Ухвала

від 14.09.2022 по справі 760/11987/22

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №760/11987/22

2-з/760/515/22

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 вересня 2022 року Солом`янський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Кушнір С.І.

за участю секретаря Федоренко Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Савенко Ірина Вікторівна, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Калашова Людмила Вікторівна про визнання заповіту недійсним, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до відповідача ОСОБА_2 , треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Савенко І.В., приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Калашова Л.В., в якому просить визнати заповіт недійсним.

Одночасно з позовною заявою, позивачем подано заяву про забезпечення позову, в якій позивач просить вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на все майно, яке ОСОБА_3 заповіла ОСОБА_2 , із забороною здійснювати будь-які дії, спрямовані на проведення державної реєстрації (зняття з реєстрації) місця проживання/перебування будь-яких осіб в спірній квартирі.

Подана заява про забезпечення позову обґрунтована тим, що після смерті спадкодавця ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , позивач звернувся до приватного нотаріуса КМНО Іванченко О.Л. із заявою про прийняття спадщини.

Нотаріусом було повідомлено про те, що на момент складання позивачем заяви, за параметрами запиту у Спадковому реєстрі, знайдено інформацію, що приватним нотаріусом КМНО Калашовою Л.В. відкрито спадкову справу №67630702, номер у нотаріуса 4/2021.

Позивач зазначає, що йому стало відомо, що його сестрою ОСОБА_3 27.04.2021 було складено заповіт, посвідчений приватним нотаріусом КМНО Савенко І.В., зареєстрований в реєстрі за №252, відповідно до якого все майно, де б воно не було та з чого не складалось, і взагалі все те, що буде їй належати на день її смерті і на що вона за законом матиме право, заповідає ОСОБА_2 .

Позивач вважає, що даний заповіт є недійсним, оскільки в момент його складання сестра була хвора та потребувала стороннього догляду, а тому через хворобу не сприймала дійсність і не могла керувати своїми діями.

Таким чином, з метою захисту законних прав та інтересів, та з метою уникнення будь-яких дій, спрямованих на відчуження нерухомості іншим особам, позивач звернувся з заявою про забезпечення позову.

Не прийняття засобів забезпечення позову в подальшому може утруднити чи зробити неможливим виконання можливого рішення суду про задоволення позову, що в результаті призведе до значних матеріальних збитків для позивача.

Враховуючи вищевикладене, позивач просить заяву задовольнити.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

За таких обставин розгляд заяви проводиться без повідомлення сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Дослідивши письмові докази, подану заяву про забезпечення позову та матеріали позовної заяви, суд приходить до наступного висновку.

Згідно із ч.ч. 1-2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Тобто, однією із причин, в зв`язку з якими потрібно забезпечити позов, може бути припущення особи щодо обставин, що несуть загрозу невиконання або утруднення виконання можливого рішення та ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача .

При цьому закон не вимагає надання будь-яких доказів існування можливості утруднення чи неможливості виконання рішення суду, а лише вимагає подання відповідної заяви про це у вигляді, передбаченому ч. 1 ст. 149 ЦПК України.

З точки зору закону, значення цих заходів полягає в тому, що ними захищаються законні інтереси (права) позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли неприйняття заходів може призвести до невиконання судового рішення.

Частиною 1 ст. 150 ЦПК України визначено перелік видів забезпечення позову, зокрема, позов забезпечується шляхом забороною вчиняти певні дії.

Частиною 3 ст. 150 ЦПК України встановлено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.

Відповідно до постанови Пленуму ВСУ № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову згідно з роз`ясненнями, які містяться в постанові Пленуму ВСУ №9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

У постанові від 05 лютого 2020 року справі № 490/3925/19 (провадження №61-13546св19) Верховний Суд дійшов висновків, що забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, розтратити його, продати або знецінити і, що такі дії відповідача можуть призвести у майбутньому до того, що виконання рішення суду про присудження може бути утрудненим або взагалі неможливим.

Також Верховний Суд у постанові від 20 травня 2020 року у справі № 640/13156/18 (провадження № 61-7314св19) зробив правовий висновок, що обґрунтованою підставою для забезпечення позову має бути існування очевидної загрози порушення законних прав та інтересів позивача у справі в разі невжиття заходів забезпечення позову. Відповідно, звертаючись із заявою про забезпечення позову, особа має довести належність їй таких прав та що невжиття заходів забезпечення позову призведене до утруднення чи неможливості виконання майбутнього рішення суду, при цьому існування загрози порушення прав позивача повинно мати очевидний та об`єктивний характер. Під час оцінки такої співмірності суду необхідно враховувати безпосередній зв`язок заяви про забезпечення позову з предметом позову, співвідношення заявленій вимозі, необхідність вжиття забезпечувальних заходів. При цьому при вирішенні питання про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати заповіт недійсним, оскільки в момент складання заповіту, спадкодавець була хворою та потребувала стороннього догляду, а тому через хворобу не сприймала дійсність і не могла керувати своїми діями.

Невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити поновлення порушених прав та інтересів позивача.

Відповідно до частини четвертої статті 42 Закону України «Про нотаріат» визначено, що за обґрунтованою письмовою заявою заінтересованої особи, яка звернулася до суду та на підставі отриманого від суду повідомлення про надходження позовної заяви заінтересованої особи, яка оспорює право або факт, про посвідчення якого просить інша заінтересована особа, вчинення нотаріальної дії зупиняється до вирішення справи судом.

Аналогічне положення міститься і в главі 2 розділу І Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, який затверджений Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5.

Вирішуючи подану заяву, суд бере до уваги характер спірних правовідносин, вагомість поданих доказів та виходить з висунутих у цій справі позовних вимог.

Таким чином, враховуючи наявність спору між сторонами, обсяг позовних вимог, враховуючи також вимоги співмірності виду забезпечення позову із заявленими вимогами, приймаючи до уваги предмет позову, суд вважає, що заява про забезпеченню позову підлягає частковому задоволенню, шляхом заборони приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу Калашоій Л.В. видавати свідоцтво про право на спадщину, яка відкрилась після смерті ОСОБА_3 , оскільки невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Керуючись ст.ст. 149-153, 259-261, 353-355 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Савенко Ірина Вікторівна, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Калашова Людмила .Вікторівна про визнання заповіту недійсним - задовольнити частково.

Заборонити Приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу Калашовій Людмилі .Вікторівні (адреса:м. Київ, вул. Полтавська, 10, прим. 259) видавати свідоцтво про право на спадщину, яка відкрилась після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 (спадкова справа №4/2021), до вирішення по суті справи №760/11987/22 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Савенко Ірина Вікторівна, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Калашова Людмила .Вікторівна про визнання заповіту недійсним.

Ухвала підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Ухвала може бути пред`явлена до виконання протягом трьох років з наступного дня після її постановлення.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. В разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду скарги апеляційним судом.

Суддя Кушнір С.І.