Постанова
від 20.09.2022 по справі 760/10856/20
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний номер справи: 760/10856/20. Номер провадження 33/824/2331/2022. Категорія: ч.1 ст. 483 МК України. Головуючий у суді першої інстанції - Оксюта Т.Г. Головуючий у апеляційній інстанції - Дзюбін В.В.

УКРАЇНА

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

Іменем України

20 вересня 2022 року м. Київ

Суддя удової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду - Дзюбін В.В.,

переглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду матеріали провадження в адміністративній справі за апеляційною скаргою представника Київської митниці Держмитслужби в особі представника Куликова Миколи Миколайовича на постанову судді Солом`янського районного суду м. Києва від 18 липня 2022 року,

УСТАНОВИВ:

Цією постановою провадження в адміністративній справі щодо:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, керівника ТОВ "Черкес С" (код ЄДРПОУ 43127813), розташованого в м. Житомир по вул. Степана Бандери, буд. №7; місце реєстрації: АДРЕСА_1 , -

про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України закрите на підставі п. 1 ст. 247 КпАП України, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Згідно протоколу № 0176/10000/20 про порушення митних правил від 14.02.2020 р. /а. с. 1-2/, складеного головним державним інспектором відділу оперативного реагування №3 у м. Житомирі управління протидії запобігання та протидії й порушенням митних правил Київської митниці Держмитслужби Коротунром Олександром Івановичем, установлено наступне.

12 жовтня 2019 року, до Житомирської митниці ДФС подано митну декларацію типу ЕК 10 АА №UA101020/2019/019497 на товар "Пиломатеріали хвойних порід, обрізні соснові", кількістю - 38,422 м куб., загальною вартістю 101360,40 грн.

Згідно вказаної митної декларації відправником товару є ТОВ "ЧЕРКЕС С" (10029, Житомирська область, м. Житомир вул. Степана Бандери, буд. 7, код ЄДРПОУ 43127813), одержувачем - JIANGSU GUOLIN FOREST PRODUCTS CO., LTD (Китай).

Для проведення митного оформлення вказаної митної декларації та подальшого переміщення через митний кордон України даного товару до Житомирської митниці ДФС ТОВ "ЧЕРКЕС С" надано, поряд з іншими документами, сертифікат про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів для здійснення експортних операцій серії ЖТ №606239 від 11.10.2019 р.

Даний сертифікат отримано на підставі товарно-транспортних накладних №216053 від 20.05.2019 р., №215463 від 16.05.2019 р. та накладної №0410/2 від 04.10.2019 р., виданої ПП Рубас (код ЄДРПОУ 30602542) про продаж лісопродукції ТОВ "Черкес С" (код ЄДРПОУ 43127813).

Згідно інформації, яка надійшла листом на запит Житомирської митниці №1044/10/06-70-20 від 09.12.2019 р. приватне підприємство "Рубас" (код ЄДРПОУ 30602542) інформує, що жодних фінансових операцій з ТОВ "Черкес С" (код ЄДРПОУ 43127813) не здійснювало.

Згідно товаро-транспортних накладних: №2509/1 від 25.09.2019 р., №2609/1 від 26.09.2019 р., №2809/1 від 28.09.2019 Р., №0310/1 від 03.10.2019 р., №0310/2 від 03.10.2019 р., №0310/3 від 03.10.2019 р., №0410/1 від 04.10.2019 р., №0410/2 від 04.10.2019 р., №0710/1 від 07.10.2019 р., №0910/1 від 09.10.2019 р. - лісопродукція ПП "Рубас" не реалізовувалась.

Отже, сертифікат про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів для здійснення експортних операцій серії ЖТ №606239 від 11.10.2019 р., було отримано незаконним шляхом, оскільки він виданий на підставі накладної №0410/1 від 04.10.2019 р., яку приватне підприємство "Рубас" (код ЄДРПОУ 30602542) не видавало.

Таким чином, за висновком митного органу, ОСОБА_1 , який є керівником ТОВ "Черкес С", вчинено дії спрямовані на організацію переміщення товару: "Пиломатеріали хвойних порід, обрізні соснові", кількістю - 38,422 м куб., загальною вартістю 101360,40 грн. через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з поданням митному органу як підставу для переміщення через митний кордон України, сертифіката про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів для здійснення експортних операцій серії ЖТ № 606239 від 11.10.2019, що одержаний незаконним шляхом.

Закриваючи провадження в справі, суддя місцевого суду вмотивував прийняте рішення тим, що митним органом при розгляді справи не доведена наявність в діях ОСОБА_1 складу порушення митних правил, передбачених ч. 1 ст. 483 МК України, а саме обов`язкових ознак об`єктивної та суб`єктивної сторони цього адміністративного правопорушення, в тому числі не доведено й факт усвідомлення ним протиправності своїх дій при переміщенні товарів через митний кордон України.

В апеляційній скарзі Київська митниця Держмитслужби в особі представник Куликова Миколи Миколайовича, вважаючи постанову судді місцевого суду незаконною і необґрунтованою, просить її скасувати та винести апеляційним судом нову постанову про визнання ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України з накладенням на нього адміністративного стягнення відповідно до санкції цієї частини вказаної статті.

На обґрунтування вимог апеляційної скарги представник Київської митниці Куликов М.М. посилається на неправильне тлумачення суддею місцевого суду положень ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України, вказуючи на те, що згідно ч. 1 ст. 448 Митного кодексу України, порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або необережні) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх митними органами для проведення митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, та за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність. При цьому апелянт зважає на те, що в діях ОСОБА_1 наявні всі ознаки порушення митних правил, передбачені ч. 1 ст. 483 МК України. Також вказує на те, ОСОБА_1 вчинив дії, які призвели до переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто шляхом подання митному органу як підстави для переміщення товарів документів, що містять неправдиві відомості, а саме сертифіката про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів для здійснення експортних операцій серії ЖТ №606239 від 11.10.2019 р., що одержаний незаконним шляхом.

Представник Київської митниці Держмитслужби та ОСОБА_1 у засідання апеляційної інстанції не прибули, при цьому належним чином повідомлялись про день, час і місце апеляційного розгляду даної справи, проте не повідомили причин своєї неявки, клопотань про відкладення апеляційного розгляду - не заявляли.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 294 КпАП України, апеляційний перегляд здійснюється суддею апеляційного суду протягом двадцяти днів з дня надходження справи до суду.

При цьому суд апеляційної інстанції вжив усіх можливих заходів для завчасного повідомлення представника Київської митниці Держмитслужби та ОСОБА_1 про дату, час і місце апеляційного розгляду.

До цього ж, відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення від 07.07.1989 року ЄСПЛ у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії"). Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 зазначеної Конвеції (§66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року в справі "Смірнова проти України").

На переконання суду апеляційної інстанції, представник Київської митниці Держмитслужби та ОСОБА_1 мали достатньо часу для захисту своїх прав і законних інтересів у даній справі.

За таких обстави, керуючись ст. 268 КпАП України, суд апеляційної інстанції вважає можливим розглянути цю справу за відсутністю представника Київської митниці Держмитслужби та ОСОБА_1 на підставі доказів, що містяться в матеріалах справи.

Заслухавши доповідь головуючого щодо суті постанови судді місцевого суду та викладення основних доводів апеляційної скарги, вивчивши матеріали адміністративної справи, перевіривши доводи скаржника, суд апеляційної інстанції вважає апеляційну скаргу такою, що задоволенню не підлягає з таких підстав.

Так, однією з важливих засад судочинства, визначених статтею 129 Конституції України є забезпечення доведеності вини. Презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини є також є однією із засад кримінального провадження, передбаченою ст. 17 КПК України.

Європейським судом з прав людини вироблена стала правова позиція щодо порядку розгляду справ про адміністративні правопорушення.

У рішенні ЄСПЛ "Енгель та інші проти Нідерландів" були визначені критерії, за наявності одного із яких будь-яке правопорушення повинне розцінюватись як кримінальне і розглядатись за процедурою, визначеною національним законодавством для кримінальних правопорушень.

Такими критеріями є: "критерій національного права", який визначає, що будь-яке протиправне діяння є злочином, якщо воно передбачене як злочин відповідним національним законодавством; "критерій кола адресатів", відповідно до якого правопорушення повинне розглядатись як кримінальне, якщо відповідальність за нього поширюється на невизначене коло осіб; "критерій мети та тяжкості наслідків", за змістом якого вчинене правопорушення розглядається за природою кримінального злочину якщо санкція за його вчинення є достатньо суворою і передбачає елемент покарання. Зазначені положення знайшли в подальшому своє відображення у чисельних рішеннях ЄСПЛ зокрема: "Лутц проти Німеччини", "Карелін проти Російської Федерації", "Гурепка проти України", "Лучанінова проти України" та інших.

Аналіз диспозиції та санкції ч. 1 ст. 483 МК України дає підстави стверджувати, що це правопорушення відповідає критерію кола адресатів та критерію мети та тяжкості наслідків.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. Наведене вказує на те, що зазначене вище правопорушення повинне розглядатись за процедурою кримінального судочинства із застосуванням його основних положень, таких як: конкретність пред`явленого обвинувачення, забезпечення доведеності вини, право на захист, належність та допустимість доказів, обґрунтованість судового рішення.

Згідно приписів ч. 1 ст. 458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Адміністративним правопорушенням визнається винна (умисна чи необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (ст. 9 КУпАП).

Аналіз положень ст. 458 МК України і ст. 9 КУпАП у поєднанні із положеннями ст. 280 КУпАП дає підстави стверджувати, що під час провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає доведенню наявність у діях особи як об`єктивної, так і суб`єктивної сторони адміністративного правопорушення поставленого особі у вину.

Відповідно до ст. 487 МК України провадження у справах про порушення митних правил, здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

З аналізу вказаних правових норм статей 458 та 487 МК України, а також статей 2, 9, 11 КУпАП підставою для визнання особи винною в порушенні митних правил, як різновиду адміністративного правопорушення, є встановлення у вчиненому нею діянні всіх ознак складу такого правопорушення, в тому числі ознак суб`єктивної та об`єктивної сторони складу правопорушення.

Усі вказані елементи складу адміністративного правопорушення є неподільним цілим. Наявність цих елементів обов`язкова для кваліфікації конкретного діяння, як адміністративного проступку. Якщо, хоча б один з них відсутній, або не відповідає вимогам, що передбачені відповідною статтею глави 68 Митного кодексу України, вказане діяння не є порушенням митних правил.

Зазначених вимог закону у ході складання протоколу у справі про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч. 1 ст. 483 МК України дотримано не було.

Об`єктивна сторона порушення митних правил, передбаченого ч.1 ст. 483 МК України, в обсязі обвинувачення, поставленого у вину ОСОБА_2 проявляється у переміщенні або діях, спрямованих па переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, в тому числі й шляхом подання органу доходів і зборів як підстави для переміщення товарів документів, що містять неправдиві відомості щодо відправника товарів та неправдиві відомості, необхідні для визначення митної вартості товарів.

Суб`єктивна сторона порушення митних правил, передбаченого ч. 1 ст. 483Митного кодексу України, в частині подання органу доходів і зборів як підстави для переміщення товарів документів, що містять неправдиві відомості щодо відправника товарів та неправдиві відомості, необхідні для визначення митної вартості товарів, - характеризується прямим умислом.

За змістом статті 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх (прямий умисел) або свідомо допускала настання цих наслідків (непрямий умисел).

При цьому, системний аналіз диспозиції ч. 1 ст. 483 МК України у поєднанні зі ст. 10 КУпАП дає підстави стверджувати, що у даній справі ОСОБА_1 переміщував або вчиняв дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю товарів, чи усвідомлював він під час переміщення товарів через митний кордон України протиправність своїх дій, чи передбачав настання наслідків у виді порушення встановленого Митного кодексу України та іншими Законами України порядку переміщення товарів і бажав настання цих наслідків, - нічим об`єктивно не підтверджується.

Так, згідно матеріалив справи встановлено, що СУ ГУ НП в Житомирській області проводилось досудове розслідування у кримінальному провадженні №12019060000000347 від 11.10.2019 року за ознаками вчинення кримінальних правопорушень передбачених ч. 4 ст. 246; ч. ч. 1, 4 ст. 358; ч. 1 ст. 366; ч. 2, 3 ст. 209 КК України.

За результатами досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні п`ятьом особам повідомлено про підозру у вчиненні відповідних кримінальних правопорушень.

ОСОБА_1 у даному кримінальному провадженні має процесуальний статус свідка.

27.01.2021 року до Коростенського міськрайонного суду Житомирської області направлено обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12019060000000347 від 11.10.2019 року про обвинуваченню осіб, встановлених досудовим розслідуванням у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень.

Допитаний в якості свідка ОСОБА_1 показав, що зареєстрував ТОВ "Черкес С" у серпні 2019 року за грошову винагороду в 1000 грн., без мети здійснення підприємницької діяльності. Відношення до здійснення фінансово-господарської діяльності ТОВ "Черкес С" не має, нікого для цього не уповноважував, доручень не видавав. У кого знаходиться печатка товариства, бухгалтерські та реєстраційні документи та хто здійснює діяльність від імені ТОВ "Черкес С" йому не відомо.

Вказане підтверджується ухвалою Корольовського районного суду Житомирської області від 10.12.2019 року у справі №296/11768/19.

За конкретних обставин, у особи, яка притягується до відповідальності, не встановлено умислу щодо незаконного переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто поданням митному органу як підставу для переміщення через митний кордон України сертифіката про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів для здійснення експортних операцій, що одержаний незаконним шляхом.

Доказів того, що кримінальне провадження №12019060000000347 від 11.10.2019 року, стосується дій ОСОБА_1 , митним органом не надано.

Крім того, 03.02.2022 року від Житомирської обласної прокуратури на запити суду надійшли копії висновків експертиз, проведених у ході досудового розслідування у кримінальному провадженні під №12019060000000347 від 11.10.2019 року за ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 246, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 358, ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 358, ч. 3 ст. 209 КК України.

Згідно висновку експерта №176 від 13.03.2020 року, зокрема, підпису у графі "Отримав ОСОБА_1 " сертифіката про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів для здійснення експортних операцій серії ЖТ №606239 від 11.10.2019 року, виконано не ОСОБА_1 , а іншою особою.

Підпис на відтиску печатки "ТОВ Черкес С" в Інвойсі №32 від 08.10.2019 року, виконано не ОСОБА_1 а іншою особою.

Підпис у графі "08 жовтня 2019 року ОСОБА_1 " заяви про видачу сертифіката про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів для забезпечення експортних операцій згідно інвойсу №32 від 08.10.2019 року, виконано не ОСОБА_1 , а іншою особою.

Згідно висновку експерта №174 від 13.02.2020 року підпис у графі "Засвідчую Директор ТОВ "Черкес С" ОСОБА_1 " в Довіреності від 15.08.2019 року (1), виданої на ім`я ОСОБА_3 , виконано не ОСОБА_1 , а іншою особою.

Підпис у графі "Засвідчую Директор ТОВ "Черкес С" ОСОБА_1 " в Довіреності від 15.08.2019 року (2), виданої на ім`я ОСОБА_3 , виконано не ОСОБА_1 , а іншою особою.

Підпис у графі "Засвідчую Директор ТОВ "Черкес С" ОСОБА_1 " в довіреності від 15.08.2019 року, виданої на ім`я ОСОБА_4 , виконано не ОСОБА_1 , а іншою особою.

Підпис у графі "Зразок підпису ОСОБА_4 " в Довіреності від 15.08.2019 року виданої на ім`я ОСОБА_4 , виконано ОСОБА_4 , а не іншою особою.

Підпис у графі "Засвідчую Директор ТОВ "Черкес С" ОСОБА_1 " в Довіреності від 23.09.2019 року, виданої на ім`я ОСОБА_5 , виконано не ОСОБА_1 , а іншою особою.

Підпис у графі "Зразок підпису ОСОБА_5 " в Довіреності від 23.09.2019 року, виданої на ім`я ОСОБА_5 , ймовірно виконано ОСОБА_5 , а не іншою особою.

Отже, митним органом при розгляді справи не доведена наявність у діях ОСОБА_1 об`єктивної та суб`єктивної сторони порушення митних правил, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України.

Також, при розгляді справи не доведений факт усвідомлення ОСОБА_1 протиправності своїх дій при переміщенні товарів через митний кордон України.

Доказів, які б вказували на те, що ОСОБА_1 знав про фіктивність зазначених документів - матеріали справи не містять.

За положеннями п. 3 ч. 1 ст. 8 Митного кодексу України, державна митна справа здійснюється на основі принципів законності та презумпції невинуватості.

Згідно ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу, в зв`язку з адміністративним правопорушенням, інакше як на підставах і в порядку встановлених законом. Провадження в справах про адміністративне правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

У пункті 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України» (з урахуванням первісного визначення принципу «поза розумним сумнівом» у справі «Авшар проти Туреччини») визначено, що доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи не спростованих презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.

Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, вина особи, яка притягається до відповідальності, повинна бути доведена органом який склав протокол, а доводи вини повинні ґрунтуватися на доказах, об`єктивність яких не викликала б жодних сумнівів. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені винуватість особи та його подія мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

У відповідності до вимог п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Отже, висновок судді місцевого суду в постанові про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України, та необхідність закриття в зв`язку з цим провадження в справі на підставі п. 1 ст. 247 КпАП України - є законним і обґрунтованим.

За таких обставин, підстави для скасування постанови судді районного суду та прийняття апеляційним судом нової постанови, про що йдеться в поданій апеляційній скарзі, - відсутні.

Зважаючи на викладене, апеляційний суд дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення.

Керуючись ст. 294 КпАП України, апеляційний суд -

ПОСТАНОВИВ:

Постанову судді Солом`янського районного суду м. Києва від 18 липня 2022 року щодо ОСОБА_1 - залишити без змін.

Апеляційну скаргу Київської митниці Держмитслужби в особі представника Куликова Миколи Миколайовича - залишити без задоволення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя

Київського апеляційного суду В. В. Д з ю б і н

СудКиївський апеляційний суд
Дата ухвалення рішення20.09.2022
Оприлюднено14.11.2022
Номер документу107250899
СудочинствоАдмінправопорушення

Судовий реєстр по справі —760/10856/20

Постанова від 20.09.2022

Адмінправопорушення

Київський апеляційний суд

Дзюбін В'ячеслав Вікторович

Постанова від 17.07.2022

Адмінправопорушення

Солом'янський районний суд міста Києва

Оксюта Т. Г.

Постанова від 04.12.2020

Адмінправопорушення

Солом'янський районний суд міста Києва

Жовноватюк В. С.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні