Ухвала

від 10.11.2022 по справі 757/31624/22-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/31624/22-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2022 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання сторони кримінального провадження № 42022000000000539 від 04.05.2022 прокурора другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальних провадженнях щодо організованої злочинності Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про арешт майна,-

В С Т А Н О В И В :

До провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 надійшло клопотання сторони кримінального провадження № 42022000000000539 від 04.05.2022 прокурора другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальних провадженнях щодо організованої злочинності Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про арешт майна.

Згідно з нормою ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.

Прокурор в судове засідання не з`явився, проте подав письмову заяву про розгляд клопотання за його відсутності, в якій клопотання з викладених у ньому підстав підтримав, просив задовольнити. Розгляд справи просив здійснювати без виклику власника майна.

На підставі ч. 2 ст. 172 КПК України, клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

Частиною 1 статті 172 КПК України, передбачено, окрім іншого, що неприбуття слідчого, прокурора у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.

Враховуючи положення закону та принцип диспозитивності, слідчий суддя визнав можливим прийняти рішення по суті клопотання на підставі наявних доказів.

Слідчий суддя, дослідивши матеріали провадження за клопотанням, приходить до наступного висновку.

З матеріалів клопотання вбачається, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України за процесуального керівництва прокурорів Офісу Генерального прокурора проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42022000000000539 за ознаками кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 2 ст. 364-1, ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 110-2 КК України.

В обґрунтування клопотання прокурор вказує наступне.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 02 серпня 2021 року між ТОВ «АВТОСТРАДА ТРЕЙД ГРУП», в особі директора ОСОБА_4 , який діяв на підставі Статуту та ТОВ «ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ «УКРСТАЛЬСПЕЦКОНСТРУКЦІЯ», в особі генерального директора ОСОБА_5 , який діяв на підставі Статуту, уклали договір підряду № 0208/Ямп-К від 02 серпня 2021 року.

Відповідно до умов вказаного Договору ТОВ «ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ «УКРСТАЛЬСПЕЦ КОНСТРУКЦІЯ» прийняло на себе зобов`язання поставити металеві конструкції мостового переходу на умовах DDP за адресою: автомобільна дорога загального користування державного значення Т-02-02 Могилів Подільський-Ямпіль-Бершадь-Умань (Вінницька область) - майданчик об`єкту «Будівництво прикордонного мостового переходу через річку Дністер на українсько-молдовському державному кордоні в районі населених пунктів Ямпіль-Косеуць».

Ціна договору була встановлена в розмірі 1 465 810 500,00 (один мільярд чотириста шістдесят п`ять тисяч вісімсот десять тисяч п`ятсот гривень) гривень.

Реалізація зазначеного об`єкту виконується у відповідності до домовленостей між Президентами двох країни в рамках реалізації програми Президента України «Велике будівництво» та перебуває на особливому контролі Президента України.

В рамках реалізації даного Договору ТОВ «ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ «УКРСТАЛЬСПЕЦКОНСТРУКЦІЯ» отримало грошові кошти в розмірі 228 000 000,00 (двісті двадцять вісім мільйонів гривень 00 копійок) гривень.

При цьому ТОВ «ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ «УКРСТАЛЬСПЕЦКОНСТРУКЦІЯ» в рамках виконання зазначеного договору, заволодівши грошовими коштами шляхом обману, діючи без мети виконання своїх зобов`язань, в подальшому діючи умисно, протиправно в корисливих мотивів продовжуючи свій злочинний умисел не виконали зобов`язань із постачання металоконструкцій для будівництва мостового переходу в повному обсязі.

Під час виконання поставки металоконструкцій на виконання вказаного договору представниками ТОВ «ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ «УКРСТАЛЬСПЕЦКОНСТРУКЦІЯ» вчинено дії спрямовані на заволодіння майном та грошовими коштами державного бюджету в рамках реалізації програми Президента України «Велике будівництво».

12 листопада 2021 року між ТОВ «АВТОСТРАДА ТРЕЙД ГРУП», в особі директора ОСОБА_4 , який діяв на підставі Статуту та ТОВ «ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ «УКРСТАЛЬСПЕЦКОНСТРУКЦІЯ», в особі генерального директора ОСОБА_5 , який діяв на підставі Статуту, уклали договір підряду № 1211/КМ-ДР від 12 листопада 2021 року.

Відповідно до умов Договору ТОВ «ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ «УКРСТАЛЬСПЕЦКОНСТРУКЦІЯ» прийняло на себе зобов`язання поставити металеві конструкції на умовах DDP за адресою: залізнично-автомобільний мостовий перехід через р. Дніпро у м. Києві на залізничній дільниці Київ-Московський-Дарниця - майданчик об`єкту «залізнично-автомобільний мостовий перехід через р. Дніпро у м. Києві (з підходами) на залізничній дільниці Київ-Московський-Дарниця».

Ціна договору була встановлена в розмірі 98 505 000,00 (дев`яносто вісім мільйонів п`ятсот п`ять тисяч гривень 00 копійок) гривень.

В рамках реалізації даного Договору ТОВ «ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ «УКРСТАЛЬСПЕЦКОНСТРУКЦІЯ» отримало грошові кошти в розмірі 151 341 610,00 (сто п`ятдесят один мільйон триста сорок одна тисяча шістсот десять гривень 00 копійок) гривень.

При цьому ТОВ «ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ «УКРСТАЛЬСПЕЦКОНСТРУКЦІЯ» в рамках виконання зазначеного договору не виконано зобов`язань із постачання металоконструкцій для будівництва мостового переходу, металеві конструкції відсутні на будівельному майданчику.

Заволодіння посадовими особами ТОВ «ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ «УКРСТАЛЬСПЕЦКОНСТРУКЦІЯ» грошовими коштами за договорами підряду № 0208/Ямп-К від 02 серпня 2021 року та № 1211/КМ-ДР від 12 листопада 2021 року, невиконання зобов`язань із постачання металоконструкцій може свідчити про заволодіння грошовими коштами із подальшим виведенням цих грошових коштів через фіктивні підприємства та подальшого переведення грошових коштів із реалізації державних об`єктів у готівку.

Так, на даний час є обґрунтовані підстави вважати, що особи ТОВ «ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ «УКРСТАЛЬСПЕЦКОНСТРУКЦІЯ» причетні до вчинення кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 364-1, ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 110-2 КК України, під час вчинення, недобросовісних дій в ході проведення комплексу дій пов`язаних із виконанням умов договорів підряду № 0208/Ямп-К від 02 серпня 2021 року та № 1211/КМ-ДР від 12 листопада 2021 року та заволодіння грошовими коштами державного бюджету України в рамках реалізації державних об`єктів інфраструктури.

Обман при шахрайстві з боку ТОВ «ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ «УКРСТАЛЬСПЕЦКОНСТРУКЦІЯ» застосовувався представниками підприємства з метою викликати у ТОВ «АВТОСТРАДА ТРЕЙД ГРУП» впевненість про вигідність або обов`язковість передачі на користь шахраїв грошових коштів.

Таким чином, вказаним кримінальним правопорушенням ТОВ «АВТОСТРАДА ТРЕЙД ГРУП» завдано матеріальних збитків на загальну суму 233 425 436 (двісті тридцять три мільйони чотириста двадцять п`ять тисяч чотириста тридцять шість) гривень.

Згідно отриманої інформації ОСОБА_6 за рахунок коштів отриманих від діяльності підприємства на території України, здійснюють фінансування військової агресії росії проти України.

Також встановлено, що ОСОБА_6 , перебуваючи на території Російської Федерації, без укладання, підписання будь-яких фінансових документів, договорів, рахунків надав вказівку головному бухгалтеру Товариства ОСОБА_7 здійснити перекази грошових коштів з поточних рахунків ТОВ «Виробнича компанія «Укрстальспецконструкція» на рахунки фізичних та юридичних осіб.

За наявною оперативною інформацією грошові кошти в сумі 93 429 278,80 гривень перераховані на рахунок ТОВ «Будстар Прайм» (ЄДРПОУ 42570912) шляхом здійснення ряду фіктивних фінансових операцій виведені ОСОБА_6 на територію Російської Федерації для подальшого фінансування воєнної агресії з боку Росії.

Встановлено директора ТОВ «Будстар Прайм» ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , тел. НОМЕР_2

Крім того, в ході досудового розслідування 18.05.2022 на підставі ухвали Печерського районного суду м. Києва проведено обшук за адресою: АДРЕСА_2 , в ході якого вилучено телефон, шо належить головному бухгалтеру ТОВ «Виробнича компанія «Укрстальспецконструкція» ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

20.05.2022 року оглядом вказаного телефону встановлено наявність фотознімків документів, а саме: рішення Наглядової ради ТОВ «ВК» «УССК» від 20.10.2021 року та рішення Наглядової ради ТОВ «ВК» «УССК» від 03.08.2021 року з наявними ознаками підробки підписів ОСОБА_6 та ОСОБА_9

28.07.2022 року допитано, в якості свідка, головного бухгалтера ТОВ «ВК «УССК» ОСОБА_7 з приводу виявлення фотознімків, на її особистому телефоні, рішення Наглядової ради ТОВ «ВК» «УССК» від 20.10.2021 року та рішення Наглядової ради ТОВ «ВК» «УССК» від 03.08.2021 року на, що остання надала покази, що зазначені фотознімки документів нею ніколи не виготовлялись, фотознімки вказаних документів їй було надіслано адвокатом ОСОБА_10 під час підготовки документів, позовів до суду, оскільки остання допомагала адвокату ОСОБА_10 збирати документи. Наскільки відомо ОСОБА_7 , адвокат ОСОБА_10 збирала саме оригінали документів, які необхідні їй були для підготовки матеріалів для подачі позову до суду. Вказані документи вона напевно зберігає у себе, оскільки вони їй необхідні для відвідування судових засідань.

У якості свідка допитано Генерального директора ТОВ «Виробнича компанія «Укрстальспецконструкція» ОСОБА_5 , в ході допиту, свідком зазначено, що підпис в графі «Генеральний директор Товариства ОСОБА_11 » виконано невідомою йому особою та не відповідає його особистому підпису. Також, ОСОБА_9 зазначив, що представником позивача ТОВ «Виробнича компанія «Укрстальспецконструкція» ОСОБА_12 подано до Господарського суду міста Києва завідомо підроблені документи рішення Наглядової ради Товариства.

Під час виконання доручення оперативними працівниками ДСР НПУ встановлено, що на даний час на посаду Генерального директора ТОВ «ВК «УССК» призначено ОСОБА_13 , який спільно проживає з ОСОБА_10 .

09.11.2022 на підставі ухвали Печерського районного суду м. Києва проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , за адресою: АДРЕСА_3 .

Під час проведення обшуку вилучено наступне майно: мобільний телефон марки Iphone 13 PRO MAX, s/n НОМЕР_3 ; мобільний телефон марки Iphone 13, s/n НОМЕР_4 ; ноутбук марки HP s/n3CD8195Q16.

Так, відповідно до матеріалів кримінального провадження вказані матеріальні об`єкти містять відомості, які можуть бути використані як доказ фактів та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження та є речовими доказами у кримінальному провадженні, у зв`язку з чим необхідно проведення з вказаними речовими доказами додаткових слідчих дій, в тому числі призначення експертиз, що є підставою для накладення арешту на майно, передбаченою п.1 ч.2 ст.170 КПК України.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Метою арешту вищевказаного нерухомого майна є збереження речових доказів.

Прокурор вказує, що враховуючи, що існують обставини, які підтверджують, що не застування арешту щодо вищезазначеного майна може призвести до приховування, пошкодження, зникнення, втрати, знищення речових доказів по кримінальному провадженню, а також їх незаконного відчуження, з метою проведення судових експертиз, у зв`язку з чим виникла необхідність у зверненні з клопотанням про арешт майна.

09.11.2022 слідчим наведене вилучене майно в порядку ст. 98 КПК України визнано речовими доказами у кримінальному провадженні, як майно, що містить відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Статтею 170 КПК України, передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Згідно з ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98цього Кодексу.

Арешт на комп`ютерні системи чи їх частини накладається лише у випадках, якщо вони отримані внаслідок вчинення кримінального правопорушення або є засобом чи знаряддям його вчинення, або зберегли на собі сліди кримінального правопорушення, або у випадках, передбачених пунктами 2, 3, 4 частини другою цієї статті, або якщо їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, а також якщо доступ до комп`ютерних систем чи їх частин обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту.

У відповідності до ч. 3 ст. 170 КПК України, є достатні підстави вважати, що зазначене майно, відповідають критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

Статтею 98 КПК України, визначено, що речовими доказамиє матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно з ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладенийу встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, грошіу будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі коштита цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Згідно ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Одночасно при розгляді клопотання, поданого в порядкуст. 172 КПК України, слідчий суддя не вирішує питання належності та допустимості доказів, отриманих в ході досудового розслідування, оскільки оцінка допустимості доказів має бути вирішена відповідно до вимогст. 89 КК Українипід час ухвалення судового рішення при судовому розгляді кримінального провадження.

Прокурором наведено вагомі доводи, які свідчать про необхідність накладення арешту на вказане майно, для ефективного розслідування.

Зокрема, матеріали провадження свідчать, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою запобігання їх зникнення, що може перешкодити кримінальному провадженню, а слідчий суддя, в свою чергу, не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

При цьому, доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження слідчим суддею не встановлено.

Враховуючи викладене, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання прокурора про накладення арешту на майно підлягає задоволенню з метою забезпечення цілей кримінального провадження, а саме: збереження речових доказів.

Разом з цим, слідчий суддя враховує й те, що у даному випадку обмеження права власності є розумним і співрозмірним завданням кримінального провадження та обставини кримінального провадження станом на час прийняття рішення вимагають вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження як накладення арешту. При цьому, доказів негативних наслідків від його застосування слідчим суддею не встановлено.

За таких обставин приходжу до висновку про задоволення клопотання.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 2, 26, 107, 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В :

Клопотання задовольнити.

Накласти арешт на тимчасово вилучене майно, виявлене та вилучене в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_3 , а саме: мобільний телефон марки Iphone 13 PRO MAX, s/n НОМЕР_3 ; мобільний телефон марки Iphone 13, s/n НОМЕР_4 ; ноутбук марки HP s/n3CD8195Q16, що визнані речовим доказом у кримінальному провадженні та які належить ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.

Зобов`язати слідчого/прокурора у кримінальному провадженні передати ухвалу особі, на майно якої, накладено арешт.

Підозрюваний, його захисник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Ухвала про накладення арешту може бути оскаржена безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1