Рішення

від 15.11.2022 по справі 182/6649/21

НІКОПОЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 182/6649/21

Провадження № 2/0182/570/2022

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем УКРАЇНИ

15.11.2022 м. Нікополь

Суддя Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області Кобеляцька-Шаховал І.О., розглянувши у спрощеному провадженні цивільну справу за позовом Нікопольської міської ради Дніпропетровської області до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою до відповідача про стягнення безпідставно збережених коштів.

В обґрунтуваннясвоїх вимогпосилається нате,що,згідно відомостейз Державногореєстру речовихправ нанерухоме майно,з 18червня 2008року відповідачє власникомнерухомого майна-градирня (інв.№ 0084)по АДРЕСА_1 .Згідно інформаціїДержавного земельногокадастру проправо власностіта речовіправа наземельну ділянкуза адресою: АДРЕСА_1 сформована тазареєстрована якоб`єктцивільних правземельна ділянка,площею 0,1884га.,кадастровий номер1211600000:03:095:0031,форма власності-комунальна,цільове призначення«1.11.6.-інша комерційнадіяльність»,сформована 03.12.2010року.Оскільки земельнійділянці по АДРЕСА_1 присвоєно кадастровийномер,то,в розумінніст.79-1Земельного кодексуУкраїни,вона єсформованою,код цільовогопризначення -1.11.6(іншакомерційна діяльність).Таким чином,відповідач єкористувачем земельноїділянки,площею 0,1884га (1884кв.м.),за адресою: АДРЕСА_1 ,кадастровий номер1211600000:03:095:0031,на якійрозміщене нерухомемайно.Вказане такожпідтверджується відомостямипро земельнуділянку наПублічній кадастровійкарті України.Документи,які бпідтверджували правокористування земельноюділянкою (договіроренди)по АДРЕСА_1 ,та відомостіпро сплатувідсутні.Згідно витягувід 19липня 2021року №859із технічноїдокументації пронормативну грошовуоцінку земельноїділянки по АДРЕСА_1 ,нормативна грошоваоцінка земельноїділянки,площею 1884кв.м.,становить 867412грн.44коп.Кумулятивний коефіцієнтіндексації нормативноїгрошової оцінкиземель ум.Нікополіу періодз 2018по 2021роки бувне зміннимта становить2,315.При визначеннірозміру безпідставнозбережених коштіву розміріорендної платиза кожнийіз періодіврозраховувався як3%від нормативноїгрошової оцінкиземлі,відповідно доположень ст.288Податкового кодексуУкраїни тарішень Нікопольськоїміської ради,які визначаютьрозмір земельногоподатку заземельні ділянки. Розрахунок безпідставно збережених коштів за період з 01 жовтня 2018 року по 30 вересня 2021 року становить 36 місяців та складається з наступного: 867 412,44 грн. (НГО); 867 412, 44 грн. х 3 % = 26 022, 37 грн. (за 1 рік); 26 022, 37 грн. : 12 місяців ~2 168, 53 грн. (за 1 місяць); 2 168, 53 грн. х 36 місяців = 78 067, 08 грн.(за 36 місяців). Отже, всього за період з 01 жовтня 2018 року по 30 вересня 2021 року розмір безпідставно збережених коштів становить 78067 грн. 08 коп. Оскільки, у період з 01 жовтня 2018 року по 30 вересня 2021 року відповідач був власником нерухомого майна та користувачем земельної ділянки, площею 0,1884 га, по АДРЕСА_1 (кадастровий номер 1211600000:03:095:0031), тому постає обов`язок здійснювати плату за землю (розмір безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою) за відсутності договору оренди. Відповідача про наявність заборгованості було проінформовано, шляхом направлення претензії від 26 серпня 2021 року за № 3017/21 про необхідність сплати безпідставно збережених коштів, але в добровільному порядку вказану суму не сплачено, тому позивач змушений звернутися до суду та суму боргу стягнути в примусовому порядку, а також витрати по сплаті судового збору.

Ухвалою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 13 грудня 2021 року дану справу було прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Учасникам справи було надіслано копію ухвали про відкриття провадження у справі та одночасно надіслано копії позовної заяви та доданих до неї документів. Відповідачу було встановлено строк для надіслання (надання) до суду відзиву, у відповідності до ст.178 ЦПК України, на позовну заяву і всіх доказів, що підтверджують заперечення проти позову (а.с.30-31).

Відповідно до ч.1 ст.131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть, якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

Відповідач про розгляд справи був повідомленим належним чином, однак, своїм правом на подання відзиву не скористався та будь-які заяви чи клопотання на адресу суду не надходили. Конверт, який був направлений за адресою його місця проживання та перебування повернувся з відміткою «За закінченням строків зберігання» (а.с.34). Крім цього, відповідача про розгляд справи було повідомлено на офіційному сайті «Судова влада» (а.с.32).

Згідно ч.8ст.178 ЦПК України,у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Зважаючи на ці обставини, суд керуєтьсяст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року, яка, згідно з частиною першоюстатті 9 Конституції України,є частиною національного законодавства України, та визначає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Строки, встановленіЦПК України, є обов`язковими для судів та учасників судових процесів, оскільки визначають тривалість кожної стадії процесу або час, протягом якого має бути вчинено процесуальну дію. Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та ухвалити заочне рішення, у зв`язку з неподанням відповідачем відзиву та відсутністю заперечень позивача щодо заочного розгляду справи, що відповідає положеннямст.280 ЦПК України.

Відповідно до ч.1ст.81 ЦПК України,кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд, дослідивши матеріали справи, оглянувши докази, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч.1ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно доч.1 ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання чи оспорювання.

Згідно зч.1 ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

За вимогами ст.ст.263, 264 ЦПК України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу, відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або керуючись загальними засадами і змістом законодавства України.

Обґрунтованим визнається рішення, у якому повно відображені обставини, що мають значення для цієї справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

При ухваленні рішення суд зобов`язаний з`ясувати питання, зокрема, щодо: наявності обставин (фактів), якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та навести докази на їх підтвердження; наявності інших фактичних даних, які мають значення для вирішення справи; правовідносин, зумовлених встановленими фактами. У рішенні суду обов`язково повинні бути зазначені встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що, згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, з 18 червня 2008 року ОСОБА_1 є власником нерухомого майна - градирня (інв.№ 0084) по АДРЕСА_1 . Згідно інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 сформована та зареєстрована як об`єкт цивільних прав земельна ділянка, площею 0,1884 га., кадастровий номер 1211600000:03:095:0031, форма власності - комунальна, цільове призначення «1.11.6. - інша комерційна діяльність», сформована 03.12.2010 року. Оскільки земельній ділянці по АДРЕСА_1 присвоєно кадастровий номер, то, в розумінні ст.79-1 Земельного кодексу України, вона є сформованою, код цільового призначення - 1.11.6 (інша комерційна діяльність) (а.с.7-11). За інформацією відділу у м.Нікополі міськрайонного управління у Нікопольському районі та м.Нікополі ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 23 березня 2020 року № 4.0171-101/120-20, згідно технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста, земельна ділянки по АДРЕСА_1 має площу 1884 кв.м., нормативна грошова оцінка якої становить 867412 грн. 44 коп. (а.с.10). Згідно листа Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 03.01.2020 року № 6-28-0.22-38/2-20 "Про індексацію нормативної грошової оцінки земель", коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель. Кумулятивний коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель у м.Нікополі у період з 2018 по 2021 роки був не змінним та становить 2,315. При визначенні розміру безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за кожний із періодів розраховувався як 3 % від нормативної грошової оцінки землі, відповідно до положень ст.288 Податкового кодексу України та рішень Нікопольської міської ради, які визначають розмір земельного податку за земельні ділянки (а.с.12).

Згідно зістаттею 206 ЗК України,використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Плата за землю - це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності (підпункт14.1.147 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

Земельним податком є обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів, а орендною платою за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункти14.1.72,14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПК Українив редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин). Отже, законодавець розмежовує поняття "земельний податок" та "орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності" в залежності від правових підстав передання прав землекористування такими ділянками.

Відповідно до статей122,123,124 ЗК України,міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначенимистаттею 122 цього Кодексушляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Особи, які отримують земельну ділянку комунальної власності в користування за договором оренди (договором купівлі-продажу права оренди), зобов`язані сплачувати за неї орендну плату. Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди, як це передбачено частиною першоюстатті 21 Закону України "Про оренду землі".

Згідно із частиною першоюстатті 79 ЗК Україниземельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Відповідно до частин першої, третьої, четвертої, дев`ятої статті 79-1 ЗК України,формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі; земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Відповідно до частини другої статті 152 ЗК України,власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, відшкодування завданих збитків.

Статтею 1212 ЦК Українивизначено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положенняглави 83 ЦК Українизастосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідків події.

Отже, у випадку використання землекористувачем сформованої земельної ділянки комунальної власності, якій присвоєно окремий кадастровий номер, без оформлення договору оренди власник такої земельної ділянки (орган місцевого самоврядування, який представляє інтереси територіальної громади) може захистити своє право на компенсацію йому вартості не отриманої орендної плати в порядкустатті 1212 ЦК України.

Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права. Проте, з огляду на приписи частини другоїстатті 120 ЗК України,не вважається правопорушенням відсутність у власника будинку, будівлі, споруди зареєстрованого права оренди на земельну ділянку, яка має іншого власника і на якій розташоване це нерухоме майно. До моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав сплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першоїстатті 1212 ЦК України.

Зазначені правові висновки викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі № 629/4628/16-ц та від 20 листопада 2018 року у справі № 922/3412/17.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем надано суду розрахунок безпідставно збережених коштів за користування відповідачамиземельною ділянкою, площею 0,1884 га, за період з 01 жовтня 2018 року по 30 вересня 2021 року на суму 78067 грн. 08 коп., виходячи з даних про нормативну грошову оцінку спірної земельної ділянки з урахуванням змін нормативної грошової оцінки, які мали місце в цей період, з посиланням на те, що до спірної ділянки в цей період застосовувалися різні коефіцієнти функціональності для її нормативної грошової оцінки.

Розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку про можливість прийняття як належних доказів у справі наданий позивачем розрахунок розміру безпідставно набутих коштів з урахуванням інформації Міськрайонного управління у Нікопольському районі та м.Нікополі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, що відповідає правовому висновку Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2021 року по справі № 905/1680/20.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов до висновку, що відповідач як користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави зберіг у себе кошти у розмірі 78067 грн. 08 коп., зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки, на підставі частини 1статті 1212 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст.141 ЦПК України,з відповідача підлягають також стягненню на користь позивача понесені ним судові витрати в розмірі 2 270 грн. 00 коп., які були сплачені позивачем при подачі позову до суду.

Керуючись ст.ст.4, 5,10,12,1376-83,141,263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Нікопольської міської ради Дніпропетровської області до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІПН НОМЕР_1 ), на користь Нікопольської міської ради (код за ЄДРПОУ 37338501) безпідставно збережені кошти в розмірі 78067 грн. (сімдесят вісім тисяч шістдесят сім грн.) 08 коп. за період з 01 жовтня 2018 року по 30 вересня 2021 року.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІПН НОМЕР_1 ), на користь Нікопольської міської ради (код за ЄДРПОУ 37338501) судовий збір в розмірі 2 270 грн. (дві тисячі двісті сімдесят грн.) 00 коп., сплачений останнім при подачі позову до суду.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його переглядякщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Дніпровського апеляційного суду Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: І. О. Кобеляцька-Шаховал