Рішення

від 11.11.2022 по справі 200/12912/21

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 листопада 2022 року Справа№200/12912/21

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Циганенка А.І., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

27 вересня 2021 року засобами поштового зв`язку позивач, ОСОБА_1 , подав до суду адміністративний позов до відповідача-1, Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, відповідача-2, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, у якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення про відмову в призначенні пенсії 57350004808, прийняте 10 вересня 2021 року Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву про призначення пенсії від 06 вересня 2021 року з урахуванням до пільгового стажу за Списком №1 періоду роботи з 29 березня 2006 року по 05 жовтня 2006 року в ТОВ «Управління гірничих робіт».

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що 06 вересня 2021 року через веб-портал Пенсійного фонду України він подав заяву на призначення пенсії. 24 вересня 2021 року отримав рішення 57350004808 від 10 вересня 2021 року про відмову в призначенні пенсії. Відповідач протиправно відмовив в призначенні пенсії на пільгових умовах, посилаючись на відсутність необхідного пільгового стажу: за наявності підтверджуючих документів, не зарахував до пільгового стажу період роботи з 29.03.2006 по 05.10.2006 в ТОВ «Управління гірничих робіт». Позивач вважає, вказане рішення протиправним, оскільки в його трудовій книжці за спірний період є відповідний запис, а відповідно до статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області подало відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги не визнало, просило відмовити в задоволенні позову з наступних підстав. Загальний страховий стаж позивача становить 46 років 5 місяців 1 день. Стаж роботи на підземних і відкритих гірничих роботах за списком робіт і професій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №202 від 31.03.1994, становить 24 роки 8 місяців 4 дні. За таких обставин позивачу було відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до частини 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу роботи.

Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області подало відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги не визнало, просило відмовити в задоволенні позову з наступних підстав. В рішенні 57350004808 від 10.09.2021 про відмову в призначенні пенсії відсутні посилання на відмову у не зарахуванні періоду роботи з 29.03.2006 по 05.10.2006 в ТОВ «Управління гірничих робіт», а тому позивач передчасно звернувся з цими вимогами до суду.

В додаткових пояснення щодо позовних вимог про зарахування до пільгового стажу періоду роботи з 29.03.2006 по 05.10.2006 в ТОВ «Управління гірничих робіт» Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зазначило наступне. Згідно зі статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України. Трудова книжка підтверджує лише загальний трудовий стаж працівника, але підтвердити пільговий характер роботи може лише уточнююча довідка підприємства, на якому особа працювала і яка видана на підставі первинних документів за час виконання відповідної роботи, а в разі ліквідації підприємства без визначення правонаступника - документи, видані архівними установами. Оскільки, позивачем не було надано довідку уточнюючу пільговий характер роботи за період роботи з 29.03.2006 по 05.10.2006 в ТОВ «Управління гірничих робіт», то зазначені обставини унеможливили зарахування до пільгового стажу означеного періоду. Таким чином, виходячи з обставин справи та наведених вимог законодавства, рішення 57350004808 від 10.09.2021 про відмову в призначенні пенсії є правильним, обґрунтованим та прийнятим в межах чинного пенсійного законодавства.

11 жовтня 2021 року відкрито провадження у справі та її розгляд призначений за правилами спрощеного позовного провадження.

11 жовтня 2021 року від Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області витребувані докази.

10 листопада 2021 року вирішено провести розгляд справи в судовому засіданні з викликом сторін.

10 листопада 2021 року від Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області витребуваний належним чином завірений читабельний розрахунок стажу ОСОБА_1 , який був здійснений при прийнятті рішення 57350004808 від 10 вересня 2021 року про відмову в призначенні пенсії.

07 грудня 2021 року судове засідання для розгляду справи по суті замінено підготовчим засіданням.

09 грудня 2021 року від Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області витребувані докази.

У судовому засіданні, яке відбулося 22 грудня 2021 року, представник відповідача-2 пояснив, що рішення 57350004808 від 10 вересня 2021 року про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 було прийнято Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області, а отже вимога про його скасування пред`явлена не до тієї особи.

22 грудня 2021 року від позивача витребувані письмові пояснення про згоду або не згоду на заміну первісного відповідача - Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, належним відповідачем - Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення 57350004808 від 10 вересня 2021 року про відмову в призначенні пенсії.

У судове засідання, призначене на 18 січня 2022 року, сторони не з`явилися, про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили.

18 січня 2022 року первісний відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, замінений належним відповідачем - Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення 57350004808 від 10 вересня 2021 року про відмову в призначенні пенсії.

18 січня 2022 року від Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області витребувані докази.

Судове засідання, призначене на 08 лютого 2022 року не відбулося у зв`язку із тим, що в період з 07 по 18 лютого 2002 року суддя Циганенко А.І. перебував на лікарняному.

23 лютого 2022 року судове засідання не відбулося у зв`язку з неявкою сторін.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.

Указом Президента України від 14.03.2022 №133/2022, затвердженим Законом України від 15.03.2022 №2119-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, строк дії воєнного стану в Україні продовжено ще на 30 діб, тобто до 25.04.2022.

21.04.2022 на засіданні Верховної Ради України ухвалено Закон України від 21 квітня 2022 року №2212-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» про затвердження Указу Президента України від 18.04.2022 №259 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні». Цим Указом передбачено продовження строку дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25.05.2022 на 30 діб.

Законом України від 22 травня 2022 року №2263-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» затверджений Указ Президента України від 17 травня 2022 року № 341/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», яким строк дії воєнного стану в Україні продовжений з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.

Законом України від 15 серпня 2022 року №2500-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» затверджений Указ Президента України від 12 серпня 2022 року № 573/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», яким строк дії воєнного стану в Україні продовжений з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб.

Згідно з опублікованими Радою суддів України 02.03.2022 Рекомендаціями щодо роботи судів в умовах воєнного стану року, судам України рекомендовано за можливості відкладати розгляд справ (за винятком невідкладних судових розглядів) та знімати їх з розгляду, зважати на те, що велика кількість учасників судових процесів не завжди мають змогу подати заяву про відкладення розгляду справи через залучення до функціонування критичної інфраструктури, вступ до лав Збройних сил України, територіальної оборони, добровольчих воєнних формувань та інших форм протидії збройної агресії проти України, або не можуть прибути в суд у зв`язку з небезпекою для життя.

Донецький окружний адміністративний суд продовжує свою роботу у дистанційному режимі.

03 листопада 2022 року закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті на 11 листопада 2022 року.

У судове засідання, призначене на 11 листопада 2022 року, сторони не з`явилися, подали заяви про розгляд справи у їх відсутність.

Керуючись частиною 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд вирішив розглянути справу в письмовому провадженні.

Дослідивши докази та письмові пояснення, викладені в заявах по суті справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення проти нього, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, про що свідчить паспорт НОМЕР_1 .

06 вересня 2021 року позивач через веб-портал Пенсійного фонду України подав заяву про призначення пенсії за віком.

10 вересня 2021 року рішенням про відмову в призначенні пенсії 57350004808, яке було прийнято Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області, позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах у зв`язку з недостатністю кількості пільгового стажу. Згідно з рішенням страховий стаж позивача становить 46 років 5 місяців 1 день. Стаж роботи на підземних і відкритих гірничих роботах за списком робіт і професій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №202 від 31.03.1994, становить 24 роки 8 місяців 4 дні.

Згідно з формою «РС-право» (дата звернення 06 вересня 2021 року) в стаж для розрахунку права ОСОБА_1 на пенсію за віком до стажу роботи на підземних і відкритих гірничих роботах за списком робіт і професій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №202 від 31.03.1994, не зарахований період роботи з 29 березня по 05 жовтня 2006 року на підприємстві з кодом ЄДРПОУ 33654184 (6 місяців 7 днів).

В довідці форми ОК-5 «ІНДИВІДУАЛЬНІ ВІДОМОСТІ ПРО ЗАСТРАХОВАНУ ОСОБУ» на ім`я ОСОБА_1 , яка сформована станом на 07 вересня 2021 року, містяться, зокрема, дані щодо суми заробітку для нарахування пенсії, страхового стажу, сплати страхових внесків у 2006 році підприємством ТОВ «Управління гірничих робіт» (код ЄДРПОУ 33654184) за період з 29 березня по 05 жовтень 2006 року. Спеціальний страховий стаж позивача у страхувальника ТОВ «Управління гірничих робіт» (код ЄДРПОУ 33654184) облікований за кодом ЗПЗ013А1.

У трудовій книжці НОМЕР_2 , яка видана на ім`я ОСОБА_1 , за спірний період містяться наступні відомості:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Управління гірничих робіт»

запис №11 - 29 березня 2006 року - прийнятий на роботу майстром гірничим підземної дільниці з повним робочим днем на підземних роботах, наказ №204/к від 29.03.2006,

запис №12 - 05 жовтня 2006 року - звільнений за власним бажанням, стаття 38 КЗпП України, наказ №754/к від 05.10.2006.

05 травня 2022 року до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області ОСОБА_1 вдруге через веб-портал електронних послуг подав заяву №1699 про призначення пенсії за віком згідно з ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

10 травня 2022 року Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області рішенням 057350004808 згідно із заявою №1699 від 05 травня 2022 року призначило ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 05 травня 2022 року.

Згідно з формою «РС-право» (дата звернення 05 травня 2022 року) в стаж для розрахунку права ОСОБА_1 на пенсію за віком до стажу роботи на підземних і відкритих гірничих роботах за списком робіт і професій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №202 від 31.03.1994, не зарахований період роботи з 29 березня по 05 жовтня 2006 року на підприємстві з кодом ЄДРПОУ 33654184 (6 місяців 7 днів).

При ухваленні рішення суд виходив з наступних мотивів та керувався такими положеннями законодавства.

Україна є […] правова держава (стаття 1 Конституції України) .

Людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави (стаття 3 Конституції України).

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними (стаття 46 Конституції України).

Згідно з пунктом 6 частини 1 статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.

Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України від 05 листопада 1991 року №1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон №1788-ХІІ) та Законом України від 09 липня 2003 року №1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закону №1058-ІV).

Закон №1788-ХІІ був введений в дію з 01 січня 1992 року - в частині норм, що стосуються призначення і виплати пенсій та коригування рівнів пенсій, призначених до введення цього Закону; з 01 квітня 1992 року - в повному обсязі.

Згідно статті 62 Закону №1788-ХІІ основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Згідно пункту 1.1 «Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників», затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України №58 від 29 липня 1993 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 року за №110, в редакції наказу Міністерства соціальної політики №720/1642/5 від 06 жовтня 2014 року (далі - Інструкція), трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Відповідно до пункту 2.14 Інструкції якщо працівник має право на пенсію за віком на пільгових умовах, запис у трудовій книжці робиться на підставі наказу, виданого за результатами атестації робочих місць, і має відповідати найменуванню Списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення.

01 січня 2004 року набув чинності Закон №1058-ІV.

Відповідно до частини 2 статті 24 Закону №1058-ІV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Система персоніфікованого обліку була введена в дію 01 січня 2004 року на виконання Указу Президента України від 4 травня 1998 року № 401 «Про заходи щодо впровадження персоніфікованого обліку відомостей у системі обов`язкового державного пенсійного страхування» згідно постанов Кабінету Міністрів України №1854 від 12 грудня 2002 року та №303 від 12 березня 2003 року.

Таким чином, при обчисленні пільгового стажу позивача за спірний період роботи (березень - жовтень 2006 року), відповідач-1 мав керуватися даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.

Згідно з частиною 1 статті 44 Закону №1058-ІV призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом.

Пунктом 2 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058-ІV встановлено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.

Відповідно до частини 3 статті 114 Закону №1058-ІV працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років […].

Пунктом 3 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України №383 від 18 листопада 2005 року, встановлено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92.

Підрозділом І «Підземні роботи в шахтах, рудниках і копальнях на видобуванні корисних копалин, в геологорозвідці, на дренажних шахтах, на будівництві шахт, рудників, копалень» Розділу І «Гірничі роботи» Списку №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 року № 36 (який діяв з 16 січня 2003 року по 03 серпня 2016 року), передбачено, що правом пільгового пенсійного забезпечення користуються: усі робітники, зайняті повний робочий день на підземних роботах (позиція 1.1а).

Список робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов`язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 1994 року № 202 (далі - Список № 202).

Згідно з розділом І Списку №202 право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов`язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років, мають усі робітники, зайняті протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах в шахтах і на будівництві вугільних (сланцевих) шахт, керівники і спеціалісти підземних дільниць діючих і споруджуваних шахт для видобутку вугілля (сланцю).

Як вбачається з довідки форми ОК-5 «ІНДИВІДУАЛЬНІ ВІДОМОСТІ ПРО ЗАСТРАХОВАНУ ОСОБУ» на ім`я ОСОБА_1 , яка сформована станом на 07 вересня 2021 року, спеціальний страховий стаж у страхувальника ТОВ «Управління гірничих робіт» (код ЄДРПОУ 33654184) за період з 29 березня по 05 жовтень 2006 року облікований за кодом ЗПЗ013А1.

Відповідно до постанови правління Пенсійного фонду України від 10 червня 2004 року №7-6 «Про затвердження Порядку формування та подання органам Пенсійного фонду України відомостей про застраховану особу, що використовуються в системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування», зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10 серпня 2004 року за №1000/9599:

код ЗПЗ013А1 - працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць; чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Суд звертає увагу на те, що спеціальний страховий стаж позивача, облікований за кодом ЗПЗ013А1 у інших страхувальників до і після спірного періоду, був врахований відповідачами як стаж на підземних роботах з повним робочим днем за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, що дає право на пенсію незалежно від віку.

Таким чином, в системі персоніфікованого обліку Пенсійного фонду України наявні відомості про те, що позивач у спірному періоді працював на підземних роботах з повним робочим днем за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, що дають право на пенсію незалежно від віку.

Що стосується посилань на довідку уточнюючої характер роботи або умови праці, необхідної для призначення пільгової пенсії, суд зазначає наступне.

Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 (далі - Порядок).

У пункті 1 Порядку визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, і лише за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, відмінних від трудової книжки.

Згідно з пунктом 20 Порядку у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Отже, надання уточнюючої довідки необхідне лише у двох випадках: або за відсутності трудової книжки як такої, або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.

Разом з тим, з копії трудової книжки, яка видана на ім`я позивача, вбачається, що як сама трудова книжка, так і відповідний запис у ній за спірний період, не мають дефектів їх вчинення та містять посилання на відповідні накази, засвідчені печатками підприємства.

Відповідно до постанови Верховного Суду від 30 травня 2018 року в справі №174/658/16-а (провадження №К/9901/201/17) оцінюватися судом мають саме підстави відмови у призначенні пенсії, тобто, мотиви, з яких виходив відповідач, розглядаючи заяву про її призначення.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд врахував висновки щодо застосування норм права, які викладені у вказаних постановах Верховного Суду (частина 5 статті 242 КАС України).

Отже, з урахуванням вищевикладеного суд доходить висновку, що рішення про відмову в призначенні пенсії 57350004808, яке було прийнято 10 вересня 2021 року Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області, є протиправним та підлягає скасуванню, а спірний період підлягає зарахуванню до пільгового стажу роботи позивача.

Пунктом 4 частини 1 статті 5 КАС України передбачено, що адміністративний позов може містити вимоги про зобов`язання відповідача - суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії.

Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 245 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти рішення про зобов`язання відповідача вчинити певні дії.

Отже, суд наділений повноваженнями щодо зобов`язання відповідача прийняти (вчинити) певні дії, і це прямо вбачається з пункту 4 частини 1 статті 5 та пункту 4 частини 2 статті 245 КАС України.

Відповідно до частини 2 статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною Законом №475/97-ВР від 17.07.1997, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі «Чахал проти Об`єднаного Королівства» (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати заявникові такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань. Крім того, Суд указав на те, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.

Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності «небезпідставної заяви» за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути «ефективним» як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Афанасьєв проти України» від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).

Отже, «ефективний засіб правого захисту» у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.

За наслідками судового розгляду встановлено, що станом на дату подання первинної заяви про призначення пенсії за віком (06 вересня 2021 року) стаж роботи позивача на підземних і відкритих гірничих роботах за списком робіт і професій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №202 від 31.03.1994, становив не менше 25 років, а саме стаж, який був обчислений відповідачем-1 (24 роки 8 місяців 4 дні), та стаж, який протиправно не був врахований відповідачем-1 (6 місяців 7 днів).

Відповідно до частини 1 статті 45 Закону №1058-ІV пенсія призначається з дня звернення за пенсією.

Отже, пенсія за віком на пільгових умовах мала бути призначена позивачу з 06 вересня 2021 року.

Разом з тим, пенсія за віком відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» була призначена позивачу Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області тільки з 05 травня 2022 року.

Тому, суд, з метою повного захисту порушених прав позивача, вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та задовольнити позов шляхом зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити перерахунок та виплату призначеної позивачу пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 06 вересня 2021 року, зарахувавши до пільгового стажу період роботи з 29 березня 2006 року по 05 жовтня 2006 року в Товаристві з обмеженою відповідальністю «Управління гірничих робіт» (код ЄДРПОУ 33654184), з урахуванням раніше виплачених сум пенсії.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до пункту 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, №303-A, п.29).

Згідно з пунктом 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

Зважаючи на те, що у спірних правовідносинах відповідач-1, як суб`єкт владних повноважень, не використав надані йому дискреційній повноваження для вирішення питання про призначення пенсії, про які було зазначено в судовому рішенні, що змусило позивача звернутися до суду із даним позовом, судовий збір, сплачений останнім, підлягає відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача-1 (частина 1 статі 139 КАС України).

Керуючись статтями 2, 5-10, 20, 22, 25, 47, 72-77, 90, 132, 139, 143, 215, 241-246, 250, 251, 255, 263, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

адміністративний позов ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 , e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (юридична адреса: 21100, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7, код ЄДРПОУ 13322403, e-mail: gu@vn.pfu.gov.ua), Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (юридична адреса: 84122, Донецька область, м. Слов`янськ, пл. Соборна, б. 3; код ЄДРПОУ 13486010, e-mail: gu@dn.pfu.gov.ua) задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення про відмову в призначенні пенсії 57350004808, яке було прийнято Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області 10 вересня 2021 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецької області здійснити перерахунок та виплату призначеної ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до частини 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 06 вересня 2021 року, зарахувавши до пільгового стажу період роботи з 29 березня 2006 року по 05 жовтня 2006 року в Товаристві з обмеженою відповідальністю «Управління гірничих робіт» (код ЄДРПОУ 33654184), з урахуванням раніше виплачених сум пенсії.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в сумі 908 (дев`ятсот вісім) гривень 00 копійок.

Повний текст рішення складено 11 листопада 2021 року.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення.

Суддя А.І. Циганенко