Ухвала

від 14.11.2022 по справі 909/589/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 909/589/22

УХВАЛА

14.11.2022 м. Івано-Франківськ

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Горпинюка І.Є., розглянувши клопотання про розподіл судових витрат на правничу допомогу (вх. № 15213/22 від 09.11.2022) у справі № 909/589/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Контиліум" до відповідача Дочірнього підприємства "Завод якісних бетонів" Компанії з обмеженою відповідальністю Екстрар Холдінг Лімітед про стягнення заборгованості у розмірі 179832,90 грн,

ВСТАНОВИВ:

у провадженні Господарського суду Івано-Франківської області перебувала справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Контиліум" до відповідача Дочірнього підприємства "Завод якісних бетонів" Компанії з обмеженою відповідальністю Екстрар Холдінг Лімітед про стягнення заборгованості у розмірі 179832,90 грн.

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 08.08.2022 прийнято позовну заяву ТОВ "Контиліум" до розгляду, відкрито провадження у справі № 909/589/22; відповідно до приписів ст. 252 ГПК України, суд ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області області від 07.10.2022 по справі № 909/589/22 були повністю задоволені позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Контиліум" до Дочірнього підприємства "Завод якісних бетонів" Компанії з обмеженою відповідальністю Екстрар Холдінг Лімітед і присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача 179832,90 грн заборгованості та 2481,00 грн судового збору.

28.10.2022 зазначене вище рішення набрало законної сили. На примусове виконання рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 07.10.2022 по справі № 909/589/22 суд видав відповідний наказ.

09.11.2022 до господарського суду від ТОВ "Контиліум" надійшло клопотання про розподіл судових витрат на правничу допомогу (вх. № 15213/22), в якому позивач просить суд поновити строк для подання даної заяви; стягнути з Дочірнього підприємства "Завод якісних бетонів" Компанії з обмеженою відповідальністю Екстрар Холдінг Лімітед на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Контиліум" судові витрати на правничу допомогу у розмірі 10200,00 грн.

Розглянувши клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Контиліум" про розподіл судових витрат на правничу допомогу, суд не вбачає підстав для прийняття його до розгляду, виходячи з наступного.

Згідно частини 1 статті 124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Розподіл витрат на професійну правничу допомогу врегульовано статтями 126, 129 Господарського процесуального кодексу України. Зокрема, відповідно до частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно статті 221 Господарського процесуального кодексу України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

Таким чином, положення абзацу 2 частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України та частини першої статті 221 Господарського процесуального кодексу України стосуються розгляду справ в загальному позовному провадженні (оскільки проведення судових дебатів передбачено в загальному позовному провадженні), тоді як розгляд даної справи здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження.

Разом з тим, приписами частини восьмої статті 252 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Як вже було зазначено вище, розгляд справи № 909/589/22 здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами і судові дебати не проводились, про що позивач був повідомлений в ухвалі про відкриття провадження у справі від 08.08.2022, яка направлялась позивачу на зазначену в позовній заяві адресу, та ознайомитись з якою представник позивача мав можливість також і засобами "Електронного суду", про що зазначено нижче.

У позовній заяві позивачем зазначено, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми витрат на професійну правничу допомогу становить 10200,00 грн. При цьому, суд звертає увагу позивача, що у позовній заяві не зазначалось, що користуючись правом, яке надано статтею 129 ГПК України, позивач надасть докази про понесені витрати щодо послуг на професійну правничу допомогу протягом п`яти днів після ухвалення рішення у справі. Не подавалось відповідної заяви і в інший час, до прийняття рішення судом.

Слід зазначити, що у встановлений ч. 8 ст. 129 ГПК України строк докази на підтвердження розміру судових витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано не було.

Водночас, 09.11.2022 позивачем було подано до суду клопотання про розподіл судових витрат на правничу допомогу в якому ТОВ "Контиліум" просить суд поновити строк для подання даної заяви.

Відповідно до ч. 1 ст. 119 ГПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Як на причину пропуску встановленого законом строку, позивач покликається на те, що копію рішення Господарського суду Івано-Франківської області ТОВ "Контиліум" не отримало, і представник не був присутнім в судовому засіданні. Будь - яких інших, окрім наведених, доказів на підтвердження підстав неможливості звернутися з доказами на підтвердження витрат на правову допомогу в межах процесуального строку, та які б підтверджували наявність особливих та непереборних обставин, що перешкодили вчинити відповідні процесуальні дії та подати необхідні докази до матеріалів вказаного клопотання не надано.

Зазначені вище мотиви не можуть бути визнані судом поважними причинами пропуску строку для подання доказів на підтвердження судових витрат з огляду на те, що за заявою сформованою в системі "Електронний суд" 09.08.2022 (вх. № 10277/22 від 10.08.2022) про ознайомлення з матеріалами справи в електронному вигляді (внесення РНОКПП / коду ЄДРПОУ до додаткових відомостей про учасника справи та надання доступу до електронної справи) дані Говзана Миколи Миколайовича, яким підписана позовна заява у даній справі, як представника позивача, було внесено судом до додаткових відомостей про учасника справи для доступу до електронної справи № 909/589/22.

Згідно з частиною сьомою статті 6 Господарського процесуального кодексу України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Відповідно, особам, які зареєстрували Електронний кабінет (сервіс Електронного кабінету ЄCITC), суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом ix надсилання до Електронного кабінету таких осіб. Отже представник позивача адвокат Говзан Микола Миколайович мав можливість ознайомитися із рішенням суду у справі № 909/589/22 від 07.10.2022 з дати надходження його в електронній формі до Електронного кабінету ЄCITC - 07.10.2022.

Згідно наявної в матеріалах справи довідки про доставку електронного листа, документ в електронному вигляді "Рішення по справі (ЄДРСР)" було надіслано одержувачу Говзану Миколі Миколайовичу (представнику позивача) в його електронний кабінет; документ доставлено до електронного кабінету: 07.10.2022. Заява позивача про отримання копії судового рішення у паперовій формі до суду не надходила.

Відповідно до ч. 7 статті 242 ГПК України, якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що його вручено й особі, яку він представляє.

Клопотання про розподіл судових витрат з доказами їх понесення, позивач подав до суду 09.11.2022, тобто більш ніж через місяць після доставлення копії рішення суду до електронного кабінету його представника в підсистемі ЄСІТС "Електронний суд", що свідчить про недотримання позивачем строку, встановленого абзацом другим частини 8 статті 129 ГПК України.

Крім того, за змістом ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень", кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

Рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 07.10.2022 оприлюднене в Єдиному державному реєстрі судових рішень, а тому позивач мав можливість дізнатися про дату прийняття останнього.

Суд звертає увагу на те, що чинний Господарський процесуальний кодекс України спрямований на забезпечення своєчасності розгляду справ та правової визначеності, унеможливлення зловживання процесуальними правами та підвищення ефективності судочинства в цілому, з огляду на що встановлено точний порядок та присічні строки вчинення процесуальних дій, чіткі стадії судового процесу і розумні обмеження.

Водночас, подання клопотання про розподіл судових витрат на правничу допомогу із пропуском встановленого законом процесуального строку суперечить основоположним принципам господарського судочинства, а також позбавляє відповідача права викласти свої аргументи та заперечення щодо розміру відповідних судових витрат.

Відповідно до приписів статті 42 ГПК України учасники справи користуються рівними процесуальними правами, мають право знайомитися з матеріалами справи, та зобов`язанні добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами.

Верховний Суд у постанові від 21.02.2018 у справі № 2103/490/2012 зазначив, що сторона, яка бере участь у судовому процесі, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

В свою чергу, органи державної влади, суб`єкти господарювання та громадяни поставлені законом у рівні умови, у зв`язку з чим вибіркове надання господарським судом суб`єктивних переваг одним господарюючим суб`єктам перед іншими учасниками судового процесу призведе до порушення вищевказаного конституційного принципу, що є неприпустимим.

Практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції щодо доступності правосуддя та справедливого розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, у тому числі й процесуальні заборони і обмеження, метою яких є недопущення перетворення судового розгляду у безладний процес.

Європейський Суд з прав людини вже звертав увагу на те, що застосовуючи процесуальні норми, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який може вплинути на справедливість провадження, так і надмірною гнучкості, яка призведе до анулювання вимог процесуального законодавства (рішення у справі "Волчлі проти Франції" (Walchli v. France), заява № 35787/03, п. 29, від 26 липня 2007 року).

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року № 17-рп/2011 обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

Вирішення питання про поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави: поважні причини пропуску цього строку.

Подаючи відповідне клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку заявник повинен вказати на існування певних причин, які зумовили прострочення, за наслідками оцінки яких суд вправі поновити вказаний процесуальний строк (тільки якщо дійде висновку, що причини пропуску такого строку є поважними).

З викладеного вбачається, що пропуск строку на подання до суду доказів понесених витрат на професійну правничу допомогу залежав не від об`єктивних причин, а від суб`єктивних чинників, які особа, що звернулась із відповідним клопотанням, могла і повинна була уникнути під час звернення до суду.

Згідно з ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Таким чином, з огляду на наведені позивачем підстави для поновлення строку для подання клопотання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу, суд приходить до висновку про те, що вони не є поважними та не можуть бути взяті до уваги в якості підтвердження наявності виключних та поважних підстав такого пропуску та для поновлення відповідного строку.

За таких обставин суд дійшов висновку, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Контиліум" пропущено 5-ти денний строк, встановлений частиною 8 статті 129 ГПК України, і причини пропуску такого строку суд не визнає поважними, а отже, заява про поновлення процесуального строку задоволенню не підлягає, та, відповідно, клопотання ТОВ "Контиліум" про розподіл судових витрат на правничу допомогу слід залишити без розгляду.

Керуючись ст. 6, 13, 42, 119, 126, 129, 221, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Контиліум" у поновленні строку для подання клопотання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу.

Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Контиліум" (вх. №15213/22 від 09.11.2022) про розподіл судових витрат на правничу допомогу залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду в строк та порядку, що визначені статтями 256, 257 ГПК України.

Повний текст ухвали складено та підписано 14.11.2022.

Суддя І.Є. Горпинюк