Ухвала
від 03.11.2022 по справі 132/3287/20
КАЛИНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 132/3287/20

2/132/43/22

Ухвала

Іменем України

03 листопада 2022 року Калинівський районний суд Вінницької області

в складі: головуючого Аліменко Ю.О.

секретаря Безулої К.В.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в місті Калинівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства «Дружелюбівське» про визнання рішення незаконним,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Калинівського районного суду Вінницької області перебуває вищезазначена цивільна справа.

Підготовче судове засідання по справі призначено на 09:30 год. 03 листопада 2022 року.

Представником позивача ОСОБА_1 адвокатом Катричем П.С. подано заяву про забезпечення позову, яка мотивована тим, що на даний час власником майна, яке було виділено в натурі згідно оскаржувального рішення, є відповідач, тому останній на підставі ст. 41 Конституції України, ст. 321 ЦК, може в будь-який момент продати, передати в користування (оренду), або у інший спосіб відчужити це майно третій особі, що потягне за собою зміну власника або користувачів майна, а також необхідність внесення змін в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, щодо його власника або користувача. З урахуванням того, що дана справа не розглянута та теперішнього реального строку розгляду таких справ у суді, позивач буде змушений кожний раз змінювати позовні вимоги або подавати нові позовні заяви до нових власників користувачів виділеного в натурі відповідачу майна, що може, з урахуванням позовних вимог позивача, утруднити в майбутньому належний захист прав позивача, чи зробити виконання рішення суду неможливим. Таким чином, дії відповідача, можуть унеможливити здійснення ефективного способу захисту прав позивача, щодо визнання незаконним оскаржувального рішення та скасування державної реєстрації права власності на майно. Посилаючись на вказані обставини, просить суд задовольнити заяву про забезпечення позову.

Позивач та його представник в підготовче судове засідання не з`явилися, хоча належним чином повідомлялися про час та дату розгляду справи, причин неявки до суду не повідомили. 03.11.2022 року на електронну адресу суду за вх. № Еп-2574/22 надійшло клопотання представника позивача про розгляд справи та клопотання про забезпечення позову у їх відсутність.

Представник відповідача в підготовче судове засідання не з`явився, хоча належним чином повідомлявся про час та дату розгляду справи, причин неявки до суду не повідомив, про що свідчить рекомендоване повідомлення наявне в матеріалах справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали заяви про забезпечення позову, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до частини другої статті 149 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.

За змістом пункту 2 частини першої статті 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, забороною вчиняти певні дії.

Згідно з частиною третьою статті 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) з урахуванням доказів, наданих позивачем для підтвердження своїх вимог, має пересвідчитись, зокрема, у тому, що між сторонами дійсно виник спір, існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, що звернулася з такою заявою, заявленим позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати безпосередній зв`язок заяви про забезпечення позову з предметом позову, співвідношення заявленій вимозі, необхідність вжиття забезпечувальних заходів їхній меті, щоб вжиті заходи не перешкоджали господарській діяльності юридичної особи. Вирішуючи питання про забезпечення позову, необхідно враховувати інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням заходів забезпечення позову.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

З матеріалів справи вбачається, що на даний час власником майна, яке було виділено в натурі згідно оскаржувального рішення, є відповідач, тому останній на підставі ст. 41 Конституції України, ст. 321 ЦК, може в будь-який момент продати, передати в користування (оренду), або у інший спосіб відчужити це майно третій особі, що потягне за собою зміну власника або користувачів майна, а також необхідність внесення змін в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, щодо його власника або користувача. З урахуванням того, що дана справа не розглянута та теперішнього реального строку розгляду таких справ у суді, позивач буде змушений кожний раз змінювати позовні вимоги або подавати нові позовні заяви до нових власників користувачів виділеного в натурі відповідачу майна, що може, з урахуванням позовних вимог позивача, утруднити в майбутньому належний захист прав позивача, чи зробити виконання рішення суду неможливим. Таким чином, дії відповідача, можуть унеможливити здійснення ефективного способу захисту прав позивача, щодо визнання незаконним оскаржувального рішення та скасування державної реєстрації права власності на майно.

Таким чином, приймаючи до уваги обставини того, що між сторонами дійсно виник спір з приводу рішення загальних зборів співвласників майнових паїв КСП «Десна» про виділення ПОСП «Дружелюбівське» майна в натурі, яке оскаржується позивачем в судовому порядку, а також те, що обраний спосіб забезпечення позову є співмірним із заявленими позовними вимогами щодо необхідності застосування такого заходу, дотримуючись принципів здійснення цивільного судочинства, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви, оскільки невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду у випадку задоволення позову. При цьому, суд звертає увагу на те, що обраний позивачем вид забезпечення позову не порушує права та інтереси інших осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму ВСУ №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.

При розгляді заяви про забезпечення позову, суд враховує практику Європейського суду з прав людини. Так, згідно п. 43 рішення по справі «Шмалько проти України» право на суд одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Таким чином, невжиття заходів забезпечення позову, може призвести до утруднення виконання рішення суду, а відтак й до порушення права особи на доступ до правосуддя, в аспекті ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Крім того, відповідно до правового висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові № 6-605цс16 від 25 травня 2016 року, винесеної за результатами перегляду рішення апеляційного суду м. Києва та ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, забезпечення позову по суті це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Метою забезпечення позову, згідно з вказаною постановою, є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Оскільки підстави, передбачені ч. 3 ст. 154 ЦПК України відсутні, суд не вбачає підстав для застосування зустрічного забезпечення.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Керуючись ст. ст. 149-150, 153, 157 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката Катрича П.С. про забезпечення позову задовольнити.

В порядку забезпечення позову заборонити ПОСП «Дружелюбівське» (Ідентифікаційний код 32540200), передавати чи іншим способом відчужувати майно, яке було останньому виділено в натурі згідно рішення загальних зборів співвласників майнових паїв КСП «Десна», оформленого відповідно до протоколу загальних зборів співвласників майнових паїв КСП «Десна» серія та номер: 73,74 від 20.08.2011р., а саме:

- комплекс нежитлових будівель, по АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1400185405216;

- комплекс нежитлових будівель по АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна1400404405216;

- комплекс нежитлових будівель по АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна1400360705216;

- комплекс нежитлових будівель по АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1400056305216;

- комплекс нежитлових будівель по АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1400436205216;

- комплекс нежитлових будівель по АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1400231305216;

- комплекс нежитлових будівель по АДРЕСА_2 реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна1400371205216;

- комплекс нежитлових будівель по АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1400275305216;

- комплекс нежитлових будівель по АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1400165005216;

- громадська будівля «Контора» по АДРЕСА_3 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1400127705216.

В порядку забезпечення позову заборонити державним реєстраторам речових прав на нерухоме майно, які виконують свої функції в органа державної влади та в органах місцевого самоврядування на території України, вчиняти будь-які реєстраційні дії стосовно наступного майна: