Ухвала

від 09.11.2022 по справі 761/24003/22

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/24003/22

Провадження № 1-кс/761/13294/2022

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2022 року м. Київ

Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_4., за участю секретаря ОСОБА_5., прокурора Шевченківської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_6., підозрюваного ОСОБА_1 , захисника ОСОБА_7., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Шевченківського районного суду в м. Києві клопотання слідчого Шевченківського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_8., погоджене прокурором Шевченківської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_6., про арешт майна у кримінальному провадженні № 42022102100000181 від 11.10.2022 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Слідчий звернувся до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на майно, яке на праві власності належить підозрюваному ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на: грошові кошти- купюри номіналом 100 Євро в кількості 20 купюр та грошові кошти-купюри номіналом 50 Євро в кількості 60 купюр, на загальну суму 5 000 Євро; транспортний засіб марки «Ford», модель «Mondeo», в кузові білого кольору, 1993 року випуску, VIN (номер кузова): НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2 .

Мотивуючи клопотання слідчий зазначає, що у провадженні СВ Шевченківського УП ГУНП в м. Києві перебуває кримінальне провадження, внесене 11.10.2022 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42022102100000181, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що згідно наказу ректора Національної музичної академії України ім. П.І. Чайковського №86-К від 15.04.2021, ОСОБА_2 , директора оперної студії Національної музичної академії України ім. П.І. Чайковського, з 16.04.2021, переведено на посаду проректора з адміністративно-господарської роботи Національної музичної академії України ім. П.І. Чайковського, строком на 3 роки, тобто до 15.04.2024 та відповідно до положень примітки 1 до ст. 364 КК України та ст. 18 Кримінального кодексу України є службовою особою.

Згідно наказу ректора Національної музичної академії України ім. П.І. Чайковського №91-К від 16.04.2021, ОСОБА_1 , начальника експлуатаційно-технічного відділу з 19.04.2021 переведено в оперну студію на посаду директора оперної студії Національної музичної академії України ім. П.І. Чайковського, строком на 2 роки, тобто до 18.04.2023 та відповідно до положень примітки 1 до ст. 364 КК України та ст. 18 Кримінального кодексу України є службовою особою.

Досудовим розслідуванням встановлено, що у невстановлений досудовим розслідування час, але не пізніше кінця вересня 2022 року, проректор з адміністративно-господарської роботи Національної музичної академії України ім. П.І. Чайковського - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вступив у злочинну змову з директором оперної студії Національної музичної академії України ім. П.І. Чайковського - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щодо спільного вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, реалізувавши спільний злочинний план за наступних обставин.

Досудовим розслідуванням встановлено, що директор та засновник ТОВ «Кейман» (код ЄДРПОУ: 42606283) ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , товариство якого займається наданням послуг щодо розміщення реклами в засобах масової інформації та наданням в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна, з метою зйомки рекламного ролику, вирішив звернутись до керівництва Національної музичної академії України ім. П.І. Чайковського щодо оренди приміщення концертної зали вказаної академії.

25.10.2022, об 11 год. 48 хв., ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебуваючи у приміщені службового кабінету, який розташований на другому поверсі адміністративної будівлі Національної музичної академії України ім. П.І. Чайковського, за адресою: м. Київ, вул. Архітектора Городецького, 1-3/11, реалізуючи спільний з ОСОБА_1 злочинний умисел, спрямований на одержання неправомірної вигоди для себе та ОСОБА_1 , поєднаний з вимаганням неправомірної вигоди, діючи умисно, з корисливого мотиву, за попередньою змовою групою осіб, використовуючи власне службове становище та усвідомлюючи протиправність своїх дій та дій ОСОБА_1 , одержав від ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , грошові кошти у сумі 2 000 доларів США, в якості авансу, тобто першої половини від загальної суми неправомірної вигоди, за надання ОСОБА_3 в оренду, без укладання відповідного договору, приміщення концертної зали, що належить Національній музичній академії України ім. П.І. Чайковського та перебуває у державній власності.

01.11.2022, об 11 год. 42 хв., ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи у приміщені вищевказаної комори, яка розташована у адміністративній будівлі Національної музичної академії України ім. П.І. Чайковського, за адресою: м. Київ, вул. Архітектора Городецького, 1-3/11, продовжуючи реалізацію спільного з ОСОБА_2 злочинного умислу, спрямованого на одержання неправомірної вигоди для себе та ОСОБА_2 , поєднаного з вимаганням неправомірної вигоди, діючи умисно, з корисливого мотиву, за попередньою змовою групою осіб, використовуючи власне службове становище та усвідомлюючи протиправність своїх дій та дій ОСОБА_2 , одержав від ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , грошові кошти у сумі 2 000 доларів США, в якості другої половини від загальної суми неправомірної вигоди, за надання ОСОБА_3 в оренду, без укладання відповідного договору, приміщення концертної зали, що належить Національній музичній академії України ім. П.І. Чайковського та перебуває у державній власності, довівши таким чином спільний з ОСОБА_2 злочинний умисел до кінця.

01.11.2022 в період часу з 12 год. 09 хв. до 17 год. 28 хв. в рамках здійснення досудового розслідування кримінального провадження № 42022102100000181 слідчий СВ Шевченківського УП ГУНП у місті Києві ОСОБА_8., на підставі ч. 3 ст. 233 КПК України, враховуючи невідкладний випадок, провів обшук у приміщенні будівлі Національної музичної академії України ім. П.І. Чайковського (код ЄДРПОУ 02214188), яка розташована за адресою: м. Київ, вул. Архітектора Городецького, 1-3/11, якою користуються в якості робочого місця проректор з адміністративно-господарської роботи Національної музичної академії України ім. П.І. Чайковського - ОСОБА_2 та директор оперної студії Національної музичної академії України ім. П.І. Чайковського - ОСОБА_1 , яка на праві власності належить Національній музичній академії України ім. П.І. Чайковського, форма власності - державна, а саме у приміщенні розташованому на першому поверсі (комора без номеру), приміщенні кабінету №24 та приміщенні кабінету «Дирекції оперної студії», з метою врятуванням майна та безпосереднього переслідування особи, яка підозрюються у вчиненні кримінального правопорушення.

В ході обшуку окрім іншого, виявлено та вилучено: грошові кошти- купюри номіналом 100 Євро в кількості 20 купюр та грошові кошти- купюри номіналом 50 Євро в кількості 60 купюр, на загальну суму 5 000 Євро, які на праві власності належать ОСОБА_1 .

Крім того, в ході розслідування вказаного кримінального провадження органом досудового розслідування встановлено, що підозрюваний ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є власником транспортного засобу марки «Ford», модель «Mondeo», в кузові білого кольору, 1993 року випуску, VIN (номер кузова): НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2 .

На даний час підозрюваний ОСОБА_1 , підозрюється у вчиненні умисного тяжкого злочину, за які законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що на даний час існує загроза подальшого відчуження транспортного засобу та грошових коштів, а також те, що вказане майно може бути конфісковане у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, з метою встановлення істини по кримінальному правопорушенню, а також забезпеченню здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні виникла необхідність у накладенні арешту на вищезазначене майно.

Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримав, просив його задовольнити, посилаючись на обставини викладенні у клопотанні.

Підозрюваний ОСОБА_1 просив у задоволенні клопотання у частині накладення арешту на грошові кошти відмовити. З приводу автомобіля, ОСОБА_1 пояснив, що декілька років тому його продав, а про причини наявності у відповідних реєстрах інформації про право власності на зазначений автомобіль, йому нічого не відомо.

Захисник ОСОБА_1 адвокат ОСОБА_7. просить відмовити у клопотанні зазначивши, що у клопотанні слідчого не зазначено, та не надано суду будь-яких доказів, які б свідчили про наявність правових підстав, з якими закон пов`язує необхідність застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна. Грошові кошти, на які слідчий просить накласти арешт, були вилучені 01.11.2022 під час проведення обшуку за місцем роботи ОСОБА_1 у приміщенні Національної музичної академії України імені П.І. Чайковського. Вказаний обшук проводився слідчим на підставі ч.3 ст. 233 КПК України як невідкладний, а тому на вилучення під час його проведення грошові кошти є тимчасово вилученим майном. Однак рішення слідчого, прокурора про проведення вказаного обшуку, яке відповідно до статті 110 КПК України приймається у формі постанови, до клопотання про накладення арешту не додано. Також до вказаного клопотання не додано і клопотання слідчого про надання дозволу на проведення обшуку за місцем роботи ОСОБА_1 та вилучення речей. При зверненні з клопотанням про накладення арешту на майно, стороною обвинувачення порушено строк звернення з відповідним клопотанням. Грошові кошти, а саме 5000 Євро були вилучені під час проведення обшуку за невідкладних обставин 01.11.2022. В той же час, з клопотанням про накладення арешту на майно слідчий звернувся до слідчого судді лише 04.11.2022. За таких обставин клопотання слідчого про накладення арешту на майно підозрюваного слід залишити без задоволення. Просить відмовити у задоволенні клопотання про накладення арешту на майно, а саме грошові кошти на загальну суму 5000 Євро.

Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання, заслухавши учасників процесу, дійшов висновку про наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 131 КПК України, одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є арешт майна.

Застосування заходів забезпечення кримінального провадження, зокрема і арешту майна, можливе за таких умов: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням (ч. 3 ст. 132 КПК України).

Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Частиною 2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна, як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Слідчим суддею встановлено, що у провадженні СВ Шевченківського УП ГУНП в м. Києві перебуває кримінальне провадження, внесене 11.10.2022 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42022102100000181, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, за фактом отримання неправомірної вигоди службовими особами ОСОБА_2 та ОСОБА_1

01.11.2022 в період часу з 12 год. 09 хв. до 17 год. 28 хв. в рамках здійснення досудового розслідування кримінального провадження № 42022102100000181 слідчий на підставі ч. 3 ст. 233 КПК України, враховуючи невідкладний випадок, провів обшук у приміщенні будівлі Національної музичної академії України ім. П.І. Чайковського (код ЄДРПОУ 02214188), яка розташована за адресою: м. Київ, вул. Архітектора Городецького, 1-3/11, якою користуються в якості робочого місця проректор з адміністративно-господарської роботи Національної музичної академії України ім. П.І. Чайковського - ОСОБА_2 та директор оперної студії Національної музичної академії України ім. П.І. Чайковського - ОСОБА_1 , яка на праві власності належить Національній музичній академії України ім. П.І. Чайковського, форма власності - державна, а саме у приміщенні розташованому на першому поверсі (комора без номеру), приміщенні кабінету №24 та приміщенні кабінету «Дирекції оперної студії», з метою врятуванням майна та безпосереднього переслідування особи, яка підозрюються у вчиненні кримінального правопорушення.

В ході обшуку окрім іншого, виявлено та вилучено:

- грошові кошти, а саме купюри номіналом 100 Євро в кількості 20 купюр та грошові кошти, а саме купюри номіналом 50 Євро в кількості 60 купюр, на загальну суму 5 000 Євро, які на праві власності належать ОСОБА_1 .

02.11.2022 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Також слідчий просить накласти арешт на транспортний засіб марки «Ford», модель «Mondeo», в кузові білого кольору, 1993 року випуску, VIN (номер кузова): НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2 .

Відповідно до наданих до клопотання матеріалів власником транспортного засобу марки «Ford», модель «Mondeo», в кузові білого кольору, 1993 року випуску, VIN (номер кузова): НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2 є підозрюваний ОСОБА_1 ..

Згідно ч. 5 ст. 170 КПК України, у випадку передбаченому п. 4 ч. 2 цієї статті, тобто з метою конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна (ч. 10 ст. 170 КПК України).

Санкцією ч. 3 ст. 368 КК України за якою підозрюється ОСОБА_1 визначено покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна.

Під час розгляду клопотання слідим суддею перевірено наведені у клопотанні слідчого підстави для застосування вказаного заходу забезпечення кримінального провадження, при цьому у судовому засіданні заслухані доводи сторони обвинувачення, заперечення сторони захисту, досліджені письмові матеріали клопотання, та з`ясовані всі необхідні обставини, які повинні бути встановлені та враховані для прийняття рішення.

Покарання у виді конфіскації майна полягає в примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого. Якщо конфіскується частина майна, суд повинен зазначити, яка саме частина майна конфіскується, або перелічити предмети, що конфіскуються (частина 1 статті 59 КК). Кримінальний закон не встановлює прямого співвідношення чи обмеження обсягу конфіскації майна як виду покарання із розміром шкоди, завданої кримінальним правопорушенням. Покарання у вигляді конфіскації майна, як і будь-яке інше покарання, встановлюється вироком суду. Оскільки на цьому етапі кримінальне провадження ще не розглянуто судом по суті та вирок не постановлений, слідчий суддя не має змоги передбачити ні сам факт його постановлення, ні можливий обсяг конфіскації майна як виду покарання, вказані події на цьому етапі повинні розглядатися лише як вірогідні.

Виходячи з фактичних обставин, які містяться в поданих слідчому судді матеріалах, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри про причетність ОСОБА_1 до кримінального правопорушення, за викладених у клопотанні обставин, майно яке за вироком суду може бути конфісковано, наявність підстави вважати, що незастосування обмежень до користування на розпорядження таким майном може призвести до вжиття підозрюваним заходів для приховування готівкових грошових коштів та транспортного засобу, втрати та передачі третім особам з метою уникнення їх арешту та подальшої можливої конфіскації, а також існування обґрунтованої підозри вважати, що незастосування цього заходу зумовить труднощі чи неможливість виконання вироку в частині забезпечення конфіскації, а тому арешт майна на даному етапі є цілком законним і необхідним для забезпечення кримінального провадження.

На твердження захисника щодо пропуску строку звернення із клопотанням слідчий суддя зазначає наступне.

Правові інститути тимчасового вилучення майна та арешту майна є пов`язаними, але відносно автономними, з різними цілями та правовими наслідками. Вони стосуються різних аспектів процесу доказування.

Правове значення встановленого законодавцем строку, визначеного як "протягом 48 годин після вилучення майна" (абзац 2 частини 5 статті 171 КПК) для звернення із клопотанням про арешт майна полягає в тому, що: законодавцем презюмується достатність цього часу для сторони обвинувачення, щоб визначитись із належністю майна певній особі, правовими підставами та метою накладення арешту та підготувати відповідне мотивоване клопотання, з одного боку, та встановити такий нетривалий проміжок часу втручання у право власності особи (тимчасове позбавлення її правомочностей володіння та користування) в інтересах кримінального провадження, протягом якого можливе утримання майна особи в силу закону, без вмотивованого рішення суду.

Таким чином, положення частини 5 статті 171 КПК у взаємозв`язку із положеннями частини 1 статті 169 КПК визначають лише тривалість законного перебування (утримання) чужого майна (вилученого в результаті обшуку) в розпорядженні сторони обвинувачення (слідчого, прокурора). Будь-яке подальше перебування (поза межами встановленого процесуального строку та часу, необхідного для негайного повернення), утримання такого майна слідчим, прокурором є таким, що не має правових підстав та є втручанням в право власності особи, якій належить це майно, без законних на те підстав.

У той же час, вказані порушення речових прав не можуть перешкоджати досягненню цілей й завдань кримінального провадження, якими, зокрема, є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини.

Таким чином, норми КПК щодо правового режиму, тривалості, припинення тимчасового вилучення майна функціонально призначені перш за все для вирішення цивільно-правових аспектів такого тимчасового вилучення та встановлення обов`язку щодо негайного повернення майна його законному володільцю у разі пасивності, незацікавленості сторони обвинувачення у його використанні для вирішення завдань кримінального провадження.

Вирішення питання щодо арешту майна залежить від того, чи має воно значення для досягнення завдань кримінального провадження, а не від того, чи своєчасно звернувся слідчий, прокурор з відповідним клопотанням до слідчого судді.

Щодо заяв про вибуття автомобіля марки «Ford», модель «Mondeo» з власності ОСОБА_1 , ні підозрюваним ні його захисником не надано документів, що б це підтверджувал, а згідно витягу з інформаційниої системи, зазначений автомобіль перебуває у власності підозрюваного.

Враховуючи вищевикладене, перевіривши додані до клопотання матеріали, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання належить задовольнити та накласти арешт на майно зазначене у клопотанні, оскільки це необхідно з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання, а потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи та застосування такого виду заходу забезпечення кримінального провадження.

Керуючись ст. ст. 131, 132, 170-173, 175, 309, 395 КПК України, ч.3 ст. 368 КК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання - задовольнити.

Накласти арешт на майно, яке на праві власності належить підозрюваному ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на:

- грошові кошти, а саме купюри номіналом 100 Євро в кількості 20 купюр та грошові кошти, а саме купюри номіналом 50 Євро в кількості 60 купюр, на загальну суму 5 000 (п`ять тисяч) Євро;

- транспортний засіб, а саме автомобіль марки «Ford», модель «Mondeo», в кузові білого кольору, 1993 року випуску, VIN (номер кузова): НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2 .

Ухвала підлягає негайному виконанню.

На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга. Якщо ухвалу суду постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Повний текст ухвали складено та оголошено о 15 год. 00 хв. 11.11.2022.

Слідчий суддя ОСОБА_4