Рішення

від 11.11.2022 по справі 904/2892/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.11.2022м. ДніпроСправа № 904/2892/22За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Інтерелектро Україна", м. Покровськ Донецької області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Елмаксел", м. Дніпро

про стягнення 50 238,91грн

Суддя Євстигнеєва Н.М.

Без виклику (повідомлення) учасників

С У Т Ь С П О Р У:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Інтерелектро Україна" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом, яким просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Елмаксел" заборгованість у розмірі 50 238,91 грн., з яких:

- основний борг у розмірі 30 877,26 грн.;

- пеня у розмірі 6 799,02 грн.;

- 3 % річних у розмірі 663,89 грн.;

- інфляційні втрати у розмірі 5 723,29 грн.;

- штраф 20% у розмірі 6 175,45грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки №1883-ТДУ від 07 вересня 2021 року в частині повної та своєчасної оплати за поставлений товар. У зв`язку з простроченням виконання грошового зобов`язання позивачем на підставі частини 2 статті 625 ЦК України нараховані три відсотки річних за період прострочки з 11.10.2021 до 06.09.2022 у сумі 663,89 грн. та інфляційні збитки за період з жовтня 2021 року по липень 2022 року.

На підставі пункту 5.2 договору позивач нарахував пеню за порушення строків оплати за поставлений товар у розмірі 6 799,02 грн. за загальний період з 11.10.2021 до 06.09.2022 та штраф у розмірі 20% у сумі 6 175,45грн.

Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.09.2022 справу №904/2892/22 передано на розгляд судді Євстигнеєвої Н.М.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 13.09.2022 відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.

Ухвалу суду від 13.09.2022 по справі №904/2892/22 в електронному вигляді направлено на електронні адреси сторін, а саме: ІНФОРМАЦІЯ_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 (позивача) та ІНФОРМАЦІЯ_3 (відповідача).

Документ доставлено до електронних скриньок 13.09.2022, що підтверджується довідками про доставку електронного листа.

Пунктом 2 ч.6 ст.242 ГПК України встановлено, що днем вручення судового рішення є, зокрема, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи.

Відповідач правом на подання відзиву на позов з викладенням письмових пояснень у межах визначеного законом і судом строків не скористався, клопотань про необхідність витребування доказів чи прийняття від нього додаткових доказів не заявляв, як не заявляв і про бажання надати власні пояснення по суті спору.

Про розгляд справи відповідач повідомлявся рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення (ухвали суду) за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: просп. Гагаріна, буд. 169, корп. 3, кв. 31, м. Дніпро, 49107.

Згідно витягу з офіційного сайту Акціонерного товариства "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштового відправлення №4930020578728, ухвала господарського суду про відкриття провадження у справі не вручена відповідачу (інші причини).

Отже, судом були вчинені всі передбачені законом заходи для належного повідомлення відповідача про розгляд справи.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до п. 10 ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України одним з основних засад господарського судочинства є розумність строків розгляду справи судом.

Відповідно до статті 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Враховуючи приписи частини 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення.

Розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

07 вересня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Інтерелектро Україна" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Елмаксел" (покупець) укладено договір поставки №1883-ТДУ (а.с. 17-21).

Відповідно до п. 1.1 договору на умовах, які викладені в цьому договорі, постачальник зобов`язується поставити і передати у власність покупця кабельно-провідникову та (чи) іншу електротехнічну продукцію, надалі - продукція, а покупець зобов`язується прийняти продукцію і вчасно сплатити постачальникові її вартість.

Тип, марка, кількість, ціна продукції, узгоджується сторонами в рахунках-фактурах та/або в специфікаціях на кожну окрему партію продукції (п. 1.2 договору).

Країна походження продукції - Україна, якщо інше не визначено сторонами в рахунках-фактурах та/або в специфікаціях та/або за домовленістю сторін щодо поставки відповідної партії продукції (п. 1.3 договору).

Загальна ціна договору визначається виходячи із вартості поставленої продукції протягом усього строку дії даного договору. Ціна на кожну окрему партію продукції визначається окремо та узгоджується сторонами в рахунках-фактурах/специфікаціях (п.п. 2.1, 2.2 договору).

Умови поставки продукції - за рахунок покупця, якщо інші умови поставки не узгоджені сторонами в специфікаціях та/або рахунках-фактури до договору (п. 3.1 договору).

За умовами п. 3.2 договору строк поставки продукції складає: 10-30 календарних днів (в залежності від наявності продукції на складі постачальника) та починає обраховуватись з моменту отримання попередньої оплати, якщо інше не узгоджено сторонами в специфікаціях та/або рахунках-фактурах до цього договору.

Постачальник має право достроково поставити продукції за цим договором (п. 3.3 договору).

В підтвердження факту отримання продукції, покупець зобов`язаний поставити підпис на видатковій накладній та передати її постачальнику (п. 3.5 договору).

В разі відмови від прийняття продукції, покупець зобов`язаний надати постачальнику письмову мотивовану відмову з чітким обґрунтуванням того, в чому саме полягають недоліки поставленої продукції з посиланням на наявні факти в момент прийняття продукції (п. 3.6 договору).

Згідно пунктів 3.7, 3.8 договору датою поставки продукції, вважається дата отримання продукції уповноваженим представником покупця, яка зазначена на видатковій накладній. Датою поставки продукції, у разі підписання видаткової накладної шляхом накладення електронного цифрового підпису уповноважених осіб сторін через відповідний апаратно-програмний або апаратний пристрій чи ліцензійне програмне забезпечення яке використовуються для створення та/або перевірки електронного підпису, вважається дата проставлення електронною цифровою підпису на відповідній видатковій накладній.

Сторони погодили, що у разі втрати, пошкодження та/або не підписання видаткової накладної покупцем, взаємозамінним документом, що підтверджує факт поставки такої продукції, буде вважатись податкова накладна, яка зареєстрована в ЄРПН в рамках даної поставки та щодо якої були відсутні заперечення у покупця протягом чотирнадцяти календарних днів з дати її реєстрації постачальником в ЄРПН, а датою поставки продукції, буде вважатись дата складання податкової накладної постачальником (дата виникнення податкового зобов`язання) (п. 3.9 договору).

У разі виникнення спору щодо факту поставки продукції за відповідною накладною, даний факт підтверджується податковою накладною, яка зареєстрована в ЄРПН в рамках даної спірної поставки, та щодо якої в покупця були відсутні заперечення протягом чотирнадцяти календарних днів з дати її реєстрації постачальником в ЄРПН (п. 3.10 договору).

Відповідно до п. 4.1 договору покупець сплачує постачальнику вартість партії продукції, що узгоджена сторонами в специфікації та/або рахунку-фактурі до договору, шляхом внесення 100% передоплати на розрахунковий рахунок постачальника, який вказано в рахунку-фактурі.

У разі якщо постачальник вважатиме можливим відпустити продукцію без передоплати, покупець зобов`язаний сплатити її вартість протягом 5 (п`яти) календарних днів з моменту отримання продукції, але не пізніше наступної дати поставки (п. 4.5 договору).

Сторони домовились, що за рішенням постачальника, поточні перерахування грошових коштів від покупця, можуть зараховуватись на рахунок погашення попередньої заборгованості за поставлену продукцію, не залежно від того, яке призначення платежу було вказано покупцем в платіжному (розрахунковому) документі (п. 4.7 договору).

Постачальник вправі зарахувати суму раніше отриманої передоплати в рахунок поточної поставки продукції. Підставою для оплати є договір, рахунок-фактура чи видаткова накладна (п.п. 4.8, 4.9 договору).

Відповідно до п.4.10 договору сторони можуть проводити звірку стану розрахунків по продукції та тарі за цим договором, для чого постачальник направляє покупцю акт, який має бути звірений та підписаний в строк не більш 5-днів з моменту отримання документів.

Сторони домовились, що у разі не підписання покупцем акту, в строк встановлений п. 4.10 договору, даний акт вважається підписаний покупцем за принципом мовчазної згоди, у зв`язку із чим, усі спори вирішуються по даним постачальника (п. 4.11 договору).

Пунктом 5.2 договору передбачено, що у випадку порушення покупцем термінів розрахунку, постачальник має право стягнути із покупця пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє на цей період, від несплаченої суми за кожен день затримки оплати. У разі порушення покупцем термінів сплати більш ніж на десять днів, постачальник вправі вимагати від нього сплату штрафу в розмірі 20% від суми простроченого платежу.

Виплата пені та штрафу не звільняє кожну і сторін від виконання зобов`язань по даному договору (п. 5.3 договору).

Сторони прийшли до взаємної згоди, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язань за даним договором не припиняється через шість місяців від дня коли зобов`язання мало бути виконано, і такі штрафні санкції продовжують нараховувати до дати повного виконання стороною відповідних прострочених зобов`язань за договором (п. 5.7 договору).

Відповідно до п. 8.1 договору цей договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими особами сторін і діє до 31.12.2021, а в частині розрахунків та поставки продукції, до повного виконання сторонами зобов`язань.

У разі, якщо до закінчення строку дії договору жодна із сторін не повідомила іншу сторону про відсутність своєї згоди на продовження строку дії договору, він вважається продовженим (пролонгованим) сторонами на такий же строк, без обмеження кількості таких продовжень (п. 8.2 договору).

Специфікації, видаткові накладні, акти та інші документи, які стосуються даного договору, вважаються підписаними покупцем без зауважень, з моменту їх отримання покупцем (п. 9.2 договору).

Договір підписаний сторонами та скріплений печаткою без зауважень та заперечень до нього.

Згідно статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

В матеріалах справи відсутні докази того, що спірний договір визнавався недійсним в судовому порядку.

Так, жодна із сторін письмово не виявила бажання припинити дію договору. Відтак, договір поставки №1883-ТДУ від 07.09.2021 був чинним протягом спірного періоду.

На виконання умов договору Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Інтерелектро Україна" поставило відповідачу продукцію на загальну суму 126971,52грн., що підтверджується видатковими та податковими накладними:

№ТІНУз015846 від 07.09.2021, за замовленням №ТІНУз029190 від 07.09.2021, на суму 13 734,26грн;

№ТІНУз016072 від 08.09.2021, за замовленням №ТІНУз029518 від 08.09.2021, на суму 1 260,00грн;

№ТІНУз020628 від 05.10.2021, за замовленням №ТІНУз037176 від 04.10.2021, на суму 9 993,90грн;

№ТІНУз022585 від 19.10.2021, за замовленням №ТІНУз040505 від 18.10.2021, на суму 2 502,90грн;

№ТІНУз022815 від 20.10.2021, за замовленням №ТІНУз041006 від 19.10.2021, на суму 18 448,01грн;

№ТІНУз032094 від 10.12.2021, за замовленням №ТІНУз057106 від 09.12.2021, на суму 90,24грн;

№ТІНУз032249 від 13.12.2021, за замовленням №ТІНУз057106 від 09.12.2021, на суму 12 007,19грн;

№ТІНУз034454 від 24.12.2021, за замовленням №ТІНУз050233 від 18.11.2021, на суму 68 935,02грн (а.с. 23-30).

Зазначені видаткові накладні містять посилання на договір поставки №1883-ТДУ від 07.09.2021 та підписи сторін скріплені печатками підприємств, крім видаткової накладної №ТІНУз034454 від 24.12.2021 на суму 68 935,02грн, яка підписана лише позивачем.

Поставка продукції також підтверджується податковими накладними: №979 від 09.12.2021, №4520 від 24.12.2021, №4974 від 25.11.2021, №4975 від 26.11.2021 (а.с. 31-42).

Товариство з обмеженою відповідальністю "Елмаксел" частково розрахувалося за поставлену продукцію, сплатило на рахунок позивача 96 094,26грн., що підтверджується платіжними дорученнями: №16 від 13.09.2021 на суму 1 260,00грн; №17 від 13.09.2021 на суму 11 600,00грн; №19 від 15.09.2021 на суму 2 134,26грн; №52 від 04.10.2021 на суму 7 100,00грн; №63 від 19.10.2021 на суму 2 800,00грн; №69 від 19.10.2021 на суму 2 600,00грн; №71 від 20.10.2021 на суму 10 000,00грн; №104 від 25.11.2021 на суму 15 000,00грн; №106 від 26.11.2021 на суму 30 000,00грн; №115 від 09.12.2021 на суму 13 600,00грн.

Зазначені оплати відображені в Акті звірки взаємних розрахунків за період 07.09.2021-07.09.2022 (а.с. 22).

Залишок несплаченої суми становить 30 877,26грн (126 971,52грн - 96 094,26грн).

Окрім того, 08.06.2022 та 19.08.2022 позивач направив на адресу відповідача претензію №2708-П013 від 06.06.2022 та лист за вих. №19-08 від 19.08.2022, з вимогою сплатити заборгованість у розмірі 30 877,26грн протягом 30 календарних днів з моменту отримання (а.с. 43-48).

Станом на час звернення позивача з позовом до суду заборгованість за договором поставки №1883-ТДУ від 07.09.2021 у сумі 30 877,26грн відповідачем не сплачена.

Предметом розгляду у даній справі є стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу за поставлений товар, пені, штрафу, 3% річних та інфляційних втрат за прострочення виконання зобов`язання з оплати вартості поставленого товару.

Предметом доказування у даній справі є обставини укладення договору поставки, строк його дії, умови поставки, загальна ціна, строк оплати, докази оплати, наявність/відсутність заборгованості; наявність/відсутність підстав для застосування відповідальності за порушення зобов`язань за договором.

За змістом статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору (стаття 626 Цивільного кодексу України).

Згідно з частиною 1 статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського Кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цім Кодексом.

Згідно з частиною 1 статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (частини 1, 2 статті 712 Цивільного кодексу України).

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

У відповідності до статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини 1 статті 691 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.

Договір купівлі-продажу є оплатним, відтак одним із основних обов`язків покупця є оплата ціни товару. Ціна - грошове відображення вартості товару за його кількісну одиницю. Ціна товару, як правило, визначається у договорі за згодою сторін.

Частиною 1 ст. 692 ЦК України встановлено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

У відповідності до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Враховуючи умови п. 4.5 договору поставки, строк оплати товару, поставленого позивачем відповідачу, поставка якого підтверджується зазначеними вище накладними, є таким, що настав:

за видатковою накладною №ТІНУз015846 від 07.09.2021 на суму 13 734,26грн 13.09.2021 (оскільки строк оплати випадає на вихідний день - 12.09.2021 (неділя), то, з урахуванням положень ч.5 ст. 254 Цивільного кодексу України, днем оплати є перший за ним робочий день), прострочка з 14.09.2021;

за видатковою накладною №ТІНУз016072 від 08.09.2021 на суму 1 260,00грн 13.09.2021, прострочка з 14.09.2021;

за видатковою накладною №ТІНУз020628 від 05.10.2021 на суму 9 993,90грн 11.10.2021 (оскільки строк оплати випадає на вихідний день - 10.10.2021 (неділя), то, з урахуванням положень ч.5 ст. 254 Цивільного кодексу України, днем оплати є перший за ним робочий день), прострочка з 12.10.2021;

за видатковою накладною №ТІНУз022585 від 19.10.2021 на суму 2 502,90грн 25.10.2021 (оскільки строк оплати випадає на вихідний день - 24.10.2021 (неділя), то, з урахуванням положень ч.5 ст. 254 Цивільного кодексу України, днем оплати є перший за ним робочий день), прострочка з 26.10.2021;

за видатковою накладною №ТІНУз022815 від 20.10.2021 на суму 18 448,01грн 25.10.2021, прострочка з 26.10.2021;

за видатковою накладною №ТІНУз032094 від 10.12.2021 на суму 90,24грн 15.12.2021, прострочка з 16.12.2021;

за видатковою накладною №ТІНУз032249 від 13.12.2021 на суму 12 007,19грн 20.12.2021 (оскільки строк оплати випадає на вихідний день - 18.12.2021 (субота), то, з урахуванням положень ч.5 ст. 254 Цивільного кодексу України, днем оплати є перший за ним робочий день), прострочка з 21.12.2021;

за видатковою накладною №ТІНУз034454 від 24.12.2021 на суму 68 935,02грн 29.12.2021, прострочка з 30.12.2021.

Будь-яких доказів своєчасної оплати заявленої позивачем до стягнення заборгованості у сумі 30 877,26грн відповідачем відповідно до положень статей 13, 74 ГПК України під час розгляду справи не надано, а судом таких обставин не встановлено.

За наведеного, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 30 877,26грн визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі статтями 216-217, 230-231 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання, шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Стаття 549 ЦК України зазначає, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Як зазначено в ч. 1 ст. 230 та ч. 6 ст. 231 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 343 ГК України та ст. ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не перевищує подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період, за який сплачується пеня.

Пунктом 5.2 договору сторони погодили, що у випадку порушення покупцем термінів розрахунку, постачальник має право стягнути із покупця пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє на цей період, від несплаченої суми за кожен день затримки оплати. У разі порушення покупцем термінів сплати більш ніж на десять днів, постачальник вправі вимагати від нього сплату штрафу в розмірі 20% від суми простроченого платежу.

В пункті 5.7 договору сторони прийшли до взаємної згоди, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язань за даним договором не припиняється через шість місяців від дня коли зобов`язання мало бути виконано, і такі штрафні санкції продовжують нараховувати до дати повного виконання стороною відповідних прострочених зобов`язань за договором.

Позивач нарахував та просить стягнути пеню у розмірі 6 799,02грн за загальний період із 11.10.2021 до 06.09.2022 та штраф 20% у розмірі 6 175,45грн.

Перевіркою правильності нарахування пені судом встановлено, що позивачем невірно визначено період прострочки виконання зобов`язання, не враховано положення ч.5 ст. 254 Цивільного кодексу України, крім того, день фактичної оплати не вважається днем прострочки платежу, тому стягненню підлягає пеня в розмірі 6 773,23грн, виходячи з наступного:

пеня на суму боргу 2 893,90грн за період з 12.10.2021 до 18.10.2021 (7дн) - 9,43грн;

пеня на суму боргу 8 444,81грн за період з 26.10.2021 до 24.11.2021 (30дн) - 118,00грн;

пеня на суму боргу 30 877,26грн за період з 30.12.2021 до 06.09.2022 (251дн) - 6645,80грн.

В решті вимога про стягнення пені задоволенню не підлягає.

Розрахунок штрафу у сумі 6 175,45грн є вірним (30 877,26грн*20%).

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З аналізу зазначеної норми випливає, що нарахування 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Вимагати сплати суми боргу, а також 3 % річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.

Позивач нарахував та заявив до стягнення 3% річних у розмірі 663,89 грн за загальний період із 11.10.2021 до 06.09.2022 та інфляційні збитки за період з жовтня 2021 року по липень 2022 року у розмірі 5 723,29грн.

Перевіркою правильності нарахування 3% річних, судом встановлено, що позивачем при здійсненні розрахунку відсотків річних допущено аналогічні помилки, що й при обчисленні пені.

Так, за період із 12.10.2021 до 18.10.2021 на суму 2893,90грн - 3% річних складають 1,66грн;

за період із 26.10.2021 до 24.11.2022 на суму 8444,81грн - 3% річних складають 20,82грн;

за період із 29.12.2021 до 06.09.2022 на суму 30 877,26грн - 3% річних складають 637,00грн.

Загальна сума 3% річних складає 659,48грн.

Щодо нарахування втрат від інфляції.

Об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі №905/21/19 наведено формулу за якою можна розрахувати інфляційні втрати: "Х" * "і-1" - 100 грн. = "ЗБ", де "Х" - залишок боргу на початок розрахункового періоду, "і-1" - офіційно встановлений індекс інфляції у розрахунковому місяці та 100 грн - умовна сума погашення боргу у цьому місяці, а "ЗБ" - залишок основного боргу з інфляційною складовою за цей місяць (вартість грошей з урахуванням інфляції у цьому місяці та часткового погашення боргу у цьому ж місяці). При цьому зазначено, що за наступний місяць базовою сумою для розрахунку індексу інфляції буде залишок боргу разом з інфляційною складовою за попередній місяць ("ЗБ" відповідно до наведеної формули), який перемножується на індекс інфляції за цей місяць, а від зазначеного добутку має відніматися сума погашення боржником своєї заборгованості у поточному місяці (якщо таке погашення відбувалося).

У випадку якщо погашення боргу не відбувалося декілька місяців підряд, то залишок основного боргу з інфляційною складовою за перший розрахунковий місяць такого періоду ("ЗБ") перемножується послідовно на індекси інфляції за весь період, протягом якого не відбувалося погашення боргу, та ділиться на 100%.

Зазначена правова позиція також викладена у постанові Верховного Суду від 20.08.2020 у справі № 904/3546/19.

Крім того, об`єднана палата Касаційного господарського суду у постанові від 20 листопада 2020 року у справі № 910/13071/19 надала роз`яснення, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.

Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов`язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:

- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;

- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.

Перевіркою правильності розрахунку інфляційних втрат судом порушень вимог чинного законодавства не встановлено. У зв`язку з чим вимога про стягнення інфляційних втрат у розмірі 5 723,38грн за період з жовтня 2021 року по липень 2022 року, підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно з пунктом третім частини третьої статті 129 Конституції України та статями 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Враховуючи вищевикладене, дослідивши умови договору, надавши відповідну юридичну оцінку всім доказам наявним в матеріалах справи, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позову, стягненню з відповідача підлягає сума 50 204,80грн, з яких: основний борг у сумі 30 877,26грн, пеня у сумі 6 773,23грн, штраф у розмірі 6 175,45грн, 3% річних у сумі 655,48грн, втрати від інфляції у сумі 5 723,38грн.

При зверненні до господарського суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 481,00грн, що підтверджується квитанцією №9844-3208-3157-9353 від 07.09.2022 (а.с. 11). Надходження судового збору у сумі 2 481,00грн підтверджено випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України.

Згідно зі статтею 129 Господарського процесуального кодексу України, з огляду на те, що позовні вимоги задоволено судом частково, судовий збір покладається на відповідача пропорційно до розміру задоволених вимог у сумі 2 479,32грн (50 204,80грн*2 481,00грн/50 238,91грн).

Керуючись статтями 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Інтерелектро Україна" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Елмаксел" про стягнення 50 238,91грн - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Елмаксел" (просп. Гагаріна, буд. 169, копр. 3, кв.31, м. Дніпро, 49107; ідентифікаційний код 44276224) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Інтерелектро Україна" (вул. Маршала Москаленка, 144-А, м. Покровськ, Донецька обл., 85302; ідентифікаційний код 43783381) основний борг у сумі 30 877 (тридцять тисяч вісімсот сімдесят сім)грн 26коп., пеню у сумі 6 773 (шість тисяч сімсот сімдесят три)грн 23коп., штраф у сумі 6 175 (шість тисяч сто сімдесят п`ять)грн 45коп., 3% річних у сумі 655 (шістсот п`ятдесят п`ять)грн 48коп., втрати від інфляції у сумі 5 723 (п`ять тисяч сімсот двадцять три)грн 38коп. та витрати по сплаті судового збору у сумі 2 479 (дві тисячі чотириста сімдесят дев`ять)грн 32коп., видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення підписано 11.11.2022

Суддя Н.М. Євстигнеєва