Вирок

від 03.11.2022 по справі 761/19594/20

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/19594/20

Провадження №1-кп/761/1281/2022

В И Р О К

іменем України

03 листопада 2022 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі головуючого:

судді ОСОБА_5.,

секретар судового засідання ОСОБА_6.,

номер кримінального провадження № 120 221 00 000 009 20, внесеного 12.04.2022 до Єдиного реєстру досудових розслідувань, про обвинувачення:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 345 КК України,

прокурора ОСОБА_7.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду зазначене кримінальне провадження,

ВСТАНОВИВ:

Обвинувачений ОСОБА_1 12.04.2022 приблизно о 18 год. 30 хв., знаходячись у стані алкогольного сп`яніння, перебував у дворі будинку за адресою: АДРЕСА_2 де спільно з іншими особами розпивав спиртні напої.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду та правоохоронних органів» до правоохоронних органів відносяться органи прокуратури, внутрішніх справ, служби безпеки, митні органи, органи охорони державного кордону, органи державної податкової служби і установи виконання покарань, державної контрольно-ревізійної служби, рибоохорони, державної лісової охорони, інші органи, які здійснюють правозахисні та правоохоронні функції.

Згідно зі ст. 2 Закону України «Про Національну поліцію» - Завданнями поліції є надання поліцейських послуг у сферах: забезпечення публічної безпеки і порядку; охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави; протидії злочинності; надання в межах, визначених законом, послуг з допомбги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги.

Пунктом 2 статті 18 вказаного Закону передбачено, що поліцейський на всій території України незалежно від посади, яку він займає, місцезнаходження і часу доби в разі звернення до нього будь-якої особи із заявою чи повідомленням про події, що загрожують особистій чи публічній безпеці, або в разі безпосереднього виявлення таких подій зобов`язаний вжити необхідних заходів з метою рятування людей, надання допомоги особам, які її потребують, і повідомити про це найближчий орган поліції.

Згідно зі ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» - Поліція відповідно до покладених на неї завдань: здійснює превентивну та

профілактичну діяльність, спрямовану на запобігання вчиненню правопорушень; виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення; вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення; вживає заходів для забезпечення публічної безпеки і порядку на вулицях, площах, у парках, скверах, на стадіонах, вокзалах, в аеропортах, морських та річкових портах, інших публічних місцях.

Поліція для виконання покладених на неї завдань вживає заходів реагування на правопорушення, визначені Кодексом України про адміністративні правопорушення та Кримінальним кодексом України, на підставі та в порядку, визначених законом.

Того ж дня, 12.04.2022 приблизно о 18 год. 30 хв., ДОП ВП № 3 Шевченківського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_2 під час несення служби за адресою: АДРЕСА_2, виконуючи свої службові обов`язки, в умовах воєнного стану, з метою припинення адміністративного правопорушення, що вчиняли обвинувачений ОСОБА_3 та інші особи, які розпивали спиртні напої в громадському, місці зробив їм зауваження. В цей момент обвинувачений ОСОБА_3 , усвідомлюючи, що перед ним знаходиться саме працівник правоохоронного органу, одягнений у формений одяг працівника Національної поліції України, який виконує свої службові обов`язки, обурившись на зроблене йому зауваження щодо припинення протиправних дій, виражаючись нецензурною лайкою в бік потерпілого ОСОБА_2 , діючи умисно, вилив в обличчя останньому прозору рідину, що знаходилась в стакані, який він тримав у руці та діючи умисно, з метою спричинення тілесних ушкоджень працівнику поліції, наніс потерпілому ОСОБА_4 декілька ударів кулаками в область голови та обличчя, чим заподіяв останньому тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно - мозкової травми: струс головного мозку; садно та підшкірна гематома верхньої губи зліва, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я, після чого був затриманий працівниками поліції.

Таким чином, обвинувачений ОСОБА_3 умисно заподіяв працівнику правоохоронного органу тілесних ушкоджень у зв`язку з виконанням цим працівником службових обов`язків, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 345 КК України.

Обвинувачений ОСОБА_1 вину у вчинені злочину, передбаченого ч.2 ст.345 КК України визнав у повному обсязі.

Підтвердив час, місце, обставини і мету вчинення злочину.

Надав показання, в яких зазначив, що він 12.04.2022 у вечірній час доби перебував у дворі будинку за адресою: АДРЕСА_2 де разом із своїми знайомими розпивав спиртні напої. В цей час до них підійшов працівник поліції який зробив зауваження щодо недопустимості розпиття алкогольних напоїв у громадському місці. Вказане зауваження його сильно обурило, після чого він вилив в обличчя працівнику поліції рідину, що знаходилась в стакані та наніс останньому декілька ударів кулаками в область голови та обличчя. Після чого він був затриманий працівниками поліції. У скоєному розкаявся, просив суворо не карати, ствержуючи, що зробив належні висновки.

Враховуючи те, що обвинувачений та інші учасники судового провадження не оспорюють обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності їхньої позиції. Заслухавши думку учасників судового провадження та роз`яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України, суд при визначенні обсягу доказів, що підлягають дослідженню, обмежився показаннями обвинуваченого, дослідженням матеріалів кримінального провадження, що характеризують її особу, визначивши недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Отже суд, допитавши обвинуваченого, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують його особу, дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 в умисному заподіянні працівнику правоохоронного органу тілесних ушкоджень у зв`язку з виконанням цим працівником службових обов`язків повністю доведена.

Дії обвинуваченого підлягають кваліфікації за ч. 2 ст.345 КК України як умисне заподіяння працівнику правоохоронного органу тілесних ушкоджень у зв`язку з виконанням цим працівником службових обов`язків.

За вчинення даного злочину обвинувачений ОСОБА_1 підлягає покаранню.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченого, є щире каяття, сприяння слідству та суду.

Відповідно до ст. 67 КК України обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, суд не встановив.

Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_1 вид та міру покарання, суд, у відповідності до ст. 65 КК України, враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, який згідно зі ст. 12 КК України є тяжким злочином; обставини, які пом`якшують його покарання, та відсутність обставин, які обтяжують покарання; дані про особу обвинуваченого, а саме те, що він одружений, працює, раніше не судимий, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, а тому уважає за необхідне призначити покарання обвинуваченому в межах санкції ч.2 ст.345 КК України у виді позбавлення волі.

Беручи до уваги дані про особу обвинуваченого, наявність пом`якшуючих та відсутність обтяжуючих обставин, враховуючи його критичне ставлення до вчиненого та усвідомлення власної протиправної поведінки до вчиненого кримінального правопорушення, реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, з метою його виправлення і попередження вчинення ним нових злочинів суд дійшов висновку, що покарання обвинуваченому можливо визначити з застосуванням вимог ст.75 КК України, звільнивши його від відбування покарання з іспитовим строком, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення та виконає покладені на нього обов`язки, визначені ч.1 ст.76 КК України.

Застосовуючи ст.75 КК України суд уважає, що виправлення обвинуваченого і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень можливе без ізоляції від суспільства з огляду на дані, що характеризують особу обвинуваченого, його поведінку після вчиненого. Зазначене у своїй сукупності свідчить про усвідомлення протиправності своїх дій з боку обвинуваченого та вказує на щире каяття.

Долю речових доказів вирішити у відповідності до ст..100 КПК.

Керуючись ст.349, ст.369-371КПК України,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.345 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 3(три) роки.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з іспитовим строком на 2 (два ) роки, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення та виконає покладені на нього обов`язки у відповідності до ч.1 ст.76 КК України: періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти цей же орган про зміну місця проживання та роботи, а також попросити публічно пробачення у потерпілого.

Речові докази - DVD диск залишити в матеріалах провадження.

На вирок можуть бути подані учасниками судового провадження апеляційні скарги до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя: