печерський районний суд міста києва
Справа № 757/30743/22-к
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 листопада 2022 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1, при секретарі ОСОБА_2, розглянувши клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ТОВ "НЛ КИЇВ ТРЕЙД" про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №62022000000000466,-
В С Т А Н О В И В:
Адвокат ОСОБА_3 в інтересах ТОВ "НЛ КИЇВ ТРЕЙД" звернуласьдо слідчого судді із клопотанням про скасування арешту майна, накладеного в рамках кримінального провадження №62022000000000466. Клопотання обґрунтовано тим, що ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду міста Львова розглянуто і задоволено клопотання прокурора першого відділу другого управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів органами Державного бюро розслідувань Офісу Генерального прокурора ОСОБА_4 про накладення арешту в кримінальному провадженні № 62022000000000466 від 06.07.2022 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 111-1, ч. 3 ст. 209 КК України на грошові кошти у безготівковій формі, що знаходяться на банківських рахунках ТОВ «НЛ Київ Трейд» (код ЄДРПОУ 42707446). В обґрунтування клопотання, представник заявника вказує на те, що накладення арешту на грошові кошти у безготівковій формі ТОВ «НЛ КИЇВ ТРЕЙД», вважають незаконним та таким, що підлягає скасуванню. Як вбачається, звертаючись до суду з клопотанням про арешт майна, прокурор зазначив, що грошові кошти, що знаходяться на банківських рахунках ТОВ «НЛ КИЇВ ТРЕЙД» містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, та є предметом що був об`єктом кримінально протиправних дій, грошима набутими кримінально протиправним шляхом. ТОВ «НЛ КИЇВ ТРЕЙД» не відомо яке відношення воно має до вказаного кримінального провадження і яку незаконну господарську діяльність проводить, що стало підставою для застосування заходів забезпечення у кримінальному провадженні. Зазначає, що грошові кошти у безготівковій формі на банківському рахунку не підпадають під визначення речових доказів в даному кримінальному провадженні, оскільки не доведено що грошові кошти, які знаходяться на рахунках товариства на час постановлення ухвали є грошовими коштами, отриманими в результаті неправомірних дій. Належними та допустимими речовими доказами в даному випадку могли б бути документи про рух коштів, отримані в установленому законом порядку (ст. гг. 160,162 КПК України). Прокурором не надано доказів того, що накладення арешту на грошові кошти, які знаходяться на рахунках ТОВ «НЛ КИЇВ ТРЕЙД» є співмірним сумі завданого кримінальним правопорушенням збитку. Зокрема, в ухвалі про накладення арешту відсутні посилання на будь-які докази, які б безумовно вказували, що зазначене Товариство має ознаки фіктивності, грошові кошти набуті кримінально - протиправним шляхом, зберегли на собі сліди злочину або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінальної провадження. ТОВ «НЛ КИЇВ ТРЕЙД» вважає, що застосовані відносно товариства обмеження є такими, що не ґрунтуються на законі та є невмотивованими і безпідставними. Представник ТОВ «НЛ КИЇВ ТРЕЙД» - адвокат ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилась, надала заяву про розгляд клопотання у відсутність, вимоги клопотання підтримує у повному обсязі, просить задовольнити. Прокурор/слідчий в судове засідання не прибули, про розгляд вказаного клопотання повідомлені належним чином. Від прокурора надійшла заява про розгляд у відсутність, проти задоволення клопотання заперечує. Вивчивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до висновку про повернення клопотання, у зв`язку з наступним. Судовим розглядом встановлено, що Головним слідчим управлінням Державного бюро розслідувань здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62022000000000466 від 06.07.2022 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 111-1, ч. 3 ст. 209 КК України. Ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду міста Львова від 14.10.2022 року у справі №463/6786/22 накладено арешт на майно, а саме на грошові кошти, у безготівковій формі, що знаходяться на банківських рахунках ТОВ «НЛ Київ Трейд» (код ЄДРПОУ 42707446), в АТ «АЛЬФА-БАНК» (МФО 300346, код ЄДРПОУ 23494714, адрес вул. Велика Васильківська, 100, м. Київ, 03150) без встановлення суми коштів, шляхом заборони розпоряджатись будь-яким чином грошима у безготівковій формі та зупинити проведення всіх видаткових операцій по ним, окрім операцій щодо розрахунку державним бюджетом та операцій по надходженню грошових коштів. У відповідності до ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано. Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку про наявність у заявника права на звернення до суду з клопотанням про скасування арешту майна. Так, статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом. Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура. Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права». Відповідно до Постанови Європейського Суду від 09.06.2005 по справі «Бакланов проти Російської Федерації», Постанови Європейського Суду від 24.03.2005 по справі «Фрізен проти Російської Федерації», Судом наголошується на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання публічної влади у право на повагу до власності має бути законним, держави уповноважені здійснювати контроль за використанням власності шляхом виконання законів. Більше того, верховенство права, одна з засад демократичної держави, втілюється у статтях Конвенції. Питання у тому, чи було досягнуто справедливої рівноваги між вимогами загального інтересу та захисту фундаментальних прав особи, має значення для справи лише за умови, що спірне втручання відповідало вимогам законності і не було свавільним. Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності. Окрім того, Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22.09.1994, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10.05.2007). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23.09.1982 у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21.02.1986 у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", n. 50, Series A N 98). Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя приходить до висновку, що правова підстава для арешту грошових коштів, спростовується, а також враховуючи ту обставину, що однією з засад кримінального провадження є принцип змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом, тоді як орган досудового розслідування не представив слідчому судді належних доказів для безспірного висновку щодо необхідності продовження дії даного заходу забезпечення кримінального провадження, та принципу диспозитивності кримінального провадження, відповідно до якого сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом, а слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність в кримінальному провадженні даних, які б виправдовували подальше втручання держави у право на мирне володіння заявника належним йому нерухомим майном, у зв`язку з чим вважає за доцільне скасувати арешт майна, не вбачаючи підстав для подальшого застосування вказаного заходу забезпечення кримінального провадження. Керуючись ст. ст. 98, 170, 171, 172, 173, 174 КПК України, слідчий суддя,-
УХВАЛИВ :
Клопотання - задовольнити. Скасувати арешт майна накладений ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду міста Львова від 14.10.2022 року у справі №463/6786/22, на грошові кошти, у безготівковій формі, що знаходяться на банківських рахунках ТОВ «НЛ Київ Трейд» (код ЄДРПОУ 42707446):
- НОМЕР_1 (840-долар США);
- НОМЕР_1 (643 - російський рубль);
- НОМЕР_1 (980 - українська гривня);
- НОМЕР_2 (978-євро);
- НОМЕР_3 (980- українська гривня)
в АТ «АЛЬФА БАНК» (МФО 300346, код ЄДРПОУ 23494714, адрес вул. Велика Васильківська, 100, м. Київ, 03150) без встановлення суми коштів, шляхом заборони розпоряджатись будь-яким чином грошима у безготівковій формі та зупинити проведення всіх видаткових операцій по ним, окрім операцій щодо розрахунку державним бюджетом та операцій по надходженню грошових коштів.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1
Суд | Печерський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 10.11.2022 |
Оприлюднено | 14.11.2022 |
Номер документу | 107270469 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про скасування арешту майна |
Кримінальне
Печерський районний суд міста Києва
Остапчук Т. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні