Рішення

від 09.11.2022 по справі 752/24332/21

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/24332/21

Провадження № 2/752/3773/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.11.2022 року м. Київ

Голосіївський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Ольшевської І.О.,

за участю секретаря Гладибороди Л.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агромайстер» про визнання факту припинення трудових відносин та зобов`язання внести відомості, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агромайстер», за яким просить суд визнати припиненими трудові відносини його з відповідачем у зв`язку із звільненням позивача з посади директора за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України з 08.10.2008р., зобов`язати відповідача подати документи для державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, пов`язану зі змінами у виконавчому органі товариства, щ містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, а саме: виключити відомості про позивача як керівника (директора) та підписанта відповідача.

В обгрунтування позову зазначає, що 07.11.2016р. його було призначено на посаду директора ТОВ «Агромайстер». Упродовж часу перебування на посаді керівника підприємство фактично не здійнювало господарської діяльності, засновники компанії не опікувались підприємством та не займалися ним, можливості розвитку підприємства були відсутні, у зв`язку з чим, втративши зацікавленість у перебуванні на посаді директора відповідача та отримавши пропозицію про зміну місця роботи від іншої компанії, позивач звернувся до загальних зборів учасників товариства із заявою про звільнення його з посади за власним бажанням відповідно до ст. 38 КЗпП України. 08.10.2008р. позивачу повідомлено про те, загальними зборами учасників відповідача прийнято рішення про задоволення заяви про звільнення з посади директора за власним бажанням. Того ж дня видано наказ №1-К про звільнення з посади та отримано трудову книжку із внесенням запису про звільнення із займаної посади. Наступного дня, як вказує позивач, він був працевлаштований до іншої компанії, ніколи більше не контактував із відповідачем та його засновниками, не цікавився діяльністю підприємства. Нещодавно з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань позивачу стало відомо, що відповідачем не

внесено до реєстру відомості про звільнення із займаної посади. Оскільки в ЄДР не була внесена інформація про звільнення позивача та призначення нового директора, то позивач робить висновок, що припинення трудових відносин між ним та відповідачем не було оформлено належним чином. Зазначені обставини, стали підставою для звернення позивача до суду з указаним позовом.

Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 29.10.2021 року у справі було відкрито провадження та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи. Вказаною ухвалою сторонам встановлено строки подання відповідних заяв по суті.

Ухвалою суду від 14.09.2022р. витребувано у відповідача належним чином засвідчену копію протоколу №10 від 08.10.2008р. про звільнення ОСОБА_1 з посади директора. Вказана ухвала залишилась відповідачем не виконаною.

Заперечення щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до суду не надходили.

Відповідач відзив та інші заяви з процесуальних питань на позовну заяву не подав.

Статтею 13 ЦПК України визначено принцип диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до якого суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до вимог ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Позивач направив на адресу суду заяву, якою просив проводити розгляд справи за його відсутності, вимоги підтримує в повному обсязі та просить суд їх задовольнити.

За зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем реєстрації юридичної особи направлялись ухвала про відкриття провадження та позовна заява з додатками, які повернулися з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі №911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

Отже, зважаючи на те, що судом вжито всіх можливих та розумних заходів щодо повідомлення відповідача про розгляд справи, та неподання у встановлений судом строк заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та/або письмового відзиву на позов, справа вирішується за наявними матеріалами у відповідності з нормою частини п`ятої статті 279 ЦПК України.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються, у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин,

встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Судом установлено, що відповідно до відомостей, наявних у трудовій книжці НОМЕР_1 , що заведена на ОСОБА_1 , 07.11.2006 року, позивач прийнятий до ТОВ «Агромайстер» на посаду директора товариства згідно протоколу №7 від 07.11.2006р., наказ №2-К від 07.11.2006р.

Також із вказаної трудової книжки вбачається, що 08.10.2008р. позивач звільнений з посади директора товариства на підставі протоколу №10 від 08.10.2008р. за наказом №1-к від 08.10.2008р.

У матеріалах справи наявний наказ ТОВ «Агромайстер» №1-К про звільнення з посади ОСОБА_1 з посади директора за власним бажанням, підстава звільнення - заява ОСОБА_1 від 22.09.2008р. та протокол №10 від 08.10.2008р.

Разом з тим, як вбачається з Єдиного держаного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, ОСОБА_1 залишається зареєстрований у реєстрі як керівник ТОВ «Агромайстер».

Згідно статтею 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю; кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом; право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Вищим органом управління товариства є загальні збори його учасників, до виключної компетенції яких належить обрання та звільнення директора (керівника) товариства, а також виконавчим органом товариства є директор.

Відповідно до частини першої статті 62 Закону України «Про господарські товариства» у товаристві з обмеженою відповідальністю створюється виконавчий орган колегіальний (дирекція) або одноособовий (директор). Дирекцію очолює генеральний директор. Членами виконавчого органу можуть бути також особи, які не є учасниками товариства.

Згідно із частиною першою статті 99 Цивільного кодексу України загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад.

Відповідно до частини першої-другої статті 145 Цивільного кодексу України вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори його учасників. У товаристві з обмеженою відповідальністю створюється виконавчий орган (колегіальний або одноособовий), який здійснює поточне керівництво його діяльності і є підзвітним загальним зборам його учасників. Виконавчий орган товариства може бути обраний також і не зі складу учасників товариства.

До виключеної компетенції загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю належить, зокрема, створення або відкликання виконавчого органу товариства (пункт 3 частина четверта статті 145 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 22 КЗпП України та статті 43 Конституції України забороняється будь-яке пряме або непряме обмеження прав чи встановлення прямих або непрямих переваг при укладені, зміні та припинені трудового договору.

Право працівника розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноваженого ним орган письмово за два тижні, передбачено статтею 38 КЗпП України.

За змістом положень статті 38 КЗпП України, статті 145 ЦК України, статтей 58, 59, 60, 62 Закону України «Про господарські товариства» праву керівника товариства на звільнення за власним бажанням кореспондує обов`язок учасників товариства провести загальні збори, розглянути заяву про звільнення керівника товариства та створення нового виконавчого органу.

Згідно статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку він вільно погоджується. Використання примусової праці забороняється.

Ухвалюючи рішення у справах, пов`язаних із застосуванням даної норми, Конституційний Суд України у рішеннях від 07 липня 2004 року № 14-рп/2004, від 16 жовтня 2007 року № 8-рп/2007 та від 29 січня 2008 року № 2-рп/2008 зазначав, що визначене статтею 43 Конституції України право на працю Конституційний Суд України розглядає як природну потребу людини своїми фізичними і розумовими здібностями забезпечувати своє життя. Це право передбачає як можливість самостійно займатися трудовою діяльністю, так і можливість працювати за трудовим договором чи контрактом. Свобода праці передбачає можливість особи займатися чи не займатися працею, а якщо займатися, то вільно її обирати. За своєю природою право на працю є невідчужуваним і по суті означає забезпечення саме рівних можливостей кожному для його реалізації.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 грудня 2019 року у справі № 758/1861/18 (провадження № 61-49113св18) зазначено, що встановлені у справі обставини, а саме: написання позивачем заяви про звільнення за власним бажанням, ознайомлення із вказаною заявою усіх учасників товариства, ініціювання позивачем проведення позачергових загальних зборів із винесенням питання звільнення директора на порядок денний, передача печатки, документів уповноваженій особі, свідчать про те, що позивачем дотримана процедура звільнення із займаної посади директора товариства. Відповідно до трудового законодавства України, керівник товариства (директор), як будь-який інший працівник, має право звільнитися за власним бажанням, попередивши власника або уповноважений ним орган про таке звільнення письмово за два тижні. Разом з тим особливість звільнення директора полягає в тому, що воно відбувається за рішенням загальних зборів учасників товариства. У випадку відсутності рішення загальних зборів учасників товариства про звільнення керівника, зокрема через неможливість зібрати кворум для проведення загальних зборів, керівнику із метою захисту своїх прав надано можливість звернутися до суду із вимогою про визнання трудових відносин припиненими.

З наказу №1-К про звільнення з посади від 08.10.2008р. та трудової книжки вбачається, що загальними зборами відповідача було прийнято рішення про звільнення ОСОБА_1 з посади директора (протокол №10 від 08.10.2008р.). Судом витребовувався вказаний протокол зборів учасників відповідача, однак ухвала суду про витребування доказів відповідачем не була виконана.

Крім цього, невнесення відповідачем відповідних змін про звільнення позивача

із посади керівника до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань свідчить про те, що відповідач не визнає припинення трудових відносин із позивачем та нехтує його правами щодо вільного обрання місця роботи.

Належними та допустимими доказами позивачем доведено припинення трудових відноси із відповідачем з 08.10.2008 року.

Згідно ч. 1 ст. 25 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» визначено, що державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі документів, що подаються заявником для державної реєстрації та судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі.

У відповідності до п. 8 ст. 1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» заявниками є засновник (засновники) або уповноважена ними особа - у разі подання документів для державної реєстрації створення юридичної особи, громадського формування, що не має статусу юридичної особи; особа, уповноважена рішенням про створення юридичної особи, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, - у разі подання документів для державної реєстрації створення юридичної особи, громадського формування, що не має статусу юридичної особи; керівник державного органу, органу місцевого самоврядування або уповноважена ним особа - у разі подання документів для державної реєстрації створення державного органу, органу місцевого самоврядування; голова комісії з припинення або уповноважена ним особа - у разі подання документів для державної реєстрації припинення юридичної особи; уповноважений представник юридичної особи, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, - у разі подання документів для проведення інших реєстраційних дій щодо юридичної особи, громадського формування, що не має статусу юридичної особи; спадкоємець чи правонаступник учасника товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю або уповноважена ними особа - у разі подання заяви про вступ до товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю в порядку спадкування (правонаступництва) для державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі; учасник, який виходить з товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю, його спадкоємець чи правонаступник або уповноважена ними особа - у разі подання заяви про вихід з товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю для державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі; особа, яка набула частку (частину частки) у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю, особа, яка відчужила (передала) її, або уповноважена ними особа - у разі подання акта приймання-передачі частки (частини частки) у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю для державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі; позивач або уповноважена ним особа - у разі подання судового рішення, що набрало законної сили та має наслідком зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі або про заборону вчинення реєстраційних дій в Єдиному державному реєстрі; Фонд гарантування вкладів фізичних осіб - у разі подання документів для державної реєстрації рішення про припинення банку у зв`язку з прийняттям рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку; Міністерство юстиції України та його територіальні органи - у разі подання документів для державної реєстрації рішення про припинення політичної партії, її структурного утворення у зв`язку з прийняттям судом рішення про анулювання реєстрації або заборону діяльності політичної партії; Міністерство юстиції України - у разі подання документів для державної реєстрації припинення відокремленого підрозділу іноземної неурядової організації, представництва, філії іноземної благодійної організації; фізична особа, яка має намір стати підприємцем, або уповноважена нею особа - у разі подання документів для державної реєстрації фізичної особи підприємцем; фізична особа - підприємець або уповноважена нею особа - у разі подання документів для проведення інших реєстраційних дій щодо фізичної особи - підприємця; державний орган, родичі (чоловік, дружина, батьки, діти, онуки, дід, баба, брати, сестри) та спадкоємці фізичної особи - підприємця - у разі подання документів для державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця у зв`язку з її смертю, визнанням безвісно відсутньою чи оголошенням померлою; учасник юридичної особи приватного права (крім акціонерного товариства) - у разі подання документів для державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі, щодо встановлення вимоги нотаріального засвідчення справжності підпису такого учасника під час прийняття ним рішень з питань діяльності відповідної юридичної особи та/або вимоги нотаріального посвідчення правочину, предметом якого є частка такого учасника у статутному (складеному) капіталі (пайовому фонді) відповідної юридичної особи, чи скасування такої вимоги; інші особи відповідно до цього Закону.

Враховуючи викладене, а також беручи до уваги те, що обґрунтування позовних вимог знайшли своє об`єктивне підтвердження в ході розгляду справи та стороною відповідача не спростовані, суд вважає позов обґрунтованим, законним та таким, що підлягає задоволенню.

Судовий збір розподіляється в порядку статті 141 ЦПК України.

Керуючись статтями 4, 10, 81, 82, 133, 141, 258-259, 263-265, 273 - 279, 351-355 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агромайстер» про визнання факту припинення трудових відносин та зобов`язання внести відомості задовольнити.

2. Визнати припиненими трудові відносини ОСОБА_1 з Товариством з обмеженою відповідальністю «Агромайстер» у зв`язку зі звільненням його з посади директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Агромайстер» за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України з 08 жовтня 2008 року.

3. Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Агромайстер» подати документи для державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, пов`язану зі змінами у виконавчому органі товариства, що містяться в Єдиному

державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, а саме: виключити відомості про ОСОБА_1 як керівника (директора) та підписанта Товариства з обмеженою відповідальністю «Агромайстер».

4. Стягнути з Товариством з обмеженою відповідальністю ««Агромайстер» на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 1 816,00 (одна тисяча вісімсот шістнадцять грн. 00 коп.) грн.

5. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

6. Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду або через Голосіївський районний суд міста Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 : ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Агромайстер»: код ЄДРПОУ 32847604, 03022, місто Київ, провулок Василя Жуковського, буд. 15.

Повний текст рішення суду складений та підписаний 11.11.2022р.

Суддя І.О. Ольшевська