Рішення

від 10.11.2022 по справі 701/704/22

МАНЬКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №701/704/22

Номер провадження2/701/298/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 листопада 2022 року Маньківський районний суд, Черкаської області

в складі: головуючого судді - І. Д. Калієвського

за участю секретаря - Г.І. Байдужої

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Маньківка справу за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Селянсько (фермерського) господарства «Стрілиця» та ОСОБА_3 про визнання права на майнові права засновника в порядку спадкування за законом,

В С Т А Н О В И В :

Позивачі звернулися в суд з позовом до відповідачів про визнання права на майнові права засновника в порядку спадкування за законом.

На підставу своїх вимог спирається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Кищенці Маньківського району Черкаської області у віці 59 років помер позивача - 1 чоловік та позивача - 2 батько, ОСОБА_4 , про що 18.03.2021 року складено відповідний актовий запис №106, що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1 , виданим 18.03.2021 року Маньківським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ). Згідно постанови приватного нотаріуса Звірюхи О.В., про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 12.08.2022 року №320/02-31, спадкоємцем померлого за законом є дружина ОСОБА_1 , син ОСОБА_2 . Після смерті ОСОБА_4 , залишилося спадкове майно: Селянське (фермерське) господарство «Стрілиця», код ЄДРПОУ 22806034, місцезнаходження: вулиця Скоробрехи, 6, смт. Маньківка Уманський район Черкаська область, яке належало покійному згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 11.10.2022 року, статуту селянського (фермерського) господарства «Стрілиця» 2017 року. Згідно вищевказаних документів йому належало 50 (п`ятдесят) відсотків статутного капіталу селянського (фермерського) господарства «Стрілиця», розмір частки у грошовому еквіваленті - 5000 (п`ять тисяч) гривень 49 (сорок дев`ять) відсотків статутного капіталу селянського (фермерського) господарства «Стрілиця», розмір частки у грошовому еквіваленті - 4900 (чотири тисячі дев`ятсот) гривень належить ОСОБА_2 (позивач 2), 1 (один) відсоток статутного капіталу селянського (фермерського) господарства «Стрілиця», розмір частки у грошовому еквіваленті - 100 (сто) гривень належить ОСОБА_3 (відповідач 2).

Разом з тим, в процесі оформлення спадщини виявилось, що у позивачів немає можливості оформити у спадщину в нотаріальному порядку вищевказане спадкове майно. Нотаріусом Завірюха О.В., позивачам надано постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 12.08.2022 року №320/02-31. Відмова у видачі свідоцтва про право на спадщину на належне майно ОСОБА_4 , мотивована тим, що відповідно до ст. 23 Закону України «Про фермерське господарство» успадкування фермерського господарства (цілісного майнового комплексу або його частини) здійснюється відповідно до закону. Згідно ст. 22 цього закону фермерське господарство як цілісний майновий комплекс включає майно, передане до складеного капіталу, не розподілений прибуток, майнові та інші зобов`язання. В ст. 19 закону вказано, що до складу майна фермерського господарства (складеного капіталу) можуть входити: будівлі, споруди, облаштування, матеріальні цінності, цінні папери, продукція, вироблена господарством в результаті господарської діяльності, одержані доходи, інше майно, набуте на підставах, що не заборонені законом, право користування землею, водою та іншими природними ресурсами, будівлями, спорудами, обладнанням, а також інші майнові права (в тому числі на інтелектуальну власність), грошові кошти, які передаються членами фермерського господарства до його складеного капіталу. Спадкоємцями повідомлено, що документи на цілісний майновий комплекс фермерського господарства покійним власником не виготовлялися і тому надати їх нотаріусу для видачі свідоцтва право на спадщину не можливо. Згідно п. 4. 12 п. 4 гл. 10 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 року за №295/5, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22.02.2012 року за №282/20595, свідоцтво про право на спадщину видається за наявності у спадковій справі всіх необхідних документів. У відповідності до пункту 4.15 пункту 4 глави 10 розділу II вищевказаного Порядку, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві. Оскільки ОСОБА_1 , та ОСОБА_2 , не було пред`явлено правовстановлюючі документи на майно, як це вимагає пункт 4.15 пункту 4 глави 10 розділу II Порядку, а саме: видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві, постановлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на майнові права засновника селянського (фермерського) господарства «Стрілиця», яке належало ОСОБА_4 , - відмовити.

Таким чином, за сукупності інформації, яка міститься у постанові нотаріуса від 12.08.2022 року №320/02-31, договорі про поділ спадщини від 12.08.2022 року за реєстровим №651, свідоцтві про право на спадщину за законом від 12.08.2022 року за №652, витязі з ДРРП від 12.08.2022 року, свідоцтві про право на спадщину за законом від 12.08.2022 року за №655, витязі з ДРРП від 12.08.2022 року, вбачається, що єдиними спадкоємцями за законом після смерті ОСОБА_4 , з кола спадкоємців, визначеного законом, є дружина ОСОБА_1 та син ОСОБА_2 .

Разом з тим, наявні документи підтверджують те, що спадкове майно - 50 (п`ятдесят) відсотків статутного капіталу селянського (фермерського) господарства «Стрілиця», розмір частки у грошовому еквіваленті - 5000 (п`ять тисяч) гривень дійсно належали покійному, проте за життя він не зареєстрував їх як частину майнового комплексу селянського (фермерського) господарства.

ОСОБА_4 , не був єдиним засновником фермерського господарства, і одноосібним кінцевим бенефіціарним власником (контролером). ОСОБА_1 , та ОСОБА_2 , як спадкоємці, які прийняли спадщину та один із власників, бажають продовжити діяльність СФГ «Стрілиця», яке має основні фонди, необхідні для здійснення господарської діяльності (в тому числі сільськогосподарська техніка: трактор, комбайн), а також має у користуванні земельну ділянку. Отже, СФГ «Стрілиця» фактично є об`єктом цивільних прав та предметом цивільного обороту, а тому майнові права засновника входять до складу спадщини. ОСОБА_1 , та ОСОБА_2 , як єдині спадкоємці першої черги спадкування за законом, які прийняли спадщину, не можуть у позасудовому порядку переоформити спадщину на майнові права засновника СФГ «Стрілиця», а тому змушені звернутись за захистом своїх прав до суду, обираючи передбачений п.1 ч. 2 ст. 16 ЦК України спосіб захисту у вигляді - визнання права. Відсутність свідоцтва про право на спадщину за законом є перешкодою для проведення державної реєстрації з метою внесення змін до статуту СФГ «Стрілиця», які пов`язані із зміною засновників вказаного фермерського господарства на підставі факту смерті фізичної особи - засновника юридичної особи. Відповідно до ст. 23 Закону України «Про фермерське господарство» успадкування фермерського господарства (цілісного майнового комплексу або його частини) здійснюється відповідно до закону.

Обгрунтовуючи позовні вимоги позивачі зазначають, що для оформлення прав власності на вказане майно в порядку спадкування необхідно отримати свідоцтво про право на спадщину, попередньо зареєструвавши майно. Зареєструвати ж право власності немає можливості, тому що власник мертвий, зареєструвати майно за померлим теж немає правових підстав. Тобто, у позивачів як спадкоємців, немає можливості оформити право власності на майно в іншому порядку, ніж шляхом звернення до суду.

Позивачі до суду не з`явилися, але в своїй позовній заяві просили справу слухати в їх відсутності, позовні вимоги підтримують в повному обсязі.

Представник відповідача Селянсько (фермерського) господарства «Стрілиця» за довіреністю адвокат Наумець О.І., в судове засідання не з`явився, але згідно письмової заяви позовні вимоги позивачів визнає та просить справу слухати у його відсутності.

Відповідач ОСОБА_3 , в судове засідання не з`явився, але згідно письмової заяви позовні вимоги позивача визнає та просить справу слухати у його відсутності.

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Враховуючи вищевикладене та приписи ст. 223 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без участі осіб, які в судове засідання не з`явилися, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду.

У зв`язку з неявкою в судове засіданні всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, вивчивши матеріали справи, вставновив наступні обставини та відповідні правовідносини.

ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Кищенці Маньківського району Черкаської області у віці 59 років помер позивача - 1 чоловік та позивача - 2 батько, ОСОБА_4 , про що 18.03.2021 року складено відповідний актовий запис №106, що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1 , виданим 18.03.2021 року Маньківським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).(а.с.18).

Згідно постанови приватного нотаріуса Звірюхи О.В., про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 12.08.2022 року №320/02-31, спадкоємцем померлого за законом є дружина ОСОБА_1 (позивач - 1), син ОСОБА_2 (позивач - 2). (а.с.37-38).

Судом встановлено, що після смерті ОСОБА_4 , залишилося спадкове майно: Селянське (фермерське) господарство «Стрілиця», код ЄДРПОУ 22806034, місцезнаходження: вулиця Скоробрехи, 6, смт. Маньківка Уманський район Черкаська область, яке належало покійному згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 11.10.2022 року, статуту селянського (фермерського) господарства «Стрілиця» 2017 року. Згідно вищевказаних документів йому належало 50 (п`ятдесят) відсотків статутного капіталу селянського (фермерського) господарства «Стрілиця», розмір частки у грошовому еквіваленті - 5000 (п`ять тисяч) гривень 49 (сорок дев`ять) відсотків статутного капіталу селянського (фермерського) господарства «Стрілиця», розмір частки у грошовому еквіваленті - 4900 (чотири тисячі дев`ятсот) гривень належить ОСОБА_2 (позивач 2), 1 (один) відсоток статутного капіталу селянського (фермерського) господарства «Стрілиця», розмір частки у грошовому еквіваленті - 100 (сто) гривень належить ОСОБА_3 (відповідач 2). (а.с.19-26,27-36).

Разом з тим, судом встановлено, що в процесі оформлення спадщини у позивачів немає можливості оформити у спадщину в нотаріальному порядку вищевказане спадкове майно.

Нотаріусом Завірюха О.В., позивачам надано постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 12.08.2022 року №320/02-31. Відмова у видачі свідоцтва про право на спадщину на належне майно ОСОБА_4 , мотивована тим, що відповідно до ст. 23 Закону України «Про фермерське господарство» успадкування фермерського господарства (цілісного майнового комплексу або його частини) здійснюється відповідно до закону. Згідно ст. 22 цього закону фермерське господарство як цілісний майновий комплекс включає майно, передане до складеного капіталу, не розподілений прибуток, майнові та інші зобов`язання. В ст. 19 закону вказано, що до складу майна фермерського господарства (складеного капіталу) можуть входити: будівлі, споруди, облаштування, матеріальні цінності, цінні папери, продукція, вироблена господарством в результаті господарської діяльності, одержані доходи, інше майно, набуте на підставах, що не заборонені законом, право користування землею, водою та іншими природними ресурсами, будівлями, спорудами, обладнанням, а також інші майнові права (в тому числі на інтелектуальну власність), грошові кошти, які передаються членами фермерського господарства до його складеного капіталу. Спадкоємцями повідомлено, що документи на цілісний майновий комплекс фермерського господарства покійним власником не виготовлялися і тому надати їх нотаріусу для видачі свідоцтва право на спадщину не можливо. Згідно п. 4.12 п. 4 гл. 10 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 року за №295/5, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22.02.2012 року за №282/20595, свідоцтво про право на спадщину видається за наявності у спадковій справі всіх необхідних документів. У відповідності до пункту 4.15 пункту 4 глави 10 розділу II вищевказаного Порядку, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві. Оскільки ОСОБА_1 , та ОСОБА_2 , не було пред`явлено правовстановлюючі документи на майно, як це вимагає пункт 4.15 пункту 4 глави 10 розділу II Порядку, а саме: видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві, постановлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на майнові права засновника селянського (фермерського) господарства «Стрілиця», яке належало ОСОБА_4 , - відмовити. (а.с.37-38).

За сукупності інформації, яка міститься у постанові нотаріуса від 12.08.2022 року №320/02-31, договорі про поділ спадщини від 12.08.2022 року за реєстровим №651, свідоцтві про право на спадщину за законом від 12.08.2022 року за №652, витязі з ДРРП від 12.08.2022 року, свідоцтві про право на спадщину за законом від 12.08.2022 року за №655, витязі з ДРРП від 12.08.2022 року, вбачається, що єдиними спадкоємцями за законом після смерті ОСОБА_4 , з кола спадкоємців, визначеного законом, є дружина ОСОБА_1 та син ОСОБА_2

Судом встановлено, що спадкове майно - 50 (п`ятдесят) відсотків статутного капіталу селянського (фермерського) господарства «Стрілиця», розмір частки у грошовому еквіваленті - 5000 (п`ять тисяч) гривень дійсно належали покійному, проте інформація про реєстрацію їх як частину майнового комплексу селянського (фермерського) господарства в матеріалах справи відсутня.

Обгрунтовуючи позовні вимоги позивачі зазначають, що вони як єдині спадкоємці першої черги спадкування за законом, які прийняли спадщину, не можуть у позасудовому порядку переоформити спадщину на майнові права засновника СФГ «Стрілиця», а тому змушені звернутись за захистом своїх прав до суду, обираючи передбачений п.1 ч.2 ст. 16 ЦК України спосіб захисту у вигляді - визнання права. Відсутність свідоцтва про право на спадщину за законом є перешкодою для проведення державної реєстрації з метою внесення змін до статуту СФГ «Стрілиця», які пов`язані із зміною засновників вказаного фермерського господарства на підставі факту смерті фізичної особи - засновника юридичної особи.

Суд вирішуючи даний спір керується наступним.

Відповідно до ст. 23 Закону України «Про фермерське господарство» успадкування фермерського господарства (цілісного майнового комплексу або його частини) здійснюється відповідно до закону.

Відповідно до положень ст. ст. 1216-1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

За змістом ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст. ст. 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини. Здійснення права на спадкування визначено Главою 87 ЦК України.

Згідно ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки (ст. 1261 ЦК України).

Згідно ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Разом з тим ст. 1219 ЦК України визначено права та обов`язки особи, які не входять до складу спадщини, зокрема: особисті немайнові права; право на участь у товариствах та право членства в об`єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; права та обов`язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу. Отже, спадкування частки учасника господарства допускається і не підпадає під заборону п. 1 ч. 1 ст. 1219 ЦК України.

В статті 1 Закону України «Про фермерське господарство» розкрито зміст поняття фермерського господарства, яке є формою підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, здійснювати її переробку та реалізацію з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм у власність та/або користування, у тому числі в оренду, для ведення фермерського господарства, товарного сільськогосподарського виробництва, особистого селянського господарства, відповідно до закону. Фермерське господарство підлягає державній реєстрації як юридична особа або фізична особа - підприємець. Фермерське господарство діє на основі установчого документа (для юридичної особи - статуту, для господарства без статусу юридичної особи - договору (декларації) про створення фермерського господарства). В установчому документі зазначаються найменування господарства, його місцезнаходження, адреса, предмет і мета діяльності, порядок формування майна (складеного капіталу), органи управління, порядок прийняття ними рішень, порядок вступу до господарства та виходу з нього та інші положення, що не суперечать законодавству України. Відповідно до ст.4 вказаного Закону головою фермерського господарства є його засновник або інша визначена в Статуті особа. Голова фермерського господарства представляє фермерське господарство перед органами державної влади, підприємствами, установами, організаціями та окремими громадянами чи їх об`єднаннями відповідно до закону. Голова фермерського господарства укладає від імені господарства угоди та вчиняє інші юридично значимі дії відповідно до законодавства України. Голова фермерського господарства може письмово доручати виконання своїх обов`язків одному з членів господарства або особі, яка працює за контрактом Як вбачається зі змісту ст. 19 Закону України «Про фермерське господарство» до складу майна фермерського господарства (складеного капіталу) можуть входити: будівлі, споруди, облаштування, матеріальні цінності, цінні папери, продукція, вироблена господарством в результаті господарської діяльності, одержані доходи, інше майно, набуте на підставах, що не заборонені законом, право користування землею, водою та іншими природними ресурсами, будівлями, спорудами, обладнанням, а також інші майнові права (в тому числі на інтелектуальну власність), грошові кошти, які передаються членами фермерського господарства до його складеного капіталу. Майно фермерського господарства належить йому на праві власності. Майнові права, що входять до складеного капіталу фермерського господарства, передаються йому на визначений у Статуті термін. Порядок володіння, користування і розпорядження майном фермерського господарства здійснюється відповідно до його Статуту, якщо інше не передбачено угодою між членами фермерського господарства та законом. Член фермерського господарства має право на отримання частки майна фермерського господарства при його ліквідації або у разі припинення членства у фермерському господарстві. Розмір частки та порядок її отримання визначаються Статутом фермерського господарства (стаття 20 Закону).

На можливості спадкування частки у статутному капіталі не лише господарських товариств, а й інших юридичних осіб наголошує і Верховний Суд. Зокрема, у постанові від 03.10.2018 у справі №917/1887/17 суд зазначив, що лише у випадках якщо в установчих документах приватного підприємства є вказівка на наявність у нього статутного капіталу, можливе спадкування корпоративних прав на приватне підприємство. Спадкування частки учасника товариства не підпадає під заборону п. 2 ч. 1 ст. 1219 ЦК України. При цьому спадкується не право на участь, а право на частку в статутному (складеному) капіталі.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини.

За ч. 2 ст. 1220 ЦКУ, часом відкриття спадщини є день смерті особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

За ч. 2 ст. 1223 ЦК України, у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 ЦК України.

За ч. 3 ст. 1223 ЦК України, право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

За ч. 5 ст. 1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини, вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до ст. 1258 ЦК України, спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 ЦК України.

За ч. 1 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

За ч. 5 ст. 1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини, вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Статтею 16 ЦК України надано право кожній особі звертатися до суду за захистом свого особистого немайнового та майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав може бути визнання права.

Частина 4 ст. 319 ЦК України визначає,що власність зобов`язує.

Згідно ст.322ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить.

Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

В даному випадку, спадщина належить позивачам-спадкоємцям з часу відкриття спадщини в порядку спадкування, що зобов`язує утримувати майно, здійснити його державну реєстрацію, проте відсутня можливість здійснювати ці обов`язки у зв`язку з відсутністю документа, який засвідчує право власності, тому суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, знайшли своє підтвердження в судовому засіданні та підлягають до повного задоволення.

На підставівикладеного,керуючись ст.ст.12,77,78,81,141,200,263,265ЦПК України,ст.ст. 16, 319, 322, 328, 1216, 1218, 1220, 1223, 1261-1265, 1268 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задоволити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,(реєстраційнийномер обліковоїкартки платникаподатків НОМЕР_2 ,уродженка с.Мала МаньківкаМаньківського районуЧеркаської області,зареєстрована тажителька АДРЕСА_1 )в порядкуспадкування зазаконом післясмерті ОСОБА_4 ,який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 вселі КищенціМаньківського районуЧеркаської області 25(двадцятьп`ять)відсотків майновихправ засновникаселянського (фермерського)господарства «Стрілиця» (код СДРПОУ 22806034, місцезнаходження юридичної особи: 20100, Черкаська область, Уманський (Маньківський) район, селище міського типу Маньківка, вулиця Скоробрехи, буд. 6).

Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , уродженця м. Комсомольськ Полтавської області, зареєстрованого та жителя АДРЕСА_2 ) в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Кищенці Маньківського району Черкаської області 25(двадцятьп`ять)відсотків майновихправ засновникаселянського (фермерського)господарства «Стрілиця» (код ЄДРПОУ 22806034, місцезнаходження юридичної особи: 20100, Черкаська область, Уманський (Маньківський) район, селище міського типу Маньківка, вулиця Скоробрехи, буд. 6).

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Черкаського апеляційного суду через Маньківський районний суд Черкаської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження.

Суддя І.Д.Калієвський