Ухвала

від 10.11.2022 по справі 905/886/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002

У Х В А Л А

10.11.2022 Справа № 905/886/22

Господарський суд Донецької області у складі судді Лейби М.О., розглянувши

заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "НЛТ ТЕХНІКА", с.Бишів, Макарівський район, Київка область б/н від 07.11.2022

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЛОБАЛ ЛОГІСТИК СІСТЕМ", м.Маріуполь, Донецька область

про видачу судового наказу

ВСТАНОВИВ:

07.11.2022 Товариство з обмеженою відповідальністю "НЛТ ТЕХНІКА" звернулося до Господарського суду Донецької області із заявою, сформованою 07.11.2022 через підсистему "Електронний суд", про видачу судового наказу щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЛОБАЛ ЛОГІСТИК СІСТЕМ" заборгованості у розмірі 211133,27грн., а також витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10000,00грн..

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на порушення боржником зобов`язань з оплати наданих послуг за договором надання послуг з перевезення вантажів №30/09/21 від 30.09.2021.

10.11.2022 Господарським судом Донецької області видано судовий наказ за відповідною заявою щодо стягнення з боржника на користь заявника заборгованості за договором у розмірі 211133,27грн.

Дослідивши подану заяву про видачу судового наказу та додані до неї документи, суд дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу за вимогою про стягнення витрат на правову допомогу у розмірі 10000,00грн., з огляду на таке.

Наказне провадження є самостійним і спрощеним видом судового провадження у господарському судочинстві, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення.

Наявність спору про право, яке є підставою для відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу, вирішується суддею у кожному конкретному випадку, виходячи із характеру та обґрунтованості заявленої матеріально-правової вимоги і документів, доданих до заяви. Наявність спору можна встановити відсутністю документів, що підтверджують наявність суб`єктивного права у заявника; документів, що підтверджують порушення суб`єктивного права або документів, що підтверджують виникнення права вимоги. Крім того, мають ураховуватися обставини, якщо із доданих документів вбачається, що боржник заперечує, не визнає або оспорює свій обов`язок перед заявником (кредитором).

Підстави та порядок видачі судового наказу врегульовано положеннями розділу ІІ Господарського процесуального кодексу України.

Згідно із статтею 147 Господарського процесуального кодексу України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, визначених статтею 148 ГПК України, особі, якій належить право вимоги.

Як встановлено частиною 1 статті 148 ГПК України, судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. При цьому, частина 2 такої статті визначає, що особа має право звернутися до суду з вимогами, визначеними у частині першій цієї статті, в наказному або спрощеному позовному провадженні на свій вибір.

В силу пункту 3 частини 1 статті 152 ГПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 148 цього Кодексу.

Так, у заяві про видачу судового наказу заявник також просив стягнути з ТОВ "ГЛОБАЛ ЛОГІСТИК СІСТЕМ" 10000,00грн. в рахунок відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин 1, 3 статті 123 ГПК України: судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи; до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно із частинами 1, 2 статті 126 ГПК України: витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави; за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Як визначено частиною 4 статті 129 ГПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що судові витрати на професійну правничу допомогу підлягають розподілу між сторонами лише за результатами розгляду справи у порядку позовного провадження, що у свою чергу забезпечує дотримання принципів змагальності сторін та пропорційності у господарському судочинстві.

Отже з огляду на наведені правові норми в порядку наказного провадження судом вирішується лише конкретно визначений законом перелік вимог, судовий наказ не може бути виданий судом по вимогах, які прямо не зазначені в законі, видається судовий наказ без судового розгляду, без виклику боржника та стягувача у судове засідання, без заслуховування їх пояснень. При цьому змагання сторін у межах гласного вирішення справи, у ході якого сторони наводять доводи, покликані підтвердити їх правоту, спростувати аргументи протилежної сторони, відсутні. Наказ суду ґрунтується на поданих заявником документах, на повідомлених ним доводах, покликаних переконати суд у тому, що підстави для звернення до суду з позовом відсутні у зв`язку з безспірністю вимог.

Аналіз наведеної норми процесуального права дає підстави зробити висновок про те, що у наказному провадженні стягненню з боржника підлягають лише безспірні суми, до яких витрати заявника на правничу допомогу не відносяться, зважаючи на положення статті 126 ГПК України, якою для розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами витрат на правову допомогу, передбачено як подання доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат, так і доведення співмірності їх розміру із умовами, визначеними частиною 4 статті 126 ГПК України, а саме: розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (наданих послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При цьому, суд може за клопотанням іншої сторони, при доведенні нею неспівмірності витрат на оплату правничої допомоги, зменшити їх розмір.

Отже, вирішення судом питання про розподіл між сторонами витрат на правничу допомогу адвоката відбувається за участю сторін, статус яких статтею 41 ГПК України визначений лише у справах позовного провадження, в той час, як за приписами частини 2 наведеної норми процесуального права при розгляді вимог у наказному провадженні учасниками справи є заявник та боржник.

Крім того, при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат в наказному провадженні, суд виходить з того, що відповідно до положень частини 2 статті 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Положеннями частини 2 статті 147 ГПК України передбачено право особи звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу, якщо вона вважає, що їй належить право вимоги.

Таким чином, саме по собі звернення кредитора (стягувача) з такою заявою до суду про видачу судового наказу не свідчить про необґрунтованість дій останнього (зловживання своїми правами), що могло б бути підставою для стягнення судових витрат, оскільки зазначене є його диспозитивним правом, передбаченим процесуальним законодавством.

Більш того, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування по справі, та за правилами наказного провадження боржник по справі буде позбавлений можливості довести неспівмірність заявлених вимог про стягнення витрат на професійну правничу допомогу або погодитися з розміром цих витрат.

Натомість частиною 2 статті 12 ГПК України встановлено, що наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.

При цьому, пунктом 7 частини 1 статті 155 ГПК України передбачено, що суд під час розгляду вимог в порядку наказного провадження та видачі судового наказу не розглядає обґрунтованість заявлених стягувачем вимог по суті.

Таким чином, під час розгляду заяви про видачу судового наказу суд не надає висновку про обґрунтованість чи необґрунтованість заявлених вимог.

Частиною 3 статті 152 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі якщо в заяві про видачу судового наказу містяться вимоги, частина з яких не підлягає розгляду в порядку наказного провадження, суд постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу лише в частині цих вимог.

За таких обставин, враховуючи порядок здійснення судочинства у наказному провадженні та те, що процесуальний закон не передбачає розподілу будь-яких судових витрат, окрім судового збору під час розгляду справи у порядку наказного провадження, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви ТОВ "НЛТ ТЕХНІКА". про видачу судового наказу про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10000,00грн.

Керуючись статтями 152, 154, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "НЛТ ТЕХНІКА", с.Бишів, Макарівський район, Київська область у видачі судового наказу за вимогою до Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛ ЛОГІСТИК СІСТЕМ» про стягнення витрат на правову допомогу у розмірі 10000,00грн.

Ухвала набирає законної сили 10.11.2022 та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Східного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня набрання нею законної сили.

Суддя М.О. Лейба