Рішення

від 14.11.2022 по справі 487/30/22

ЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

Справа № 487/30/22

Провадження № 2/487/1169/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.11.2022 року м. Миколаїв Заводськийрайоннийсуд м. Миколаєва в складі головуючого судді Павлової Ж.П., за участю секретаря судового засідання Поліщук І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третіх осіб Приватного нотаріуса Миколаївського міського нотаріального округу Миколаївської області Островської-Колосюк Ю.Б. та Біржі нерухомості «Едвайс-Консульт» про визнання договору купівлі-продажу дійсним, -

ВСТАНОВИВ:

06.01.2022 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третіх осіб Приватного нотаріуса Миколаївського міського нотаріального округу Миколаївської області Островської-Колосюк Ю.Б. та Біржі нерухомості «Едвайс-Консульт» про визнання договору купівлі-продажу дійсним, посилаючись на те, що договір не відповідає вимогам діючого законодавства, в зв`язку з чим позивач не має можливості розпорядитись вищевказаною квартирою.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 19.09.2001 року між ОСОБА_3 та відповідачем на Біржі нерухомості «Едвайс-консульт» було укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна, а саме гаражу , літ.Г. загальною площею 30,6 кв.м, що складають 10/100 ідеальної частки об`єкту нерухомого майна по АДРЕСА_1 . Даний договір був зареєстрований у Миколаївському МБТІ 23.10.2001року за №54. Договір був повністю виконаний сторонами, але не був нотаріально посвідчений. З моменту укладання договору позивач відкрито володіє та користується вказаним нерухомим майном. У 2021 році після звернення до нотаріальної контори позивачу стало відомо про необхідність нотаріального посвідчення договору. Зазначені обставини і стали підставою для звернення позивача до суду із зазначеним позовом.

До судового засідання позивача ОСОБА_1 не з`явився, представник позивача надав до суду заяву, в якій просив справу розглянути без його участі, позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити.

Відповідач та треті особи в судове засідання не з`явилися, хоча про час і місце судового засідання були повідомлені належним чином, причину неявки суду не повідомили.

Суд вважає за можливе ухвалити рішення про заочний розгляд справи, що відповідає положеннямст. 280 ЦПК України.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково , виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 19.09.2001 року між ОСОБА_3 та відповідачем ОСОБА_2 на Біржі нерухомості «Едвайс-консульт» було укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна, а саме гаражу , літ.Г. загальною площею 30,6 кв.м, що складають 10/100 ідеальної частки об`єкту нерухомого майна по АДРЕСА_1 . Даний договір був зареєстрований у Миколаївському МБТІ 23.10.2001року за №54.

При укладанні договору купівлі-продажу сторони керувались ч. 2ст. 15 Закону України «Про товарну біржу» від 10.12.1991 року № 1956-ХІІ, відповідно до якої, угоди, зареєстровані на біржі, не підлягають нотаріальному посвідченню. Саме тому вважали, що договір купівлі-продажу квартири укладено згідно вимог чинного на той час законодавства.

Проте, у відповідності зістаттею 227 ЦК Української РСР(в редакції 1963 року), який діяв на момент виникнення зазначених правовідносин, зазначений вид договору повинен був бути оформлений в нотаріальному порядку. Згідност. 47 ЦК Української РСР(в редакції 1963 року) недодержання цієї вимоги тягне недійсність договору.

В укладеному договорі купівлі-продажу сторони повністю оговорили усі істотні умови, всі зобов`язання за договором купівлі-продажу нерухомого майна сторонами виконані в повному обсязі. Також факт купівлі-продажу нерухомого майна і виконання умов укладеного договору ніким не оскаржено і ніким не оспорюється.

Відповідно до ч.2ст. 220 ЦК України, якщо сторони у письмовій формі погодили усі істотні умови договору купівлі-продажу та відбулося його повне або часткове виконання сторонами, але одна із сторін ухиляється від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним.

Відповідно до ч. 3ст. 334ЦК Україниправо власності на майно по договору, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.

Факт здійснення сторонами своїх обов`язків за договором (виконання договору) підтверджується самою письмовою угодою та відповідною реєстрацією.

На теперішній час відповідачі ухиляються від нотаріального посвідчення договору. У зв`язку з цим, позивач вважає за необхідне визнати зазначений договір дійсним в судовому порядку.

Відповідно до п.13постанови Пленуму Верховного суду України від 06.11.2009 року №9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»зазначено, що норми ч.2ст.220ЦК Українине застосовуються до правочинів, які підлягають і нотаріальному посвідченню і державній реєстрації. Наразі правочини, щодо купівлі-продажу нерухомості, підлягають державній реєстрації. Якщо угода, що потребує нотаріального посвідчення виконана повністю або частково однією з сторін, а друга сторона ухиляється від її нотаріального посвідчення, суд за вимогою сторони, яка виконала угоду, її правонаступників, прокурора вправі визнати угоду дійсною. Не зважаючи на це застереження, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки норми про державну реєстрацію правочинів, щодо відчуження нерухомості, введені в діюЦК України 2003 року.

Право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішення суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.

Отже, оскільки договір купівлі-продажу нерухомого майна від 19.09.2001 року було оформлено за існуючим в той час порядком, а також мала місце конкуренція норм права, можна зробити висновок, що позивач добросовісно помилялася щодо відсутності необхідності нотаріального посвідчення договору, а тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині визнання договору дійсним підлягають задоволенню.

На підставі вищевикладеного, керуючисьст. 227ЦК УРСР(в редакції 1963 року), ст.ст.220,334 ЦК України, ст.ст.12,13,81,141,259,223,264,280-282 ЦПК України, суд , - В И Р І Ш И В

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третіх осіб Приватного нотаріуса Миколаївського міського нотаріального округу Миколаївської області Островської - Колосюк Ю.Б. та Біржі нерухомості «Едвайс-Консульт» про визнання договору купівлі-продажу дійсним, - задовольнити частково.

Визнатидоговір купівлі-продажу нерухомого майна - гаражу , літ.Г. загальною площею 30,6 кв.м, що складають 10/100 ідеальної частки об`єкту нерухомого майна по АДРЕСА_1 , зареєстрованого у Миколаївському МБТІ 23.10.2001року за №54 дійсним.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скаргидо Миколаївського апеляційного суду через Заводський районний суд м. Миколаєва протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Суддя Ж.П.Павлова