Постанова

від 09.11.2022 по справі 500/1473/22

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2022 рокуЛьвівСправа № 500/1473/22 пров. № А/857/10481/22

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Іщук Л.П.,

суддів Обрізка І. М., Шинкар Т. І.,

за участю секретаря судового засідання Доморадової Р. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 09 червня 2022 року, ухвалене головуючим суддею Осташем А. В. об 11:43 год у м.Тернополі, у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіефджі Трейдинг» до Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

10.03.2022 Товариство з обмеженою відповідальністю «Сіефджі Трейдинг» (далі ТзОВ «Сіефджі Трейдинг») звернулося в суд з адміністративним позовом до Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 09.11.2021 № 379/330051 в частині зменшення йому розміру від`ємного значення з ПДВ на суму 563842,46 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що висновки контролюючого органу про безтоварність його господарських операцій з придбання пташиного посліду в ТзОВ «УПГ-Інвест», ПП «Сільськогосподарська виробничо-торгова фірма «Іза», ПрАТ «Агрохолдинг «Авангард», філія «Птахофабрика «Авіс» ПрАТ «Агрохолдинг «Авангард» та покривних сумішей у ТзОВ «Суффле Агро України» є безпідставними та спростовуються наданими під час перевірки первинними документами, що свідчить про необґрунтованість зменшення йому розміру від`ємного значення з ПДВ на суму 563842,46грн оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням.

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 09.06.2022 адміністративний позов задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 09.11.2021 №379/330051 в частині зменшення ТзОВ «Сіефджі Трейдинг» розміру від`ємного значення з податку на додану вартість на суму 563842,46 грн. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків в користь ТзОВ «Сіефджі Трейдинг» понесені судові витрати зі сплати судового збору в сумі 8457,65 грн.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій, з покликанням на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судове рішення та прийняти нове - про відмову в задоволенні позову повністю.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що судом першої інстанції залишено поза увагою те, що позивачем до перевірки не надано жодних доказів як про належну передачу товару від продавців покупцю - ТзОВ «Сіефджі Трейдинг», так і про використання придбаного пташиного посліду та сумішей у господарській діяльності ТзОВ «Сіефджі Трейдинг» для отримання економічного ефекту від такої діяльності. Зазначає, що позивачем сформовано податковий кредит з податку на додану вартість лише за рахунок документального оформлення операцій, які реально не відбувались. Вказує, що факти порушень позивачем вимог податкового законодавства, які слугували підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, мали місце та чітко зафіксовані в акті перевірки від 08.10.2021 № 382/33-00-51/39675472, а тому висновок суду першої інстанції про протиправність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення є помилковим.

Під час апеляційного розгляду представник скаржника підтримала вимоги апеляційної скарги та просила її задовольнити, покликаючись на викладені в ній доводи.

Представник позивача в судовому засіданні заперечила проти вимог апеляційної скарги, покликаючись на те, що оскаржуване рішення ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, просила відмовити в її задоволенні.

Заслухавши доповідь головуючого судді, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити з таких підстав.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що Західним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платника податків проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТзОВ «Сіефджі Трейдинг» щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за липень 2021 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, за результатами проведення якої складено акт від 08.10.2021 № 382/33-00-51/39675472.

Акт перевірки містить висновок про порушення позивачем вимог підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14, пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.5, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, що призвело до завищення від`ємного значення ПДВ, що зараховується до складу наступного звітного періоду, на суму 633586 грн.

Такі висновки обґрунтовані встановленою відсутністю реального виконання господарських операцій між позивачем та ТзОВ «УПГ-Інвест», ПП «Сільськогосподарська виробничо-торгова фірма «ІЗА», ПрАТ «Агрохолдинг Авангард» з придбання пташиного посліду, оскільки по вказаних операціях не проводилось оприбуткування товарів на складі і з первинних документів неможливо встановити місце зберігання придбаного товару у ТзОВ «Мрія Фармінг Буковина» згідно з договором зберігання від 01.09.2020 № 01/09/2020СТ-Б. Також позивачем не підтверджено транспортування товару до ТзОВ «Мрія Фармінг Буковина». Аналізом наявної інформації баз даних ДПС контролюючим органом встановлено відсутність взаємовідносин позивача з ТзОВ «Мрія Фармінг Буковина» щодо надання послуг зберігання. Зазначено, що проведеною перевіркою неможливо підтвердити факт використання придбаного товару у господарській діяльності позивача. Також контролюючим органом встановлено безтоварність господарських операцій позивача з ТзОВ «Суффле Агро України» з придбання посівних матеріалів, засобів захисту рослин, добрив для сільськогосподарського сезону 2021 року, за результатами яких до податкового кредиту з податку на додану вартість за липень 2021 року позивачем включено суму 486517,51 грн. Зазначено, що згідно з умовами укладеного між ними договору поставка товару здійснюється шляхом самовивозу покупцем товару власним транспортом та за власний рахунок з складів продавця, проте у товарно-транспортних накладних замовником перевезення виступає ТзОВ «Суффле Агро України» і при проведенні перевірки позивачем не надано підтверджуючих документів щодо оформлення взаємовідносин із зазначеними в ТТН контрагентами-перевізниками та щодо відшкодування ТзОВ «Суффле Агро України» транспортних послуг. Крім цього, для проведення перевірки посадовими особами ТзОВ «Сіефджі Трейдинг» та ТзОВ «Суффле Агро України» не надано сертифікатів походження, посвідчення якості, протоколів випробувань, технічних умов, санітарних висновків та інших нормативно-технічних документів, якими користується виробник, що унеможливлює встановити виробника та склад суміші, а відтак, неможливо встановити ланцюг придбання складових даної суміші. Більше того, ТзОВ «Суффле Агро України» не декларувало наявність у нього обладнання для здійснення необхідного виробництва. Перевіркою також встановлено порушення із включення ТзОВ «Сіефджі Трейдинг» до складу податкового кредиту сум ПДВ по взаємовідносинах з ТзОВ «Дім» за послуги з друку корпоративної газети «Наш Континент» та АТ «Укрпошта», Тернопільська дирекція, за послуги доставки рекламної/інформаційної продукції за безадресною системою доставки на загальну суму ПДВ 69 743,54 грн.

На підставі вказаного вище акта перевірки Західним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платника податків прийнято податкове повідомлення-рішення від 09.11.2021 № 379/330051, яким позивачу зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість за липень 2021 року на 633586 грн.

Не погодившись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням, ТзОВ «Сіефджі Трейдинг» подано скаргу до ДПС України, за наслідками розгляду якої винесено рішення від 02.02.2022 № 1987/6/99-00-06-01-02-06, яким скаргу Товариства залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення від 09.11.2021 № 379/330051- без змін.

Позивач, не погоджуючись частково із прийнятим податковим повідомленням-рішенням в частині зменшення розміру від`ємного значення з ПДВ на суму 563 842,46 грн щодо встановленої контролюючим органом безтоварності господарських операцій з ТзОВ «УПГ-Інвест», ПП «Сільськогосподарська виробничо-торгова фірма «ІЗА», ПрАТ «Агрохолдинг Авангард» та ТзОВ «Суффле Агро України», звернувся до суду із даним позовом.

Встановлені перевіркою порушення включення ТОВ «Сіефджі Трейдинг» до складу податкового кредиту сум ПДВ по взаємовідносинам з ТОВ «Дім» та АТ «Укрпошта», Тернопільська дирекція, позивачем у цій судовій справі не оскаржуються.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що викладені відповідачем в акті перевірки висновки про порушення ТзОВ «Сіефджі Трейдинг» вимог податкового законодавства є необґрунтованими та не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи, а досліджені під час розгляду справи докази доводять факт здійснення позивачем господарських операцій з ТзОВ «УПГ-Інвест», ПП «Сільськогосподарська виробничо-торгова фірма «ІЗА», ПрАТ «Агрохолдинг Авангард» та ТзОВ «Суффле Агро України», відповідні первинні документи містять всі обов`язкові реквізити та відображають в повній мірі зміст вказаних господарських операцій та є тими документами, на підставі яких ведеться податковий та бухгалтерський облік згідно з статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні».

Апеляційний суд, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального права в межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідно до частини першої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції не з`ясував всіх обставин, що мають значення для справи, та неправильно застосував норми матеріального права, з огляду на наступне.

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Згідно з статтею 92 Конституції України виключно законами України встановлюються система оподаткування, податки і збори.

Згідно з підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України господарська діяльність це діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.

Згідно із частинами першою та другою статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Статтею 198 Податкового кодексу України встановлено підстави, за яких у платника податку на додану вартість виникає право на податковий кредит; визначено умови, час та порядок його формування; визначено права і обов`язки платників податку в цій сфері податкових правовідносин; підстави, що унеможливлюють віднесення сплаченого (нарахованого) податку до податкового кредиту.

Підпунктом «а» пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

За змістом пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування об`єкта оподаткування податком на додану вартість наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Разом з тим, надання податковому органу належним чином оформлених податкових накладних з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Про необґрунтованість податкової вигоди можуть свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про наявність таких обставин:

- неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;

- відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;

- облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов`язані з виникненням податкової вигоди, якщо для даного виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій;

- здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку.

Отже, наявність виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою для формування податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду, якщо податковий орган доведе, що відомості в таких документах не відповідають дійсності.

Предметом доказування у відповідній категорії спорів є реальність господарських операцій, що є підставою для виникнення права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування; добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах.

Доводи ж податкового органу про непідтвердження реальності здійснення господарських операцій мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника, зокрема, на віднесення певних витрат до складу валових витрат з податку на прибуток чи віднесення до складу податкового кредиту певних сум податку на додану вартість.

Як встановлено з матеріалів справи, видами економічної діяльності ТзОВ «Сіефджі Трейдинг» є: діяльність посередників у торгівлі сільськогосподарською сировиною, живими тваринами, текстильною сировиною та напівфабрикатами; оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; оптова торгівля фруктами й овочами; оптова торгівля цукром, шоколадом і кондитерськими виробами; неспеціалізована оптова торгівля.

На підставі договорів купівлі-продажу від 02.11.2020 №02/11, від 30.09.2020 № 034, від 28.12.2020 № АВ-1РП/20 позивач придбав у ТзОВ «УПГ-Інвест», ПП сільськогосподарської виробничо-торгової фірми «ІЗА», ПрАТ «Агрохолдинг Авангард» пташиний послід.

Так, згідно з умовами договору купівлі-продажу від 02.11.2020 №02/11 сторони (ТзОВ «Сіефджі Трейдинг» та ТзОВ «УПГ-Інвест» застосовують до даного договору умови ЕХW та FСА (склад Продавця) вул. Богуна, 16, с. Мамаївці та вул. Польова 14б, с. Витилівка Кіцманського району Чернівецької області відповідно до Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів в редакції Інкотермс 2010 року, зокрема, продавець особисто або із залученням третьої особи здійснює вигортання, навантаження і завантаження Товару на транспортні засоби покупця. Інші умови поставки можуть бути зазначені Сторонами у відповідній Специфікації до Договору.

Відповідно до Додатку від 01.04.2021 №3 (Специфікації) до Договору товар поставляється на умовах поставки: ЕХW (відповідні склади Постачальника згідно переліку в Чернівецькій та Івано-Франківських областях автотранспортом Покупця, завантаження товару на складі здійснюється силами і за рахунок Постачальника); FСА (відповідні склади Постачальника згідно переліку в Чернівецькій та Івано-Франківських областях автотранспортом Покупця, завантаження товару на складі здійснюється силами і за рахунок Покупця).

Датою продажу Товарів є дата підписання Покупцем видаткової накладної (п. 4.2 Договору).

На виконання умов вказаного договору сторонами у липні 2021 року складені та підписані видаткові накладні з поставки пташиного посліду індиків в кількості 2303,36 т на загальну вартість 322424,3 грн, в т.ч. ПДВ - 53737,38 грн, а також продавцем виписано та зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні на цю ж суму.

Транспортування придбаного товару здійснювалось із залученням третьої особи - (автомобільного перевізника - ТзОВ «Мрія Сервіс»), на підтвердження чого ТзОВ «Сіефджі Трейдинг» надані під час перевірки товарно-транспортні накладні (пункт навантаження - відповідний склад Постачальника в с.Мамаївці Кіцманського району Чернівецької області, а пункт розвантаження - с. Панка Сторожинецького району Чернівецької області).

При цьому, колегія суддів зазначає, що договір перевезення із ТзОВ «Мрія Сервіс» позивачем під час перевірки інспекторам не наданий; відсутній він і у матеріалах справи в суді першої інстанції.

Відповідно до договору поставки від 30.09.2020 №034, укладеного позивачем (покупець) з ПП «Сільськогосподарська виробничо-торгова фірма «Іза» (Постачальник), товар поставляється на умовах поставки ЕХW (склад Постачальника), с. Залужжя Рогатинського району Івано-Франківської області, згідно з Міжнародними правилами інтерпретації комерційних термінів «Інкотермс» в редакції 2010 року, автотранспортом покупця. Навантаження товару здійснюється силами та за рахунок постачальника. Право власності на товар переходить від постачальника до покупця в момент передачі товару.

Відповідно до Додатку до Договору (Специфікації від 15.01.2021 №3) товар поставляється на умовах поставки FСА (склад Постачальника), с. Репужинці Заставнівського району Чернівецької області, згідно з Міжнародними правилами інтерпретації комерційних термінів «Інкотермс» в редакції 2010 року, автотранспортом покупця.

На виконання умов вказаного договору між ПП «Сільськогосподарська виробничо-торгова фірма «Іза» та ТзОВ «Сіефджі Трейдинг» у липні 2021 року були складені і підписані видаткові накладні на поставку посліду пташиного курячого в кількості 261,04 т на загальну вартість 20883,20 грн, в т.ч. ПДВ - 3480,52 грн, а також продавцем виписані та зареєстрованів Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні на цю ж суму.

Транспортування придбаного товару здійснювалось із залученням третьої особи (автомобільного перевізника ТзОВ «Мрія Сервіс»), на підтвердження чого позивач надав до перевірки товарно-транспортні накладні (пункт навантаження - відповідний склад постачальника в с. Репужинці Заставнівського району Чернівецької області, а пункт розвантаження - с. М`якоти Ізаславського району Хмельницької області).

Знову ж таки, договір перевезення із ТзОВ «Мрія Сервіс» позивачем не надавався ні під час перевірки, ні протягом розгляду справи в суді першої інстанції.

Щодо господарських операцій між ТзОВ «Сіефджі Трейдинг» та ПрАТ «Агрохолдинг «Авангард», то встановлено, що відповідно до умов договору від 28.12.2020 №АВ-1РП/20 передача Товару здійснюється в місці поставки на підставі видаткових накладних. Датою поставки вважається дата отримання Товару Покупцем (або його уповноваженим представником) та підписання видаткової накладної, що підтверджує передачу Товару Покупцеві. Право власності на Товар переходить від Продавця до Покупця в момент передачі Товару. Поставка Товару здійснюється на умовах FСА (склад Постачальника, с. Гуменці Кам`янець-Подільського району Хмельницької області) відповідно до умов Інкотермс в редакції 2020 року.

На виконання умов цього договору між ПрАТ «Агрохолдинг «Авангард» та ТзОВ «Сіефджі Трейдинг» у червні-липні 2021 року були підписані видаткові накладні на поставку курячого посліду в кількості 572 т на загальну вартість 68 640,00 грн, в т.ч. ПДВ - 11 440,00 грн (червень 2021 року) та 550 т на загальну вартість 66 000,00 грн, в т.ч. ПДВ - 11 000,00 грн (липень 2021 року). ПрАТ «Агрохолдинг «Авангард», філія «Птахофабрика «Авіс» ПрАТ «Агрохолдинг «Авангард» (Продавець) виписано та зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні на загальну вартість 134640,00 грн, в т.ч. ПДВ - 22440,00 грн.

Подальше транспортування здійснювалось із залученням третьої особи (автомобільного перевізника - ТОВ «Мрія Сервіс»), на підтвердження чого позивач ревізорам під час перевірки надав товарно-транспортні накладні (пункт навантаження - відповідний склад Постачальника в с. Гуменці Кам`янець-Подільського району Хмельницької області, а пункт розвантаження - с. Варварівка Красилівського району Хмельницької області). Договір перевезення із ТОВ «Мрія Сервіс» до перевірки податковому органу не наданий.

Апеляційний суд звертає увагу, що позивачем не надано контролюючому органу під час перевірки жодних доказів в підтвердження його відносин з автомобільним перевізником - ТзОВ «Мрія Сервіс» чи доказів оплати наданих послуг перевезення придбаного зі складів ТзОВ «УПГ-Інвест», ПП «Сільськогосподарська виробничо-торгова фірма «ІЗА», ПрАТ «Агрохолдинг Авангард» товару, що позбавило податковий орган можливості встановити умови та порядок перевезення та співставити їх з наданими документами . Не встановлено цих обставин і судом першої інстанції під час розгляду справи. Натомість, такі обставини є істотними для встановлення реальності транспортування товару, та, відповідно, реальності господарських операцій.

На вимогу апеляційного суду позивачем надано договір перевезення вантажів, укладений ним з ТзОВ «Мрія Сервіс» 22.12.2018.

Апеляційний суд критично оцінює пояснення представника позивача про те, що такий договір не був наданий, так як не вимагався контролюючим органом під час перевірки, оскільки надання всіх документів, що свідчать про господарські операції, що перевіряються, є обов`язком платника податків.

Як вбачається з акта перевірки, в ході її проведення контролюючим органом не виявлено, а посадовими особами позивача також не надано документів, які б свідчили про оприбуткування пташиного посліду на складі, а саме картки складського обліку, актів приймання-передачі на склад, а дана операція відображена виключно по регістрах бухгалтерського обліку.

Так, відповідно до наявних в матеріалах справи товарно-транспортних накладних поставка товару здійснювалась в с. Панка Сторожинецького району Чернівецької області, с. М`якоти Ізаславського району Хмельницької області та с. Варварівка Красилівського району Хмельницької області.

Як стверджує позивач, поставка та розвантаження товару здійснювалася у місцях зберігання, наданих ТзОВ «Мрія фармінг Буковина» та ТзОВ «Мрія фармінг Полісся», у зв`язку з чим не здійснювалось оприбуткування товару на складі.

Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про помилковість доводів контролюючого органу про відсутність складських документів на обґрунтування висновку про нереальність відповідних господарських операцій з придбання пташиного посліду, оскільки позивачем до перевірки надані договори відповідального зберігання від 01.09.2020 №01/09/2020 СТ-Б та від 01.09.2020 №01/09/2020СТ-МФПол.

Однак, колегія суддів зауважує, що із змісту цих договорів неможливо встановити ні точного місця розвантаження товару, ні точного місця його зберігання, ні кількості. Неможливо встановити такі обставини і з товаро-транспортних накладних, наданих позивачем до перевірки. Тобто, такі обставини є не доведеними позивачем.

Також недоведеними є обставини приймання передачі товару від продавців до покупця - ТзОВ «Сіефджі Трейдинг». Надані податковому органу під час перевірки видаткові накладні не містять точної адреси розвантаження і приймання товару, лише назви населених пунктів. Також не встановлено судом як відбувалась перевірка кількості (тоннажу) придбаного і завантаженого на складі постачальників товару, оскільки позивач стверджує, що пташиний послід розвантажувався насипом просто на поля зберігачів за договорами відповідального зберігання від 01.09.2020 №01/09/2020 СТ-Б та від 01.09.2020 №01/09/2020СТ-МФПол.

Апеляційний суд звертає увагу, що згідно з актами передачі-приймання матеріальних цінностей на відповідальне зберігання, укладеними позивачем з ТзОВ «Мрія фармінг Буковина» та ТзОВ «Мрія фармінг Полісся», та їх листами щодо місця зберігання ТМЦ за договорами відповідального зберігання, зберігачі прийняли на зберігання пташиний послід в місця зберігання: в с. Панка Сторожинецького району Чернівецької області, с. М`якоти Ізаславського району Хмельницької області та с. Варварівка Красилівського району Хмельницької області. Земельні ділянки, які є місцями зберігання придбаного позивачем пташиного посліду належать зберігачам на праві користування згідно з договорами оренди землі. При цьому, знову ж таки незрозуміло як проводилась зберігачами перевірка кількості наданого на зберігання товару, а відповідно до договорів відповідального зберігання від 01.09.2020 №01/09/2020 СТ-Б та від 01.09.2020 №01/09/2020СТ-МФПол зберігачі зобов`язані вживати всіх необхідних заходів для забезпечення схоронності майна протягом строку зберігання (до 31.08.2023), нести відповідальність за втрату (нестачу) або пошкодження майна поклажодавця, переданого на зберігання, повернути майно поклажодавцеві за першою вимогою останнього.

Також, відповідно до договорів відповідального зберігання від 01.09.2020 №01/09/2020 СТ-Б та від 01.09.2020 №01/09/2020СТ-МФПол, зберігачі на платній основі використовують орендовані землі з умовою для вирощування товарної сільськогосподарської продукції, а позивачу надають послуги зберігання безоплатно і в період з липня 2021 року до серпня 2023 року, який охоплює посівні сезони, що унеможливлює використання землі для призначення. Відтак, такі відносини позбавлені економічної мети та, більше того, унеможливлюють належне використання орендованих земель зберігачами.

Вказані обставини свідчать про непідтвердження факту транспортування та подальшої передачі пташиного посліду на зберігання ТзОВ «Мрія Фармінг Буковина» ТзОВ «Мрія фармінг Полісся» (зберігачі по договорах) .

Апеляційний суд зазначає, що суд першої інстанції безпідставно вдався до дослідження правової природи договорів зберігання та порядку оподаткування відповідних операцій, оскільки предметом спору є реальність придбання позивачем пташиного посліду, його транспортування, зберігання та наступне використання в господарській діяльності.

Також колегія суддів звертає увагу на непідтвердженість жодними первинними документами висновку суду першої інстанції, що пташиний послід, придбаний у контрагентів ТОВ «УПГ- Інвест», ПП «Сільськогосподарська виробничо-торгова фірма «Іза», ПрАТ «Агрохолдинг «Авангард», філія «Птахофабрика «Авіс» ПрАТ «Агрохолдинг «Авангард», в подальшому був реалізований ТзОВ «Сіефджі Трейдинг» у серпні-вересні 2021 року на виконання договорів купівлі-продажу, укладених з ТзОВ «Мрія Фармінг Буковина» та ТОВ «Мрія Фармінг Полісся», які є зберігачами пташиного посліду за договорами відповідального зберігання.

Як встановлено апеляційним судом з матеріалів справи і визнається позивачем, договори купівлі-продажу, укладені ТзОВ «Сіефджі Трейдинг» з ТзОВ «Мрія Фармінг Буковина» та ТОВ «Мрія Фармінг Полісся» не надавались до перевірки та не надавались суду першої інстанції, податковий орган не міг їх врахувати при складанні акта перевірки.

Договори поставки, укладені позивачем 09.01.2018 року з ТзОВ «Мрія Фармінг Буковина» та ТОВ «Мрія Фармінг Полісся», з`явились у позивача і додані до матеріалів справи лише під час апеляційного розгляду, тому суд першої інстанції зробив висновок про реалізацію пташиного посліду безпідставно.

Крім цього, колегія суддів не вбачає, а позивачем не обґрунтована необхідність та економічна доцільність укладення договорів відповідального зберігання з контрагентами, з якими вже є укладені договори поставки на цей же товар.

З огляду на викладене, апеляційний суд вважає обґрунтованими доводи контролюючого органу про неможливість підтвердження як факту перевезення, так і факту використання в господарській діяльності пташиного посліду ТзОВ «Сіефджі Трейдинг», що є підставою для висновку про нереальність господарських операцій і формування податкового кредиту лише документально.

Що стосується господарських операцій позивача з ТзОВ «Суффле Агро Україна» за липень 2021 року, слід зазначити, що ними укладений договір поставки від 01.01.2021 №1300038009, відповідно до якого ТзОВ «Суффле Агро Україна» зобов`язується поставляти, а ТзОВ «Сіефджі Трейдинг» приймати та оплачувати вартість сільськогосподарських товарів (насіння ячменю, кукурудзи, ріпаку, соняшника, пшениці, сої, гороху, сорго, люцерни та жита; засоби захисту рослин; мінеральні добрива; добрива для позакореневого підживлення).

Згідно з пунктом 2.3 цього договору якість насіння підтверджується сертифікатом, що засвідчує його сортові якості, та сертифікатом, що засвідчує його посівні якості, виданими в порядку, передбаченому чинним законодавством України. Продавець може також надавати покупцю копії сертифікатів ОЕСР (сортові якості) та ISTA (посівні якості) для імпортного насіння.

Пунктами 2.6, 3.1 договору передбачено, що покупець зобов`язаний прийняти, транспортувати, зберігати та використовувати товар відповідно до вимог та інструкцій виробника. Поставка здійснюється шляхом самовивозу покупцем товару власним автомобільним транспортом та за власний рахунок з одного чи кількох складів продавця.

Згідно з додатком № 2500727868 від 06.07.2021 до договору поставки від 01.01.2021 №1300038009 ТзОВ «Суффле Агро Україна» передає покупцю ТзОВ «Сіефджі Трейдинг», а покупець зобов`язується прийняти і оплатити товар на загальну вартість 3538150,14 грн, в т.ч. ПДВ 589691,69 грн, а саме суміш насіння покривних культур «Міка Плюс» в кількості 58000 т на загальну суму 1827000 грн, в т.ч. ПДВ 2192400 грн, та суміш насіння покривних культур «Міка ТЕК» в кількості в кількості 35000 т на загальну суму 1121458,45 грн., в т.ч. ПДВ 1345750,14 грн.

Сторонами були підписані видаткові накладні на поставлений товар і ТзОВ «Суффле Агро Україна» (Продавець) складено у відповідності до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкові накладні на загальну суму 3538150,14 грн, в т.ч. ПДВ 589691,69 грн, які зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до Податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2021 року ТОВ «Сіефджі Трейдинг» включено та відображено суму ПДВ в розмірі 486 517,51 грн.

Також в матеріалах справи наявні копії товарно-транспортних накладних на транспортування придбаного товару, згідно з якими замовником виступає ТзОВ «Суффле Агро Україна», що суперечить умовам договору від 01.01.2021 №1300038009.

Позивачем не підтверджено взаємовідносин з зазначеними в товарно-транспортних накладних контрагентами-перевізниками та оплати їх послуг, як і не підтверджено відшкодування ТзОВ «Суффле Агро Україна» транспортних послуг.

Вказану обставину не спростовує і пункт 3 Додатку від 06.07.2021 №2500727868 до договору поставки від 01.01.2021 (товар поставляється на умовах поставки DDP - склад Покупця за адресою: вул. Т. Шевченка, 1в, с. Доброводи, Монастириський район, Тернопільська область та вул. Б. Хмельницького, 106, с. Велике Колодно, Кам`янка-Бузький район, Львівська область), що на думку суду першої інстанції логічно та закономірно пояснює факт вказання у товарно-транспортних накладних замовником перевезення ТзОВ «Суффле Агро Україна», оскільки така умова поставки визначена в додатку до договору і суперечить положенням договору, яким передбачено самовивіз товару покупцем та можливість застосування інших умов поставки, що передбачається у специфікації, а специфікації з умовою поставки DDP - склад Покупця позивачем не надано ні контролюючому органу, ні суду. Слід вказати, що додатки до договору можуть доповнити зміст основного договору, деталізувати викладені в ньому положення, а не містити суперечні основному договору умови.

Що стосується висновку контролюючого органу про неможливість встановити походження придбаного товару - Сумішей насіння покривних культур «Міка Плюс» та «МікаТЕК» в кількості, реалізованій на виконання умов договору, та такий, на думку суду апеляційної інстанції, є підставним, з огляду на відсутність в матеріалах справи сертифікатів походження, посвідчення якості, протоколів випробувань, технічних умов, санітарних висновків та інших нормативно-технічних документів, якими користується виробник, що унеможливлює встановити ланцюг придбання складових даної суміші.

Такий висновок не спростовується наявними в матеріалах справи листами ТзОВ «Суффле Агро Україна», оскільки такі містять лише інформування про склад сумішей, їх виготовлення за розробленим рецептом та закупівлю товарного насіння для виготовлення сумішей згідно з первинними документами, які надавались контролюючому органу 01.10.2021. Доказів надіслання таких документів Західному міжрегіональному управлінню по роботі з великими платниками податків до листів не було додано, відтак, є непідтвердженим та суд не має можливості їх оцінити.

Також в матеріалах справи відсутні докази використання придбаних Сумішей насіння покривних культур «Міка Плюс» та «МікаТЕК» позивачем у господарській діяльності, що пов`язано з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу.

Відтак, під час розгляду справи судом апеляційної інстанції знайшли підтвердження висновки контролюючого органу про неможливість встановлення походження придбаного позивачем у ТзОВ «Суффле Агро Україна» товару, його транспортування зі складу продавця та подальше використання у господарській діяльності Товариства.

Враховуючи викладене, господарські операції між ТзОВ «Сіефджі Трейдинг» та ТзОВ «УПГ-Інвест», ПП «Сільськогосподарська виробничо-торгова фірма «ІЗА», ПрАТ «Агрохолдинг Авангард», ТзОВ «Суффле Агро Україна» фактично не здійснювались, є нереальними, тому первинні документи, складені за результатами таких операцій, не є підставою для бухгалтерського обліку, а відтак, позивачем безпідставно віднесено суми податку на додану вартість, сплаченого при придбанні у них товарів, до податкового кредиту.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що контролюючий орган, приймаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення в оскаржуваній частині, діяв у межах та відповідно до вимог чинного податкового законодавства.

Отже, правові підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

За наведених обставин, оскільки суд першої інстанції неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення справи, то відповідно до пункту 3 частини першої статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України це є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та прийняття постанови про відмову у задоволенні позовних вимог.

Згідно з приписами статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки в задоволенні позову відмовлено, підстав для стягнення судових витрат на користь позивача немає.

Керуючись статтями 310, 315, 317, 321, 322, 328 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків задовольнити.

Рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 09 червня 2022 року у справі №500/1473/22 скасувати та прийняти постанову, якою в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіефджі Трейдинг» до Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Л. П. Іщук судді І. М. Обрізко Т. І. Шинкар Повне судове рішення складено 11.11.2022