Ухвала

від 14.11.2022 по справі 600/3393/22-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про закриття провадження у справі

14 листопада 2022 р. м. Чернівці Справа № 600/3393/22-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боднарюка О.В., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання про закриття провадження у справі за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мамалигівський гіпсовий завод"</a>, про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (далі - позивач), звернулось в суд з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мамалигівський гіпсовий завод"</a>, в якому з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог просить:

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мамалигівський гіпсовий завод"</a>" заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат, пов`язаних з виплатою та доставкою пільгових пенсій (Список № 2), за період з 01.08.2022 року по 30.09.2022 року становить 19642,93 грн на користь позивача Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області.

Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду відкрито провадження в адміністративній справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.

11.11.2022 року представником позивача подано до суду заяву про закриття провадження у справі, у зв`язку із самостійною сплатою відповідачемзаборгованості в сумі 19642,93 грн, а також щодо вирішення питання про розподіл судових витрат.

Розглянувши клопотання про закриття провадження у справі, дослідивши матеріали справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до частин 1, 3 статті 189 КАС України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Про прийняття відмови від позову суд постановляє ухвалу, якою закриває провадження у справі.

Згідно пункту 2 частини 1 статті 238 КАС України суд закриває провадження в справі, якщо позивач відмовився від адміністративного позову, і відмову прийнято судом.

Оскільки позивач звернувся до суду із заявою про відмову від позову та закриття провадження у справі, у зв`язку із сплатою вказаної суми відповідачем, і такі дії позивача не суперечать закону та не порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси - тому суд дійшов висновку про необхідність прийняття відмови від позову та закриття провадження у справі.

Щодо відшкодування судових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до частин 1, 2 статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Кодекс адміністративного судочинства України містить спеціальні норми, які регулюють питання розподілу витрат у разі відмови позивача від позову (ст. 140 КАС України), а також повернення судового збору (ст. 142 КАС України).

Відповідно до статті 140 КАС України у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються із позивача, крім випадків, коли позивач звільнений від сплати судових витрат. Однак якщо позивач відмовився від позову внаслідок задоволення його відповідачем після подання позовної заяви, то суд за заявою позивача присуджує всі понесені ним у справі витрати із відповідача.

Так, Верховний Суд в постанові від 03.02.2021 у справі № 200/6826/20-а зауважив, що розподіл понесених позивачем судових витрат слід здійснювати з урахуванням та в залежності від обставин та умов, які призвели до відмови від позову, що відповідно до частини 5 статті 242 КАС України, суд враховує до спірних правовідносин.

Верховний Суд зазначив, що стаття 139 КАС України є загальною для вирішення питання розподілу судових витрат за наслідками розгляду справи по суті та задоволенні позову, а положення статей 140 та 142 КАС України у порівнянні із частинами 1, 2 статті 139 КАС України не конкретизують та не ставлять в залежність можливість отримання відшкодування понесених судових витрат від приналежності позивача до певного суб`єктного складу, чи то позивачем є фізична особа, юридична особа чи суб`єкт владних повноважень. Приналежність до такого складу та вид понесених витрат, не мають впливу на вирішення цього питання відповідно до наведених норм. Наведені норми мають різний предмет регулювання, правову природу виникнення та застосування.

Разом з тим, статтею 140 КАС України встановлене спеціальне та відмінне у співвідношенні з нормами статті 142 КАС України та статті 7 Закону України "Про судовий збір" правило, згідно з яким якщо позивач відмовився від позову внаслідок задоволення його відповідачем після подання позовної заяви, то суд за заявою позивача присуджує всі понесені ним у справі витрати із відповідача. Тобто, якщо позивач відмовляється від позову з будь-яких інших причин, що є наслідком закриття провадження у справі (крім випадку задоволення його вимог відповідачем після подання позовної заяви), то в такому випадку позивачу підлягає повернення лише п`ятдесят відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову. В той же час, коли відмова позивача від позову обумовлена задоволенням позовних вимог відповідачем після подання позовної заяви, тоді застосовуються правила розподілу судових витрат відповідно до статті 140 КАС України.

Отже, аналіз приведеного правового регулювання та тлумачення статей 139, 140 КАС України у їх взаємозв`язку, з урахуванням наведених обставин справи, дають підстави для висновку про те, що за наявності відповідної заяви, всі понесені позивачем та документально підтверджені судові витрати підлягають присудженню на його користь.

Враховуючи викладене, зважаючи, що позивач відмовився від позову у зв`язку з задоволенням відповідачем позову після подання позовної заяви, суд приходить до висновку, що необхідно стягнути з відповідача на користь позивача понесені витрати по сплаті судового збору в розмірі 2481,00 грн.

На підставі наведеного та керуючись статтями 238, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1. Клопотання представника Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, про закриття провадження в справі - задовольнити.

2. Закрити провадження у справі за адміністративним позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мамалигівський гіпсовий завод"</a>, про стягнення заборгованості.

3. Стягнути зТовариства з обмеженою відповідальністю "Мамалигівський гіпсовий завод"</a>на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області судові витрати у вигляді сплаченого судового збору у розмірі 2481,00 грн.

Згідно статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України ухвали суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково. Апеляційна скарга на ухвалу подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення (складання).

Суддя О.В. Боднарюк