Постанова

від 11.11.2022 по справі 816/2740/15

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2022 року

м. Київ

справа №816/2740/15

адміністративне провадження № К/9901/27656/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

Судді-доповідача - Васильєвої І.А.,

суддів - Хохуляк В.В., Юрченко В.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області

на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 28.10.2015 року (Суддя: Канигіна Т.С.),

та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 14.01.2016 року (Судді: Бегунц А.О., Рєзнікова С.С., Старостін В.В.),

у справі № 816/2740/15

за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області

про визнання протиправними та скасування вимоги, рішення та податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

У липні 2015 року фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач, ФОП ОСОБА_1 ) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Державної фіскальної служби України у Полтавській області (далі - ДПІ у м. Полтаві, відповідач) про визнання протиправними та скасування: 1) вимоги про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску від 27.05.2015 № Ф-0077571701; 2) рішення про застосування штрафних санкцій від 30.06.2015 № 0086801701; 3) податкового повідомлення - рішення від 30.06.2015 № 0086811701 на загальну суму 203 039,49 грн (з яких, за основним платежем: 162 431,59 грн: штрафні санкції - 40 607,90 грн) (т. 1 а.с. 5-13).

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 28.10.2015 року адміністративний позов задоволено частково. Визнані протиправними та скасовані: податкове повідомлення - рішення від 30.06.2015 № 0086811701 в частині збільшення податкового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування, за основним платежем: у розмірі 92 550,23 грн, за штрафними санкціями у розмірі 23 137,56 грн; вимога про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску від 27.05.2015 № Ф-0077571701; рішення про застосування штрафних санкцій від 30.06.2015 № 0086801701. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено (т. 4 а.с. 80-93).

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 14.01.2016 року за результатами апеляційного перегляду, скаргу Державної податкової інспекції у м. Полтаві залишено без задоволення, скаргу ФОП ОСОБА_1 задоволено. Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 28.10.2015 р. по справі № 816/2740/15 в частині відмови в задоволенні позову скасовано. Прийнято в цій частині нову постанову, якою податкове повідомлення-рішення №0086811701 від 30.06.2015 року з податку на доходи фізичних осіб за основним платежем в сумі 69 881,36 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 17 470,34 грн. - скасовано. В іншій частині постанову суду першої інстанції залишено без змін (т. 4 а.с. 156-165).

Отже позовні вимоги задоволено в повному обсязі.

Відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просив скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю та постанову суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог та прийняти нове судове рішення про відмову в задоволенні позову. В обґрунтування доводів касаційної скарги скаржник посилається на встановлені актом перевірки порушення позивачем обліку доходів і витрат, у зв`язку із включенням до декларації за 2014 рік даних, не підтверджених первинними документами; заниженням позивачем чистого оподаткованого доходу, на який нараховується єдиний соціальний внесок; завищення витрат, пов`язаних з отриманням доходів у 2014 році у зв`язку із включенням до їх складу сум, понесених за рахунок придбання посередницьких послуг у ФОП ОСОБА_2 згідно договору про надання посередницьких послуг № 01/07-14 від 01.07.2014 року. Контролюючий орган посилається на те, що ФОП ОСОБА_2 , який згідно договору про надання посередницьких послуг № 01/07-14 від 01.07.2014 року надавав ФОП ОСОБА_1 послуги, раніше для підприємства ПП "Буделектросервіс", в якому ОСОБА_1 був директором, вже знаходив «постачальників с/г продукції», отже ФОП ОСОБА_1 та ПП «Буделектросервіс» є пов`язаними особами. На думку скаржника, позивачем не надано підтверджуючих документів щодо наявності розумних економічних причин для укладення договору від 01.07.2014 року № 01/07-14 про надання посередницьких послуг. Крім цього, за висновками перевірки, позивачем не підтверджено здійснення перевізниками транспортних послуг та правомірність віднесення їх вартості до складу витрат, безпосередньо пов`язаних з отримання доходів позивачем від: ФОП ОСОБА_3 , ФОП ОСОБА_4 , ФОП ОСОБА_5 та ФОП ОСОБА_6 , внаслідок недоліків у товарно-транспортних накладних, а саме: в товарно-транспортних накладних зазначені прізвища водіїв, що перевозили, отримували та здавали вантаж, які не перебували у трудових правовідносинах з перевізниками, у перевізників відсутні наймані працівники.

В надісланих на адресу Вищого адміністративного суду України заперечень на касаційну скаргу позивач просив суд відмовити в задоволенні касаційної скарги, та залишити в силі рішення судів попередніх інстанцій в частині задоволених позовних вимог.

Відповідно до пункту 2 Розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 15 січня 2020 року №460-ІХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» касаційна скарга підлягає розгляду у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом, тобто до 08 лютого 2020 року.

Відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин перевіряє правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.

Дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) зареєстрований як фізична особа - підприємець 17.02.2014; перебуває на податковому обліку в ДПІ у м. Полтаві з 18.02.2014 та взятий на облік як платник єдиного внеску з 18.02.2014. Код основного виду економічної діяльності 46.21 (оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин), клас професійного ризику виробництва "23".

У період з 27.04.2015 по 20.05.2015 відповідачем проведено документальну планову виїзну перевірку ФОП ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 17.02.2014 по 31.12.2014, дотримання вимог законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 17.02.2014 по 31.12.2014, за результатами якої складено акт перевірки від 27.05.2015 № 2020/16-01-17-01-11/ НОМЕР_1 з висновками про порушення позивачем: пунктів 138.1, 138.4 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139, пунктів 177.2, 177.4 статті 177 Податкового кодексу України, у результаті чого занижено податок на доходи фізичних осіб за 2014 рік у сумі 162 431,59 грн; пункту 2 частини 1 статті 7 та частини 11 статті 8 Закону № 2464-VI, у результаті чого занижено суму єдиного соціального внеску за 2014 рік у сумі 51 325,89 грн; пункту 6 статті 128 Господарського кодексу України, підпункту 16.1.2 пункту 16.1 статті 16, статті 177 Податкового кодексу України, а саме: включення до декларації про майновий стан і доходи за 2014 рік неправдивих даних (том 1, а.с. 19-67).

На підставі акта перевірки відповідачем прийняті:

- податкове повідомлення - рішення від 30.06.2015 № 0086811701, яким позивачу збільшено зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування, у загальному розмірі 203 039,49 грн (основний платіж 162 431,59 грн та штрафні санкції у розмірі 40 607,90 грн) (том 1 а.с. 16);

- вимога про сплату боргу (недоїмки) від 27.05.2015 № Ф-0077571701, якою зобов`язано ФОП ОСОБА_1 сплатити суму недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірі 51 325,89 грн (том 1 а.с. 14);

- рішення від 30.06.2015 № 0086801701 про застосування штрафних санкцій у розмірі 2 566,29 грн за порушення ФОП ОСОБА_1 пункту 2 частини 1 статті 7 та частини 11 статті 8 Закону від 08 липня 2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (том 1 а.с. 15).

Незгода із наведеними рішеннями, прийнятими контролюючим органом стала підставою для звернення до суду із цим позовом.

Скасовуючи податкове повідомлення-рішення, суди попередніх інстанцій виходили із документального підтвердження отриманих позивачем послуг перевезення на виконання договорів від 02.07.2014 № 02/07-14АВ; від 01.11.2014 № 01/11-14АВ; від 01.07.2014 № 01/07-14 АВ; від 10.07.2014 № 10/07-14АВ з контрагентами ФОП ОСОБА_6 ; ФОП ОСОБА_5 ; ФОП ОСОБА_4 ; ФОП ОСОБА_3 , а виявлені контролюючим органом недоліки у заповненні товарно-транспортних накладних за висновками судів попередніх інстанцій не свідчать про неналежність та недопустимість товарно-транспортних накладних як документальних доказів та не є підставою для висновку про нереальність здійснення господарських операцій. З огляду на документальне підтвердження придбаних позивачем послуг з перевезення вантажу, які є базою для нарахування єдиного соціального внеску, суди попередніх інстанцій скасували вимогу про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску від 27.05.2015 № Ф-0077571701 та рішення про застосування штрафних санкцій від 30.06.2015 № 0086801701. Стосовно реальності здійснення посередницьких послуг за договором № 01/07-14 від 01.07.2014, суд апеляційної інстанції, на підставі наданих позивачем первинних документів, дійшов висновку про документальне підтвердження позивачем понесених витрат за рахунок придбання таких послуг у ФОП ОСОБА_2 , оскільки вони пов`язані із господарською діяльністю позивача, сплачені, та підтверджені документально.

Колегія суддів погоджується з такими висновками судів попередніх інстанцій з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України (далі - ПК України) витрати, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

У відповідності до пункту 138.2 статті 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно з пунктом 138.4 статті 138 Податкового кодексу України витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно з пунктом 177.2 статті 177 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов`язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

Відповідно до пункту 177.4 статті 177 Податкового кодексу України до переліку витрат, безпосередньо пов`язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат операційної діяльності згідно з розділом III цього Кодексу.

Частиною першою статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до частини другої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватися відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, між ФОП ОСОБА_1 (замовник) та ФОП ОСОБА_2 (посередник) укладено договір про надання посередницьких послуг від 01.07.2014 № 01/07-14 (термін договору з 01.07.2014 до 31.12.2014 року) (том 1, а.с. 82-83).

Відповідно до пункту 1.1 договору замовник доручав, а посередник зобов`язувався виконати ряд фактичних дій по знаходженню сільськогосподарської продукції для подальшого продажу відповідно до умов замовника (продукція та умови придбання визначені замовником у додатках до даного договору: додатки є невід`ємною частиною цього договору). Відповідно до пунктів 5.1 та 5.2 договору винагорода посередника розраховується та виплачується відповідно до умов даного договору. Підставою до оплати є підписання акта здачі - приймання послуг. Оплата здійснюється на розрахунковий рахунок посередника згідно з наданими та підписаними актами здачі - приймання виконаних послуг протягом 60 календарних днів.

Додатковими угодами від 01.10.2014 № 1 та від 01.11.2014 № 2 до договору про надання посередницьких послуг № 01/07-14 від 01.07.2014 сторони договору змінювали редакцію пункту 3.2 договору щодо розміру виплати винагороди посереднику (том 1, а.с. 131, 150).

На виконання умов пункту 1.1 даного договору від № 01/07-15 між ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 укладені додатки:

- № 1 від 01.07.2014, у якому зазначено кількість продукції та одиниці виміру, що планується до поставки, а саме: пшениця 2 класу - 100 тон; пшениця 3 класу - 800 тон; пшениця 6 класу - 1200 тон; визначений порядок транспортування - за рахунок замовника, порядок розрахунків - безготівкова форма оплати; період, упродовж якого необхідно знайти продукцію, - липень 2014 року (том 1, а.с. 83);

- № 2 від 01.08.2014, у якому зазначено кількість продукції та одиниці виміру, що планується до поставки, а саме: пшениця 3 класу - 400 тон; пшениця 6 класу - 600 тон; ячмінь - 300 тон; визначений порядок транспортування - за рахунок замовника, порядок розрахунків - безготівкова форма оплати; період, упродовж якого необхідно знайти продукцію, - серпень 2014 року (т. 1, а.с. 97);

- № 3 від 01.09.2014, у якому зазначено кількість продукції та одиниці виміру, що планується до поставки, а саме: пшениця 2 класу - 110 тон; пшениця 3 класу - 1100 тон; ячмінь - 800 тон; кукурудза - 700 тон; визначений порядок транспортування - за рахунок замовника, порядок розрахунків - безготівкова форма оплати; період, упродовж якого необхідно знайти продукцію, - вересень 2014 року (том 1, а.с. 115);

- № 4 від 01.10.2014, у якому зазначено кількість продукції та одиниці виміру, що планується до поставки, а саме: кукурудза - 5000 тон; визначений порядок транспортування - за рахунок замовника, порядок розрахунків - безготівкова форма оплати; період, упродовж якого необхідно знайти продукцію, - жовтень 2014 року (том 1, а.с. 132);

- № 5 від 01.11.2014, у якому зазначено кількість продукції та одиниці виміру, що планується до поставки, а саме: кукурудза - 700 тон; пшениця 6 класу - 150 тон; визначений порядок транспортування - за рахунок замовника, порядок розрахунків - безготівкова форма оплати; період, упродовж якого необхідно знайти продукцію, - листопад 2014 року (том 1, а.с. 149).

За доводами контролюючого органу, ФОП ОСОБА_1 завищено величину витрат, пов`язаних з отриманням доходів у 2014 році за договором про надання посередницьких послуг від 01.07.2014 № 01/07-14. Такі висновки скаржник доводить документальним не підтвердженням реальності здійснення господарських операцій; пов`язаністю позивача та ПП "Буделектросервіс", а також не підтвердження позивачем розумних економічних причин для укладення договору від 01.07.2014 року № 01/07-14 про надання посередницьких послуг.

Поряд з тим, як вірно встановлено судом апеляційної інстанції, на підтвердження реальності здійснення зазначених господарських операцій за вказаним договором та додатками до нього позивачем надані підтверджуючі документи, а саме:

- акти здачі - приймання виконаних робіт (послуг) за липень, серпень, вересень, жовтень, листопад 2014 року, складені між ФОП ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_1 (том 1, а.с. 84, 98, 116, 133, 158).Так, згідно з актами здачі-приймання виконаних робіт (послуг), що укладені за липень-листопад 2014 року між ФОП ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_1 , та розрахунками посередницьких послуг до них ФОП ОСОБА_2 отримав винагороду за посередницькі послуги з постачальниками сільськогосподарської продукції: TOB "Перше травня" (код ЄДРПОУ 30794462) у сумі 57 159,40 грн. за серпень, вересень, жовтень 2014 року; СФГ ім. Шевченка (код ЄДРПОУ 23051891) у сумі 33 627,15 грн. за вересень 2014 року; ПСП "Надія" (код ЄДРПОУ 30762645) у сумі - 85 201,37 грн. за липень, серпень, вересень, листопад 2014 року; ПСП "Ташань" (код ЄДРПОУ 30794504) у сумі - 29497,25 грн. за липень, серпень, вересень 2014 року; ФГ "Бантов" (кодЄДРПОУ 34205665) у сумі - 3000,00 грн за серпень 2014 року; TOB "Жасмін" (код ЄДРПОУ 30409036) у сумі - 72050,33 грн за серпень, вересень, жовтень, листопад 2014 року; ПП "Ера" (код ЄДРПОУ 30827859) у сумі - 100 254,54 грн. за вересень, жовтень, листопад 2014 року; ФГ "Рябіна Arpo" (код ЄДРПОУ 36524018) у сумі - 14918,04 грн. за серпень, вересень, листопад 2014 року; TOB "Розсоші" (код ЄДРПОУ 33219504) у сумі - 8526,47 гри за жовтень 2014 року; TOB Агрофірма "Мрія" (код ЄДРПОУ 30902913) у сумі - 6832,30 грн. за серпень 2014 року; ФГ "Талісман-3" (код ЄДРПОУ 33126085) у сумі - 15887,18 грн. за липень, серпень 2014 року; СВК "Колонтаївський" (код ЄДРПОУ 00706697) у сумі - 3 890,25 грн. за липень 2014 року; ДП ДСС ІБК і ЦБ Іванівська (код ЄДРПОУ 00729899) у сумі - 17481,39 грн за липень 2014 року; ПСП "Жовтневе" (код ЄДРПОУ 30794512) у сумі - 7796,49 грн. за липень 2014 року; ПСП "Добробут" (код ЄДРПОУ 31555043) - у сумі 7344,26 грн. за липень, листопад 2014 року; СТОВ "Бакирівське" (код ЄДРПОУ 30439590) у сумі - 14 723,04 грн за липень 2014 року; TOB Агрофірма "Агрокомплекс (код ЄДРПОУ 30773479) у сумі - 14638,50 грн. за липень, серпень 2014 року; ФГ "Бриз ВЛКОМ" (код ЄДРПОУ 33219750) у сумі - 1991,04 гри. за серпень 2014 року; ФГ "Грищенко М.М." (код ЄДРПОУ 32545785) у сумі - 6667,67 грн за серпень 2014 року; ФГ "Свєтлова" (код ЄДРПОУ 33126085) у сумі - 1400,85 грн. за серпень 2014 року; ПА "Ватал" (код ЄДРПОУ 30653974) у сумі - 188117,88 грн. за жовтень 2014 року; ФГ "Лоскот" (код ЄДРПОУ 37288985) у сумі - 18062,20 грн. за жовтень 2014 року; ПСП "Лан" (код ЄДРПОУ 30739574) у сумі - 14 509,70 грн за жовтень 2014 року;

-звіти щодо надання інформації про знайдену сільськогосподарську продукцію відповідно до договору № 01/07-14 від 01.07.2014 про надання посередницьких послуг: № 1 від "04" липня 2014 р.; № 2 від "08" липня 2014 р.; № 3 від "11" липня 2014 р.; № 4 від "16" липня 2014 р.; № 5 від "21" липня 2014 р.; № 6 від "23" липня 2014 р.; № 7 від "25" липня 2014 р. № 8 від "01" серпня 2014 р.; № 9 від "04" серпня 2014 р.; № 10 від "06" серпня 2014 р.; № 11 від "08" серпня 2014 р.; № 12 від "12" серпня 2014 р.; № 13 від "26" серпня 2014 р.№ 14 від "02" вересня 2014 р.; № 15 від "09" вересня 2014 р.; № 16 від "18" вересня 2014 р, № 17 від "01" жовтня 2014 р.; № 18 від "07" жовтня 2014 р.; № 19 від "13" жовтня 2014 р.; № 20 від "17" жовтня 2014 р.; № 21 від "24" жовтня 2014 р.; № 22 від "30" жовтня 2014 р., № 23 від "01" листопада 2014 р.; № 24 від "04" листопада 2014 р.; № 25 від "12" листопада 2014 р.; № 26 від "19" листопада 2014 р.;

- акти приймання-передачі інформації між ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 про передачу інформації про знайдену сільськогосподарську продукцію у господарств: АКТ № 31/07 від 31.07.2014р., АКТ № 31/08 від 31.08.2014р., АКТ № 30/09 від 30.09.2014р., АКТ № 31/10 від 31.10.2014р., АКТ №30/11 від 30.11.2014р. (том 3, а.с. 186-246, 247);

- видаткові накладні, видані ФОП ОСОБА_1 (том 1, а.с. 85-96, 99-114, 117-130, 134-148, 152-138). Оплату посередницьких послуг підтверджено копією банківської виписки, наданої позивачем (том 4, а.с. 37).

При цьому, як встановлено судом апеляційної інстанції, податковим органом ні в акті перевірки, ні в апеляційній скарзі, а ні в усних поясненнях у судовому засіданні не спростовані обставини реальності господарських операцій ФОП ОСОБА_1 за вказаним договором. Доводами касаційної скарги також ці обставини не спростовані.

Посилання скаржника на те, що ФОП ОСОБА_2 раніше вже знаходив «постачальників с/г продукції» зокрема для підприємства ПП "Буделектросервіс", в якому ОСОБА_1 був керівником, правомірно відхилені судом апеляційної інстанції, оскільки ПП "Буделектросервіс" і ФОП ОСОБА_2 мали взаємовідносини з 02.09.2013 по 30.06.2014 р., а ФОП ОСОБА_1 і ФОП ОСОБА_2 з 01.07.2014 р. по 31.12.2014 р. - тобто в різні податкові періоди. При цьому, ПП "Буделектросервіс" і ФОП ОСОБА_1 не мали між собою фінансово-господарських взаємовідносин, договори не укладали, отже ці обставини не входять до предмета оцінки реальності господарських операцій у спірних правовідносинах в даній справі.

До того ж, судом апеляційної інстанції з матеріалів справи встановлено, що вся сільськогосподарська продукція, інформація про яку була надана ФОП ОСОБА_2 згідно Договору № 01/07-14 від "01" липня 2014р. про надання посередницьких послуг, була придбана ФОП ОСОБА_1 та в подальшому транспортувалася перевізниками, та продана ФОП ОСОБА_1 зернотрейдерам - TOB СП "НІБУЛОН", ДП "Полтавський КХП" Філія "Хлібна база № 88", TOB «КЕРНЕЛ-ТРЕЙД», договори з якими, товарні накладні, товаротранспортні накладні наявні у матеріалах справи.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що витрати ФОП ОСОБА_1 у 2014 році у розмірі 411 066,85 грн., які понесені ним за рахунок придбання посередницьких послуг у ФОП ОСОБА_2 по знаходженню сільськогосподарської продукції у: TOB «ПЕРШЕ ТРАВНЯ» (код ЄДРПОУ 30794462). СФГ ім. ШЕВЧЕНКА (код ЄДРПОУ 23051891). ПСП «НАДІЯ» (код ЄДРПОУ 30762645), ПСП «ТАШАНЬ» (код ЄДРПОУ 30794504). ФГ «БАНТОВ» (код ЄДРПОУ 34205665). TOB «ЖАСМІН» (код ЄДРПОУ 30409036), ПП «ЕРА» (код ЄДРПОУ 30827859), ФГ «РЯБИНА АГРО» (код ЄДРПОУ 36524018) та TOB «РОЗСОШІ» (код ЄДРПОУ 33219504) правомірно включені до витрат операційної діяльності, документально підтверджені первинними документами, пов`язані із господарською діяльністю підприємця, отже правомірно віднесені ФОП ОСОБА_1 до складу його витрат.

Щодо висновків контролюючого органу про не підтвердження здійснення перевізниками транспортних послуг на виконання договорів від 02.07.2014 № 02/07-14АВ; від 01.11.2014 № 01/11-14АВ; від 01.07.2014 № 01/07-14 АВ; від 10.07.2014 № 10/07-14АВ колегія суддів звертає увагу на наступне.

Як вірно встановлено судами попередніх інстанцій, між ФОП ОСОБА_1 (замовник) та ФОП ОСОБА_6 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ); ФОП ОСОБА_5 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ); ФОП ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер НОМЕР_4 ); ФОП ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_5 ) (надалі - перевізник, перевізники) укладені договори перевезення ватажу автомобільним транспортом: від 02.07.2014 № 02/07-14АВ (т. 1, а.с. 165); від 01.11.2014 № 01/11-14АВ (т. 2, а.с. 81); від 01.07.2014 № 01/07-14 АВ (т. 2, а.с. 23); від 10.07.2014 № 10/07-14АВ (т. 2, а.с. 36).

Згідно з умовами пунктів 1.1, 1.2 цих договорів перевізники зобов`язуються надати послуги вантажного транспорту, а замовник зобов`язується сплатити за це встановлену плату. Надання послуг підтверджується складанням товарно-транспортних накладних, актів здачі-прийняття робіт (надання послуг). Відповідно до пункту 1.3 цих договорів розмір плати за перевезення вантажів та інших операцій, пов`язаних з перевезенням, і строки розрахунків визначаються сторонами у наданих актах здачі-прийняття робіт (надання послуг), що є невід`ємними додатками до цих договорів. Розрахунки здійснюються в гривнях у безготівковій формі шляхом перерахування відповідної суми на розрахунковий рахунок перевізників (пункт 1.4 цих договорів). Пунктом 2.1 цих договорів передбачено, що перевізники зобов`язані надати транспортні засоби в повністю справному технічному стані, заправлені паливо-мастильними матеріалами, несуть експлуатаційні витрати, проводять технічне обслуговування та поточний ремонт. Згідно з пунктом 2.3 договорів перевізники зобов`язуються доставити вантаж з пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (замовнику), а замовник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату відповідно до пункту 1.3 цих договорів. Договори набирають чинності з моменту підписання кожного та діють до 31.12.2015.

Судами встановлено, що на підтвердження реальності здійснення зазначених господарських операцій по отриманню послуг перевезення позивачем надані: акти надання послуг; товарно-транспортні накладні; звіти про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску з додатками; договори поставки сільськогосподарської продукції з додатками до них (т.1, а.с. 166-238, т. 2, а.с. 1-20-а, т. 2, а.с. 24-33, т. 2, а.с. 37-49, т. 2, 51- 77, т. 2, а.с. 82-106). Оплату наданих послуг підтверджено банківськими виписками, наданими позивачем, які не ставляться під сумнів відповідачем, про що зазначено в акті перевірки (т. 4, а.с.38-41).

Колегія суддів зазначає, що посилання контролюючого органу на недоліки в заповненні товарно - транспортних накладних, як на підставу для невизнання реальності господарських операцій, суди обґрунтовано відхилили, оскільки не зазначення в товарно - транспортних накладних певної інформації не може свідчити про відсутність самого факту перевезення придбаних позивачем товарів. Крім того, обов`язок щодо перевезення товару був покладений на контрагентів, а відповідно заповнення контрагентами чи перевізниками товарно - транспортних накладних з недоліками не може свідчити про відсутність господарських операцій з поставки товару. Аналогічна правова позиція була викладена в постанові Верховного Суду від 12 лютого 2021 року у справі № 804/2317/18 (адміністративне провадження № К/9901/34138/19).

Також, як наголошено в постанові Верховного Суду від 06 липня 2021 року у справі № 816/149/16 (касаційне провадження № К/9901/27559/18) неналежне оформлення ТТН не є достатнім аргументом, який доводить нереальність господарської операції…..незначні недоліки у заповненні бухгалтерських документів, у даному випадку товарно-транспортних накладних, виявлені контролюючим органом у результаті перевірки, не свідчать про їх неналежність та недопустимість як доказ.

Крім цього, доводами касаційної скарги не спростовані висновки судів попередніх інстанцій про необґрунтованість доводів контролюючого органу «про перебування перевізника - ФОП ОСОБА_6 одночасно на двох транспортних засобах», оскільки судами встановлено, що вантажний автомобіль (з кузовом для вантажу) та причіп до вантажівки відповідачем помилково розцінюється як два різні транспортні засоби.

Виходячи з наведеного, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про те, що ФОП ОСОБА_1 правомірно включено до складу витрат, які впливають на об`єкт оподаткування, витрати на перевезення вантажу автомобільним транспортом по взаємовідносинах з ФОП ОСОБА_6 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ); ФОП ОСОБА_5 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ); ФОП ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер НОМЕР_4 ); ФОП ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_5 ), що не спростовано доводами касаційної скарги.

Доводи касаційної скарги в частині правомірності прийняття контролюючим органом вимоги та рішення про застосування штрафних санкцій, базуються тільки на заниженні позивачем чистого оподаткованого доходу (у частині придбання послуг з перевезення вантажу автомобільним транспортом), які стали базою для нарахування єдиного соціального внеску і нарахування штрафних санкцій. Проте, з огляду на документальне підтвердження обліку доходів і витрат, суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про визнання протиправними та скасування прийнятих відповідачем вимоги про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску від 27.05.2015 № Ф-0077571701 та рішення про застосування штрафних санкцій від 30.06.2015 № 0086801701, що не спростовано доводами касаційної скарги.

Згідно частини 1 статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Доводи касаційної скарги дублюють висновки акта перевірки, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи та спростовуються матеріалами справи і не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваних рішень в частині задоволених позовних вимог, судами першої та апеляційної інстанцій було порушено норми матеріального права.

У зв`язку з реорганізацію територіальних органів Державної фіскальної служби України, Суд вважає за необхідне задовольнити клопотання відповідача та допустити його процесуальну заміну відповідно до частини першої статті 52 КАС України на правонаступника - Головне управління ДПС у Полтавській області.

На підставі викладеного, керуючись статтями 243, 246, 250, 341, 345, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області (правонаступник Головне управління ДПС у Полтавській області) залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 28.10.2015 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 14.01.2016 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І.А. Васильєва Судді: В.В. Хохуляк В.П. Юрченко