Ухвала

від 14.11.2022 по справі 420/16194/22

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/16194/22

УХВАЛА

14 листопада 2022 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Скупінської О.В., розглянувши заяву фізичної особи підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) від 10.11.2022 року про забезпечення позову (вх.№ 35059/22)

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду 10 листопада 2022 року надійшла позовна заява фізичної особи підприємця ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Одеський обласний центр екстреної медичної допомоги і медицини катастроф» Одеської обласної ради», третя особа ТОВ «АВТОПІВДЕНЬ-СЕРВІС», в якій позивач просить суд:

1. визнати протиправним рішення Комунального некомерційного підприємства «Одеський обласний центр екстреної медичної допомоги і медицини катастроф» Одеської обласної ради» про відхилення тендерної пропозиції фізичної особи підприємця ОСОБА_1 , та скасувати Постанову № 11 від 01.11.2022 року;

2. зобов`язати Комунальне некомерційне підприємство «Одеський обласний центр екстреної медичної допомоги і медицини катастроф» Одеської обласної ради» розглянути тендерну документацію фізичної особи підприємця ОСОБА_1 з урахуванням висновків суду.

На час розгляду заяви про забезпечення позову питання при відкриття провадження по справі за позовом фізичної особи підприємця ОСОБА_1 суддею не вирішено.

Одночасно з позовною заявою фізична особа підприємець ОСОБА_1 подала до суду заяву про забезпечення позову шляхом накладення заборони Комунальному некомерційному підприємству «Одеський обласний центр екстреної медичної допомоги і медицини катастроф» Одеської обласної ради» укладати з переможцем торгів товариством з обмеженою відповідальністю «АВТОПІВДЕНЬ-СЕРВІС» договір на суму 148307,40 грн за результатами спрощеної закупівлі (номер закупівлі у ЦБД UA-2022-10-17-011261-а) Код ДК 021:2015:42120000-6 «Насоси та компресори (насоси для автомобілів швидкої допомоги) для забезпечення організації екстреної медичної допомоги на території Одеської області».

До заяви додано квитанцію про сплату судового збору у розмірі 744,30 грн.

Подану заяву позивач обґрунтовує тим, що на теперішній час, у зв`язку з безпідставним відхиленням тендерної пропозиції ФОП ОСОБА_1 , замовник - Комунальне некомерційне підприємство «Одеський обласний центр екстреної медичної допомоги і медицини катастроф» Одеської обласної ради» має всі правові підстави для укладання договору на суму 148307,40грн з іншим учасником, якого оголошено переможцем - товариством з обмеженою відповідальністю «АВТОПІВДЕНЬ-СЕРВІС». Якщо це відбудеться, а позов ФОП ОСОБА_1 буде задоволений, позивач буде змушений повторно звертатися до суду з вимогою про скасування укладеного договору.

Ознайомившись з доводами отриманої заяви в контексті предмету спору, що заявлений в позовній заяві, суд вважає за необхідне зазначити таке.

За своєю правовою природою інститут забезпечення позову - це надання позивачеві тимчасової правової охорони його прав та інтересів, за захистом яких він звернувся чи має намір звернутися в суд, до вирішення спору судом та набрання рішенням суду законної сили. Заходи забезпечення позову є втручанням суду у спірні правовідносини, тому вони повинні застосовуватися судом з підстав та в порядку, прямо передбаченому законом (правовий висновок викладено у п. 30 постанови Верховного Суду від 20.03.2019 в справі № 826/14951/18).

Значення цього інституту адміністративного процесуального права в тому, що ним захищаються законні інтереси (права) позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли неприйняття заходів може призвести до невиконання судового рішення.

Мета забезпечення позову це хоча і негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акта, а також перешкоджання спричинення значної шкоди заявнику.

Згідно Рекомендації № R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Ради Європи 13 вересня 1989 року, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов`язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акта; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акта.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії (правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 24.04.2019 в справі № 826/10936/18 (провадження № К/9901/728/19).

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Згідно ч. 2 ст. 150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Види забезпечення позову передбачені статтею 151 КАС України, зокрема ч. 1 ст. 151 КАС України передбачено, що позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Отже, забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, до прийняття у справі судового рішення по суті заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.

Вимогами ч.2 ст.151 КАС України передбачено, що суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Суд не приймає доводів заявника про очевидність ознак протиправності оспорюваних дій чи рішення відповідача, позаяк такі обставини входять до предмета доказування в даній адміністративній справі та можуть бути встановлені виключно під час судового розгляду справи по суті.

Крім того, суд зазначає, що доводи в заяві про забезпечення позову про те, що укладання договору з переможцем конкуру може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, не підтверджені жодним доказом.

Разом з цим, згідно з ч.6 ст.151 КАС України, не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які полягають в (або мають наслідком) припиненні, відкладенні, зупиненні чи іншому втручанні у проведення конкурсу, аукціону, торгів, тендера чи інших публічних конкурсних процедур, що проводяться від імені держави (державного органу), територіальної громади (органу місцевого самоврядування) або за участю призначеного державним органом суб`єкта у складі комісії, що проводить конкурс, аукціон, торги, тендер чи іншу публічну конкурсну процедуру.

Суд підкреслює, що приписи зазначеної норми є імперативними та не застосовуються на розсуд суду.

В межах поданої заяви про забезпечення позову судом встановлено, що згідно зі змістом позовних вимог, предметом спору є правомірність прийнятого рішення за результатом проведеного тендеру органом місцевого самоврядування.

Судом встановлено, що вимоги про вжиття заходів забезпечення позову, шляхом накладення заборони КНП «Одеський обласний центр екстреної медичної допомоги і медицини катастроф» Одеської обласної ради» укладати з переможцем торгів, є втручанням у проведення тендеру, що проводяться від імені органу місцевого самоврядування, а тому в силу вимог ч.6 ст.151 КАС України, вжиття заходів забезпечення позову у вказаний позивачем спосіб - не допускається.

Запропонований заявником спосіб забезпечення позову призведе до втручання у процедуру публічної закупівлі UA-2022-10-17-011261-а, що є недопустимим з огляду на припис ч. 6 ст. 151 КАС України, тому у задоволенні заяви слід відмовити.

Згідно з ч.5 ст.154 КАС України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Керуючись ст. ст. 150, 151, 154, 248, 293, 294, 295, 297 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви фізичної особи підприємця ОСОБА_1 про забезпечення позову (вх.№ 35059/22 від 10.11.2022) - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

Суддя Олена СКУПІНСЬКА