ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 листопада 2022 р. Справа № 520/1537/22Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Кононенко З.О.,
Суддів: Калиновського В.А. , Мінаєвої О.М. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, Державної податкової служби України на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.07.2022, головуючий суддя І інстанції: Старосєльцева О.В., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 14.07.22 по справі № 520/1537/22
за позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Салтівський хлібозавод"
до Головного управління ДПС у Харківській області , Державної податкової служби України
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Салтівський хлібозавод" звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Харківській області, Державної податкової служби України, в якій просив суд:
- визнати противоправним та скасувати рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №3553502/41659690 від 21.12.2021р., яким відмовлено в реєстрації податкової накладної №1 від 03.12.2021р.;
- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних подану Товариством з додатковою відповідальністю "Салтівський хлібозавод" податкову накладну №1 від 03.12.2021р., датою її фактичного подання на реєстрацію.
В обгрунтування позовних вимог, позивач зазначав, що спірна податкова накладна була оформлена правильно, виписана у зв`язку з настанням визначеної законом події. Всі необхідні пояснення з приводу обставин проведення господарських операцій були надані контролюючому органу після зупинення реєстрації податкової накладної. Наголошував, що контролюючий орган не мав підстав для прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 14.07.2022 року позов - задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №3553502/41659690 від 21.12.2021 року, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної №1 від 03.12.2021 року.
Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, подану Товариством з додатковою відповідальністю "Салтівський хлібозавод" податкову накладну №1 від 03.12.2021 року, датою її фактичного подання на реєстрацію.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Салтівський хлібозавод" витрати по оплаті судового збору у розмірі 2481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна гривня) 00 коп.
Відповідач, Головне управління ДПС у Харківській області, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції.
Так, представник Головного управління ДПС у Харківській області в апеляційній скарзі зазначає, що законодавець визначив два етапи реєстрації ПН: перший - це зупинення реєстрації ПН, який є проміжним перед прийняттями рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації ПН та другий - це сам етап прийняття рішення податковим органом. Рішення про реєстрацію/відмову у реєстрації ПН приймається за результатами оцінки наданих підприємством документів. Отже, підставою, яка тягне за собою негативні наслідки для платника податку, є саме другий етап за наслідкам якого прийнято рішення податковим органом про відмову в реєстрації податкової накладної. До контролюючого органу у підтвердження вчинення господарської операції та настання обставин, з якими закон пов`язує виникнення податкових зобов`язань та права виписки ПН, позивачем надано повідомлення з документами у підтвердження реальності здійснення господарських операції.
За результатами розгляду наданих документів, рішеннями відповідача підприємству відмовлено у реєстрації ПН внаслідок ненадання платником податків копій документів, перелік яких зазначено у спірних рішеннях.
Враховуючи викладене вище, представник апелянта вважає, що позивачем по ПН, стосовно яких виникли спірні правовідносини, не надано первинних документів необхідних для реєстрації ПН, визначених у п. 5 Порядку, для підтвердження відсутності наявності ризику за податковими накладними, а отже, рішення комісії ГУ ДПС, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації, прийнято відповідно до чинного законодавства.
Також представник апелнта зазначає, що суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, і давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, що належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем. Адміністративні суди наділені правом надавати оцінку актам суб`єктів владних повноважень. У той же час позовна вимога щодо зобов`язання зареєструвати ПН/РК в ЄРПН є неправомірною, так як суд в даному випадку перебирає функцію органу ДПС. Фактично, у разі ухвалення вказаних рішень, суд підміняє собою контролюючий орган - ДПС, приймає позицію платника податків при наявній у ДПС податкової інформації про протилежне.
Отже, на переконання представника апелнта позовна вимога про зобов`язання зареєструвати ПН/РК в ЄРПН, є протиправною, тому вважаємо, що з урахуванням рішення суду, у разі встановлення судом його протиправності, документи повинні бути розглянуті Комісією ДПС України повторно.
Крім того, відповідач, Державна податкова служба України, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав власну апеляційну скаргу, в якій також просить скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
Так, представник Державної податкової служби України в апеляційній скарзі зазначає, що перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, встановлений пунктом 5 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520. Отже, вказаною нормою не встановлено обов`язок фіскального органу зазначати в квитанції конкретний перелік документів, а лише пропозицію щодо надання документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної. Натомість обов`язком платника податку є надання повного пакету первинних документів, вичерпний перелік яких встановлений пунктом 14 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Крім того, контролюючий орган не може наперед знати які саме документи наявні у платника податку, адже перелік документів, що супроводжують ту чи іншу господарську операцію, може змінюватися залежно від її особливостей.
Представник апелянта вважає, що платнику надано альтернативу обрання самостійних рішень (надання пояснень та/або документів для реєстрації податкової накладної платник) не обмежуючи його тим самим у поданні виключного переліку документів, а даючи можливість надання наявних документів. Проте, така норма не може допускати формального підходу до надання пояснень та/або документів.
Також, представник апелянта звертає увагу, що за результатами розгляду скарги ТДВ «Салтівський хлібозавод» № 9393196225 від 24.12.2021 комісією центрального рівня (ДПС) прийнято рішення № 62830/41659690/2 від 31.12.2021, яким залишено скаргу без задоволення, а рішення комісії регіонального рівня від 21.12.2021 № 3553502/41659690 про відмову в реєстрації податкової накладної від 03.12.2021 № 1 в Єдиному реєстрі податкових накладних без змін. Отже, саме Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної і лише після отримання такого рішення, Комісія центрального рівня набуває повноважень щодо прийняття зі свого боку іншого рішення. Вказане рішення ДПС № 62830/41659690/2 від 31.12.2021 не є рішенням, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної № 03.12.2021 № 1, а є рішенням за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
На переконання представника апелянта, в даному випадку, оскаржуване рішення № 62830/41659690/2 від 31.12.2021 саме по собі не є юридично значимим для позивача, адже не має безпосереднього впливу на його суб`єктивні права та обов`язки шляхом позбавлення можливості реалізувати належне йому право або шляхом покладення на нього будь-якого обов`язку, а лише залишає чинним (таким, що має обтяжувальну дію щодо позивача) винесене раніше рішення про відмову в реєстрації податкової накладної від 03.12.2021 № 1.
Позивач скористався своїм правом та надав до Другого апеляційного адміністративного суду відзив на апеляційну скаргу Державної податкової служби України, в якій зазначає, що на його думку судом першої інстанції правомірно враховано, що те, що у квитанції в даній справі відсутній конкретний перелік копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН, що призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, а не будь-яких на власний розсуд. Таким чином, якщо таке рішення контролюючого органу не містить та/або відповідним контролюючим органом чітко не вказано якому саме критерію ризикованості платника податку відповідав такий платник, а також не зазначено документів, яких платником податків не було подано контролюючому органу на підтвердження реальності господарських операцій, то таке рішення контролюючого органу є прийнятим не у відповідності до вимог чинного податкового законодавства.
Представник позивача зазначає, що в даному випадку в квитанції про зупинення не було зазначено конкретний перелік, необхідних документів для реєстрації податкової накладної, зазначення апелянтом в оскаржуваному рішенні про ненадання розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків (банківських виписок щодо розрахунків з постачальником та покупцем, акт звірки з постачальником не завірений з контрагентом), на переконання представника позивача, є безпідставним та необгрунтованим, а отже не може бути підставою для відмови у реєстрації податкової накладної.
Крім того, факт зупинення реєстраціїподаткових накладних/розрахунку коригування у ЄРПН не спростовує ані факту здійснення платником податків господарських операцій, ані факту наявності дати виникнення саме першоїподії (придбання товарів/ послуг), що підтверджується тільки первинними документами, на підставі яких складається податкова накладна/розрахунок коригування.
07.11.2022 року представником Головного управління ДПС у Харківській області подано до Другого апеляційного адміністративного суду додаткові пояснення, в яких апелянт вказує, що у рішенні від 21.12. 2021 № 3553502/41659690 про відмову в реєстрації податкової накладної від 03.12.2021 № 1 у графі додаткова інформація зазначено що позивачем не надано банківських виписок щодо розрахунків з постачальником та покупцем, акт звірки з постачальником не завірений контрагентом.
Також, представник Головного управління ДПС у Харківській області зазначає, що позивач мав взаємовідносини з СГД, по яким приймалось рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника, та додає його до пояснень, результати опрацювання зібраної інформації щодо ТОВ "Вінстер Прайм" код ЄДРПОУ 42720933 і рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника щодо ТОВ "Вінстер Прайм".
На підставі положень п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційних скарг, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що заявник є резидентом України - юридичною особою приватного права, значиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань під ідентифікаційним кодом - 41659690, набув правового статусу платника податку на додану вартість; основний вид діяльності: 10.71 Виробництво хліба та хлібобулочних виробів; виробництво борошняних кондитерських виробів, тортів і тістечок нетривалого зберігання; інші: 10.41 Виробництво олії та тваринних жирів; 10.61 Виробництво продуктів борошномельно-круп`яної промисловості; 10.72 Виробництво сухарів і сухого печива; виробництво борошняних кондитерських виробів, тортів і тістечок тривалого зберігання; 46.17 Діяльність посередників у торгівлі продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; 77.39 Надання в оренду інших машин, устаткування та товарів, н.в.і.у.; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 49.41 Вантажний автомобільний транспорт; 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна, що не заперечується відповідачами та підтверджено випискою та витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб.
За відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно заявник мав речові права власності на об"єкт нерухомого майна - нежитлові будівлі площею 12.937,7кв.м. за адресою - м.Харків, Салтівське шосе, 129.
Указані об`єкти нерухомого майна розміщені на земельній ділянці із кадастровим номером - 6310137500:05:029:0025.
11.12.2019р. відносно земельної ділянки із кадастровим номером - 6310137500:05:029:0025 за адресою - м.Харків, Салтівське шосе, 129 між Харківською міською радою (у якості орендодавця) та заявником (у якості орендаря) було укладено договір оренди землі строком до 01.11.2024р.
Відносно указаних об"єктів нерухомого майна було складено технічні паспорти, копії яких приєднані до матеріалів справи.
Заявник подавав до контролюючого органу повідомлення про земельну ділянку із кадастровим номером - 6310137500:05:029:0025 та нежитлові будівлі за адресою - м.Харків, Салтівське шосе, 129 як про об`єкти оподаткування та про об"єкти, через які провадиться діяльність.
03.12.2021р. заявником у зв"язку із виконанням обов`язків продавця (постачальника) за договором по відчуженню об`єктів нерухомого майна розміщений на земельній ділянці із кадастровим номером - 6310137500:05:029:0025 загальною площею 12.937,7кв.м. (нотаріально посвідчений договір від 03.12.2021р. з АТ "Закритий недиверсифікаційний венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Віндхем", реєстраційний номер - 6776) було виписано податкову накладну №1 від 03.12.2021р. на загальну суму - 31.600.000,00 грн., в тому числі ПДВ - 5.266.666,67грн.; далі за текстом - Спірна податкова накладна).
Станом на 03.12.2021 року за відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно власником речових прав власності на об"єкт нерухомого майна - нежитлові будівлі площею 12.937,7кв.м. за адресою - м.Харків, Салтівське шосе, 129 є Акціонерне товариство «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Віндхем» .
Засобами телекомунікаційного зв`язку заявник подав Спірну податкову накладну контролюючому органу для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі за текстом Реєстр).
Спірна податкова накладна була прийнята до Реєстру - 13.12.2021р. за №9378651207, але із зупиненням процедури реєстрації, оскільки господарська операція, на думку контролюючого органу) відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.
Як стверджує позивач, що також не заперечується відповідачем, з метою продовження процедури реєстрації заявник подав до контролюючого органу документи на підтвердження здійснення господарської операції.
За твердженням заявника підставою для складання Спірної податкової накладної є подія складення документа, що засвідчує факт переходу права власності, за договором від 03.12.2021р. купівлі-продажу нежитлових будівель, загальною площею 12.937,7 кв.м., за адресою: м. Харків, шосе Салтівське, 129, на загальну суму - 31.600.000,00 грн., в тому числі ПДВ - 5.266.666,67грн.
Це твердження заявника узгоджується із відомостями договору купівлі-продажу нежитлових будівель від 03.12.2021р., акту приймання-передачі від 03.12.2021р., видаткової накладної №1 від 03.12.2021р., витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 03.12.2021р. №288343452, рішення учасника ТОВ «Салтівський хлібозавод» № 04/11-2021 від 04.11.2021р., договору відступлення права вимоги від 06.12.2021р., акту приймання-передачі від 03.12.2021 року, повідомлення про заміну кредитора від 06.12.2021 року; договору про зарахування зустрічних однорідних вимог від 06.12.2021 року.
Так, 04.11.2021 року рішенням учасника ТОВ «Салтівський хлібозавод» № 04/11-2021 було надано повноваження директору Товариства на укладення з Акціонерним товариством «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Віндхем» договору купівлі-продажу нежитлових будівель, за адресою: м. Харків, шосе Салтівське, 129 (загальною площею - 12 937,7 кв.м.), за ціною 31.600.000,00, з урахуванням ПДВ 5.266.666,67 грн.
03.12.2021 року між заявником та Акціонерним товариством «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Віндхем» укладено договір купівлі-продажу нежитлових будівель, загальною площею 12937,7 кв.м., за адресою: м. Харків, шосе Салтівське, 129, посвідчений Петриченко О.О., приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу, реєстраційний номер - 6776.
03.12.2021 року на підставі вказаного вище договору купівлі-продажу заявник передав у власність Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Віндхем» нежитлові будівлі за адресою: м. Харків, шосе Салтівське, 129.
Також передача нежитлових будівель була оформлена видатковою накладною №1 від 03.12.2021 року.
Відповідно до п. 2.1 договору купівлі-продажу нежитлових будівель від 03.12.2021 року за домовленістю сторін продаж нежитлових будівель вчиняється за - 31.600.000,00 грн., з урахуванням ПДВ - 5.266.666,67 грн. Покупець зобов`язаний сплатити зазначену в цьому пункті договору вартість нежитлових будівель у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на банківський поточний рахунок Продавця у день укладення цього договору. Розрахунки можуть здійснюватися в інший, незаборонений чинним законодавством України, спосіб. Зобов`язання Покупця з оплати нежитлових будівель за цим договором може бути припинено зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимог.
06.12.2021 року між заявником (Первісний кредитор) та Товариством з додатковою відповідальністю «Салтівський Хлібзавод» (Новий кредитор) укладено договір відступлення права вимоги, відповідно до якого Первісний кредитор відступає, а Новий кредитор набуває право вимоги грошового зобов`язання у сумі 31.600.000,00 грн., яке належить Первісному кредитору, та стає кредитором за зобов`язанням Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Віндхем», що виникло на підставі договору купівлі-продажу нежитлових будівель від 03.12.2021 року, реєстраційний номер - 6776.
У відповідності до п.п. 2.1, 2.2 договору відступлення права вимоги, вартість відступлення права вимоги складає 31.600.000,00 грн. Новий кредитор повинен сплатити вартість відступлення права вимоги у розмірі відповідно до суми, зазначеної в п. 2.1 цього договору, шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на рахунок первісного кредитора, шо зазначений в розділі 10 цього договору до 06.12.2022 року включно.
Отже, розрахунок між новим кредитором (ТДВ «Салтівський Хлібзавод») та покупцем нерухомого майна (АТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Віндхем») за договором купівлі-продажу нежитлових будівель від 03.12.2021 року, реєстраційний номер - 6776, був проведений шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог на підставі договору про зарахування зустрічних однорідних вимог від 06.12.2021 року.
06.12.2021 року новим кредитором ТДВ «Салтівський Хлібзавод» складено нотаріально посвідчену заяву про здійснення АТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Віндхем» повного розрахунку в розмірі 31.600.000,00 грн., з урахуванням ПДВ 5.266.666.67 грн., на підставі договору купівлі-продажу від 03.12.2021р. за реєстровим №6776, шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог на підставі договору про зарахування зустрічних однорідних вимог, укладеному 06.12.2021 року.
В свою чергу, у минулому заявник набув у власність, зокрема, нежитлові будівлі за адресою: м. Харків, шосе Салтівське, 129 на підставі договору купівлі-продажу від 16.11.2017 р., реєстраційний номер 1691, укладеного з ТОВ «Фінансова компанія «Браво», що оформлено актом прийому-передачі нерухомого майна від 01.12.2017 року.
Згідно умов договору купівлі-продажу від 16.11.2017 р., продаж вказаних нежитлових будівель здійснено ТОВ «Фінансова компанія «Браво» за ціною 29.245.677.00 грн. без ПДВ.
Повний розрахунок за придбане у ТОВ «Фінансова компанія «Браво» нерухоме майно за договором купівлі-продажу від 16.11.2017р. підтверджується платіжними дорученнями на загальну суму 64.253.856,27 грн. без ПДВ, а саме: від 16.11.2017 №2 на суму 5.296.444,20 грн., від 22.11.2017 №3 на суму 15.630.404,49 грн., від 24.11.2017 №5 на суму 6.849.667,20 грн., від 28.11.2017 №6 на суму 17.617.355,41 грн., від 30.11.2017 року №7 на суму 18.859.964,33 грн. від 01.12.2017 року №8 на суму 20,64 грн.
Тобто, за твердженням заявника (яке не було спростовано відповідачем - суб"єктом владних повноважень у ході розгляду справи) у складі зазначених перерахованих грошових коштів була сплачена вартість нерухомого майна, розташованого за адресою: м. Харків, шосе Салтівське, 129, у сумі - 29.245.677,00 гривень без ПДВ.
В подальшому, ці нежитлові будівлі (за виключенням фізично знищених) були продані заявником на користь Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Віндхем» на підставі договору купівлі-продажу від 03.12.2021 року, реєстраційний номер - 6776.
На дату першої події виникнення податкових зобов`язань з ПДВ - на дату складення документа, що засвідчує факт переходу права власності, заявником виписано податкову накладну №1 від 03.12.2021р. на загальну суму - 31.600.000,00 грн. (в тому числі ПДВ - 5.266.666,67грн.), в реєстрації якої відмовлено спірним рішенням.
Відповідачами ані у ході вчинення волевиявлення з приводу реєстрації Спірної податкової накладної в Реєстрі, ані під час розгляду справи судом реальності та достовірності цієї події не спростовано, необґрунтованості твердження заявника шляхом подання відповідних доказів не доведено.
21.12.2021р. ГУ ДПС у Харківській області (в особі Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації) було прийнято рішення №3553502/41659690 з приводу відмови в реєстрації Спірної податкової накладної в Реєстрі.
Як з`ясовано судом, підставою для вчинення оскарженої відмови контролюючий орган обрав судження про ненадання платником податків достатнього обсягу документів, а саме: розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків (банківських виписок щодо розрахунків з постачальником та покупцем, акт звірки з постачальником не завірений з контрагентом).
24.12.2021 року заявником подано скаргу за реєстраційним №9393196225 на рішення №3553502/41659690 від 21.12.2021р. до Державної податкової служби України (Комісії центрального рівня), рішенням якої від 31.12.2021 року №62830/41659690/2 скаргу заявника залишено без задоволення, а рішення Комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації Спірної податкової накладної в Реєстрі - без змін.
Не погодившись із відповідністю закону волевиявлення контролюючих органів з приводу відмови у реєстрації податкової накладної в Реєстрі та розгляду скарги, заявник ініціював даний спір.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачами не доведено наявності достатніх підстав для зупинення та відмови у реєстрації в ЄРПН податкової накладної №1 від 03.12.2021 року, складеної позивачем.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позову з наступних підстав.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до підпунктів 16.1.2,16.1.3, пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.
Відповідно до підпункту 14.1.60 ПК України єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.
Відповідно до п.п. "а" п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з, зокрема, постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України.
Згідно з п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Пунктом 201.1 ст.201 Податкового кодексу України передбачено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
У силу п.201.10 ст.201 названого Кодексу реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).
Таким чином, вчинення діяння з приводу виписування/складання податкової накладної та реєстрації податкової накладної в реєстрі є обов`язком, а не правом платника податку на додану вартість - постачальника товару (роботи, послуги).
Функціонування Єдиного реєстру податкових накладних (далі за текстом Реєстр) відбувається в автоматизованому режимі за правилами Порядку ведення єдиного реєстру податкових накладних (затверджено постановою КМУ від 29.12.2010р. №1246 із змінами та доповненнями; далі за текстом - Порядок №1246), а також Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість (затверджено постановою КМУ від 16.10.2014р. із змінами та доповненнями; далі за текстом - Порядок №569).
Зокрема, п.12 Порядку №1246 передбачено, що саме в автоматизованому режимі здійснюється перевірка одержаної від платника податків податкової накладної на предмет наявності підстав для зупинення реєстрації.
Відповідно до п.п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
З 01.02.2020р. в Україні діє Порядок зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, який затверджено постановою КМУ від 11.12.2019р. №1165 (далі за текстом - Порядок зупинення №1165).
Відповідно до п.п.3-5 Порядку зупинення №1165 податкова накладна, котра не відповідає критеріям (ознакам) безумовної реєстрації, підлягає перевірці на предмет ризиковості господарських операцій в аспекті наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість виконання податкового обов`язку.
За правилом п.6 Порядку зупинення №1165 окремою та самостійною підставою для вчинення волевиявлення з приводу зупинення реєстрації податкової накладної в Реєстрі є відповідність платника критерію ризиковості.
Пунктом 11 Порядку зупинення №1165 визначено, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної / розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.
Постановою КМУ від 11.12.2019р. №1165 одразу з Порядком зупинення №1165 було затверджено і Порядок прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі за текстом Порядок прийняття рішень).
Згідно з п.4 Порядку прийняття рішень у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.
Відповідно до п.6 Порядку прийняття рішень письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування.
Як передбачено, п.7 Порядку прийняття рішень письмові пояснення та копії документів платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг", "Про електронні довірчі послуги" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
За приписами п.11 Порядку прийняття рішень Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/ оформлених із порушенням законодавства.
Колегія суддів зауважує, що відповідно до п.п. "а" п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України.
Згідно з правовими висновками постанови Верховного Суду від 02.07.2019р. по справі №140/2160/18 (адміністративне провадження №К/9901/13662/19) загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.
У пункті 75 постанови Верховного Суду від 17.12.2018р. по справі №509/4156/15-а (адміністративне провадження №К/9901/7504/18) міститься правовий висновок, у силу якого адміністративний суд під час перевірки правомірності рішення суб`єкта владних повноважень, повинен надати правову оцінку тим обставинам, які стали підставою для його прийняття та наведені безпосередньо у цьому рішенні, а не тим, які в подальшому були виявлені суб`єктом владних повноважень для доведення правомірності (виправдання) свого рішення.
Колегія суддів вважає, що оскаржене рішення контролюючого органу не вмотивовано, адже містить лише загальне твердження про ненадання платником податку розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків (банківських виписок щодо розрахунків з постачальником та покупцем, акт звірки з постачальником не завірений з контрагентом), проте позивачем документально підтверджено факт набуття права власності на відповідні нежитлові будівлі та подальший їх продаж на користь Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Віндхем», а також повний розрахунок останнього за придбані ним нежитлові будівлі, і реальність відомостей цих документів, а також правильності їх складання не були поставлені контролюючим органом під сумнів та більше того - не були спростовані.
Так, будь-яких зауважень до форми, змісту чи походження поданих заявником документів контролюючим органом у даному конкретному випадку не висловлено, доказів їх удаваності, фальшивості чи штучності створення не наведено.
Слід зазначити, що з огляду на приписи ст.ст.185, 187 Податкового кодексу України об`єктивними ознаками неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість виконання податкового обов`язку можуть бути визнані обґрунтовані сумніви (розумні припущення тощо) контролюючого органу в дійсній наявності у спірних правовідносинах об`єкта оподаткування податком на додану вартість, тобто реальний ризик виписування особою податкової накладної за відсутності визначеної кодексом першої події.
Разом з тим, у спірних правовідносинах факт обґрунтованості такого сумніву не знайшов свого підтвердження у ході розгляду справи, що є самостійною та цілком достатньою підставою для скасування спірного рішення контролюючого органу.
Колегія суддів наголошує, що оскаржене рішення контролюючого органу про відмову в реєстрації спірної податкової накладної не задовольняє вимозі юридичної визначеності як невід`ємної складової запровадженого ст.8 Конституції України принципу юридичної визначеності, позаяк не конкретизує з достатньою чіткістю та поза розумним сумнівом суті та змісту претензій владного суб`єкта до платника податків.
Дійсно, колегія суддів наголошує, що Головним управлінням ДПС у Харківській області не зазначено переліку документів, які потрібно надати позивачу до контролюючого органу, які б були достатніми для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Загальне зазначення щодо надання документів призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію (їв) зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.
Таким чином, недотримання податковим органом вимог законодавства на етапі зупинення реєстрації податкових накладних щодо оформлення квитанцій прямо вказує на те, що рішення, які прийняті на наступному етапі, тобто рішення комісії про відмову у реєстрації податкової (них) накладної (них), теж не є законними.
Аналогічна правова позиція вже неодноразово висловлювалась Верховним Судом, зокрема у постановах від 23 жовтня 2018 року по справі №822/1817/18, від 21 травня 2019 року по справі №0940/1240/18, від 10 квітня 2020 року по справі №819/330/18, яка враховується судом при вирішенні даної справи відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України.
Також, колегія суддів звертає увагу, що Верховний Суд неодноразово у постановах від 23.10.2018 у справі № 822/1817/18, від 24.09.2019 у справі № 940/1693/18 зазначав, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на пункт відповідних Критеріїв оцінки, без наведення відповідного підпункту, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд. Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.
Щодо посилань представника Головного управління ДПС у Харківській області на наявну податкову інформацію відносно ТОВ "Вінстер Прайм", з яким позивач мав господарські взаємовідносини, колегія суддів зазначає наступне.
Законодавством України не передбачена відповідальність юридичної особи за можливими допущеними порушеннями законодавства інших юридичних осіб, на господарюючих суб`єктів не покладається обов`язок та не надається право контролювати дотримання законодавства платником податків, який виступає контрагентом у господарській операції.
Ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. Такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів. Чинне законодавство не містить норм щодо солідарної відповідальності платників податків.
Виходячи з наведеного, порушення, допущені одним платником податків у відображенні в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом, не впливають на права та обов`язки іншого платника податків. Крім того, чинне законодавство не покладає на підприємство обов`язок збирання інформації про стан господарської діяльності та порушення підприємств-контрагентів. Навіть якщо контрагент не виконав свого зобов`язання по сплаті податку, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи.
Юридична відповідальність кожного платника податків, відповідно до ст. 61 Конституції України, має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб`єкта права до юридичної відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, є неможливим.
Крім того, колегія суддів звертає увагу на той факт, що дослідження факту здійснення господарської операції, на виконання яких складено податкову накладну, є предметом документальних перевірок, а обов`язком контролюючого органу при реєстрації податкових накладних є перевірка відповідності вказаних документів формі, встановленій чинним законодавством.
Колегія суддів не бере до уваги доводи апеляційної скарги представника Державної податкової служби України, стосовно того, що рішення ДПС № 62830/41659690/2 від 31.12.2021 не є рішенням, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної № 03.12.2021 № 1, отже воно саме по собі не є юридично значимим для позивача, адже не має безпосереднього впливу на його суб`єктивні права та обов`язки шляхом позбавлення можливості реалізувати належне йому право або шляхом покладення на нього будь-якого обов`язку, оскільки з позовних вимог Товариства з додатковою відповідальністю "Салтівський хлібозавод" вбачається, що ним оскаржується лише рішення про відмову в реєстрації податкових накладних коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №3553502/41659690 від 21.12.2021р., яким відмовлено в реєстрації податкової накладної №1 від 03.12.2021р.
Щодо доводів апелянтів про відсутність підстав для зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариством з додатковою відповідальністю "Салтівський хлібозавод" №1 від 03.12.2021 року датою її фактичного подання, колегія суддів зазначає наступне.
Дискреційні повноваження - це комплекс прав і зобов`язань представників влади як на державному, так і на регіональному рівнях, у тому числі представників суспільства, яких уповноважили діяти від імені держави чи будь-якого органу місцевого самоврядування, що мають можливість надати повного або часткового визначення і змісту, і виду прийнятого управлінського рішення.
Тобто дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб`єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають в застосуванні суб`єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень.
Отже, у разі відсутності у суб`єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов`язання судом суб`єкта прийняти рішення конкретного змісту не можна вважати втручанням у дискреційні повноваження, адже саме такий спосіб захисту порушеного права є найбільш ефективним та направлений на недопущення свавілля в органах влади.
Відповідно до Рекомендацій Ради Європи № R(80)2 щодо здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятих Кабінетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він уважає найкращим за конкретних обставин, та яке захистить або відновить порушене право.
Водночас, адміністративний суд під час розгляду та вирішення публічно-правових спорів перевіряє, чи рішення суб`єкта владних повноважень прийняте у межах законної дискреції.
Відповідно до правил правозастосування практики Європейського суду з прав людини, суд не може своїм рішенням підмінити рішення суб`єкта владних повноважень.
Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Пунктами 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1246 від 29.12.2010, передбачено, що податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
Внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку.
Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.
Отже, обов`язок щодо реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних поданих платником податків податкової накладної №1 від 03.12.2021 року покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику - ДПС України.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що для належного та ефективного способу захисту прав позивача необхідно визнати протиправним, скасувати рішення Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №3553502/41659690 від 21.12.2021 року, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної №1 від 03.12.2021 року та зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, подану Товариством з додатковою відповідальністю "Салтівський хлібозавод" податкову накладну №1 від 03.12.2021 року, датою її фактичного подання на реєстрацію.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Як вбачається з ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого, обґрунтовано задовольнив адміністративний позов.
Відповідно до ч.1 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Колегія суддів вважає, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.07.2022 року по справі № 520/1537/22 відповідає вимогам ст. 242 КАС України, а тому відсутні підстави для його скасування та задоволення апеляційних вимог Головного управління ДПС у Полтавській області або Державної податкової служби України.
Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційних скарг відповідачів, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.
Керуючись ст. ст. 311, 315, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційні скарги Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, Державної податкової служби України - залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.07.2022 по справі № 520/1537/22 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя З.О. Кононенко Судді В.А. Калиновський О.М. Мінаєва
Суд | Другий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 10.11.2022 |
Оприлюднено | 14.11.2022 |
Номер документу | 107243372 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо реалізації податкового контролю |
Адміністративне
Другий апеляційний адміністративний суд
Кононенко З.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні