Постанова

від 10.11.2022 по справі 520/8918/21

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2022 р. Справа № 520/8918/21Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Перцової Т.С.,

Суддів: Русанової В.Б. , Жигилія С.П. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 09.08.2021, головуючий суддя І інстанції: Кухар М.Д., у справі № 520/8918/21

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МДЛ ФАСАД"

до Головного управління ДПС у Харківській області, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, Державної податкової служби України

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ

Товариство з обмеженою відповідальністю «МДЛ ФАСАД» (далі за текстом позивач, ТОВ «МДЛ ФАСАД») звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (далі за текстом перший відповідач, ГУ ДПС у Харківській області), Державної податкової служби України (далі за текстом другий відповідач, ДПС України), у якому просило:

визнати протиправним і скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Харківській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків корегування в Єдиному реєстрі податкових накладних №11 від 26.08.2020;

зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну №11 від 26.08.2020 в Єдиному реєстрі податкових накладних днем її фактичного подання на реєстрацію, а саме 20.09.2020.

судові витрати покласти на відповідача у справі.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що відповідач при винесенні оскаржуваного рішення допустив формальний підхід, не з`ясувавши специфіку проведених господарських операцій, яка полягала у наданні послуг, а не у реалізації товарів, що не включає в себе зберігання, навантаження, розвантаження тощо, а тому надані позивачем документи є достатніми для підтвердження реальності проведених господарських операцій між позивачем та його контрагентом. Зауважив, що квитанція, якою зупинено реєстрацію податкової накладної №11 від 26.08.2020, не містить переліку документів, яких не вистачає для проведення її реєстрації, що свідчить про необґрунтованість і невмотивованість вказаної квитанції як акту індивідуальної дії.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 09.08.2021 у справі №520/8918/21 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «МДЛ ФАСАД» до Головного управління ДПС у Харківській області, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення комісії Головного управління ДПС у Харківській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №2426745/43542336 від 25.02.2021 про відмову в реєстрації податкової накладної №11 від 26.08.2020.

Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну №11 від 26.08.2020 в Єдиному реєстрі податкових накладних днем її фактичного подання на реєстрацію, а саме 20.09.2020.

Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МДЛ ФАСАД» судовий збір у сумі 2270,00грн (дві тисячі двісті сімдесят гривень 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України.

Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МДЛ ФАСАД» судовий збір у сумі 2270,00грн (дві тисячі двісті сімдесят гривень 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України.

Перший відповідач, не погодившись із вказаним рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та невідповідність викладених у рішенні висновків об`єктивним обставинам справи просив суд апеляційної інстанції скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 09.08.2021 у справі №520/8918/21 та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги послався на невірне застосування судом першої інстанції приписів п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України та положень п.п.4, 5, 11 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 №520, оскільки позивачем не надано до контролюючого органу первинних документів, які підтверджують здійснення господарської операції.

Також, вважає вимогу позивача про зобов`язання зареєструвати податкову накладну №11 від 26.08.2020 протиправною, тому що питання про реєстрацію чи відмову в реєстрації податкової накладної відноситься до дискреційних повноважень другого відповідача, а тому при його ухваленні суд фактично підміняє собою контролюючий орган, що є неприпустимим.

Позивач правом на подання відзиву до суду апеляційної інстанції не скористався.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі за текстом КАС України) суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Згідно з ч.4 ст.229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, вислухавши суддю доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ «МДЛ ФАСАД» пройшло передбачену законом процедуру державної реєстрації та зареєстроване в Єдиному державному реєстрі 02.03.2020 за №14801020000084052, і набуло статусу юридичної особи з ідентифікаційним кодом ЄДРПОУ: 43542336.

Видами діяльності ТОВ «МДЛ ФАСАД» за КВЕД є: 43.22 Монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування; 43.32 Установлення столярних виробів; 43.91 Покрівельні роботи; 43.99 Інші спеціалізовані будівельні роботи, н. в. і. у.; 82.99 Надання інших допоміжних комерційних послуг, н. в. і. у.; 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням; 46.74 Оптова торгівля залізними виробами, водопровідним і опалювальним устаткуванням і приладдям до нього; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 70.22 Консультування з питань комерційної діяльності й керування; 71.12 Діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах; 74.90 Інша професійна, наукова та технічна діяльність, н. в. і. у.; 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель.

Основним видом економічної діяльності підприємства є будівництво житлових і нежитлових будівель (41.20), а саме ТОВ «МДЛ ФАСАД» надає послуги зі скління будівель та виконання ремонтно-будівельних робіт фасадів будівель.

Дата реєстрації платником податку на додану вартість: 01.04.2020.

Між ТОВ «МДЛ ФАСАД», код ЄДРПОУ: 43542336, (Підрядник) та ТОВ «ГЕРІОН БУД», код ЄДРПОУ: 38874838, (Замовник) укладено договір підряду №01/04 01 від 01.04.2020 на виконання робіт з виготовлення (фрезерування та збірка) перегородок загальною площею 74,82229 м.кв. з матеріалів замовника у ЦНАП м.Полтава, яке розташоване за адресою: м.Полтава, вул. Соборності, б.45 (а.с.36 39).

На підтвердження належного виконання умов договору було складено акт здачі-приймання робіт №25 від 07.09.2020 на суму 74 690.00грн, оплату за яким Замовником було вчинено в повному обсязі платіжним дорученням №409 від 26.08.2020 у розмірі 74690.00грн.

Позивачем було сформовано податкову накладну №11 від 26.08.2020 для ТОВ «ГЕРІОН БУД» на загальну суму 74690.00грн, яка була направлена на реєстрацію відповідно до вимог закону.

Квитанцією від 20.09.2020 позивачу було повідомлено: «Документ прийнято. Реєстрація зупинена.». Підставою зупинення реєстрації податкової накладної було зазначено: «Коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 41.00.4 відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Запропоновано позивачу надати пояснення та копії документів для підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній/розрахунку коригування (далі за текстом ПН/РК) для розгляду питання про прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі за текстом ЄРПН, Реєстр).

З метою реєстрації податкової накладної №11 від 26.08.2020 ТОВ «МДЛ ФАСАД» 18.02.2021 було подано повідомлення №1 про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено. До повідомлення було додано документи на підтвердження реальності вчинених господарських операцій з ТОВ «ГЕРІОН БУД», а саме: пояснення щодо вчинення господарської операції; договір з ТОВ «ГЕРІОН БУД» №01/04-01 від 01.04.2020; акт здачі-приймання наданих послуг №25 від 07.09.2020; акт приймання передачі товару №Б/Н від 01.04.2020; рахунок №29 від 26.08.2020; платіжне доручення №409 від 26.08.2020.

Рішенням комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №2426745/43542336 від 25.02.2021 відмовлено у реєстрації податкової накладної №11 від 26.08.2020. У якості підстави для прийняття такого рішення податковий орган посилається на ненадання платником податку первинних документів щодо придбання, зберігання, транспортування, навантаження і розвантаження ТМЦ чи ненадання копій договорів.

ТОВ «МДЛ ФАСАД» не погодилось з вказаним вище рішенням та 05.03.2021 здійснило його адміністративне оскарження, звернувшись до ДПС України зі скаргою на рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних №2426745/43542336 від 25.02.2021. До скарги були надані детальні пояснення та всі первинні документи, що підтверджують реальність вчинення господарської операції.

Рішенням комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ДПС України №11202/43542336/2 від 17.03.2021 скарга позивача залишена без задоволення на тій підставі, що підприємством не надані документи щодо зберігання, транспортування та навантаження товарів.

Вважаючи свої права порушеними рішенням про відмову в реєстрації податкових накладних та рішеннями про результати розгляду скарг позивач звернувся до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з протиправності та необґрунтованості рішення №2426745/43542336 від 25.02.2021 про відмову в реєстрації ПН №11 від 26.08.2020, яке не містить підстави відхилення наданих позивачем пояснень і копій документів, а також є формальним та об`єктивно не містить чіткого визначення підстав і мотивів його прийняття. За висновками суду першої інстанції, ГУ ДПС у Харківській області зупинивши реєстрацію ПН №11 від 26.08.2020 не зазначило у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної вичерпного переліку документів, які необхідно подати платнику податків, а спірне рішення було прийнято без з`ясування специфіки проведених господарських операцій з надання послуг, які не передбачають зберігання, завантаження, розвантаження тощо, що впливає на обсяг та вид документів, які підтверджують реальність проведених господарських операції.

При цьому, суд першої інстанції вважав обґрунтованою вимогу про зобов`язання другого відповідача зареєструвати ПН №11 від 26.08.2020, оскільки позивачем виконано всі умови, визначені законом, для реєстрації вказаної ПН і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, що узгоджується з приписами ч.4 ст.245 КАС України.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з таких підстав.

За змістом пп.«а» п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) (далі по тексту ПК України) об`єктом оподаткування є постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу у володіння та користування лізингоодержувачу/орендарю.

Пунктом 187.1 статті 187 ПК України визначено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до абз.1 п.201.1 ст.201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Абзацами першим, другим пункту 201.10 статті 201 ПК України встановлено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Функціонування Єдиного реєстру податкових накладних відбувається в автоматизованому режимі за правилами, визначеними Порядком ведення єдиного реєстру податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 (далі за текстом Порядок №1246).

Зокрема, п.12 Порядку №1246 передбачає, що саме в автоматизованому режимі здійснюється перевірка одержаної від платника податків податкової накладної на предмет наявності підстав для зупинення реєстрації.

Згідно з п.201.16 ст.201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Колегія суддів зазначає, що обставини зупинення реєстрації ПН обов`язково підлягають дослідженню, оскільки є юридично значимими та такими, що тягнуть за собою прийняття в подальшому рішення про реєстрацію ПН або відмову в реєстрації на підставі витребуваних документів у платника податку за результатами зупинення реєстрації.

Механізм зупинення реєстрації ПН/РК в Реєстрі, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації ПН/РК в Реєстрі (далі за текстом комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів визначено Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165, яка набула чинності 01.02.2020 (далі по тексту Порядок №1165).

За визначенням, наведеним у п.2 Порядку №1165 автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.

Відповідно до п.5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Відповідно до п.6 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом сьомим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4).

Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України Про електронні документи та електронний документообіг, Про електронні довірчі послуги та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;

інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).

Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.

Платник податку отримує інформацію щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, через електронний кабінет (п.8 Порядку №1165).

Відповідно до п.10 Порядку №1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Згідно з п.11 Порядку №1165 у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Як вбачається зі змісту отриманої позивачем копії квитанції від 20.09.2020 (а.с.10) підставою для зупинення реєстрації ПН №11 від 26.08.2020 слугувала відсутність в таблиці даних платника податку на додану вартість як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Критерії ризиковості здійснення операцій визначені у Додатку №3 до Порядку №1165.

Відповідно до п.1 Критеріїв ризиковості здійснення послуг Додатку №3 до Порядку №1165 під таке визначення підпадає відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної вподатковій накладній, поданій для реєстрації в Реєстрі, у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

Аналіз п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій свідчить про те, що для того, аби встановити наявність у господарської операції такої ознаки мають існувати визначені цим пунктом передумови, а також для підтвердження відповідності господарської операції вказаному критерію слід навести обґрунтований розрахунок за цим критерієм, якому відповідає платник податку (пп.2 п.11 Порядку №1165).

Разом з цим, будь-якого розрахунку на підтвердження обставин перевищення величини залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС, відповідачами до суду не надано.

Так, з дослідженої колегією суддів копії квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної від 20.09.2020 (а.с.10) встановлено, що відповідач, посилаючись на наявність показників «D» = 1.9452%, «Р» = 152317.68, не надає при цьому розрахунку за критерієм пп.2 п.11 Порядку №1165; також не вказує чіткого переліку документів, які слід подати до контролюючого органу в цьому випадку.

Колегія суддів зауважує, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Така правова позиція вже неодноразово викладалась Верховним Судом у своїх рішеннях, зокрема у постановах від 23 жовтня 2018 року у справі №822/1817/18, від 21 травня 2019 року у справі №0940/1240/18, 20 серпня 2019 року у справі №2540/3009/18.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як актів правозастосування, є їх обґрунтованість і вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав їх прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів їх прийняття.

Невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акту індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Аналогічний висновок наведено у постановах Верховного Суду від 23 жовтня 2018 року у справі №822/1817/18, від 02 квітня 2019 року у справі №822/1878/18.

Натомість, у квитанції від 20.09.2020 про зупинення реєстрації податкової накладної від 26.08.2020 №11 не наведено чіткого визначення мотивів зупинення Комісією ГУ ДПС у Харківській області реєстрації вказаної ПН, вичерпного переліку документів, який необхідно надати, що свідчить про необґрунтованість та невмотивованість такого рішення, оскільки позивач не міг передбачити відсутність яких саме документів може слугувати підставою для відмови в реєстрації вказаної ПН.

Відповідно до п.5 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року №520 (далі за текстом Порядок №520), перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Згідно з п.11 Порядку №520 комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі у разі:

ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;

та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;

та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що рішення комісії контролюючого органу повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації ПН.

Згідно з вимогами п.п. 9, 10 та 11 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до п.4 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Підставами для прийняття комісією регіонального рівня рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до п.5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

На виконання вимоги першого відповідача позивачем до ГУ ДПС у Харківській області було надіслано повідомлення №1 від 18.02.2021 про надання пояснень і копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено (а.с.11-12) з копіями документів для підтвердження виконання договору підряду №01/04-01 від 01.04.2020 на виготовлення (фрезування та збірка) перегородок площею 74,82229м2 в офісному приміщенні, яке розташоване за адресою: м. Полтава, вул. Соборності, 45, на суму 74690.00грн (а.с.13-18), а саме: договір підряду №01/04-01 від 01.04.2020 (копія а.с.36 39), рахунок №29 від 26.08.2020 (копія а.с.42), платіжне доручення №409 від 26.08.2020 (копія а.с.43), акт виконаних робіт №25 від 07.09.2020 (копія а.с.40-41), акт приймання-передавання будівельних матеріалів від 01.04.2020 (копія до суду не надана).

Проте, незважаючи на подані документи, комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Харківській області у відношенні підприємства було прийнято рішення про відмову в реєстрації податкової накладної №11 від 26.08.2020 в Єдиному реєстрі податкових накладних від 25.02.2021.

Під час подання скарги на вказане рішення позивачем було повторно подано на розгляд до контролюючого органу перелічені вище документи, які невмотивовано залишені поза увагою комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Дослідивши умови договору підряду №01/04-01 від 01.04.2020 (копія а.с.36-39), на підставі якого були виконані роботи (надані послуги) з виготовлення (фрезування та збір) алюмінієвих перегородок площею 74,822м2, колегією суддів установлено, що Підрядник зобов`язується на свій ризик за завданням Замовника виконати на об`єкті роботи, а Замовник приймати і оплачувати їх відповідно до умов Договору. Під об`єктом для цілей цього Договору Сторони розуміють «ЦНАП м. Полтава, розташованого за адресою: м. Полтава вул.Соборності, 45. Під терміном робота (далі Робота) для цілей цього Договору Сторони розуміють: Виготовлення (фрезування та збірка) перегородок площею 74,82229м.кв. з матеріалів замовника.

Відповідно до п.3.2 ціна Договору без ПДВ становить 62241.67грн, ПДВ 20% 12448.33грн. Загальна сума Договору з ПДВ становить 74690.00грн. За приписами пп.пп.3.4.1, 3.4.2 Замовник не пізніше 3 (трьох) днів з моменту підписання Сторонами даного Договору перераховує на розрахунковий рахунок Підрядника, зазначений в розділі 13 Договору, авансовий платіж у розмірі 80% від суми, вказаної п.3.2. Остаточний розрахунок за виконані Підрядником Роботи проводиться Замовником не пізніше 5 (п`яти) днів з моменту підписання Сторонами акта прийому-передачі виконаних робіт.

Положеннями п. 6.4 передбачено, що по закінченні виконання Робіт за цим Договором Сторонами підписується Акт приймання-передачі всіх виконаних робіт на об`єкті, що підлягають оплаті згідно з п. 3.4.2 даного Договору.

ТОВ «ГЕРІОН БУД» 26.08.2020 сплатило позивачу всю суму разом з ПДВ, передбачену п. 3.2 договору підряду №01/04-01 від 01.04.2020, у розмірі 74690.00грн, що підтверджується копією платіжного доручення №409 від 26.08.2020 (а.с.43).

Вважаючи, що 26.08.2020 у зв`язку з оплатою послуг за договором підряду №01/04 01 від 01.04.2020 виникло податкове зобов`язання в силу ч.1 ст.187 ПК України (за правилом першої події) позивач, діючи відповідно до п.201.1 ст.201 ПК України, сформував податкову накладну №11 від 26.08.2020.

Враховуючи вищевикладене колегія суддів вважає, що відповідно до ч.1 ст.187 ПК України 26.08.2020 (коли відбулася перша подія (оплата послуг)) є датою виникнення податкових зобов`язань.

Так, актом виконаних робіт №25 від 07.09.2020 (копія а.с.40-41), рахунком №29 від 26.08.2020 (копія а.с.42), платіжним дорученням №409 від 26.08.2020 (копія а.с.43) підтверджується, що позивач виконав роботи (надав послуги) з виготовлення (фрезування та збір) алюмінієвих перегородок площею 74,822м2 на суму 74690.00грн, у тому числі ПДВ 12448,33грн.

З характеру та площі виконаних робіт вбачається вид діяльності, яке здійснює підприємство, і обсяг виконаних робіт (наданих послуг), а саме те, що роботи були будівельні та надані в обсягу, що узгоджений умовам договору підряду №01/04-01 від 01.04.2020 (копія а.с.36-39).

Колегія суддів зазначає, що акт виконаних робіт №25 від 07.09.2020 (копія а.с.40-41) містить електронні цифрові підписи обох сторін договору підряду №01/04 01 від 01.04.2020, а платіжне доручення №409 від 26.08.2020 (копія а.с.43) свідчить, що обумовлена вказаними вище договором й актом грошова сума дійсно сплачена замовником підряднику, чиї реквізити містяться у вказаному дорученні.

Разом з цим, на дату подачі на реєстрацію ПН №11 від 26.08.2020 у розпорядженні позивача на підтвердження надання послуг перебували: договір підряду №01/04 01 від 01.04.2020, рахунок №29 від 26.08.2020, платіжне доручення №409 від 26.08.2020, акт виконаних робіт №25 від 07.09.2020, акт приймання-передавання будівельних матеріалів від 01.04.2020, копії яких були надані до контролюючого органу разом з повідомленням №1 від 18.02.2021 про надання пояснень і копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено (а.с.11-18), і повторно надані разом зі скаргою на рішення податкового органу про відмову в реєстрації вказаної вище ПН.

Отже, на думку колегії суддів документів наданих позивачем до контролюючого органу на підтвердження інформації вказаної у спірній ПН, враховуючи специфіку проведеної господарської операції, достатньо для прийняття рішення про реєстрацію ПН в ЄРПН.

Проте, як вбачається зі змісту спірного рішення комісії Головного управління ДПС у Харківській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №2426745/43542336 від 25.02.2021, контролюючий орган з посиланням на ненадання платником податку первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні відмовив у реєстрації спірної накладної.

В додатковій інформації зазначено, що не надано первинних документів щодо придбання товарів, однак, без підкреслення при цьому конкретних видів таких документів, що на переконання колегії суддів є свідченням неналежної вмотивованості оскаржуваного рішення та призводить до правової невизначеності.

Колегія суддів звертає увагу, що з урахуванням специфіки проведених господарських операцій, документів наданих позивачем до контролюючого органу було достатньо для підтвердження їх реальності, оскільки за договором підряду №01/04 01 від 01.04.2020 ТОВ «МДЛ ФАСАД» виконав роботи (надав послуги), що не передбачають придбання, зберігання, завантаження, розвантаження товарів, унаслідок чого перелік можливих документів на підтвердження здійснення такої господарської операції значно звужується та зводиться тільки до двосторонніх актів, у яких зафіксовано факт виконання робіт (надання послуг), між підрядником та його контрагентом, а також бухгалтерськими документами про сплату коштів з дійсними реквізитами сторін відповідного договору.

Посилання відповідача в оскаржуваному рішенні на ненадання позивачем рахунків-фактур, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) також є безпідставним, оскільки рахунок №29 від 26.08.2020, платіжне доручення №409 від 26.08.2020, акт виконаних робіт №25 від 07.09.2020 були надані контролюючому органу разом із повідомленням про надання пояснень.

Враховуючи, що у надісланій позивачу квитанції про зупинення реєстрації спірної ПН (копія а.с.10) не вказано конкретного переліку документів, необхідних і достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН в ЄРПН, а також надання позивачем вказаного вище переліку документів, який дозволяє повністю ідентифікувати господарські відносини, посилання, як на підставу для відмови, на відсутність первинних документів щодо придбання товарів, є неприйнятним.

Суд вважає за доцільне наголосити, що прозорість адміністративних процедур є ефективним запобіжником державному свавіллю. Вмотивоване рішення демонструє особі, що вона була почута, дає стороні можливість апелювати проти нього. Лише за умови прийняття обґрунтованого рішення може забезпечуватися належний публічний та, зокрема, судовий контроль за адміністративними актами суб`єкта владних повноважень.

Про дотримання податковим органом вимог обґрунтованості під час прийняття відповідного акту індивідуальної дії свідчитиме належна мотивація його висновку, зокрема зі встановленням обставин, що мають значення для реєстрації ПН/РК, а також за умови посилання на докази, якими такі обставини можуть бути підтверджені, із зазначенням причин їх прийняття чи відхилення.

І навпаки, ненаведення мотивів прийнятих рішень «суб`єктивізує» акт державного органу та не дає змогу суду встановити дійсні підстави та причини, за яких цей орган прийшов саме до таких висновків, надати їм правову оцінку та встановити законність, обґрунтованість, пропорційність прийнятого рішення.

Суд також звертає увагу на те, що у випадку неконкретизації переліку документів у квитанції про зупинення реєстрації ПН/РК платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб`єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції прийняття рішення про відмову в реєстрації податкової накладної.

Зупинення реєстрації податкової накладної не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також прийняття негативного для платника податків рішення без зазначення конкретних мотивів, дає підстави для висновку про необхідність відновлення порушеного права позивача шляхом скасування рішення про відмову в реєстрації податкової накладної

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 10 квітня 2020 року у справі №819/330/18.

Водночас, позивачем своєчасно, за встановленою формою та в повному обсязі, відповідно до приписів пункту 6 Порядку №1165 та пункту 5 Порядку №520 і пп.201.16.1, пп.201.16.2. п.201.16. ст.201 ПК України подано до ГУ ДПС у Харківській області інформацію та документи, які підтверджують реальність здійснення господарської операції та є достатніми для прийняття рішення про реєстрацію ПН.

Колегія суддів зауважує, що в силу ч.2 ст.2 КАС України будь-які рішення чи дії суб`єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, містити конкретні об`єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

ГУ ДПС у Харківській області у ході судового розгляду справи не доведено наявності достатніх підстав для зупинення та відмови у реєстрації ПН, складеної позивачем у ЄРПН.

З огляду на встановлені у справі фактичні обставини та досліджені докази колегія суддів вважає, що ГУ ДПС у Харківській області при прийнятті рішення №2426745/43542336 від 25.02.2021 про відмову в реєстрації у ЄРПН ПН №11 від 26.08.2020 діяло необґрунтовано, без урахування всіх обставин, що мали значення для прийняття такого рішення, не на підставі та не у спосіб, що передбачені ПК України, без дотримання вимог ч.2 ст.2 КАС України, а тому наявні підстави для визнання їх протиправними та скасування.

Як установлено пунктами 19, 20 Порядку №1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення);

неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Колегія суддів наголошує, що спосіб відновлення порушеного права позивача має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Зазначена позиція повністю кореспондується з висновками Європейського суду з прав людини, відповідно до яких обираючи спосіб захисту порушеного права слід зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка вимагає щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності «небезпідставної заяви» за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути «ефективним» як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Афанасьєв проти України» від 5 квітня 2005 року (заява №38722/02)).

Отже, «ефективний засіб правого захисту» в розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права й одержання особою бажаного результату.

Згідно з положеннями рекомендації Комітету Ради Європи №(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Ради Європи 11 березня 1980 року, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Таким чином, дискреція це елемент управлінської діяльності. Вона пов`язана з владними повноваженнями і їх носіями органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб`єкта.

На законодавчому рівні поняття «дискреційні повноваження» суб`єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення. Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.

У справі, що переглядається, умови, за наявності яких контролюючий орган зобов`язаний був зареєструвати спірну податкову накладну, були виконані позивачем, а тому у першого відповідача був лише один вид правомірної поведінки зареєструвати таку накладну. За законом у контролюючого органу не було вибору між декількома можливими правомірними рішеннями.

Зважаючи на те, що підставою для відмови в реєстрації податкової накладної контролюючим органом обрано лише ненадання платником податку первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні, що не знайшло свого підтвердження у ході судового розгляду справи, колегія суддів вважає, що належним способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну ТОВ МДЛ ФАСАД» №11 від 26.08.2020 датою їх подання на реєстрацію.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право: залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

За визначенням, наведеним у ст.316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд прийшов до вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи та правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального права.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Керуючись ч. 4 ст. 241, ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 327, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, - залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 09.08.2021 у справі № 520/8918/21 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя Т.С. Перцова Судді В.Б. Русанова С.П. Жигилій