Рішення

від 10.11.2022 по справі 640/12301/22

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 листопада 2022 року м. Київ №640/12301/22

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Шейко Т.І.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 доДержавної установи «Орган суспільного нагляду за аудиторською діяльністю»провизнання протиправним та скасування рішенняТретя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

- Аудиторська палата України;

встановив:

ОСОБА_1 звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної установи «Орган суспільного нагляду за аудиторською діяльністю», в якому просила:

- визнати протиправними та скасувати Рішення Ради нагляду за аудиторською діяльністю від 08 липня 2022 № 2.2/6/48.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказувала на те, що оскаржуване рішення є протиправним з тієї підстави, що зокрема порушує право на повагу до її особистого життя на дискримінаційній основі (дискримінація на підставі громадянства), внаслідок чого порушуються гарантії прав людини, закріплені в статтях 8 і 14 Європейської конвенції з прав людини. При цьому, відповідач не тільки виніс дискримінаційне рішення, але також прийняв його за межами власних повноважень, визначених Законом «Про аудит», на підставі закону «низької якості» (з погляду на критерії, які Європейський суд з прав людини висуває до законів, що зачіпають права людини, без з`ясування її особистих обставин, без будь-якої позитивної мети, яка могла б виправдати дискримінаційний характер рішення; кулуарно, тобто без дотримання буд-якої процедури, яка хоча б найменшим чином забезпечувала права позивача.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 серпня 2022 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Представник відповідача надав відзив на позовну заяву, в якому заперечив проти задоволення позовних вимог з огляду на те, що повноваження Ради нагляду щодо прийняття рішення про виключення з Реєстру аудиторів, які є громадянами країни, що здійснює збройну агресію проти України, прямо передбачені абзацом 5 частини дванадцятої статті 22 Закону. Позивачем не наведено у позовній заяві обставин, які відповідач мав би з`ясувати при прийнятті рішення, окрім законного перебування та здійснення позивачем професійної діяльності на території України, що не свідчать про незаконність оскаржуваного рішення та не дає підстав для неприйняття Радою нагляду рішення про виключення позивача з Реєстру. Відповідачем не було порушено права позивача, гарантовані статтями 8 «Право на повагу до приватного і сімейного життя» та 14 «Заборона дискримінації» Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки вони були обмежені Законом від 31 травня 2022 року № 2285-ІХ на підставі статті 15 «Відступ від зобов`язань під час надзвичайної ситуації» Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Представник третьої особи подав письмові пояснення щодо свого відношення до відзиву на позовну заяву, в якому повністю підтримав позицію відповідача та просив у задоволенні позовних вимог відмовити. В свою чергу Аудиторська плата Україна зауважила, що жодним чином не порушила норм чинного законодавства при вчиненні дій щодо внесення подання до Державної установи «Орган суспільного нагляду за аудиторською діяльністю» про виключення ОСОБА_1 , громадянки Російської Федерації, з реєстру аудиторів.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, відзив, пояснення, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 є громадянкою Російської Федерації (закордонний паспорт НОМЕР_1 , виданий 29 січня 2018 року), проживає в Україні починаючи з 2005 pоку, що підтверджується посвідкою на постійне проживання. Зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Починаючи з 2009 року позивач є аудитором. Відповідно до законодавства України, яке діяло до 2018 pоку, підтвердженням кваліфікації позивача як аудитора був сертифікат №006538, виданий рішенням АПУ від 23 квітня 2009 року №201/2. Термін дії сертифікату продовжений до 23 квітня 2019 згідно із рішенням АПУ від 27 лютого 2014 року № 290/2.

Позивача внесено до реєстру аудиторів та суб`єктів аудиторської діяльності (розділ «аудитори») за номером 101791.

Втім, рішенням Ради нагляду за аудиторської діяльності від 8 липня 2022 року №2.2/6/48 позивача виключено з Реєстру аудиторів та суб`єктів аудиторської діяльності на підставі пункту 1 частини дванадцятої статті 22 Закону України «Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність».

Вважаючи таке рішення відповідача протиправним позивач звернулась з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам Окружний адміністративний суд міста Києва виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною першою статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Державна установа «Орган суспільного нагляду за аудиторською діяльністю» (надалі - ОСНАД) утворено відповідно до Закону України «Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність» (далі - Закон), який визначає і регулює правові засади аудиту фінансової звітності, провадження аудиторської діяльності в Україні.

Відповідно до частин третьої та четвертої статті 15 Закону ОСНАД є відповідальним за здійснення суспільного нагляду за аудиторською діяльністю в Україні. ОСНАД забезпечує здійснення нагляду і несе відповідальність за нагляд, зокрема за реєстрацією аудиторів та суб`єктів аудиторської діяльності.

Згідно із частиною третьою статті 15 Закону ОСНАД складається з Ради нагляду за аудиторською діяльністю (далі - Рада нагляду) та Інспекції із забезпечення якості (далі - Інспекція).

Відповідно до частин чотирнадцятої статті 15 Закону ОСНАД є юридичною особою публічного права, яка не має на меті отримання прибутку.

Порядок формування та функціонування Ради нагляду, в тому числі її повноваження, визначено статтею 16 Закону. Відповідно до частини п`ятої статті 16 Закону повноваження Ради нагляду визначаються цим Законом та Статутом ОСНАД в межах повноважень, визначених законом (додаток 2).

Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність щодо забезпечення аудиторської діяльності на період дії воєнного стану та післявоєнного відновлення економіки» від 31 травня 2022 року № 2285-ІХ (далі - Закон від 31 травня 2022 року № 2285- IX) доповнено статтю 22 Закону частиною дванадцятою, відповідно до якої, зокрема, не підлягають включенню до Реєстру аудитори, а також підлягають виключенню з нього аудитори, включені до Реєстру, якщо такі аудитори є громадянами країни, що здійснює збройну агресію проти України.

Виключення таких аудиторів з Реєстру здійснюється за рішенням Ради нагляду, прийнятим за поданням Аудиторської палати України або Інспекції.

Цей Закон набрав чинності з дня, наступного за днем його опублікування, а саме: 17 червня 2022 року, а отже з цієї дати підлягає застосуванню у зазначених правовідносинах, не зважаючи на внесення чи не внесення відповідних змін у відповідні підзаконні нормативно-правові акти.

Крім того, визначені статтею 22 Закону повноваження щодо виключення аудиторів з Реєстру за ознакою громадянства країни, що здійснює збройну агресію проти України, не є функцією нагляду за громадянством аудиторів. Вказані повноваження ОСНАД забезпечують насамперед економічні інтереси держави в умовах війни шляхом обмеження доступу громадян країни, яка здійснює збройну агресію проти України, до відомостей про фінансову діяльність українських підприємств.

Отже, повноваження Ради нагляду щодо прийняття рішення про виключення з Реєстру аудиторів, які є громадянами країни, що здійснює збройну агресію проти України, прямо передбачені абзацом 5 частини дванадцятої статті 22 Закону.

Тому твердження позивача про прийняття відповідачем оскаржуваного рішення поза межами повноважень є безпідставними та необґрунтованими, а тому судом не приймаються.

Частиною дванадцятою статті 22 Закону передбачені повноваження Ради нагляду щодо прийняття рішення про виключення з Реєстру аудиторів, які є громадянами країни, що здійснює збройну агресію проти України.

Відповідно до пунктів 3-5 Статуту ОСНАД Рада нагляду діє відповідно до Закону, цього Статуту та Положення про Раду нагляду за аудиторською діяльністю, яке затверджується Радою нагляду. Організаційною формою роботи Ради нагляду є засідання. Засідання Ради нагляду проводяться у разі потреби, але не рідше одного разу на два місяці. Рішення Ради нагляду приймаються на її засіданнях простою більшістю голосів за наявності більш як половини її членів.

Згідно із пунктом 8 Статуту ОСНАД порядок скликання та проведення засідань Ради нагляду, підготовки питань до розгляду, прийняття та оформлення рішень визначаються Положенням про Раду нагляду за аудиторською діяльністю.

Положення про Раду нагляду за аудиторською діяльністю затверджено протокольним рішенням Ради нагляду від 27 травня 2019 року № 5/11 (із змінами) (далі - Положення про Раду нагляду) та визначає, зокрема, порядок скликання та організації засідань Ради нагляду та порядок оформлення прийнятих на засіданнях Ради нагляду рішень (додаток 3).

Слід зазначити, що ні Закон, ні Статут ОСНАД, ні Положення про Раду нагляду не передбачають обов`язку для відповідача запрошувати аудиторів та представників суб`єктів аудиторської діяльності на засідання для участі у прийнятті рішень, окрім рішень, які приймаються за результатами розгляду дисциплінарних справ щодо аудиторів та суб`єктів аудиторської діяльності.

Виключення аудитора чи суб`єкта аудиторської діяльності з Реєстру з підстав, передбачених частинами дванадцятою та тринадцятою статті 22 Закону, не є заходом дисциплінарного впливу, оскільки вказана підстава для виключення з Реєстру не є видом відповідальності, оскільки приналежність до громадянства країни, яка здійснює збройну агресію проти України, не є професійним проступком, передбаченим статтею 42 Закону, за який накладається дисциплінарне стягнення.

А отже процедура прийняття Радою нагляду рішення про виключення аудитора з Реєстру не підпадає під порядок дисциплінарного провадження та прийняття рішень Радою нагляду, що передбачені статтею 45 Закону.

Позивач помилково посилається у позові на норми статті 45 Закону, які передбачають процедуру розгляду дисциплінарного провадження, що поміж іншим включає в себе порядок порушення дисциплінарної справи, визначає строки розгляду дисциплінарної справи, порядок ознайомлення з матеріалами справи, та здійснюється на засадах змагальності. Що стосується процедури прийняття Радою нагляду рішення про виключення аудитора з Реєстру на підставі пункту дванадцятого статті 22 Закону, то Закон не передбачає процедури попереднього повідомлення про розгляд подання Аудиторської палати України чи Інспекції про виключення аудитора з Реєстру, участі аудитора чи суб`єкта аудиторської діяльності у прийнятті відповідного рішення та не встановлює строків для розгляду подання і прийняття відповідного рішення. Приймаючи оскаржуване рішення відповідач керувався нормами Статуту ОСНАД, нормами Положення про Раду нагляду та загальними нормами щодо розумних строків для його прийняття в межах повноважень, визначених Законом.

Також, помилковими є доводи позивача стосовно того, що Закон не розширював переліку функцій та прав відповідача та не надає відповідачу право приймати рішення про виключення з Реєстру за межами процедур, що стосуються накладення стягнень, оскільки прийняття рішення про виключення аудитора з Реєстру на підставі частини дванадцятої статті 22 Закону не є мірою дисциплінарної відповідальності.

Як вже зазначалось вище, відповідні повноваження Ради нагляду щодо прийняття рішення про виключення аудиторів, які відповідають критеріям, визначеним частиною дванадцятою статті 22 Закону, з Реєстру визначено нормами частини дванадцятої статті 22 Закону. Приймаючи відповідні зміни, законодавець вважав їх достатніми для прийняття відповідного рішення.

Позивач безпідставно стверджує про порушення відповідачем пункту 5.6 Положення про Раду нагляду в частині неоприлюднення інформаційного повідомлення про дату засідання Ради нагляду за декілька днів до засідання, оскільки зазначений пункт не містить строків оприлюднення такого інформаційного повідомлення.

Крім того, твердження позивача, що оскаржуване рішення прийнято відповідачем необґрунтовано, тобто без з`ясування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, що проявилось в тому, що відповідач не з`ясував особисті обставини позивача, не може прийматися до уваги у зв`язку із тим, що єдиною обставиною, яка підлягала з`ясуванню у спірних правовідносинах була наявність у позивача громадянства країни, що здійснює збройну агресію проти України.

Приналежність позивача до громадянства країни, що здійснює збройну агресію проти України було встановлено Радою нагляду на підставі подання Аудиторської палати України про виключення аудитора з Реєстру від 01 липня 2022 року № 01-01-21/ 707 та доданих до подання документів, а саме: заяви ТОВ «Аксіома консалтинг груп» від 24 жовтня 2018 року про внесення відомостей до Реєстру та реєстраційної форми відомостей про юридичну особу ТОВ «Аксіома консалтинг груп», що підлягають оприлюдненню у Реєстрі.

Відповідно до інформації, що містяться у заяві ТОВ «Аксіома консалтинг груп» про внесення відомостей до Реєстру від 24 жовтня 2018 року у розділі «Засновники (учасники) суб`єкта аудиторської діяльності» позивач, країною громадянства якого є Російська Федерація, є одним з засновників ТОВ «Аксіома консалтінг груп».

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», що затверджений Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ, визнано військову агресією Російської Федерації проти України.

Вказані обставини при прийнятті оскаржуваного рішення були з`ясовані Радою нагляду в повному обсязі та не оспорюються позивачем у даному судовому провадженні. Встановлення будь-яких інших обставин при прийнятті рішення за ознакою приналежності позивача до громадянства країн, що здійснює збройну агресію проти України, Закон не вимагає.

Отже, твердження позивача про незабезпечення з боку відповідача права на участь у процесі прийняття оскаржуваного рішення не відповідає фактичним обставина справи, оскільки ані нормами Закону, ані Статуту ОСНАД, ані Положення про Раду нагляду таке право для позивача не передбачено.

Крім цього, позивач не наводить у позовній заяві інших обставин, які відповідач мав би з`ясувати при прийнятті рішення, окрім законного перебування та здійснення позивачем професійної діяльності на території України, що не свідчать про незаконність оскаржуваного рішення.

Відповідно до статті 26 Конституції України іноземці та особи без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов`язки, як і громадяни України, - за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України.

Згідно із частиною другою статті 34 Конституції здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.

Статтею 15 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що під час війни або іншої суспільної небезпеки, яка загрожує життю нації, будь-яка Висока Договірна Сторона може вживати заходів, що відступають від її зобов`язань за цією Конвенцією, виключно в тих межах, яких вимагає гострота становища, і за умови, що такі заходи не суперечать іншим її зобов`язанням згідно з міжнародним правом.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан із 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 26 березня 2022 року строком на 30 діб згідно з Указом Президента від 14 березня 2022 року № 133/2022. Строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 25 квітня 2022 року строком на 30 діб згідно з Указом Президента від 18 квітня 2022 року №259/2022. Строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 25 травня 2022 року строком на 90 діб згідно з Указом Президента від 17 травня 2022 року № 341/2022. Строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 23 серпня 2022 року строком на 90 діб згідно з Указом Президента 12 серпня 2022 року № 573/2022.

Законом України від 31 травня 2022 року№2285-ІХ внесено зміни до Закону України «Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність», зокрема доповнено статтю 22 Закону частинами дванадцятою і тринадцятою такого змісту:

« 12. Не підлягають включенню до Реєстру аудитори, а також підлягають виключенню з нього аудитори, включені до Реєстру, якщо такі аудитори відповідають хоча б одному з таких критеріїв:

є громадянами країни, що здійснює збройну агресію проти України;

перебувають в публічних реєстрах аудиторів та/або є членами професійних організацій аудиторів та/або бухгалтерів країни, що здійснює збройну агресію проти України;

здійснюють аудиторську діяльність у складі аудиторських фірм, зареєстрованих на території країни, що здійснює збройну агресію проти України, засновниками (учасниками, акціонерами) та/або кінцевими бенефіціарними власниками (контролерами) яких є громадяни країни, що здійснює збройну агресію проти України, та/або суб`єкти господарювання, зареєстровані на території країни, що здійснює збройну агресію проти України, та/або які прямо чи опосередковано володіють частками в статутному капіталі та/або правом голосу в таких аудиторських фірмах незалежно від формального володіння чи входження до їх органів управління.

Виключення таких аудиторів з Реєстру здійснюється за рішенням Ради нагляду, прийнятим за поданням Аудиторської палати України або Інспекції».

13. Не підлягають включенню до Реєстру суб`єкти аудиторської діяльності, а також підлягають виключенню з нього суб`єкти аудиторської діяльності, включені до Реєстру, якщо такі суб`єкти аудиторської діяльності відповідають хоча б одному з таких критеріїв:

мають у складі засновників (учасників, акціонерів) громадян країни, що здійснює збройну агресію проти України, та/або суб`єктів аудиторської діяльності, кінцевими бенефіціарними власниками (контролерами) яких є громадяни країни, що здійснює збройну агресію проти України, та/або суб`єктів господарювання, зареєстрованих на території країни, що здійснює збройну агресію проти України, та/або осіб, які перебувають в публічних реєстрах аудиторів та/або є членами професійних організацій аудиторів та/або бухгалтерів країни, що здійснює збройну агресію проти України, та/або у яких країні, що здійснює збройну агресію проти України, прямо або опосередковано належить частка в статутному капіталі;

є учасниками аудиторської мережі, зареєстрованої на території країни, що здійснює збройну агресію проти України, якщо така аудиторська мережа не повідомила у письмовій формі Орган суспільного нагляду за аудиторською діяльністю про початок процесу втрати статусу учасника відповідної аудиторської мережі аудиторською фірмою, що зареєстрована на території країни, що здійснює збройну агресію проти України, та не завершила цей процес до 31 грудня 2022 року.

Виключення таких суб`єктів аудиторської діяльності з Реєстру здійснюється за рішенням Ради нагляду, прийнятим за поданням Інспекції».

Слід зазначити, що прийняття Закону від 31 травня 2022 року № 2285-ІХ було зумовлено, насамперед, військовою агресією Російської Федерації проти України та запровадженням воєнного стану по всій території України, яка становить загрозу національним інтересам, національній безпеці, суверенітету і територіальній цілісності України.

Законом від 31 травня 2022 року№ 2285-ІХ запроваджено ряд обмежень на здійснення професійної діяльності аудиторів та суб`єктів аудиторської діяльності, що пов`язаних із країною, яка здійснює збройну агресію проти України, у зв`язку із загрозою національним інтересам, національній безпеці, суверенітету і територіальній цілісності України, а також для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 1 Закону аудит фінансової звітності є аудиторською послугою з перевірки даних бухгалтерського обліку і показників фінансової звітності та/або консолідованої фінансової звітності юридичної особи або представництва іноземного суб`єкта господарювання, або іншого суб`єкта, який подає фінансову звітність та консолідовану фінансову звітність групи, з метою висловлення незалежної думки аудитора про її відповідність в усіх суттєвих аспектах вимогам національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку, міжнародних стандартів фінансової звітності або іншим вимогам.

Ураховуючи зазначене, аудитори або суб`єкти аудиторської діяльності, які мають право на провадження аудиторської діяльності в Україні, під час надання відповідних послуг мають повний доступ до відомостей щодо фінансової діяльності підприємств, які ними перевіряються (первинні документи, фінансова звітність, звіти про управління тощо), тому створення правового механізму припинення аудиторської діяльності в Україні аудиторів та суб`єктів аудиторської діяльності, які пов`язані з країною, що здійснює збройну агресію проти України запобігає розголошенню інформації, одержаної такими аудиторами та суб`єктами аудиторської діяльності конфіденційно.

Таким чином, прийняття Закону від 31 травня 2022 року № 2285-ІХ, яким запроваджено ряд обмежень на здійснення професійної діяльності аудиторів та суб`єктів аудиторської діяльності, пов`язаних із країною, яка здійснює збройну агресію проти України, повністю відповідає Конституції України та Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Отже, з огляду на все вище викладене, суд дійшов висновку, що відповідачем не були порушені права позивача, гарантовані статтями 8 «Право на повагу до приватного і сімейного життя» та 14 «Заборона дискримінації» Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки вони були обмежені Законом від 31 травня 2022 року №2285-ІХ на підставі статті 15 «Відступ від зобов`язань під час надзвичайної ситуації» Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

З огляду на норму статті 15 «Відступ від зобов`язань під час надзвичайної ситуації» Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка передбачає відступ від зобов`язань під час надзвичайної ситуації, безпідставним є застосування при розгляді зазначеної адміністративної справи статей 8 «Право на повагу до приватного і сімейного життя» і 14 «Заборона дискримінації» Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також наведених позивачем у позовній заяві рішень Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).

Крім того, рішення ЄСПЛ, на які позивач посилається у позові, є неприйнятними для застосовувати до правовідносин, які є предметом розгляду у даній судовій справі та виникли у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, оскільки наведені у рішеннях ЄСПЛ спірні правовідносини не є подібними, так як вони не виникали під час війни або іншої суспільної небезпеки, яка загрожує життю нації.

Також слід звернути увагу на те, що Європейський суд з прав людини ухвалив резолюцію про наслідки припинення членства Російської Федерації в Раді Європи у світлі статті 58 «Денонсація» Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Рішення, ухвалене 22 березня 2022 року, оприлюднене на офіційному сайті ЄСПЛ посиланням:https://echr.coe.int/Documents/Resolution_ECHR_cessation_membership_Russia_CoE_ENG.pdf.

Згідно із резолюцією, Росія перестає бути договірною стороною згідно Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод з 16 вересня 2022 року. Тимчасовий захід у вигляді зупинення розгляду скарг скасовується негайно.

А тому норми зазначеного нормативно-правового акта не розповсюджується на громадян Російської Федерації, і не можуть бути використані ними при захисті, на їх думку, порушених прав.

Частина дванадцята статті 22 Закону передбачає для відповідача лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки, а саме: прийняття рішення про виключення аудиторів, які є громадянами країни, що здійснює збройну агресію проти України, з Реєстру.

Оскаржуване рішення приймалося відповідачем за відсутності дискреційних повноважень, під якими розуміється можливість органом владних повноважень самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення.

Закон не визначає іншого варіанту поведінки для відповідача, окрім прийняття рішення про виключення аудиторів та суб`єктів аудиторської діяльності з підстав, визначених частинами дванадцятою та тринадцятою статті 22 Закону, який би враховував дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для охоронюваних законом прав, свобод і інтересів особи, і цілями, на досягнення яких спрямоване оскаржуване рішення.

Відповідні висновки містяться у постанові Верховного Суду від 15 грудня 2021 року у справі № 1840/2970/18, де суд зазначає, що дискреція - це елемент управлінської діяльності. Вона пов`язана з владними повноваженнями і їх носіями органами - державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не слід ототожнювати лише з формалізованими повноваженнями, вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб`єкта. На законодавчому рівні поняття «дискреційні повноваження» суб`єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення. Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тому, у разі настання визначених законодавством умов, Відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

Приймаючи до уваги те, що норми частин дванадцятої та тринадцятої статті 22 Закону носять імперативний характер, Закон чітко надає вказівку відповідачу як він має діяти у випадку, коли аудитор чи суб`єкт аудиторської діяльності відповідають критеріям, наведеним у вищевказаній нормі зазначеної статті.

Щодо «низької якості», на думку позивача, Закону від 31 травня 2022 року № 2285-ІХ, слід зазначити, що відповідно до частини першої статті 7 Закону України «Про Конституційний суд» вирішення питання про відповідність Конституції України (конституційність) законів України віднесено до повноважень Конституційного суду та не може бути предметом адміністративного судочинства.

Таким чином, рішення Ради нагляду за аудиторською діяльністю Органу суспільного нагляду за аудиторською діяльністю від 08 липня 2022 року №2.2/6/48 «Про виключення аудитора з Реєстру аудиторів та суб`єктів аудиторської діяльності» прийняте на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, з урахуванням викладеного, суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача про визнання протиправними та скасування рішення Ради нагляду за аудиторською діяльністю від 08 липня 2022 року №2.2/6/48 «Про виключення аудитора з Реєстру аудиторів та суб`єктів аудиторської діяльності» є необгрунтованими, безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 2, 72-77, 139, 241-246, 251 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 - відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, встановлені статтями 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.І. Шейко