Постанова

від 10.11.2022 по справі 2340/4461/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2022 року

м. Київ

справа № 2340/4461/18

адміністративне провадження № К/9901/1586/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):

судді-доповідача - Радишевської О.Р.,

суддів - Кашпур О.В., Уханенка С.А.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції справу №2340/4461/18

за позовом ОСОБА_1 до Шполянського районного суду Черкаської області, виконуючої обов`язки голови Шполянського районного суду Черкаської області Побережної Надії Петрівни, Територіального управління Державної судової адміністрації у Черкаській області про скасування наказу про відрахування зі штату, поновлення на посаді судді, стягнення суддівської винагороди за час вимушеного прогулу, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2019 року, прийняте в складі: головуючого судді Руденко А.В., і постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 грудня 2019 року, ухвалену в складі колегії суддів: головуючого судді Єгорової Н.М., суддів Сорочка Є.О., Федотова І.В.,

УСТАНОВИВ:

І. Суть спору

1. ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з адміністративним позовом до Шполянського районного суду Черкаської області (далі - відповідач-1), виконуючої обов`язки голови Шполянського районного суду Черкаської області Побережної Надії Петрівни (далі - відповідач-2, в.о. голови Шполянського районного суду Черкаської області Побережної Н.П.), Територіального управління Державної судової адміністрації у Черкаській області (далі - відповідач-3, ТУ ДСА у Черкаській області), з вимогами:

1.1. визнати незаконними і протиправними дії в.о. голови Шполянського районного суду Черкаської області Побережної Н.П. щодо винесення наказу від 12.10.2018 №62-ос «Про відрахування зі штату судді Шполянського районного суду Черкаської області ОСОБА_1 »;

1.2. визнати незаконним і скасувати наказ від 12.10.2018 №62-ос «Про відрахування зі штату судді Шполянського районного суду Черкаської області ОСОБА_1 »;

1.3. поновити позивача на посаді судді Шполянського районного суду Черкаської області з 13.10.2018;

1.4. стягнути з ТУ ДСА у Черкаській області на користь позивача суддівську винагороду за час вимушеного прогулу, починаючи з 13.10.2018.

2. На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що рішенням Вищої ради правосуддя (далі - ВРП) від 27.09.2018 №3012/0/15-18 його звільнено з посади судді Шполянського районного суду Черкаської області. На підставі цього рішення його було виключено зі штату Шполянського районного суду Черкаської області. Позивач уважає, що аналіз норм національного законодавства та міжнародного права свідчить про незаконність прийняття ВРП рішення, яким позивача звільнено з посади судді Шполянського районного суду Черкаської області, що має наслідком незаконність та безпідставність винесення в.о. голови Шполянського районного суду Черкаської області Побережною Н.П. спірного наказу від 12.10.2018 №62-ос «Про відрахування зі штату судді Шполянського районного суду Черкаської області ОСОБА_1 ». Також у пункті 3 цього наказу, на думку позивача, неправомірно визначено тривалість відпустки.

ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи

3. Президент України Указом від 02.03.2011 №250/2011 призначив ОСОБА_1 на посаду судді Шполянського районного суду Черкаської області строком на 5 років.

4. Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - ВККС України, Комісія) від 20.10.2017 №106/зп-17 призначено кваліфікаційне оцінювання 999 суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді, зокрема судді Шполянського районного суду Черкаської області ОСОБА_1 .

5. 29.01.2018 рішенням Комісії №7/зп-18 на 15.03.2018 призначено проведення іспиту під час кваліфікаційного оцінювання суддів на відповідність займаній посаді, в тому числі щодо позивача.

6. 12.04.2018 рішенням ВККС України затверджено кодовані результати складених суддями 15.03.2018 анонімного письмового тестування та практичного завдання в межах процедури кваліфікаційного оцінювання суддів, відповідно до яких ОСОБА_1 набрав 69,75 балів та 27 балів відповідно.

7. За результатами кваліфікаційного оцінювання 26.04.2018 Комісія прийняла рішення №556/ко-18, яким визначила, що суддя Шполянського районного суду Черкаської області ОСОБА_1 не склав іспиту для суддів місцевих та апеляційних судів, призначеного рішенням Комісії від 29.01.2018 №7/зп-18; відмовила судді Шполянського районного суду Черкаської області ОСОБА_1 у допуску до другого етапу кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді «Дослідження досьє та проведення співбесіди», призначеного рішенням Комісії від 20.10.2017 №106/зп-17, за результатами іспиту суддів місцевих та апеляційних судів; визнала ОСОБА_1 таким, що не відповідає займаній посаді; рекомендувала ВРП розглянути питання про звільнення позивача з посади судді Шполянського районного суду Черкаської області.

8. 27.04.2018 Комісією прийнято рішення №579/ко-18, яким вирішено внести до ВРП подання з рекомендацією про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Шполянського районного суду Черкаської області.

9. 27.09.2018 ВРП прийняла рішення №3012/0/15-18, яким вирішила звільнити ОСОБА_1 з посади судді Шполянського районного суду Черкаської області на підставі підпункту 4 пункту 16-1 розділу ХV «Перехідні положення» Конституції України.

10. Уважаючи таке рішення ВРП протиправним, ОСОБА_1 у жовтні 2018 року звернувся до Верховного Суду з адміністративним позовом за захистом порушених, на його думку, прав та інтересів.

11. 12.10.2018 в.о. голови Шполянського районного суду Черкаської області Побережною Н.П. видано наказ №62-ос, за яким відповідно до пункту 4 частини першої статті 24 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», на підставі рішення ВРП від 27.09.2018 №3012/0/15-18, суддю Шполянського районного суду Черкаської області ОСОБА_1 відраховано 12.10.2018 зі штату Шполянського районного суду Черкаської області у зв`язку зі звільненням.

12. У пункті 3 наказу від 12.10.2018 №62-ос зазначається: «Врахувати під час проведення розрахунку при звільненні виплат всіх сум, що належать судді Шполянського районного суду Черкаської області ОСОБА_1 те, що ним використано повністю щорічну оплачувану відпустку за період роботи з 14.03.2018 по 13.03.2019 в кількості 30 робочих днів (42 календарних дні). Отже, на день відрахування зі штату суду суддею наперед використано відпустку за період з 13.10.2018 по 13.03.2019 в кількості 13 робочих днів (18 календарних днів)».

13. 06.11.2018 до Шполянського районного суду надійшов спільний лист ВРП, Верховного Суду, ВККС України, Ради суддів України, Державної судової адміністрації України, Національної школи суддів України від 05.11.2018 «Про зарахування (перерахунок) стажу роботи на посаді судді».

14. 07.11.2018 відповідачем-2 видано наказ №70-ос «Про виплату грошової компенсації за невикористану додаткову оплачувану відпустку судді ОСОБА_1 », згідно з яким наказано здійснити розрахунок при звільненні судді ОСОБА_1 за невикористану додаткову відпустку тривалістю 15 календарних днів, як судді, стаж роботи якого станом на 05.08.2018 становить більше 10 років.

15. Рішенням Верховного Суду від 17.01.2019 у справі №П/9901/832/18, залишеним без змін постановою Великої палати Верховного Суду від 16.05.2019, у задоволенні позову ОСОБА_1 про визнання протиправним і скасування рішення ВРП від 27.09.2018 №3012/0/15-18 відмовлено.

16. Не погоджуючись з наказом відповідача-2 від 12.10.2018 №62-ос, позивач звернувся до суду.

ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення

17. Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 14.08.2019, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.12.2019, в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

18. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій виходили з того, що оскаржуваний наказ відповідача-2 був виданий на виконання акта ВРП про звільнення судді з посади. Стаття 24 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» до повноважень голови місцевого суду не передбачає надання правової оцінки щодо протиправності або правомірності акту про звільнення судді з посади при прийнятті наказу згідно з пунктом 4 частини першої вказаної статті. Таким чином, суди попередніх інстанцій зазначили, що при прийнятті наказу від 12.10.2018 №62-ос в.о. голови Шполянського районного суду Черкаської області Побережна Н.П. діяла на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначений законом.

19. Щодо доводів позовної заяви про неправомірність пункту 3 наказу від 12.10.2018 №62-ос в частині неврахування невикористаної додаткової оплачуваної відпустки, суди попередніх інстанцій вказали, що в.о. голови Шполянського районного суду Черкаської області Побережною Н.П. наказом від 07.11.2018 №70-ос усунуто недоліки пункту 3 оскаржуваного наказу, у зв`язку з чим на момент звернення до суду відсутнє порушене право позивача, яке підлягає судовому захисту.

ІV. Провадження в суді касаційної інстанції

20. 13.01.2020 до Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 14.08.2019 і постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.12.2019.

21. У касаційній скарзі скаржник, не погоджуючись із рішенням судів попередніх інстанцій, просить їх скасувати з підстав неправильного застосування норм матеріального права і порушення норм процесуального права та ухвалити нове, яким задовольнити позов повністю.

22. Скаржник зазначає, що рішення про непідтверження здатності судді здійснювати правосуддя може бути прийняте лише за результатами кваліфікаційного оцінювання, яке включає два етапи: «Іспит» і «Дослідження досьє та проведення співбесіди». З огляду на прийняте ВККС України рішення від 26.04.2018 №556/ко-18 скаржник уважає, що кваліфікаційне оцінювання щодо нього було проведено не в повній мірі, його не було допущено до етапу «Дослідження досьє та проведення співбесіди», тобто ВККС України не в повній мірі проведено перевірку його компетентності, професійної етики і доброчесності, які є критеріями кваліфікаційного оцінювання. Також скаржник посилається на відсутність у статті 126 Конституції України такої підстави звільнення судді, як виявлення за результатами кваліфікаційного оцінювання його невідповідності займаній посаді чи відмова останнього від оцінювання. Скаржник, указуючи на європейські стандарти, вважає, що правове регулювання звільнення суддів з посади у зв`язку з невідповідністю займаній посаді суперечить не лише конституційним гарантіям, а й принципам верховенства права, пропорційності, справедливості та правової визначеності. Крім того, скаржник зауважує, що повідомлення про засідання ВРП, до порядку денного якого було включено питання про звільнення позивача з посади судді, останнім було отримано лише один раз 21.09.2018. Не зважаючи на направлення позивачем клопотань про відкладення розгляду питання щодо його звільнення, ВРП прийнято рішення про звільнення позивача без його участі. Скаржник зауважує, що на момент прийняття оскаржуваного наказу рішення ВРП про звільнення позивача з посади судді оскаржувалося в судовому порядку, а тому не вступило в законну силу. Скаржник також указує, що згідно з трудовою книжкою, він має стаж роботи на посаді судді більше 10 років, що за приписами норми статті 136 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» дає йому право на додаткову оплачувану відпустку тривалістю 15 календарних днів. Додаткова оплачувана відпустка в період роботи з 14.03.2018 по 13.03.2019 ним використана не була. Дані факти не були враховані в.о. голови Шполянського районного суду Черкаської області Побережною Н.П. при винесенні наказу від 12.10.2018 №62-ос.

23. За наслідками автоматизованого розподілу судової справи між суддями касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів: судді-доповідачу Радишевській О.Р., суддям Уханенку С.А., Кашпур О.В.

24. Ухвалою Суду від 21.01.2020 відкрито касаційне провадження за вказаною скаргою.

25. Від відповідача-2 надійшли заперечення на касаційну скаргу позивача, в яких він наполягає на безпідставності останньої, просить у її задоволенні відмовити і залишити оскаржувані судові рішення без змін.

V. Джерела права та акти їхнього застосування

26. 08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15.01.2020 №460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ», яким до окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у тому числі щодо меж касаційного перегляду, унесені зміни.

27. Пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону від 15.01.2020 №460-IX передбачено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

28. З урахуванням викладеного, розглядаючи цю справу, Суд керується положеннями КАС України, що діяли до набрання чинності змін, унесених Законом №460-IX.

29. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

30. Згідно з положеннями статті 128 Конституції України (у редакції, чинній на момент призначення позивача на посаду судді та до закінчення строку, на який його призначено) перше призначення на посаду професійного судді строком на п`ять років здійснюється Президентом України. Всі інші судді, крім суддів Конституційного Суду України, обираються Верховною Радою України безстроково, в порядку, встановленому законом.

31. За змістом пункту 4 частини першої статті 131 Конституції України в Україні діє Вища рада правосуддя, яка ухвалює рішення про звільнення судді з посади.

32. Підпунктом 4 пункту 16-1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п`ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», має бути оцінена в порядку, визначеному законом. Виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади. Порядок та вичерпні підстави оскарження рішення про звільнення судді за результатами оцінювання встановлюються законом.

33. Закон України від 02.06.2016 №1401-VIII «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» набрав чинності з 30.09.2016.

34. У преамбулі Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 №1402-VIII (далі - Закон №1402-VIII; у редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин) зазначено, що цей Закон визначає організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд.

35. Голова місцевого суду, відповідно до пункту 4 частини першої статті 24 Закону №1402-VIIІ, видає на підставі акта про призначення судді на посаду, переведення судді, звільнення судді з посади, а також у зв`язку з припиненням повноважень судді відповідний наказ.

36. Згідно з частиною другою статті 24 Закону №1402-VIIІ голова місцевого суду з питань, що належать до його адміністративних повноважень, видає накази і розпорядження.

37. Відповідно до частини першої статті 80 Закону №1402-VIII призначення на посаду судді здійснюється Президентом України на підставі та в межах подання Вищої ради правосуддя, без перевірки додержання встановлених цим Законом вимог до кандидатів на посаду судді та порядку проведення добору чи кваліфікаційного оцінювання кандидатів.

38. За змістом частин першої і другої статті 83 Закону №1402-VIII кваліфікаційне оцінювання проводиться колегіями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України в порядку, визначеному цим Законом, з метою визначення здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за критеріями компетентності, професійної етики, доброчесності.

39. Відповідно до частини першої статті 85 Закону №1402-VIII кваліфікаційне оцінювання включає такі етапи: складення іспиту; дослідження досьє та проведення співбесіди.

40. Згідно з частиною першою статті 88 Закону №1402-VIII Вища кваліфікаційна комісія суддів України ухвалює мотивоване рішення про підтвердження або непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді.

41. Згідно з частиною першою статті 112 Закону №1402-VIII суддя може бути звільнений з посади виключно з підстав, визначених частиною шостою статті 126 Конституції України.

42. Частина друга статті 112 Закону №1402-VIII передбачає, що рішення про звільнення судді з посади ухвалює Вища рада правосуддя у порядку, встановленому Законом України «Про Вищу раду правосуддя».

43. Відповідно до частини третьої статті 35 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» від 21.12.2015 №1798-VIII (далі - Закон №1798-VIII) оскарження рішення Вищої ради правосуддя не зупиняє його виконання, якщо інше не визначено законом.

VI. Позиція Верховного Суду

44. Частиною першою статті 341 КАС України (у редакції, чинній до 08.02.2020) встановлено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

45. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 КАС України; у редакції, чинній до 08.02.2020).

46. З матеріалів справи вбачається, що позивача звільнено з посади судді Шполянського районного суду Черкаської області відповідно до підпункту 4 пункту 16-1 розділу ХV «Перехідні положення» Конституції України на підставі рішення ВРП від 27.09.2018 №3012/0/15-18.

47. Згідно з пунктом 4 частини першої статті 24 Закону №1402-VIII, на підставі рішення ВРП від 27.09.2018 №3012/0/15-18, відповідач-2 прийняв оскаржуваний наказ від 12.10.2018 №62-ос, яким ОСОБА_1 відраховано зі штату Шполянського районного суду Черкаської області.

48. Із зазначеної норми Закону №1402-VIII вбачається, що видача головою суду наказу про відрахування судді зі штату суду на підставі акта ВРП про звільнення судді з посади є не правом голови суду, а його обов`язком. Наказ голови суду, виданий на виконання акта ВРП про звільнення судді з посади, спрямований на виконання такого акта і констатує лише припинення трудових відносин між судом і суддею.

49. Зазначений висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 27.02.2020 у справі №640/6177/19.

50. Отож рішення ВРП щодо звільнення є підставою для видачі наказу про припинення трудових відносин з таким суддею головою суду, який не може аналізувати акт ВРП, а лише його виконує. З огляду на це висновки судів попередніх інстанцій про те, що при прийнятті оскаржуваного наказу від 12.10.2018 №62-ос відповідач-2 діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначений законом, є правильними.

51. Суд відхиляє доводи позивача про те, що статтею 126 Конституції України не передбачено такої підстави для звільнення судді як виявлення за результатами кваліфікаційного оцінювання його невідповідності займаній посаді чи відмова останнього від оцінювання, оскільки предметом цього спору не є правомірність підстав звільнення позивача з посади судді, а відповідні питання відносяться до повноважень спеціально утвореного органу - ВРП і перебувають поза компетенцією голови суду.

52. Доводи скаржника про те, що на час прийняття оскаржуваного наказу рішення ВРП від 27.09.2018 №3012/0/15-18 не набрало законної сили, Судом оцінюється критично, оскільки відповідно до приписів частини третьої статті 35 Закону №1798-VIII оскарження рішення ВРП не зупиняє його виконання, якщо інше не визначено законом.

53. Доводи скаржника про те, що оскаржуваний наказ на момент його винесення порушував його права, а усунення порушень в майбутньому не свідчить про його законність на момент винесення, на переконання Суду, є помилковими. Судовому захисту підлягає суб`єктивне право особи, яке виникло внаслідок існування юридичного спору між особою, та, в цьому випадку, суб`єктом владних повноважень. Водночас на час розгляду цієї справи позивачу здійснено розрахунок за невикористану додаткову оплачувану відпустку тривалістю 15 календарних днів. Це вказує на те, що відповідачем-2 усунуто недоліки пункту 3 наказу від 12.10.2018 №62-ос щодо визначення тривалості відпустки, у зв`язку з чим відсутнє порушене право позивача, яке підлягає судовому захисту.

54. З огляду на те, що Суд не знайшов підстав для визнання протиправним і скасування оскарженого наказу, відсутні підстави для задоволення позовних вимог про поновлення позивача на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

55. Ураховуючи викладене Суд погоджується з позицією судів попередніх інстанцій про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 .

56. Згідно зі статтею 350 КАС України (у редакції, чинній до 08.02.2020) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

57. Зважаючи на приписи статті 350 КАС України (у редакції, чинній до 08.02.2020), касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.

VII. Судові витрати

58. Ураховуючи результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

59. Керуючись статтями 3, 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

60. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

61. Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2019 року і постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 грудня 2019 року залишити без змін.

62. Судові витрати не розподіляються.

63. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.

Суддя-доповідач: О.Р. Радишевська

Судді: О.В. Кашпур

С.А. Уханенко