Постанова

від 10.11.2022 по справі 140/15737/21

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2022 рокуЛьвівСправа № 140/15737/21 пров. № А/857/11230/22

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючий-суддя Довга О.І.,

суддя Глушко І.В.,

суддя Запотічний І.І.

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 14 червня 2022 року (головуючий суддя Волдінер Ф.А., м.Луцьк) у справі №140/15737/21 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

16.12.2021 позивач звернувся в суд першої інстанції з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області, відповідно до якого просив: визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо не проведення обчислення розміру пенсії та відповідний її перерахунок на підставі довідки про заробітну плату №3 від 30 вересня 2021 року ВАТ «Луцький м`ясокомбінат», ЄДРПОУ 05501089, м. Луцьк, вул. Лідавська, 2; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області провести обчислення розміру пенсії та відповідний її перерахунок на підставі довідки про заробітну плату №3 від 30 вересня 2021 року ВАТ «Луцький м`ясокомбінат», ЄДРПОУ 05501089, м. Луцьк, вул. Лідавська, 2, з 19 жовтня 2021 року.

Позов обґрунтовує тим, що 19 жовтня 2021 року звернувся до Головного управління пенсійного фонду України у Волинській області з питанням провести обчислення розміру пенсії та відповідний її перерахунок з урахуванням даних про заробітну плату на підставі довідки №3 від 30 вересня 2021 року ВАТ «Луцький м`ясокомбінат». У листі відповідач вказав, що у разі надання довідки про заробітну плату, видану керівником підприємства, з яким позивач перебував у трудових відносинах або правонаступником (у зв`язку з ліквідацією або припиненням), спеціалістами управління буде вивчено питання доцільності врахування даних про заробіток при обчислені розміру пенсійної виплати». Позивач вважає, що відповідач протиправно, шляхом бездіяльності не врахував надану довідку про заробітну плату №3 від 30 вересня 2021 року, тим самим не здійснив обчислення і відповідний перерахунок розміру пенсії та позбавив останнього можливість на реалізацію наданих прав, передбачених статтею 40 Закону №1058. Крім того, зазначає, що підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, відшкодовують її. Звертає увагу, що відповідач мав право перевірити довідку про заробітну плату первинними документами. Вказує, що періоди трудової діяльності, за які надана довідка про заробітну плату №3 від 30 вересня 2021 року зараховані до страхового стажу, що дає право на призначення пенсії. Так, до страхового стажу зарахований період роботи на ВАТ «Луцький м`ясокомбінат» з 21 травня 1992 року по 31 липня 2000 рік, що відображено в трудовій книжці та відомостях особової пенсійної справи.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 14 червня 2022 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо непроведення ОСОБА_1 обчислення розміру пенсії та її перерахунку на підставі довідки відкритого акціонерного товариства «Луцький м`ясокомбінат» про заробітну плату для обчислення пенсії від 30 вересня 2021 року №3. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області провести ОСОБА_1 обчислення та перерахунок розміру пенсії на підставі довідки відкритого акціонерного товариства «Луцький м`ясокомбінат» про заробітну плату для обчислення пенсії від 30 вересня 2021 року №3, з 06 жовтня 2021 року. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2 000 (дві тисячі) гривень 00 копійок.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, покликаючись на порушенням норм матеріального права зазначив, що порядок обчислення заробітної плати визначено статтею 40 Закону №1058. Згідно з нормами статті 40 Закону 1058 для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв. Вказує, що спірна довідка про заробітну плату для обчислення пенсії № 3 від 30 вересня 2021 року за періоди з січня 1995 по лютий 2000 роки, видана керівником ТзОВ «Доброслав Луцьк» ОСОБА_2 , однак згідно трудової книжки позивача даний період позивач працював Луцькому м`ясокомбінаті (з 10 квітня 1996 року ВАТ «Луцький м`ясокомбінат»). Звертає увагу, що відомості про те, що ТзОВ «Доброслав Луцьк» є правонаступником ВАТ «Луцький м`ясокомбінат» в витягах з єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відсутні. Враховуючи вищевикладене, апелянт вважає, що оскільки довідка про заробітну плату для обчислення пенсії №3 від 30 вересня 2021 року, видана керівником підприємства, з яким позивач не перебував у трудових відносинах підстав для проведення перерахунку від заробітної плати немає. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову.

У відповідності до частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС), суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, так як апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, що ухвалене в порядку письмового провадження (без повідомлення сторін) за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з огляду на наступні підстави.

Судом встановлені наступні обставини.

Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Волинській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 12 лютого 2019 року, що підтверджується пенсійним посвідченням серії НОМЕР_1 від 16 березня 2021 року.

06 жовтня 2021 року позивач звернувся із заявою, у якій просив провести обчислення пенсії та відповідний її перерахунок з врахуванням довідки про заробітну плату №3 від 30 вересня 2021 року.

Відповідач листом від 04 листопада 2021 року №12851-13014/М-02/8-0300/21 повідомив, що у разі надання довідки про заробітну плату, видану керівником підприємства, з яким позивач перебував у трудових відносинах або правонаступником (у зв`язку з ліквідацією або припиненням), спеціалістами управління буде вивчено питання доцільності врахування даних про заробіток при обчислені розміру пенсійної виплати.

Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не довів ті обставини, на яких ґрунтуються його заперечення.

Суд апеляційної інстанції погоджується з таким висновком з огляду на наступне.

Згідно із положеннями частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг визначає Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09 липня 2003 року (Закон №1058-IV).

Згідно з статтею 40 Закону №1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

Таким чином, для визначення розміру пенсії за віком відповідно до частини другої статті 27 цього Закону заробітна плата для обчислення частини пенсії за період страхового стажу до набрання чинності цим Законом визначається на умовах і в порядку, передбачених законодавством, що діяло раніше, а для обчислення частини пенсії за період страхового стажу після набрання чинності цим Законом - на умовах, передбачених абзацом першим цієї частини.

Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.

Тобто, єдиною і обов`язковою умовою для обчислення пенсії з урахуванням заробітної плати за період роботи до 01 липня 2000 року є підтвердження нарахування такої заробітної плати первинними документами, зокрема, виписок з особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працювала особа, яка звертається за пенсією.

Згідно з частиною першою статті 44 Закону №1058-IV заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Відповідно до частини третьої статті 44 Закону №1058-IV органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Відповідно до пункту 2.10 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1, довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами.

Згідно з пунктом 4.2 вказаного Порядку при прийманні документів орган, що призначає пенсію, перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності). Орган, який призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Відповідно до статті 44 Закону №1058-ІV заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально. Органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Згідно з пунктом 2.10 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1, довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами.

Відповідно до пункту 4.2 вказаного Порядку при прийманні документів орган, що призначає пенсію, перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності). Орган, який призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Апеляційний суд зазначає, що довідка про заробітну плату для обчислення пенсії, яка видана ВАТ «Луцький м`ясокомбінат» від 30 вересня 2021 року №3 містить відомості про нарахування заробітної плати позивачу за період з січня 1995 року по лютий 2000 року, на всі виплати нараховано страхові внески (єдиний внесок), а також зазначено, що довідка видана на підставі особових рахунків по нарахуванні заробітної плати, Підпис бухгалтера відсутній у зв`язку з відсутністю її в штатному розписі. Разом з тим, колегія суддів зауважує, що позивач не може нести відповідальність за неналежне виконання обов`язку із заповнення в бухгалтерських документах. Лише підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, відшкодовують її. Крім того, доказів, які б спростовували факт, що позивач не перебував у трудових відносинах з державним ВАТ «Луцький м`ясокомбінат» та не отримував заробітну плату у відповідних розмірах, відповідачем не надано, а судом не здобуто.

Суд апеляційної інстанції наголошує, що органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності. Тобто, пенсійний орган, у випадку виявлення помилок, або неточностей у заповненні довідок про заробітну плату, має право звернутись до підприємств, організацій і окремих осіб, на яких працювала особа, що звернулась із заявою про призначення пенсії, із запитом про витребування відповідних документів, необхідних для визначення права на пенсію.

Колегія суддів зазначає, що при призначенні пенсії позивачу , відповідачем зараховано до страхового стажу період роботи на ВАТ «Луцький м`ясокомбінат» з 21 травня 1992 року по 31 липня 2000 року, що відображено в трудовій книжці та відомостях особової пенсійної справи, що є, на переконання апеляційного суду достатньою підставою для здійснення відповідачем перерахунку пенсії. Таким чином, надана позивачем довідка про заробітну плату для обчислення пенсії є підставою для врахування відповідачем сум заробітної плати, зазначених в ній при обчисленні пенсії позивачу.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції, зробивши системний аналіз положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, дійшов вірного висновку про задоволення позову, а тому апеляційну скаргу слід відхилити.

Згідно з ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Зазначене положення поширюється на доказування правомірності оскаржуваного рішення (дії чи бездіяльності). Окрім доказування правових підстав для рішення (тобто правомірності), суб`єкт владних повноважень повинен доказувати фактичну підставу, тобто наявність фактів, з якими закон пов`язує можливість прийняття рішення, вчинення дії чи утримання від неї.

В розумінні ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним, обґрунтованим та відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.

Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 14 червня 2022 року у справі № 140/15737/21 без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України.

Головуючий суддя О. І. Довга судді І. В. Глушко І. І. Запотічний