Постанова

від 10.11.2022 по справі 460/6574/21

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2022 рокуЛьвівСправа № 460/6574/21 пров. № А/857/9623/22Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ільчишин Н.В.,

суддів Довгополова О.М., Коваля Р.Й.,

розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Рівненській області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 11 травня 2022 року (судді Зозулі Д.П., ухвалене у відкритому судовому засіданні о 15 год. 05 хв. в м. Рівне повний текст рішення суду складено 16.05.2022) у справі №460/6574/21 за позовом Головного управління ДПС у Рівненській області до Рівненської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Житлово-комунальне підприємство «Західне» про стягнення податкового боргу,-

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДПС у Рівненській області 04.06.2021 звернулося в суд з позовом до Рівненської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Житлово-комунальне підприємство «Західне» в якому просить стягнути з відповідача в управлінні якої перебуває житлово-комунальне підприємство Західне, яке має податковий борг, з рахунків такого платника, суму податкового боргу в розмірі 1818276,68 грн.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 11 травня 2022 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з прийнятим рішенням Головне управління ДПС у Рівненській області оскаржило його в апеляційному порядку, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким задовольнити позов, апеляційну скаргу мотивовано тим, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення допущено порушення норм процесуального та матеріального права.

Відповідач та третя особа своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалися, відповідно до частини 4 статті 304 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Згідно із частиною 1 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

На підставі статті 311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що подана скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, що Житлово-комунальне підприємство «Західне» зареєстровано в якості юридичної особи 24.05.2001 та перебуває на обліку у Головному управління ДПС у Рівненській області, що підтверджується детальною інформацією про юридичну особу, а засновником є Рівненська міська рада з розміром статутного фонду 670704,01 грн.

Житлово-комунальне підприємство «Західне» станом на 02.04.2021 рахується податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 333012,61 грн., по податку на прибуток підприємств та фінансових установ комунальної власності у розмірі 165311,12 грн., по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковим агентом, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати у розмірі 1300334,24 грн. та військовому збору на суму 19618,71 грн., усього на суму 1818276,68 грн., на підтвердження наявності якого позивачем до матеріалів справи надано довідку про стан розрахунків з бюджетом ЖКП «Західне» згідно інтегрованих карток платника податків станом на 02.04.2021, розрахунок виникнення боргу по платежах до бюджету ЖКП «Західне» згідно інтегрованих карток платника податків станом на 02.04.2021, копію інтегрованої картки по третій особі.

На підтвердження наявності податкового боргу позивачем до матеріалів справи надано податкові повідомлення-рішення із доказами їх узгодження та копію Корінця податкової вимоги форми Ю № 2112-50 від 29.01.2019.

Податкову вимогу форми Ю № 2112-50 від 29.01.2019 отримано ЖКП «Західне» 01.02.2019, що не заперечується відповідачем та третьою особою.

Згідно Розрахунку виникнення богу по платежах до бюджету ЖКП «Західне», який сформований позивачем станом на 02.04.2021 та інтегрованих карток третьої особи встановлено, що податковий борг ЖКП «Західне» не переривався з січня 2019 року.

Головне управління ДПС у Рівненській області звернулося до суду з адміністративним позовом про стягнення податкового боргу з відповідача.

Даючи правову оцінку оскаржуваному судовому рішенню та доводам апелянтів, що викладені у апеляційних скаргах, суд апеляційної інстанції виходить із такого.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту 6.1 статті 6 Податкового кодексу України (далі - ПК України тут і надалі в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) податком є обов`язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

Як визначено підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України, грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.

Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно з пунктом 95.1 статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Контролюючий орган звертається в порядку пункту 95.3 статті 95 ПК України до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу.

За правилами пункту 95.7 статті 95 ПК України продаж майна платника податків здійснюється на публічних торгах та/або через торгівельні організації.

Відповідно до пункту 96.1 статті 96 ПК України у разі якщо сума коштів, отримана від продажу внесеного в податкову заставу майна комунального підприємства, не покриває суму його податкового боргу і витрат, пов`язаних з організацією та проведенням публічних торгів, або у разі відсутності у такого боржника власного майна, що відповідно до законодавства України може бути внесено в податкову заставу та відчужено, контролюючий орган зобов`язаний звернутися до органу місцевого самоврядування чи органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить майно такого платника податків, з поданням щодо прийняття рішення про: виділення коштів місцевого бюджету на сплату податкового боргу такого платника податків; досудову санацію такого платника податків; ліквідацію такого платника податків та призначення ліквідаційної комісії; порушення справи про банкрутство стосовно такого платника податків.

Відповідь щодо прийняття одного із зазначених у пунктах 96.1 та 96.2 цієї статті рішень надсилається контролюючому органу протягом 30 календарних днів з дня направлення звернення (пункт 96.3 статті 96 ПК України).

У разі неотримання зазначеної відповіді у визначений цим пунктом строк або отримання відповіді про відмову у задоволенні його вимог контролюючий орган зобов`язаний звернутися до суду із позовною заявою про звернення стягнення податкового боргу на кошти державного органу чи органу місцевого самоврядування, в управлінні якого перебуває таке державне (комунальне) підприємство або його майно.

З системного аналізу вказаних норм права, судом встановлено, що регламентований статтею 96 ПК України особливий порядок погашення податкового боргу комунальних підприємств не змінює послідовності реалізації стадій стягнення податкового боргу, визначених статтею 95 ПК України.

Норми статті 96 ПК України стосуються залучення коштів (майна) органу місцевого самоврядування, до сфери управління якого належить такий платник податків, та застосовуються лише тоді, коли процедура стягнення боргу за рахунок коштів та майна, які знаходяться у власності самого платника, передбачена статтею 95 ПК України, не призвела до погашення податкового боргу.

Таким чином ПК України встановлено особливий порядок погашення заборгованості платників податків (у тому числі, і комунальних підприємств) перед бюджетом та визначено перелік заходів, які повинен здійснити контролюючий орган у відповідній послідовності для примусового стягнення податкового боргу, а саме: звернутись до суду з вимогою про стягнення коштів з рахунків у банку; отримати судовий дозвіл на погашення усієї суми боргу за рахунок майна; провести торги з продажу майна, внесеного у податкову заставу.

У разі якщо усі перелічені заходи не мали результатом погашення податкового боргу комунального підприємства, то контролюючий орган вчиняє дії, передбачені статтею 96 ПК України, для залучення коштів (майна) органу місцевого самоврядування, до сфери управління якого належить такий платник податків, на погашення податкового боргу останнього.

Такі правові висновки сформовані в постановах Верховного Суду від 06.11.2018 у справі № 807/903/15, від 09.03.2021 у справі № 160/2598/20.

Згідно матеріалів справи, рішенням Рівненського окружного адміністративного суду по справі №460/3780/20 від 30.12.2020, задоволено позовні вимоги контролюючого органу про стягнення з розрахункових рахунків ЖКП «Західне», які відкриті у банках кошти в рахунок погашення податкового боргу у розмірі 1818277,68 грн.

Крім того, Головним управлінням ДПС у Рівненській області проводиться виставлення інкасових доручень з метою виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 30.12.2020 у справі №460/3780/20, які, згідно тверджень позивача, поверталися установами банку без виконання, у зв`язку із відсутністю коштів на рахунках, або накладення арешту іншим виконавчим документом. Разом з тим, на виконання протокольної ухвали суду від 16.02.2022 позивачем доказів повернення інкасових доручень установами банку без виконання, у зв`язку із відсутністю коштів на рахунках третьої особи, до матеріалів справи не долучено.

Судом встановлено, що позивачем з метою погашення боргу третьої особи подано звернення від 16.02.2021 Міському голові міста Рівного з проханням вирішити питання щодо прийняття рішень, передбачених пунктом 96.1 статті 96 ПК України для забезпечення погашення існуючої суми заборгованості ЖКП «Західне». Зазначене звернення отримано відповідачем 19.02.2021, про повідомлення про вручення поштового відправлення.

Рівненською міською радою повідомлено Головне управління ДПС у Рівненській області, що на підставі рішення Рівненської міської ради від 22.02.2018 № 4007 «Про затвердження акта оцінки та укладення договору оренди ЦМК ЖКП «Західне», укладений договір оренди цілісного майнового комплексу ЖКП «Західне», що належить до комунальної власності територіальної громади міста Рівного з Товариством з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Західна» (орендар). Крім того, Рівненською міською радою прийнято рішення від 30.08.2018 № 4770 «Про припинення ЖКП «Західне», шляхом приєднання до Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Західна». Таким чином, відповідач зазначив, що у Рівненської міської ради відсутні підстави прийняття управлінських рішень щодо погашення можливої податкової заборгованості ЖКП «Західне» правонаступником всіх прав та обов`язків якого є ТзОВ «Керуюча компанія «Західна».

Разом з тим, суд зазначає, що Головним управлінням ДПС у Рівненській області на підставі рішення № 2 від 02.02.2019 про опис майна у податкову заставу було здійснено опис майна ЖКП «Західне», про що складено акт опису майна №2 від 09.07.2019 та вчинено запис № 26806850 від 17.07.2019 в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна.

Крім того, відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта станом на 12.01.2022 наявна інформація про внесення запису про обтяження всього нерухомого майна ЖКП «Західне» №400176620 (спеціальний розділ) на підставі Акту опису майна в податкову заставу Головного управління ДФС у Рівненській області № 2 від 18.02.2019 проте, жодних дій щодо продажу внесеного в податкову заставу майна позивачем здійснено не було, доказів для суду не надано.

У відповідності до висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 28.04.2021 по справі №826/17296/18, наведені вище особливості погашення податкового боргу державних підприємств не змінюють послідовності стадій стягнення податкового боргу з платника податків, визначених ст.95 ПК України («Продаж майна, що перебуває у податковій заставі»).

Зміст наведених положень свідчить про те, що податковим законодавством встановлено особливий порядок погашення заборгованості платників податків (у тому числі комунальних підприємств) та визначено перелік заходів, які зобов`язаний здійснити контролюючий орган у відповідній послідовності для примусового стягнення податкового боргу, а саме: 1) звернутись до суду з вимогою про стягнення коштів з рахунків у банку; 2) отримати судовий дозвіл на погашення усієї суми боргу за рахунок майна; 3) провести торги з продажу майна, внесеного в податкову заставу.

У разі якщо усі перелічені заходи не мали результатом погашення податкового боргу комунального підприємства, то контролюючий орган вчиняє дії, передбачені статтею 96 ПК України, для залучення коштів (майна) органу місцевого самоврядування чи органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить такий платник податків, на погашення податкового боргу останнього.

Крім того, джерела сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків, а також об`єкти, які не можуть бути використані як джерела погашення податкового боргу платника податків, визначені статтею 87 ПК України.

Проаналізувавши наведені положення колегія суддів вважає правильним висновк суду першої інстанції, що звертаючись із відповідним позовом, податковий орган має довести, що майно третьої особи не підлягає приватизації, та позивачем вжито вичерпних заходів щодо погашення податкового боргу, а також дотримано всіх правил та процедур, які є передумовою звернення з поданням до Рівненської міської ради про стягнення сум податкового боргу третьої особи. Зокрема, для цілей стягнення податкового боргу третьої особи з відповідача позивач повинен довести: відсутність у підприємства майна, яке, в контексті положень пункту 96.2 статті 96 ПК України може бути джерелом погашення податкового боргу та яке не входить до складу цілісного майнового комплексу державного підприємства, або ж, у разі наявності такого майна та здійснення заходів з його реалізації, - недостатність коштів, отриманих від його реалізації, для погашення податкового боргу; відсутність у підприємства у розумінні положень пункту 87.5 статті 87 та пункту 95.22 статті 95 ПК України додаткових джерел погашення податкового боргу (дебіторської заборгованості), або ж недостатність коштів, стягнутих з дебітора боржника в погашення податкового боргу підприємства.

Згідно з частиною 1 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Однак, матеріали справи не містять доказів звернення позивача до виконавчої служби з метою примусового виконання рішень у справах про стягнення заборгованості з третьої особи; відсутні докази звернення до суду про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника; не надано доказів прийняття рішення про опис майна у податкову заставу; не надано доказів відсутності у третьої особи майна, яке може бути джерелом погашення податкового боргу; не надано доказів вжиття заходів щодо виявлення додаткових джерел погашення податкового боргу третьої особи, а саме - вжиття заходів щодо стягнення сум дебіторської заборгованості з дебіторів боржника та недостатності стягнутих коштів для цілей погашення податкового боргу підприємства.

Також, суд не бере до уваги покликання позивача на обставини щодо відсутності майна ЖКП «Західне» встановлені рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 30 грудня 2020 року у справі № 460/3780/20, оскільки таке стосується іншого суб`єктного складу та відмінних правовідносин, які регулюються іншими нормативно-правовими актами, а також спростовується долучених до матеріалів даної справи письмовими доказами.

Усе викладене свідчить про недоведеність вжиття позивачем вичерпних заходів з погашення податкового боргу третьої особи за рахунок його коштів та майна, у тому числі за рахунок додаткових джерел, що є передумовою стягнення з Рівненської міської ради податкового боргу підприємства.

Отже, всупереч наведеному, позивач по даній справі не дотримався послідовності стадій стягнення податкового боргу з ЖКП «Західне», а саме: не здійснено заходів щодо продажу внесеного в податкову заставу майна третьої особи, позивачем не встановлено наявність/відсутність у третьої особи додаткових джерел погашення податкового боргу (дебіторської заборгованості), або ж недостатність коштів, стягнутих з дебітора боржника в погашення податкового боргу підприємства, матеріали справи не містять доказів звернення позивача до виконавчої служби з метою примусового виконання рішень у справах про стягнення заборгованості з третьої особи, відсутні докази звернення до суду про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника.

Вказана правова позиція апеляційного суду узгоджується із постановами Верховного Суду від 06.11.2018 у справі № 807/903/15, від 09.03.2021 у справі № 160/2598/20, які в силу приписів частини 5 статті 242 КАС України та частини 6 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» враховуються апеляційним судом під час вирішення наведеного спору.

З огляду на зазначені норми законодавства, які регулюють спірні правовідносини та висновки Верховного Суду, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції, який ухвалив судове рішення з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, а наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують викладених у судовому рішенні цього суду висновків, тому апеляційна скарга задоволенню не підлягають.

У відповідності до частини 2 статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, судом апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України» (Рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006). Зокрема, у пункті 23 рішення Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи, що і зроблено апеляційним судом переглядаючи рішення суду першої інстанції, аналізуючи відповідні доводи скаржника.

Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Підстав для розподілу судових витрат за наслідками апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції на підставі статті 139 КАС України у апеляційного суду немає.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Рівненській області залишити без задоволення.

Рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 11 травня 2022 року у справі №460/6574/21 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий суддя Н.В. Ільчишин

Судді О.М. Довгополов

Р.Й. Коваль