Рішення

від 15.11.2022 по справі 320/13469/21

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 листопада 2022 року м.Київ№ 320/13469/21

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Головенко О.Д., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІВАТ-СЕРВІС" до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Ірпінської міської ради Київської області про визнання протиправною та скасування постанови,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "ВІВАТ-СЕРВІС" з позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Ірпінської міської ради Київської області про визнання протиправною та скасування постанови від 27.09.2021 № 2709/1.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 28.10.2021 провадження у справі було відкрито за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ним отримано спірну постанову про накладення штрафу щодо не допуску посадових осіб Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Ірпінської міської ради Київської області до перевірки, однак вважає таку постанову протиправною, оскільки про проведення перевірки 15.09.2021 позивач дізнався лише 06.10.2021 зі змісту отриманої постанови. Також повідомлення щодо проведення позапланової перевірки позивач отримав 08.10.2021.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався та будь яких заяв або клопотань до суду не направляв.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, оглянувши письмові докази, які були надані сторонами, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

06.10.2021 ТОВ «ВІВАТ-СЕРВІС» отримало постанову Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю Ірпінської міської ради Київської області № 2709/1 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 27.09.2021, що підтверджується рекомендованим поштовим відправленням, трек - номер 0820502138950.

У вказаній постанові № 2709/1 відповідачем зазначено, що вона прийнята на підставі акту про недопущення ТОВ «ВІВАТ-СЕРВІС» посадових осіб відповідача до перевірки від 15.09.2021 та протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 15.09.2021 № 1509/1.

В даній постанові № 2709/1 зазначається, що ТОВ «ВІВАТ-СЕРВІС» було належним чином повідомлено про дату проведення перевірки на об`єкті будівництва за адресою: Київська область, смт. Коцюбинське, вул. Вокзальна, буд. 4, рекомендованим листом (трек -номер 0820502138844). Проте, керівник товариства Кравець Н.В. на об`єкт будівництва не прибула, необхідних документів для проведення перевірки не надала та не допустила посадових осіб відповідача до проведення перевірки, чим порушила вимоги п. 1 ч. 4 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», п.п.1. п.11 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553.

Не погодившись з вищевказаною постановою про накладення штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності, позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що виникли між учасниками справи, суд виходив з такого.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 № 877-V (далі - Закон № 877) державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Заходами державного нагляду (контролю) є планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Частиною 4 ст. 2 Закону № 877 передбачено, що заходи контролю здійснюються органами державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 7 Закону № 877 для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки. На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою.

Частиною 1 ст. 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011 № 3038-VI (далі - Закон № 3038) визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є: звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Цією ж частиною ст. 41 Закону № 3038 передбачено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

На виконання зазначеної норми, постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553 затверджено Порядок здійснення державного архітектурно - будівельного контролю (далі - Порядок), абзац 8 п. 7 якого містить аналогічні ст. 41 Закону № 3038 підстави проведення позапланової перевірки.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону № 877 для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

Аналіз викладених норм дає підстави для висновку, що підставою для проведення позапланової перевірки відповідно до ст. 41 Закону № 3038 може бути відповідне звернення фізичних чи юридичних осіб. При цьому, важливо, щоб таке звернення стосувалося конкретних порушень суб`єктом містобудування вимог законодавства саме у сфері містобудівної діяльності, а не у будь-якій іншій сфері.

Пунктом 1 Порядку № 553 визначено, що під час здійснення заходів державного архітектурно- будівельного контролю щодо суб`єктів містобудування (юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців) на об`єктах будівництва органи державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язані забезпечити дотримання вимог ст. 1, ст. 3, ч. 1, 4, 6 - 8, абзацу 2 ч. 10, ч. 13 та 14 ст. 4, ч. 1 - 4 ст. 5, ч. 3 ст. 6, ч. 1 - 4 та 6 ст. 7, ст. 9, 10, 19, 20, 21, п. 3 ст. 22 «Прикінцеві положення» Закону № 877.

Положеннями п. 5 Порядку № 553 встановлено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Пунктом 7 Порядку № 553 встановлено, що позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю. Під час проведення позапланової перевірки підлягають контролю виключно питання, які стали підставою для проведення такої перевірки.

Згідно з п. 9 Порядку № 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва.

Відповідно до п. 13 Порядку № 553 суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право зокрема бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю та подавати в письмовій формі, зокрема через електронний кабінет, свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки.

Відповідно до останнього абзацу п. 12 Порядку № 553 у разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, у допуску посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки, відмови суб`єкта містобудування в наданні документів, необхідних для здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю, відсутності суб`єкта містобудування, якому у визначений цим Порядком строк було надіслано повідомлення про проведення перевірки, або його уповноваженої особи (за довіреністю) на об`єкті під час перевірки складається відповідний акт.

Отже, виходячи із системного змісту наведених норм слідує, що орган державного архітектурно - будівельного контролю з метою допуску його посадових осіб до проведення перевірки га участі суб`єктів містобудування (їх представників) зобов`язаний повідомити останнього про проведення перевірки, також посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язана пред`явити службове посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки.

Таким читом, лише у випадку належного повідомлення суб`єкта містобудування про проведення перевірки є можливим забезпечення участі суб`єкта містобудування під час проведення перевірки, а також встановлення факту не допуску до проведення перевірки.

Суд вважає за можливе вказати, що законодавством не передбачено чіткого порядку попереднього повідомлення суб`єкта містобудування про проведення позапланової перевірки як обов`язкової передумови її проведення, однак, для забезпечення присутності уповноваженого представника під час проведення такої, відповідач в рамках підготовки до проведення позапланової перевірки повинен вчинити дії щодо повідомлення суб`єкта містобудування про її проведення.

Однією з гарантій дотримання чинного законодавства під час здійснення державного архітектурно - будівельного контролю є дотримання прав суб`єктів містобудування, закріплених у п. 13 Порядку № 553.

Зокрема, у п.п. 3 - 5 п. 13 Порядку № 553 встановлено, що суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно - будівельний контроль, має право: бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним, органом державного архітектурно-будівельного контролю; подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акти перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки.

Крім того, у п. 21 Порядку також зазначено, що якщо суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід`ємною частиною такого акта.

А відтак акт, складений за відсутності позивача чи уповноваженого представника позивача, не може бути підставою для складання протоколу, припису та постанови про накладення штрафу на позивача, що порушило права позивача, а саме право бути присутнім під час проведення перевірки, подавати заперечення на акт перевірки та надавати пояснення з приводу нібито встановлених порушень.

Аналогічна правова позиція міститься у постановах Верховного Суду від 14.11.2019 справа № 822/680/16, від 27.02.2019 справа № 210/3059/17, від 17.07.2019 справа № 822/714/16, від 08.08.2019 справа № 822/712/16.

Таким чином, акт про недопущення посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкти будівництва для виконання покладених на них функцій складається у разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, у допуску посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки, відсутності суб`єкта містобудування, якому у визначений Порядком № 533 строк було надіслано повідомлення про проведення перевірки.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме постанови № 2709/1, відповідачем зазначено, що вона прийнята на підставі акту про недопущення ТОВ «ВІВАТ-СЕРВІС» посадових осіб відповідача до перевірки від 15.09.2021 та протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 15.09.2021 № 1509/1. В даній постанові № 2709/1 зазначається, що ТОВ «ВІВАТ-СЕРВІС» було належним чином повідомлено про дату проведення перевірки на об`єкті будівництва за адресою: Київська область, смт. Коцюбинське, вул. Вокзальна, буд. 4, рекомендованим листом (трек-номер 0820502138844).

Однак, керівник товариства Кравець Н.В. на об`єкт будівництва не прибула, необхідних документів для проведення перевірки не надала та не допустила посадових осіб відповідача до проведення перевірки, чим порушила вимоги п. 1 ч. 4 ст. 41 Закону № 3038, п.п. 1. п. 11 Порядку № 553.

Вказані акти про недопущення посадових осіб відповідача до перевірки від 15.09.2021 та протокол від 15.09.2021 № 1509/1 позивачу не надавалися, а також поштою не надсилалися. На момент подання позову оригінали або копії акту про не допуск від 15.09.2021 та протоколу № 1509/1 від 15.09.2021 у позивача відсутні.

Водночас, оскаржувана постанова № 2709/1, акт перевірки про недопущення посадових осіб відповідача до перевірки від 15.09.2021 та протокол № 1509/1 від 15.09.2021 містять неправдиві відомості, оскільки про проведення відповідачем перевірки 15.09.2021 позивач дізнався лише 06.10.2021 зі змісту отриманої оскаржуваної постанови № 2709/1.

Крім цього, лист - повідомлення відповідача від 07.09.2021 № 0709/1 щодо проведення позапланової перевірки у сфері містобудівної діяльності та необхідність забезпечення присутності 15.09.2021 за адресою проведення перевірки директора ТОВ «ВІВАТ-СЕРВІС» або уповноваженої особи було вручено позивачу лише 08.10.2021, що підтверджується роздруківкою з сайту AT «Укрпошта» (трек-номер 0820502138844).

Так, слід звернути увагу, що в оскаржуваній постанові № 2709/1 відповідач зазначає, що директор TOB «ВІВАТ-СЕРВІС» або уповноважена особа були відсутні на об`єктів будівництва на момент складання акту про не допуск до об`єкту будівництва.

При цьому, відповідач стверджуючи про відсутність директора ТОВ «ВІВАТ-СЕРВІС» або уповноваженої особи ним особи на об`єкті будівництва, одночасно зазначає, що саме директор Кравець Н.В. не допустила посадових осіб відповідача на об`єкт будівництва.

При цьому, перешкоди в проведенні перевірки можуть бути виражені і у вигляді бездіяльності (пасивній поведінці) суб`єкта містобудування, проте при тому дана особа повинна бути завчасно повідомлена про дату, час та місце проведення перевірки та мати реальну можливість допустити посадових осіб до перевірки.

В оскаржуваній постанові № 2709/1 відповідач вказує, що позивача було належним чином повідомлено про дату проведення перевірки рекомендованим листом, трек-номер 0820502138844.

Однак, як було вже зазначено вище, вказаний рекомендований лист було доставлено та вручено позивачу лише 08.10.2021, що підтверджується відомостями АТ «Укрпошта».

Тобто, уповноваженими особами відповідача здійснено вихід для проведення позапланової перевірки за адресою: Київська область, смт. Коцюбинське, вул. Вокзальна, буд. 4, без належного та завчасного повідомлення позивача про проведення даної перевірки.

За таких обставин, позивач не може вважатися завчасно повідомленим про проведення позапланової перевірки.

З урахуванням того, що про проведення позапланової перевірки 15.09.2021 позивач дізнався лише із змісту отриманої 06.10.2021 оскаржуваної постанови № 2709/1, а повідомлення про її проведення було доставлено ТОВ «ВІВАТ-СЕРВІС» лише 08.10.2021, тому позивач жодним чином не міг здійснювати будь-які перешкоди в проведенні позапланової перевірки 15.09.2021, оскільки жодним чином не усвідомлював факт проведення даного позапланового заходу.

Таким чином, позов є обґрунтованим таким, що підлягає задоволенню, а спірна постанова про накладення штрафу скасуванню.

Суд враховує роз`яснення, що викладені у п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, відповідно до якого обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Цей же принцип знайшов свій вираз у низці рішень Європейського суду з прав людини, у яких ЄСПЛ неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain); рішення у справі "Серявін та інші проти України").

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

У відповідності до ч. 2 ст. 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд вважає, що відповідач як суб`єкти владних повноважень не довів суду правомірність прийнятої постанови від 27.09.2021 № 2709/1 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

За наведених обставин суд вважає позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Частиною 1 ст. 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи, що позивачем при подані даного адміністративного позову було сплачено судовий збір у розмірі 2 270,00 грн (платіжні доручення від 11.10.2021 № 0729), суд вважає за необхідне стягнути дану суму на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 9, 14, 73 - 78, 90, 139, 143, 242- 246, 250, 255 КАС України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Ірпінської міської ради Київської області від 27.09.2021 № 2709/1 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІВАТ-СЕРВІС" (код ЄДРПОУ 31079526) судові витрати у сумі 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Ірпінської міської ради Київської області (код ЄДРПОУ 05408846).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Головенко О.Д.