахунку-фактурі від 08.11.2021 № 786/344/2021 зазначено 3,01 $.

З таким твердженням відповідача суд не погоджується, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, в інформаційному листі від 09.02.2022 року №09/02/01 позивач виклав митному органу аргументи стосовно «відсутності достовірних та об`єктивних відомостей, які б підтверджували числові значення складових митної вартості, та розбіжностей, які вони містять», а саме, калькуляція від 04.02.2022 б/н на витрати продукту 01/RSB-2,5 надана продавцем товару, що є водночас його виробником, фірмою Super Salt Lamps. Калькуляція є внутрішнім документом виробника, складена безпосередньо виробником, містить 3 (три) знаки після коми за стандартами виробника. В розрахункових та інших документах між контрагентами за Договором поставки від 20.07.2021р. № 12/21 одиницею виміру товару є 1 (одна) штука. Згідно домовленості, всі числові значення в документообігу між сторонами договору мають містити не більше двох знаків після коми для запобігання невідповідностей при обчисленні кількості, вартості і стосовно партій товару. Тому в рахунку-фактурі від 08.11.2021 № 786/344/2021 постачальником зазначена ціна за одиницю товару скоригована згідно з загальними нормами округлення цифрових значень.

А тому, за загальним правилом скорочення одиниць, позивачем вірно визначено ціну товару та зазначено числове значення, як 3,01$, що повністю відповідає поданим документам.

Стосовно іншого порушення, а саме, у банківських платіжних документах б/н від 03.11.2021, 21.10.2021, 04.08.2021 йдеться посилання на інвойс від 23.07.2021 № 786/021/029, суд зазначає таке.

З наявних доказів, долучених до позовної заяви, підтверджується, що згідно п. 5.1 Договору поставки від 20.07.2021р. № 12/21 оплата за товар здійснюється на умовах передплати, повної або часткової, з подальшим постачанням товару в Україну. Для здійснення передплати, згідно попередньо замовленої кількості товарів, Продавець за договором виставив Покупцю Проформу Інвойс від 23.07.2021 № 786/021/029. Тому в банківських платіжних документах (SWIFT) б/н від 03.11.2021, 21.10.2021, 04.08.2021 йде посилання не на Комерційний Інвойс, що безпосередньо супроводжував партію товару, а на Проформу Інвойс від 23.07.2021 № 786/021/029.

В той же час, як наголошує позивач і не спростував відповідач, Проформа Інвойс від 23.07.2021 № 786/021/029 був наданий митному органу разом з відповідним інформаційним листом та долучений до митної декларації.

Окрім того, відповідно до абзацу 15, п. 2.1 Глави 2 Положення про порядок виконання банками документів на переказ, примусове списання і арешт коштів в іноземних валютах та банківських металів, затвердженого Постановою Правління НБУ від 28 липня 2008 року №216 (надалі - Положення № 216), платник для здійснення операції з переказу коштів в іноземній валюті або банківських металів з рахунку подає до уповноваженого банку платіжне доручення в іноземній валюті або банківських металах за довільною формою, яке обов`язково має містити реквізити, зокрема, призначення платежу.

Відповідно до пункту 2.2 глави 2 Положення № 216 платник заповнює реквізит «Призначення платежу» таким чином, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування бенефіціару коштів в іноземній валюті або банківських металах.

Отже, жодних вимог щодо обов`язковості зазначення у графі «Призначення платежу» реквізитів інвойсу не встановлено, в той же час подане позивачем платіжне доручення свідчить про сплату коштів та містить посилання на зовнішньоекономічний контракт від 20.07.2021р. № 12/21 та Проформу інвойс від 23.07.2021 № 786/021/029.

Тому доводи відповідача, викладені у графі 33 оскаржуваного рішення, в цій частині спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

Крім цього, в графі 33 відповідачем зазначено таку невідповідність, у висновку Київської торгово-промислової палати від 01.02.2022 № Ц-77 у пункті 5 зазначено додаток від 20.07.2021 до контракту № 12/21 від 20.07.2021 Специфікація № 1 та проформа інвойс від 23.07.2021 № 786/021/029.

Щодо цієї невідповідності суд наголошує на наступному.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме пункту 5 Експертного висновку Київської торгово-промислової палати від 01.02.2022 № Ц-77, останній містить перелік документів, наданих замовником експертизи, а саме:

- Лист замовника експертизи № 27/01/01 від 27.01.2022;

- Контракт від 20.07.2021р. № 12/21 між ТОВ «Торгівельно-Виробнича Компанія Геотон» (Україна) та компанією «Super Salt Lamps» (Пакистан);

- Додаток до контракту № 12/21 від 20.07.2021 Специфікація № 1;

- Комерційний Інвойс від 08.11.2021 року № 786/344/2021;

- Пакувальний лист від 08.11.2021 року№ 101021;

- Коносамент від 22.11.2021 року MEDUPS928950;

- Сертифікат про походження товару форми А від 09.12.2021 року № 1259642;

- Проформа Інвойс від 23.07.2021 № 786/021/029;

- Експортна декларація країни відправника товару від 09.11.2021 року, завірена Торгово-промисловою палатою міста Гуджранвала (Пакистан) 28.01.2022 року;

- Прас-листи на продукцію компанії «Super Sail Lamps» (Пакистан);

- Виписки про передплату у форматі SWIFT-повідомлень від 04.08.2021. 21.10.2021, 03.11.2021.

Тобто, з наведених документів не вбачається жодних сумнівів щодо невідповідності, а також не викликає сумнівів, що експертний висновок Київської торгово-промислової палати від 01.02.2022 № ІД-77 виданий саме на ту партію саме тих товарів, які були пред`явлені до митного оформлення.

Крім того, документ «Додаток до Договору поставки № 12/21 від 20.07.2021 Специфікація № 1» був долучений до декларації в процесі консультацій з митним органом з відповідним інформаційним листом.

Окрім вказаних, митному органу були надані всі затребувані додаткові документи, про що наведено в консультації. Інших, окрім наданих, додаткових документів, як стверджує позивач, митний орган по закінченні консультацій не вимагав.

Щодо доводів митного органу про неможливість застосування попередніх методів і визначення митної вартості із застосуванням резервного методу відповідно до статті 64 МК України, яка що найбільшою мірою ґрунтується на раніше визнаних (визначених) митним органом митних вартостях за МД від 15.11.2021 №UA100230/2021/335919 та від 19.11.2021 №UA100100/2021/611151 імпортні ціни були вищі за заявлені позивачем, то суд зазначає, що у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості імпортованих позивачем товарів, відповідач повинен був навести конкретну інформацію та критерії, за якими він порівнював відповідний товар з тим, який був імпортований позивачем (період постачання, країну відправлення, умови поставки тощо). У спірному рішенні про коригування митної вартості такі дані відсутні.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12 березня 2018 року у справі № 809/4367/15.

Суд звертає увагу й на те, що в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості відповідачем не наведено достатніх підстав, які б вказували не неможливість коригування заявленої позивачем митної вартості товару за жодним іншим методом, що передує резервному (шостому).

Перевіряючи доводи відповідача про те, що здійснення контролю заявленої декларантом митної вартості товарів належить до повноважень митних органів, які були ним реалізовані, а також про те, що позивачем не надано всіх витребуваних у нього додаткових документів, суд зазначає, що митні органи дійсно можуть здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але такі повноваження мають реалізуватися ними у спосіб, установлений законом, тобто в даному випадку витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що так чи інакше впливають на визначення безпосередньо митної вартості.

Водночас, навіть у разі витребування додаткових документів, митний орган має враховувати, що їх ненадання може бути підставою для коригування митної вартості лише тоді, коли подані документи є недостатніми або такими, що в сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації про заявлену митну вартість.

При цьому, слід враховувати, що стаття 53 МК України, якою врегульовано порядок підтвердження декларантом заявленої митної вартості та її перевірки митницею, не містить вимог щодо необхідності додаткового підтвердження ціни, вказаної у документах, які підтверджують митну вартість.

Аналогічний правовий висновок викладений в постановах Верховного Суду від 20 лютого 2018 року у справі № 809/1884/16 та від 03 квітня 2018 року по справі №826/8797/16.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що позивачем для митного оформлення товару було надано належні та допустимі докази на підтвердження заявленої митної вартості, у зв`язку з чим оскаржуване рішення №UA100320/2022/000014/2 від 14 лютого 2022 року є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Щодо вимог позивача про скасування картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною шостою статті 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості. Тобто, однією з підстав для відмови у прийнятті митної декларації є неправильність визначення декларантом митної вартості товарів.

Оскільки, на час прийняття оспорюваних карток відмови у прийнятті митної вартості, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення були відсутні підстави, передбачені частиною шостою статті 54 Митного кодексу України, відповідні рішення суб`єкта владних повноважень також є протиправними та підлягають скасуванню.

Згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до вимог статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Ураховуючи викладене, суд визнає, що відповідачем протиправно було застосовано для визначення митної вартості товару резервний метод, отже порушено права позивача та не дотримано вимог, передбачених частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Позивачем під час розгляду справи було надано належні та допустимі докази на підтвердження обґрунтованості позовних вимог, а наведені ним доводи не було спростовано відповідачем.

Наведене свідчить, що винесене рішення про коригування митної вартості та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів, засобів комерційного призначення є протиправними і підлягають скасуванню. Отже, позовні вимоги є обґрунтованими, а тому позов підлягає задоволенню в цій частині.

Стосовно позовної вимоги стягнути з Київської митниці Державної митної служби України 281947,40 грн. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-Виробнича компанія Геотон» матеріальну шкоду, заподіяну незаконним рішенням Київської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів від 14.02.2022 року №UA100320/2022/000014/2 за рахунок бюджетних асигнувань, суд наголошує на наступному.

Як встановлено при розгляді даної справи, вказана сума коштів була сплачена позивачем у зв`язку з винесенням відповідачем оспорюваних позивачем у цій справі рішення про коригування митної вартості №UA100320/2021/000014/2 від 14.02.2022 та картки відмови у прийнятті митної декларації №UA100320/2022/000298 від 14.02.2022 року.

Отже, з огляду на те, що суд при розгляді цього спору визнав таке рішення та картку відмови протиправними та скасував їх, питання щодо повернення таких коштів у даному випадку підлягає вирішенню відповідно до Порядку повернення сум надміру сплачених платежів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18.07.2017 № 643, а не шляхом стягнення їх судом як матеріальної шкоди.

Тому, вказані позовні вимоги наразі є передчасними і задоволенню не підлягають.

Підсумовуючи викладене, на переконання Окружного адміністративного суду міста Києва позивачем надано суду достатні документальні докази, якими підтверджується правомірність визначення митної вартості товару за ціною договору та, як наслідок, протиправність оскаржуваних рішень суб`єкта владних повноважень, в той час, як відповідачем не доведено правомірність та обґрунтованість винесених рішень з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог та системного аналізу положень законодавства України, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позову.

Відповідно до частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 2, 72-77, 139, 241-246, 251 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-Виробнича компанія Геотон» задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів Київської митниці Державної митної служби України від 14.02.2022 року № UA100320/2022/000014/2.

3. Визнати протиправною та скасувати картку відмови Київської митниці Державної митної служби України у прийнятті митної декларації від 14.02.2022 року №UA100320/2022/000298.

4. В решті позовних вимог відмовити.

5. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-Виробнича компанія Геотон» (01042, м. Київ, бульвар Дружби Народів, 5, код ЄДРПОУ 31484072) за рахунок бюджетних Київської митниці Державної митної служби України (03124, м. Київ, вулиця Вайлава Гавела, 8-А, код ЄДРПОУ 43337359) понесені судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 2481,00 грн.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, встановлені статтями 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.І. Шейко