Рішення

від 11.11.2022 по справі 760/25020/21

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №760/25020/21 2/760/5075/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2022 року Солом`янський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді: Усатової І.А.

при секретарі: Омелько Г.Т.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІЗЮМСЬКИЙ ОПТИКО-МЕХАНІЧНИЙ ЗАВОД», Вишгородської районної державної адміністрації Київської області, третіособи: Товариство з обмеженою відповідальністю «БЕЛИЗА», Товариство з обмеженою відповідальністю «МЕДАН», про визнання трудових відносин припиненими, -

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2021 року до суду звернувся представник позивача адвокат Духін Олексій Євгенович із зазначеною позовною заявою та просить суд:

- визнати трудові відносини ОСОБА_1 (Р.Н.О.К.П.П. НОМЕР_1 ) з ТОВ «ІЗЮМСЬКИЙ ОПТИКО-МЕХАНІЧНИЙ ЗАВОД» (код ЄДРПОУ 33011077) припиненими з 09 серпня 2021 року у зв`язку зі звільненням ОСОБА_1 з посади директора, за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України;

- зобов`язати уповноважених осіб відділу державної реєстрації управління економіки Вишгородської районної державної адміністрації Київської області (код ЄДРПОУ 23569369), внести зміни до відомостей про юридичну особу ТОВ «ІЗЮМСЬКИЙ ОПТИКО-МЕХАНІЧНИЙ ЗАВОД» (код ЄДРПОУ 33011077), які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме:у графі "Керівник юридичної особи, а також відомості про інших осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, тощо" запис " ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (без обмежень) - керівник. ОСОБА_1 (повноваження: Вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори тощо (без обмежень)" - вилучити та внести інший запис: "Трудові відносини ОСОБА_1 з ТОВ «ІЗЮМСЬКИЙ ОПТИКО-МЕХАНІЧНИЙ ЗАВОД» (код ЄДРПОУ 33011077) припинені шляхом звільнення з посади директора з 09 серпня 2021 року за власним бажанням на підставі ч.1 ст. 38 КЗпП України. Рішення Солом`янського районного суду м. Києва № ___ від___ ".

Вимоги обґрунтовані тим, що 14.10.2010 позивача було призначено на посаду директора ТОВ «ІЗЮМСЬКИЙ ОПТИКО-МЕХАНІЧНИЙ ЗАВОД», про що було прийнято відповідне рішення на загальних зборах учасників товариства від 17.08.2010 (протокол № 9А).

Як зазначає позивач, на даний час обидва учасника Товариства - ТОВ «БЕЛИЗА» та ТОВ «МЕДАН» підприємством ТОВ «ІЗЮМСЬКИЙ ОПТИКО-МЕХАНІЧНИЙ ЗАВОД» не цікавиться та не опікується. Товариство не здійснює фінансово-господарську діяльність, не має найманих працівників, статутні завдання не виконує. З врахуванням зазначеного позивач втратив матеріальну (економічну) та будь-яку іншу мотивацію на перебування на посаді директора. Позивач, як зазначив його представник в позові, бажає змінити місце роботи й сферу діяльності, однак відсутній будь-який зв`язок із засновниками, тому вирішити питання про звільнення немає можливості.

06.07.2021 позивач направив на адресу місцезнаходження ТОВ «БЕЛИЗА» та ТОВ «МЕДАН» заяву про звільнення від 05.07.2021 та повідомлення про скликання загальних зборів учасників ТОВ «ІЗЮМСЬКИЙ ОПТИКО-МЕХАНІЧНИЙ ЗАВОД». Аналогічні заяву про звільнення та повідомлення про скликання загальних зборів позивач направив Загальним зборам учасників ТОВ «ІЗЮМСЬКИЙ ОПТИКО-МЕХАНІЧНИЙ ЗАВОД», які 06.07.2021 надіслав на юридичну адресу Товариства. Проте вказані листи не були отримані ані учасниками (засновниками) ТОВ «ІЗЮМСЬКИЙ ОПТИКО-МЕХАНІЧНИЙ ЗАВОД», ані самим Товариством.

Оскільки учасники Товариства ігнорує заяву позивача, для захисту порушеного права, він звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою судді Солом`янського районного суду м. Києва від 20 жовтня 2021 року у справі відкрито спрощене позовне провадження.

Сторонам було направлено копію ухвали про відкриття провадження, відповідачам копію позовної заяви з додатками.

На адресу суду повернулися конверти із копією ухвали про відкриття провадження у справі та копією позовної заяви, що направлялися відповідачу ТОВ «ІЗЮМСЬКИЙ ОПТИКО-МЕХАНІЧНИЙ ЗАВОД» та третім особам.

На день ухвалення рішення відповідачі своїм правом не скористалися, відзив на позов не подали.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи, судове засідання в справі не проводилось та особи, які беруть участь у справі не викликались.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд приходить до наступного.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, тобто обов`язок доказування покладений на сторони.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши в сукупності надані суду докази, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Як встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_1 приступив до виконання обов`язків директора Товариства з обмеженою відповідальністю «ІЗЮМСЬКИЙ ОПТИКО-МЕХАНІЧНИЙ ЗАВОД» з 14 жовтня 2010 року на підставі протоколу загальних зборів учасників ТОВ «ІЗЮМСЬКИЙ ОПТИКО-МЕХАНІЧНИЙ ЗАВОД» N 9А від 17.08.2010 та наказу про призначення на посаду директора від 14.10.2010.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 18.08.2021 керівником ТОВ «ІЗЮМСЬКИЙ ОПТИКО-МЕХАНІЧНИЙ ЗАВОД» є ОСОБА_1 .

Учасниками ТОВ «ІЗЮМСЬКИЙ ОПТИКО-МЕХАНІЧНИЙ ЗАВОД» є Товариство з обмеженою відповідальністю «БЕЛИЗА» та Товариство з обмеженою відповідальністю «МЕДАН», що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 18.08.2021 та статутом ТОВ «ІЗЮМСЬКИЙ ОПТИКО-МЕХАНІЧНИЙ ЗАВОД».

06 липня 2021 року позивач направив ТОВ «ІЗЮМСЬКИЙ ОПТИКО-МЕХАНІЧНИЙ ЗАВОД» та його учасникам ТОВ «БЕЛИЗА» та ТОВ «МЕДАН» заяву від 05.07.2021 про звільнення з посади директора товариства за власним бажанням з 09 серпня 2021 року та повідомлення про проведення позачергових загальних зборів учасників ТОВ «ІЗЮМСЬКИЙ ОПТИКО-МЕХАНІЧНИЙ ЗАВОД».

09 серпня 2021 року, у призначені для проведення загальних зборів учасників Товариства час та місце, представники ТОВ «БЕЛИЗА» та ТОВ «МЕДАН» не з`явилися, про причини своєї неявки ніяким чином не повідомили. З цього приводу позивачем 09.08.2021 був складений Акт № 1 про те, що загальні збори учасників ТОВ «ІЗЮМСЬКИЙ ОПТИКО-МЕХАНІЧНИЙ ЗАВОД» є такими, що не відбулися у зв`язку із 100% неявкою учасників Товариства.

За змістом статті 22 КЗпП України будь-яке пряме або непряме обмеження прав чи встановлення прямих або непрямих переваг при укладенні, зміні та припиненні трудового договору не допускається.

Згідно з частиною першою статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції.

Європейський суд з прав людини вказує, що приватне життя "включає право особи на формування та розвиток стосунків з іншими людьми, включаючи стосунки професійного або ділового характеру". Стаття 8 Конвенції "захищає право на особистий розвиток та право встановлювати та розвивати стосунки з іншими людьми та оточуючим світом". Поняття "приватне життя" в принципі не виключає відносини професійного або ділового характеру. Врешті-решт, саме у рамках трудової діяльності більшість людей мають значну можливість розвивати стосунки з оточуючим світом. Отже, обмеження, накладені на доступ до професії, були визнані такими, що впливають на "приватне життя" (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Олександр Волков проти України" (Oleksandr Volkov v. Ukraine, N 21722/11, § 165)).

З урахуванням положень частини першої статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та усталеної практики Європейського Суду з прав людини необхідно зробити висновок, що наявність у реєстрі інформації щодо позивача як про керівника товариства відноситься до професійної діяльності останнього та охоплюється поняттям "приватне життя".

У пункті 4 частини першої статті 36 КЗпП України визначено, що підставами припинення трудового договору, зокрема, є розірвання трудового договору з ініціативи працівника.

Згідно з частиною першою статті 38 КЗпП України працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до навчального закладу; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною з інвалідністю; догляд за хворим членом сім`ї відповідно до медичного висновку або особою з інвалідністю I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.

Конституційний Суд України у рішеннях від 07 липня 2004 року N 14-рп/2004, від 16 жовтня 2007 року N 8-рп/2007 та від 29 січня 2008 року N 2-рп/2008 зазначав, що визначене статтею 43 Конституції України право на працю розглядає як природну потребу людини своїми фізичними і розумовими здібностями забезпечувати своє життя. Це право передбачає як можливість самостійно займатися трудовою діяльністю, так і можливість працювати за трудовим договором чи контрактом.

Свобода праці передбачає можливість особи займатися чи не займатися працею, а якщо займатися, то вільно її обирати, забезпечення кожному без дискримінації вступати у трудові відносини для реалізації своїх здібностей. За своєю природою право на працю є невідчужуваним і по суті означає забезпечення саме рівних можливостей для його реалізації.

Враховуючи порушення права позивача на припинення трудового договору, обраний нею спосіб захисту направлений на відновлення його трудових прав, гарантованих Конституцією України.

Передбачений частиною першою статті 38 КЗпП України порядок розірвання трудового договору з ініціативи працівника передбачає попередження ним про це власника або уповноважений орган письмово за два тижні.

За встановлених у цій справі обставин положення закону щодо письмового попередження власника про бажання працівника звільнитись нівелюється, а іншого порядку звільнення з ініціативи працівника чинне законодавство не передбачає.

Недосконалість національного законодавства та прогалини у правовому регулюванні певних правовідносин не можуть бути підставою для позбавлення особи права на захист його порушених прав у обраний ним спосіб.

Згідно з частиною першою статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України). Аналогічний припис закріплений у частині першій статті 10 ЦПК України.

Елементом принципу верховенства права є принцип правової визначеності, який, зокрема, передбачає, що закон, як і будь-який інший акт держави, повинен характеризуватися якістю, щоб виключити ризик свавілля. На думку Європейського суду з прав людини, поняття "якість закону" означає, що національне законодавство повинно бути доступним і передбачуваним, тобто визначати достатньо чіткі положення, аби дати людям адекватну вказівку щодо обставин і умов, за яких державні органи мають вживати заходів, що вплинуть на конвенційні права цих людей (див. mutatis mutandis рішення Європейського суду з прав людини у справах "C.G. та інші проти Болгарії" ("C. G. and Others v. Bulgaria", заява N 1365/07, § 39), "Олександр Волков проти України" ("Oleksandr Volkov v. Ukraine", заява N 21722/11, § 170)).

Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що формулювання законів не завжди чіткі. Тому їх тлумачення та застосування залежить від практики. І роль розгляду справ у судах полягає саме у тому, щоб позбутися таких інтерпретаційних сумнівів з урахуванням змін у повсякденній практиці (див. mutatis mutandis рішення Європейського суду з прав людини у справах "Кантоні проти Франції" ("Cantoni v. France", заява N 17862/91, § 31-32), "Вєренцов проти України" ("Vyerentsov v. Ukraine", заява " N 20372/11, § 65))

Частиною другою статті 5 ЦПК України встановлено, що у випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини постійно підкреслює цінність та важливість дотримання формалізованих норм цивільного процесу, за допомогою яких сторони забезпечують вирішення спору цивільного характеру, оскільки завдяки цьому може обмежуватися обсяг дискреції, забезпечуватися рівність сторін, запобігатися свавілля, забезпечуватися ефективне вирішення спору та розгляд справи судом упродовж розумного строку, а також забезпечуватися правова визначеність та повага до суду. В той же час "надмірний формалізм" може суперечити вимозі забезпечення практичного та ефективного права на доступ до суду відповідно до пункту першого статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Це зазвичай відбувається у випадку особливо вузького тлумачення процесуальної норми, що перешкоджає розгляду позову заявника по суті із супутнім ризиком порушення його чи її права на ефективний судовий захист (див. mutatis mutandis рішення Європейського суду з прав людини у справах "Белеш та інші проти Чеської Республіки" (Beles and Others v. the Czech Republic, заява N 47273/99, § 50-51, 69); "Волчі проти Франції" (Walchli v. France, заява N 35787/03, § 29).

При проведенні оцінювання Європейський суд з прав людини часто наголошує на питаннях "правової визначеності" та "належного здійснення правосуддя" як на двох основних елементах для проведення розмежування між надмірним формалізмом та прийнятим застосуванням процесуальних формальностей. Зокрема, Європейський суд з прав людини виходить з того, що є порушенням права на доступ до суду, коли норми не переслідують цілі правової визначеності та належного здійснення правосуддя та утворюють свого роду перепону, яка перешкоджає вирішенню справи учасників судового процесу по суті компетентним судом (див., наприклад, рішення у справах "Карт проти Туреччини" (Kart v. Turkey [ВП], заява N 8917/05, § 79 (в кінці); "Ефстатіу та та інші проти Греції" (Efstathiou and Others v. Greece, заява N 36998/02, § 24 (в кінці); "Ешим проти Туреччини" (Esim v. Turkey, заява N 59601/09, § 21).

Зі змісту позовної заяви ОСОБА_1 вбачається, що він просить суд визнати припиненими трудові відносини з ТОВ «ІЗЮМСЬКИЙ ОПТИКО-МЕХАНІЧНИЙ ЗАВОД» з 09.08.2021.

Однак, згідно зі статутом ТОВ «ІЗЮМСЬКИЙ ОПТИКО-МЕХАНІЧНИЙ ЗАВОД» вирішення питання про звільнення керівника відноситься до виключної компетенції загальних зборів товариства.

Разом з тим, відповідно до вимог частини другої статті 5 ЦПК України, з урахуванням встановлених обставин справи та виходячи з того, що пред`явлення позову по суті спрямоване на припинення трудових правовідносин між ОСОБА_1 та ТОВ «ІЗЮМСЬКИЙ ОПТИКО-МЕХАНІЧНИЙ ЗАВОД», суд вважає, що ефективним і таким, що не суперечить закону, у даному випадку буде такий спосіб захисту як припинення трудових відносин ОСОБА_1 та ТОВ «ІЗЮМСЬКИЙ ОПТИКО-МЕХАНІЧНИЙ ЗАВОД» на підставі частини першої статті 38 КЗпП України.

Визначення запропонованим чином способу захисту прав позивача судом не призводить до порушення диспозитивних засад цивільного судочинства, оскільки справа розглядається у межах заявлених ОСОБА_1 вимог і на підставі доказів, поданих учасником справи.

Також слід зазначити, що спеціальним Законом, який регулює відносини у сфері державної реєстрації юридичних осіб є Закон України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань".

Відповідно до положень пункту 4 частини 1 статті 1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» від 15.05.2003 № 755-ІV (далі - Закон № 755-ІV) державна реєстрація - це офіційне визнання шляхом засвідчення державою факту створення або припинення юридичної особи, зміни відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, про юридичну особу.

У разі подання документів для проведення реєстрації змін до відомостей щодо юридичної особи заявником відповідно до п. 8 ч.1 Закону № 755-ІV є уповноважений представник юридичної особи.

Згідно з положеннями пункту 5 розділу II Порядку державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 09.02.2016 №359/5, у разі подання заяви уповноваженою на те особою державний реєстратор перевіряє обсяг повноважень такої особи за документом, що підтверджує її повноваження діяти від імені іншої особи.

Згідно з абзацом 2 пункту 6 частини 1 статті 15 Закону № 755-ІV для державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі, подається рішення уповноваженого органу управління юридичної особи, яке викладається у письмовій формі, прошивається, пронумеровується та підписується засновниками (учасниками), уповноваженими ними особами або головою та секретарем загальних зборів (у разі прийняття такого рішення загальними зборами). Справжність підписів на такому рішенні нотаріально засвідчується, крім випадків, передбачених законом.

Частиною 1 статті 25 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" зазначено, що державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі документів, що подаються заявником для державної реєстрації або судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, а також що надійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби відповідно до Закону України "Про виконавче провадження".

У зв`язку з діями відповідача ТОВ «ІЗЮМСЬКИЙ ОПТИКО-МЕХАНІЧНИЙ ЗАВОД» позивач позбавлена можливості виключити інформацію щодо себе, як керівника (директора) ТОВ «ІЗЮМСЬКИЙ ОПТИКО-МЕХАНІЧНИЙ ЗАВОД», у встановлений законом спосіб та порядок шляхом надання державному реєстратору документів визначених ст. 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань".

Наявність інформації у відкритому ЄДРПОУ про позивача як керівника (директора) ТОВ «ІЗЮМСЬКИЙ ОПТИКО-МЕХАНІЧНИЙ ЗАВОД» за умов припинення трудових відносин між ОСОБА_1 та ТОВ «ІЗЮМСЬКИЙ ОПТИКО-МЕХАНІЧНИЙ ЗАВОД» створює недостовірне уявлення у третіх осіб щодо керівництва Товариством з обмеженою відповідальністю ТОВ «ІЗЮМСЬКИЙ ОПТИКО-МЕХАНІЧНИЙ ЗАВОД» саме позивачем.

Враховуючи вище наведене та беручи до уваги бездіяльність ТОВ «ІЗЮМСЬКИЙ ОПТИКО-МЕХАНІЧНИЙ ЗАВОД» та відсутність можливості вимагати винесення відповідного рішення уповноваженим органом юридичної особи товариства у зв`язку із звільненням позивача із займаної посади на підставі статті 38 КЗпП України, суд вважає за доцільне зобов`язати державного реєстратора відділу державної реєстрації управління економіки Вишгородської районної державної адміністрації Київської області внести зміни до відомостей про юридичну особу - Товариство з обмеженою відповідальністю «ІЗЮМСЬКИЙ ОПТИКО-МЕХАНІЧНИЙ ЗАВОД» (код ЄДРПОУ 33011077), що міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: виключити запис про керівника ОСОБА_1 (Р.Н.О.К.П.П. НОМЕР_1 ) з 09 серпня 2021 року.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 4,77-83,89,95, 141, 259, 263, 265 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІЗЮМСЬКИЙ ОПТИКО-МЕХАНІЧНИЙ ЗАВОД» про визнання трудових відносин припиненими - задовольнити.

Припинити трудові відносини між ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ІЗЮМСЬКИЙ ОПТИКО-МЕХАНІЧНИЙ ЗАВОД» (код ЄДРПОУ 33011077; адреса: 07200, Київська область, Іванківський район, смт Іванків, вул. Поліський шлях, будинок № 5) на підставі частини першої статті 38 КЗпП України з 09 серпня 2021 року.

Зобов`язати уповноважених осіб відділу державної реєстрації управління економіки Вишгородської районної державної адміністрації Київської області (код ЄДРПОУ 23569369), внести зміни до відомостей про юридичну особу ТОВ «ІЗЮМСЬКИЙ ОПТИКО-МЕХАНІЧНИЙ ЗАВОД» (код ЄДРПОУ 33011077), які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме:у графі "Керівник юридичної особи, а також відомості про інших осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, тощо" запис " ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (без обмежень) - керівник. ОСОБА_1 (повноваження: Вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори тощо (без обмежень)" - вилучити та внести інший запис: "Трудові відносини ОСОБА_1 з ТОВ «ІЗЮМСЬКИЙ ОПТИКО-МЕХАНІЧНИЙ ЗАВОД» (код ЄДРПОУ 33011077) припинені шляхом звільнення з посади директора з 09 серпня 2021 року за власним бажанням на підставі ч.1 ст. 38 КЗпП України. Рішення Солом`янського районного суду м. Києва № 760/25020/21від 09.11.2022".

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту рішення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: І.А. Усатова