Рішення

від 14.11.2022 по справі 917/1038/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Зигіна, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21 E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/ Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.11.2022 Справа № 917/1038/22

Господарський суд Полтавської області у складі судді Тимощенко О.М., при секретарі судового засіданні Михатило А. В., розглянувши справу № 917/1038/22

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтаватранс", вул. Герові - Чорнобильців, 9А, м. Полтава, 36000,

до відповідача фізичної особи - підприємця Карпова Максима Олександровича, АДРЕСА_1 ,

про стягнення 27 085,20 грн,

Без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

02.09.2022 року до господарського суду Полтавської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтаватранс" до фізичної особи - підприємця Карпова Максима Олександровича про стягнення 27 085,20 грн заборгованості за договором суборенди частини нерухомого майна №220 (нежитлового приміщення) від 17.08.2020 року (вх. № 1129/22).

В прохальній частині позовної заяви позивач також просив стягнути на його користь судовий збір у розмірі 2481,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором суборенди частини нерухомого майна №220 (нежитлового приміщення) від 17.08.20202 року в частині сплати орендних платежів за користування нежитловим приміщенням та комунальних послуг.

Ухвалою від 07.09.2022 суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі № 917/1038/22 в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання). Встановив відповідачу строк для подання відзиву на позов з урахуванням вимог ст. 165 ГПК України протягом 15 днів з дня отримання ухвали; після отримання від позивача відповіді на відзив - подати до суду заперечення в строк 5 днів з дня отримання такої відповіді від позивача з урахуванням вимог ст. 167, 184 ГПК України. Встановив позивачу строк для подання відповіді на відзив з урахуванням вимог ст. 166 ГПК України - 5 днів з моменту отримання від відповідача відзиву на позов.

Направлення сторонам в паперовому вигляді ухвали суду від 07.09.2022 року відбулось поза межами строку, передбаченого ст. 242 ГПК України, у зв`язку з відсутністю окремих номіналів поштових марок та тимчасовим припиненням господарським судом Полтавської області відправлення поштової кореспонденції у паперовому вигляді, про що відповідальними працівниками суду складено відповідний акт від 09.09.2022 року.

Копія ухвали від 07.09.2022 року була вручена представнику позивача Масловій А. В. під розписку 27.09.2022 року.

Копія ухвали від 07.09.2022 року, яка направлялася на адресу місцезнаходження відповідача, що вказана у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (вул. Комарницького, 14, кв. 10, м. Полтава, 36007) повернулася до суду без вручення з відміткою поштового відділення адресат відсутній за вказаною адресою.

Згідно пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Таким чином, керуючись приписами п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України суд приходить до висновку, що днем вручення відповідачу ухвали суду від 07.09.2022 року є 18.10.2022 року. Отже, суд належним чином повідомляв відповідача про розгляд справи.

Застосовуючи згідно з частиною 1 статті 3 Господарського процесуального кодексу України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії"(Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07 липня 1989 року).

Враховуючи, що судом було здійснено всі заходи, щодо належного повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи, у матеріалах справи достатньо документів для правильного вирішення спору по даній справі, суд дійшов висновку про те, що неявка в судове засідання представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позов у визначений у відповідності до положень Господарського процесуального кодексу України строк не скористався.

За таких обставин, справа підлягає вирішенню за наявними матеріалами з огляду на приписи ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України.

У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення (ч. 4 ст. 240 ГПК України).

Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 240 ГПК України).

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши подані докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне.

17.08.2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Полтаватранс" (далі - позивач, орендар) та фізична особа - підприємець Карпов Максим Олександрович (далі - відповідач, суборендар) уклали договір суборенди нерухомого майна №220 (нежитлового приміщення) (далі - договір) (а. с. 13, 14 ).

В договорі сторони узгодили, зокрема, наступне:

- орендар передає, а суборендар приймає, у відповідності до умов даного договору, у тимчасове платне користування частину нерухомого майна (нежитлове приміщення), загальною площею 80,6 м2 , що знаходиться за адресою: м. Полтава, вул. Великотирнівська, 7 (далі - об`єкт суборенди) (п. 1.1 договору),

- цільове призначення об`єкта суборенди :складське приміщення (п. 1.2 договору),

- орендар зобов`язаний: передати суборендарю об`єкт суборенди на умовах та в строки, передбачені даним договором в суборендне користування і не ухилятися від підписання актів, які передбачені умовами даного договору, вживати всіх залежних від нього заходів для забезпечення тепло-, водо- і електрозабезпечення об`єкту суборенди (п. п.2.1.1, 2.1.3 договору),

- суборендар зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати суборендну плату, компенсацію комунальних та оплату експлуатаційних витрат (п. 2.3.4 договору),

- даний договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін та діє до 31 серпня 2021 року включно (п. 3.1 договору),

- орендар зобов`язаний передати суборендарю, а суборендар зобов`язаний прийняти в користування об`єкт суборенди 17 серпня 2020 року (п. 3.2 договору),

- передача в суборенду та повернення об`єкта суборенди оформлюється актом прийому-передачі, в якому фіксується стан об`єкту суборенди. Строк суборенди (нарахування орендної плати), у відповідності до умов цього договору починається з дати підписання сторонами акта приймання - передачі і закінчується в момент підписання сторонами акта приймання - передачі (повернення) об`єкта суборенди (п. 4.1 договору),

- суборенда зобов`язаний вносити суборендну плату за користування об`єктом суборенди в розмірах та в строки, обумовлені даним договором. Додатково суборендар здійснює компенсацію вартості комунальних послуг та сплачує вартість експлуатаційних послуг (п. 5.1 договору),

- розмір суборендної плати підлягає індексації. Індекс інфляції Державної служби статистики України публікується в офіційному джерелі інформації. Щомісячно суборендна плата коригується на індекс інфляції на підставі даних служби статистики, але не може бути меншою ніж суборендна плата. Рахунок на суму коригування суборендної плати орендар надає суборендарю 1 раз на місяць в термін до 15 числа місяця наступного за звітним періодом (п. 5.2 договору),

- орендна плата за користування об`єктом суборенди зазначається сторонами у додаткових угодах до цього договору. Окрім щомісячної суборендної плати суборендар одноразово сплачує орендарю гарантійний внесок у розмірі місячної орендної плати, сума якого зазначається у додатковій угоді до цього договору. Якщо не було порушено умов договору суборенди, гарантійний внесок зараховується суборендарю як оплата ним орендарю за останній місяць користування об`єктом суборенди (п. 5.3 договору),

- календарний місяць суборенди починається першого числа та закінчується останнім числом календарного місяця. У випадку, якщо дата початку нарахування суборендної плати не припадає на перше число календарного місяця, то суборендна плата здійснюється суборендарем за фактичну кількість днів в поточному місяці, не пізніше, ніж через 3 банківських дні з початку нарахування суборендної плати (дати підписання акту прийому-передачі). Крім того, суборендар сплачує не пізніше, ніж через 3 банківських дні з початку нарахування суборендної плати (дати підписання акту прийому-передачі) суборендну плату та експлуатаційні послуги за останній місяць строку суборенди, що є гарантійним платежем, та утримується орендарем, як забезпечення виконання зобов`язань суборендаря по оплаті суборендної плати та експлуатаційних витрат за останній місяць суборенди за даним договором. в разі збільшення розміру орендної плати протягом строку дії договору, сума гарантійного платежу підлягає збільшенню на суму підвищення розміру суборендної плати у відповідний період. В такому разі суборендар зобов`язується поповнити гарантійний платіж за останній місяць оренди протягом 3-х банківських днів від дня отримання рахунку на сплату від орендаря. датою нарахування доходу орендаря є останній календарний день місяця (п. 5.4 договору),

- в суму суборендної плати не входить компенсація комунальних та вартість експлуатаційних послуг (п. 5.5 договору),

- суборендна плата сплачується суборендарем щомісяця не пізніше 25-го числа на підставі виставленого орендарем рахунку в період з 20 по 25 число поточного місяця. Суборендар зобов`язаний сплатити рахунок протягом 3-х банківських днів з дати його отримання. Рахунок являється підтверджуючим актом прийому - здачі виконаних робіт і є невід`ємною частиною цього договору (п. 5.6 договору),

- у разі відсутності у суборендаря рахунку на оплату суборендної плати та/або рахунку на компенсацію комунальних та вартість експлуатаційних послуг, за будь-якими причинами, суборендар зобов`язаний сплатити зазначені платежі у термін, визначений у п. 5.6 договору за реквізитами п. 16 даного договору (п. 5.7 договору),

- вартість комунальних послуг: електропостачання, водопостачання, водовідведення, опалення, вивіз побутових відходів, інтернет та інше, визначаються на підставі показників окремих лічильників, установлених за рахунок суборендаря, а якщо лічильники не встановлені - витрати обчислюються пропорційно площі об`єкта суборенди відносно площі будівлі, в якій розташований об`єкт суборенди та зазначаються у додатковій угоді до цього договору. Суборендар зобов`язаний компенсувати орендарю комунальні послуги згідно виставленого рахунку протягом 3-х банківських днів з дати його виставлення. Розмір компенсації вартості спожитих комунальних послуг, сплачених суборендарем, підлягає корегуванню на кінець кожного місяця суборенди за результатами фактичних витрат та фактично спожитих послуг. Корегування проводиться орендарем до 15 числа місяця, наступного за звітним (п. 5.9 договору),

- за невиконання чи неналежне виконання даного договору сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством і цим договором (п. 10.1 договору);

- сторона, винна у порушенні зобов`язань за цим договором, відшкодовує іншій стороні, що потерпіла внаслідок подібного порушення, усі заподіяні збитки в повному обсязі (п. 10.2 договору),

- за прострочення оплати платежів з суборендної плати, експлуатаційних витрат та компенсації комунальних послуг, суму коригування суборендної плати на індекс інфляції, орендар має право вимагати, а суборендар зобов`язаний протягом 3-х (трьох) банківських днів від дня отримання такої вимоги від орендаря, сплатити останньому пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочення, від несплаченої суми за весь час прострочення (п. 10.5 договору);

- відповідно до п. 6 ст. 232 ГК України, сторони узгоджують, що нарахування пені за прострочення виконання зобов`язання, не припиняється через 6 місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано. Пеня може нараховуватись упродовж трьох років (п. 10.5.1 договору);

- у випадку прострочення оплати платежів з суборендної плати, витрат на утримання об`єкту суборенди та компенсації комунальних послуг, сум коригування суборендної плати на індекс інфляції, більше, ніж на 1 (одни) календарний день, орендар додатково має право вимагати, а суборендар за такою вимогою орендаря зобов`язаний додатково сплатити штраф у розмірі 200,00 (двісті) гривень, у випадку прострочення більше, ніж на 3 календарні дні, розмір штрафу становитиме 500,00 (п`ятсот) гривень, у випадку прострочення на 5 календарних днів і більше, розмір штрафу становитиме 1000,00 (одна тисяча) гривень. Суборендар зобов`язаний сплатити штраф протягом 3 (трьох) банківських днів, від дня отримання відповідної вимоги (п. 10.6 договору);

- всі спори, що виникають між сторонами в ході укладання, виконання і розірвання цього договору, повинні вирішуватися шляхом проведення переговорів (п. 11.1 договору);

- всі доповнення, зміни, додатки до даного договору мають юридичну силу, якщо вони оформлені в письмовому вигляді і належним чином підписані сторонами або їх повноважними представниками і є невід`ємною частиною даного договору (п. 14.5 договору);

- додатки до договору є невід`ємною частиною. Додаткова угода "Розрахунок оплати", додаток №1 "Акт прийому-передачі" (розділ 15 договору).

17.08.2020 року між сторонами було укладено додаткову угоду "Розрахунок оплати" до договору суборенди частини нерухомого майна №220 (нежитлового приміщення) від 17.08.2020 року (далі - додаткова угода).

Відповідно умов до додаткової угоди:

- сторони домовилися викласти п. 5.3 договору в наступній редакції: "5.3. За користування об`єктом суборенди суборендар зобов`язаний сплачувати орендарю орендну плату в розмірі: 45,00 грн (сорок п`ять гривень) за один метр квадратний суборенди 80,6 м2 *45,00 грн. Гарантійний внесок у розмірі місячної орендної плати становить: 3627,00 грн (п. 1 додаткової угоди);

- протягом терміну дії договору, на підставі п. 5.9 договору, суборендар сплачує (відшкодовує) орендарю вартість комунальних послуг у наступному обсязі: електроенергія відповідно до показів лічильника згідно тарифу ТОВ "Полтаваенергозбут"; водопостачання та водовідведення згідно тарифу "Водоканалу" 1 м3 ; всього за місяць: згідно рахунків (п. 2 додаткової угоди).

Дана додаткова угода набуває чинності з дати її підписання та дії в межах терміну дії договору суборенди частини нерухомого майна №220 (нежитлового приміщення) від 17.08.2020 року (п. 4 додаткової угоди).

17.08.2020 року між позивачем та відповідачем було підписано Акт прийому-передачі об`єкту суборенди в орендне користування (далі - акт). Даний акт складений про наступне:

- відповідно до договору суборенди частини нерухомого майна №220 (нежитлового приміщення) від 17.08.2020 року орендар передав, а суборендар прийняв в строкове платне користування частину нерухомого майна (нежитлове приміщення) загальною площею 80,6 м2, що знаходиться за адресою м. Полтава, вул. Великотирнівська, 7 (далі - об`єкт суборенди) (п. 1 акту).

Як стверджує позивач, на виконання умов п. п. 5.6, 5.7 договору ним за період користування майном з 17.08.2020 року по 01.05.2021 року сформовано та виставлено відповідачу рахунки для проведення оплати за оренду приміщення та відшкодування комунальних послуг, а саме:

- рахунок № 0000-000435 від 31.08.2020 року на суму 1 781,45 грн (а. с. 15);

- рахунок № 0000-000445 від 30.09.2020 року на суму 3 679,24 грн (а. с. 16);

- рахунок № 0000-000570 від 31.10.2020 року на суму 3 659,21 грн (а. с. 17);

- рахунок № 0000-000755 від 30.11.2020 року на суму 3 670,04 грн (а. с. 18);

- рахунок № 0000-000940 від 31.12.2020 року на суму 3 691,65 грн (а. с. 19);

- рахунок № 0000-000140 від 31.01.2021 року на суму 3 659,61 грн (а. с. 20);

- рахунок № 0000-000385 від 28.02.2021 року на суму 3 711,26 грн (а. с. 21);

- рахунок № 0000-000596 від 31.03.2021 року на суму 3696,97 грн (а. с. 22);

- рахунок № 0000-000823 від 30.04.2021 року на суму 3 715,43 грн (а. с. 22).

Отже, за період користування майном з 17.08.2020 року по 01.05.2021 орендна плата становила 30 770,66 грн та витрати на відшкодування комунальних послуг 494,20 грн. Всього 31 264,86 грн.

Як вбачається з позовної заяви, відповідач з 01.05.2021 року звільнив орендоване приміщення, сплативши за весь період користування ним (з 17.08.2020 року по 01.05.2021 року) лише 14 372,05 грн.

Отже, заборгованість відповідача перед позивачем за договором суборенди частини нерухомого майна №220 (нежитлового приміщення) від 17.08.2020 року становить 16 892,81 грн.

Станом на день розгляду справи суду не подано доказів погашення відповідачем вищевказаної заборгованості.

З метою досудового вирішення спору, позивачем було направлено на адресу відповідача претензію (за вих. № 4/юр 29.04.2022 року) (а. с. 23) на суму 16 892,81 грн, відповідно до якої просив погасити вказану заборгованість, а також направив копії рахунків та акт звірки взаємних розрахунків за період з серпня по квітень 2021 року (а. с. 25). Також позивачем надано докази направлення даної претензії з додатками, а сам: копію поштової накладної № 3601101920814 та опису вкладення до цінного листа від 08.06.2022 року (а. с. 24). Відповіді на претензію позивачем отримано не було.

На підставі розділу 10 договору у зв`язку із простроченням оплати за оренду приміщення та відшкодування комунальних послуг позивач нарахував відповідачу штрафні санкції:

- 4 624,48 грн пені за період з 01.05.2021 року по 01.08.2022 року,

- 3 932,00 грн інфляційних збитків за період з 01.05.2021 року по 30.06.2022 року,

- 635,91 грн 3% річних за період з 01.05.2021 року по 01.08.2022 року,

- 1000 грн штрафу (відповідно до п. 10.6 договору).

Вважаючи свої права порушеними позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 27 085,20 грн, з яких 16 892,81 грн - сума основної заборгованості, 4 624,48 грн - пеня, 3 932,00 грн - інфляційні збитки, 635,91 грн - 3% річних, 1000 грн - штраф.

На підтвердження обґрунтованості позовних вимог позивач надав наступні копії доказів: акт прийому-передачі об`єкту суборенди в орендне користування від 17.08.2020 року, договір суборенди частини нерухомого майна №220 (нежитлового приміщення) від 17.08.2020 року, додаткову угоду від 17.08.2020 року, рахунок № 0000-000435 від 31.08.2020 року на суму 1 781,45 грн; рахунок № 0000-000445 від 30.09.2020 року на суму 3 679,24 грн; рахунок № 0000-000570 від 31.10.2020 року на суму 3 659,21 грн; рахунок № 0000-000755 від 30.11.2020 року на суму 3 670,04 грн; рахунок № 0000-000940 від 31.12.2020 року на суму 3 691,65 грн; рахунок № 0000-000140 від 31.01.2021 року на суму 3 659,61 грн; рахунок № 0000-000385 від 28.02.2021 року на суму 3 711,26 грн; рахунок № 0000-000596 від 31.03.2021 року на суму 3696,97 грн; рахунок № 0000-000823 від 30.04.2021 року на суму 3 715,43 грн, претензію вих. № 4/юр від 29.04.2022 року з доказами направлення, акт звірки взаємних розрахунків за період з 01.08.2020 року по 21.04.2022 року, виписку з ЄДР відносно позивача, виписку з ЄДР відносно відповідача, статут ТОВ "Полтаватранс", наказ (розпорядження) №6 від 03.02.2016 року, протокол №1 загальних зборів учасників ТОВ Полтаватранс" від 01.02.2016 року, договір (угода) на надання правової допомоги № 2382 від 07.09.2022 року

При прийнятті рішення суд керувався наступним.

Предметом спору у даній справі є вимога позивача про стягнення плати за орендоване майно, на підставі укладеного між сторонами договору суборенди.

Згідно із статтею 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення зобов`язань, є зокрема, договори та інші правочини.

Як передбачено статтею 174 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але які йому не суперечать.

Відповідно до частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).

Статтею 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Як встановлено судом, підставою виникнення правовідносин між сторонами є договір суборенди нерухомого майна №220 (нежитлового приміщення) від 17.08.2020 року з врахуванням додаткової угоди "Розрахунок оплати" від 17.08.2020 року до нього.

Укладений між сторонами правочин за своєю правовою природою є договором піднайму (суборенди), який підпадає під правове регулювання Глави 58 статей 759-797 Цивільного кодексу України та глави 30 Господарського кодексу України. За змістом частини 3 статті 774 Цивільного кодексу України до договору піднайму застосовуються положення про договір найму.

Приписами статті 759 Цивільного кодексу України визначено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Згідно з частиною 1 статті 760 Цивільного кодексу України, предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ).

Статтею 283 Господарського кодексу України встановлено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ). Об`єктом оренди можуть бути: державні та комунальні підприємства або їх структурні підрозділи як цілісні майнові комплекси, тобто господарські об`єкти із завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг), відокремленою земельною ділянкою, на якій розміщений об`єкт, та автономними інженерними комунікаціями і системою енергопостачання; нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення); інше окреме індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення, що належить суб`єктам господарювання. До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до п. 4.1 договору, передача в суборенду та повернення об`єкта суборенди оформлюється актом прийому-передачі, в якому фіксується стан об`єкту суборенди. Строк суборенди (нарахування орендної плати), у відповідності до умов цього договору починається з дати підписання сторонами акта приймання - передачі і закінчується в момент підписання сторонами акта приймання - передачі (повернення) об`єкта суборенди

Факт передачі в суборенду відповідачу частини нежитлового приміщення загальною площею 80,6 м2, розташованого за адресою: м. Полтава, вул. Великотирнівська, 7, підтверджується наявним в матеріалах справи актом прийому-передачі об`єкту суборенди в орендне користування, підписаного та скріпленого печатками уповноважених представників сторін 17.08.2020 року.

За умовами статті 631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення. Сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Договір найму укладається на строк, встановлений договором. Кожна із сторін договору найму, укладеного на невизначений строк, може відмовитися від договору в будь-який час, письмово попередивши про це другу сторону за один місяць, а у разі найму нерухомого майна - за три місяці. Договором або законом може бути встановлений інший строк для попередження про відмову від договору найму, укладеного на невизначений строк (стаття 763 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Даний договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін та діє до 31 серпня 2021 року включно (п. 3.1 договору).

Відповідно до частини 1 статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно із частинами 1, 4 статті 286 Господарського кодексу України орендна плата це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Судом встановлено, що відповідач, орендуючи нежитлове приміщення з 17.08.2020 року по 30.04.2021 року (позивачем в позовній заяві вказано, що з 01.05.2021 року було звільнено відповідне приміщення) не вносив орендну плату та не відшкодовував комунальні послуги у визначені у договорі строки та розмірі відповідно до виставлених рахунків, заборгувавши позивачу 16 892,81 грн.

Позивачем не було надано суду доказів отримання відповідачем виставлених рахунків на оплату орендної плати та відшкодування комунальних послуг, однак умовами договору передбачено, що у разі відсутності у суборендаря відповідних рахунків, за будь-якими причинами, суборендар зобов`язаний сплатити зазначені платежі у термін, визначений у п. 5.6 договору за реквізитами п. 16 даного договору (п. 5.7 договору).

Крім того, за своєю правовою природою рахунок на оплату не є первинним документом, а є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перераховувати грошові кошти в якості оплати за поставлений товар, надані послуги чи виконані роботи, тобто, носить інформаційний характер. Ненадання рахунку не є відкладальною умовою у розумінні приписів статті 212 ЦК України та не є простроченням кредитора у розумінні статті 613 ЦК України.

З огляду на зобов`язання відповідача вносити плату за орендоване майно та відшкодовувати комунальні послуги у строки та у розмірі, які визначені у договорі суборенди та додатковій угоді до нього та встановлення судом порушення відповідачем цього зобов`язання, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача боргу за орендоване майно та комунальні послуги є обґрунтованою, відповідає праву позивача, отже підлягає до задоволення.

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 193 Господарського Кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Стаття 230 Господарського Кодексу України штрафними санкціями у розумінні цього Кодексу визначає господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. А частина 4 статті 231 Господарського Кодексу України встановлює, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського Кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 10.5 договору за прострочення оплати платежів з суборендної плати, експлуатаційних витрат та компенсації комунальних послуг, суму коригування суборендної плати на індекс інфляції, орендар має право вимагати, а суборендар зобов`язаний протягом 3-х (трьох) банківських днів від дня отримання такої вимоги від орендаря, сплатити останньому пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочення, від несплаченої суми за весь час прострочення .

Згідно п. 6 ст. 232 ГК України, сторони узгоджують, що нарахування пені за прострочення виконання зобов`язання, не припиняється через 6 місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано. Пеня може нараховуватись упродовж трьох років (п. 10.5.1 договору).

Договором сторони також узгодили, що у випадку прострочення оплати платежів з суборендної плати, витрат на утримання об`єкту суборенди та компенсації комунальних послуг, сум коригування суборендної плати на індекс інфляції, більше, ніж на 1 (одни) календарний день, орендар додатково має право вимагати, а суборендар за такою вимогою орендаря зобов`язаний додатково сплатити штраф у розмірі 200,00 (двісті) гривень, у випадку прострочення більше, ніж на 3 календарні дні, розмір штрафу становитиме 500,00 (п`ятсот) гривень, у випадку прострочення на 5 календарних днів і більше, розмір штрафу становитиме 1000,00 (одна тисяча) гривень. Суборендар зобов`язаний сплатити штраф протягом 3 (трьох) банківських днів, від дня отримання відповідної вимоги (п. 10.6 договору).

Згідно з частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У зв`язку із невиконанням відповідачем обов`язку зі сплати суборендної плати та відшкодування комунальних витрат, позивач нарахував відповідачу на загальну суму заборгованості 16 892,81 грн за період з 01.05.2021 року по 01.08.2022 року 4 624,48 грн пені, за період з 01.05.2021 року по 01.08.2022 року 3% річних на суму 635,91 грн, інфляційні за період з 01.05.2021 року по 30.06.2022 року на суму 3 932,00 грн, а також штраф у розмірі 1000 грн.

Судом перевірені за допомогою «Калькулятор підрахунку заборгованості та штрафних санкцій» системи інформаційно-правового забезпечення "Ліга: закон" розрахунки пені, 3% річних, інфляційних нарахувань та штрафу з врахуванням наведених вище положень законодавства, умов договору, вихідних даних та строку їх нарахування та встановлено, що такі розрахунки є арифметично вірними, обґрунтованими та відповідають вимогам законодавства, а тому підлягають до задоволення у заявленому позивачем розмірі.

Судом досліджено всі докази, наявні у матеріалах справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Допустимих доказів у спростування вищевикладеного, будь-яких обґрунтованих заперечень по суті спору чи контррозрахунку заявлених до стягнення сум заборгованості відповідач суду не надав.

Враховуючи наведене суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення 16 892,81 грн основного боргу, 4 62,48 грн пені, 635,91 грн 3% річних, 3 932,00 грн інфляційних втрат та 1000 грн штрафу обґрунтовані, відповідачем не спростовані, не заперечуються (контррозрахунку не надано), підтверджуються наявними доказами та підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається, зокрема, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позовні вимоги позивача задоволені повністю, сплачена ним сума судового збору підлягає відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача у сумі 2481,00 грн.

Керуючись статтями 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з фізичної особи - підприємця Карпова Максима Олександровича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтаватранс" (вул. Герові - Чорнобильців, 9А, м. Полтава, 36000, р/р № НОМЕР_2 в АТ "Укрсиббанк", МФО 351005, код ЄДРПОУ 30297033) 16 892,81 рн основної заборгованості, 4 624,48 грн пені, 635,91 грн 3% річних, 3 932,00 грн інфляційних втрат, 1000 грн штрафу та 2481,00 грн судового збору.

Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Повне рішення складено 14.11.2022 року.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя О. М. Тимощенко