Постанова

від 10.11.2022 по справі 520/14967/21

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2022 р.Справа № 520/14967/21Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Мінаєвої О.М.,

Суддів: Макаренко Я.М. , Калиновського В.А. ,

за участю секретаря судового засідання Пукшин Л.Т

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРЕЙД-ЛІКЕРС» на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.11.2021 року, головуючий суддя І інстанції: Єгупенко В.В., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 02.11.2021 року у справі № 520/14967/21

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «ТРЕЙД-ЛІКЕРС»

доГоловного управління ДПС у Харківській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «ТРЕЙД-ЛІКЕРС», звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, в якому просило суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області № 0012630710 від 30.06.2021 року.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 02.11.2021 року у справі № 520/14967/21 у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, а також неправильне застосування норм матеріального і процесуального права, просить суд апеляційної інстанції рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.11.2021 року у справі № 520/14967/21 скасувати, та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на те, що спірне податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки перевірка, за наслідками якої його було ухвалено, була проведена на підставі наказу відповідача, прийнятого без додержання вимог норм абзацу третього пункту 81.1 статті 81 ПК України щодо змісту наказу про проведення перевірки.

Також, скаржник вважає, що оскільки фактична перевірка була проведена за минулий період, із використанням при цьому баз даних ГУ ДПС у Харківській області, то вона фактично мала ознаки документальної перевірки.

Представником апелянта подане клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідача у судовому засіданні просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін.

Заслухавши представника відповідача, розглянувши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги у відповідності до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що 25.05.2021 року заступником начальника Головного управління ДПС у Харківській області (далі ГУ ДПС у Харківській області) винесено наказ №3822-п Про проведення фактичної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРЕЙД-ЛІКЕРС» (ЄДРПОУ: 37657116) (далі ТОВ «ТРЕЙД-ЛІКЕРС») на підставі підпункту 80.2.5. пункту 80.2. статті 80 (здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах), підпунктів 19-1.1.4, 19-1.1.14, 19-1.1.16, 19-1.1.17, 19-1.1.18, 19-1.1.19, 19-1.1.20 пункту 19-1.1 статті 19-1 Податкового кодексу України (далі ПК України), ч. 1 ст. 16 Закону України від 19.12.1995 року №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», яким наказано:

Працівникам ГУ ДПС у Харківській області провести фактичну перевірку ТОВ «ТРЕЙД-ЛІКЕРС» (код за ЄДРПОУ 37657116) за місцем фактичного провадження діяльності у господарському об`єкті, розташованому за адресою просп. Московський, буд. 247-А, м. Харків, з 25 травня 2021 року, тривалістю не більше 10 діб.

Перевірку провести за період діяльності з 21.10.2020 року по день закінченні перевірки з метою здійснення контролю за дотриманням вимог Закону України від 19.12.1995 року №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», Податкового кодексу України, Закону України від 06.07.1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», та інших нормативно-правових актів у сфері обігу підакцизних товарів.

За результатами проведеної фактичної перевірки контролюючим органом складено акт № 9185/20/137/РРО/37657116 від 27.05.2021 року, за висновками якого встановлено порушення ТОВ «ТРЕЙД-ЛІКЕРС» п. 11 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі - Закон №265/95-ВР, яким визначено обов`язок суб`єктів господарювання проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або через програмні реєстратори розрахункових операцій з використанням режиму попереднього програмування найменування товарів (послуг) (із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД для підакцизних товарів), цін, товарів (послуг) та обліку їх кількості.

Зазначено, що порушення полягає у проведенні розрахункової операції через реєстратор розрахункових операцій без використання режиму попереднього програмування коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД для підакцизних товарів, а саме: 14.01.2021 року через реєстратор розрахункових операцій проведено операцію з продажу алкогольного напою Ром Bacardi Blanca 50 мл. по ціні 50 грн. без зазначення коду товарної підкатегорії згідно УКТ ЗЕД (код УКТ ЗЕД не зазначений в чеку від 14.01.2021 року № 3698).

На підставі вищевказаного акта перевірки від 27.05.2021 року № 9185/20/137/РРО/37657116, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 30.06.2021 року №00126230710, яким, за порушення п. 11 ст. 3 ЗУ від 06.07.1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», та на підставі пп. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 ПК України, п. 7 ст. 17 ЗУ від 06.07.1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» до позивача застосовано штраф у розмірі 5100,00 грн.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач при призначенні та проведенні перевірки діяв в межах повноважень та у спосіб передбачений законом. Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення прийнято відповідно до вимог чинного законодавства, а тому підстави для задоволення адміністративного позову відсутні.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, виходячи з меж апеляційного перегляду справи, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на те, що наказ про призначення перевірки №3822-п від 25.05.2021 року містить посилання про призначення перевірки на підставі пп. 80.2.5. п. 80.2. ст. 80 ПК України, однак жодних відомостей щодо наявності та/або отримання відповідачем в установленому законодавством порядку інформації про порушення позивачем вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та цільового використання спирту платниками податків тощо, не містить, тобто не містить зазначення конкретних підстав проведення перевірки.

Скаржник вважає, що така зазначена в наказі підстава перевірки, як здійснення відповідачем функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального, не може бути самостійною підставою призначення перевірки у відповідності до пп. 80.2.5. п. 80.2. статті 80 ПК України.

Крім того, скаржником наголошено, що при призначенні відповідачем перевірки на підставі пп. 80.2.5. п. 80.2. ст. 80 ПК України (здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах) та на підставі ч. 1 ст. 16 Закону України від 19.12.1995 №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», перевірку було наказано провести, та фактично проведено, з метою здійснення контролю за дотриманням вимог Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», за наслідками чого прийнято спірне податкове повідомлення-рішення № 0012630710 від 30.06.2021 року про застосування до позивача штрафу за порушення, та на підставі саме Закону № 265/95-ВР, а не законодавства у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів тощо.

Колегія суддів зазначає, що відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі ПК України).

У відповідності до підпункту 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПК України (у редакції, чинній на час спірних відносин; далі - так само) фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Порядок проведення фактичної перевірки врегульований статтею 80 ПК України.

Фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи) (пункт 80.1 статті 80 ПК України).

Відповідно до підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України, фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема, у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального.

Колегія суддів зазначає, що здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального, є самостійною обставиною, з якою законодавець пов`язує право контролюючого органу проводити фактичні перевірки суб`єктів господарювання та не вимагає наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства. У даному випадку достатньо самого факту покладення на контролюючий орган здійснення контролю за дотриманням норм законодавства у відповідній сфері правовідносин (виробництво і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального).

Аналогічна правова позиція була наведена зокрема у постанові Верховного Суду від 11 липня 2022 року у справі №120/5728/20-а.

Отже, норма підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України передбачає дві самостійні підстави для проведення фактичної перевірки на підставі цього підпункту.

Згідно висновків Верховного Суду, наведених у постановах від 08.09.2020 року у справі №640/21536/19, від 17.12.2020 року у справі №520/12028/18, від 11.06.2019 року у справі №1440/2045/18, Судом вказано на необхідність зазначення у наказі про проведення фактичної перевірки на підставі підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України, окрім звичайного посилання на норму, що регулює питання її призначення, і конкретні фактичні підстави її призначення. У вказаних постановах Верховним Судом уточнено і розширено підхід щодо застосування підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України як підстави для призначення фактичної перевірки. При здійсненні такого призначення контролюючий орган повинен зазначити одну із підстав, визначених підпунктом 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК, й у разі, якщо такою підставою є наявність та/або отримання інформації про порушення платником податків вимог законодавства - конкретизувати останню.

У даному випадку, підставою призначення перевірки відповідачем зазначено здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах.

Однак, судом першої інстанції не звернуто увагу на те, що формулювання в наказі №3822-п Про проведення фактичної перевірки ТОВ «ТРЕЙД-ЛІКЕРС» підстав перевірки, не дає цілковите розуміння, що підставою перевірки є здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, оскільки за змістом резолютивної частини цього наказу, контролюючим органом наказано провести фактичну перевірку ТОВ «ТРЕЙД-ЛІКЕРС» з метою здійснення контролю за дотриманням, зокрема, вимог Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», та інших нормативно-правових актів у сфері обігу підакцизних товарів.

Прийняте відповідачем за наслідками вищевказаної перевірки спірне податкове повідомлення-рішення № 0012630710 від 30.06.2021 року, є рішенням про застосування до позивача штрафу за порушення та на підставі Закону України від 06.07.1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а не законодавства у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів тощо.

Колегія суддів наголошує, що формулювання конкретного змісту наказу є дискрецією контролюючого органу, однак, з обов`язковим дотриманням вимог норм абзацу третього пункту 81.1 статті 81 ПК України щодо змісту наказу про проведення перевірки.

При цьому, колегія суддів зазначає, що, призначаючи фактичну перевірку щодо здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального фахівці контролюючого органу вправі здійснювати перевірку виключно з вказаних питань. Інші питання під час проведення відповідної перевірки не досліджуються (не перевіряються).

Отже, у контролюючого органу відсутні повноваження призначати фактичну перевірку стосовно функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, та поряд з цим зазначати іншу мету контролю, зокрема дотримання законодавства щодо виробництва та обігу підакцизних товарів, здійснення платником податків розрахункових операцій, ведення касових операцій тощо. Аналогічні висновки щодо застосування норм права були наведені у постанові Верховного Суду від 04 жовтня 2022 року у справі № 810/1394/16.

У даному ж випадку, встановлено, що призначаючи фактичну перевірку позивача на підставі підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України - у зв`язку із здійсненням функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, відповідачем в тексті наказу було зазначено іншу мету перевірки - здійснення контролю за дотриманням вимог Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», і у подальшому, досліджено та перевірено це питання під час проведення перевірки, за наслідками якої прийнято оскаржуване рішення.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що Головним управлінням ДПС у Харківській області не дотримано вимог пункту 81.1 статті 81 ПК України, у відповідності до якого, посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення фактичної перевірки за наявності підстав для її проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, зокрема, копії наказу про проведення перевірки, в якому, окрім іншого, зазначаються мета та підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом.

У постанові Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду від 21.02.2020 року у справі №826/17123/18, зроблено висновок, що незалежно від прийнятого платником податків рішення про допуск (недопуск) посадових осіб до перевірки, оскаржуючи в подальшому наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.

У постанові від 22.09.2020 року у справі №520/8836/18, Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справи щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду, окрім наведених вище висновків, зазначив також, що перевірка є способом реалізації владних управлінських функцій контролюючим органом як суб`єктом владних повноважень, який зобов`язаний діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України та законами України. Невиконання вимог закону щодо підстави для проведення документальної позапланової перевірки призводить до визнання перевірки незаконною та не породжує правових наслідків такої перевірки, акт перевірки, виходячи із положень щодо допустимості доказів, закріплених частиною другою статті 74 КАС, не може визнаватися допустимим доказом у справі, оскільки одержаний з порушенням порядку, встановленого законом. Таким чином, податкове повідомлення-рішення, прийняте за наслідками перевірки та на підставі акту перевірки, який є недопустимим доказом, не може вважатись правомірним та підлягає скасуванню. Встановлені судами обставини щодо протиправності призначення та проведення відповідачем перевірки, за наслідками якої і було прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, є достатніми для висновку про протиправність такого рішення. З урахуванням цього Верховий Суд зазначив про відсутність необхідності перевірки порушення позивачем вимог ПК, як підстави для донарахування суми грошового зобов`язання.

Таким чином, з огляду на протиправність призначення та проведення вищевказаної перевірки позивача, ухвалене за її наслідками податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області № 0012630710 від 30.06.2021 року є протиправним, та таким, що підлягає скасуванню.

У свою чергу, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, а позов ТОВ «ТРЕЙД-ЛІКЕРС» - задоволенню.

У відповідності до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно частини 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є, зокрема, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 315 КАС України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно з частиною 6 статті 139 КАС України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

У відповідності до ч. 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За подання позову ТОВ «ТРЕЙД-ЛІКЕРС» сплатило судовий збір у сумі 2270,00 грн., за подання апеляційної скарги 3405,00 грн.

Враховуючи, що позов задоволено у повному обсязі, з відповідача, за рахунок його бюджетних асигнувань, на користь позивача, підлягають стягненню у повному обсязі понесені ним судові витрати у сумі 5675,00 грн.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «ТРЕЙД-ЛІКЕРС» задовольнити.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.11.2021 року у справі № 520/14967/21 скасувати.

Прийняти постанову, якою позов товариства з обмеженою відповідальністю «ТРЕЙД-ЛІКЕРС» до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області № 0012630710 від 30.06.2021 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРЕЙД-ЛІКЕРС» судові витрати зі сплати судового збору у сумі 5 675 (п`ять тисяч шістсот сімдесят п`ять) грн. 00 коп.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя О.М. МінаєваСудді Я.М. Макаренко В.А. Калиновський Повний текст постанови складено 10.11.2022 року