Рішення

від 14.11.2022 по справі 120/6856/22

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

14 листопада 2022 р. Справа № 120/6856/22

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Жданкіної Наталії Володимирівни, розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Райгородської сільської ради про визнання рішення неправомірним та зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в :

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 (далі - позивач) з адміністративним позовом до Райгородської сільської ради (далі - відповідач) про визнання рішення неправомірним та зобов`язання вчинити дії.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що за результатами розгляду його клопотання про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 1,7613 га з кадастровим номером 0523089200:02:001:0386 для ведення особистого селянського господарства на території Юрковецької сільської ради Гайсинського району Вінницької області, відповідачем прийнято рішення №1581 від 20.01.2022, яким затверджено проект землеустрою щодо відведення у власність іншої ніж просив позивач у клопотанні земельної ділянки, а саме земельної ділянки площею 1,1838 з кадастровим номером 0523089200:02:001:0396. Позивач не погоджується з таким рішенням в частині розміру та кадастрового номеру земельної ділянки щодо якої затверджено проект землеустрою, адже вважає, що відповідачем допущено помилку яку останній відмовляється виправити в добровільному порядку.

Ухвалою від 31.08.2022 відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Даною ухвалою також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.

У встановлений судом строк відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому останній заперечив щодо задоволення даного позову. Зокрема зазначив, що згідно приписів п. 5 Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану", до припинення (скасування) воєнного стану в Україні діє встановлена законом заборона на безоплатну передачу у приватну власність земель державної та комунальної власності, на надання уповноваженим органом виконавчої влади чи органом місцевого самоврядування дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, а також на розроблення відповідної документації.

Таким чином, внести зміни у пункт 1-2 рішення на сьогоднішній день є протизаконним, дана можливість буде надана після закінчення військового стану.

Суд, вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності встановив, що 19.11.2021, позивач, через свого представника, звернувся до Райгородської сільської ради з клопотання про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 1,713 га з кадастровим номером 0523089200:02:001:0386 для ведення особистого селянського господарства на території Юрковецької сільської ради Гайсинського району Вінницької області.

За результатами розгляду вказаного клопотання, відповідач прийняв рішення №1581 від 20.01.2022, яким затвердив проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_1 площею 1,1838 га кадастровий номер 0523089200:02:001:0396.

Також вказаним рішенням вирішено передати у власність гр. ОСОБА_1 земельну ділянку площею 1,1838 га кадастровий номер 0523089200:02:001:0396 (внесеного до державного земельного кадастру 16.11.2021) - для ведення особистого селянського господарства на території Юрковецької сільської ради Гайсинського району Вінницької області.

Разом із тим, не погоджуючись із такою відмовою та її формою, позивач звернулась до Вінницького окружного адміністративного суду.

Як вказує позивач в позовній заяві, після ознайомлення із вищезазначеним рішенням ним було виявлено ряд невідповідностей, а саме, у пунктах 1, 2 рішення 25 сесії 8 скликання Райгородської сільської ради від 20.01.2022 за №1581 замість вірних площі "1,7613 га" та кадастрового номеру "0523089200:02:001:0386" помилково вказано площу "1,1838 га" та кадастровий номер "0523089200:02:001:0396".

Встановивши данні недоліки рішення від 20.01.2022 за №1581, та з метою належного оформлення прав на земельну ділянку, представник позивача звернувся до Райгородської сільської ради щодо приведення вказаного рішення у відповідність до відомостей про бажану позивачем земельну ділянку, відомості про яку відображені в затвердженому проекті землеустрою, в частині зазначення вірних площі "1,7613 га" та кадастрового номеру 0523089200:02:001:0386" такої земельної ділянки.

Листом від 08.08.2022 за вих. №02.19.563 Райгородська сільська рада, покликаючись на приписи підпункту 5 пункту 27 Розділу X "Перехідних положень" Земельного кодексу України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану", повідомила позивачу, що розгляд поданого ним клопотання буде здійснено після внесення відповідних законодавчих актів, які дозволять передавати земельні ділянки у приватну власність.

Оскільки, в добровільному порядку відповідач відмовився виправити допущену ним помилку, позивач щодо їх виправлення звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з даним позовом.

Визначаючись щодо позовних вимог суд враховує, що правовідносини у сфері забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель регулюються, зокрема, Земельним кодексом України від 25.10.2001 № 2768-III (по тексту - ЗК України від 25.10.2001 № 2768-III).

Згідно із ст. 116 ЗК України від 25.10.2001 № 2768-III, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами врегульований положеннями статті 118 ЗК України від 25.10.2001 № 2768-III.

Нормами ч. 6 ст. 118 ЗК України від 25.10.2001 № 2768-III передбачено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 9 ст. 118 ЗК України від 25.10.2001 № 2768-III відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, що передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Із аналізу вищезазначених положень слідує, що присічним терміном з яким законодавець пов`язує передачу у власність земельної ділянки є дата прийняття відповідний орган виконавчої влади рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

В даному випадку, в листі від 08.08.2022 за №02.19.563 як на підставу, що унеможливлює виправлення допущених в рішенні 25 сесії 8 скликання Райгородської сільської ради від 20.01.2022 за №1581 технічних помилок, відповідач покликається на приписи підпункту 5 пункту 27 Розділу X "Перехідних положень" Земельного кодексу України, якими встановлено заборону безоплатної передачі земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації.

Аналогічного змісту міркування представником відповідача наведено у поданому до суду відзиві на позовну заяву.

Проте, суд такі обґрунтування сторони відповідача оцінює критично, адже як вбачається зі змісту рішення 25 сесії 8 скликання Райгородської сільської ради від 20.01.2022 за №1581, останнім позивачу вже передано у власність земельну ділянку щодо якої розроблено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність.

Тобто вирішення питання про передачу у власність позивачу визначеної в проекті землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність земельної ділянки площею 1,7613 га з кадастровим номером 0523089200:02:001:0386 відбулось ще в січні 2022 року, тобто до запровадження заборон введених в дію Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану" № 2145-IX від 24.03.2022.

У Рішенні Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 року №1-рп/99 (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) зазначено, що дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце. Положення частини першої статті 58 Конституції України про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів у випадках, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи, стосується фізичних осіб і не поширюється на юридичних осіб.

Відтак, оскільки закони та нормативно-правові акти не мають зворотньої дії в часі, а рішення від 20.01.2022 за №1581 про передачу у власність бажаної позивачем земельної ділянки відповідачем було прийнято до запровадження військового стану та внесення змін до Розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України, суд дійшов до переконання про помилковість висновків відповідача щодо неможливості виправлення Райгородською сільською радою власних технічних помилок (описок) допущених у вищезазначеному рішенні в зв`язку із запровадження на території України військового стану.

Більш того, відповідні дії фактично будуть спрямовані на виправлення технічних помилок, які були допущені відповідачем ще в січні 2022 року, а тому вчинення відповідних дій не буде свідчити про вирішення питання щодо передачі земельної ділянки під час дії воєнного стану та, як наслідок, не суперечитиме підпункту 5 пункту 27 Розділу X "Перехідних положень" Земельного кодексу України.

Таким чином, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, про наявність підстав для задоволення даного адміністративного позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України у разі задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, на користь позивачів підлягають відшкодуванню понесені нею витрати зі сплати судового збору по 992,40 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Що стосується питання про відшкодування позивачу витрат на професійну правничу допомогу в сумі 3000 грн., то суд виходив із наступного.

Відповідно до положень статті 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду;

3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз;

4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Статтею 134 КАС України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до статті 30 вказаного Закону, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до частини 7 статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Аналіз наведених правових норм дає підстави вважати, що документально підтверджені судові витрати підлягають компенсації сторін, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень. При цьому, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інші витрати, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.

На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу представником позивача надано договір про надання правової допомоги від 19.08.2022 за №23-22, а також квитанцію до прибуткового касового ордеру №22 від 22.08.2022, що підтверджує оплату у розмірі 5000 грн. за надані послуги.

В той же час, суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

В даному ж випадку, слід враховувати, що дана справа є справою незначної складності, а правовідносини, які є предметом розгляду в межах цієї справи, не є складними, що свідчить про те, що підготовка цієї справи до розгляду в суді не вимагала значного обсягу юридичної і технічної роботи, адже, адвокат був обізнаним про позицію позивача та нормативно-правове регулювання спірних правовідносин.

Враховуючи вище викладене, суд приходить до висновку, що вимоги позивача щодо стягнення на його користь витрат, понесених ним на правову допомогу адвоката у сумі 5000 грн., підлягають частковому задоволенню, шляхом стягнення таких витрат в сумі 2000 грн.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

в и р і ш и в :

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати пункти 1, 2 рішення 25 сесії 8 скликання Райгородської сільської ради від 20.01.2022 за №1581, в частині визначення площі земельної ділянки "1,1838" га. та кадастрового номеру "0523089200:02:001:0396", якими ОСОБА_1 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність та передано у власність земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства на території Юрковецької сільської ради Гайсинського району Вінницької області.

Зобов`язати Райгородську сільську раду прийняти рішення, яким внести зміни до пункту 1, 2 рішення 25 сесії 8 скликання Райгородської сільської ради від 20.01.2022 за №1581, якими ОСОБА_1 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність та передано у власність земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства на території Юрковецької сільської ради Гайсинського району Вінницької області, в частині визначення площі та кадастрового номеру земельної ділянки, шляхом зазначення вірної площі земельної ділянки "1,7613 га" замість попередньо помилково вказаної "1,1838 га" та вірного кадастрового номеру "0523089200:02:001:0386" замість помилково вказаного кадастровий номер "0523089200:02:001:0396".

Стягнути на користь ОСОБА_2 сплачений судовий збір в сумі 992 (дев`ятсот дев`яносто дві) гривні 40 копійок та понесені витрати на правову допомогу в сумі 2000 (дві тисячі) гривень за рахунок бюджетних асигнувань Райгородської сільської ради.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

Райгородська сільська рада (вул. Миру, 16, с. Райгород, Гайсинський район, Вінницька область, 22880, код ЄДРПОУ 04327376)

Повний текст рішення суду складено 14.11.2022

Суддя Жданкіна Наталія Володимирівна