Постанова

від 01.11.2022 по справі 140/3743/22

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 листопада 2022 рокуЛьвівСправа № 140/3743/22 пров. № А/857/12874/22Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Святецького В.В.,

суддів Довгополова О.М., Гудима Л.Я.,

з участю секретаря судового засідання Приступи Р.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю ,,Торговий дім Аталанта на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 27 липня 2022 року у справі № 1140/3743/22 (головуюча суддя Смокович В.І., м. Луцьк, повний текст рішення складений 27 липня 2022 року) за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю ,,Торговий дім Аталанта до Волинської митниці про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товару,-

В С Т А Н О В И В :

10 травня 2022 року товариство з обмеженою відповідальністю (ТзОВ) ,, Торговий дім Аталанта звернулось до суду з адміністративним позовом до Волинської митниці, в якому просило визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 18 жовтня 2021 року №UA205030/2021/000143/2, UA205030/2021/000144/2, №UA205030/2021/000145/2, UA205030/2021/000146/2, №UA205030/2021/000147/2, №UA205030/2021/000148/2, №UA205030/2021/000149/2, від 20 жовтня 2021 року №UA205030/2021/000150/2, №UA205030/2021/000151/2, №UA205030/2021/000152/2, від 11 жовтня 2021 року №UA205030/2021/000133/2 та від 06 жовтня 2021 року №UA205030/2021/000121/2.

Рішенням від 27 липня 2022 року Волинський окружний адміністративний суд у задоволенні позову відмовив повністю.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, ТзОВ ,,Торговий дім Аталанта подало апеляційну скаргу, оскільки вважає, що висновки суду не відповідають обставинам справи, при ухваленні рішення суд неправильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального права.

В апеляційній скарзі позивач зазначає, що під час здійснення митного контролю правильності визначення митної вартості товарі відповідач послався на наявність розбіжностей у документах, зокрема вказав, що рахунок-фактура містить інформацію про походження товарів з Європейського Союзу, що відрізняється від інформації про походження товарів з Республіки Польща, зазначеної в прайс-листі; специфікація до інвойсу містить інформацію про умови оплати банківським переказом, про в митного органу відсутня інформація; митна декларація країни експорту містить інформацію щодо фактури, про яку в митного органу відсутня інформація.

Оскаржені рішення про коригування митної вартості мотивовані тими ж причинами.

Однак, подані документи не містять розбіжностей, ознаки підробки документів відсутні, усі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості та ціни, що сплачена за товар, у документах наявні.

Оцінка митним органом та судом першої інстанції відомостей у поданих документах як таких, що містять розбіжності, не відповідає фактичним обставинам, оскільки розбіжності у числових значеннях митної вартості товарів відсутні.

Таким чином, на думку позивача, висновок суду першої інстанції про неможливість визначення митної вартості за першим основним методом за ціною контракту з підстав ненадання декларантом позивача документів, які є достатніми для визначення митної вартості товару за ціною договору та в повній мірі підтверджують заявлену декларантом митну вартість товару, та про застосування при визначенні митної вартості імпортованого позивачем товару за резервним методом є помилковим.

З огляду на викладене, позивач вважає протиправними оскаржені рішення про коригування митної вартості, а тому просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Волинська митниця подала відзив на апеляційну скаргу, в якому спростовує доводи позивача про невідповідність рішення суду першої інстанції вимогам матеріального права. Представник позивача в судовому засіданні апеляційного суду підтримав вимоги апеляційної скарги та просить їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача заперечив вимоги апеляційної скарги та просить залишити скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, апеляційний суд вважає, що скарга належить до задоволення з таких підстав.

Суд першої інстанції встановив та підтверджується матеріалами справи, що 26 серпня 2021 року ТзОВ ,,Торговий дім Аталанта (покупець) та компанія ,,Joint Stock Company ,,Bedryste (продавець) уклали договір (контракт) №3-21, за умовами якого продавець продає, а покупець купує прокат плоский з вуглецевої сталі, оцинкований, в рулонах та/або в листах з полімерним і цинковим або алюмінієво-цинковим покриттям (далі товар) (а. с. 19-20, том 1).

Назва, кількість та ціна товару зазначається на кожну конкретну партію товару у фактурах (інвойсах), які є невід`ємними частинами цього контракту. Кожна партія товару супроводжується такими товарно-супровідними документами: фактурою (інвойсом), пакувальним листом-специфікацією, CMR, експортною декларацією, сертифікатом походження або іншим документом про країну походження товару (пункти 2.1-2.3 договору).

Нормами п. 3.1-3.4 контракту передбачено, що загальна вартість всіх партій товару за договором становить 7000000,00 євро. Ціна на товар узгоджується в рахунках (інвойсах). В ціну товару включається вартість тари (упакування) товару. Оплата за товар (партію товару) здійснюється протягом 180 днів після доставки товару покупцю або у вигляді передоплати на підставі рахунка (інвойсу/проформи) банківським переказом одним або декількома платежами. Платежі здійснюються в євро на будь-який з банківських рахунків продавця, що зазначені в цьому договорі.

Відповідно до пункту 4.1 договору №3-21 поставка товару буде здійснюватися продавцем партіями зі складу (місце зазначено в інвойсі) та на умовах DAP-Ковель (Україна) згідно з правилами Інкотермс 2010, якщо інше не зазначено в специфікації (пакувальному листі) на окрему партію товару.

Доповненням від 30 серпня 2021 року №1 до договору від 26 серпня 2021 року №3-21 пункт 3.3 викладено у новій редакції: оплата за товар (партію товару) здійснюється протягом 180 днів після поставки товару покупцю (а. с. 21).

Для митного оформлення ввезеного на територію України товару ,,прокат плоский з вуглецевої сталі, оцинкований, з полімерним покриттям, в рулонах, для застосування в будівельних роботах, завширшки 1250 мм декларант в інтересах ТзОВ ,,Торговий Дім Аталанта подав митні декларації (МД) : №UA205030/2021/024319, №UA205030/2021/024752, №UA205030/2021/025691 №UA205030/2021/025371, №UA205030/2021/025374, №UA205030/2021/025375, №UA205030/2021/025381, №UA205030/2021/025380, №UA205030/2021/025379, №UA205030/2021/025376, №UA205030/2021/025707, №UA205030/2021/025703, (а. с. 24, 32, 39, 46, 53, 73а, 87, 100, 195, 214-215, 228-229, 232-233, том 1, 18-19, том 2) та наступні документи: договір від 26 серпня 2021 року №3-21; доповнення до договору від 30 серпня 2021 року; інвойс; специфікацію (пакувальний лист) до інвойсу; автотранспортну накладну; прайс-лист. Митну вартість визначено за основним методом.

Здійснюючи митний контроль правильності визначення декларантом митної вартості товару, заявленого до митного оформлення, митницею в електронних повідомленнях від 06, 10, 17, 18, 20 жовтня 2021 року з посиланням на розбіжності у поданих документах декларанту у всіх випадках запропоновано подати такі документи: 1) договір (угоду, контракт) з третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою їх продажу; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; 9) за власним бажанням - додаткові наявні документи для підтвердження заявленої митної вартості (а. с. 28, 34 зворот., 41 зворот., 48 зворот., 55, зворот., 62, 69, 75, зворот. 82, 90-95, 102, 109, том 1).

На електронні повідомлення митниці товариство позивача додатково надало копії експортних декларацій та листами від 06, 11, 17, 18, 20 жовтня 2021 року проінформувало, що подано всі наявні документи (а. с. 28, 35, 42, 49, 56, 62, 69, 76, 82, 95, 103, 109, том 1).

Однак, Волинська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів від 18 жовтня 2021 року №UA205030/2021/000143/2, UA205030/2021/000144/2, №UA205030/2021/000145/2, UA205030/2021/000146/2, №UA205030/2021/000147/2, №UA205030/2021/000148/2, №UA205030/2021/000149/2, від 20 жовтня 2021 року №UA205030/2021/000150/2, №UA205030/2021/000151/2, №UA205030/2021/000152/2, від 11 жовтня 2021 року №UA205030/2021/000133/2 та від 06 жовтня 2021 року №UA205030/2021/000121/2 (а. с. 22, 30, 37, 44, 51, 58, 65, 72, 78, 85, 98, 105, том 1).

Митний орган у графі 33 рішень про коригування митної вартості товарів вказав, що документи, подані для підтвердження митної вартості товару не містять усіх даних необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом, а також документи містять розбіжності. Такими розбіжностями відповідач визначив:

1) за МД №UA205030/2021/024319 - рахунок-фактура №М/04/10/21 від 05 жовтня 2021 року містить інформацію про походження товарів з Європейського Союзу, що відрізняється від інформації про походження товарів з Республіки Польща зазначеної в прайс-листі №б/н від 05 жовтня 2021 року;

- специфікація до інвойсу М/04/10/21 містить інформацію про умови оплати банківським переказом, про що в митного органу відсутня інформація;

- у додатково наданій копії митної декларації країни відправлення міститься інформація щодо рахунку-фактури №FA/1082/2021/ME про що в митного органу відсутня інформація.

2) за МД №UA205030/2021/024752 - рахунок-фактура №М/18/10/21 від 09 жовтня 2021 року містить інформацію про походження товарів з Європейського Союзу, що відрізняється від інформації про походження товарів з Німеччини зазначеної в прайс-листі №б/н від 09 жовтня 2021року;

- специфікація до інвойсу М/18/10/21 містить інформацію про умови оплати банківським переказом, про що в митного органу відсутня інформація;

- у додатково наданій копії митної декларації країни відправлення міститься інформація щодо рахунку-фактури №FA/1119/2021/МЕ про що в митного органу відсутня інформація.

3) за МД №UA205030/2021/025371 - у інвойсі від 12 жовтня 2021 року №М/21/10/21 зазначено країну походження ,,European Union, в той час як у прайс-листі від 12 жовтня 2021 року №б/н країну походження зазначено ,,Словаччина;

- у пункті 1 додатку до контракту №1 від 30 серпня 2021 року зазначено, що оплата за товар здійснюється протягом 180 днів після доставки товару Покупцю, однак у пакувальному листі до інвойсу від 12 жовтня 2021 року умови платежу зазначено банківський переказ, про що в митного органу відсутня інформація;

- у додатково наданій митній декларації країни експорту зазначену рахунок- фактуру №00086/21/VEU/PRD, про що в митного органу відсутня інформація.

4) за МД №UA205030/2021/025691 - у інвойсі від 19 жовтня 2021 року №М/37/10/21 зазначено країну походження ,,European Union, в той час як у прайс-листі від 19 жовтня 2021 року №б/н країну походження зазначено ,,Польща;

- у пункті 1 додатку до контракту №1 від 30 серпня 2021 року зазначено, що оплата за товар здійснюється протягом 180 днів після доставки товару Покупцю, однак у пакувальному листі до інвойсу від 19 жовтня 2021 року умови платежу зазначено банківський переказ, про що в митного органу відсутня інформація;

- у додатково наданій митній декларації країни експорту зазначену рахунок- фактуру №FA/1155/2021/МЕ, про що в митного органу відсутня інформація.

5) за МД №UA205030/2021/025707 - рахунок-фактура №М/39/10/21 від 19 жовтня 2021 року містить інформацію про походження товарів з Європейського Союзу, що відрізняється від інформації про походження товарів з Республіки Польща зазначеної в прайс-листі №б/н від 19 жовтня 2021 року;

- специфікація до інвойсу М/39/10/21 містить інформацію про умови оплати банківським переказом, про що в митного органу відсутня інформація;

- додатково подана копія митної декларації країни відправлення містить інформацію щодо рахунку-фактури №FA/1154/2021/МЕ - даний документ відсутній в митного органу.

6) за МД №UA205030/2021/025376 - у інвойсі від 14 жовтня 2021 року №М/26/10/21 зазначено країну походження ,,European Union, в той час як у прайс-листі від 14 жовтня 2021 року №б/н країну походження зазначено ,,Німеччина;

- у пункті 1 додатку до контракту №1 від 30 серпня року 2021 зазначено, що оплата за товар здійснюється протягом 180 днів після доставки товару Покупцю, однак у пакувальному листі до інвойсу від 14 жовтня 2021 року умови платежу зазначено банківський переказ, про що в митного органу відсутня інформація;

- у додатково наданій митній декларації країни експорту зазначену рахунок- фактуру №1/000100/21, про що в митного органу відсутня інформація.

7) за МД №UA205030/2021/025375 - у інвойсі від 14 жовтня 2021 року №М/25/10/21 зазначено країну походження ,,European Union, в той час як у прайс-листі від 14 жовтня 2021 №б/н країну походження зазначено ,,Польща;

- у пункті 1 додатку до контракту №1 від 30 серпня 2021 року зазначено, що оплата за товар здійснюється протягом 180 днів після доставки товару Покупцю, однак у пакувальному листі до інвойсу від 14 жовтня 2021 року умови платежу зазначено банківський переказ, про що в митного органу відсутня інформація;

- у додатково наданій митній декларації країни експорту зазначену рахунок- фактуру №1/000098/21, про що в митного органу відсутня інформація.

8) за МД №UA205030/2021/025381- рахунок-фактура №М/22/10/21 від 14 жовтня 2021 року містить інформацію про походження товарів з Європейського Союзу, що відрізняється від інформації про походження товарів з Республіки Польща зазначеної в прайс-листі №б/н від 14 жовтня 2021 року;

- специфікація до інвойсу М/22/10/21 містить інформацію про умови оплати банківським переказом, про що в митного органу відсутня інформація;

9) за МД №UA205030/2021/025379

- рахунок-фактура №М/29/10/21 від 15 жовтня 2021 року містить інформацію про походження товарів з Європейського Союзу, що відрізняється від інформації про походження товарів з Республіки Польща зазначеної в прайс-листі №б/н від 15 жовтня 2021 року;

- специфікація до інвойсу М/29/10/21 містить інформацію про умови оплати банківським переказом, про що в митного органу відсутня інформація;

- додатково подана митна декларація країни відправлення не підлягає ознайомленню через нечітку копію.

10) за МД №UA205030/2021/025703 - рахунок-фактура №М/35/10/21 від 19 жовтня 2021 року містить інформацію про походження товарів з Європейського Союзу, що відрізняється від інформації про походження товарів з Республіки Польща зазначеної в прайс-листі №б/н від 19 жовтня 2021 року;

- специфікація до інвойсу М/35/10/21 містить інформацію про умови оплати банківським переказом, про що в митного органу відсутня інформація;

- додатково надана копія митної декларації країни відправлення містить інформацію про рахунок-фактуру №FA/1153/2021/МЕ - даний документ відсутній в митного органу, а також суперечить номеру рахунку-фактури від 19 жовтня 2021 року №М/35/10/21.

11) за МД №UA205030/2021/025374 - у інвойсі від 14 жовтня 2021 №М/23/10/21 зазначено країну походження ,,European Union, в той час як у прайс-листі від 14 жовтня 2021 року №б/н країну походження зазначено ,,Польща;

- у пункті 1 додатку до контракту №1 від 30 серпня 2021 року зазначено, що оплата за товар здійснюється протягом 180 днів після доставки товару Покупцю, однак у пакувальному листі до інвойсу від 14 жовтня 2021 року умови платежу зазначено банківський переказ, про що в митного органу відсутня інформація;

- у додатково наданій митній декларації країни експорту зазначену суму 67557 злотих, у інвойсі від 14 жовтня 2021 року №М/23/10/21 зазначено вартість товару 14648,7 євро, згідно офіційного курсу Республіки Польща 14648,7 євро становить 67835,19 злотих.

12) за МД №UA205030/2021/025380 - рахунок-фактура №М/30/10/21 від 15 жовтня 2021 року містить інформацію про походження товарів з Європейського Союзу, що відрізняється від інформації про походження товарів з Бельгії зазначеної в прайс-листі №б/н від 15 жовтня 2021 року;

- специфікація до інвойсу М/3 0/10/21 містить інформацію про умови оплати банківським переказом, про що в митного органу відсутня інформація;

- у додатково поданій митній декларації країни відправлення міститься інформація щодо рахунка-фактури №FA/1138/2021/МЕ про що в митного органу відсутня інформація.

У спірних рішеннях також вказано, що зважаючи на неподання декларантом документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 МК України, у зв`язку із неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості (методу 2а та методу 2б - з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари; методу 2в та методу 2г - з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта), митну вартість визначено за резервним методом відповідно до статті 64 МК України згідно із рішеннями про коригування митної вартості від 06 жовтня 2021 року №UA205030/2021/000121/2, від 11 жовтня 2021 року №UA205030/2021/000133/2, від 18 жовтня 2021 року №UA205030/2021/000146/2, №UA205030/2021/000147/2, №UA205030/2021/000148/2, від 20 жовтня 2021 року №UA205030/2021/000150/2, №UA205030/2021/000151/2 на підставі цінової інформації МД від 14 вересня 2021 року №UA205030/2021/22256 на рівні - 1,23 Євро/кг; від 18 жовтня 2021 року UA205030/2021/000143/2 - на підставі цінової інформації МД від 03 жовтня 2021 року №UA209170/2021/77921 на рівні - 1,38 Євро/кг; від 18 жовтня 2021 року UA205030/2021/000144/2, №UA205030/2021/000149/2 - на підставі цінової інформації МД від 11 серпня 2021 року №UA209170/2021/063092 на рівні - 1,23 Євро/кг; від 18 жовтня 2021 року №UA205030/2021/000145/2 - на підставі цінової інформації МД від 22 липня 2021 року №UA100190/2021/691197 - на рівні 1,38 Євро/кг; від 18 жовтня 2021 №UA205030/2021/000149/2 - на підставі цінової інформації МД від 07 серпня 2021 року №UA100190/2021/692119на рівні - 1,38 Євро/кг.

Коригування митної вартості слугувало підставою для видання карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення/

Товар був випущений у вільний обіг за МД №UA205030/2021/024344; №UA205030/2021/024810, №UA205030/2021/025490, №UA205030/2021/025757, №UA205030/ 2021/025749, №UA205030/2021/025525, №UA205030/2021/025479, №UA205030/2021/025488; №UA205030/2021/025477, №UA205030/2021/025483, №UA205030/2021/025480 шляхом надання гарантій відповідно до розділу X МК України (а. с. 23, 31, 38, 45, 52, 59, 66, 73, 79, 86, 99, 106 том 1).

Не погоджуючись із прийнятими рішеннями про коригування митної вартості товарів, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що надані митному органу документи не містили достатніх даних для підтвердження заявленої митної вартості товару з огляду на наявність у них розбіжностей, у митного органу був наявний обґрунтований сумнів у правильності визначення декларантом митної вартості товару, а отже і правові підстави для витребування додаткових документів для підтвердження вартості товару. Проте декларант жодних інших, окрім експортних декларацій, документів митному органу не подав, а тому оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів є правомірними.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та рішенню суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Так, відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Приписами частини першої статті 24 Митного кодексу України визначено, що кожна особа має право оскаржити рішення, дії або бездіяльність митних органів, їх посадових осіб та інших працівників, якщо вважає, що цими рішеннями, діями або бездіяльністю порушено її права, свободи чи інтереси.

Частиною першою статті 29 Митного кодексу України передбачено, що рішення, дії або бездіяльність митних органів або їх посадових осіб можуть бути оскаржені безпосередньо до суду в порядку, визначеному законом.

Відповідно до частини 1 статті 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною 1 статті 51 Митного кодексу України передбачено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно частини 1 статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції) (ч. 2 ст. 57 МК України).

Відповідно до частин 3, 4 статті 57 Митного кодексу України кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Згідно з частинами 5, 6 статті 57 Митного кодексу України у разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статті 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу (ч. 8 ст. 57 МК України).

Відповідно до частин 1, 2 статті 58 Митного кодексу України, метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Згідно частин 1, 2 статті 52 Митного кодексу України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Відповідно до частини 1 статті 53 Митного кодексу України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Згідно частин 1, 2 статті 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частини 1статті 58 цього Кодексу.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частин 2, 3 статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (ч. 6 ст. 54 МК України).

Приписами частини 7 статті 54 Митного кодексу України визначено, що у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Згідно частини 1 статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною 6 статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Частиною 2 статті 53 Митного кодексу України визначено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до частини 3 статті 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс - листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Системний аналіз наведених правових норм свідчить, що декларант при митному оформленні імпортованого товару зобов`язаний надати документи за переліком, визначеним частиною другою статті 53 Митного кодексу України. Контролюючий орган вправі витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення митної вартості товару. Такі сумніви можуть бути зумовлені, зокрема неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, результату митного огляду цього товару, порівнянням заявленої митної вартості з митною вартістю ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.

Разом з тим, повноваження контролюючого органу витребувати додаткові документи стосується тільки тих документів, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всіх, передбачених статтею 53 МК України, документів. Ненадання декларантом витребуваних контролюючим органом документів може бути підставою для коригування митної вартості у випадку, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують об`єктивних сумнів щодо достовірності наданої декларантом інформації.

З матеріалів справи колегія суддів вбачає, що відповідно до рішень про коригування митної вартості товарів підставою їх прийняття стало те, що подані документи містили розбіжності.

Зокрема, рахунки-фактури містили інформацію про походження товарів з Європейського Союзу, що відрізняється від інформації про походження товарів з Республіки Польща, Німеччини, Словаччини, Бельгії, зазначеної в прайс-листах; специфікація до інвойсів містила інформацію про умови оплати банківським переказом, про що в митного органу відсутня інформація; у додатково наданих копіях митних декларацій країни відправлення міститься інформація щодо рахунків-фактур, про що в митного органу відсутня інформація; у пункті 1 додатку до контракту №1 від 30 серпня 2021 року зазначено, що оплата за товар здійснюється протягом 180 днів після доставки товару Покупцю, однак у пакувальних листах до інвойсів умови платежу зазначено банківський переказ, про що в митного органу відсутня інформація.

Відповідно до приписів ч.1 ст. 43 МК України документами, що підтверджують країну походження товару, є сертифікат про походження товару, засвідчена декларація про походження товару, декларація про походження товару, сертифікат про регіональне найменування товару.

Декларація про походження товару - це письмова заява про країну походження товару, зроблена у зв`язку з вивезенням товару виробником, продавцем, експортером (постачальником) або іншою компетентною особою на комерційному рахунку чи будь-якому іншому документі, який стосується товару (ч.6 ст. 43 МК України).

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з доводами позивача про те, що прайс-лист не може бути документом, який підтверджує країну походження товару. Зазначені в прайс-листах країни Республіка Польща, Німеччина, Словаччина, Бельгія входять до складу Європейського Союзу, а тому в цій частині розбіжності відсутні.

Мотивуючи протиправність оскаржених рішень, позивач зазначає, що відповідно до істотних умов Контракту, який за своїм видом є договором купівлі-продажу з періодичними поставками, товар постачається партіями зі складів продавця згідно інвойсів на умовах DAP Ковель (Україна). Оплата за товар здійснюється протягом 180 днів після доставки товару Покупцю, або у вигляді передоплати на підставі рахунку (інвойсу/проформи) банківським переказом одним або декількома платежами. У даному випадку передоплата товару не проводилась, а відтак, такі документи митному органу не подавались. При цьому оплата за товар дійсно проводиться банківським переказом, що узгоджується із відомостями, які зазначені у пакувальному листі.

Таким чином, колегія суддів вважає, що зазначені обставини свідчать про безпідставність посилання посадових осіб відповідача про відсутність в митного органу інформації про банківські перекази, оскільки на час митного оформлення банківські перекази ще не були проведені.

Окрім того, ч. ст. 53 МК України визначає, що банківські платіжні документи, які стосуються оцінюваного товару надаються у випадку якщо рахунок сплачено, а також за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.

Позивач також акцентує увагу на тому, що графа 32 кожної експортної декларації під кодом 380 містить реквізити інвойсу, за якими здійснювалась дана експортна операція. І за вказаним кодом міститься рахунок-фактура, який і подавався до митного оформлення.

Графа експортної декларації форми ЕХ-А Європейського Союзу складається з кількох позицій, серед яких дві останні це перелік документів, які супроводжують товар та особливі відмітки.

У наданих позивачем копіях експортних декларацій у позиції ,,перелік документів, які cупроводжують товар міститься наступний текст: ,,№380 М/…/21, що відповідає реквізиту інвойсу, за яким здійснювалась поставка товару.

Вказані у позиції ,,особливі відмітки інформація ,,Faktura VAT nr FA/…../ME є внутрішньою інформацією митних органів Республіки Польща.

Аналізуючи доводи позивача, колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 53 МК України визначений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, у якому відсутня експортна декларація.

У відповідності до вимог ч. 3 ст. 53 МК України лише у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи.

Оскільки митні декларації країни відправлення не містяться у визначеному ч. 2 ст. 53 МК України переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, а тому посилання відповідача на розбіжності у таких митних деклараціях суперечить вимогам ч. 3 ст. 53 МК України.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що позивач подав до митниці для митного оформлення імпортованого товару всі необхідні та достатні документи, передбачені частиною другою статті 53 МК України. Подані документи містили достовірні числові дані, які підтверджували митну вартість товарів за ціною договору згідно з вимогами частин четвертої, п`ятої статті 58 МК України.

При цьому колегія суддів відхиляє посилання відповідача на неподання декларантом додаткових документів, оскільки в даному випадку їх відсутність не впливає на правильність визначення декларантом митної вартості товарів за основним методом, яка підтверджується наданими до митного оформлення документами. Неподання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку щодо наявності підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Вимоги частин третьої-четвертої статті 53 та частини другої статті 55 МК України зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Однак, відповідач, обмежившись лише загальним висновком про те, що надані декларантом документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, не зазначив у рішенні про коригування митної вартості товарів, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, в чому полягає невідповідність даних або які розбіжності, наявні в поданих декларантом документах, що не дає підстав вважати таке рішення обґрунтованим та мотивованим у контексті частини другої статті 55 МК України.

В силу приписів ч.2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Між тим, відповідач не виконав обов`язок покладений приписами вказаної статті та не довів, що декларант позивача заявив неповні, необ`єктивні та непідтверджені документально відомості про митну вартість товару.

Таким чином, для митного оформлення товару декларант позивача надав Митниці належні та допустимі докази на підтвердження ціни договору, а надані документи не містять розбіжностей та вказують, що їх дані піддаються обчисленню.

Отже, в ході розгляду справи судом апеляційної інстанції не встановлено обставин, що свідчать про наявність обґрунтованих підстав вважати, що позивачем заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів.

Підсумовуючи наведене, колегія суддів вважає, що під час процедури митного оформлення ввезеного позивачем товару у митного органу були відсутні правові підстави для обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення митної вартості товару.

За таких обставин, колегія суддів дійшла переконання щодо обґрунтованості позовних вимог та відповідно наявності правових підстав для задоволення позовних вимог.

Суд першої інстанції на вказані обставини не звернув належної уваги, не дав їм відповідної правової оцінки, а тому дійшов помилкового висновку щодо відсутності підстав для задоволення позову.

Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства (КАС) України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ч.1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд визнає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, допустився помилки в частині застосування норм матеріального права, а тому дійшов помилкового висновку щодо відсутності правових підстав для задоволення позову.

За таких обставин колегія суддів вважає правильним скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Згідно з ч.1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, колегія суддів визнає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача сплачений судовий збір при поданні позову та при поданні апеляційної скарги.

Керуючись ч.3 ст. 243, ст. 310, п. 2 ч. 1 ст.315, ст. ст. 317, 321, 322 , 325, 329 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ :

апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю ,,Торговий дім Аталанта задовольнити.

Рішення Волинського окружного адміністративного суду від 27 липня 2022 року у справі № 140/3743/22 скасувати та ухвалити постанову, якою позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товару від 18 жовтня 2021 року №UA205030/2021/000143/2, UA205030/2021/000144/2, №UA205030/2021/000145/2, UA205030/2021/000146/2, №UA205030/2021/000147/2, №UA205030/2021/000148/2, №UA205030/2021/000149/2, від 20 жовтня 2021 року №UA205030/2021/000150/2, №UA205030/2021/000151/2, №UA205030/2021/000152/2, від 11 жовтня 2021 року №UA205030/2021/000133/2 та від 06 жовтня 2021 року №UA205030/2021/000121/2.

Стягнути з Волинської митниці (ЄДРПОУ 43958385, вул. Призалізнична,13, с. Римачі, Волинська область) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю ,,Торговий дім Аталанта (ЄДРПОУ 44273553, вул. Круглоуніверситетська, 7, офі № 28, м. Київ, 01024) сплачений судовий збір в розмірі 35338 (тридцять п`ять тисяч триста тридцять вісім) гривень 88 коп.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції лише у випадках, передбачених частиною 4 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя В. В. Святецький судді Л. Я. Гудим О. М. Довгополов Повне судове рішення складено 10.11.2022.