Рішення

від 10.11.2022 по справі 160/11182/22

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2022 року Справа № 160/11182/22

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Рищенка А.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області до Павлоградської районної організації Українського товариства мисливців і рибалок Дніпропетровської області про застосування заходів реагування, -

ВСТАНОВИВ:

27.07.2022 Головне управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України у Дніпропетровській області (далі - позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Павлоградської районної організації Українського товариства мисливців і рибалок Дніпропетровської області (далі - відповідач) в якій просить:

- застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об`єктів, а саме: будівель та споруд за адресою: Дніпропетровська область, місто Павлоград, вулиця Горького, буд. 183 Павлоградської районної організації Українського товариства мисливців і рибалок Дніпропетровської області (код ЄДРПОУ 35984363), до повного усунення порушень, зазначених в Акті від 04.02.2022 №5.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що у ході проведення уповноваженими особами позивача позапланової перевірки відповідача виявлено факт порушення останнім законодавства у сферах пожежної та техногенної безпеки, цивільного захисту, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, у зв`язку із чим позивач просить застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) вищевказаного об`єкта до повного усунення порушень.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.08.2022 відкрито провадження у справі № 160/11182/22 та призначено розгляд останньої за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами (письмове провадження).

Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Копія ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.08.2022 направлена на адресу Павлоградської районної організації Українського товариства мисливців і рибалок Дніпропетровської області засобами поштового зв`язку, проте, 07.11.2022 на адресу суду повернувся конверт з поштовим відправленням, яким на адресу відповідача надсилалася вищевказана ухвала суду, із відміткою поштового відділення про повернення: "за закінченням терміну зберігання". При цьому, адреса, на яку здійснено відправлення судом, збігається з адресою, зазначеною, як місцезнаходження юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та зазначеною позивачем у позові.

Судом зроблено роздруківку з сайту Укрпошти з трекінгом відправлення №4930020766486, за яким направлено позивачу конверт з вищевказаною ухвалою суду.

Зі змісту роздруківки вбачається, що з 06.10.2022 по 07.11.2022 поштове відправлення перебувало у точці видачі. Тобто, більше місяця конверт був у точці видачі, а тому немає підстав для виправдання того факту, що відповідач не забезпечує отримання кореспонденції.

У контексті подібних (схожих) фактичних передумов до такого ж висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 16.12.2020 у справі №120/4080/19-а та від 14.07.2021 у справі №160/8623/19. Верховний Суд зазначив про те, що до повноважень адміністративних судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв`язку з позначками «за закінчення терміну зберігання», «адресат вибув», «адресат відсутній» і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання адміністративним судом обов`язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом належних процесуальних дій.

Оцінюючи можливість розглядати справу без відзиву, суд враховує, що відповідач не забезпечує отримання ним кореспонденції, що не може слугувати виправданням його та бути підставою не розгляду справи. Суд зауважує, що в акті перевірки зафіксовані численні порушення, при цьому, голова Павлоградської районної організації Українського товариства мисливців і рибалок Дніпропетровської області підписав акт без зауважень.

Враховуючи вказані обставини, суд дійшов висновку про можливість розглядати справу без відзиву на позовну заяву.

Згідно до ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Дослідивши матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що у період з 24.01.2022 по 04.02.2022 відповідно до вимог Кодексу цивільного захисту України, Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності проведено планову перевірку Павлоградської районної організації Українського товариства мисливців і рибалок Дніпропетровської області за адресою: Дніпропетровська область, місто Павлоград, вулиця Горького, буд. 183.

Актом перевірки об`єктів Павлоградської РОУТМР щодо дотримання вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки від 04.02.2022 №5 (далі - Акт) встановлені порушення Кодексу цивільного захисту України №5403-VI (далі - КЦЗУ), Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 №1417, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 05.03.2015 за №252/26697 (далі - ППБУ), Державних будівельних норм України «Системи протипожежного захисту», затверджено наказом Мінрегіону України від 13.11.2014 №312 (далі - ДБН В.2.5-56:2014), Правила експлуатації та типові норми належності вогнегасників, затверджених наказом МВС України від 15.01.2018 №25, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 23.02.2018 за №225/31677 (далі - Наказ МВС №25), Національний стандарт України «Визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою», затверджений наказом Мінрегіону України від 15.06.2016 № 158 (далі ДСТУ Б B.1.1-36:2016), «Правила улаштування електроустановок», Правил будови електроустановок, Електрообладнання спеціальних установок (далі ПУЕ, ДНАОП 0.00-1.32-01, НПАОП 40.1-1.32-01), Правил техногенної безпеки, затверджених наказом МВС України від 05.11.2018 №879, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 27.11.2018 за №1346/32798 (далі - ПТБ), а саме:

- керівником не визначено обов`язки посадових осіб щодо забезпечення пожежної безпеки, не призначив відповідальних за пожежну безпеку окремих будівель, приміщень, технологічного та інженерного устаткування, а також за утримання й експлуатацію засобів протипожежного захисту;

- на об`єкті відповідним документом (наказом, інструкцією) не встановлений протипожежний режим;

- для кожного приміщення об`єкта не розроблені інструкції про заходи пожежної безпеки;

- на об`єкті відсутній Журнал обліку вогнегасників;

- територія об`єкта, а також будинки, приміщення не забезпечені відповідними знаками безпеки;

- працівники при прийнятті на роботу на робочому місці не проходять інструктажі з питань пожежної безпеки;

- посадові особи не проходять навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки;

- під час експлуатації об`єкта допущено зниження класу вогнестійкості елементів заповнення прорізів у протипожежних перешкодах, а саме: в приміщенні котельні адміністративної будівлі відсутні протипожежні двері;

- у адміністративній будівлі дерев`яні елементи покриття (крокви, лати) не оброблені засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності;

- для приміщення топочної адміністративної будівлі та приміщення гаражного боксу не визначені категорія щодо вибухопожежної та пожежної небезпеки відповідно до вимог ДСТУ Б В.1.1-36:2016 «Визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою», а також клас зони згідно з «Правилами будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок», які необхідно позначати на вхідних дверях до приміщення;

- об`єкт не забезпечений адресними вказівниками (назва вулиці, номер будинку), який повинен бути встановленими на фасаді будівель або інших видних місцях і освітлюваними у темний час доби;

- коридори, проходи та інші шляхи евакуації адміністративної будівлі не забезпечено евакуаційним освітленням;

- приховане прокладання проводів (кабелів) у приміщенні адміністративної будівлі не підтверджено актом проведення прихованих робіт щодо їх ізолювання від горючих основ (конструкцій) суцільним шаром негорючого матеріалу;

- електроплиток у коридорі адміністративної будівлі не оснащено схемою підключення споживачів з пояснювальними написами і вказаним значенням номінального струму апарата захисту (плавкої вставки);

- не проведено замір опору ізоляції і перевірка спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання;

- результати перевірок опалювальних приладів не фіксуються у спеціальному журналі із зазначенням дати, особи, яка здійснювала перевірку, та її підпису;

- приміщення магазину не обладнано системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту», а саме: системою пожежної сигналізації; системою оповіщення про пожежу та управління евакуювання людей; системою централізованого пожежного спостерігання;

- приміщення гаражу не обладнано системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту», а саме: системою пожежної сигналізації; системою централізованого пожежного спостерігання;

- до початку експлуатації об`єкту (приміщення адміністративної будівлі, гаражного боксу) не забезпечені первинними засобами пожежогасіння згідно з Правилами експлуатації та типовими нормами належності вогнегасників, затвердженими наказом Міністерства внутрішніх справ України від 15.01.2018 року № 25, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 23.02.2018 року за № 225/31677;

- необхідну кількість первинних засобів пожежогасіння не визначено для кожного приміщення;

- на об`єкті відсутній Журнал обліку вогнегасників;

- навчання керівного складу, працівників з питань цивільного захисту, у тому числі правилам техногенної безпеки, не здійснено;

- відсутні спеціально призначені особи з питань цивільного захисту;

- не проведено ідентифікацію щодо визначення джерел та чинників небезпеки;

- допуск до роботи працівників здійснюється без проходження ними навчань, інструктажів і перевірки знань з питань цивільного захисту, зокрема з техногенної безпеки;

- не проведено об`єктові тренування з питань цивільного захисту.

Позивач вважає, що подальша експлуатація об`єктів, а саме: будівлі за адресою: Дніпропетровська область, місто Павлоград, вулиця Горького, буд. 183 із зазначеними порушеннями пожежної та техногенної безпеки, цивільного захисту створюють загрозу життю та /або здоров`ю людей, що і стало підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.

За змістом статті 3 Конституції України, людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 № 877-V (далі - Закон № 877).

Відповідно до ст. 1 Закону № 877 державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Згідно із пунктом 1 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, яке затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 року № 1052 (далі - Положення), Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.

За нормами пункту 3 зазначеного Положення основними завданнями ДСНС України є, зокрема, реалізація державної політики у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності; здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб.

Відповідно до ст. 64 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.

До складу центрального органу виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, і його територіальних органів входять: органи державного нагляду у сфері пожежного нагляду; органи державного нагляду у сфері цивільного захисту і техногенної безпеки; підрозділи забезпечення та інші структурні підрозділи.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону (ст. 66 Кодексу цивільного захисту України).

Статтями 5 та 6 Закону № 877 визначено підстави для здійснення планових та позапланових заходів.

Відповідно до ч. 7 ст. 7 Закону № 877 на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.

За нормами частини п`ятої статті 4 Закону № 877, виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути призупинені виключно за рішенням суду.

Відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.

У силу п. 12 ч. 1 ст. 67 Кодексу цивільного захисту України, до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Відповідно до ст. 20 Кодексу цивільного захисту України, до завдань і обов`язків суб`єктів господарювання у сфері цивільного захисту належить, зокрема, 1) забезпечення виконання заходів у сфері цивільного захисту на об`єктах суб`єкта господарювання; 3) розміщення інформації про заходи безпеки та відповідну поведінку населення у разі виникнення аварії; 4) організація та здійснення під час виникнення надзвичайних ситуацій евакуаційних заходів щодо працівників та майна суб`єкта господарювання; 7) проведення оцінки ризиків виникнення надзвичайних ситуацій на об`єктах суб`єкта господарювання, здійснення заходів щодо неперевищення прийнятних рівнів таких ризиків; 8) здійснення навчання працівників з питань цивільного захисту, у тому числі правилам техногенної та пожежної безпеки; 11) проведення об`єктових тренувань і навчань з питань цивільного захисту; 13) здійснення за власні кошти заходів цивільного захисту, що зменшують рівень ризику виникнення надзвичайних ситуацій; 19) розроблення заходів щодо забезпечення пожежної безпеки, впровадження досягнень науки і техніки, позитивного досвіду із зазначеного питання; 20) розроблення і затвердження інструкцій та видання наказів з питань пожежної безпеки, здійснення постійного контролю за їх виконанням; 21) забезпечення виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, а також виконання вимог приписів, постанов та розпоряджень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки; 22) утримання у справному стані засобів цивільного та протипожежного захисту, недопущення їх використання не за призначенням; 23) здійснення заходів щодо впровадження автоматичних засобів виявлення та гасіння пожеж і використання для цієї мети виробничої автоматики.

За приписами частини другої статті 68 Кодексу цивільного захисту України, у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Згідно положень частини першої статті 70 Кодексу цивільного захисту України, підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є, зокрема, недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій.

Відповідно до частини другої статті 70 Кодексу цивільного захисту України, повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Виходячи з вищевикладеного, орган, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, у разі виявлення факту недотримання вимог пожежної безпеки, на підставі акту, складеного за результатами здійснених заходів (перевірок тощо), має право звернутися до суду із позовом про застосування заходів реагування, що є підставою для застосування заходу реагування у вигляді повного зупинення роботи об`єктів у разі недотримання вимог пожежної безпеки, визначених Кодексом цивільного захисту України, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами, що створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Суд звертає увагу, що законодавство не містить визначення поняття "порушення, яке створює загрозу життю та/або здоров`ю людей", а отже, воно є оціночним.

Разом з цим, на переконання суду, зазначені вище порушення протипожежних норм у їх сукупності створюють реальну загрозу життю та/або здоров`ю людей, гарантованого рівня безпеки, оскільки такі порушення впливають на забезпечення безпеки роботи об`єкта у відповідності з вимогами протипожежних норм, техногенної безпеки та цивільного захисту; на своєчасність виявлення надзвичайної ситуації, пожежі чи аварії; самій ліквідації пожежі, аварії, надзвичайної ситуації та ліквідації її наслідків; евакуації людей та їх захисту від наслідків пожежі, аварії, надзвичайної ситуації тощо.

Суд також виходить з того, що застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації об`єкта є тимчасовим заходом, який направлений на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об`єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Згідно із ч. 2 ст. 51 Кодексу цивільного захисту України, забезпечення техногенної безпеки суб`єкта господарювання покладається на його керівника.

Діяльність із забезпечення пожежної безпеки є складовою виробничої та іншої діяльності посадових осіб і працівників підприємств, установ та організацій. Зазначена вимога відображається у трудових договорах (контрактах), статутах та положеннях. Забезпечення пожежної безпеки суб`єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання (стаття 55 Кодексу цивільного захисту України).

Станом на дату розгляду даної справи, порушення, які стали підставою для звернення позивача з даним позовом для застосування заходів реагування, відповідач не усунув та не спростував документально відсутність факту їх вчинення та існування.

Таким чином, враховуючи те, що під час проведення перевірки Павлоградської районної організації Українського товариства мисливців і рибалок Дніпропетровської області виявлено порушення вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, цивільного захисту, які на момент розгляду справи не усунуті, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Водночас, суд не знаходить підстав для задоволення клопотання позивача про встановлення у судовому рішенні способу і порядку його виконання шляхом зобов`язання зупинити експлуатацію об`єктів, а саме: будівель та споруд за адресою: Дніпропетровська область, місто Павлоград, вулиця Горького, буд. 183 Павлоградської районної організації Українського товариства мисливців і рибалок Дніпропетровської області (код ЄДРПОУ 35984363), до повного усунення порушень, зазначених в Акті від 04.02.2022 №5, з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 372 КАС України у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні. Так само на відповідних суб`єктів владних повноважень можуть бути покладені обов`язки щодо забезпечення виконання рішення.

Згідно з ч. 3 ст. 378 КАС України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Станом на час розгляду справи позивачем не надано доказів існування обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення суду, яке ухвалене у цій справі, або роблять його виконання неможливим.

Разом з цим, такий спосіб вжиття заходів реагування, як повне або часткове зупинення роботи (експлуатації) об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг за рішенням суду чітко передбачений приписами ст. 70 Кодексу цивільного захисту України та ст. 4 Закону № 877, водночас законодавець не надає суб`єкту владних повноважень права заявляти такі позовні вимоги, як зобов`язання відповідача зупинити експлуатацію вищезазначеного об`єкту, при цьому вимагаючи від суб`єкта владних повноважень діяти відповідно до ст. 19 Конституції України лише у порядку і спосіб, що передбачені законом.

Таким чином, клопотання позивача щодо встановлення у судовому рішенні способу і порядку його виконання шляхом зобов`язання зупинити експлуатацію об`єктів, а саме: будівель та споруд за адресою: Дніпропетровська область, місто Павлоград, вулиця Горького, буд. 183 Павлоградської районної організації Українського товариства мисливців і рибалок Дніпропетровської області (код ЄДРПОУ 35984363), до повного усунення порушень, зазначених в Акті від 04.02.2022 №5 задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки спір вирішено на користь суб`єкта владних повноважень, а також за відсутності витрат позивача - суб`єкта владних повноважень, пов`язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст. ст. 241-246, 250 КАС України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області до Павлоградської районної організації Українського товариства мисливців і рибалок Дніпропетровської області про застосування заходів реагування задовольнити повністю.

Застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об`єктів, а саме: будівель та споруд за адресою: Дніпропетровська область, місто Павлоград, вулиця Горького, буд. 183 Павлоградської районної організації Українського товариства мисливців і рибалок Дніпропетровської області (код ЄДРПОУ 35984363), до повного усунення порушень, зазначених в Акті від 04.02.2022 №5.

У задоволенні клопотання Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області про встановлення у судовому рішенні способу і порядку його виконання шляхом зобов`язання зупинити експлуатацію об`єктів, а саме: будівель та споруд за адресою: Дніпропетровська область, місто Павлоград, вулиця Горького, буд. 183 Павлоградської районної організації Українського товариства мисливців і рибалок Дніпропетровської області (код ЄДРПОУ 35984363), до повного усунення порушень, зазначених в Акті від 04.02.2022 №5 - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 255 КАС України та може бути оскаржене в строки, передбачені ст. 295 КАС України.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя А. Ю. Рищенко