Постанова

від 03.11.2022 по справі 303/8095/21

ЗАКАРПАТСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 303/8095/21

Закарпатський апеляційний суд

П О С Т А Н О В А

І м е н е м У к р а ї н и

03.11.2022 м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд в особі судді Стана І. В., за участі прокурорки Закарпатської обласної прокуратури Вакули Ю. В., розглянувши апеляційну скаргу, яку подав адвокат Бігунець Р. Р. в інтересах ОСОБА_1 ,

в с т а н о в и в:

Постановою судді Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 29 грудня 2021 року,

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця АДРЕСА_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 , громадянина України, депутата Івановецької сільської ради, завідувача складу ФГ «Світ м`яса»,

визнано винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172-6, ч. ч. 1, 2 ст. 172-7 КУпАП, і на підставі ст. 36 КУпАП накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 200 (двохсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3 400 (три тисячі чотириста) гривень.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 454 (чотириста п`ятдесят чотири) гривні судового збору.

Згідно з постановою, ОСОБА_1 , будучи обраним депутатом Івановецької сільської ради VIII скликання, являючись, згідно з п. п. «б» п. 1 ч. 1ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», суб`єктом відповідальності за правопорушення, пов`язане з корупцією, у порушення вимог пункту 2 частини 1 статті 28 Закону України «Про запобігання корупції», не повідомив у встановленому законом порядку про наявність у нього реального конфлікту інтересів. Так, згідно з протоколом засідання 14 сесії Івановецької сільської ради VIII скликання від 14 липня 2021 року, виконувачем обов`язків сільського голови винесено на обговорення та голосування проект рішення «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приватної власності, цільове призначення якої змінюється з «ведення особистого селянського господарства» на «для іншого сільськогосподарського призначення» ТзОВ «Каридія» (далі - товариство). У зв`язку з цим, у депутата Івановецької сільської ради VIII скликання ОСОБА_1 виник реальний конфлікт інтересів. Зокрема, відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань засновниками ТзОВ «Каридія» ідентифікаційний код юридичної особи 40693699 є ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Згідно з інформацією, наданою відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Закарпатській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) від 19 серпня 2021 року № 1279/06.2-16 та актових записів про народження № 52 від 24 вересня 1981 року та № 39 від 26 серпня1988 року, ОСОБА_3 є дружиною ОСОБА_1 , а ОСОБА_2 та ОСОБА_4 є рідними братами його дружини, тобто відповідно до Закону України «Про запобігання корупції», його близькими особами. Таким чином, у ОСОБА_1 виникла суперечність між його приватним немайновим інтересом, що полягав у бажанні сприяти близьким особам у затвердженні проекту землеустрою ТОВ, і представницькими повноваженнями як депутата місцевої ради, що безпосередньо вплинуло на об`єктивність або неупередженість прийнятого рішення під час виконання своїх повноважень на користь ТзОВ «Каридія». Однак, ОСОБА_1 , всупереч вищевказаним вимогам законів, публічно, під час засідання ради, не повідомив про виникнення у нього реального конфлікту інтересів у зв`язку з винесенням питання на голосування. Зазначені обставини підтверджується змістом протоколу засідання сесії Івановецької сільської ради VIII скликання, в якому будь-які відомості з цих питань відсутні. Крім того, згідно з рішенням №446 чотирнадцятої сесії восьмого скликання Івановецької сільської ради від 14 липня 2021 року, яке підписане виконуючим обов`язки сільського голови, затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки приватної власності, цільове призначення якої змінюється з «ведення особистого селянського господарства» на «для іншого сільськогосподарського призначення» ТзОВ «Каридія». Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань засновниками ТзОВ «Каридія» ідентифікаційний код юридичної особи 40693699 є ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Відповідно до інформації наданої відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Закарпатській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) від 19 серпня 2021 року № 1279/06.2-16 ОСОБА_3 є дружиною особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 , а ОСОБА_2 та ОСОБА_4 - рідними братами його дружини, тобто близькими особами. За таких обставин, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 мав приватний немайновий інтерес у затвердження проекту землеустрою ТзОВ «Каридія», яке належить його близьким особам та членам сім`ї, з яким він особисто перебуває у фінансових зобов`язаннях та зацікавлений у його діяльності. Таким чином, у ОСОБА_1 виникла суперечність між його приватним немайновим інтересом, що полягав у бажанні сприяти близьким особам у затвердженні проекту землеустрою ТзОВ, і його представницькими повноваженнями як депутата місцевої ради, який наділений владними повноваженнями у прийнятті рішень під час голосування, що безпосередньо вплинуло на об`єктивність або неупередженість прийнятого рішення під час виконання своїх повноважень на користь ТзОВ «Каридія», що виразилося у голосуванні «За» прийняття рішення. Отже, своїми діями ОСОБА_1 вчинив передбачене ч. ч. 1, 2 ст. 172-7 КУпАП адміністративне правопорушення.

Крім цього, ОСОБА_1 , будучи депутатом VIII скликання Івановецької сільської ради Мукачівського району та суб`єктом відповідальності за правопорушення, пов`язані з корупцією, як суб`єкт декларування, згідно підпункту «б», пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», у порушення вимог частини 1 статті 45 Закону, несвоєчасно, без поважних причин, тобто після встановленого періоду декларування до 01 квітня 2021 року, а саме 28 вересня 2021 року опублікував на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції щорічну декларацію за 2020 рік. Цими діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

В апеляційній скарзі адвокат Бігунець Р. Р. вказує на те, що постанова суду у частині визнання ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. ч. 1, 2 ст. 172-7 КУпАП є незаконною, такою, що підлягає скасуванню. На думку апелянта, судом першої інстанції неповно з`ясовано фактичні обставини справи, а тому висновки суду є необґрунтованими та хибними. Зазначає, що у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. ч. 1, 2 ст. 172-7 КУпАП. В обґрунтування доводів стверджує, що жодного реального конфлікту інтересів не було, адже основною складовою реального конфлікту інтересів є суперечність приватного інтересу із виключно дискреційними службовими повноваженнями, а повноваження депутата Івановецької сільської ради у цій ситуації - не були дискреційними - отже, на переконання апелянта, у діях ОСОБА_1 немає конфлікту інтересів, а, відповідно, складу адміністративного правопорушення. Окрім цього, апелянт вважає, що місцевим судом безпідставно не враховано відсутність у ОСОБА_1 на момент голосування інформації щодо наявних у його дружини та родичів корпоративних прав у товаристві. Звертає увагу на те, що право на частку у статутному капіталі товариства перейшло до дружини ОСОБА_1 за договором дарування корпоративних прав, укладеним 18 лютого 2021 року між нею та її батьком, факт укладення вказаного документу був таємницею, про його існування ОСОБА_1 відомо не було. Зазначає, що місцевим судом не враховано подану особою, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 довідку товариства, у якій вказано, що станом на дату голосування між ним та товариством були відсутні будь-які фінансові взаємовідносини чи зобов`язання. Окрім цього, щодо інформації про розмір активу у сумі 765 0000 грн, який вказаний у розділі «грошові активи» у декларації ОСОБА_1 за 2019 рік, як кошти позичені ТзОВ «Каридія» - суд першої інстанції безпідставно взяв такі відомості до уваги, адже дружина ОСОБА_1 набула корпоративні права лише у 2021 році, що підтверджується відповідним договором дарування. Адвокат Бігунець Р. Р. звертає увагу на те, що ані родичі ОСОБА_1 , ані його дружина не займаються управлінням товариства та не належать до безпосередніх виконавчих органів. Просить постанову судді скасувати, а провадження у справі за ч. ч. 1, 2 ст. 172-7 КУпАП закрити за відсутності складу адміністративного правопорушення.

Заслухавши думку прокурорки Вакули Ю. В., яка просила відмовити в задоволенні апеляційних вимог, оскільки постанову суду вважає законною та обґрунтованою, а доводи апеляційної скарги безпідставними; перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, апеляційний суд вважає, що підстав для задоволення апеляційної скарги не має.

Справа про адміністративне правопорушення розглядається за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , та його представника, адвоката Бігунця Р. Р., неявка яких, з огляду на положення ст. 294 КУпАП, не перешкоджає її розгляду. При цьому, береться до уваги і те, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , та його представник, адвокат Бігунець Р.Р., належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, про що свідчить довідка про доставку SMS-повідомлення від 24.05.2022, яка міститься у матеріалах справи; заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи на інший термін ОСОБА_1 та адвокат Бігунець Р. Р. не подавали. Окрім цього апеляційний суд враховує і те, що розгляд справи 23.05.2022 відкладався за клопотанням адвоката Бігунця Р.Р., при цьому доказів про поважність причин неявки до суду ОСОБА_1 та адвокат Бігунець Р. Р. не надали.

Приймаючи рішення апеляційний суд бере до уваги приписи таких нормативно-правових актів.

Так, відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

За змістом ст. 7 КУпАП, провадження у справах про адміністративні правопорушення повинно здійснюватися на основі суворого дотримання законності, а положеннями ст. 245 цього ж Кодексу визначено, що завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності з законом.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

З аналізу ст. ст. 251, 252 КУпАП убачається, що доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винуватість особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При цьому, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Частиною 1 статті 172-7 КпАП України встановлено адміністративну відповідальність за неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів, а частиною 2 цієї статті - за вчинення дій чи прийняття рішень в умовах конфлікту інтересів.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб`єктами, на яких поширюється дія цього Закону, є, зокрема, особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в тому числі і депутати місцевих рад, сільські, селищні, міські голови.

Згідно з ч. ч. 1, 3 статті 8 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад», депутат місцевої ради є представником інтересів територіальної громади, виборців свого виборчого округу та член ради, здійснюючи депутатські повноваження та повинен дотримуватися таких правил депутатської етики, а саме не використовувати депутатський мандат в особистих інтересах, керуватися у своїй діяльності загальновизнаними принципами порядності, честі і гідності. Також, на депутатів місцевих рад поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції».

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до рішення Першого пленарного засідання першої сесії восьмого скликання Івановецької сільської ради Мукачівського району за №01 від 17 листопада 2020 року оголошено про початок повноважень депутатів Івановецької сільської ради восьмого скликання по 07 округах, у тому числі особою, яка притягується до адміністративної відповідальності, - депутатом ОСОБА_1 (а. с. 41 -43).

Рішенням Івановецької сільської ради 14 (чотирнадцятої) сесії Івановецької сільської ради восьмого скликання від 14 липня 2021 року № 446 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки приватної власності цільове призначення якої зміниться з «ведення особистого селянського господарства» на «для іншого сільськогосподарського призначення», розташованої за межами населеного пункту Івановецької сільської ради Жуківського старостинського округу площею 4,4312 га, кадастровий номер 2122782300:01:002:0074 (а. с. 46).

Згідно з протоколом засідання 14 сесії Івановецької сільської ради восьмого скликання від 14 липня 2021 року, результатів поіменного голосування Івановецької сільської ради відкритого голосування 14 (чотирнадцятої) сесії Івановецької сільської ради восьмого скликання від 14 липня 2021 року ОСОБА_1 , як депутат Івановецької сільської ради, проголосував «за» за затвердження ТзОВ «Каридія» проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приватної власності, цільове призначення якої зміниться з «ведення особистого селянського господарства» на «для іншого сільськогосподарського призначення» (а. с. 38 -40).

Отже, сумнівів у тому, що ОСОБА_1 є суб`єктом адміністративної відповідальності за ч. ч. 1, 2 ст. ст. 172-7 КУпАП, враховуючи наявні у справі докази, в апеляційного суду не виникає.

Також місцевим судом правильно встановлено, що ОСОБА_3 є дружиною ОСОБА_1 , а ОСОБА_2 та ОСОБА_4 є рідними братами його дружини, тобто відповідно до Закону України «Про запобігання корупції», його близькими родичами, що ОСОБА_1 під час судового розгляду у місцевому суді це було підтверджено, під час розгляду апеляційної скарги цей факт не спростовано, відтак сумнівів у тому, що вказані особи є членами сім`ї суб`єкта, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції» - депутата Івановецької сільської ради ОСОБА_1 , - не виникає.

Вищевказане також підтверджується іншими письмовими доказами, а саме: повідомленням Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Закарпатській області Управління державної реєстрації Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) № 1279/06.2-16 від 19 серпня 2021 року, відповідно до якого ОСОБА_3 є дружиною ОСОБА_1 . (а. с. 33). Відповідно до актових записів про народження №39 від 26 серпня 1988 року та №52 від 24 вересня 1981 року, батьками ОСОБА_4 та ОСОБА_2 є ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , які також є батьками ОСОБА_3 (а. с. 34, 35).

При розгляді справи судом першої інстанції у відповідності зі ст. 245 КУпАП об`єктивно встановлені фактичні обставини, зібраним у справі доказам суд дав правильну оцінку, відтак дійшов обґрунтованого висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ч. ч. 1, 2 ст.172-7 КУпАП.

Із, протоколу про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією №286 від 07 жовтня 2021 року вбачається, що такий складено відносно ОСОБА_1 за порушення ним вимог ч. 1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції», за яке передбачена відповідальність за ч. ч. 1, 2 ст. 172-7 КУпАП.

Так, у протоколі, який був оформлений у присутності ОСОБА_1 зазначено, що будучи депутатом Івановецької сільської ради VIII скликання, у ОСОБА_1 виникла суперечність між його приватним немайновим інтересом, що полягав у бажанні сприяти близьким особам у затвердженні проекту землеустрою ТОВ, і представницькими повноваженнями як депутата місцевої ради, що безпосередньо вплинуло на об`єктивність або неупередженість прийнятого рішення під час виконання своїх повноважень на користь ТзОВ «Каридія». ОСОБА_1 під час засідання ради не повідомив про виникнення у нього реального конфлікту інтересів при винесенні питання на голосування та голосуванні. Зазначені обставини підтверджується змістом протоколу засідання сесії Івановецької сільської ради VIII скликання, у якому будь-які відомості щодо цих питань відсутні. Крім того, згідно з рішенням №446 чотирнадцятої сесії восьмого скликання Івановецької сільської ради від 14 липня 2021 року, яке підписане виконуючим обов`язки сільського голови ОСОБА_5 , затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки приватної власності, цільове призначення якої змінюється з «ведення особистого селянського господарства» на «для іншого сільськогосподарського призначення» ТзОВ «Каридія». ОСОБА_1 мав приватний немайновий інтерес у затвердження проекту землеустрою ТзОВ «Каридія», яке належить його близьким особам та членам сім`ї, з яким він особисто перебуває у фінансових зобов`язаннях та зацікавлений у його діяльності. Таким чином, у ОСОБА_1 виникла суперечність між його приватним немайновим інтересом, що полягав у бажанні сприяти близьким особам у затвердженні проекту землеустрою ТзОВ, і його представницькими повноваженнями як депутата місцевої ради, який наділений владними повноваженнями у прийнятті рішень під час голосування, що безпосередньо вплинуло на об`єктивність або неупередженість прийнятого рішення під час виконання своїх повноважень на користь ТзОВ «Каридія», що виразилося у голосуванні «За» прийняття рішення.

Вказані у протоколі обставини підтверджуються витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, відповідно до якого засновниками ТзОВ «Каридія» ідентифікаційний код юридичної особи 40693699 є ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_4 (а. с. 51).

Бере до уваги суд апеляційної інстанції, у тому числі зміст письмових пояснень ОСОБА_1 у яких він зокрема зазначив, що під час прийняття рішення №446 від 14.07.2021, йому не було відомо про входження його дружини до складу учасників ТОВ «Каридія».

Водночас, апеляційний суд вважає за необхідне врахувати відомості, які містяться у декларації, поданої ОСОБА_1 у 2020 року - кандидатом на посаду особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2019 рік, відповідно до якої ОСОБА_1 підтвердив інформацію про розмір активу у сумі 765 0000 грн, який вказаний у розділі «грошові активи» як кошти позичені ТзОВ «Каридія».

Крім того, з долученого стороною захисту акту приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ «Каридія» від 18 лютого 2021 року, ОСОБА_5 (дарувальник) передав ОСОБА_3 частку у статутному капіталі ТОВ «Каридія» розміром 5 %, що становить 275 000, 00 грн (а. с. 64).

Відповідно до довідки ТОВ «Каридія» №121 від 29.10.2021, станом на 14.07.2021 між ОСОБА_1 та ТОВ «Каридія» відсутні будь-які договори, що стосуються фінансових зобов`язань, також відсутня кредиторська заборгованість перед ОСОБА_1 та будь-які непогашені фінансові зобов`язання (а. с. 65).

Апеляційний суд вважає, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. ч. 1, 2 ст. 172-7 КУПАП підтверджується належними та достатніми доказами у справі, яким суд першої інстанції дав належну об`єктивну оцінку, які перевірені судом апеляційної інстанції, і які у своїй сукупності підтверджують, що ОСОБА_1 своїми діями вчинив адміністративне правопорушення, передбачене за ч. ч. 1, 2 ст. 172-7 КУПАП.

Необґрунтованими та безпідставними є доводи апелянта про те, що у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. ч. 1, 2 ст. 172-7 КУпАП, оскільки жодного реального конфлікту інтересів не було, позаяк основною складовою реального конфлікту інтересів є суперечність приватного інтересу із виключно дискреційними службовими повноваженнями, а повноваження депутата Івановецької сільської ради у цій ситуації - не були дискреційними - отже, на переконання апелянта, у діях ОСОБА_1 немає конфлікту інтересів, а, відповідно, складу адміністративного правопорушення.

Відхиляючи твердження апелянта про те, що ОСОБА_1 не зобов`язаний був повідомляти про конфлікт інтересів, оскільки повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень, апеляційним судом береться до уваги таке.

Статтею 35-1 Закону України "Про запобігання корупції" чітко визначено порядок регулювання конфлікту інтересів, що виник у діяльності окремих категорій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Зокрема, у разі виникнення реального чи потенційного конфлікту інтересів у особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняної до неї особи, яка входить до складу колегіального органу (комітету, комісії, колегії тощо), вона не має права брати участь у прийнятті рішення цим органом.

При цьому, у разі якщо неучасть особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняної до неї особи, яка входить до складу колегіального органу, у прийнятті рішень цим органом призведе до втрати правомочності цього органу, участь такої особи у прийнятті рішень має здійснюватися під зовнішнім контролем. Рішення про здійснення зовнішнього контролю приймається відповідним колегіальним органом.

Відповідно до п. 15 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про запобігання корупції» до повноважень Національного агентства з питань запобігання корупції належить у тому числі надання роз`яснень, методичної та консультаційної допомоги з питань застосування актів законодавства з питань етичної поведінки, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у діяльності осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та прирівняних до них осіб.

У Методичних документаціях щодо застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції», стосовно запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, дотримання обмежень щодо запобігання корупції зазначено, що основними складовими конфлікту інтересів є приватний інтерес, службові/представницькі повноваження, а також суперечність між ними (для реального конфлікту інтересів).

Приватним інтересом може вважатися будь-який як майновий, так і немайновий інтерес. Закон допускає необмежене коло обставин та ситуацій, що можуть свідчити про наявність приватного інтересу чи зумовлювати його виникнення за певних умов.

Законом встановлено, а в Методичних рекомендаціях розкривається зміст позаслужбових стосунків із фізичними чи юридичними особами, що можуть зумовлювати виникнення приватного інтересу.

Такими позаслужбовими стосунками можуть бути: сімейні стосунки, особисті стосунки, дружні стосунки, стосунки, що виникають у зв`язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях.

Приватний інтерес буде існувати у разі наявності службового чи представницького повноваження стосовно підприємства, установи, організації, в якій особа є засновником та/або керівником. При наявності договірних відносин сутність приватного інтересу полягатиме у небажанні зашкодити вигідним для особи договірним відносинам.

В Методичних рекомендація наголошується, що приватний інтерес може впливати на об`єктивність або неупередженість прийняття рішення, вчинення чи невчинення дій лише під час реалізації службових/представницьких повноважень, що є дискреційними.

Дискреційні повноваження становлять сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.

Суперечність між приватним інтересом та повноваженнями полягає в тому, що з одного боку, в особи наявний приватний інтерес (майновий або немайновий), а з іншого, особа, яка уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, має виконувати службові обов`язки в інтересах держави, територіальної громади, виключаючи можливість будь-якого впливу приватного інтересу.

У ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» визначено поняття близьких осіб - це члени сім`ї суб`єкта, зазначеного у частині першій статті 3 цього Закону, а також чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний та двоюрідний брати, рідна та двоюрідна сестри, рідний брат та сестра дружини (чоловіка), племінник, племінниця, рідний дядько, рідна тітка, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, зять, невістка, тесть, теща, свекор, свекруха, батько та мати дружини (чоловіка) сина (дочки), усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням зазначеного суб`єкта.

З матеріалів справи убачається, що депутат Івановецької сільської ради VІІІ скликання ОСОБА_1 , який без сумніву є суб`єктом адміністративної відповідальності за правопорушення, пов`язані з корупцією, на момент засідання 14 (чотирнадцятої) сесії Івановецької сільської ради восьмого скликання від 14 липня 2021 року під час якої було прийняте рішення щодо затвердження ТОВ «Каридія» проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки кадастровий номер № 2122782300:01:002:0074, володів інформацією, що учасниками ТОВ «КАРИДІЯ» є його дружина та її рідні брати ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , однак не повідомив у встановленому законом випадку та порядку про наявність у нього реального конфлікту інтересів.

Наявними доказами підтверджено, що ОСОБА_3 , яка є дружиною особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , володіє часткою у статутному капіталі ТОВ «Каридія», і що ОСОБА_1 під час розгляду справи у суді першої інстанції не заперечив той факт, що з ОСОБА_3 він перебуває у сімейних відносинах, і що вона є членом сім`ї суб`єкта, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції» - депутата Івановецької сільської ради VІІІ скликання ОСОБА_1 .

Тобто, аналізуючи зібрані у справі докази, апеляційний суд констатує, що судом першої інстанції правильно встановлено, що у ОСОБА_1 - депутата Івановецької сільської ради VІІІ скликання, виникла суперечність між його приватним немайновим інтересом, що полягав у бажанні сприяти близьким особам (дружині ОСОБА_3 , яка є однією із засновниць ТОВ «Каридія», рідним братам дружини - ОСОБА_2 та ОСОБА_4 ) у затвердженні проекту землеустрою товариства та з яким він особисто перебуває у фінансових зобов`язаннях, які зазначені у розділі 12 «Грошові активи» декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2019 рік і його представницькими повноваженнями як депутата місцевої ради, який згідно з ч. 2 ст. 2 ЗУ «Про статус депутатів місцевих рад» зобов`язаний виражати і захищати інтереси відповідної територіальної громади та її частини - виборців свого виборчого округу, виконувати доручення в межах своїх повноважень, що безпосередньо вплинуло на об`єктивність або неупередженість прийнятого рішення під час виконання своїх повноважень на користь ТОВ «Каридія».

Доводи апеляційної скарги про те, що на момент голосування ОСОБА_1 не було відомо що його дружина - ОСОБА_3 та її рідні брати - ОСОБА_2 , ОСОБА_4 є засновниками ТзОВ «Каридія», апеляційний суд відхиляє з огляду на таке.

Так, жодним нормативно-правовим актом не передбачено обов`язку близьких осіб ділитися інформацією про наявне у них майно чи майнові права, а також відсутні зобов`язання депутата сільської ради дотримуватися процедури перевірки корпоративних прав фізичних чи юридичних осіб, які звертаються до сільської ради з приводу прийняття рішень щодо певних питань, на відповідність поняттю «близькі особи», визначеному абзацом 3 частини 1 статті 1 Закону України «Про запобігання корупції».

Однак, із долученої копії декларації ОСОБА_1 , як особи, уповноваженої на виконання функцій місцевого самоврядування за попередній рік, убачається, що в розділі «грошові активи» розмір активу ОСОБА_1 становить 7650000 гривень у ТзОВ «Каридія».

Разом з тим, відповідно до інформаційного листа щодо юридичної особи ТзОВ «Каридія» засновниками товариства є ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які перебувають у родинних зв`язках з ОСОБА_1 , що останнім не заперечується.

Отже, з врахуванням вищенаведеного, апеляційний суд вважає такими, що жодним чином не впливають на висновки місцевого суду долучені стороною захисту акт приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ «Каридія» від 18 лютого 2021 року та довідка ТОВ «Каридія» №121 від 29.10.2021, відповідно до якої станом на 14.07.2021 між ОСОБА_1 та ТОВ «Каридія» відсутні будь-які договори, що стосуються фінансових зобов`язань.

Апеляційний суд визнає обґрунтованими і такими, що підтверджуються наявними у справі доказами, висновки місцевого суду про те, що при прийняті рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, безпосередньо на сесії Івановецької сільської ради, яка відбулася 14 липня 2021 року, ОСОБА_1 володів інформацією про те, що його дружина та близькі родичі є учасниками ТзОВ «Каридія». Тому, доводи апелянта про те, що йому начебто не було відомо про наявність у його дружини права на частку у цьому товаристві, слід вважати безпідставними.

Отже, судом першої інстанції у відповідності до ст. 245 КУпАП повно, всебічно та об`єктивно встановлено фактичні обставини справи, відтак обґрунтовано визнано, що у діях ОСОБА_1 міститься склад адміністративних правопорушень, передбачених ч. ч. 1, 2 ст.172-7 КУпАП.

Апеляційний суд погоджується з висновками місцевого суду про те, що в ситуації потенційного чи реального конфлікту інтересів особи, уповноважені на виконання функцій місцевого самоврядування, депутати можуть брати участь у розгляді, підготовці, прийнятті рішень відповідною радою за сукупності таких умов: особа самостійно заявляє про конфлікт інтересів публічно (про що вноситься відповідний запис до протоколу засідання ради); оголошення про конфлікт інтересів здійснюється під час засідання ради, до початку розгляду питання, у вирішенні якого є приватний інтерес. Однак, матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_1 не дотримався вищенаведених вимог: під час засідання ради він не повідомив публічно про виникнення у нього реального конфлікту інтересів у зв`язку з винесенням питання на голосування. Таким чином, у ОСОБА_1 виникла суперечність між його приватним немайновим інтересом, що полягав у бажанні сприяти близьким особам у затвердженні проекту землеустрою ТзОВ, і його представницькими повноваженнями як депутата місцевої ради, який наділений владними повноваженнями у прийнятті рішень під час голосування, що безпосередньо вплинуло на об`єктивність або неупередженість прийнятого рішення під час виконання своїх повноважень на користь ТзОВ «Каридія», що виразилося у голосуванні «За» прийняття рішення.

Апеляційний суд констатує, що суд першої інстанції, перевіривши вищезазначені докази у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи, «поза розумним сумнівом» дійшов обґрунтованого висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративних правопорушень, передбачених: частиною першою статті 1727 КУпАП, тобто неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів; частиною другою статті 1727 КУпАП, тобто вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів.

Висновки суду першої інстанції, викладені у постанові, слід вважати правильними, обґрунтованими, належним чином умотивованими, такими, що відповідають фактичним обставинам справи.

Твердження апелянтів про те, що місцевий суд розглянув справу поверхово, без з`ясування фактичних обставин справи, - апеляційний суд визнає такими, що спрямовані виключно на ухилення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за вчинені ним адміністративні правопорушення, позаяк докази у своїй сукупності підтверджують наявність вини у вчиненні ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених ч. ч. 1, 2 ст. 172-7 КУпАП. При цьому апеляційний суд бере до уваги те, що апелянти не вказують на те, у чому саме полягає неповнота та поверховість при з`ясуванні фактичних обставин справи, які обставини не були з`ясовані і з`ясування яких має суттєве значення для їх встановлення.

Враховуючи вищезазначене, апеляційний суд доходить висновку, що місцевим судом ОСОБА_1 обґрунтовано визнаний винуватим у вчиненні передбачених ч. ч. 1, 2 ст. 172-7 КУпАП адміністративних правопорушень; що адміністративне стягнення на нього накладено згідно зі ст. ст.33-35 КУпАП та приписів статті 36 цього Кодексу, є таким, що відповідає як характеру та ступеню адміністративного правопорушення, так і особі правопорушника, а також передбаченій ст. 23 КУпАП меті адміністративного стягнення.

Тому, на переконання апеляційного суду, оскаржувана постанова, як законна та обґрунтована, підлягає залишенню без зміни, а подану стороною захисту апеляційну скаргу, доводи якої не знайшли свого підтвердження та є безпідставними, слід залишити без задоволення.

Приймаючи рішення беруться до уваги положення передбаченого нормативно-правовими актами України принципу диспозитивності, відповідно до якого сторони провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених нормативно-правовими актами; що суд, за відсутності клопотань, не вправі самостійно витребовувати докази, викликати свідків тощо; ст. 294 КУпАП у частині перегляду судового рішення в межах апеляційної скарги; те, що до апеляційної скарги не додано належних та допустимих доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції та підтверджували доводи апеляційної скарги, і будь-яких обґрунтованих клопотань із цього приводу стороною захисту не заявлялось.

Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу, яку подав адвокат Бігунець Р. Р. в інтересах особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , залишити без задоволення.

Постанову судді Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 29 грудня 2021 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 172-6, ч. ч. 1, 2 ст. 172-7 КУпАП, - залишити без зміни.

Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Іван СТАН