Рішення

від 08.11.2022 по справі 461/3490/22

ГАЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа №461/3490/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

/заочне/

08 листопада 2022 року м.Львів

Галицький районний суд м.Львова в складі:

головуючого судді Романюка В.Ф.

з участю:

секретаря судового засідання Решетова Д.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м.Львові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Адріа Бізнес Центр» (адреса: 79005, м. Львів, вул. Стецька, 5/3, код ЄДРПОУ: 32894555) про визнання трудових відносин припиненими, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із позовом до відповідача, в якому просить: Визнати припиненими трудові відносини між ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю «Адріа Бізнес Центр» з 13 грудня 2021 року у зв`язку зі звільненням ОСОБА_1 із займаної посади директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Адріа Бізнес Центр» на підставі ч.1 ст.38 КЗпП України; Судові витрати в розмірі 992 (дев`ятсот дев`яносто дві) гривні 40 коп. стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Адріа Бізнес Центр» на користь ОСОБА_1 .

В обгрунтування поданого позову покликається на те, що згідно Наказу №07/11/15 від 11.11.2015р. про призначення директора TOB «Адріа Бізнес Центр» Недільського П.О., було призначено директором даного Товариства з 12.11.2015р. та в подальшому було внесено відповідні зміно до ЄДР, що підтверджується Випискою з ЄДР від 16.11.2015р. Місце реєстрації TOB «Адріа Бізнес Центр» станом на день подачі позовної заяви до суду: 79005, м.Львів, вул.Стецька 5/3, домашня адреса одного з засновників (учасників) Товариства. Засновниками (учасниками) TOB «Адріа Бізнес Центр» є: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та TOB «ADRIAING».

На даний час, учасники TOB «Адріа Бізнес Центр» не займаються та не опікуються своїм товариством, приблизно з літа 2017 року найманих працівників не має (крім директора), а також товариством не виконуються поставлені завдання, які передбачені в Статуті Товариства. Як наслідок, позивач, як найманий працівник, втратив матеріальну (економічну) та будь - яку іншу зацікавленість у перебуванні на посаді Директора в TOB «Адріа Бізнес Центр», оскільки з 2017 року TOB «Адріа Бізнес Центр» не виплатило йому жодної зарплати, не сплачує будь які податки та не здійснює соціальні відрахування, в тому числі не сплачує ЄСВ.

Крім цього, станом на день звернення до суду, позивач бажає офіційно оформитися на іншому роботу, однак у зв`язку з тим, що офіційно є директором в TOB «Адріа Бізнес Центр», цього зробити не може. Стверджує, що факт не звільнення його з посади директора TOB «Адріа Бізнес Центр» порушує усі його права, як громадянина України так і працівника товариства.

Крім того, позивач зазначає, що належного зв`язку із засновниками (учасниками) TOB «Адріа Бізнес Центр» не має, що є перешкодою у вільному (прямому) звільненні його з посади директора за власним бажанням (відповідно до ст.38 Кодексу законів про працю), та є причиною звернений до суду. Припинення повноважень позивача, як директора TOB «Адріа Бізнес Центр», відповідно до Статуту належить засновникам. Фактично директор є підзвітний засновникам та організовує виконання відповідних рішень. З огляду на відсутність доходів (заробітної плати) від перебування на посаді директора TOB «Адріа Бізнес Центр» та незадовільного матеріального становища, позивач не одноразово намагався зв`язатися з засновниками.

Також, позивачу достовірно відомо, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 померли і їх частки в TOB «Адріа Бізнес Центр» ніхто не успадкував. У зв`язку із чим, позивач не одноразово звертався до спадкоємців ОСОБА_2 , а саме до ОСОБА_4 , яка повідомила його в усній розмові, що вона не буде займатися даним товариством, а від так усі питання пов`язані з цим товариством є «проблемами позивача».

Так, 13.12.2021р. позивач направив відповідачу рекомендованим листом TOB «Адріа Бізнес Центр» Заяву про звільнення від 13.12.2021р., що підтверджується касовим чеком з штрихкодовим ідентифікатором №7901201250636. Однак лист з відділення ПАТ «Укрпошта» не було забрано.

У зв`язку з тим, що від моменту направлення вище вказаного листа до моменту звернення до суду пройшло більше шести місяців, позивач повторно направив листа відповідачу з Заявою про звільнення від 22.06.2022р., що підтверджується касовим чеком з штрихкодовим ідентифікатором № 7900068751760.

Оскільки, невнесення відповідачем відповідних змін про звільнення з посади позивача, як директора до Єдиного державного реєстру свідчить про те, що відповідач не визнає припинення трудових відносин зі ним та продовжує вважати його керівником товариства, що в свою чергу порушує права позивача. Тому просить суд позов задоволити.

Ухвалою суду від 12 липня 2022 року позовну заяву прийнято до розгляду та призначено до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, з викликом сторін у судове засідання на 03 серпня 2022 року на 10 год. 00 хв. /а.с.21/

03 серпня 2022 року від позивача ОСОБА_1 надійшло клопотання про розгляд справи у його відсутності. /а.с.25/

Ухвалою суду від 03 серпня 2022 року через неявку осіб, які беруть участь у справі в судове засідання не з`явилися, розгляд справи відкладено на 26 вересня 2022 р. на 10 год. 00 хв. /а.с.26/

Ухвалою суду від 26 вересня 2022 року через неявку осіб, які беруть участь у справі в судове засідання не з`явилися, розгляд справи відкладено на 18 жовтня 2022 р. на 14 год. 00 хв. /а.с.29/

Ухвалою суду від 18 жовтня 2022 року через неявку осіб, які беруть участь у справі в судове засідання не з`явилися, розгляд справи відкладено на 08 листопада 2022 р. на 14 год. 30 хв. /а.с.32/.

Позивач у судове засідання 08 листопада 2022 року не з`явився, оскільки відповідно до клопотання, яке надійшло на адресу суду 03 серпня 2022 року просить суд проводити розгляд справи у його відсутності.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, хоча повідомлявся про час, дату та місце проведення судового засідання, за адресою місця знаходження юридичної особи, що стверджується матеріалами справи. Однак, до суду повернувся конверт через відсутність адресата за вказаною адресою.

Крім цього, виклик відповідача до суду був здійснений через оголошення на офіційному вебпорталі судової влади України (через веб сайт Галицького районного суду м.Львова).

Клопотань про відкладення чи про проведення судового засідання у його відсутності до суду не надходило, а також від відповідача на адресу суду не надходив відзив на позовну заяву.

Суд, вважає за можливе слухати у відсутності відповідача, оскільки в матеріалах справи є достатньо належних доказів про права, обов`язки та взаємовідносини сторін. Тому, у відповідності до вимог ст.280 ЦПК України, суд ухвалив справу розглядати у заочному порядку.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши надані докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного висновку.

Суд встановив,що згідно Наказу №07/11/15 від 11.11.2015 р. про призначення директора TOB «Адріа Бізнес Центр» Недільського П.О., було призначено директором даного Товариства з 12.11.2015р. та в подальшому було внесено відповідні зміно до ЄДР, що підтверджується Випискою з ЄДР від 16.11.2015 р. Місце реєстрації TOB «Адріа Бізнес Центр»: 79005, м.Львів, вул.Стецька 5/3, домашня адреса одного з засновників (учасників) Товариства. Засновниками (учасниками) TOB «Адріа Бізнес Центр» є: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та TOB «ADRIAING»./а.с.8, 14/.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, учасники TOB «Адріа Бізнес Центр» не займаються та не опікуються своїм товариством, приблизно з літа 2017 року найманих працівників не має (крім директора), а також товариством не виконуються поставлені завдання, які передбачені в Статуті Товариства. Як наслідок, позивач, як найманий працівник, втратив матеріальну (економічну) та будь - яку іншу зацікавленість у перебуванні на посаді Директора в TOB «Адріа Бізнес Центр», оскільки з 2017 року TOB «Адріа Бізнес Центр» не виплатило йому жодної зарплати, не сплачує будь які податки та не здійснює соціальні відрахування, в тому числі не сплачує ЄСВ. Позивач бажає офіційно оформитися на іншому роботу, однак у зв`язку з тим, що офіційно є директором в TOB «Адріа Бізнес Центр», цього зробити не може. Стверджує, що факт не звільнення його з посади директора TOB «Адріа Бізнес Центр» порушує усі його права, як громадянина України так і працівника товариства.

Відповідно до п.20.1.4 Статуту ТзОВ «Адріа Бізнес Центр» до компетенції Зборів Учасників Товариства належить: обрання та відкликання членів виконавчого органу (дирекції) та членів ревізійної комісії та визначення умов оплати праці цих осіб.

Згідно п. 21.1 Статуту ТзОВ «Адріа Бізнес Центр» збори Учасників Товариства вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 60 відсотків голосів.

П.22.1, 22.2, 22.4 Статуту ТзОВ «Адріа Бізнес Центр» передбачено, що збори Учасників Товариства скликаються не менше двох разів на рік. Позачергові Збори Учасників скликаються директором Товариства при наявності обставин, зазначених в цьому Статуті, у разі неплатоспроможності Товариства, а також у будь-якому іншому випадку, якщо цього потребують інтереси Товариства в цілому, зокрема, якщо виникає загроза значного скорочення Статутного фонду. Про проведення Зборів Товариства Учасники повідомляються не менше як за 30 днів до скликання.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, припинення повноважень ОСОБА_1 , як директора TOB «Адріа Бізнес Центр», відповідно до Статуту належить засновникам. Фактично директор є підзвітний засновникам та організовує виконання відповідних рішень. З огляду на відсутність доходів (заробітної плати) від перебування на посаді директора TOB «Адріа Бізнес Центр» та незадовільного матеріального становища, позивач не одноразово намагався зв`язатися з засновниками.

Також, позивачу достовірно відомо, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 померли і їх частки в TOB «Адріа Бізнес Центр» ніхто не успадкував. На не одноразові звернення позивача до спадкоємців ОСОБА_2 , а саме до ОСОБА_4 , яка в усній формі повідомила позивача, що вона не буде займатися даним товариством. TOB «Адріа Бізнес Центр» припинило повністю свою діяльність, не вчиняє жодних дій, немає жодних активів.

Тому, 13.12.2021р. позивач направив відповідачу рекомендованим листом TOB «Адріа Бізнес Центр» Заяву про звільнення від 13.12.2021р., що підтверджується касовим чеком з штрихкодовим ідентифікатором №7901201250636. Однак лист з відділення ПАТ «Укрпошта» не було забрано. У зв`язку з тим, що від моменту направлення вище вказаного листа до моменту звернення позивача до суду пройшло більше шести місяців, тому позивач повторно направив листа відповідачу з Заявою про звільнення від 22.06.2022р., що підтверджується касовим чеком з штрихкодовим ідентифікатором №7900068751760. /а.с.15, 16, 17, 18/.

Частиною другою статті 8 Конституції України передбачено, що звернення до суду для захисту конституційних прав та свобод громадян, на підставі Конституції України гарантується.

Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Використання примусової праці забороняється.

Відповідно до частини першої статті 21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

За змістом статті 22 КЗпП України будь-яке пряме або непряме обмеження прав чи встановлення прямих або непрямих переваг при укладенні, зміні та припиненні трудового договору не допускається. З наведених приписів чинного законодавства вбачається, що елементом конституційного права особи на працю - є й право бути звільненим.

У пункті 4 частини першої статті 36 КЗпП України визначено, що підставами припинення трудового договору, зокрема, є розірвання трудового договору з ініціативи працівника.

Згідно з частиною першою статті 38 КЗпП України працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до навчального закладу; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною з інвалідністю; догляд за хворим членом сім`ї відповідно до медичного висновку або особою з інвалідністю I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.

Конституційний Суд України у рішеннях від 07 липня 2004 року № 14-рп/2004, від 16 жовтня 2007 року № 8-рп/2007 та від 29 січня 2008 року № 2-рп/2008 зазначав, що визначене статтею 43 Конституції України право на працю розглядає як природну потребу людини своїми фізичними і розумовими здібностями забезпечувати своє життя. Це право передбачає як можливість самостійно займатися трудовою діяльністю, так і можливість працювати за трудовим договором чи контрактом.

Свобода праці передбачає можливість особи займатися чи не займатися працею, а якщо займатися, то вільно її обирати, забезпечення кожному без дискримінації вступати у трудові відносини для реалізації своїх здібностей. За своєю природою право на працю є невідчужуваним і по суті означає забезпечення саме рівних можливостей для його реалізації.

Враховуючи порушення права позивача на припинення трудового договору, обраний ним спосіб захисту направлений на відновлення його трудових прав, гарантованих Конституцією України.

Згідно ст.8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України). Аналогічний припис закріплений у частині першій статті 10 ЦПК України.

Елементом принципу верховенства права є принцип правової визначеності, який, зокрема, передбачає, що закон, як і будь-який інший акт держави, повинен характеризуватися якістю, щоб виключити ризик свавілля. На думку Європейського суду з прав людини, поняття «якість закону» означає, що національне законодавство повинно бути доступним і передбачуваним, тобто визначати достатньо чіткі положення, аби дати людям адекватну вказівку щодо обставин і умов, за яких державні органи мають вживати заходів, що вплинуть на конвенційні права цих людей (див. mutatis mutandis рішення Європейського суду з прав людини у справах «C.G. та інші проти Болгарії» («C. G. and Others v. Bulgaria», заява № 1365/07, § 39), «Олександр Волков проти України» («Oleksandr Volkov v. Ukraine», заява № 21722/11, § 170).

Судом встановлено, що на даний час трудові відносини між сторонами фактично припинені, однак процедура розірвання трудового договору відповідно до законодавства України про працю не виконана, у позивача відсутня можливість припинити трудовий договір в інший спосіб, крім звернення до суду, оскільки його заява про звільнення за власним бажанням залишена без реагування. У зв`язку з цим, з метою надання можливості позивачу в подальшому реалізовувати своє право на працю, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про розірвання трудового договору, на підставі ст.38 КЗпП України, є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат слід здійснити відповідно до ст.141 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 12,76, 77, 81, 141, 258, 259, 263-265, 280-289, 351 355 ЦПК України, ст.ст.22, 36, 38 КЗпП України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Адріа Бізнес Центр» (адреса: 79005, м. Львів, вул. Стецька, 5/3, код ЄДРПОУ: 32894555) про визнання трудових відносин припиненими, - задоволити.

Визнати припиненими трудові відносини між ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Адріа Бізнес Центр» (адреса: 79005, м. Львів, вул. Стецька, 5/3, код ЄДРПОУ: 32894555) з 13 грудня 2021 року у зв`язку зі звільненням ОСОБА_1 із займаної посади директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Адріа Бізнес Центр» на підставі ч.1 ст.38 КЗпП України.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Адріа Бізнес Центр» (адреса: 79005, м. Львів, вул. Стецька, 5/3, код ЄДРПОУ: 32894555) на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) судовий збір у сумі 992,40 грн.

Повний текст судового рішення складений 08 листопада 2022 року

Заява про перегляд заочного рішення може бути подана відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення (складення). Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Романюк В. Ф.