Постанова

від 25.10.2022 по справі 914/2804/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 жовтня 2022 року

м. Київ

cправа № 914/2804/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Волковицька Н. О. - головуючий, Могил С. К., Случ О. В.,

секретар судового засідання - Мельникова Л. В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "-Аларіт-"

на рішення Господарського суду Львівської області від 09.04.2021 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 23.06.2021 у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестохіллс Веста"

до: 1) Публічного акціонерного товариства "Український професійний банк",

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "-Еліт Буд-",

3) Товариства з обмеженою відповідальністю "-Аларіт-"

про визнання недійсними договорів купівлі-продажу нерухомого майна, застосування наслідків недійсності правочину та визнання права власності.

У судовому засіданні взяли участь представники: Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестохіллс Веста" - Чорний О. В., Товариства з обмеженою відповідальністю "-Аларіт-" - Слуцька Н. С.

1. Короткий зміст позовних вимог і заперечень

1.1. У жовтні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" (далі - ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста") звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом (з урахуванням заяви про зміну предмета позову від 11.12.2020) до Публічного акціонерного товариства "Український професійний банк" (далі - ПАТ "Український професійний банк" та/або банк), Товариства з обмеженою відповідальністю "-Еліт Буд-" (далі - ТОВ "-Еліт Буд-") та Товариства з обмеженою відповідальністю "-Аларіт-" (далі - ТОВ "-Аларіт-") про:

1) визнання недійсним договору купівлі-продажу 5/6 часток об`єктів нерухомого майна, укладеного між ПАТ "Український професійний банк" та ТОВ "-Еліт Буд-", посвідченого 28.05.2015 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Смоляніновою О. Я., за реєстровим номером 1607;

2) застосування наслідків недійсності цього договору шляхом скасування запису про право власності: 9839466, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 505262946101, підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 21666573 від 28.05.2015 15:02:08, приватний нотаріус Смолянінова О. Я., Київський міський нотаріальний округ, що зареєстровано за ТОВ "-Еліт Буд-", розмір частки якого складає 5/6 на підставі договору купівлі-продажу 5/6 часток об`єктів нерухомого майна, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Смоляніновою О. Я. та зареєстрований в реєстрі за № 1607;

3) визнання недійсним договору купівлі-продажу 1/6 часток об`єктів нерухомого майна, укладеного між ПАТ "Український професійний банк" та ТОВ "-Аларіт-" та посвідченого 28.05.2015 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Смоляніновою О. Я., за реєстровим номером 1609.

4) застосування наслідків недійсності договору купівлі-продажу 1/6 часток об`єктів нерухомого майна, посвідченого 28.05.2015 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Смоляніновою О. Я., за реєстровим номером 1609, який укладено між ПАТ "Український професійний банк" та ТОВ "-Аларіт-" шляхом скасування запису про право власності: 9844011, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 505262946101, підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 21675601 від 28.05.2015 17:08:36, приватний нотаріус Смолянінова О. Я., Київський міський нотаріальний округ, що зареєстровано за ТОВ "-Аларіт-", розмір частки якого складає 1/6 на підставі договору купівлі-продажу 1/6 часток об`єктів нерухомого майна, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Смоляніновою О. Я. та зареєстрований в реєстрі за № 1609;

5) визнання права власності за ТОВ "Фінансова Компанія "Інвестохіллс Веста" на об`єкт нерухомого майна, а саме на будівлі загальною площею 12 659,4 кв. м, розташовані за адресою: Львівська область, м. Львів, вул. Стрийська, буд. 45, який складається з: насосної станції загальною площею 207,3 кв. м; будівлі ЦРП загальною площею 240,8 кв. м; градирні загальною площею 223,6 кв. м; складу для електротранспорту (під літ. "У") загальною площею 1 766,8 кв. м; локомотивного депо загальною площею 235,5 кв. м.; дільниці ремонту транспортних засобів загальною площею 386,1 кв. м; залізничних ваг загальною площею 14,7 кв. м; будівлі теплопункту загальною площею 25,5 кв. м; споруди волочильної дільниці з прибудовою (під літ. "А7-1") загальною площею 1 090,0 кв. м; будівлі над скважиною 1 (майстерня) загальною площею 123,7 кв. м; будівлі над скважиною 2 (конденсат) загальною площею 91,5 кв. м; будівлі головної підстанції (адм. прим.) (під літ. "А8-2") загальною площею 216,1 кв. м; складу арочного МОЦ загальною площею 298,3 кв. м; складу № 70 загальною площею 309,9 кв. м; складу № 88 загальною площею 2518,7 кв. м; складу № 84 загальною площею 520,8 кв. м; пожежного депо загальною площею 527,8 кв. м; будівлі відділу збуту загальною площею 532,8 кв. м; приміщення павільйону загальною площею 92,6 кв. м; складу збуту (поз. 44) загальною площею 202,4 кв. м; приміщення відділу збуту (запчастини) загальною площею 1534,5 кв. м; станції діагностики (під літ. "И") загальною площею 747,2 кв. м; дільниці перемотки електродвигунів (під літ. "Т") загальною площею 752,8 кв. м.

1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання вимог Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб здійснила перевірку правочинів, вчинених ПАТ "Український професійний банк" протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на наявність ознак недійсності. За результатами перевірки виявлено недійсні правочини, а саме: договори купівлі-продажу частин об`єктів нерухомого майна від 28.05.2015, укладені між ПАТ "Український професійний банк" як продавцем та ТОВ "-Еліт Буд-", ТОВ "-Аларіт-" як покупцями, згідно з якими продано об`єкти нерухомого майна загальною площею 12 659,4 кв. м, розташовані за адресою: Львівська область, м. Львів, вул. Стрийська, буд. 45. Зазначені договори позивач вважає нікчемними на підставі положень пунктів 2, 7, 8 частини 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та статей 203, 215, 234 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України). На думку позивача, спірні договори купівлі-продажу не породжують жодних наслідків, крім тих, що пов`язані з їх нікчемністю. За твердженнями позивача, право власності на спірне нерухоме майно (об`єкти нерухомого майна загальною площею 12 659,4 кв. м, розташовані за адресою: Львівська область, м. Львів, вул. Стрийська, буд. 45) не переходило до покупців і належить позивачеві, оскільки останній 15.01.2020 придбав його на платформі електронної торгової системи ProZorro. На підставі положень статей 16, 392 ЦК України позивач просив відновити своє правове становище як власника нежитлової будівлі шляхом скасування записів про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, а також шляхом визнання за ним права власності на вищезазначену будівлю.

2. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2.1. Рішенням Господарського суду Львівської області від 09.04.2021 у справі № 914/2804/20 (суддя Запотічняк О. Д.), залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 23.06.2021 (Бонк Т. Б. - головуючий, судді Матущак, О. І., Якімець Г. Г.) позов задоволено; визнано недійсним договір купівлі-продажу 5/6 часток об`єктів нерухомого майна, посвідчений 28.05.2015 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Смоляніновою О. Я., за реєстровим номером 1607, який укладено між ПАТ "Український професійний банк" та ТОВ "-Еліт Буд-"; застосовано наслідки недійсності договору купівлі-продажу 5/6 часток об`єктів нерухомого майна, посвідченого 28.05.2015 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Смоляніновою О. Я., за реєстровим номером 1607, який укладено між ПАТ "Український професійний банк" та ТОВ "-Еліт Буд-" шляхом скасування запису про право власності: 9839466, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 505262946101, підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 21666573 від 28.05.2015 15:02:08, приватний нотаріус Смолянінова О. Я., Київський міський нотаріальний округ, що зареєстровано за ТОВ "-Еліт Буд-", адреса: 04078, м. Київ, вул. Замковецька, буд. 106-Б, кв. 43, розмір частки якого складає 5/6 на підставі договору купівлі-продажу 5/6 часток об`єктів нерухомого майна, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Смоляніновою О. Я. та зареєстрований в реєстрі за № 1607; визнано недійсним договір купівлі-продажу 1/6 часток об`єктів нерухомого майна, посвідчений 28.05.2015 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Смоляніновою О. Я., за реєстровим номером 1609, який укладено між ПАТ "Український професійний банк" та ТОВ "-Аларіт-"; застосовано наслідки недійсності договору купівлі-продажу 1/6 часток об`єктів нерухомого майна, посвідченого 28.05.2015 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Смоляніновою О. Я., за реєстровим номером 1609, який укладено між ПАТ "Український професійний банк" та ТОВ "- Аларіт -" шляхом скасування запису про право власності: 9844011, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 505262946101, підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 21675601 від 28.05.2015 17:08:36, приватний нотаріус Смолянінова О. Я., Київський міський нотаріальний округ, що зареєстровано за ТОВ "- Аларіт -", адреса: 04071, м. Київ, вул. Ярославська, буд. 4-Б, розмір частки якого складає 1/6 на підставі договору купівлі-продажу 1/6 часток об`єктів нерухомого майна, який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Смоляніновою О. Я. та зареєстровано в реєстрі за № 1609; визнано право власності за ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста на" об`єкт нерухомого майна, а саме на будівлі загальною площею 12 659,4 кв. м, розташовані за адресою: Львівська область, м. Львів, вул. Стрийська, буд. 45, який складається з: насосної станції загальною площею 207,3 кв. м; будівлі ЦРП загальною площею 240,8 кв. м; градирні загальною площею 223,6 кв. м; складу для електротранспорту (під літ "У") загальною площею 1766,8 кв. м; локомотивного депо загальною площею 235,5 кв. м; дільниці ремонту транспортних засобів загальною площею 386,1 кв. м; залізничних ваг загальною площею 14,7 кв. м; будівлі теплопункту загальною площею 25,5 кв. м; споруди волочильної дільниці з прибудовою (під літ "А7-1") загальною площею 1 090,0 кв. м; будівлі над скважиною 1 (майстерня) загальною площею 123,7 кв. м; будівлі над скважиною 2 (конденсат) загальною площею 91,5 кв. м; будівлі головної підстанції (адм. прим.) (під літ. "А8-2") загальною площею 216,1 кв. м; складу арочного МОЦ загальною площею 298,3 кв. м; складу № 70, загальною площею 309,9 кв. м; складу № 88 загальною площею 2518,7 кв. м; складу № 84 загальною площею 520,8 кв. м; пожежного депо загальною площею 527,8 кв. м; будівлі відділу збуту загальною площею 532,8 кв. м; приміщення павільйону загальною площею 92,6 кв. м; складу збуту (поз. 44) загальною площею 202,4 кв. м; приміщення відділу збуту (запчастини) загальною площею 1 534,5 кв. м; станції діагностики (під літ. "И") загальною площею 747,2 кв. м; дільниці перемотки електродвигунів (під літ. "Т") загальною площею 752,8 кв. м; присуджено до стягнення солідарно з відповідачів на користь позивача 106 388,00 грн судового збору.

2.2. Судові рішення мотивовані тим, що, урахувавши звіт аудиторської фірми Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер-аудит" про фактичні результати аудиторської перевірки окремих операцій ПАТ "Український професійний банк" від 28.08.2016, суд вказав, що спірні договори купівлі-продажу укладені з порушенням вимог, встановлених постановою Національного банку України від 30.04.2015 № 293/БТ, оскільки розрахунки за цими договорами проводились не через кореспондентський рахунок, відкритий у Національному банку України, а через внутрішні рахунки банку та що в період укладення спірних договорів кінцевим бенефіціарним власником Товариства з обмеженою відповідальністю "Розвиток-2012" (далі - ТОВ "Розвиток-2012"), яке здійснило оплату за покупців, був ОСОБА_1 , який водночас є контролером ПАТ "Український професійний банк" та пов`язаною з банком особою. На підставі викладеного суд дійшов висновку, що спірні договори купівлі-продажу є фіктивними, оскільки внутрішня воля сторін оспорюваних правочинів полягала у виведенні грошових коштів ТОВ "Розвиток-2012" із розрахункового рахунку, відкритого в ПАТ "Український професійний банк", шляхом укладення фіктивних правочинів, а не з метою отримання банком грошових коштів, які мали б бути включені до ліквідаційної маси банку та направлені на задоволення вимог кредиторів банку. Встановивши наявність підстав для визнання оспорюваних договорів купівлі-продажу недійсними, а відтак і обов`язку відповідачів повернути таке майно банку, з урахуванням того, що позивач отримав у власність майнові права щодо спірного нерухомого майна, зокрема щодо визнання права власності, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання позивача власником будівель загальною площею 12 659,4 кв. м, розташованих на вул. Сахарова, 45 у місті Львові.

3. Короткий зміст касаційної скарги і заперечення на неї

3.1. Не погоджуючись із рішенням Господарського суду Львівської області від 09.04.2021 і постановою Західного апеляційного господарського суду від 23.06.2021 у справі № 914/2804/20, ТОВ "-Аларіт-" звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить рішення та постанову скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

3.2. За змістом касаційної скарги (у редакції заяви про усунення недоліків касаційної скарги) її подано на підставі положень пунктів 1, 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

3.3. На обґрунтування підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України, скаржник зазначає, що судом першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний господарський суд, застосовано положення статей 16, 203, 204, 215, 392 ЦК України без урахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 19.02.2021 у справі № 904/2979/20, від 16.10.2020 у справі № 910/12787/17, від 27.01.2020 у справі № 761/26815/17, від 05.06.2020 у справі № 920/653/18, від 05.09.2019 у справі № 638/2304/17, від 03.07.2019 у справі № 369/11268/16-ц, від 07.12.2018 у справі № 910/7547/17, від 31.03.2021 у справі № 201/2832/19, від 13.04.2021 у справі № 910/11702/18, від 12.05.2020 у справі № 916/1608/18, від 20,02.2020 у справі № 5006/5/396/2012, від 21.03.2019 у справі № 909/175/18, від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16, від 16.02.2021 у справі № 910/2861/18. Скаржник, зокрема, наголошує на тому, що при винесенні оскаржуваних рішень та задоволенні позовних вимог суди першої та апеляційної інстанцій не перевірили доводи та докази, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, не встановили наявність підстав для правового захисту позивача, наявність підстав для оспорювання правочинів, а також не встановили те, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду.

3.4. Крім цього, скаржник звертає увагу на те, що суди попередніх інстанцій неправомірно відхилили обставини, встановлені в інших справах № 914/1620/18 та № 914/1621/18. Так, на думку скаржника, підстави нікчемності оспорюваних правочинів, зазначені судами в оскаржуваних рішеннях, були досліджені господарськими судами у наведених справах № 914/1620/18 та 914/1621/18 та не знайшли підтвердження.

3.5. Скаржник також зазначає про те, що під час розгляду справи у місцевому господарському суді відповідачами було заявлено про застосування позовної давності, проте суди попередніх інстанції відповідні заяви відповідачів проігноровали та не взяли до уваги при вирішенні спору.

3.6. ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" у відзиві на касаційну скаргу просить відмовити у її задоволенні, рішення та постанову - залишити без змін.

4. Фактичні обставини справи, встановлені судами

4.1. Як свідчать матеріали справи та установили суди попередніх інстанцій, 28.05.2015 між ПАТ "Український професійний банк" та ТОВ "-Еліт Буд-" укладено договір купівлі-продажу 5/6 часток об`єкта нерухомого майна, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Смоляніновою О. Я. та зареєстрований в реєстрі за № 1607, за яким ПАТ "Український професійний банк" передало належні йому на праві власності 5/6 часток об`єкта нерухомого майна - будівлі загальною площею 12 659,4 кв. м, що знаходяться за адресою: Львівська область, м. Львів, вул. Стрийська, 45, у власність ТОВ "-Еліт Буд-" за ціною, яка становила 17 822 000,00 грн (далі - договір купівлі-продажу 5/6).

Згідно з пунктом 2.2 договору купівлі-продажу 5/6 договірна ціна сплачується покупцем ТОВ "-Еліт Буд-" у гривнях шляхом безготівкового переказу на рахунок ПАТ "Український професійний банк" № 361075783, відкритий в ПАТ "Український професійний банк" після укладання договору купівлі-продажу, але не пізніше ніж 27.05.2016 ТОВ "-Еліт Буд-" має право залучити для здійснення оплати вартості цих об`єктів нерухомого майна третіх осіб.

У пункті 2.3 договору купівлі-продажу 5/6 передбачено, що надходження договірної ціни, зазначеної в пункті 2.1 вказаного договору, на рахунок ПАТ "Український професійний банк", вказаний в пункті 2.2 цього договору, є єдиним та достатнім підтвердженням належного виконання ТОВ "-Еліт Буд-" своїх грошових зобов`язань за цим договором щодо оплати нерухомого майна.

Сума коштів у розмірі 17 822 000,00 грн була перерахована 25.05.2015 на рахунок № НОМЕР_1 з поточного рахунку № НОМЕР_2 , що належить ТОВ "Розвиток-2012" (код ЄДРПОУ 22863249) у ПАТ "Український професійний банк" з призначенням платежу "Оплата за ТОВ "-Еліт Буд-" згідно з договором доручення від 28.05.2015 № 1/811-ДР вартість нерухомого майна в м. Львові, вул. Стрийська, 45 згідно з договором купівлі-продажу у т. ч. ПДВ 2 970 333,33 грн".

Судами попередніх інстанцій також встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 28.05.2015 між ПАТ "Український професійний банк" та ТОВ "-Аларіт-" було укладено договір купівлі-продажу 1/6 часток об`єктів нерухомого майна, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Смоляніновою О. Я. та зареєстрований в реєстрі за № 1609, за умовами якого ПАТ "Український професійний банк" передало належні йому на праві власності на 1/6 часток об`єктів нерухомого майна, якими є будівлі загальною площею 12 659,4 кв. м, що знаходяться за адресою: Львівська область, м. Львів, вул. Стрийська, буд. 45, у власність ТОВ "-Аларіт-" за ціною, яка становила 3 564 400,00 грн (далі - договір купівлі-продажу 1/6).

Згідно з пунктом 2.2 договору купівлі-продажу 1/6 договірна ціна сплачується покупцем ТОВ "-Аларіт-" у гривнях шляхом безготівкового переказу на рахунок ПАТ "Український професійний банк" № 361075783, відкритий в ПАТ "Український професійний банк" після укладання договору купівлі-продажу, але не пізніше ніж 27.05.2016 ТОВ "-Аларіт-" має право залучити для здійснення оплати вартості цих об`єктів нерухомого майна третіх осіб.

У пункті 2.3. договору купівлі-продажу 1/6 передбачено, що надходження договірної ціни, зазначеної в пункті 2.1 вказаного договору, на рахунок ПАТ "Український професійний банк", вказаний в пункті 2.2 цього договору, є єдиним та достатнім підтвердженням належного виконання ТОВ "-Аларіт-" своїх грошових зобов`язань за цим договором щодо оплати нерухомого майна.

Сума коштів в розмірі 3 564 400,00 грн була перерахована 25.05.2015 на рахунок № НОМЕР_1 з поточного рахунку № НОМЕР_2 , що належить ТОВ "Розвиток-2012" (код ЄДРПОУ 22863249) в ПАТ "Український професійний банк" з призначенням платежу "Передоплата за ТОВ "-Аларіт-" згідно договору доручення № 1/813-ДР від 28.05.2015 вартість нерухомого майна в м. Львові, вул. Стрийська, 45 згідно з договором купівлі-продажу у т. ч. ПДВ 594 066,67 грн".

Право власності на об`єкт нерухомого майна загальною площею 12 659,4 кв. м, розташований за адресою: Львівська область, м. Львів, вул. Стрийська, буд. 45, ПАТ "Український професійний банк" набуло 19.11.2014 на підставі свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів, яке видане приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Амбросійчук Л. В. 19.11.2014 за № 1975, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 505262946101.

Вказаний об`єкт нерухомого майна загальною площею 12 659,4 кв. м складається з: насосної станції загальною площею 207,3 кв. м; будівлі ЦРП загальною площею 240,8 кв. м; градирні загальною площею 223,6 кв. м; складу для електротранспорту (під літ. "У") загальною площею 1 766,8 кв. м; локомотивного депо загальною площею 235,5 кв. м; дільниці ремонту транспортних засобів загальною площею 386,1 кв. м; залізничних ваг загальною площею 14,7 кв. м; будівлі теплопункту загальною площею 25,5 кв. м; споруди волочильної дільниці з прибудовою (під літ "А7-1") загальною площею 1 090,0 кв. м; будівлі над скважиною 1 (майстерня) загальною площею 123,7 кв. м; будівлі над скважиною 2 (конденсат) загальною площею 91,5 кв. м; будівлі головної підстанції (адм. прим.) (під літ. "А8-2") загальною площею 216,1 кв. м; складу арочного МОЦ загальною площею 298,3 кв. м; складу № 70 загальною площею 309,9 кв. м; складу № 88 загальною площею 2 518,7 кв. м; складу № 84 загальною площею 520,8 кв. м; пожежного депо загальною площею 527,8 кв. м; будівлі відділу збуту загальною площею 532,8 кв. м; приміщення павільйону загальною площею 92,6 кв. м; складу збуту (поз. 44) загальною площею 202,4 кв. м; приміщення відділу збуту (запчастин) загальною площею 1 534,5 кв. м; станції діагностики (під літ. "И") загальною площею 747,2 кв. м; дільниці перемотки електродвигунів (під літ. "Т") загальною площею 752,8 кв. м.

Станом на дату укладення оспорюваних договорів купівлі-продажу загальна балансова вартість майна, що продається, становила 31 028 189,0 грн та обліковувалася на рахунку № 340869046 .

Суди попередніх інстанцій також установили, що згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна власниками:

- частки в розмірі 5/6 нерухомого майна, а саме: будівель загальною площею 12 659,4 кв. м, розташованих за адресою: Львівська область, м. Львів, вул. Стрийська, 45, є ТОВ "-Еліт Буд-", код ЄДРПОУ 37260210, адреса: 04078, м. Київ, вул. Замковецька, буд. 106-Б, кв. 43, на підставі договору купівлі-продажу 5/6;

- частки в розмірі 1/6 нерухомого майна, а саме: будівель загальною площею 12 659,4 кв. м, розташованих за адресою: Львівська область, м. Львів, вул. Стрийська, 45, є ТОВ "-Аларіт-", код ЄДРПОУ 39546167, адреса: 04071, м. Київ, вул. Ярославська, буд. 4-Б, на підставі договору купівлі-продажу 1/6.

Також суди попередніх інстанцій установили, що 15.01.2020 на платформі електронної торгової системи ProZorro за посиланням https://prozorro.sale/auction/UA-EA-2020-01-09-000001-b, на відкритих торгах (аукціоні) з продажу пулу активів ПАТ "Український професійний банк", що складається з прав вимоги та інших майнових прав за кредитними договорами, що укладені із суб`єктами господарювання та фізичними особами, дебіторської заборгованості, майнових прав за дебіторською заборгованістю, нерухомості, майнових прав на нерухомість, бланків простих векселів, бланків переказних векселів та основних засобів (№ лоту: GL18N614755), ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" було придбано, зокрема, майнові права щодо нерухомого майна за договором № 80/7-3 купівлі-продажу майнових прав щодо нерухомого майна, які є відмінними від права власності від 24.02.2020 (далі - договір купівлі-продажу № 80/7-3) за результатими відкритих торгів на аукціоні з продажу пулу активів ПАТ "Український професійний банк" (№ лоту: GL18N614755), які, зокрема, були оформлені протоколом № UA-EA-2020-01-09-000001 від 15.01.2020.

Відповідно до підпункту 2 пункту 1.1 договору купівлі-продажу № 80/7-3 ПАТ "Український професійний банк" передає у власність ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста", а ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" приймає у власність майнові права щодо нерухомого майна, а саме: будівлі загальною площею 12 659,4 кв. м, що знаходиться за адресою: Львівська область, місто Львів, вул. Стрийська, буд. 45, право власності на яке виникло у ПАТ "Український професійний банк" на підставі свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів, видане приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Амбросійчук Л. В. 19.11.2014 № 1975, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 505262946101, та було припинено на підставі договору купівлі-продажу 5/6 та договору купівлі-продажу 1/6, які є відмінними від права власності, та які виникли та/або можуть виникнути у майбутньому, а саме, зокрема: визнання права власності на нерухоме майно; визнання правочину/рішення щодо припинення права власності продавця недійсним; оскарження у судовому порядку недійсності/дійсності правочину, за яким продавцем було набуто право власності на нерухоме майно або припинено право власності на нерухоме майно; пред`явлення позову про визнання права власності покупця, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, з подальшою реєстрацією права власності за ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста".

5. Розгляд касаційної скарги і позиція Верховного Суду

5.1. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі та запереченнях на неї, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

5.2. Відповідно до частини 1 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Ураховуючи викладене, касаційний господарський суд переглядає оскаржувані судові рішення в межах вимог касаційної скарги.

5.3. Відповідно до частини 4 статті 300 ГПК України суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачених пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

06.10.2022, тобто після подання касаційної скарги ТОВ "-Аларіт-" у цій справі, судові рішення в якій переглядаються Верховним Судом, в Єдиному державному реєстрі судових рішень оприлюднена постанова Великої Палати Верховного Суду від 28.09.2022 у справі № 911/1232/21, висновки в якій викладені щодо застосування положень статті 392 ЦК України, Верховний Суд вважає за необхідне врахувати під час розгляду цієї справи.

У зазначеній постанові суд касаційної інстанції, розглядаючи спір у подібних правовідносинах, вказав, зокрема, що: "… згідно статті 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

За вказаних обставин оскільки позивач не набув права власності на вказані земельні ділянки у встановленому законом порядку, а набув лише майнові права на них, які є відмінними від права власності, та не вбачається і позивачем не доводилося, що іншим шляхом захистити свої права він не має можливості, звернення із позовом про визнання за ним права власності на земельні ділянки є передчасним, із наведених підстав у позові у цій частині слід відмовити.

Таким чином судові рішення у вказаній частині спору підлягають скасуванню".

Колегія суддів Касаційного господарського суду вважає за необхідне зазначити, що згідно зі статтею 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

За змістом наведеної норми позов про визнання права власності може бути пред`явлено, по-перше, якщо особа є власником майна, але її право оспорюється або не визнається іншою особою; по-друге, якщо особа втратила документ, який засвідчує її право власності.

Позов про визнання права власності у порядку, передбаченому статтею 392 ЦК України, пред`являється на захист існуючого, наявного права, що виникло у позивача за передбачених законодавством підстав і підтверджується належними та допустимими доказами. Об`єктом цього позову є усунення невизначеності відносин права власності позивача щодо індивідуально визначеного майна. Підставою для звернення до суду з позовом про визнання права власності є оспорення або невизнання наявного права, а не намір набути таке право за рішенням суду.

Позивач у позові про визнання права власності - особа, яка вже є власником, а відповідач - будь-яка особа, яка має сумнів у належності майна позивачеві, або не визнає за ним права здійснювати правомочності власника, або така особа, що має до майна власний інтерес.

Аналогічні правові висновки щодо застосування положень статті 392 ЦК України викладено Верховним Судом у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у постанові від 13.04.2021 у справі № 910/11702/18, на яку посилається скаржник у касаційній скарзі як на підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України.

Як уже зазначалося, ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста", вважаючи порушеними свої права, а саме право власності, звернулося з позовом у цій справі та, посилаючись на положення статей 16, 392 ЦК України, просило, зокрема, визнати за ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" право власності на об`єкт нерухомого майна, а саме на будівлі загальною площею 12 659,4 кв. м, розташовані за адресою: Львівська область, м. Львів, вул. Стрийська, буд. 45. При цьому як на підставу виникнення права власності на спірне нерухоме майно позивач посилався на договір № 80/7-3 купівлі-продажу майнових прав щодо нерухомого майна, які є відмінними від права власності, укладений 24.02.2020 між ПАТ "Український професійний банк" як продавцем та ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" як покупцем, за результатами викритих торгів (аукціону), оформлених протоколом № UA-EA-2020-01-09-000001-b від 15.01.2020.

Відповідно до положень частин 2, 3 статті 656 ЦК України предметом договору купівлі-продажу можуть бути майнові права. До договору купівлі-продажу майнових прав застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не випливає із змісту або характеру цих прав. Предметом договору купівлі-продажу може бути право вимоги, якщо вимога не має особистого характеру. До договору купівлі-продажу права вимоги застосовуються положення про відступлення права вимоги, якщо інше не встановлено договором або законом.

Законодавство не містить чіткого і повного переліку майнових прав.

Згідно з частиною 1 статті 167 Господарського кодексу України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Частиною 1 статті 424 ЦК України передбачено, що майновими правами інтелектуальної власності є: 1) право на використання об`єкта права інтелектуальної власності; 2) виключне право дозволяти використання об`єкта права інтелектуальної власності; 3) виключне право перешкоджати неправомірному використанню об`єкта права інтелектуальної власності, в тому числі забороняти таке використання; 4) інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом;

Особливістю права вимоги як різновиду майнових прав є його подвійна правова природа: з одного боку, це суб`єктивне право кредитора, яке виникає у зобов`язанні між кредитором і боржником. Це право кредитора вимагати і отримати від боржника виконання обов`язку в межах основного зобов`язання; з другого боку, це право, яке виступає предметом похідного (вторинного) зобов`язання (щодо переходу права вимоги від первісного кредитора до нового кредитора) або об`єктом, який передається новому кредитору, що, в свою чергу, супроводжується заміною сторін у зобов`язанні.

Таким чином, аналіз вищевказаних норм законодавства дає підстави вважати майновими: 1) речові права, в тому числі речові права на чуже майно; 2) майнові права інтелектуальної власності; 3) майнові корпоративні права; 4) зобов`язальні права (права вимоги майнового характеру); 5) інші специфічні права (права на провадження діяльності, використання природних ресурсів тощо).

У справі, що переглядається у касаційному порядку, судами встановлено, що 15.01.2020, на платформі електронної торгової системи ProZorro за посиланням https://prozorro.sale/auction/UA-EA-2020-01-09-000001-b, на відкритих торгах (аукціоні) з продажу пулу активів ПАТ "Український професійний банк", що складається з прав вимоги та інших майнових прав за кредитними договорами, що укладені з суб`єктами господарювання та фізичними особами, дебіторської заборгованості, майнових прав за дебіторською заборгованістю, нерухомості, майнових прав на нерухомість, бланків простих векселів, бланків переказних векселів та основних засобів (№ лоту: GL18N614755), ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" було придбано, зокрема, майнові права щодо нерухомого майна за договором № 80/7-3 купівлі-продажу майнових прав щодо нерухомого майна, які є відмінними від права власності від 24.02.2020 за результатими відкритих торгів аукціону з продажу пулу активів ПАТ "Український професійний банк" (№ лоту: GL18N614755), які, зокрема, були оформлені протоколом № UA-EA-2020-01-09-000001 від 15.01.2020.

Відповідно до підпункту 2 пункту 1.1 договору купівлі-продажу № 80/7-3 ПАТ "Український професійний банк" передає у власність ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста", а ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" приймає у власність майнові права щодо нерухомого майна, а саме: будівлі загальною площею 12 659,4 кв. м, що знаходиться за адресою: Львівська область, місто Львів, вул. Стрийська, буд. 45, право власності на яке виникло у ПАТ "Український професійний банк" на підставі свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів, видане приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Амбросійчук Л. В. 19.11.2014 № 1975, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 505262946101 та було припинено на підставі договору купівлі-продажу 5/6 та договору купівлі-продажу 1/6 часток, які є відмінними від права власності, та які виникли та/або можуть виникнути у майбутньому, а саме, зокрема: визнання права власності на нерухоме майно; визнання правочину/рішення щодо припинення права власності продавця недійсним; оскарження у судовому порядку недійсності/дійсності правочину, за яким продавцем було набуто право власності на нерухоме майно або припинено право власності на нерухоме майно; пред`явлення позову про визнання права власності покупця, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, з подальшою реєстрацією права власності за ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста".

Ураховуючи наведене, Верховний Суд дійшов висновку, що у даному випадку під видом відчуження майнових прав щодо нерухомого майна фактично має місце продаж права на звернення до суду з цим позовом або права на застосування способів захисту цивільних прав, передбачених пунктом 1 частини 2 статті 16 і статтями 387, 392 ЦК України, хоча з урахуванням зазначеного вище застереження щодо змісту або характеру майнових прав, вміщеного у частині 2 статті 656 цього Кодексу, вказані способи судового захисту цивільних прав не можуть бути предметом договору купівлі-продажу майнових прав.

Підсумовуючи викладене, Верховний Суд вважає, що ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" за договором купівлі-продажу № 80/7-3 не набуло право власності на об`єкт нерухомого майна, а саме на будівлі загальною площею 12 659,4 кв. м, розташовані за адресою: Львівська область, м. Львів, вул. Стрийська, буд. 45, у встановленому законом порядку, а набуло лише майнові права на них, які є відмінними від права власності. Позивачем не доводилося та з матеріалів справи не вбачається, що іншим шляхом захистити свої права ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" не має можливості, а тому звернення із позовом про визнання за ним права власності на спірний об`єкт нерухомого майна є передчасним, у зв`язку з чим із наведених підстав у позові у цій частині слід відмовити.

Таким чином, судові рішення у вказаній частині спору підлягають скасуванню із прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у відповідній частині.

5.4. Щодо решти позовних вимог Верховний Суд зазначає про таке.

Статтею 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.

Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою позову - факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. При цьому особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з`ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.

У статті 4 ГПК України передбачено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно зі статтею 45 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу. Позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є особи, яким пред`явлено позовну вимогу.

Загальний перелік способів захисту цивільних прав та інтересів визначений статтею 16 ЦК України.

Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.

Особа, якій належить порушене право, може скористатися не будь-яким на свій розсуд, а певним способом захисту такого свого права, який прямо визначається спеціальним законом, що регламентує конкретні цивільні правовідносини, або договором.

Суд зобов`язаний з`ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб (подібний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 22.01.2019 у справі № 912/1856/16 та від 14.05.2019 у справі № 910/11511/18).

Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб твердження позивача про порушення було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Отже, захисту підлягає наявне законне порушене право (інтерес) особи, яка є суб`єктом (носієм) порушених прав чи інтересів та звернулася за таким захистом до суду. Тому для того, щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює, чи особа дійсно має порушене право (інтерес), і чи це право (інтерес) порушено відповідачем.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові (подібний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 15.08.2019 у справі № 1340/4630/18).

Положення 2 другої статті 16 ЦК України та статті 20 Господарського кодексу України передбачають такий спосіб захисту порушеного права, як визнання недійсним правочину (господарської угоди).

ЦК України визначає правочин як дію особи, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків; шляхом укладання правочинів суб`єкти цивільних відносин реалізують свої правомочності, суб`єктивні цивільні права за допомогою передачі цих прав іншим учасникам.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 ЦК України).

Згідно зі статтею 628 зазначеного Кодексу зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно із частиною 1 статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

У статті 215 ЦК України унормовано, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

У розумінні наведених положень законодавства оспорювати правочин у суді може одна із сторін правочину або інша заінтересована особа. За відсутності визначення поняття «заінтересована особа» такою особою є кожен, хто має конкретний майновий інтерес в оспорюваному договорі.

Вимоги заінтересованої особи, яка в судовому порядку домагається визнання правочину недійсним, спрямовані на приведення сторін недійсного правочину до того стану, який саме вони, сторони, мали до вчинення правочину.

Власний інтерес заінтересованої особи полягає в тому, щоб предмет правочину перебував у власності конкретної особи чи щоб сторона (сторони) правочину перебувала у певному правовому становищі, оскільки від цього залежить подальша можливість законної реалізації заінтересованою особою її прав.

Самі по собі дії осіб, зокрема, щодо вчинення правочинів, навіть якщо вони здаються іншим особам неправомірними, не можуть бути оспорені в суді, допоки ці особи не доведуть, що такі дії порушують їх права.

Подібний правовий висновок викладено Верховним Судом у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 16.10.2020 у справі № 910/12787/17.

Як уже зазначалося, позивач, вважаючи порушеними свої права, а саме право власності, звернувся з позовом у цій справі про визнання недійсними договору купівлі-продажу 5/6 та договору купівлі-продажу 1/6, стороною яких він не є; посилаючись на те, що він є (став) власником спірного нерухомого майна згідно з договором купівлі-продажу № 80/7-3. При цьому позивач акцентував увагу на тому, що спірні договори купівлі-продажу є нікчемними на підставі пунктів 2, 7, 8 частини 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та статей 203, 215, 234 ЦК України, не породжують жодних наслідків, крім тих, що пов`язані з їх нікчемністю, право власності на спірне нерухоме майно не переходило до покупців і належить позивачеві.

Тобто у цій справі позов про визнання недійсними договору купівлі-продажу 5/6 та договору купівлі-продажу 1/6 подала особа, яка не була стороною цих договорів, - заінтересована особа.

Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 16.10.2020 у справі № 910/12787/17 зазначив, що особа, яка звертається до суду з позовом про визнання недійсним договору (чи його окремих положень), повинна довести конкретні факти порушення її майнових прав та інтересів, а саме: має довести, що її права та законні інтереси як заінтересованої особи безпосередньо порушені оспорюваним договором і в результаті визнання його (чи його окремих положень) недійсним майнові права заінтересованої особи буде захищено та відновлено.

Реалізуючи право на судовий захист і звертаючись до суду з позовом про визнання недійсним правочину, стороною якого не є, позивач зобов`язаний довести (підтвердити) в установленому законом порядку яким чином оспорюваний ним договір порушує (зачіпає) його права та законні інтереси, а суд, у свою чергу, - перевірити доводи та докази, якими позивач обґрунтовує такі свої вимоги, і в залежності від встановленого вирішити питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту позивача. Відсутність порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову незалежно від інших встановлених судом обставин.

Як зазначено вище, позивач за договором купівлі-продажу № 80/7-3 не набув права власності на об`єкт нерухомого майна, а саме на будівлі загальною площею 12 659,4 кв. м, розташовані за адресою: Львівська область, м. Львів, вул. Стрийська, буд. 45, у встановленому законом порядку, а набув лише майнові права на них, які є відмінними від права власності. Звідси укладення договорів купівлі-продажу 5/6 та 1/6 не впливає на обсяг прав та обов`язків позивача та не порушує його право власності, за захистом якого він звернувся, адже права власності на спірне нерухоме майно за договором купівлі-продажу № 80/7-3 у позивача не виникло.

За змістом статей 15, 16, 215 ЦК України визнанню правочину недійсним має передувати встановлення судом наявності порушення прав позивача, який не є стороною цього правочину, а в разі відсутності такого порушення в позові має бути відмовлено.

З урахуванням положень частини другої статті 4 ГПК України підставою для звернення до суду є наявність порушеного права (охоронюваного законом інтересу) особи, тоді як відсутність обставин на підтвердження наявності порушення такого права, за захистом якого звернувся позивач, є підставою для відмови у задоволенні позову, а оскільки в ході розгляду справи порушення прав та законних інтересів позивача не знайшли підтвердження, то у суду відсутні будь-які правові підстави для задоволення позовних вимог (пункт 51 постанови Верховного Суду від 09.04.2019 у справі № 908/1194/18).

Недоведеність порушення прав позивача (права влансності) оспорюваними договорами є достатньою підставою для відмови у позові.

За таких обставин Верховний Суд зазначає, що спірні договори купівлі-продажу не порушують прав позивача, а саме права власності ,за захистом якого він звернувся, виходячи зі змісту позовної заяви, проте господарські суди все ж вдалися до перевірки правочинів на його відповідність вимогам законодавства і не врахували, що відсутність порушення прав та законних інтересів ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" цими правочинами є самостійною, достатньою підставою для відмови у позові (подібний правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 04.12.2019 у справі № 910/15262/18, від 03.03.2020 у справі № 910/6091/19).

Звідси Верховний Суд дійшов висновку, що позов в частині визнання недійсними договорів купівлі-продажу, а відтак й в частині позовних вимог щодо наслідків недійсності цих договорів шляхом скасування записів про право власності є необґрунтованим, оскільки позивач не довів порушення своїх прав.

Крім цього, колегія суддів звертає увагу на те, що у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.01.2020 у справі № 910/10784/16, до вирішення якої було зупинено провадження у цій справі, Верховний Суд навів правовий висновок щодо застосування пункту 7 частини 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", згідно з яким правочин вважається нікчемним, якщо умови правочину передбачають платіж чи передачу майна банку з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), кошти для оплати яких надійшли з рахунків, відкритих у цьому ж банку, у тому числі за правочинами про відступлення права вимоги за кредитними договорами та договорами забезпечення.

Суди попередніх інстанцій у цій справі встановили, що спірні договори купівлі-продажу укладені з порушенням вимог, встановлених постановою Національного банку України від 30.04.2015 № 293/БТ, оскільки розрахунки за цими договорами проводились не через кореспондентський рахунок, відкритий у Національному Банку України, а через внутрішні рахунки банку та що в період укладення спірних договорів кінцевим бенефіціарним власником ТОВ "Розвиток-2012", яке здійснило оплату за покупців, був ОСОБА_1 , який водночас є контролером ПАТ "Український професійний банк" та пов`язаною з банком особою, що може мати наслідком їх нікчемність, а не недійсність за ознаками фіктивності, як помилково встановили суди, проте не впливає на суть розгляду цієї справи, оскільки, як зазначено вище, позивачем не доведено порушення його прав.

Отже, доводи, викладені у касаційній скарзі, отримали підтвердження.

Оскільки позивач не довів порушення своїх прав, що є самостійною достатньою підставою для відмови в позові, то оцінка іншим доводам касаційної скарги не надається (аналогічний висновок викладений Верховним Судом у постанові від 27.04.2021 у справі № 917/670/20).

6. Висновки Верховного Суду

6.1. За змістом пункту 3 частини 1 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

6.2. Частиною 1 статті 311 ГПК України передбачено, що суд скасовує судове рішення повністю або частково та ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених ст. 300 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню (частина 3 статті 311 ГПК України).

6.3. Ураховуючи викладене, зважаючи на зазначені положення законодавства, оскаржені у справі рішення і постанову необхідно скасувати та ухвалити нове рішення - про відмову в позові, оскільки судові рішення ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права.

Повний текст постанови виготовлений у строк, з урахуванням перебування судді Случа О. В. у відпустці.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 311, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "-Аларіт-" задовольнити.

Рішення Господарського суду Львівської області від 09.04.2021 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 23.06.2021 у справі № 914/2804/20 скасувати та ухвалити нове рішення, яким у позові відмовити повністю.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Н. О. Волковицька

Судді С. К. Могил

О. В. Случ