Рішення

від 24.10.2007 по справі 01/139-38

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ 

 РІШЕННЯ         

від

"24" жовтня 2007 р.                                                      

по справі  № 01/139-38

за позовом фізичної

особи-підприємця ОСОБА_1, с.Піддубці, Луцького району

до приватного підприємства

«Боярин-Плюс», м.Луцьк

про стягнення 500 852,61 грн.

суддя Якушева І.О.

Представники:

від позивача: ОСОБА_2. (дов. від

13.05.2007р.), ОСОБА_3. (дов. від 29.08.2007р.)

від відповідача: н/з

Суть спору: позивач в позовній

заяві просить стягнути з відповідача 500 852,61 грн., з них: 500 688 грн.

заборгованості за передані на підставі накладних №№ РН-0000026, РН-0000027,

РН-0000028, РН-0000029 від 17.04.2007р. транспортні засоби, 164,61 грн.

процентів річних за період з 10.09.2007р. по 13.09.2007р.

5.10.2007р. представником позивача

було подано заяву, в якій він просить відшкодувати позивачу, стягнувши з

відповідача, 10 000 грн. витрат, затрачених на оплату послуг адвоката.

Представники позивача в судовому

засіданні позивні вимоги підтримали.

Представник відповідача у відзиві

та будучи в судовому засіданні 5.10.2007р. позову не визнав, посилаючись на

таке:

- ПП Боярин-Плюс через комісійний

магазин було придбано вказані транспортні засоби. В той же день було оплачено

готівкою вартість зазначених транспортних засобів. На підтвердження вчинення

даного правочину комісіонером було виписано і видано директору ПП

„Боярин-Плюс" ОСОБА_4 довідки-рахунки на кожен транспортний засіб. Крім

того, одночасно з передачею довідок-рахунків, були також передано свідоцтва про

реєстрацію транспортних засобів з  

відповідною відміткою комісіонера про продаж автомобілів, ключі від

автомобілів та інші необхідні речі. Відмітка в свідоцтвах про реєстрацію

транспортних засобів та відмітка в 

довідках - рахунках свідчить про те, що з боку відповідача були виконані

всі зобов'язання по оплаті товару. В подальшому підприємство звернулось в

органи реєстрації транспортних засобів, були надані всі відповідні документи і

транспортні засоби були зареєстровані на приватне підприємство

„Боярин-Плюс", та поставлені на баланс підприємства. Ніяких претензій та

вимог з 17.04 2007 року про відсутність оплати за продані транспортні засоби,

комісіонер відповідачу не виставляв.

Всі документи про придбання

транспортних засобів із зазначенням їх дійсної вартості знаходяться в Луцькому

МРЕВ УДАІ УМВС України у Волинській області.

Дослідивши матеріали справи,

заслухавши пояснення представників позивача, господарський суд

встановив:

17.04.2007р. позивач на підставі

видаткових накладних №№ РН-0000026, РН-0000027, РН-0000028, РН-0000029 від

17.04.2007р. згідно довіреності ЯНЧ № 823953 від 17.04.2007р., виданої на

ОСОБА_4., передав відповідачу транспортні засоби загальною вартістю 500 688

грн.

Видаткові накладні підписані

сторонами, скріплені їх печатками (в судовому засіданні було оглянуто оригінали

видаткових накладних), є відповідно до ст.34 ГПК України належними доказами на

підтвердження передачі транспортних засобів.

Як встановлено в процесі судового

розгляду, транспортні засоби, передані відповідачу, були ввезені позивачем

із-за кордону.

Відповідно до п.п.3.8.3., п.3.8.

Інструкції про порядок обліку суб'єктів підприємницької діяльності, пов'язаної

з реалізацією транспортних засобів, що підлягають реєстрації та обліку в

органах внутрішніх справ, і видачу бланків довідок-рахунків (надалі -

Інструкції), затв. наказом Міністерства внутрішніх справ України №286 від

28.04.1998р., при проведенні діяльності суб'єкти підприємницької діяльності

повинні реалізовувати транспортні засоби і номерні агрегати до них за наявності

документів, що підтверджують законність їх придбання, якими, зокрема, на

транспортні засоби, придбані за кордоном є вантажна митна декларація, або їх

копії, завірені печаткою митниці.

Законність придбання позивачем

транспортних засобів і факт ввезення їх з-за кордону  підтверджується вантажними митними

деклараціями: № 201000002/6/010861 на напівпричіп СODER, НОМЕР_1 на сідельний тягач

марки RENAULT МАGNUМ, НОМЕР_2 на сідельний тягач марки RENAULT PREMIUM ,

НОМЕР_3 на напівпричіп FRUHAUF.

Наведеним спростовуються доводи

відповідача про те, що вказані транспортні засоби були передані позивачем як

комісіонером.

Доказів на підтвердження придбання

у позивача вказаних транспортних засобів як у комісіонера відповідач суду не

надав.

В даному випадку між сторонами у

справі укладено договір купівлі-продажу шляхом підписання накладних.

Відповідно до ст.655 Цивільного

кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає

або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні

(покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і

сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст.632, ч.1 ст.691

Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю

сторін.

Покупець зобов'язаний оплатити

товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.

У 

видаткових накладних №№ РН-0000026, РН-0000027, РН-0000028, РН-0000029

від 17.04.2007р. зазначена ціна транспортних засобів. Підпис представника

відповідача на накладних, скріплення накладних печаткою свідчить про погодження

відповідачем  ціни товару:  на напівпричіп СODER -90288 грн., на

сідельний тягач марки RENAULT  МАGNUМ -

164160 грн., на сідельний тягач марки RENAULT 

PREMIUM - 171000 грн., на напівпричіп FRUHAUF - 75240 грн.

Відповідно до ст.33 ГПК України

кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на

підставу своїх вимог і заперечень.

Стверджуючи про оплату вартості

транспортних засобів, відповідач не надав суду первинних доказів на

підтвердження оплати.

Відмітки в довідках-рахунках, як

стверджує відповідач, такими доказами бути не можуть.

Передаючи відповідачу транспортні

засоби, позивач одночасно передав йому довідки-рахунки №219515 від

17.04.2007р., №219516 від 17.04.2007р., №219517 від 17.04.2007р., №219518 від

17.04.2007р., як цього вимагає п.3.3. Інструкції.

Згідно з п.8 Правил державної

реєстрації та обліку автомобілів, самохідних машин і колісних тракторів,

сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів всіх типів, марок і моделей,

причепів, напівпричепів та мотоколясок, затв. постановою Кабінету Міністрів

України N 873 від 21.10.1993р., реєстрація транспортних засобів здійснюється на

підставі заяви власника і документів, що засвідчують його особу, правомірність

придбання чи одержання транспортного засобу, відповідність конструкції

транспортного засобу встановленим вимогам безпеки, а також вимогам, які є

підставою для внесення змін до реєстраційних документів. Реєстрація

транспортних засобів провадиться за умови сплати передбачених податків, зборів

та інших видів платежів.

Правомірність придбання

транспортних засобів, номерних агрегатів стверджується документами, скріпленими

печаткою, виданими торговельними організаціями, митними органами та судами,

нотаріусами, органами соціального захисту населення, підприємствами -

виготовлювачами транспортних засобів, військовими частинами, відділами

матеріальних фондів оперативних командувань, підприємствами, підрозділами ДАІ

тощо.

Такими документами можуть бути,

зокрема, довідка-рахунок, видана суб'єктом підприємницької діяльності, який

реалізує транспортний засіб.

Отже, довідка рахунок є документом,

що підтверджує правомірність придбання транспортних засобів. Крім цього

відмітки про оплату транспортних засобів на довідках - рахунках відсутні.

Як зазначено в довідках-рахунках,

розрахунок безготівковий.

В судовому засіданні також

з'ясовано, що в довідках-рахунках 

№219515 від 17.04.2007р., №219516 від 17.04.2007р., №219517 від

17.04.2007р., №219518 від 17.04.2007р. вказано митну вартість товару, оскільки

митна вартість товару, вказана у вантажно-митних деклараціях ідентична

вартості, вказаній у довідках-рахунках.

Враховуючи наведене, заборгованість

відповідача за придбані транспортні засоби складає 500 688 грн.

Відповідно до ст.11 Цивільного

кодексу України цивільні права і обов'язки виникають із дій осіб, що

передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не

передбачені актами, але за аналогією породжують цивільні права і обов'язки.

Відповідно до цього цивільні права

і обов'язки виникають з угод, передбачених законом, а також  з угод, хоч і не передбачених законом,

але  таких, які йому не суперечать.

Оскільки сторони письмового договору

не укладали, строку оплати не встановлювали, то відповідно до статті 530

Цивільного кодексу України якщо строк виконання зобов'язання не встановлений,

боржник повинен виконати обов'язок по оплаті в семиденний строк з дня

пред'явлення вимоги кредитором.

31.08.2007р. позивачем було

надіслано відповідачу лист-вимогу №39 від 22.08.2007р. про оплату вартості

переданих транспортних засобів на суму 500 688 грн., проте відповіді на

звернення позивач не отримав, відповідач коштів не перерахував.

З огляду на викладене позовна

вимога про стягнення з відповідача 500 688 грн. заборгованості обґрунтована і

підлягає до задоволення.

Відповідно до ст.625 Цивільного

кодексу України за прострочення виконання зобов'язання по оплаті вартості

отриманого товару з відповідача слід також стягнути 164,61 грн. процентів

річних за період з 10.09.2007р. по 14.09.2007р.

          З огляду на розумну необхідність

витрат для даної конкретної справи, господарський суд вважає за необхідне

відшкодувати позивачу витрати, затрачені на оплату послуг адвоката, в розмірі

3000 грн. (платіжне доручення № 412 від 3.10.2007р. про перерахування позивачем

10000 грн. знаходиться в матеріалах справи №01/139-38).

Керуючись ст.ст.11, 530, 625, 632,

655, ч.1 ст.691 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу

України, ст.ст.33, 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу

України, господарський суд 

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з приватного

підприємства «Боярин-Плюс» (м.Луцьк, Київський майдан, 13/31, код ЗКПО

34826890) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_4)

500 688 грн. заборгованості, 164 грн. 61 коп. процентів річних, 5006 грн. 88

коп. витрат, пов'язаних з оплатою державного мита, 118 грн. витрат на

інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 3 000 грн. витрат,

пов'язаних з оплатою послуг адвоката.

          Суддя                                                           

Якушева І. О.