Ухвала

від 11.11.2022 по справі 380/16149/22

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/16149/22

УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі

11 листопада 2022 року

Суддя Львівського окружного адміністративного суду Крутько Олена Василівна, перевіривши матеріали позовної заяви за позовом ОСОБА_1 до Львівської обласної партійної організації «Всеукраїнського об`єднання «Батьківщина», Політичної партії «Всеукраїнського об`єднання «Батьківщина» про визнання протиправним та скасування рішення

В С Т А Н О В И В :

09 листопада 2022 року позивач звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Львівської обласної партійної організації «Всеукраїнського об`єднання «Батьківщина», Політичної партії «Всеукраїнського об`єднання «Батьківщина» у якому просить визнати протиправним та скасувати рішення Конференції Львівської обласної партійної організації "Всеукраїнського об`єднання "Батьківщина" від 22.10.2022 про внесення пропозиції про відкликання депутата Давидівської сільської ради ОСОБА_1 за народною ініціативою.

Відповідно до п.п.4, 6 ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

На підставі позовної заяви і долучених до неї документів суд встановив, що позивач є депутатом Давидівської сільської ради від політичної партії «Всеукраїнське об`єднання «Батьківщина».

Так, під час ІІІ етапу ХІХ конференції Львівської обласної партійної організації «Всеукраїнське об`єднання «Батьківщина» від 22.10.2022 року прийнято рішення про внесення пропозиції щодо відкликання депутата Давидівської сільської ради ОСОБА_1 , обраного від Львівської обласної партійної організації «Всеукраїнське об`єднання «Батьківщина», за народною ініціативою.

Вважаючи прийняте відповідачем рішення протиправним, позивач звернувся до суду з позовом.

Частиною 2 статті 55 Конституції України передбачено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Завданням адміністративного судочинства, у силу приписів ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з п.2 ч.1 ст.4 КАС України, публічно-правовий спір - це спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

Отже, до справ адміністративної юрисдикції віднесені публічно-правові спори, ознакою яких є не лише спеціальний суб`єктний склад, але і підстава виникнення (з приводу виконання чи невиконання суб`єктом владних повноважень публічно-владних управлінських функцій, причому такі функції суб`єкт повинен виконувати саме у тих правовідносинах, в яких виник спір).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 року по справі №757/15346/18-ц дається тлумачення терміну публічно-владні управлінські функції. Зокрема, термін «публічно» означає, що такі функції суб`єкта спрямовані на задоволення публічного інтересу, тоді як зміст поняття «владні» полягає в наявності у суб`єкта повноважень застосовувати надану йому владу, за допомогою якої впливати на розвиток правовідносин. «Управлінські функції» - це основні напрямки діяльності органу влади, його посадової чи службової особи або іншого уповноваженого суб`єкта, спрямовані на управління діяльністю підлеглого суб`єкта.

Юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори та визначена ч.1 ст.19 КАС України. У той же час, юрисдикція адміністративних судів не поширюється на справи: 1) що віднесені до юрисдикції Конституційного Суду України; 2) що мають вирішуватися в порядку кримінального судочинства; 3) про накладення адміністративних стягнень, крім випадків, визначених цим Кодексом; 4) щодо відносин, які відповідно до закону, статуту (положення) громадського об`єднання, саморегулівної організації віднесені до його (її) внутрішньої діяльності або виключної компетенції, крім справ у спорах, визначених пунктами 9, 10 частини першої цієї статті.

Статтею 46 КАС України визначено, що сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач. Позивачем в адміністративній справі можуть бути громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, підприємства, установи, організації (юридичні особи), суб`єкти владних повноважень. Відповідачем в адміністративній справі є суб`єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Згідно з приписами КАС України у справах, пов`язаних з виборчим процесом та референдумом, відповідачами, у тому числі за позовом особи, яка не є суб`єктом владних повноважень, можуть бути кандидати, їх довірені особи, партії (блоки), місцеві організації партій, їхні уповноважені особи та посадові особи (ст. ст. 276, 277).

Тобто КАС України передбачено виключні випадки, коли відповідачем у справі може бути політична партія чи її місцева організація, зокрема: у разі оскарження дій або бездіяльності такої позивачем (кандидатом, політичною партією (блок), місцевою організацією політичної партії), який є суб`єктом відповідного виборчого процесу, ініціативної групи референдуму, політичної партії, громадської організації - суб`єкта процесу референдуму.

Для вирішення питання про те, чи поширюється юрисдикція адміністративних судів на зазначені в позові вимоги, необхідно з`ясувати юридичну природу спірних правовідносин, а саме, чи пов`язані оспорювані позивачем дії (рішення) місцевої організації політичної партії із здійсненням публічно-владних управлінських функцій.

Так, питання відкликання депутата місцевої ради регламентується нормами Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» №93-IV від 11.07.2002 року (далі Закон №93-IV), а саме у ст.ст.38-48.

Відповідно до ч.1 ст.38 цього Закону, право вносити пропозицію про відкликання депутата місцевої ради за народною ініціативою (не раніше ніж через рік з моменту набуття таких повноважень) надано місцевій організації політичної партії, від якої його обрано депутатом, а також громадянам України, які є виборцями відповідного виборчого округу.

Згідно з ч.9 ст.38 Закону №93-IV, рішення про внесення пропозиції щодо відкликання депутата місцевої ради за народною ініціативою місцевою організацією політичної партії, від якої його обрано депутатом, приймається на зборах (конференції) цієї організації, які проводяться у порядку, передбаченому статутом політичної партії. Таке рішення приймається не менше ніж двома третинами голосів присутніх учасників (делегатів) зборів (конференції).

Відповідно до ч.2 ст.39 Закону №93-IV, у триденний строк після дня проведення зборів (конференції) місцевої організації партії, на яких було прийняте рішення про внесення пропозиції щодо відкликання депутата місцевої ради за народною ініціативою, така організація партії повідомляє територіальну виборчу комісію, яка встановила результати відповідних місцевих виборів, про факт проведення зборів (конференції). До повідомлення додається витяг з протоколу зборів (конференції), в якому зазначаються дата, місце проведення зборів (конференції), кількість їх учасників (делегатів), хід обговорення питання про внесення пропозиції щодо відкликання депутата місцевої ради за народною ініціативою, результати голосування, зміст прийнятого рішення.

Голова, а в разі його відсутності - заступник голови, а в разі відсутності голови та його заступника - секретар територіальної виборчої комісії на наступний день з дня одержання повідомлення про проведення зборів виборців чи зборів (конференції) місцевої організації політичної партії, на яких було прийняте рішення про внесення пропозиції щодо відкликання депутата місцевої ради за народною ініціативою, інформує депутата та місцеву раду.

Протокол зборів (конференції), на яких було прийняте рішення про внесення пропозиції щодо відкликання депутата місцевої ради за народною ініціативою, місцевою організацією політичної партії надсилається політичній партії для розгляду питання про відкликання депутата місцевої ради її вищим керівним органом.

Згідно з ч.ч.7, 8 ст.41 Закону №93-IV, вищий керівний орган політичної партії розглядає звернення територіальної виборчої комісії щодо відкликання депутата місцевої ради за народною ініціативою чи протокол зборів (конференції) місцевої організації політичної партії, на якому прийнято рішення про внесення пропозиції щодо відкликання депутата місцевої ради за народною ініціативою, та приймає рішення про відкликання такого депутата за народною ініціативою або про відмову в задоволенні цієї пропозиції. Рішення вищого керівного органу партії, прийняте відповідно до її статуту, передається до відповідної територіальної виборчої комісії, яка інформує про зміст рішення ініціативну групу.

Відповідно до ч.9 ст.41 Закону №93-IV, на підставі рішення вищого керівного органу політичної партії про відкликання депутата, обраного шляхом висування місцевою організацією політичної партії, за народною ініціативою, а у разі якщо депутат був обраний шляхом самовисування, - на підставі свого рішення, передбаченого частиною п`ятою цієї статті, відповідна територіальна виборча комісія зобов`язана у порядку, передбаченому Виборчим кодексом України, визнати обраним депутатом наступного за черговістю кандидата у депутати від місцевої організації політичної партії або призначити проміжні вибори депутата у відповідному багатомандатному виборчому окрузі.

Аналізуючи зміст наведених законодавчих норм, що регулюють спірні правовідносини, суддя приходять висновку, що при прийнятті рішення про внесення пропозиції про відкликання депутата місцевої ради збори місцевої організації політичної партії не здійснюють будь-які публічно-владні управлінські функції в розумінні положень КАС України, а тому в даному випадку не можуть вважатись суб`єктом владних повноважень.

У зв`язку з цим, також не можна розглядати рішення зборів (конференції) в якості індивідуального акта суб`єкта владних повноважень у розумінні п.19 ч.1 ст.4 КАС України.

Більше того, таке рішення саме по собі не спричиняє відкликання позивача з посади депутата, оскільки воно у подальшому розглядається вищим керівним органом політичної партії, за наслідками чого вирішується питання про відкликання депутата за народною ініціативою або про відмову в задоволенні цієї пропозиції.

До того ж, положеннями ст.48 Закону №93-IV гарантований захист прав депутатів при розгляді питання стосовно їх відкликання шляхом можливості бути присутнім під час розгляду вищим керівним органом політичної партії протоколу зборів (конференції) місцевої організації політичної партії, на якому прийняте рішення про внесення пропозиції щодо його відкликання, та при прийнятті відповідного рішення.

Згідно зі ст.2 Закону України «Про політичні партії в Україні» (далі - Закон №2365-ІІІ), політична партія - це зареєстроване згідно з законом добровільне об`єднання громадян - прихильників певної загальнонаціональної програми суспільного розвитку, що має своєю метою сприяння формуванню і вираженню політичної волі громадян, бере участь у виборах та інших політичних заходах.

Політичні партії провадять свою діяльність відповідно до Конституції України, цього Закону, а також інших законів України та згідно із партійним статутом, прийнятим у визначеному цим Законом порядку (ч.1 ст.3 Закону №2365-ІІІ).

Частиною 3 ст.4 Закону №2365-III визначено, що втручання з боку органів державної влади та органів місцевого самоврядування або їх посадових осіб у створення і внутрішню діяльність політичних партій та їх структурних утворень забороняється, за винятком випадків, передбачених цим Законом.

Отже, політична партія є добровільним об`єднанням громадян, що має своєю метою сприяння формуванню і вираженню політичної волі громадян, бере участь у виборах та інших політичних заходах і не здійснює владних управлінських функцій. При цьому до органів, які відповідно до закону можуть здійснювати контроль за діяльністю політичних партій, в тому числі і щодо дотриманням політичною партією вимог її статуту, суди не належать.

Відтак, у спірному випадку політична партія не наділена владними управлінськими функціями, а тому й не є суб`єктами владних повноважень у розумінні вимог КАС України.

При цьому, суд враховує, що позовні вимоги у цій справі не передбачають оскарження дії чи бездіяльності партії в частині порушення виборчих прав або інтересів громадян щодо участі у виборчому процесі чи процесі референдуму. Так, під виборчим процесом необхідно розуміти здійснення суб`єктами виборчого процесу виборчих процедур щодо підготовки та проведення відповідних виборів у строки, передбачені законодавством, які починаються у законодавчо визначений термін та закінчуються офіційним оприлюдненням результатів виборів (вибори Президента України) або через законодавчо встановлений строк після цього оприлюднення. Пов`язаність правовідносин з виборчим процесом полягає в тому, щоб ці правовідносини виникли в межах виборчого процесу й стосувалися підготовки та проведення виборів. Спори, які виникли поза межами виборчого процесу або не стосуються виборчого процесу (проведення та підготовки виборів), не належать до виборчих спорів у розумінні КАС України.

Разом з тим, необхідно наголосити, що питання щодо створення політичної партії, затвердження її найменування, символіки, програми та статуту, членства в партії, скликання і проведення з`їздів, програми з`їздів відносяться до внутрішньоорганізаційної діяльності політичної партії. Натомість предмет позову не пов`язаний з діями, рішеннями чи бездіяльністю політичної партії та її регіональної парторганізації, вчиненими (прийнятими) під час виборчого процесу. Позивачем не оскаржуються такі дії та рішення через призму порушення законодавства про вибори чи референдум.

А тому, суд вважає, що цей спір пов`язаний із відносинами, які відповідно до Закону №2365-ІІІ та Статуту політичної партії «Всеукраїнське об`єднання «Батьківщина» (https://ba.org.ua/statut/) віднесені до її внутрішньої діяльності та виключної компетенції партії.

У мотивувальній частині Рішення Конституційного Суду України від 23.05.2001 року №6-рп/2001 у справі №1-17/2001 за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень абз.абз.3-5 ст.248-3 Цивільного процесуального кодексу України та за конституційними зверненнями громадян щодо офіційного тлумачення положення абз.4 ст.248-3 Цивільного процесуального кодексу України (справа щодо конституційності ст.248-3 Цивільного процесуального кодексу України) вказано, що ч.2 ст.8 Закону України «Про громадські об`єднання» визначено, що втручання державних органів та службових осіб у діяльність об`єднань громадян не допускається, крім випадків, передбачених цим Законом. Заборона втручання органів державної влади та органів місцевого самоврядування або їх посадових осіб у створення і внутрішню діяльність політичних партій та їх місцевих осередків, крім випадків, передбачених зазначеним Законом, міститься також в нормативних приписах ч.3 ст.4 Закону України «Про політичні партії в Україні». Об`єднання громадян діє на основі закону, статуту, положення (ст.13 Закону України «Про громадські об`єднання»).

Конституційний Суд України роз`яснив, що внутрішня організація, взаємовідносини членів об`єднань громадян, їх підрозділів, статутна відповідальність членів цих об`єднань регулюються корпоративними нормами, встановленими самими об`єднаннями громадян, які базуються на законі; визначаються питання, які належать до їх внутрішньої діяльності або виключної компетенції і підлягають самостійному вирішенню. Отже, втручання органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб у здійснювану в рамках закону діяльність об`єднань громадян не допускається.

У разі виникнення спору щодо порушення об`єднаннями громадян, їх посадовими і службовими особами прав і свобод громадянина останній має право на підставі ст.55 Конституції України звернутись за їх захистом до суду. Визначення належності питань до внутрішньоорганізаційної діяльності або виключної компетенції об`єднання громадян у кожному конкретному випадку вирішує суд в разі оскарження громадянином актів і дій таких об`єднань.

За таких обставин, суддя приходить висновку, що вирішення питань, які є предметом цього спору, належить до внутрішньоорганізаційної діяльності політичної партії та є виключною компетенцією відповідного статутного органу, законність рішень якого не може бути перевірена в судовому порядку взагалі.

До всього, слід вказати, що ст.46 Закону №93-IV установлено, що рішення, дії або бездіяльність виборчої комісії, що стосуються відкликання депутата місцевої ради за народною ініціативою, можуть бути оскаржені до суду в порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України. Тобто положеннями Закону №93-IV навіть і не передбачено можливості оскарження рішення зборів (конференції) про внесення пропозиції щодо відкликання депутата в порядку адміністративного судочинства.

Суд враховує, що поняття «спір, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства» слід тлумачити в ширшому контексті, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, і тих спорів, які взагалі не підлягають судовому розгляду.

Вказаний висновок узгоджується з правовими висновками, викладеними в постановах Великої Палати Верховного Суду від 22.03.2018 року по справі №800/559/17, від 26.02.2019 року по справі №9901/787/18, від 13.03.2019 року по справі №9901/947/18, від 12.06.2019 року по справі №9901/70/19, від 13.05.2020 року по справі №9901/527/19, від 27.05.2020 року по справі №9901/485/19, від 23.03.2021 року по справі №761/3540/20.

Оскільки оскаржуване рішення відповідача належать до внутрішньоорганізаційної діяльності політичної партії і є її виключною компетенцією, а втручання з боку органів державної влади та органів місцевого самоврядування або їх посадових осіб у створення і внутрішню діяльність політичних партій та їх структурних утворень забороняється законом, за винятком передбачених Законом №2365-III випадків, і суди не належать до органів, які відповідно до цього Закону можуть здійснювати контроль за діяльністю політичних партій, у тому числі й стосовно дотримання ними вимог їх статуту, то заявлені позовні вимоги не можуть бути предметом судового розгляду.

За правилами п.1 ч.1 ст.170 КАС України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо: позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства. У відповідності до вимог частини 6 цієї ж статті, у разі відмови у відкритті провадження в адміністративній справі з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз`яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд такої справи.

На підставі наведеного, суддя дійшов висновку про наявність підстав для відмови у відкриття провадження в адміністративній справі, оскільки спір між депутатом місцевої ради і політичною партією (поза межами виборчого процесу) не є публічно-правовим спором.

Суддя роз`яснює позивачу, що права депутата місцевої ради при розгляді питання про його відкликання підлягають захисту в порядку, установленому КАС України, але при оскарженні рішень, дії або бездіяльність виборчої комісії, що прямо передбачено ст.46 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад».

Поряд з тим, слід роз`яснити позивачу, що згідно з ч.5 ст.170 КАС України повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Керуючись ст. ст.171, 172, 243, 248, 250, 256, 293-295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Львівської обласної партійної організації «Всеукраїнського об`єднання «Батьківщина», Політичної партії «Всеукраїнського об`єднання «Батьківщина» про визнання протиправним та скасування рішення.

Копію ухвали про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами невідкладно надіслати особі, яка подала позовну заяву.

Ухвала про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду у п`ятнадцятиденний строк з дня її складення.

Суддя Крутько О.В.