ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

Справа № 991/5217/22

Провадження 1-кс/991/5236/22

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2022 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_16, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_17., прокурора ОСОБА_18, підозрюваного ОСОБА_1 та його захисника ОСОБА_19, розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_21, погоджене прокурором шостого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_20, про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянину України, уродженцю м.Києва, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12013110000000270 від 14.03.2013,

ВСТАНОВИВ:

До Вищого антикорупційного суду надійшло вказане клопотання детектива, погоджене прокурором у кримінальному провадженні, в якому він просив: продовжити до 21.12.2022 строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з можливістю внесення застави у розмірі 750 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1 860 750 грн. та у випадку внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1 строком на два місяці обов`язки, передбачені п.п. 1-4, 8, 9 ч.5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом; не відлучатись із населеного пункту, де він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи; утримуватися від спілкування з будь-якими особами з приводу обставин, викладених у письмовому повідомлення про підозру ОСОБА_1 у кримінальному провадженні № 12013110000000270 від 14.03.2013, крім своїх захисників, слідчих, детективів, прокурорів, слідчого судді, суду; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.

Вимоги клопотання обґрунтовані тим, що Головним підрозділом детективів Національного антикорупційного бюро України проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12013110000000270 від 14.03.2013 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.3 ст.209,ч. 4 ст.358, ч.1 ст.366 КК України. В рамках даного кримінального провадження 21.06.2022 ОСОБА_1 вручене письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191КК України та 12.10.2022 вручено повідомлення про зміну підозри та про нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.5 ст.191 КК України.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 23.06.2022 щодо ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 20.08.2022, в межах строку досудового розслідування, з альтернативою внесення застави у розмірі 1500 прожиткових мінімумів працездатних осіб, що становить 3 721 500 грн, та у випадку внесення застави, покладено на підозрюваного такі обов`язки: прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом; не відлучатись із населеного пункту, де він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи; утримуватися від спілкування з будь-якими особами з приводу обставин, викладених у письмовому повідомлення про підозру ОСОБА_1 у кримінальному провадженні № 12013110000000270 від 14.03.2013, крім своїх захисників, слідчих, детективів, прокурорів, слідчого судді, суду; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 17.08.2022 продовжено ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» строком на шістдесят днів, тобто до 16.10.2022 включно, в межах строку досудового розслідування, з альтернативою внесення застави у розмірі 750 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1 860 750 грн., з покладенням на підозрюваного обов`язків, передбачених п.п.1-4, 8, 9, ч.5 ст. 194 КПК України.

14.10.2022 постановою заступника Генерального прокурора -керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_22, в порядку ст.615 КПК України, продовжено підозрюваному ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» строком на один місяць, тобто до 14.11.2022 включно. Одночасно визначено ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 750 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1 860 750 грн (один мільйон вісімсот шістдесят тисяч сімсот п`ятдесят гривень) та у випадку внесення застави, покладено на підозрюваного ОСОБА_1 обов`язки передбачені п.п.1-4, 8, 9 ч.5 ст.194 КПК України.

Строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12013110000000270 від 14.03.2013 продовжено до шести місяців, тобто до 21.12.2022.

При цьому, з часу застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу, як зазначає сторона обвинувачення, встановлені судом ризики, передбачені п.п.1-5 ч.1 ст.177 КПК України, не зменшилися та враховуючи те, що дія запобіжного заходу, застосованого до підозрюваного ОСОБА_1 закінчується 14.11.2022, у сторони обвинувачення виникла необхідність у зверненні до суду з клопотанням про продовження строку тримання під вартою, застосованого до підозрюваного ОСОБА_1 , оскільки на думку сторони обвинувачення підорюваний ОСОБА_1 , перебуваючи на волі може здійснити спроби переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду та знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, що мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншими чином чи вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити кримінальне правопорушення в якому підозрюється.

Прокурор ОСОБА_23 у судовому засіданні підтримав подане до суду детективом клопотання, просив суд задовольнити клопотання в повному обсязі та продовжити підозрюваному ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» в межах строку досудового розслідування тобто до 21.12.2022, визначити заставу у розмірі 750 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1 860 750,00грн. та в разі внесення застави підозрюваним покласти на нього обв`язки, відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України.

Підозрюваний ОСОБА_1 та його захисник ОСОБА_24 в судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання сторони обвинувачення, вважали, що ОСОБА_1 було незаконно продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а тому на даний час він незаконно перебуває під вартою. Зазначили, що ОСОБА_1 за час тримання під вартою жодного разу не був викликаний слідством для проведення за його участі слідчих дій чи для допиту, в тому числі його не було допитано навіть після повідомлення про зміну підозри та про нову підозру за новим епізодом за ч.5 ст.191 КК України, що за твердженням сторони захисту викликає сумніви в повноті та об`єктивності проведення досудового розслідування. За твердженням сторони захисту пред`явлена ОСОБА_1 нова підозра ґрунтується виключно на припущеннях сторони обвинувачення, а заявлені детективом ризики, передбачені п.п.1,2,3,4,5 ч.1 ст.177 КПК України не існують. Окрім того сторона захисту зазначила, що застосований судом альтернативний вид запобіжного заходу у вигляді застави є непомірним для підозрюваного, тому він позбавлений можливості застосування до нього альтернативного запобіжного заходу. Таким чином сторона захисту просила слідчого суддю відмовити у задоволенні клопотання про продовження строку тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , а у разі якщо суд прийде до переконання про необхідність застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу, просили зменшити розмір застави до розмірів, встановлених КПК України.

Підозрюваний ОСОБА_1 просив врахувати ситуацію в Україні, часті відключення електроенергії, води, тепла, зауважив, що його сім`я, яка складається із батьків пенсіонерів, малолітнього сина та дружини, яка має ряд захворювань та стан якої погіршується, вимушена самостійно виживати в таких умовах. Тому просив врахувати ці обставини. Зауважив, що його родині тяжко, оскільки всі знаходяться на його утриманні. В той же час в умовах слідчого ізолятору неможливо працювати, оскільки там навіть комп`ютери не дозволяють, тому він не має змоги працювати та забезпечувати свою сім`ю.

Заслухавши доводи та пояснення підозрюваного та його захисника, доводи прокурора, дослідивши подані матеріали, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

Встановлено, що Національним антикорупційним бюро України проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12013110000000270 від 14.03.2013 за підозрою серед інших ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України.

Згідно матеріалів клопотання кримінальне правопорушення вчинене за наступних обставин.

Так, досудовим розслідуванням встановлено, що на підставі розпорядження Кабінету Міністрів України № 72 від 13.02.2012 ОСОБА_1 було призначено на посаду директора Державного підприємства з питань поводження з відходами як вторинною сировиною (Державне підприємство «Укрекоресурси»), юридична адреса: 02090, м. Київ, вул. Лобачевського, буд. 23-В, код ЄДРПОУ 20077743 (далі - ДП «Укрекоресурси»).

На виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 16.04.2014 № 367-р «Про звільнення ОСОБА_1 з посади директора Державного підприємства з питань поводження з відходами як вторинною сировиною» наказом ДП «Укрекоресурси» від 18.04.2014 №91-к ОСОБА_1 припинив виконання обов`язків директора ДП «Укрекоресурси» за угодою сторін, згідно з п. 1 ст. 36 КЗпП України.

Відповідно до статуту ДП «Укрекоресурси», затвердженого Кабінетом Міністрів України, директор Підприємства призначається на посаду і звільняється з посади в установленому порядку Кабінетом Міністрів України. Директор Підприємства несе персональну відповідальність за стан справ та діяльність Підприємства, за повноту та своєчасну сплату податків і зборів (інших обов`язкових платежів) до бюджету, складання, погодження, затвердження відповідно до вимог законодавства і виконання річних та з поквартальною розбивкою планів підприємства.

Таким чином, ОСОБА_1 обіймав посаду на державному підприємстві, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, тобто у розумінні ч. 3 ст. 18 КК України був службовою особою вказаного підприємства.

Перебуваючи на посаді директора ДП «Укрекоресурси» у ОСОБА_1 виник злочинний умисел на протиправне заволодіння коштами державного підприємства шляхом оплати завищеної вартості та прийняття товарів неналежної якості, що поставлятимуться державному підприємству нібито на виконання договору. З цією метою у вересні 2012 року ОСОБА_1 вступив у злочинну змову із ОСОБА_2 на протиправне заволодіння грошовими коштами державного підприємства та спільно розробили план його вчинення, відповідно до якого він, як керівник державного підприємства мав організовувати підписання всіх необхідних документів, що необхідні для забезпечення перерахування державних коштів, а ОСОБА_2 мав із залученням інших осіб організувати через підконтрольну юридичну особу постачання за завищеною вартістю товарів неналежної якості під виглядом виконання договору, а також забезпечити обготівкування привласнених грошових коштів державного підприємства для розподілу між співучасниками злочину.

На реалізацію злочинного плану директор ДП «Укрекоресурси» ОСОБА_1 24.09.2012 видав доручення на організацію закупівлі автоматів з прийому використаної тари (далі - фандоматів) в кількості 100 шт.

В свою чергу, ОСОБА_2 , виконуючи свою роль, маючи корисливий мотив, усвідомлюючи протиправність своїх дій та бажаючи настання шкідливих наслідків у вигляді заволодіння коштами державного підприємства, з метою прикриття протиправних дій та ухилення від відповідальності залучив до вчинення злочину свого племінника ОСОБА_3 , а саме до заснування та керівництва підприємством, що нібито постачатиме на адресу державного підприємства товари. Розуміючи, що ОСОБА_3 на той час не мав досвіду ведення підприємницької діяльності, згідно досягнутих домовленостей фактичне керівництво підприємством здійснював ОСОБА_2 .

Для забезпечення обготівкування коштів через ряд підконтрольних рахунків ОСОБА_2 залучив ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , а також належне останньому ТОВ «Компанія Ірол». При цьому, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 повинні були передати отримані від ТОВ «Віар Плюс» кошти ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які б розподілили між учасниками злочину.

Таким чином, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 вступили у попередню злочинну змову на заволодіння коштами ДП «Укрекоресурси».

На виконання злочинного плану та вказівок ОСОБА_2 . 09.10.2012 ОСОБА_3 заснував ТОВ «Віар Плюс», юридична адреса: 03680, місто Київ, вул. Виборзька, 99, ЄДРПОУ 38419900, основною метою підприємства було постачання обладнання для збирання вторинної сировини.

Після цього, 01.11.2012 між ДП «Укрекоресурси» в особі директора ОСОБА_1 та ТОВ «Віар Плюс», в особі директора ОСОБА_3 укладено договори купівлі-продажу №№ 2-94, 2-95, 2-96, 2-97, згідно яких ТОВ «Віар Плюс» зобов`язувалось поставити 100 фандоматів виробництва «RecycleTech» на загальну суму 17 344 807 грн.

Відповідно до специфікацій, які є невід`ємними частинами договорів купівлі-продажу фандоматів, ТОВ «Віар Плюс» зобов`язувалось поставити державному підприємству фандомати виробника «RecycleTech», моделі МТ-500, приймальна здатність 1000 поліетиленових пляшок та 800 алюмінієвих банок.

При цьому фандомати МТ-500 виробляються виключно компанією «RecycleTech» на підставі патенту, що зареєстрований в США №US 8,851,265 B2 від 07.10.2014, підписаний заступником директора Бюро патентів і товарних знаків США ОСОБА_6 та який попередньо опублікований 05.07.2012.

Згідно п. 2.1. договорів купівлі-продажу від 01.11.2012 №№ 2-94, 2-95, 2-96, 2-97, передача товару покупцю здійснюється за адресою: м. Київ, вул. Лобачевського, 23-В в присутності уповноважених представників сторін. Товар повинен бути переданий покупцеві до 31.12.2012. Відповідно п. 2.3 договорів при передачі товару сторони підписують акти приймання-передачі і видаткові накладні, в яких зазначається найменування обладнання, комплектність, кількість, ціна та вартість.

Згідно із п. 4.3.1 договорів покупець має право вимагати від продавця передання йому товару в належному та придатному стані разом з усіма документами та приналежностями, а також відповідно до п. 4.3.2 вимагати заміни неякісного товару, а також товару який не відповідає умовам договорів, на інший, належної якості та відповідний умовам договорів, або пропорційного зменшення ціни у разі виявлення під час приймання товару будь-яких недоліків.

Згідно із п. 2.4 договорів при прийманні товару покупець має право оглянути його та перевірити працездатність, у разі виявлення будь-яких недоліків, невідповідності умовам договорів, вимогам законодавства, технічним характеристикам або умовам, які звичайно ставляться до даного виду товару, покупець повинен негайно повідомити про це продавця. В такому випадку представники сторін складають двосторонній акт про виявлене.

У п. 2.4 договорів сторони домовились, що якщо покупець прийняв товар без його перевірки під час передачі, він в подальшому позбавляється права пред`являти продавцю будь-які претензії з приводу виявлених недоліків. Обов`язок продавця передати товар вважається виконаним в момент вручення товару покупцю та підписання сторонами акту приймання-передачі і видаткової накладної з обов`язковим зазначенням дати підписання (п. 2.6).

Загальна вартість товару за договорами купівлі-продажу від 01.11.2012 №№ 2-94, 2-95, 2-96, 2-97 складала суму 17 344 807 грн. Вартість товару включає вартість усіх витрат, необхідних для експлуатації.

Згідно умов договорів від 01.11.2012 №№ 2-94, 2-95, 2-96 кількість фандоматів виробника «RecycleTech» становить по 28 одиниць на загальну вартість 4 856 546, 80 грн, в тому числі ПДВ, що відповідно до офіційного курсу Національного банку України на день підписання договору є еквівалентом 607 600 доларів США, по кожному договору.

Згідно договору від 01.11.2012 №№ 2-97, кількість фандоматів виробника «RecycleTech» становить 16 одиниць на загальну вартість 2 775 169,60 грн, в тому числі ПДВ, що відповідно до офіційного курсу Національного банку України на день підписання договору є еквівалентом 347 200 доларів США.

Відповідно до пунктів 3.4.1 та 3.4.2 договорів №№ 2-94, 2-95, 2-96 перший платіж - передоплата в розмірі 2 039 749,66 грн., але не менше еквіваленту 255 192 доларів США, здійснюється впродовж 3-х робочих днів з моменту підписання сторонами договору. Залишок товару в сумі 2 816 797,14 грн, але не менше еквіваленту 352 408 доларів США, сплачується покупцем щомісячно рівними частинами, але не менше розміру, визначеного в графіку розрахунків для кожного періоду, у період з 01.12.2012 до 31.07.2013.

Відповідно до пунктів 3.4.1 та 3.4.2 договору № 2-97 перший платіж - передоплата в розмірі 1 165 571,23 грн., але не менше еквіваленту 145 824 доларів США здійснюється впродовж 3-х робочих днів з моменту підписання сторонами Договору. Залишок товару в сумі 1 609 598,37 грн., але не менше еквіваленту 201 376 доларів США, сплачується покупцем щомісячно рівними частинами, але не менше розміру, визначеного в графіку розрахунків для кожного періоду, у період з 01.12.2012 до 31.06.2013.

Строк дії договорів встановлено до 01.08.2013, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за ними (пункт 8.2 договорів).

На виконання спільного плану щодо заволодіння коштами державного підприємства ОСОБА_1 , усвідомлюючи суспільно-небезпечні наслідки своїх дій та бажаючи їх настання, відповідно до платіжних доручень №2087, №2088, №2089, №2090 від 07.11.2012 здійснив перерахування коштів державного підприємства 6 511 999,98 грн на рахунок ТОВ «Віар Плюс» № НОМЕР_1 у АТ «Фінростбанк».

В свою чергу ОСОБА_2 , реалізовуючи узгоджений злочинний план на заволодіння коштами державного підприємства, з метою створення видимості виконання договірних зобов`язань знайшов фандомати, які продавала американська компанія «Alpha Holdings Group Inc.», за значно нижчою ціною. При цьому, характеристики фандоматів «Alpha Holdings Group Inc.» не відповідали умовам, передбаченим договорами купівлі-продажу від 01.11.2012 №№ 2-94, 2-95, 2-96, 2-97.

Реалізовуючи злочинний замисел, 17.01.2013 між «Alpha Holdings Group Inc.» в особі директора Potik Anatoliy та ТОВ «Віар Плюс» в особі директора ОСОБА_3 укладено контракт купівлі-продажу №170113. Відповідно до умов вказаного контракту «Alpha Holdings Group Inc.» зобов`язувалася продати ТОВ «Віар Плюс» автомати, призначені для приймання поліетиленових пляшок і/або алюмінієвих банок моделі Х5000 виробника «Alpha Holdings Group Inc.» із приймальною здатністю 300 поліетиленових пляшок і/або 400 алюмінієвих банок.

Водночас, компанія «Alpha Holdings Group Inc.» не мала ділових відносин з виробником фандоматів моделі МТ-500 «RecycleTech», а фандомат моделі МТ-500 не був обладнанням «Alpha Holdings Group Inc.», в зв`язку з чим компанія ніколи не здійснювала їх постачання.

Усвідомлюючи протиправність своїх дій та з метою створення видимості їх законності ОСОБА_2 домовився з представниками «Alpha Holdings Group Inc.» щодо продажу через посередника 100 фандоматів для ТОВ «Віар Плюс» за 100 000 доларів США, що дорівнювало еквіваленту 790 000 грн. При цьому ОСОБА_2 та ОСОБА_3 підшукали та домовились з представниками панамської компанії «Sonda Assets S.A.» щодо їх посередництва під час закупівлі фандоматів.

У період з 18.12.2012 по 21.12.2012 компанією «Sonda Assets S.A.» на виконання домовленостей із ОСОБА_2 та ОСОБА_3 перераховано отримані від ТОВ «Віар Плюс» кошти у сумі 100 000 доларів США, що до цього надійшли від ДП «Укрекоресурси», зі свого рахунку IBAN: НОМЕР_2 у банку AS «PrivatBank» на рахунок компанії «Alpha Holdings Group Inc.» № НОМЕР_3 у JPMorgan Chase Bank з призначенням «оплата по контракту продажу кіосків з переробки від 03.12.2012»

При цьому, решта отриманих від ДП «Укрекоресурси» грошових коштів перераховані на рахунки підконтрольних юридичних осіб та в подальшому були привласнені учасниками злочину.

Водночас, реалізовуючи спільний злочинний задум спрямований на привласнення коштів державного підприємства, ОСОБА_1 продовжив здійснювати оплати від імені державного підприємства за договорами купівлі-продажу від 01.11.2012 №№ 2-94, 2-95, 2-96, 2-97.

Так, відповідно платіжних доручень від 20.12.2012 № 2476, 30.11.2012 № 189, від 30.11.2012 № 190, від 17.01.2013 № 254, від 24.01.2013 № 102, від 12.02.2013 № 287, від 12.03.2013 № 539, від 13.03.2013 № 542, від 14.03.2013 № 558, від 28.03.2013 № 381, 29.04.2013 № 820100, № 820101, № 820102, № 820103 ДП «Укрекоресурси» перерахувало на рахунок № НОМЕР_1

ТОВ «Віар Плюс» в АТ «Фінросбанк» кошти на загальну суму 1 458 000 грн., як оплата за фандомати згідно договорів купівлі-продажу від 01.11.2012 №№ 2-94, 2-95, 2-96, 2-97.

В той же час, ОСОБА_1 оплата здійснювалася незважаючи на невиконання умов договорів про поставку фандоматів до 31.12.2012.

Крім того, діючи за заздалегідь узгодженим злочинним планом на привласнення коштів державного підприємства, з метою створення видимості законності своїх дій та упередження обставин, що могли б їм завадити, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 домовились про внесення змін до договорів купівлі-продажу фандоматів, в яких передбачити постачання товарів після повної оплати, а також збільшення вартості з урахуванням прирівняння до курсу долару США.

При цьому, ОСОБА_1 усвідомлював, що ТОВ «Віар Плюс» порушило низку умов договорів купівлі-продажу фандоматів, та те, що збільшення вартості фандоматів в частині прирівняння до офіційного курсу долару США є абсолютно безпідставним. Однак, бажаючи привласнити кошти державного підприємства та діючи всупереч інтересам служби підписав зміни до договорів купівлі-продажу.

Так, 05.06.2013 ДП «Укрекоресурси» в особі директора ОСОБА_1 укладено з ТОВ «Віар Плюс» в особі директора ОСОБА_7 , що діяв за вказівками ОСОБА_2 , додаткові угоди № 1 до договорів купівлі-продажу від 01.11.2012 №№ 2-94, 2-95, 2-96, 2-97, відповідно до яких було змінено порядок поставки товарів та його вартість, а саме, визначено, що поставка товару здійснюється протягом 2-х днів з моменту отримання ТОВ «Віар Плюс» повної оплати та збільшено ціну договорів в частині прирівняння до офіційного курсу долару США вартості товару на суму 900 000 грн.

Відповідно до платіжних доручень № 2244, 2245, 2246 від 10.06.2013, № 29831 від 21.08.2013 ДП «Укрекоресурси» сплатило на рахунок № НОМЕР_1 ТОВ «Віар Плюс» в АТ «Фінросбанк» 920 000 грн, за договорами від 01.11.2012 №№ 2-94, 2-95, 2-96.

В подальшому, продовжуючи виконувати спільний злочинний план, з метою заволодіння усією сумою отриманих від державного підприємства коштів та не маючи наміру здійснювати реальну поставку фандоматів, 18.06.2013 ТОВ «Віар Плюс» в особі директора ОСОБА_3 укладено кредитний договір з ПАТ «Фінростбанк» та отримано кредит у сумі 8 754 810,02 грн під заставу майнових прав на отримання оплати за договорами купівлі-продажу від 01.11.2012. Після чого, у період з 18.06.2013 по 20.06.2013 ПАТ «Фінростбанк» зараховано на рахунок № НОМЕР_1 ТОВ «Віар Плюс» 3 576 726,8 грн.

В той же час, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 перебуваючи у злочинній змові з ОСОБА_1 та бажаючи привласнити кошти державного підприємства, не планували здійснювати поставку фандоматів для ДП «Укрекоресурси». У зв`язку з чим, 27.06.2013 між ТОВ «Віар Плюс» в особі ОСОБА_3 та ПАТ «Фінростбанк» укладено додаткову угоду до кредитного договору від 18.06.2013, відповідно якої кредит забезпечується заставою товарів, а саме придбаними у компанії «Alpha Holdings Group Inc.» фандоматами у кількості 100 одиниць.

При цьому, ОСОБА_3 , достовірно розуміючи, що ТОВ «Віар Плюс» придбало фандомати моделі Х5000 виробника «Alpha Holdings Group Inc.», підготував та надав до ПАТ «Фінростбанк» недостовірну балансову довідку ТОВ «Віар Плюс» від 27.12.2013 №2712/13/2 щодо наявності у ТОВ «Віар Плюс» 100 одиниць фандоматів моделі МТ-500, недостовірну складську довідку ТОВ «Віар Плюс» щодо місця зберігання 100 одиниць фандоматів моделі МТ-500, протокол №10 загальних зборів учасників ТОВ «Віар Плюс» від 26.06.2013 щодо передачі ПАТ «Фінростбанк» в заставу 100 одиниць фандоматів МТ-500, клопотання Голові Правління ПАТ «Фінростбанк» з пропозицією передачі в заставу цих фандоматів.

Згідно пункту 2.3.1 договору застави заставодавець зобов`язаний утримувати предмет застави належним чином, вживати всіх необхідних заходів для його збереження та не змінювати місцезнаходження предмета.

На виконання договору застави у Державний реєстр обтяжень рухомого майна 27.06.2013 внесено запис про накладення приватного обтяження № 13768638 (реєстратор: ОСОБА_8 , Одеська філія ДП «Інформаційний центр «Міністерства юстиції України») на належне ТОВ «Віар Плюс» майно, а саме автоматизований приймальний комплекс «Фандомат» у кількості 100 одиниць. Таким чином, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 усвідомлювали, що до погашення заборгованості перед ПАТ «Фінростбанк» ТОВ «Віар Плюс» не має права поставити фандомати ДП «Укрекоресурси».

Після цього, у період з 02.07.2013 по 12.07.2013 ПАТ «Фінростбанк» зараховано на рахунок № НОМЕР_1 ТОВ «Віар Плюс» 5 178 083, 22 грн. Таким чином, ТОВ «Віар Плюс» акумулювало на своєму рахунку привласнені кошти державного підприємства у сумі 1 120 000 грн. та отримані кредитні кошти від ПАТ «Фінростбанк» у сумі 8 754 810 грн.

У подальшому кредитні кошти повернуті не були та рішенням господарського суду м. Києва від 02.03.2015 присуджено стягнути з ТОВ «Віар плюс» на користь ПАТ «Фінростбанк» відповідну заборгованість.

Для завезення фандоматів на територію України з метою прикриття своєї протиправної діяльності 18.06.2014 ТОВ «Віар Плюс» сплатили 1 764 800 грн за митне оформлення товарів на рахунок Київської міжрегіональної митниці.

При цьому, решта отриманих від ДП «Укрекоресурси» грошових коштів перераховані на рахунки підконтрольних юридичних осіб та в подальшому були привласнені учасниками злочину.

В подальшому впродовж червня 2013 року відповідно вантажно-митних декларацій придбані у компанії «Sonda Assets S.A.» фандомати ввезені на територію України через кордон з Республікою Польща.

Поруч з тим, ОСОБА_3 , усвідомлюючи, що ТОВ «Віар Плюс» придбано фандомати моделі Х5000 виробництва «Alpha Holdings Group Inc.», діючи з метою реалізації злочинного плану спрямованого на привласнення коштів державного підприємства шляхом поставки обладнання, яке не відповідає умовам договорів купівлі-продажу, використав підроблені документи в ході розмитнення придбаних фандоматів.

Зокрема, ОСОБА_3 надав до Київської регіональної митниці завідомо підроблені документи щодо придбання у компанії «Alpha Holdings Group Inc.» нібито фандоматів «RecycleTech» модель МТ-500, а саме: сертифікати походження, в яких було вказано модель фандоматів МТ-500; копію контракту купівлі-продажу №1700113 від 17.01.2013 між «Alpha Holdings Group Inc.» та ТОВ «Віар Плюс», де в специфікації - додатку №1 до контракту купівлі-продажу №1700113 від 17.01.2013 зазначено недостовірні відомості про виробника фандоматів - нібито компанія «RecycleTech», модель МТ-500; рахунки №0.002 від 03.06.2013, №0.004 від 13.03.2013, №0.008 від 13.03.2013 із зазначенням поставки фандоматів МТ-500.

Перебуваючи у злочинній змові ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 розуміли, що придбані фандомати не відповідають умовам договорів купівлі-продажу та перебувають у заставі, у зв`язку з чим не можуть бути поставлені на ДП «Укрекоресурси».

З огляду на викладене, розуміючи суспільну небезпечність своїх дій та не бажаючи настання відповідальності за них, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 домовились про незастосування жодних господарських санкцій між ДП «Укрекоресурси» та ТОВ «Віар Плюс». При цьому, ОСОБА_1 усвідомлював той факт, що ТОВ «Віар Плюс» порушило низку умов договорів купівлі-продажу фандоматів, однак бажаючи продовжити заволодіння коштами державного підприємства не використав можливостей, передбачених умовами договорів щодо відшкодування збитків та належного виконання договорів.

Так, ОСОБА_1 , умисно використовуючи свої повноваження, як директор державного підприємства повинен був продовжити перерахування коштів на рахунки ТОВ «Віар Плюс» в якості оплати за фандомати, а також забезпечити проведення безперешкодного прийому неякісних фандоматів своїми підлеглими для їх постановки на бухгалтерський облік в ДП «Укрекоресурси» та організувати подальшу передачу фандоматів на зберігання юридичній особі підконтрольній ОСОБА_2 з метою збереження контролю ТОВ «Віар Плюс» над обтяженим майном.

Крім того, з метою прикриття своїх протиправних дій 27.12.2013 ДП «Укрекоресурси» в особі директора ОСОБА_1 укладено з ТОВ «Віар Плюс» в особі директора ОСОБА_7 , який діяв за вказівками ОСОБА_2 , додаткові угоди № 2 до договорів від 01.11.2012 №№ 2-94, 2-95, 2-96, 2-97 згідно з умовами яких було продовжено строк дії договорів до 31.12.2013, а також визначено, що ДП «Укрекоресурси» та ТОВ «Віар Плюс» не застосовуватимуть один до одного оперативно-господарських санкцій та відшкодування збитків за порушення умов договорів з моменту їх укладення 01.11.2012 до моменту закінчення строку їх дії.

З метою перерахування більшої частини коштів державного підприємства, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 діючи відповідно спільного злочинного задуму та з метою створення вигляду законності своїх дій вирішили, що придбані для ДП «Укрекоресурси» фандомати повинні бути поставлені на бухгалтерський облік державного підприємства незважаючи на їх технічний стан та невідповідність технічних характеристик умовам договорів.

З цією метою 09.12.2013 ОСОБА_1 підписав лист, на підставі якого ДП «Укрекоресурси» звернулось до ТОВ «Віар Плюс» стосовно необхідності розширення технічних характеристик фандоматів, а саме: дообладнання системою керування додатковими та розширеними функціями, у тому числі можливостями системи приймання платежів, а саме внесення платежів за стільниковий зв`язок, інтернет-доступ, телебачення, послуги банків, ЖКГ, товари за каталогами в інтернет магазинах, придбання квитків, здійснення грошових переказів; підключення додаткового обладнання: розширення СОМ портів, встановлення плати відеозахвату, до якої будуть підключені всі відеокамери; розширення функціоналу подрібнювача та сортувальника тари та встановлення швидкісного сканера з можливістю сканування багатомірних штрих кодів.

Діючи за спільним злочинним задумом, за вказівкою ОСОБА_2 , ОСОБА_7 наступного дня, а саме 10.12.2013 підписав та направив лист про готовність ТОВ «Віар Плюс» дообладнати фандомати власними силами. При цьому, усі учасники злочинної схеми усвідомлювали, що фандомати не можуть бути дообладнані та поставлені на державне підприємство через накладення на них приватного обтяження № 13768638 згідно договору застави із ПАТ «Фінростбанк» та невідповідністю умовам договорів.

27.12.2013, ДП «Укрекоресурси» в особі директора ОСОБА_1 укладено з ТОВ «Віар Плюс» в особі директора ОСОБА_7 додаткові угоди № 3 до договорів від 01.11.2012 №№ 2-94, 2-95, 2-96, 2-97, згідно з умовами яких ТОВ «Віар Плюс» зобов`язувалось поставити ДП «Укрекоресурси» фандомати та здійснити їх дообладнання з метою розширення функціоналу та забезпечення додаткової безпеки обладнання. Термін поставки та дообладнання фандоматів згідно додаткових угод визначено до 31.03.2014. Вартість дообладнання по чотирьом договорам визначено у сумі 4 310 000 грн.

В подальшому, ОСОБА_1 , переслідуючи мету надання своїм діям законної форми та одночасно реалізовуючи злочинний умисел на привласнення коштів підприємства, шляхом нанесення низки резолюцій надав вказівки: Юридичному департаменту ДП «Укрекоресурси» - надати довіреність уповноваженому представнику ДП (з працівників ІАЦ, визначити ОСОБА_9 ); Фінансово-економічному управлінню ДП «Укрекоресурси» - сплатити згідно графіку; Департаменту організації виробництва, ІАЦ ДП «Укрекоресурси» - спільно створити комісію з приймання обладнання та інші необхідні організаційно-правові заходи з приймання та забезпечити схоронність державного майна.

Наступного дня, 28.02.2014 ОСОБА_1 видав розпорядження № 16 про створення комісії з приймання фандоматів у ТОВ «Віар Плюс». До складу комісії було включено: голова комісії - начальник департаменту організації виробництва та орендних відносин ОСОБА_10 , члени комісії: начальник інформаційно-аналітичного центру ОСОБА_9 , заступник начальника інформаційного аналітичного центру - ОСОБА_11 , головний фахівець відділу організації виробництва ОСОБА_12 .

Розпорядженням № 16 від 28.02.2014 директор підприємства ОСОБА_1 доручив комісії: забезпечити фіксацію технічного стану фандоматів та їх роботоздатності (в.т.ч. фотофіксацію) в акті огляду; здійснити приймання наявної кількості фандоматів, з обов`язковим відображенням в акті огляду (недоліків, пошкоджень, тощо). Юридичному департаменту доручив підготувати проект довіреності на ім`я начальника ІАЦ ОСОБА_9 з правом представляти інтереси підприємства під час підписання актів приймання-передачі фандоматів та подати на підпис Директору Підприємства. Начальнику ІАЦ доручив забезпечити приймання фандоматів та їх збереження.

В той же час ОСОБА_1 повідомив окремим членам про створення комісії не ознайомлюючи зі змістом розпорядження, після чого вони виїхали для огляду фандоматів у день підписання розпорядження - 28.02.2014. Таким чином, ОСОБА_1 бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків в результаті своїх дій, створив передумови щоб члени комісії не розуміли яким чином їм потрібно оглянути фандомати, а також як відобразити результати огляду та в наслідок цього прийняли фандомати, які не відповідають умовам договорів купівлі-продажу.

Водночас, для досягнення злочинного умислу, спрямованого на приймання у ТОВ «Віар Плюс» обладнання, яке не відповідає умовам договорів купівлі-продажу від 01.11.2012 №№ 2-94, 2-95, 2-96, 2-97 та його оплати за рахунок коштів ДП «Укрекоресури», ОСОБА_1 уповноважив представляти інтереси ДП «Укрекоресурси» під час підписання актів приймання-передачі фандоматів не голову комісії, а одного з її членів, саме ОСОБА_9 .

Окрім того, на виконання вищевказаного, ОСОБА_1 надав вказівку ОСОБА_9 підписати видаткові накладні як один з документів щодо прийому фандоматів і прийняти таким чином фандомати. Також, розуміючи, що фандомати не відповідатимуть умовам договорів купівлі продажу, ОСОБА_1 повідомив ОСОБА_9 , що його завданням буде прийняти фандомати по кількості, не залежно від результатів огляду комісією та перевірки їх технічного стану і роботоздатності. При цьому, щоб у ОСОБА_9 сформувалась думка про законність приймання фандоматів без їх належної перевірки, ОСОБА_1 переконав його, що фандомати будуть дообладнуватись відповідно до укладених додаткових угод № 3 до договорів купівлі-продажу, тому незалежно від висновку комісії по огляду фандоматів щодо відповідності обладнання умовам договорів купівлі продажу, необхідно підписати видаткові накладні для бухгалтерського обліку фандоматів.

Того ж дня, на виконання розпорядження директора ДП «Укрекоресурси» від 28.02.2014 № 16, члени комісії у складі ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_9 , ОСОБА_12 прибули до місця зберігання фандоматів за адресою: м. Київ, вул. Пост-Волинський, 5. Оглядом члени комісії виявили ознаки незаводського виробництва фандоматів, непридатність їх до використання та як наслідок невідповідність технічних характеристик специфікаціям до договорів. Вказане послугувало причиною того, що члени комісії відмовились підписувати акти приймання-передачі фандоматів та припинили подальшу перевірку фандоматів через її недоцільність.

Оглянуте комісією з приймання фандоматів обладнання не могло відповідати умовам договорів купівлі-продажу фандоматів від 01.11.2012 №№ 2-94, 2-95, 2-96, 2-97, оскільки ТОВ «Віар Плюс» було придбано фандомати з технічними характеристиками, які не відповідали потребам державного підприємства.

Не зважаючи на висновки комісії з приймання фандоматів, керуючись вказівкою директора ДП «Укрекоресурси» ОСОБА_1 , 28.02.2014 ОСОБА_9 підписав видаткові накладні №№ РН-0000001, РН-0000002, РН-0000003, РН-0000004, надані йому ОСОБА_3 .

При цьому, директором ТОВ «Віар Плюс» ОСОБА_3 до вказаних видаткових накладних внесені завідомо недостовірні відомості про здійснення ним поставки нібито фандоматів МТ-500 виробництва компанії «RecycleTech», хоча насправді поставлялися фандомати іншого виробника та іншої моделі, що не відповідали умовам договорів із державним підприємством.

Розуміючи, що фандомати непридатні до використання та не відповідають умовам договорів купівлі-продажу, ОСОБА_1 надав вказівку ОСОБА_9 підписання договорів відповідального зберігання фандоматів з ТОВ «Рамена Інвест». 28.02.2014 ДП «Укрекоресурси» в особі ОСОБА_9 укладено з ТОВ «Рамена Інвест» в особі директора ОСОБА_13 договір відповідального зберігання. Таким чином фандомати, які повинні були поставити за місцем знаходження ДП «Укрекоресурси» за адресою: м. Київ, вул. Лобачевського, буд. 23-В, за вказівкою ОСОБА_1 були прийняті та передані на відповідальне зберігання підконтрольному ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ТОВ «Рамена Інвест» нібито для проведення дообладнання, однак фактично придбані фандомати повинні були там зберігатись невизначений термін.

ОСОБА_1 достовірно розуміючи, що кошти, перераховані ТОВ «Віар Плюс» привласнені, маючи корисливий мотив та здійснюючи необхідні дії для продовження заволодіння майном державного підприємства, здійснив подальше перерахування коштів державного підприємства, як оплату нібито за фандомати на рахунок ТОВ «Віар Плюс».

За платіжними дорученнями №820495, №820496, №820497, №820498, №820499, №820500, №820501, 820502 від 14.02.2014, №820656, №820657, №820658, №820659 від 03.03.2014, №820877, №820878, №820879, №820880 від 19.03.2014, №165, №166, №167, №168, №820903, №820904 від 21.03.2014, №821045, №821046, №821047, №821048 від 31.03.2014, №821272, №821273, №821274 від 15.04.2014 ДП «Укрекоресурси» перераховано на рахунок № НОМЕР_4 ТОВ «Віар Плюс» у ПАТ «Кредит Оптима Банк» кошти у сумі 4 800 000 грн. за фандомати згідно договорів купівлі-продажу № 2-94, 2-95, 2-96, 2-97 від 01.11.2012, які в подальшому привласнили ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

В подальшому отриманими грошовими коштами державного підприємства група осіб заволоділа шляхом їх обготівкування через особисті рахунки та рахунки підконтрольних юридичних осіб.

Зокрема, діючи за попередньо узгодженим злочинним планом та маючи на меті приховати факт привласнення коштів державного підприємства для їх подальшого обготівкування та розподілу між учасниками злочинної схеми, ОСОБА_3 , діючи за вказівкою ОСОБА_2 , перерахував 1 211 300 гривень на рахунок ТОВ «Компанія Ірол» № НОМЕР_5 в АТ «Фінростбанк» з призначенням «повернення безвідсоткової фінансової допомоги» на підставі платіжних доручень №1 від 19.02.2014 та №2 від 20.02.2014.

В свою чергу, директор ТОВ «Компанія Ірол» ОСОБА_5 з рахунку ТОВ «Компанія Ірол» № НОМЕР_5 в АТ «Фінростбанк» перерахував кошти у сумі 120 000 гривень на рахунок безпосередньо ОСОБА_2 № НОМЕР_6 в АТ «Фінростбанк» на підставі платіжного доручення №79 від 19.02.2014, якими останній заволодів та розпорядився на власний розсуд.

Після цього ОСОБА_5 перерахував решту коштів, отриманих від ТОВ «Віар Плюс», з одного рахунку ТОВ «Компанія Ірол» на інший. На підставі платіжних доручень №83 від 03.03.2014, №84 від 06.03.2014 та №85 від 14.03.2014 кошти у сумі 1 091 000 гривень були перераховані з рахунку ТОВ «Компанія Ірол» № НОМЕР_5 в ПАТ «Фінростбанк» на рахунок ТОВ «Компанія Ірол» № НОМЕР_7 в ПАТ «Кредит Оптима Банк». В подальшому ОСОБА_5 перерахував кошти у сумі 1 090 400 грн. з рахунку ТОВ «Компанія Ірол» № НОМЕР_7 в ПАТ «Кредит Оптима Банк» на власний рахунок № НОМЕР_8 в ПАТ «Кредит Оптима Банк» на підставі платіжних доручень №55 від 05.03.2014, №2 від 07.03.2014, №3 від 14.03.2014, №4 від 19.03.2014, №25 від 25.03.2014.

Окрім цього, усвідомлюючи незаконність походження коштів на рахунку ТОВ «Віар Плюс» № НОМЕР_4 у ПАТ «Кредит Оптима Банк» та виконуючи дії з метою заволодіння ними, діючи згідно розробленого плану за вказівкою ОСОБА_2 , ОСОБА_7 перерахував кошти у сумі 2 800 950 гривень на рахунок ОСОБА_5 № НОМЕР_8 в ПАТ «Кредит Оптима Банк» на підставі платіжних доручень № 11 від 11.03.2014, №12 від 14.03.2014, №13 від 20.03.2014, №14 від 21.03.2014, №15 від 21.03.2014, №16 від 24.03.2014, №17 від 02.04.2014, №18 від 18.04.2014, як фінансову допомогу.

Після чого, з вищезазначеного рахунку в ПАТ «Кредит Оптима Банк» ОСОБА_5 зняв готівку у сумі 415 500 гривень та 3 176 285 гривень. Після обготівкування кошти були привласнені та розподілені між учасниками злочину.

Також, виконуючи дії з метою заволодіння коштами державного підприємства, виконуючи відведену роль, діючи за вказівкою ОСОБА_2 , ОСОБА_7 із рахунку ТОВ «Віар плюс» перерахував кошти у сумі 754 700 гривень на рахунок ОСОБА_4 № НОМЕР_9 в ПАТ «Кредит Оптима Банк» на підставі платіжних доручень №3 від 21.02.2014, №4 від 24.02.2014, як фінансову допомогу. Після чого кошти зняті готівкою у касі банку ОСОБА_4 , привласнені та розподілені між учасниками злочину.

Всього за період з 07.11.2012 по 15.04.2014 із ДП «Укрекоресурси» на рахунки ТОВ «Віар Плюс» надійшло 13 689 999, 98 грн, які були привласнені через використання рахунків підконтрольних юридичних осіб та особисті рахунки учасників злочину.

Таким чином, за версією органу досудового розслідування, у результаті спільних злочинних дій ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 під виглядом виконання ТОВ «Віар плюс» договорів купівлі-продажу фандоматів від 01.11.2012 №№ 2-94, 2-95, 2-96, 2-97 вчинили заволодіння грошовими коштами ДП «Укрекоресурси» на загальну суму 13 689 999, 98 грн, що в шістсот і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян.

З огляду на викладене, ОСОБА_1 підозрюється у заволодінні чужим майном, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненим за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

21.06.2022 ОСОБА_1 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України. Та того ж дня о 12 год. 37хв. ОСОБА_1 було затримано за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України, в порядку ст.208 КПК України.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 23.06.2022 щодо підозрюваного ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування до 20.08.2022 включно. Одночасно ОСОБА_1 визначено альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 1500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 3721500грн та за умови внесення застави покладено на підозрюваного, зазначені в ухвалі обов`язки, передбачені ч.5 ст. 194 КПК України.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 17.08.2022 продовжено ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» строком на шістдесят днів, тобто до 16.10.2022 включно, в межах строку досудового розслідування, з альтернативою внесення застави у розмірі 750 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1 860 750 грн., з покладенням на підозрюваного обов`язків, передбачених п.п.1-4, 8, 9, ч.5 ст. 194 КПК України.

12.10.2022 ОСОБА_1 вручено повідомлення про зміну підозри та про нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.5 ст.191 КК України.

14.10.2022 постановою заступника Генерального прокурора -керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_22, в порядку ст.615 КПК України, продовжено підозрюваному ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» строком на один місяць, тобто до 14.11.2022 включно. Одночасно визначено ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 750 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1 860 750 грн (один мільйон вісімсот шістдесят тисяч сімсот п`ятдесят гривень) та у випадку внесення застави, покладено на підозрюваного ОСОБА_1 обов`язки передбачені п.п.1-4, 8, 9 ч.5 ст.194 КПК України.

Таким чином, дія запобіжного заходу, застосованого до підозрюваного ОСОБА_1 закінчується 14.11.2022, що стало підставою для звернення сторони обвинувачення до слідчого судді з клопотанням про продовження строку тримання під вартою.

Згідно з положеннями ч.3 ст.197 КПК України строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Детектив у клопотанні та прокурор під час судового розгляду наголошували, що наразі в кримінальному провадженні наявні обставини, які перешкоджають спрямуванню обвинувального акту до суду до закінчення строку дії вказаного запобіжного заходу, застосованого до ОСОБА_1 , а тому встановлена необхідність у вчиненні ряду процесуальних дій для об`єктивного, повного завершення досудового розслідування.

Так, зокрема у даному кримінальному провадженні необхідно провести судову комп`ютерно-технічну експертизу, для дослідження та відновлення видалених даних з особистого мобільного телефону ОСОБА_1 та судово-економічну експертизу з метою встановлення збитків, завданих державному підприємству, за результатами їх проведення отримати висновки. Окрім того існує необхідність у допиті свідків, здійсненні тимчасових доступів до речей і документів щодо руху коштів, перерахованих державним підприємством «Укрекоресурси» на рахунках юридичних осіб, отриманні відповідей на запити про міжнародну правову допомогу від компетентних органів Республіки Польщі, з метою з`ясування походження фандоматів, поставлених ДП «Укрекоресурси», та додаткового запиту до компетентних органів Латвійської Республіки з метою з`ясування походження фандоматів поставлених ДП «Укрекоресурси». До того ж стороною обвинувачення зауважено про необхідність у здійсненні перевірки щодо додаткової закупівлі ТОВ «Віар Плюс» 100 одиниць фандоматів МТ-500, які не були поставлені державному підприємству та зберігались на орендованій ТОВ «Віар Плюс» території».

З урахуванням наведеного, строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №12013110000000270 від 14.03.2013 продовжено до шести місяців, тобто до 21.12.2022.

Таким чином слідчим суддею встановлено, що у кримінальному провадженні для неухильного виконання вимог ст.2 КПК України необхідно провести всі слідчі та процесуальні дії, які мають значення для судового розгляду, виконати вимоги ст. 290 КПК України, скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування.

Виконання вказаних слідчих та процесуальних дій необхідне для забезпечення прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожен, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура, а також для отримання додаткових доказів, які можуть бути використані під час судового розгляду кримінального провадження.

Оскільки строк дії запобіжного заходу застосованого до підозрюваного ОСОБА_1 закінчується 14.11.2022, за таких обставин виникла необхідність у зверненні сторони обвинувачення до суду з клопотанням про продовження строку дії запобжного заходу у вигляді тримання під вартою застосованого до підозрюваного ОСОБА_1 , оскільки продовжують існувати ризики, передбачені ст. 177 КПК України.

Відповідно до ч.ч.3-5 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у ст. 184 цього Кодексу, повинно містити: 1)виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Слідчий суддя зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Слідчий суддя зобов`язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України (ч.1 ст. 183 КПК України).

Наявність обґрунтованої підозри є умовою законності застосування запобіжного заходу.

Повідомлена ОСОБА_1 підозра ґрунтується на зібраних в ході досудового розслідування та досліджених під час судового розгляду доказах. За такого, слідчий суддя вважає підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України, обґрунтованою, докази можливої причетності ОСОБА_1 до вчинення вищезазначеного кримінального правопорушення достатніми.

При цьому правильність кваліфікації дій підозрюваної особи, так само як і наявність чи відсутність в її діях складу злочину вирішуються виключно вироком суду та не підлягають вирішенню на досудовому провадженні.

Таким чином, дослідженими в судовому зсіданні доказами обґрунтовано можливу причетність ОСОБА_1 до вчинення вищезазначеного кримінального правопорушення, що може слугувати підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження на підставі поданих стороною обвинувачення до клопотання матеріалів. Питання про те, чи утворюють такі дії склад злочину та чи правильно вони кваліфіковані за ст.191 КК України знаходиться за межами тих питань, які слідчий суддя вирішує на досудовому провадженні.

Слід враховувати, що кримінальне провадження перебуває на стадії досудового розслідування, тому суд лише на підставі розумної та об`єктивної оцінки отриманих доказів визначає чи виправдовують вони в своїй сукупності факт проведення досудового розслідування та чи дозволяють встановити причетність особи до вчинення кримінального правопорушення, яка є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходу забезпечення кримінального провадження.

За вказаних вище обставин слідчий суддя вважає підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України обґрунтованою, докази можливої причетності ОСОБА_1 до вчинення вищезазначеного кримінального правопорушення достатніми, а тому відхиляє доводи сторони захисту стосовно необґрунтованості пред`явленої ОСОБА_1 підозри.

Варто додати, що питання наявності обґрунтованої підозри перевірялось слідчим суддею під час постановлення ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою від 23.06.2022 та було предметом перегляду в апеляційному порядку, в результаті якого ухвалу слідчого судді від 23.06.2022, ухвалою колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 08.07.2022 залишено без зміни та вона набрала законної сили.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК (частина 2 статті 177 КПК).

Слідчий суддя зобов`язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою (ч.5 ст. 199 КПК України).

Проаналізувавши зазначені у клопотанні ризики, з огляду на те, що досудове розслідування у кримінальному провадженні наразі триває і для його завершення органу досудового розслідування необхідно провести ще ряд слідчих та процесуальних дій, що мають значення у цьому кримінальному провадженні, слідчий суддя, приходить до наступних висновків.

Ризик переховування від правосуддя обумовлюється серед іншого можливістю притягнення до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання.

Так, зокрема про ризик переховування від органів досудового розслідування та суду свідчить тяжкість покарання за інкримінований злочин, а саме, позбавлення волі на строк до 12 років з конфіскацією майна. Разом з тим, самої лише тяжкості інкримінованого злочину недостатньо для висновку про можливі спроби підозрюваного переховуватися, тому вона оцінюється у світлі таких факторів, як характер людини, її моральні принципи, місце проживання, робота, засоби до існування, сімейні зв`язки, а також будь-які інші зв`язки з країною, в якій особу притягнуто до кримінальної відповідальності (рішення у справі «Becciev v. Moldova», п. 58).

Слідчий суддя вважає, що стороною обвинувачення доведено існування ризику можливого переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду, який ґрунтується на тяжкості інкримінованого злочину, санкція якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 12 років. А беручи до уваги, що злочин є корупційними, отже у разі засудження до ОСОБА_1 не буде застосовано звільнення від покарання та не буде застосовано більш м`якого покарання, ніж передбачене законом. Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

Наведені вище обставини дають підстави стверджувати про наявність достатніх ризиків для втечі з метою ухилення від кримінальної відповідальності та переховування від органів досудового розслідування та суду підозрюваного ОСОБА_1 . Водночас діючий на території України режим обмеження права військовозобов`язаних чоловіків у виїзді за кордон жодним чином не свідчить про відсутність вказаного ризику, оскільки стосується обмеження виїзду за кордон у законний спосіб та не виключає можливості здійснення спроб перетнути кордон незаконно, з огляду на те, що наразі частина державного кордону України не контролюється, а тому такий спосіб не може виключатися, як неможливий.

Одночасно у клопотанні сторони обвинувачення зазначено про наявність ризику, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливість ОСОБА_1 знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, що мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Фактором, що може братися до уваги при оцінці реальності ризику знищення, приховування або спотворення речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення щодо підозрюваного є реальна можливість у ОСОБА_1 вживати активні дії, спрямовані на знищення або приховання документів, які мають доказове значення у кримінальному провадженні.

В той же час, варте уваги те, що ОСОБА_1 наразі підозрюється у заволодінні коштами державного підприємства в особливо великому розмірі, вчиненому у складі групи осіб, які з метою реалізації злочинного плану використовували завідомо недостовірні документи щодо походження та специфікації фандоматів.

При проведенні досудового розслідування для встановлення наявності або відсутності фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню, вагоме доказове значення становлять речі та документи, які на даний час органом досудового розслідування не здобуті та можуть переховуватись в тому числі і підозрюваним.

Водночас, під час досудового розслідування підлягають дослідженню всі документи стосовно походження фандоматів, в тому числі документи, які були створені за кордоном на території Сполучених Штатів Америки, Республіки Польщі, Литовської Республіки.

Тож такий ризик знищити, спотворити або сховати речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення є ймовірним, а тому приймається слідчим суддею до уваги. Слідчий суддя вважає, що вказаний ризик хоч і мінімальний, проте продовжує існувати, оскільки як вбачається з матеріалів клопотання, органом досудового розслідування наразі проводиться комплекс слідчих(розшукових) дій для зібрання достатньої кількості доказів у кримінальному провадженні на підтвердження або спростування обставин, що мають значення для кримінального провадження, а загроза знищення та приховування яких наразі залишається реальною.

При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати визначену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).

За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Поряд з цим варто враховувати те, що підозрюваний може використовувати свій вплив, маючи зв`язки та відповідний авторитет як колишній керівник ДП «Укрекоресурси» в тому числі і через дружні відносини впливати на своїх колишніх підлеглих та інших працівників ДП «Укрекоресурси» та намагатися узгодити їх покази, з тим щоб вони відповідали його інтересам, що свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливості незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні, з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Таким чином у результаті обізнаності ОСОБА_1 про осіб, які давали свідчення у кримінальному провадженні, він може шляхом погроз, підкупу або іншим чином впливати на свідків, інших підозрюваних, з метою примушування їх до зміни раніше наданих показань, та таким же чином впливати на свідків, які ще не давали показання, що в подальшому виключить їх можливість давати правдиві, послідовні показання у ході досудового розслідування.

За такого слідчий суддя приходить до висновку про наявність ризику ймовірного впливу на свідків та інших підозрюваних з боку підозрюваного ОСОБА_1 .

На обґрунтування ризику вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_1 , детективом у клопотанні зазначено про те, що на теперішній час здійснюється досудове розслідування за ознаками іншого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст.191 КК України. В ході розслідування якого досліджується причетність ОСОБА_1 до завдання шкоди ДП «Укрекоресурси» на загальну суму 27 318 217,35 грн. шляхом укладення договорів фінансового лізингу та обслуговування лізингових платежів за обладнання, яке не використовувалось державним підприємством. Також, окремому дослідженню та оцінці підлягають дії групи осіб дії підозрюваних при отриманні кредиту у ПАТ «Фінростбанк» під заставу фандоматів у сумі 8 754 810,02 грн., який підозрювані не повернули банківській установі. До того ж місцезнаходження грошових коштів у сумі 13 689 999, 98 грн, якими як стверджує слідство заволоділи ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , на теперішній час не встановлено, що вказує на наявність ризику вчинити легалізацію підозрюваним майна, отриманого злочинним шляхом, для створення видимості законності походження коштів та уникнення кримінальної відповідальності.

Таким чином, ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні предикатного злочину, передбаченого ч.5 ст.191 КК України, внаслідок якого виникли доходи, що можуть стати предметом злочину, зазначеного в статті 6 «Конвенції про відмивання, пошук, арешт та конфіскацію доходів», зокрема і легалізації одержаних злочинним шляхом грошових коштів.

Згідно частини 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 14.04.2005 № 5 «Про практику застосування судами законодавства про кримінальну відповідальність за легалізацію (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом» під легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, належить розуміти вчинення дій, спрямованих на приховання чи маскування незаконного походження коштів або іншого майна чи володіння ними, прав на такі кошти або майно, джерела їх походження, місцезнаходження, переміщення, а так само набуття, володіння або використання коштів чи іншого майна з метою надання правомірного вигляду володінню, їх використанню або розпорядженню ними чи дій, спрямованих на приховання джерел їх походження, а також вчинення з такими коштами або іншим майном фінансової операції чи укладення щодо них угоди за умови усвідомлення особою того, що вони були одержані злочинним шляхом).

Тобто предметом злочину є майно, щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом.

З огляду на те, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у заволодінні грошовими коштами у сумі 13 689 999, 98 грн, місцезнаходження яких органом досудового розслідування на даний час не встановлено, існування даного ризику не виключається.

Зазначена позиція не суперечить принципу презумпції невинуватості, оскільки мова йде про ймовірну можливість особи вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, а не про звинувачення особи у вчиненні легалізації одержаних злочинним шляхом грошових коштів.

Варто додати, що ризики, передбачені ч.1 ст.1 177 КПК України слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій.

Тобто кримінальний процесуальний закон не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково здійснить відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснення у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Ризик перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином за твердженням сторони обвинувачення обумовлюється тим, що під час проведення обшуку помешкання у ОСОБА_1 було вилучено його особистий телефон - NokiaC30 . За результатами огляду вказаного телефону встановлено, що з вказаного телефону були видалені додатки, призначені для обміну повідомленнями «Telegram» та «WhatsApp», які ОСОБА_1 міг видалити перед початком або під час проведення обшуку, оскільки останні зображення надсилались через додаток «WhatsApp» 16.06.2022. Вказане як стверджує детектив свідчить про те, що ОСОБА_1 намагався приховати відомості, які можуть становити значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Таким чином слідчий суддя не виключає існування даного ризику.

Разом з тим, слідчим суддею береться до уваги особиста ситуація (обставини) підозрюваного ОСОБА_1 , розмір отриманих офіційних доходів, сімейний стан, наявність на утриманні сина ОСОБА_14 , позитивні характеристики, стан здоров`я підозрюваного, а також інші характеризуючі матеріали щодо ОСОБА_1 .

За таких обставин, зазначені в клопотанні детектива ризики, передбачені п.п.1,2,3,4,5 ч.1 ст.177 КПК України слідчий суддя вважає обґрунтованими.

Враховуючи надані захисником характеризуючі матеріали стосовно ОСОБА_1 обґрунтованість пред`явленої ОСОБА_1 підозри у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, яка стверджується доданими до клопотання матеріалами, тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 у разі визнання його винуватим у кримінальних правопорушеннях, у вчиненні яких він підозрюється; вік та стан здоров`я підозрюваного, міцність соціальних зв`язків, а також встановлену наявність ризиків, передбачених п.п.1-5 ч.1 ст.177 КПК України, які дають підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_1 може переховуватися від органу досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, що мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних у кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення у якому підозрюється, слідчий суддя приходить до висновку про неможливість запобігання вказаним ризикам, шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів, а тому вважає необхідність у продовженні застосованого щодо останнього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - обґрунтованою.

За змістом ст.197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

За таких обставин клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Окрім того, задовольняючи клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя, у відповідності до вимог ч.3 ст.183 КПК України, вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.

Відповідно до ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу.

Відповідно до п.3 ч.5 ст.182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

При цьому, сума (застави) повинна бути оцінена, враховуючи дані про особу та поведінку самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами, які мають забезпечить його безпеку.

Тобто розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості), при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні.

Детектив у клопотанні просить визначити підозрюваному ОСОБА_1 заставу у розмірі 750 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1 860 750 грн., зауваживши, що з огляду на майновий стан підозрюваного, вказаний розмір застави не є завідомо непомірним та є меншим за розмір коштів ДП «Укрекоресурси», якими заволодів ОСОБА_1 .

Однак слідчий суддя не погоджується з такими доводами. Як вбачається з матеріалів провадження ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 17.08.2022 продовжено ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» строком на шістдесят днів, з альтернативою внесення застави у розмірі 750 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1 860 750 грн., з покладенням на підозрюваного обов`язків, передбачених п.п.1-4, 8, 9, ч.5 ст. 194 КПК України. Таким чином у підозрюваного ОСОБА_1 , виникла можливість внесення застави у розмірі 750 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1 860 750 грн., ще починаючи з 17.08.2022. Однак станом на даний час за підозрюваного застава у визначеному розмірі не внесена, що вказує на непомірний розмір застави для підозрюваного та його сім`ї.

При визначенні розміру застави суд враховує дані про особу підозрюваного ОСОБА_1 , його вік, сімейний стан, соціальні зв`язки, майновий стан, обставини кримінальних правопорушень, у вчиненні яких він підозрюється, а також те, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке віднесене до категорії особливо тяжких та враховуючи, що заявлені ризики, які враховувалися при застосуванні міри запобіжного заходу не зникли, слідчий суддя вважає, що підозрюваному слід визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків. У зв`язку з викладеним суд приходить до висновку про доцільність визначити ОСОБА_1 , як альтернативу застосування щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, заставу в меншому розмірі, ніж заявлено детективом ОСОБА_15 та підтримано в судовому засіданні прокурором ОСОБА_27, а саме в межах, встановлених положеннями ст.182 КПК України.

За таких обставин, застосовуючи до підозрюваного альтернативний запобіжний захід слідчий суддя приходить до висновку, що він не може бути завідомо непомірним для нього та повинен надавати можливість внести таку заставу, тому варто виходити із співмірності можливості внесення такої застави.

Тож за наведеного слід визначити заставу у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 744 300,00грн. (сімсот сорок чотири тисячі триста гривень), оскільки такий розмір застави є достатнім для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_1 процесуальних обов`язків і таким, що не суперечить положенням ч.5 ст. 182 КПК України та вимогам ст.ст. 178, 182, 183 КПК України, позиції Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сума застави повинна визначатись тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави у випадку ухилення від слідства та суду, буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу бажання порушувати покладені на нього процесуальні обов`язки, та не є явно непомірним, враховуючи фінансовий стан підозрюваного.

Згідно з ч. 5 ст. 194 КПК України, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором, та які передбачені пунктами 1-9 частини 5 статті 194 КПК України.

Також, відповідно до положень ч.5 ст.194 КПК України для зменшення наведених вище ризиків на підозрюваного слід покласти обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, необхідність застосування яких стороною обвинувачення доведено, а саме: прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом; не відлучатись із населеного пункту, де він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи; утримуватися від спілкування з будь-якими особами з приводу обставин, викладених у письмовому повідомлення про підозру ОСОБА_1 у кримінальному провадженні №12013110000000270 від 14.03.2013, крім своїх захисників, слідчих, детективів, прокурорів, слідчого судді, суду; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.

Стороною обвинувачення вказано на необхідність покладення на підозрюваного обов`язків, визначених ч.5 ст.194 КПК України строком на два місяці. Однак варто заважити, що строк досудового розслідування в даному кримінальному провадженні продовжено до 6 місяців, тобто до 21.12.2022, вказане виключає можливість застосування запобіжних заходів до підозрюваного, в тому числі покладення на нього обов`язків визначених ч.5 ст. 194 КПК України, на строк більший, ніж 21.12.2022.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного під вартою.

Таким чином, слідчий суддя дійшов висновку про часткове задоволення клопотання детектива про продовження підозрюваному ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Слід зазначити, що висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень (ст. 198 КПК України).

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 7, 9, 197, 199, 369-376, 615 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

Клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_21, погоджене прокурором шостого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_20, про продовження підозрюваному ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12013110000000270 від 14.03.2013, задовольнити частково.

Продовжити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянину України, уродженцю м.Києва, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» строком до 21.12.2022 включно, в межах строку досудового розслідування.

Одночасно визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 744 300,00грн. (сімсот сорок чотири тисячі триста гривень), яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду:

Код ЄДРПОУ 42836259

Номер рахунку за стандартом ІВАN НОМЕР_11 .

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент часу внести заставу у розмірі, визначеному в даній ухвалі, протягом строку дії ухвали.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави, оригінали документів з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі Державної установи «Київський слідчий ізолятор».

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Державної установи «Київський слідчий ізолятор» негайно має здійснити розпорядження про звільнення підозрюваного, який вніс заставу, з-під варти та повідомити усно і письмово прокурора шостого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва у суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_25 та слідчого суддю Вищого антикорупційного суду.

За умови внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки:

- прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом;

- не відлучатись із населеного пункту, де він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;

- утримуватися від спілкування з будь-якими особами з приводу обставин, викладених у письмовому повідомлення про підозру ОСОБА_1 у кримінальному провадженні №12013110000000270 від 14.03.2013, крім своїх захисників, слідчих, детективів, прокурорів, слідчого судді, суду;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

- носити електронний засіб контролю.

Термін дії обов`язків, покладених судом, визначити до 21.12.2022.

Строк дії ухвали визначити до 21.12.2022.

З моменту звільнення з-під варти, у зв`язку з внесенням застави підозрюваний, який вніс таку заставу, вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави, в такому разі контроль за виконанням ухвали в частині виконання покладених на підозрюваного обов`язків - покласти на детективів Національного антикорупційного бюро України.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_26

Дата ухвалення рішення 07.11.2022
Оприлюднено 15.11.2022

Судовий реєстр по справі 991/5217/22

Проскрольте таблицю вліво →
Рішення Суд Форма
Ухвала від 07.11.2022 Вищий антикорупційний суд Кримінальне
Ухвала від 07.11.2022 Вищий антикорупційний суд Кримінальне

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Стежити за справою 991/5217/22

Встановіть Опендатабот та підтвердіть підписку

Вайбер Телеграм

Опендатабот для телефону