Рішення

від 25.10.2022 по справі 916/1471/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"25" жовтня 2022 р.м. Одеса Справа № 916/1471/22

Господарський суд Одеської області у складі судді Бездолі Ю.С.

при секретарі судового засідання: Степанюк А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні позовні вимоги Одеської міської ради (65026, Одеська обл., м. Одеса, площа Думська, буд. 1, код ЄДРПОУ 26597691)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "СПМК-17" (65025, Одеська обл., Комінтернівський р-н(п), 21-й км Старокиївського шосе, буд. 30А, код ЄДРПОУ 01353551)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Департаменту земельних ресурсів Одеської міської ради (65011, Одеська обл., м. Одеса, вул. Успенська, буд. 83/85, код ЄДРПОУ 44162529)

про стягнення 276396,51 грн., -

за участю учасників справи:

від позивача: Явченко Д.В., в порядку положень про самопредставництво

від відповідача: не з`явився

від третьої особи: Карапиш К.В., в порядку положень про самопредставництво

ВСТАНОВИВ:

Одеська міська рада звернулась до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "СПМК-17" про стягнення 276396,51 грн., з яких: 249195,92 грн. заборгованості, 17914,23 грн. інфляційних втрат, 5266,10 грн. 3% річних та 4020,26 грн. пені.

Позовні вимоги Одеської міської ради обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором оренди землі від 13.06.2019.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 12.07.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; визначено здійснювати розгляд справи у порядку загального позовного провадження; призначено підготовче засідання на 01.08.2022 о 15:45; залучено Департамент земельних ресурсів Одеської міської ради до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача.

01.08.2022 за вх.№14916/22 до суду від третьої особи надійшли пояснення, які залучено судом до матеріалів справи. В поданих поясненнях третя особа вважає позовні вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, оскільки відповідачем порушено умови договору оренди в частині сплати орендної плати та у зв`язку з чим, на думку третьої особи позивач має право на отримання з відповідача пені, 3% річних та інфляційних втрат.

У підготовчому засіданні 01.08.2022 судом у протокольній формі винесено ухвалу в порядку ст. 183 ГПК України про відкладення підготовчого засідання на 15.08.2022 о 10:00. У підготовчому засіданні 15.08.2022 судом у протокольній формі винесено ухвалу в порядку ст.ст. 177, 183 ГПК України про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів та відкладення підготовчого засідання на 13.09.2022 о 10:00. У підготовчому засіданні 13.09.2022 судом у протокольній формі винесено ухвалу в порядку ст. 185 ГПК України про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 27.09.2022 о 14:45. У судовому засіданні 27.09.2022 судом у протокольній формі винесено ухвалу в порядку ст. 202 ГПК України про відкладення розгляду справи на 25.10.2022 об 11:15.

У судовому засіданні 25.10.2022 представник позивача підтримав позовні вимоги, просив суд їх задовольнити. Представник третьої особи у судовому засіданні 25.10.2022 підтримав позовні вимоги, просив суд їх задовольнити.

Відповідач у підготовчі та судові засідання не з`явився. Судом були вжиті всі можливі заходи належного повідомлення відповідача про розгляд судом господарської справи, час та місце судових засідань, про що свідчать відповідні поштові повідомлення, які надіслані відповідачу за його адресою та повернуті відділенням зв`язку з довідками пошти "адресат відсутній за вказаною адресою". Суд виходить з того, що учасники справи в господарському процесі мають вчиняти належні дії щодо ефективного використання своїх процесуальних прав та виконання обов`язків, а господарський суд, повідомляючи учасників справи шляхом надсилання поштових повідомлень за офіційними, відомими суду, адресами зі свого боку забезпечує їм належні процесуальні гарантії на участь у розгляді справи.

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, в Україні було введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Водночас, Указом Президента України від 14.03.2022 №133/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" воєнний стан в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб. Указом Президента України від 18 квітня 2022 року №259/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб. Указом Президента України від 17 травня 2022 року №341/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 12 серпня 2022 року №573/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб.

Справа №916/1471/22 розглядалась судом в період оголошеного на всій території України воєнного стану через військову агресію російської федерації проти України та оголошеного загальнодержавного карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Жодних заяв та/або клопотань, пов`язаних з неможливістю вчинення якихось процесуальних дій у зв`язку з воєнним станом та оголошеним загальнодержавним карантином, про намір вчинити такі дії до суду від учасників справи не надійшло.

Відзив на позовну заяву від відповідача до суду не надійшов, з огляду на що суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами в порядку ч.9 ст. 165 ГПК України.

Відповідно до ст. 240 ГПК України в судовому засіданні 25.10.2022 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників позивача та третьої особи, господарський суд встановив:

13.06.2019 між Одеською міською радою, що діє в інтересах територіальної громади міста Одеси (орендодавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "СПМК-17" (орендар, відповідач) укладений договір оренди землі, відповідно до якого орендодавець на підставі Закону України "Про оренду землі" №161-ХІV від 06.10.1998 та рішення Одеської міської ради №4596-VII від 24.04.2019 надає, а орендар приймає у строкове, платне користування земельну ділянку, площею 0,0852 га, кадастровий номер 5110137500:28:003:0002, що знаходиться за адресою: місто Одеса, вулиця Троїцька, земельна ділянка 1 (один), для експлуатації та обслуговування офісних приміщень.

Відповідно до п.2.1 договору в оренду передається земельна ділянка, площею 0,0852 га, у тому числі по угіддях: землі під соціально-культурними об`єктами - 0,0852 га.

Згідно з п.2.2 договору на земельній ділянці розташований об`єкт нерухомого майна, а саме: нежитлові офісні приміщення, що належать ТОВ "СПМК-17" на підставі договору купівлі-продажу нежитлових офісних приміщень, посвідченого 26 травня 2017 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Янковською О.С. за реєстровим №1418, право власності на які зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 07.08.2017 приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Литовською О.С., номер запису про право власності: 21799684, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1322927651101. Інженерне забезпечення об`єкту - від існуючих міських мереж.

За п.2.3 договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки, на дату укладання договору, становить: 4869093 (чотири мільйона вісімсот шістдесят дев`ять тисяч дев`яносто три) гривні 81 копійка, згідно витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки м. Одеси від 11.03.2019 №1074, складеної Відділом у м. Одесі Головного управління Держгеокадастру в Одеської області.

У відповідності до п.3.1 договору договір укладено на 20 (двадцять) років, для експлуатації та обслуговування офісних приміщень.

Згідно з п.п. 4.1-4.4 договору орендна плата за земельну ділянку, площею 0,0852 га, розрахована у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки цієї земельної ділянки та складає: 146072 (сто сорок шість тисяч сімдесят дні) гривні 81 копійку на рік. Орендна плата вноситься орендарем у грошовій безготівковій формі. Розмір орендної плати встановлюється згідно рішень Одеської міської ради у відповідності до розрахунку розміру орендної плати та може збільшуватися Одеською міською радою в межах передбачених законодавством. Обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку здійснюється з урахуванням коефіцієнтів індексації, у порядку визначеному законодавством. Орендна плата сплачується орендарем рівними частками за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця на Банк Казначейства України (ЕАП), МФО 899998, код ЄДРПОУ 18016923, на рахунок Одержувача - УДКСУ у м. Одесі Одеської області, УК у м. Одесі/Приморський район №33214812015008, код бюджетної класифікації 18010600. Орендар не звільняється від орендної плати і сплачує її незалежно від результатів його господарської діяльності.

Відповідно до п.4.7 договору у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня, розмір якої визначається Податковим кодексом України. Пеня перераховується орендарем на рахунок, зазначений в п.4.3 цього договору.

За п.9.1.2 договору орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

У відповідності до п.9.4.1 договору орендар зобов`язаний виконувати встановлені щодо об`єкта оренди зобов`язання, додержувати вимог, встановлених Законом України "Про оренду землі", виконувати обов`язки відповідно до умов договору і Земельного кодексу України.

Згідно з п.14.1 договору останній набирає чинності з моменту підписання сторонами та нотаріального посвідчення. Право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону та виникає з моменту державної реєстрації цього права відповідно до закону.

На підтвердження позовних вимог позивачем надано, зокрема:

- інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна;

- витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки;

- витяг з Державного земельного кадастру на земельну ділянку;

- розрахунки заборгованості.

01.12.2021 за вих.№01-13/1278 Департаментом земельних ресурсів Одеської міської ради направлено відповідачу претензію про сплату наявної заборгованості за договором оренди землі, яка була отримана відповідачем, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. Відповіді на вказану претензію матеріали справи не містять.

Неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором оренди землі стало підставою для звернення позивача до господарського суду з відповідним позовом про стягнення з відповідача орендної плати за договором оренди землі, інфляційних втрат, 3% річних та пені.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про повне задоволення позову, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003).

В Україні основоположним принципом судочинства згідно Конституції України та Закону України "Про судоустрій і статус суддів" є принцип верховенства права.

Як вказано у рішенні Конституційного Суду України від 02.11.2004 №15-рп/2004, верховенство права - це панування права в суспільстві. Одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори, зокрема норми моралі, традиції, звичаї тощо, які легітимовані суспільством і зумовлені історично досягнутим культурним рівнем суспільства. Всі ці елементи права об`єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України.

Розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Суд зазначає, що під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, тоді як підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Відповідно до ч.1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За ст. 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч.6 ст. 283 ГК України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини (п.1 ч.2 ст. 11 ЦК України).

За вимогами ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

У відповідності до ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за користування майном встановлюється договором найму.

За ч.1 ст. 763 ЦК України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Відповідно до вимог ч.1, ч.7 ст. 193 ГК України, які кореспондуються з вимогами ст. 526 ЦК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

У відповідності до ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу вимог ст. 610, ч.2 ст. 615 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Відповідно ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 206 ЗК України встановлено, що використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Частинами 1-3 ст. 21 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Як вбачається з матеріалів справи, спірна сума орендної плати розрахована позивачем на підставі п.п. 4.1, 4.2 договору оренди від 13.06.2019, згідно з якими орендна плата за земельну ділянку площею 0,0852 га, розрахована у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки цієї земельної ділянки та складає: 146072,81 грн. на рік. Таким чином, позивачем заявлено до стягнення за період з 01.10.2019 по 31.03.2022 249195,92 грн. боргу з орендної плати.

У відповідності до ч.1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з вимогами ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Проаналізувавши наявні у справі докази, господарський суд дійшов висновку, що відповідач не виконав належним чином своїх зобов`язань за договором оренди землі від 13.06.2019 на суму 249195,92 грн. за період з 01.10.2019 по 31.03.2022, внаслідок чого є правомірними, обґрунтованими та підлягають задоволенню заявлені Одеською міською радою позовні вимоги про стягнення з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "СПМК-17" 249195,92 грн. основного боргу.

Іншого відповідачем не доведено.

Щодо заявлених до стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат слід зазначити наступне.

Відповідно до ст.ст. 546, 549 ЦК України виконання зобов`язань за договором можуть забезпечуватися неустойкою (штрафом, пенею). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Водночас вимогами п.3 ч.1 ст. 611 ЦК України передбачено, що одним із наслідків порушення зобов`язання є сплата неустойки, а в силу вимог ч.2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюються договором або актом цивільного законодавства.

Згідно зі ч.1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов`язання.

У ч.6 ст. 231 ГК України також встановлено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими грошовими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч.6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Сплата пені передбачена п.4.7 договору.

За вимогами ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи факт прострочення сплати відповідачем належних за договором оренди землі від 13.06.2019 платежів, перевіривши розрахунки позивача та встановивши їх обґрунтованість та відповідність умовам договору та вимогам чинного законодавства, а також приймаючи до уваги відсутність контррозрахунків нарахованих сум з боку відповідача, з огляду на правомірність та підставність позовних вимог в частині стягнення основного боргу з відповідача, яким порушено його договірні зобов`язання в частині сплати платежів за договором оренди землі, господарський суд дійшов висновку про правомірність, підставність та необхідність задоволення заявлених позовних вимог Одеської міської ради про стягнення з відповідача 17914,23 грн. інфляційних втрат, 5266,10 грн. 3% річних та 4020,26 грн. пені.

Іншого відповідачем не доведено.

Інші наявні в матеріалах справи документи вищевикладених висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір у справі покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги Одеської міської ради задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СПМК-17" (65025, Одеська обл., Комінтернівський р-н(п), 21-й км Старокиївського шосе, буд. 30А, код ЄДРПОУ 01353551) на користь Одеської міської ради (65026, Одеська обл., м. Одеса, площа Думська, буд. 1, код ЄДРПОУ 26597691) 249195 /двісті сорок дев`ять тисяч сто дев`яносто п`ять/ грн. 92 коп. основного боргу, 17914 /сімнадцять тисяч дев`ятсот чотирнадцять/ грн. 23 коп. інфляційних втрат, 5266 /п`ять тисяч двісті шістдесят шість/ грн. 10 коп. 3% річних, 4020 /чотири тисячі двадцять/ грн. 26 коп. пені та 4145 /чотири тисячі сто сорок п`ять/ грн. 95 коп. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-Західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги у строки, визначені ст. 256 ГПК України.

Повний текст рішення складено 10 листопада 2022 р.

Суддя Ю.С. Бездоля