Рішення

від 11.11.2022 по справі 420/27423/21

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/27423/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2022 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд в складі:

Головуючої судді Бойко О.Я.,

розглянувши у порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЧЕСНЕ ХПП» до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення від 02.11.2021 №3319740/41209731 та зобов`язання зареєструвати розрахунок №2 від 22.10.2021 до податкової накладної №6 від 18.12.2019 дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

І. Суть спору

До Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою звернувся позивач, Товариства з обмеженою відповідальністю «ЧЕСНЕ ХПП», до відповідачів, Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України, в якому просив суд:

(1).Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у такій реєстрації Головного управління державної податкової служби України в Одеській області № 3319740/41209731 від 02.11.2021 про відмову в реєстрації розрахунку коригування кількісних і вартісних показників № 2 від 22.10.2021.

(2).Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунок коригування кількісних і вартісних показників № 2 від 22.10.2021 до податкової накладної № 6 від 18.12.2019, яка зареєстрована у Єдиному реєстрі податкових накладних 19.12.19 за № 9306509895.

ІІ. Аргументи сторін.

(а) Позиція позивача

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив наступне.

У зв`язку із повернення частини коштів попередньої оплати Приватним підприємством «Престиж Сервіс» позивачу, останній сформував та направив на реєстрацію розрахунок коригування кількісних і вартісних показників № 2 від 22.10.2021 до податкової накладної № 6 від 18.12.2019, яка зареєстрована у ЄРПН 19.12.19. При цьому, реєстрацію зазначеного розрахунку відповідач зупинив та в подальшому відмовив у його реєстрації.

Позивач вважає оскаржуване рішення необґрунтованим, адже розрахунок коригування надавався саме з причин неможливості виконати умови Договору та з причин повернення грошових коштів. Позивач звертає увагу, що квитанція про зупинення реєстрації розрахунку коригування не відповідає вимогам, які встановлені пунктом 11 Порядку № 1165 в частині необхідності зазначення критерію(їв) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкових накладних в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податків. Крім того, у квитанції не зазначено, які саме документи слід надати платнику податків та чого мають стосуватись пояснення такого платника податків для того, аби реєстрація податкової накладної стала можливою.

Позивач наголошує, що подав до контролюючого органу пояснення та копії документів на підтвердження реальності здійсненої господарської операції з контрагентом. При цьому, оскаржуване рішення не містить чіткої підстави для його прийняття, що свідчить про його необґрунтованість, а також у ньому не зазначено, які саме документи складені з порушенням законодавства та які вимоги законодавства порушено, яких документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію розрахунку коригування.

(б) Позиція Відповідача

19.01.2022 від представника відповідачів надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просив у задоволенні позовних вимог відмовити.

Представник відповідача наголошує, що зупинення реєстрації оскаржуваного розрахунку коригування є повністю обґрунтованим відповідно до п.5 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

Позивач в підтвердження реальності відображених у податковій накладній господарських операцій не надав бухгалтерських документів (оборотно-сальдових відомостей, аналізів або карток по субрахункам рахунків 10, 15, 30, 31, 36, 66, 90, 93 тощо Плану рахунків бухгалтерського обліку (або їх аналогів відповідно до Спрощеного плану рахунків), які б свідчили про зміну активів та пасивів підприємства внаслідок проведення зазначених господарських операцій, що б сприяло підтвердженню настання реального економічного ефекту для позивача від господарських операцій, відображуваних у ПН позивача.

Крім того, відповідач зазначає, що позивач надав до суду копії документів, які не надавались на розгляд комісії регіонального рівня.

Таким чином, відповідач стверджує, що відповідач довів обґрунтованість виникнення у контролюючого органу підстав для зупинення реєстрації розрахунку коригування.

ІІІ. Процедура та рух справи

04.01.2022 ухвалою Одеський окружний адміністративний суд, прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження за правилами загального позовного провадження.

18.07.2022 суд ухвалою, занесеною до протоколу судового засідання, закрив підготовче провадження та призначив справу до розгляду по суті.

17.10.2022 суд ухвалою, занесеною до протоколу судового засідання продовжив розгляд справи по суті в порядку письмового провадження.

ІV. Обставини справи встановлені судом та докази на їх підтвердження

18.12.2019 позивач та Приватне підприємство «Престиж Сервіс» уклали Договір купівлі-продажу № 18/12/19 відповідно до якого позивач зобов`язується передати належний йому товар, а ПП «Престиж Сервіс» зобов`язується прийняти товар та сплатити за нього на умовах Договору.

Відповідно до вказаного договору позивач зобов`язувався передати ПП «Престиж Сервіс» кукурудзу 3 класу в кількості 3200 тон (+/-5%) в термін з 01.10.2020 до 01.10.2021. Відповідно до п.4.2 договору ПП «Престиж Сервіс» здійснює оплату в термін до 31.12.2019.

Позивач на дату передплати за товар склав на направив на реєстрацію в ЄРПН, в тому числі, податкову накладну № 6 від 18.12.2019 на суму 3 200 000,00 грн. (в тому числі ПДВ 533 333,33 грн.), яку відповідач зареєстрував.

У зв`язку із неможливістю виконати позивачем умов договору № 18/12/19 від 18.12.2019 сторони дійшли згоди про повернення попередньої оплати на безготівковий рахунок ПП «Престиж Сервіс».

Сторони уклали Додаткову угоду № 1 від 11.10.2021 до Договору № 18/12/19 від 18.12.2019 про припинення зобов`язання та повернення коштів, отриманих як попередня оплата в розмірі 13 920 000 гривень, де в тому числі: не пізніше 31 жовтня 2021 року 3 200 000,00 грн.

На підставі наведеного позивач сформував та направив на реєстрацію розрахунок коригування кількісних і вартісних показників № 2 від 22.10.2021 до податкової накладної № 6 від 18.12.2019, яка зареєстрована у ЄРПН 19.12.2019.

Згідно з отриманою Квитанцією від 26.10.2021 розрахунок коригування доставлено до ДПС України. Документ прийнято. Реєстрація зупинена.

В квитанції зазначено: «Відповідно до п.20116 ст.201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК від 22.10.2021 № 2 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупиненаю. Сума компенсації вартості товару/послуги 1005, зазначеного у розрахунку коригування на зменшення суми податкових зобов`язань перевищує величину залишку такого товару (різниця обсягу придбання постачальника та обсягу постачання отримувача такого товару/послуги), що відповідає п.5 Критеріїв ризиковості здійснення операції. Пропонуємо надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Додатково повідомляємо: показник «D» = 19,4785%, «Р» = 615448,63».

Позивач 29.10.2021 направив повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено із додатками в кількості: 10, а саме: договір купівлі-продажу №18/12/19 від 18.12.2019, договір оренди № 1910-1-17-ОР від 19.10.2017, платіжні доручення, додаткову угоду № 1 від 11.10.2021, податкову накладну № 6 від 18.12.2019 з квитанцією, картку рахунку 361 за період з грудня 2019-жовтень 2021, договір оренди № 0107-1-20-ОР від 01.07.2020.

02.11.2021 Комісія Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН прийняла рішення № 3319740/41209731, яким позивачу відмовив у реєстрації розрахунку коригування № 2 від 22.10.2021. Підстава відмови: ненадання платником податків копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції складських документів (інвентаризаційні описи) у тому числі рахунків-фактури інвойсів, актів приймання передачі товарів (робіт, послуг), з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних (документи, які не надано підкреслити).

Не погодившись з вказаним рішенням, позивач подав скаргу в адміністративному порядку за результатами розгляду якої прийнято рішення № 53554/41209731/2 від 18.11.2021, яким скаргу залишено без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних без змін.

ІV Джерела права та висновки суду

Відповідно до п.п.14.1.60 п. 14.1 ст. 14 ПК України, єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до пункту 12 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1246 від 29.12.2010 (далі - Порядок №1246) після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 ПК України; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 ПК України (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України; дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 13 Порядку №1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Аналогічні приписи наведені у пункті 201.16 статті 201 ПК України, згідно з якими реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінету Міністрів України.

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов`язки їх членів визначено Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №1165 від 11.12.2019, який набрав чинності 01.02.2020 (далі - Порядок №1165).

Відповідно до пунктів 4, 5 Порядку №1165 у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

Платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Згідно з пунктами 6, 7, 10, 11 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Так, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації (пункт 11 Порядку №1165).

Суд встановив, що реєстрацію розрахунку коригування позивача зупинено з тих підстав, що сума компенсації вартості товару/послуги 1005, зазначеного у розрахунку коригування на зменшення суми податкових зобов`язань перевищує величину залишку такого товару (різниця обсягу придбання постачальника та обсягу постачання отримувача такого товару/послуги), що відповідає п.5 Критеріїв ризиковості здійснення операції.

Однак у квитанції про зупинення реєстрації РК відсутня інформація, які саме документи слід було надати позивачем до контролюючого органу для реєстрації такого спірного розрахунку коригування, що фактично ставить платника податку у стан невизначеності у питанні документального спростування існуючих на думку відповідача ризиків, що також свідчить про невідповідність сформованої квитанції вимогам до таких, що визначені пунктом 11 Порядку №1165.

Суд підкреслює, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Така правова позиція вже неодноразово висловлювалась Верховним Судом, наприклад у постановах від 23 жовтня 2018 року по справі № 822/1817/18, від 21 травня 2019 року по справі № 0940/1240/18.

Позивач зазначив, що він надав необхідні документи, які на його думку є достатніми для реєстрації розрахунку корегування та підтверджують реальність господарської діяльності позивача, у тому числі господарської операції за здійсненням якої поданий розрахунок корегування податкової накладної.

Копії документів, які були надані до Комісії на підтвердження здійснення господарської операції, надані до позову та досліджені судом. Вказані документи відповідають вимогам законодавства щодо їх складання, що не спростовується у відзиві на позов. Доводи відповідача щодо надання позивачем до суду документів, які не надавались на розгляд комісії регіонального рівня спростовуються скріншотом з Аналітичної системи податкового органу, який відповідач надає до відзиву на позовну заяву та в якому підтверджено, що документи, які позивач надав разом із повідомлення відповідають тим, які він надав до суду.

Представник відповідача у відзиві також зауважив, що позивач не надав в підтвердження реальності відображених у розрахунку коригування господарських операцій також жодного бухгалтерського документа, зокрема оборотно - сальдових відомостей, аналізів або карток по субрахункам рахунків , які б свідчили про зміну активів та пасивів підприємства .

Суд критично оцінює вказані доводи представника відповідача з огляду на те, що у квитанції про зупинення реєстрації розрахунку корегування ПН не наведено будь-якого переліку документів, які позивачу необхідно надати. Крім того, представник як суб`єкт владних повноважень, якій повинен довести правомірність прийнятого рішення, не навів жодного доводу щодо невідповідності наданих документів вимогам законодавства, а також мотивів, з яких вони не підтверджують здійснення господарської операції.

Наказом Міністерства фінансів України №520 від 12.12.2019, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за №1245/34216 13.12.2019, затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №520), який визначає механізм прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пунктів 2 - 4 Порядку №520 прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС.

Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної розрахунку коригування в Реєстрі.

Пунктом 5 Порядку №520 визначено перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Пунктами 6, 7 Порядку №520 передбачено, що письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування.

Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних/розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні/розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних/розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП).

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до п.11 Порядку №520 Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;

та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;

та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Пунктом 13 Порядку №520 визначено, що рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Суд зазначає, що відповідач не надав жодного доказу того, що після отримання від позивача письмових пояснень з доданими документами, на адресу останнього направлялись запити щодо недостатності документів для прийняття рішень в рамках розглядуваних пояснень.

Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.

При цьому, суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акту індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Зазначений висновок відповідає правовій позиції, викладеній в постанові Верховного Суду від 02.07.2019 у справі №140/2160/18.

Частиною 5 ст.242 КАС України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином, суд вважає за необхідне зазначити, що всі сумніви та протиріччя контролюючого органу щодо дотримання позивачем вимог податкового законодавства України під час здійснення господарської діяльності повинні досліджуватися шляхом проведення перевірок такого платника податків, за умови наявності підстав для її проведення визначених ПК України, а не шляхом блокування реєстрації розрахунків коригування.

Суд встановив з матеріалів справи, що позивач направив відповідачу пояснення та копії документів до зазначених господарських операцій, а тому суд робить висновок, що позивач подав контролюючому органу копії документів, підтверджуючих наявність законних підстав для реєстрації поданого розрахунку коригування.

Крім того, суд зазначає, що в порушення наведених вимог законодавства, оскаржуване рішення містить лише загальне твердження про ненадання первинних документів, без конкретизації (підкреслення) конкретного їх переліку, яких, на думку комісії, позивач не надав.

Таким чином, рішення суб`єкта владних повноважень не містить чіткої підстави його прийняття, що свідчить про його необґрунтованість.

У той же час, важливо розуміти, що головною рисою індивідуальних актів є їхня конкретність (чіткість), а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб`єктами владних повноважень, які видають такі акти; розв`язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, настанов для їх розв`язання що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; чітка відповідність такого акту нормам чинного законодавства.

Тобто, рішення відповідача не відповідає наведеним вище вимогам щодо чіткості та зрозумілості, та породжує їх неоднозначне трактування, що, у свою чергу, впливає на можливість реалізації права або виконання обов`язку платником податків виконати волевиявлення суб`єкта владних повноважень.

Суд зауважує, що в даній справі суд не надає оцінку реальності здійснення господарських операцій між позивачем та контрагентом, на підставі яких складено розрахунок коригування, оскільки дане питання повинно досліджуватись під час здійснення податкового контролю, відповідно до п. 61.1 статті 61 ПК України.

Таким чином, з огляду на вищевикладене, суд робить висновок, що рішення від 02.11.2021 № 3319740/41209731, яким відмовлено у реєстрації розрахунку коригування № 2 від 02.11.2021 в ЄРПН є протиправним та належить до скасування.

Щодо позовних вимог в частині зобов`язання зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунок коригування № 2 від 22.10.2021 до податкової накладної № 6 від 18.12.2019, суд зазначає наступне.

Відповідно до підпункту 201.16.4. пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна / розрахунок коригування, реєстрацію якої в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено, реєструється у день настання однієї із таких подій:

а) прийнято рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;

б) набрало законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

При цьому, відповідно до пунктів 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 року № 1246 (із змінами; далі також - Порядок № 1246) податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструються у день:

прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення);

неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку.

Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням (пункт 20 Порядку № 1246).

Враховуючи зазначене, на переконання суду, задоволення позовних вимог про зобов`язання Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, поданий позивачем розрахунок коригування, є дотриманням судом гарантій того, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Отже, оскільки рішення про відмову у реєстрації розрахунку коригування належить до скасування то, відповідно до п.п. 201.16.4 п. 201.16 ст. 201, п. 201.10 ст. 201 ПК України, п. 19, п. 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову в частині зобов`язання відповідача зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунок коригування кількісних і вартісних показників № 2 від 22.10.2021 до податкової накладної № 6 від 18.12.2019, яка зареєстрована у Єдиному реєстрі податкових накладних 19.12.19 за № 9306509895.

Таким чином, суд робить висновок, що позовні вимоги обґрунтовані, належним чином підтвердженні та належать до задоволення.

VI. Розподіл судових витрат

Згідно з ч.1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивач при поданні адміністративного позову сплатив судовий збір у розмірі 4540,00 грн. згідно з платіжним дорученням № 491 від 22.12.2021.

Водночас, розмір судового збору, який підлягав сплаті за подання даної позовної заяви, яка містить одну основну вимогу немайнового характеру та одну похідну складає 2270,00 грн.

Таким чином, суд вважає за необхідне стягнути пропорційно з відповідачів, Головного управління ДПС в Одеській області та Державної податкової служби України, за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача сплачений судовий збір у розмірі 2270,00 грн.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2,77, 244-246 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

1.Адміністративний позов задовольнити.

2.Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у такій реєстрації Головного управління державної податкової служби України в Одеській області № 3319740/41209731 від 02.11.2021 про відмову в реєстрації розрахунку коригування кількісних і вартісних показників № 2 від 22.10.2021.

3.Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунок коригування кількісних і вартісних показників № 2 від 22.10.2021 до податкової накладної № 6 від 18.12.2019, яка зареєстрована у Єдиному реєстрі податкових накладних 19.12.2019 за № 9306509895.

4.Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЧЕСНЕ ХПП» судовий збір у розмірі 1135 (одну тисячу сто тридцять п`ять), 00 грн.

5.Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЧЕСНЕ ХПП» судовий збір у розмірі 1135 (одну тисячу сто тридцять п`ять), 00 грн.

Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо розглянуто справу в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Позивач? Товариство з обмеженою відповідальністю «ЧЕСНЕ ХПП», адреса: 66101, Одеська область, м. Балта, вул. Уварова, 189, код ЄДРПОУ: 41209731.

Відповідач Головне управління ДПС в Одеській області, адреса: 65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5, код ЄДРПОУ ВП 44069166.

Відповідач Державна податкова служба України, адреса: 04655, м. Київ, Львівська площа, 8, код ЄДРПОУ 43005393

Суддя Оксана БОЙКО