Рішення

від 01.11.2022 по справі 737/261/22

КУЛИКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 737/261/22

Проваждення № 2/737/150/22

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

01 листопада 2022 року смт Куликівка

Куликівський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого суддіКоренькова А.А. секретаря судового засіданняЧередниченка С.О.розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу № 737/261/22за позовомОСОБА_1 до відповідачаОСОБА_2 третя особаприватний нотаріус Чернігівського районного нотаріального округу Чернігівської області Тимощук Віталій Олександрович пропро тлумачення змісту заповіту, визнання права власності на земельні ділянки в порядку спадкуванняучасники справи та представники: позивач ОСОБА_1 представник позивачаадвокат Огородник Ю.О. відповідачне з`явивсятретя особане з`явився

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить розтлумачити зміст заповіту, що складений 28 березня 2019 року, посвідчений в.о. старости села Хибалівка Куликівського району, Чернігівської області Глушком М.В., зареєстрований в реєстрі №15-16, відповідно до якого ОСОБА_3 заповідає на випадок своєї смерті «земельну ділянку згідно сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ЧН № 0121622 ОСОБА_1 », необхідно розуміти так, що спадкодавець ОСОБА_3 заповів ОСОБА_1 земельні ділянки загальною площею 6,0799 га в тому числі: пасовище - загальною площею 1,2629 га (кадастровий номер 7422785000:03:001:0956 за межами населеного пункту с. Кладьківка Куликівського району Чернігівської області на території Куликівської селищної ради, рілля - загальною площею 1,7942 га (кадастровий номер 7422785000:02:001:1059) за межами населеного пункту с. Кладьківка Куликівського району Чернігівської області на території Куликівської селищної ради, сіножаті - загальною площею 3,0228 га (кадастровий номер 7422785000:02:001:1059 за межами населеного пункту с. Кладьківка Куликівського району Чернігівської області на території Куликівської селищної ради та визнати за ним в порядку спадкування право власності на вказані вище земельні ділянки.

Позов мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер двоюрідний брат позивача та відповідача - ОСОБА_3 , який за життя залишив два заповіти. Відповідно до першого заповіту, складеному 15 січня 2019 та посвідченому приватним нотаріусом Куликівського районного нотаріального округу Чернігівської області Тимощуком В.О., зареєстрований в реєстрі за № 43, ОСОБА_3 заповів все своє майно відповідачу ОСОБА_2 . Згідно заповіту, складеному 28 березня 2019 року, посвідченого в.о. старости села Хибалівка, Куликівського району, Чернігівської області Глушком М.В., зареєстрований в реєстрі за № 15-16, спадкодавець заповів позивачу ОСОБА_1 земельну ділянку згідно сертифікату на право на земельну частку - пай серії ЧН № 0121622.

Сертифікат на право на земельну частку (пай) по колишньому КСП «Десна» серії ЧН № 01211622 був виданий ОСОБА_3 на підставі розпорядження Куликівської районної державної адміністрації від 26.06.1996 №139. Державний акт взамін сертифіката не видавався, однак спадкодавцем на день смерті було реалізовано право на земельну частку (пай) та виділено земельні ділянки в натурі на місцевості. Рішенням 23 сесії 7 скликання Куликівської селищної ради від 29 березня 2019 року № 608 спадкодавець ОСОБА_3 отримав у власність земельні ділянки загальною площею 6,0799 га, з них: рілля площею 1,7942 га., кадастровий номер: 7422785000:02:001:1058, сіножаті площею 3,0228, кадастровий номер 7422785000:02:001:1059 та пасовища площею 1,2629 га, кадастровий номер: 7422785000:03:001:0956, які розташовані на території Куликівської селищної ради за межами с. Кладьківка.

Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина на спадкове майно, позивач звернувся до приватного нотаріуса Чернігівського районного нотаріального округу Тимощука В.О. з заявою про прийняття спадщини та видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом. Однак нотаріус відмовив, посилаючись на те, що зміст заповіту в частині визначення земельних ділянок не відповідає законодавству, оскільки заповіт складений на земельну ділянку, право власності на яку посвідчується сертифікатом на право власності на земельну частку (пай)».

У зв`язку із вказаними обставинами позивач позбавлений можливості реалізувати свої спадкові права в позасудовому порядку.

Ухвалою суду від 13.09.2022 року позов прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, призначено підготовче судове засідання на 06.10.2022 року.

Ухвалою Куликівського районного суду Чернігівської області від 06.10.2022 року закрито підготовче провадження, призначено справу до судового розгляду по суті. Відповідач був присутнім під час підготовчого судового засідання та був ознайомлений про час та місце судового засідання для розгляду справи по суті. Разом з тим, відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлений належним чином, своїм правом на надання відзиву на позовну заяву не реалізував, клопотання про відкладення розгляду не надав. Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України справу розглянуто за відсутності сторони відповідача.

Представник позивача в судовому засіданні просила позовну заяву задовольнити з підстав вказаних в ній.

Третя особа, приватний нотаріус Чернігівського районного нотаріального округу Чернігівської області Тимощук В.О. надав суду заяву в якій просив справу розглядати без його участі, підтримав позовні вимоги в частині тлумачення заповіту, але заперечував проти позовних вимог в частині визнання права власності на земельні ділянки.

Судом встановлено, що спадкодавець ОСОБА_3 мав право на земельну частку (пай) по колишньому КСП «Десна» розміром 6,25 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), посвідчене сертифікатом серії ЧН № 0121622, виданого ОСОБА_3 на підставі розпорядження Куликівської районної державної адміністрації від 26.06.1996 №139 та зареєстрованого 26.02.1997 в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за №171 За повідомленням Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області від 25.07.2022 року, державний акт на право власності на земельну ділянку взамін сертифіката на право на земельну частку не виготовлявся (а.с. 7).

За життя ОСОБА_3 15.01.2019 року склав заповіт, посвідчений приватним нотаріусом Куликівського районного нотаріального округу Тимощуком В.О. та зареєстрований в реєстрі за № 43, яким все своє майно заповів ОСОБА_2 (а.с.47).

Пізніше, 28.03.2019 ОСОБА_3 склав інший заповіт, посвідчений в.о. старости села Хибалівка Глушком М.В. та зареєстрованим в реєстрі за № 15-16, яким заповів позивачу ОСОБА_1 земельну ділянку згідно сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ЧН № 0121622 (а.с. 48).

21.01.2019 виконавчим комітетом Куликівської селищної ради, с. Кладьківка, було видано ОСОБА_3 довідку № 35 про присвоєння номерів земельних часток (паїв), згідно яких ріллю, пасовищу присвоєний номер 224, сіножаті 552 ( а.с.8).

Згідно рішення Куликівської селищної ради від 29 березня 2019 року № 608 затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок (земельної частки (паю)) в натурі (на місцевості) та передано у власність ОСОБА_3 земельну частку (пай) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 6,0799 (а.с.9-10).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер (а.с.40).

Згідно копії спадкової справи, наданої приватним нотаріусом Чернігівського районного нотаріального округу Тимощуком В.О. позивач прийняв спадщину після померлого ОСОБА_3 (а.с. 39).

Разом з тим, приватний нотаріус Тимощук В.О. своїм листом від 21.12.2021 року за № 249/01-16 повідомив відповідача ОСОБА_1 про необхідність тлумачення заповіту, оскільки його зміст не відповідає законодавству України, а саме заповітом заповідається земельна ділянка, право власності на яке посвідчується сертифікатом на право на земельну частку (пай), що суперечить вимогам ст.ст. 25, 79 та Перехідним положенням ЗК України.

Згідно письмових пояснень третьої особи, приватного нотаріуса Тимощука В.О., позивач з заявою про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку до нотаріуса не звертався, єдиною перешкодою у видачі позивачу свідоцтва про право на спадщину є невизначеність змісту заповіту, складеного спадкодавцем ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 ..

Отже підставою для звернення позивача до суду з даним позовом є необхідність тлумачення заповіту, складеного спадкодавцем ОСОБА_3 28.03.2019 в частині визначення прав на частину спадщини, а саме земельні ділянки, які охоплюються заповітом та визнання права власності на ці ділянки.

Заслухавши учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані сторонами докази в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.

Згідно із ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).

До складу спадщини входять всі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини (стаття 1218 ЦК України).

Заповітом, відповідно до положень статті 1233 ЦК України, є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

За змістом статті 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Частиною п`ятою статті 1254 ЦК України передбачено, що заповідач має право у будь-який час внести до заповіту зміни. Заповідач має право у будь-який час скласти новий заповіт. Заповіт, який було складено пізніше, скасовує попередній заповіт повністю або у тій частині, в якій він йому суперечить.

Відповідно до положень статті 213 ЦК України зміст правочину може бути юридично розтлумачений.

Оскільки правочином відповідно до законодавства є дія особи, що спрямовується на придбання, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків, необхідність тлумачення змісту правочинів виникає у випадках нечіткого виявлення волі сторонами. У таких випадках необхідно встановити дійсні наміри сторін. Це означає, що суб`єкт тлумачення повинен встановити загальне для усіх сторін значення слів і понять.

Особливості тлумачення заповіту викладені у статті 1256 ЦК України.

Згідно статті 1256 ЦК України тлумачення заповіту може бути здійснене після відкриття спадщини самими спадкоємцями. У разі спору між спадкоємцями, тлумачення заповіту здійснюється судом відповідно до статті 213 ЦК України.

Виходячи з аналізу ст. 213 ЦК України, тлумачення заповіту здійснюється з метою визначення справжньої волі заповідача і може мати місце, якщо заповіт викликає питання у спадкоємців, має суперечливий характер, у зв`язку з чим необхідно уточнити його зміст.

Зі змісту заповіту, складеного 28.03.2019 року вбачається, що об`єктом спадкування спадкодавець визначив земельну ділянку згідно сертифікату на право на земельну ділянку (пай), що в розумінні положень земельного законодавства, чинного на момент укладення заповіту, є правовстановлюючим документом на реалізацію його володільцем права вимоги на відведення земельної частки в натурі.

Але, як вбачається з матеріалів справи, на момент складання заповіту 28.03.2019 року, спадкодавець реалізував своє право на одержання належної йому земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) згідно Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» від 05.06.2003 року № 899-IV подавши відповідні заяви до Куликівської селищної ради.

Наступного дня, після складання заповіту, а саме 29.03.2019 Куликівською селищною радою було прийнято рішення № 608, згідно якої ОСОБА_3 передано у власність земельну ділянку (земельну частку (пай)) площею 6,0799 га для ведення сільськогосподарського виробництва.

Отже, не викликає сумніву той факт, що заповідаючи ОСОБА_1 земельну ділянку згідно сертифікату на право на земельну частку (пай) ЧН № 0121622, спадкодавець ОСОБА_3 реалізував свій намір заповісти йому земельні ділянки площею 6,0799 га, які він отримав у власність згідно рішення Куликівської селищної ради № 608 від 29.03.2019 року.

За життя спадкодавець не скористався правом, передбаченим статтею 1254 ЦК України, згідно з якою заповідач мав право у будь-який час скасувати заповіт, скласти новий заповіт чи внести до заповіту зміни.

В судовому засіданні встановлено, що нотаріус законодавчо позбавлений права приймати для вчинення нотаріальної дії заповітів, якщо його зміст не відповідає чинному законодавству України, а саме заповітом заповідається земельна ділянка, право власності на яку посвідчується сертифікатом на право на земельну частку (пай), внаслідок чого нотаріус відмовив позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину на майно за заповітом (а.с. 9).

На підставі вище викладеного суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині тлумачення заповіту підлягають задоволенню.

Щодо позовної вимоги про визнання права власності на земельні ділянки суд зауважує наступне.

Відповідно до ст. 66 Закону України «Про нотаріат» на майно, що переходить за правом спадкоємства до спадкоємців або держави, нотаріусом або в сільських населених пунктах - посадовою особою органу місцевого самоврядування, яка вчиняє нотаріальні дії, за місцем відкриття спадщини видається свідоцтво про право на спадщину.

Свідоцтво про право на спадщину на спадкове майно згідно ст. 1298 Цивільного кодексу України видається після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини.

Відповідно до п. 210 Інструкції «Про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» свідоцтво про право на спадщину видається на підставі письмової заяви спадкоємців після закінчення шести місяців з дня відкриття спадщини. Видача свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям, які прийняли спадщину, ніяким строком не обмежена.

Оскільки позивач спадщину прийняв в установлений законодавством строк, а перешкодою у видачі свідоцтва про право на спадщину лише є не визначеність змісту заповіту складеного ОСОБА_3 та посвідченого в.о. старости села Хибалівка Куликівського району Чернігівської області Глушком М.В. за реєстровим №15-16 від 28 березня 2019 року, беручи до уваги, що за повідомленням приватного нотаріуса Чернігівського районного нотаріального округу Тимощука В.О. позивач не звертався за постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії - видачі свідоцтва про право на спадщину на право на земельну частку (пай) або земельну ділянку, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині визнання права власності на земельні ділянки є передчасними, а тому в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст.5, 12, 76 - 81, 89, 259, 263, 264, 265, 268 ЦПК України, суд -

у х в а л и в :

1. Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про тлумачення змісту заповіту, визнання права власності на земельні ділянки в порядку спадкування задовольнити частково.

2. Зміст заповіту, що складений 28 березня 2019 року, посвідчений в.о. старости села Хибалівка, Куликівського району, Чернігівської області Глушком М.В. , зареєстрований в реєстрі № 15-16, відповідно до якого ОСОБА_3 заповів на випадок своєї смерті земельну ділянку згідно сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ЧН № 0121622 ОСОБА_1 необхідно розуміти так, що спадкодавець ОСОБА_3 заповів ОСОБА_1 земельні ділянки загальною площею 6,0799 га, в тому числі:

пасовище - загальною площею 1,2629 га, кадастровий номер 7422785000:03:001:0956 за межами населеного пункту с. Кладьківка Куликівського району Чернігівської області на території Куликівської селищної ради;

рілля - загальною площею 1,7942 га (кадастровий номер 7422785000:02:001:1058) за межами населеного пункту с. Кладьківка Куликівського району Чернігівської області на території Куликівської селищної ради,

сіножаті - загальною площею 3,0228 га (кадастровий номер 7422785000:02:001:1059 за межами населеного пункту с.Кладьківка Куликівського району Чернігівської області на території Куликівської селищної ради.

3. В іншій частини позову відмовити.

4. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

5. Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Чернігівського апеляційного суду через Куликівський районний суд Чернігівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

6. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

7. Повний текст рішення складений 11 листопада 2022 року.

Суддя А.А. Кореньков