Рішення

від 14.11.2022 по справі 400/3044/19

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 листопада 2022 р. № 400/3044/19 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Ярощука В.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу,

за позовом:Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області, вул. 2 Екіпажна, 1, м.Миколаїв,54003, до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю " Готель "Колос", вул. Рюміна, 21, м.Миколаїв,54002, про:застосування заходу реагування,

ВСТАНОВИВ:

20 вересня 2021 року до Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області (далі позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Готель «Колос» (далі відповідач) про застосування заходу реагування до відповідача у вигляді повного зупинення роботи об`єкта, експлуатації будівель, споруд та приміщень, що розташовані за адресою: Миколаївська область, м. Миколаїв, вул. Рюміна 21, до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної, техногенної безпеки у сфері цивільного захисту, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Підставою позову позивач вказує те, що у період з 02.09.2019 по 03.09.2019 позивач здійснив плановий захід перевірки додержання (виконання) вимог законодавства у сферах цивільного захисту, техногенної і пожежної безпеки Товариства з обмеженою відповідальністю «Готель «Колос», яке розташоване за адресою: Миколаївська область, м. Миколаїв, вул. Рюміна 21. За результатами вищезазначеного заходу позивач зафіксував порушення відповідачем норм Кодексу цивільного захисту України (далі КЦЗ України), Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністра внутрішніх справ України від 30.12.2014 № 1417, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 05.03.2015 за № 252/26697 (далі Правила № 1417), та інших нормативно-правових актів у сфері цивільного захисту. У зв`язку з виявленими правопорушеннями, на переконання позивача, необхідно зупинити подальшу роботу відповідача до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, оскільки вони створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

24.09.2019 ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання на 23 жовтня 2022 року на 10:30 год.

22.10.2019 від відповідача надійшов відзив у якому просить відмовити у задоволенні позову.

23.10.2019 року в судовому засіданні було розглянуто клопотання представників сторін про зупинення провадження було оголошено ухвалу про зупинення провадження по справі.

29.10.2019 року до суду надійшла відповідь на відповідь на відзив від позивача, у якому просить розглянути та задовольнити позов.

10.12.2019 року від позивача надійшло клопотання про залучення матеріалів до справи, у якому зазначає, що згідно Акту № 445 залишається неусунутим 1 порушення.

03.02.2021 року від позивача надійшло клопотання про продовження процесуальних строків зупинення провадження.

Ухвалою суду від 08.12.2021 року було поновлено провадження по справ та призначено судове засідання на 22.12.2021 року.

13.07.2022 року представник позивача подав до суду клопотання про прийняття рішення у справі, та задовольнити позов повністю враховуючи невиконання відповідачем пункту 1.

Відповідно до наказу голови Миколаївського окружного адміністративного суду від 26.08.2022 № 106-к «Про відрядження судді ОСОБА_1 » суддю ОСОБА_1 тимчасово відраховано зі штату Миколаївського окружного адміністративного суду, на час переведення на посаду судді Одеського окружного адміністративного суду шляхом відрядження з 29 серпня 2022 року (підстава Рішення голови Верховного Суду від 22.08.2022 року № 401/0/149-22 «Про відрядження судді Миколаївського окружного адміністративного суду ОСОБА_1 до Одеського окружного адміністративного суду»).

Згідно з розпорядженням керівника апарату Миколаївського окружного адміністративного суду від 20.10.2022 № 788/02-10 «Про призначення повторного автоматизованого розподілу справи № 400/3044/22» було здійснено повторний автоматизований розподіл цієї справи.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.10.2022 головуючим суддею для розгляду цієї справи визначено суддю Ярощука В.Г.

25.10.2022 Миколаївським окружним адміністративним судом постановлено ухвалу, згідно з якою справа прийнята до провадження суддею Ярощуком В.Г.; повторно призначено справу до судового розгляду по суті.

Згідно зі статтею 1 Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб в Україні введено воєнний стан, строк дії якого Указами Президента України від 14.03.2022 № 133/2022, від 18.04.2022 № 259/2022, від 17.05.2022 № 341/2022 і від 12.08.2022 № 573/2022 продовжено з 05 години 30 хвилин відповідно 26.03.2022 строком на 30 діб, з 25.04.2022 строком на 30 діб, з 25.05.2022 строком на 90 діб, з 23.08.2022 строком на 90 діб.

Відповідно до підпункту 6 пункту 3 розділу V Переліку територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 23 жовтня 2022 року, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25.04.2022 № 75 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.04.2022 за № 453/37789 (у редакції наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 28.10.2022 № 248), Миколаївська міська територіальна громада, на території якої розміщується Миколаївський окружний адміністративний суд, віднесена до громад, що розташовані в районні проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні).

Враховуючи вищезазначене і значну інтенсивність воєнних (бойових) дій, що проводяться на території Миколаївської міської територіальної громади станом на день розгляду цієї справи, суд не вбачав за можливе розглянути справу в судовому засіданні з викликом сторін, оскільки це несе значні ризики для життя і здоров`я учасників судового процесу.

Тому суд розглянув цю справу у порядку письмового провадження. Відповідно до частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

При розгляді цієї справи суд також врахував, що згідно з частиною шостою статті 18 КАС України та пунктом 10 розділу ІІІ Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженої Рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 № 1845/0/15-21, адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, судові експерти, державні органи та органи місцевого самоврядування, суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в обов`язковому порядку.

Абзацом сьомим пункту 2 параграфу 2 розділу 4 Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» встановлено, що Окремі підсистеми (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи починають функціонувати через 30 днів з дня опублікування Вищою радою правосуддя у газеті «Голос України» та на веб-порталі судової влади України оголошення про створення та забезпечення функціонування відповідної підсистеми (модуля) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

У газеті «Голос України» від 04.09.2021 № 168 (7668) Вищою радою правосуддя опубліковано оголошення про початок функціонування трьох підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: «Електронний кабінет», «Електронний суд», підсистеми відеоконференцзв`язку.

Таким чином, вищезазначені підсистеми (модулі) почали офіційно функціонувати з 05.10.2021.

Відтак з 05.10.2021 усі державні органи та органи місцевого самоврядування, суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки зобов`язані бути зареєстрованими у підсистемі (модулі) «Електронний кабінет» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Аналізуючи обов`язок органів публічної влади бути зареєстрованими у вищезазначеній підсистемі (модулі), суд підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, зокрема, що державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (пункт 71 рішення Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) у справі «Рисовський проти України» від 20.10.2011 (заява № 29979/04), пункт 74 рішення ЄСПЛ у справі «Лелас проти Хорватії» («Lelas v. Croatia») від 20.05.2010 (заява № 55555/08).

Тому суд прийшов до висновку, що внесені з 05.10.2021 в Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему судові рішення, документи у справі тощо вважаються такими, що отримані належним чином відповідними державними органами та органами місцевого самоврядування, суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки не залежно від факту їх реєстрації у підсистемі (модулі) «Електронний кабінет».

Розглянувши заяви по суті справи, повно і всебічно з`ясувавши всі обставини адміністративної справи в їх сукупності, перевіривши їх дослідженими доказами, суд встановив наступне.

На підставі доручення Прем`єр-міністра України від 11.12.2019 року № 44205/1/1-19, щодо проведення позапланових заходів державного нагляду, (контролю) закладів, установ та організацій з масовим перебуванням людей-дитячих садків, шкіл, професійно-технічних і вищих навчальних закладів, гуртожитків, установ охорони здоров`я та соціального захисту, державних об`єктів критичної і транспортної інфраструктури, у тому числі торговельно-розважальних закладів, внесених до СС-2 та СС-3 класів наслідків, (відповідальності) будівель або споруд; наказу ГУ ДСНС України у Миколаївській області від 20.08.2019 №447; посвідчення на проведення заходу державного нагляду (контрою) від 02.09.2019 №339, було проведено позапланову перевірку у період з 02.09.2019 по 03.09.2019 у присутності директора Козакова Миколи Івановича щодо перевірки додержання (виконання) вимог законодавства у сферах цивільного захисту, техногенної і пожежної безпеки Товариства з обмеженою відповідальністю «Готель «Колос».

За результатами проведеного вищенаведеного заходу відповідач склав Акт від 03.09.20219 № 351 (далі Акт № 564) (а.с. 18-25), у якому зафіксовав чотирнадцять порушень відповідачем законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, а саме:

1) Килимові доріжки на шляхах евакуації готелю мають показниками пожежної небезпеки вище ніж В2, РП2, Т2 та не прикріплені міцно до підлоги (порушено п. 2.28 розділу ІІІ ППБУ відповідно до якого, килими, килимкові доріжки й інше покриття підлоги у приміщеннях з одночасним перебуванням 50 та більше осіб, коридорах, на сходових клітинах повинні кріпитися до підлоги і бути помірно небезпечними щодо токсичності продуктів горіння, мати помірну димоутворювальну здатність та відповідати групам поширення полум`я РП1, РП2).

2) Допускається захаращення шляху евакуації у сходових клітині з 3-го по 1-ий поверх сторонніми предметами (порушено п. 3.37 розділу ІІІ ППБУ, відповідно до якого, не допускається захаращувати шляхи евакуації меблями, обладнанням, різними матеріалами).

3) Не проведено заміри опору ізоляції електромережі та електрообладнання і перевірку заземлювання пристроїв (порушено п.1.20 розділу IV ППБУ, відповідно до якого, замір опору ізоляції і перевірка спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання мають проводитися 1 раз на 2 роки, якщо інші терміни не обумовлені ПТЕ).

4)В приміщеннях електрощитової та охорони допускається експлуатація світильника з лампою розжарення зі знятим ковпаком (розсіювачем) (порушено п.1.18 розділу IV ППБУ, відповідно до якого, забороняється підвішування світильників безпосередньо на струмопровідні проводи, обгортання електроламп і світильників папером, тканиною та іншими горючими матеріалами, експлуатація їх зі знятими ковпаками (розсіювачами).

5) Допускається улаштування та експлуатація тимчасових електромереж в коридорі приміщення пральні (порушено п.1.8 розділу IV ППБУ, відповідно до якого, улаштування та експлуатація тимчасових електромереж забороняються. Винятком можуть бути тимчасові електромережі, які живлять ілюмінаційні установки, а також електропроводки в місцях проведення будівельних, тимчасових ремонтно-монтажних та аварійних робіт).

6) Лінії живлення побутових кондиціонерів готелю не забезпечено автономним пристроєм електричного захисту незалежно від наявності захисту на загальній лінії, яка живить групу кондиціонерів (порушено п. 2.26 розділу IV ППБУ, відповідно до якого, монтаж, підключення, прокладання мереж, улаштування електричного захисту на лініях, які живлять побутові кондиціонери, повинні проводитися відповідно до вимог інструкції виробника. Лінії живлення до кожного побутового кондиціонера, групи кондиціонерів необхідно забезпечувати автономним пристроєм електричного захисту незалежно від наявності захисту на загальній лінії, яка живить групу кондиціонерів).

7) Не виконано захист будівель, споруд та зовнішніх установок від прямих блискавки і вторинних її проявів, відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.5-38:2008 «Інженерне обладнання будинків і споруд» (порушено П.1.21 розділу IV ППБУ, відповідно до якого, захист будівель, споруд та зовнішніх установок від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів, а також їх перевірку необхідно виконувати відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.5-38:2008 «Інженерне обладнання будинків і споруд»).

8) Внутрішній протипожежний водопровід утримується у непрацездатному стані ( порушено п.2.2, пп.9 розділу V ППБУ відповідно до якого, пожежні кран-комплекти не рідще одного разу на рік підлягають технічному обслуговуванню і перевірці на працездатність шляхом пуску води з реєстрацією результатів перевірки у спеціальному журналі обліку технічного обслуговування. Пожежні кран-комплекти повинні постійно бути справними і доступними для використання).

9) Пожежні кран-комплекти не укомплектовані пожежними рукавами однакового з ним діаметра та стволами, кнопкою дистанційного запуску пожежних насосів, а також важелем для полегшення відкривання вентиля. Елементи з`єднання пожежного крана, рукавів та ручного пожежного ствола мають бути однотипними).

10) Приміщення будівлі не забезпечені необхідною кількістю первинних засобів пожежогасіння: вогнегасниками ( порушено п. 3.6, 3.8 розділу IV ППБУ, відповідно до якого, територія підприємств, будинки, споруди, приміщення, технології установки повинні бути забезпечені первинними засобами пожежогасіння, необхідна кількість первинних засобів пожежогасіння повинна визначатися відповідальним за пожежну безпеку на об`єкті окремо для кожного поверху та приміщення).

11) Приміщення готелю не обладнано системою оповіщення людей про пожежу (порушено п 1.2 розділу V ППБУ, відповідно до якого будинки, приміщення та споруди повинні обладнуватися системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту»).

12) Пожежний щит на території об`єкта не укомплектовано засобами пожежогасіння, до яких повинно входити: вогнегасники-3 шт., ящик з піском -1 шт., протипожежне покривало-1 шт., багор або лом та гак-2 шт., лопати-2 шт., сокири-2 шт.(порушено п.3.11 розділу V ППБУ, відповідно до якого, для розміщення первинних засобів пожежогасіння у виробничих, складських, допоміжних приміщеннях, будинках, спорудах, а також на території підприємств повинні встановлюватися спеціальні пожежні щити (стенди). Пожежні щити (стенди) повинні встановлюватись на території об`єкта площею більшою 200 м квадратних з розрахунку один щит (стенд) на 5000м квадратних захищуваної площі. До комплекту входять: вогнегасники-3 шт., ящик з піском-1 шт., протипожежне покривало-1 шт., багор або лом та гак-3 шт., лопати-2 шт., сокири-2 шт.).

13) Дерев`яні елементи горищного покриття будівлі не оброблено засобами вогнезахисту, які забезпечують I групу вогнезахисної ефективності (порушено п. 2.5 розділу III ППБУ, відповідно до якого, у будинках, крім будинків V ступеня вогнестійкості, дерев`яні елементи горищних покриттів (крови, лати) повинні оброблятися вогнезахисним розчином, які забезпечують I групу вогнезахисної ефективності).

14) Працівників об`єкта не забезпечено придатними до застосування засобами індивідуального захисту органів дихання з розрахунку 1 фільтрувальний протигаз і 1 респіратор на одну особу та додатково 2% загальної кількості працюючого населення у разі застосування ядерної зброї та інших видів зброї масового знищення проти України (порушено п.2 ст.20 КЦЗ № 5403- VI, відповідно до якого, завдання і обов`язки суб`єктів господарювання належить забезпечення відповідно до законодавства своїх працівників засобами колективного та індивідуального захисту.

Вважаючи, що відповідач порушив законодавство у сфері техногенної та пожежної безпеки та не усунув виявлені особливо небезпечні правопорушення, 20.10.2019 позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходив з такого.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.

Частиною першою статті 3 Конституції України встановлено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Відповідно до абзацу другого статті 1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі Закон № 877-V) державний нагляд (контроль) діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі органи державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Частиною 1 статті 3 Закону № 877-V встановлено, що державний нагляд (контроль) здійснюється за принципами пріоритетності безпеки у питаннях життя і здоров`я людини, функціонування і розвитку суспільства, середовища проживання і життєдіяльності перед будь-якими іншими інтересами і цілями у сфері господарської діяльності; підконтрольності і підзвітності органу державного нагляду (контролю) відповідним органам державної влади; рівності прав і законних інтересів усіх суб`єктів господарювання; гарантування прав та законних інтересів кожного суб`єкта господарювання; об`єктивності та неупередженості здійснення державного нагляду (контролю), неприпустимості проведення перевірок суб`єктів господарювання за анонімними та іншими безпідставними заявами, а також невідворотності відповідальності осіб за подання таких заяв; здійснення державного нагляду (контролю) лише за наявності підстав та в порядку, визначених законом; відкритості, прозорості, плановості й системності державного нагляду (контролю); неприпустимості дублювання повноважень органів державного нагляду (контролю) та неприпустимості здійснення заходів державного нагляду (контролю) різними органами державного нагляду (контролю) з одного й того самого питання; невтручання органу державного нагляду (контролю) у діяльність суб`єкта господарювання, якщо вона здійснюється в межах закону; відповідальності органу державного нагляду (контролю) та його посадових осіб за шкоду, заподіяну суб`єкту господарювання внаслідок порушення вимог законодавства, порушення прав та законних інтересів суб`єкта господарювання; дотримання умов міжнародних договорів України; незалежності органів державного нагляду (контролю) від політичних партій та будь-яких інших об`єднань громадян; наявності одного органу державного нагляду (контролю) у складі центрального органу виконавчої влади; презумпції правомірності діяльності суб`єкта господарювання у разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів допускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків суб`єкта господарювання та/або повноважень органу державного нагляду (контролю); орієнтованості державного нагляду (контролю) на запобігання правопорушенням у сфері господарської діяльності; недопущення встановлення планових показників чи будь-якого іншого планування щодо притягнення суб`єктів господарювання до відповідальності та застосування до них санкцій; здійснення державного нагляду (контролю) на основі принципу оцінки ризиків та доцільності.

Згідно з частиною першою статті 4 Закону № 877-V державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

Відповідно до частин першої, другої статті 7 Закону № 877-V для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки. На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою.

Згідно з частиною сьомою статті 7 Закону № 877-V на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Відповідно до статті 64 КЦЗ України (у редакції, чинній до 15.06.2022 на момент виникнення спірних правовідносин) центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб. Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення. До складу центрального органу виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, і його територіальних органів входять: 1) органи державного нагляду у сфері пожежного нагляду; 2) органи державного нагляду у сфері цивільного захисту і техногенної безпеки; 3) підрозділи забезпечення та інші структурні підрозділи.

Згідно зі статтею 66 КЦЗ України (у редакції, чинній до 15.06.2022) центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.

Пунктом 12 частини першої статті 67 КЦЗ України (у редакції, чинній до 15.06.2022) встановлено, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить: звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Отже, за положеннями КЦЗ України саме загроза життю та/або здоров`ю людей, а не факт порушення законодавства з питань цивільної безпеки, техногенної безпеки, пожежної безпеки тощо, визнана законодавцем у якості підстави для постановлення судом рішення про застосування заходів державного реагування.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 28.10.2021 у справі № 200/4515/20-а (пункт 22 мотивувальної частини).

Згідно з Положенням про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 № 1052 (далі Положення № 1052), Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.

Пунктом 48 пункту 4 Положення № 1052 закріплено, що ДСНС відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, в разі встановлення порушень, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, звертається безпосередньо та через територіальні органи до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, окремих приміщень, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту.

Таким чином, Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області як територіальний орган ДСНС має повноваження щодо звернення до адміністративного суду щодо застосування заходу реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, окремих приміщень.

Відповідно до частини другої статті 68 КЦЗ України (у редакції, чинній до 15.06.2022) у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Згідно з пунктами 1 і 2 частини першої статті 70 КЦЗ України (у редакції, чинній до 15.06.2022) підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є:

1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами;

2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення.

Відповідно до частини другої статті 70 КЦЗ України повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Отже, застосування таких заходів реагування як повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів можливе тільки на підставі судового рішення адміністративного суду.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 28.10.2021 у справі № 200/4515/20-а (пункт 31 мотивувальної частини).

Суд встановив, що планова перевірка додержання (виконання) вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки відповідача проводилась у період з 02 по 03 вересня 2019 року на підставі посвідчення на проведення заходу державного нагляду (контрою) від 02.09.2019 року № 339.

Провели цю планову перевірку посадові особи позивача, яким позивач видав посвідчення на проведення заходу державного нагляду (контролю) від 02.09.2019 № 339, яке оформлене з дотриманням положень частин другої і третьої статті 7 Закону № 877-V.

За результатами проведеного вищенаведеного заходу позивач склав Акт № 351, що містить усі обов`язкові відомості, що передбачені абзацами першим-сьомим частини першої статті 7 Закону № 877-V.

Будь-яких зауважень чи заперечень щодо порядку проведення зазначеної планової перевірки відповідач у Акті № 351 не вказав.

В Акті № 351 позивач зафіксовав чотирнадцять порушень відповідачем законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, шість з яких, на його переконання, є особливо небезпечними, оскільки створюють загрозу для життя та здоров`я людей.

На день розгляду цієї справи відповідач не усунув одне порушення з чотирнадцяти, а саме:

(пункт 7 Акту №351) не виконано захист будівель, споруд та зовнішніх установок від прямих блискавки і вторинних її проявів, відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.5-38:2008 «Інженерне обладнання будинків і споруд» (порушено П.1.21 розділу IV ППБУ, відповідно до якого, захист будівель, споруд та зовнішніх установок від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів, а також їх перевірку необхідно виконувати відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.5-38:2008 «Інженерне обладнання будинків і споруд»), що підтверджується актом № 445 від 06.12.2019 року (а.с. 83-88).

Відповідно до частини другої статті 70 КЦЗ України повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

При цьому захід реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень об`єкту перевірки є виключним заходом, обрання якого є можливим у разі, якщо виявлені порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей. При обранні заходу реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємства, позивачем як суб`єктом владних повноважень, і судом, відповідно, мають враховуватися принцип співмірності обраного заходу реагування тим порушенням, які виникли та тим, які залишилися не усунутими на час розгляду справи, а також пропорційно з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для відповідача і цілями, на досягнення яких спрямоване відповідне рішення суб`єкта владних повноважень.

Аналогічний правовий висновок міститься у постановах Верховного Суду від 21.10.2019 у справі № 810/4274/17 та 28.10.2021 у справі № 200/4515/20-а.

У позовній заяві позивач просить застосувати захід реагування у вигляді повного зупинення роботи об`єкта, експлуатації будівель, споруд та приміщень, що розташовані за адресою: Миколаївська область, м.Миколаїв, вул. Рюміна, 21.

Як наслідок, задоволення позову призведе до фактичного припинення діяльності відповідача.

Судом встановлено, що станом на дату розгляду справи в суді відповідачем не надано суду жодних доказів усунення виявленого порушення у сфері техногенної, пожежної безпеки та цивільного захисту, які зафіксовані в акті перевірки № 445 від 06.12.2019 року (а.с. 83-88), та створює загрозу життю та здоров`ю людей. При цьому, судом також враховано той факт, що при складенні акту перевірки у директора ТОВ «Готель «КОЛОС» ОСОБА_2 були відсутні будь-які зауваження або заперечення по встановлених позивачем порушеннях.

Відповідач надав до суду 26 січня 2022 року копію робочого проекту по встановленню системи блискавозахисту № 01-2021-БЗ та договір №74 від 20.12.2021 року про встановлення пристроїв блискавкозахисту в будівлі готелю, згідно пункту 2.1.2. розділу 2 якого № «Виконати роботу (послугу) зазначену в п. 1.1. протягом 25 календарних днів з дня підписання договору (а.с. 110-111).

На момент розгляду справи до суду ніяких документів на підтвердження виконання договору та усунення недоліків встановлених актом № 445 від 06.12.2019 року не надходило.

Таким чином, суд погоджується з позицією позивача, що подальша експлуатація будівлі ТОВ «Готель «КОЛОС» розташованої за адресою: Миколаївська область, м.Миколаїв, вул. Рюміна, 21 із порушеннями пожежної, техногенної безпеки та цивільного захисту створює загрозу життю та здоров`ю людей, як працюючого персоналу, так й іншим громадянам, дітям які проживатимуть у готелі.

Відтак суд прийшов до висновку, що хоча відповідач усунув більшість виявлених позивачем під час планової перевірки порушень у сфері техногенної та пожежної безпеки, проте неусунуті порушення несуть значну загрозу для життя та здоров`я людей.

Відповідно до частини другої статті 70 КЦЗ України повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Відтак оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно з частиною другою статті 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведення експертиз.

Оскільки спір вирішено на користь суб`єкта владних повноважень, а також за відсутності витрат позивача, який є суб`єктом владних повноважень, пов`язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 9, 22, 139, 241-246, 255, 295, 297 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області (вул. 2-а Екіпажна, 1, м.Миколаїв, Миколаївська область, 54003; код ЄДРПОУ: 38524996) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Готель «Колос» (вул. Рюміна, 21, м. Миколаїв, Миколаївська область, 54002 код за ЄДРПОУ: 35177105) про застосування заходу реагування задовольнити повністю.

2. Застосувати до Товариства з обмеженою відповідальністю «Готель «Колос» (вул. Рюміна, 21, м. Миколаїв, Миколаївська область, 54002 код за ЄДРПОУ: 35177105) заходи реагування у сфері державного нагляду у вигляді повного зупинення роботи об`єкта, експлуатації будівель, споруд та приміщень, що розташовані за адресою: вул. Рюміна, 21, м. Миколаїв, Миколаївська область, до повного усунення порушень, зазначених у акті від 06.12.2019 № 445.

3. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

4. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

5. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.Г.Ярощук

Рішення складено в повному обсязі 14 листопада 2022 року